www.wikidata.uk-ua.nina.az

Самодійські мови або Самоїдські група мов яка входить до уральської мовної сім ї і поширена в північноєвразійській тундр

Самодійські мови

Самодійські мови, або Самоїдські — група мов, яка входить до уральської мовної сім'ї і поширена в північноєвразійській тундрі від півострова Канін і ріки Мезень на Заході до півострова Таймир на Сході, а також у Тюменській і Томській областях та Красноярському краї. До живих самодійських (самоїдських) мов належать ненецька, нганасанська, енецька і селькупська. Користуються ними 35 тис. осіб.

Самодійські мови
Самоїдські мови
Поширені: Північна Євразія
Класифікація: Уральські мови
 Самодійські мови
Групи:
Північно-самодійські мови
Південно-самодійські мови
Кількість носіїв: 35 тис.
ISO 639-2 and 639-5: syd

Географічне поширення самодійських мов у XVII столітті.

Структура мовної групи Редагувати

Література Редагувати

  • Marcantonio, Angela (2002). The Uralic Language Family: Facts, Myths and Statistics. Publications of the Philological Society, 35. Oxford — Boston: Blackwell.
  • Хелимский Е. А. Самодийские языки // Лингвистический энциклопедический словарь. — М.: СЭ, 1990.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Samodijski movi abo Samoyidski grupa mov yaka vhodit do uralskoyi movnoyi sim yi i poshirena v pivnichnoyevrazijskij tundri vid pivostrova Kanin i riki Mezen na Zahodi do pivostrova Tajmir na Shodi a takozh u Tyumenskij i Tomskij oblastyah ta Krasnoyarskomu krayi Do zhivih samodijskih samoyidskih mov nalezhat nenecka nganasanska enecka i selkupska Koristuyutsya nimi 35 tis osib Samodijski movi Samoyidski moviPoshireni Pivnichna YevraziyaKlasifikaciya Uralski movi Samodijski moviGrupi Pivnichno samodijski movi Pivdenno samodijski moviKilkist nosiyiv 35 tis ISO 639 2 and 639 5 sydGeografichne poshirennya samodijskih mov u XVII stolitti Zmist 1 Struktura movnoyi grupi 2 Literatura 3 Dzherela 4 PosilannyaStruktura movnoyi grupi RedaguvatiNenecka yurako samoyidska mova Vona ye najposhirenishoyu samodijskoyu movoyu sered usih inshih Neyu spilkuyutsya 24 tis osib u zoni tundri vid Kolskogo pivostrova do pravoberezhzhya Yeniseyu Pisemnist iz 1932 r na osnovi latinskoyi a z 1937 r na osnovi kirilichnoyi grafiki Nganasanska tavgijska tavgijsko samoyidska mova Vona lakolizovana na pivostrovi Tajmir U 1979 r neyu spilkuvalosya priblizno 800 osib Pisemnosti nemaye Enecka yenisejsko samoyidska mova Vikoristovuyetsya priblizno 200 osobami na pravoberezhzhi nizhnoyi techiyi Yeniseyu Pisemnosti nemaye Selkupska ostyako samoyidska mova Neyu rozmovlyayut priblizno 2 tis osib Poshirena na pivnichnomu shodi ta na shodi Zahidnogo Sibiru Pisemnist stvorena v 30 h rokah XX st na osnovi latinici a piznishe kirilici odnak iz 50 h rokiv XX st ne vikoristovuyetsya Literatura RedaguvatiMarcantonio Angela 2002 The Uralic Language Family Facts Myths and Statistics Publications of the Philological Society 35 Oxford Boston Blackwell Helimskij E A Samodijskie yazyki Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar M SE 1990 Dzherela RedaguvatiSamodijski movi nedostupne posilannya z lipnya 2019 u Velikij radyanskij enciklopediyi ros Posilannya RedaguvatiSamodijski movi na sajti Glottolog 3 0 Subfamily Samoyedic angl Samodijski movi na sajti WALS Online Genus Samoyedic angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Samodijski movi amp oldid 37780383