www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кряшени Кря шени хрещені татари тат керәшен керәшен татарлар етноконфесійна група у складі татар волзького та уральськог

Кряшени

Кря́шени (хрещені татари, тат. керәшен, керәшен татарлар) — етноконфесійна група у складі татар волзького та уральського регіонів, сповідують православ'я, живуть в основному в Татарстані, невеликі групи є в Башкортостані та Удмуртії.

Кряшени
Керәшен
Кількість 320 000 (2010)
Ареал Росія
Близькі до: татари
Мова татарська, російська
Релігія православ'я

На сьогодні немає єдиної думки про статус кряшен: у радянський час було офіційно поширено, що вони є частиною татарського народу, цієї ж версії дотримуються татарські дослідники. Водночас помітна частина кряшенської інтелігенції відстоюють думку про кряшен, як окремий народ.

Історія Редагувати

Згідно з традиційною точкою зору на проблему виникнення кряшен, формування цієї етноконфесійної групи як самостійної спільноти проходило досить довгий час за участі фіно-угорських та тюркських компонентів. У той же час, не зважаючи на те, що в період Волзької Булгарії та Золотої Орди відомі тюркські феодали та їхнє оточення християнського походження, і те, що в пізніший період деякі татарські аристократи переходили в православ'я, окремого кряшенського етнічного утворення не було. Вирішальний вплив на формування кряшенів, як окремої спільноти здійснив процес християнізації частини татар Поволжя в другій половині XVI—XVII століть (дана група носить назву «старохрещені татари») та процес християнізації неросійських народів Поволжя в першій половині XVIII століття (дана група називається «новохрещені татари»). В результаті сформувалось 5 етнографічних груп кряшенів, які мають свої специфічні відмінності: казансько-татарська, єлабузька, молькеєвська, чистопольська, нагайбакська (останні виділились в окремий народ у 2002 році).

В 1990-х роках з'явились альтернативні версії етногенезу кряшенів, пов'язані з тим, що активна кряшенська інтелігенція здійснила намагання наукового обґрунтування положення про добровільне прийняття частиною булгар християнства. Одну з таких версій у православних ЗМІ висовує історик та богослов О. В. Журавський. Згідно з нею хрещені татари не є хрещеними в XVI столітті татарами, а є нащадками тюркських племен, хрещених не пізніше XII століття, які проживали у Волго-Камському регіоні і до часу падіння Казанського ханства перебували в напівхристиянському стані. Обґрунтування цієї гіпотези Журавський бачить у деяких фактах, пов'язаних з історією християнства у Волзькій Булгарії. Так, наприклад, він відмічає:

«Известен, например, христианский мученик XIII века Авраамий Болгарский (купец из Волжской Булгарии), умученный единоплеменниками-мусульманами в 1229 г. за отказ отречься от православия. Известно, что в Булгарах имелась древняя армянская (монофизитская) церковь, руины которой были уничтожены уже в советское время»

Ще одну версію розвинув казанський історик Максим Глухов. Він вважає, що етнонім «кряшени» відноситься до історичного племені керчин — татарського племені, відомому як кераїти та які сповідували християнство несторіанського напрямку з X століття. Наприкінці XII століття кераїти були завойовані Чингісханом, але не втратили своєї ідентичності. Участь у завойовницьких походах призвела до появи кераїтів у Середній Азії та Східної Європи. Пізніше, при утворенні самостійних Кримського та Казанського ханств значна частина кераїтів опинилась у Криму та на Середній Волзі. Їхні нащадки і досить живуть у східних районах Татарстану, зберігаючи етнонім у дещо деформованому вигляді.

Чисельність і територія Редагувати

За даними Всеросійського перепису населення 2002 року в Росії нараховувалося 24 668 кряшенів. Більшість із них (18 760 осіб) проживають у Татарстані, значні групи кряшенів проживають у Башкортостані (4 510 осіб) та Удмуртії (650 осіб). У Башкортостані кряшени компактно проживають у Бакалинському районі в селах Старі Мати, Нові Мати, Новий Ілік, Умірово, Нові Бакали, Бюзюр, Утар, Кураз, Старий Азмей (разом з башкирами) та інших. В Удмуртії кряшени проживають у Граховському районі (село Нижній Тиловай).

Див.також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. «История и культура татар-кряшен (XVI—ХХ вв.) Казань. 2017. 960 с.
  2. Института этнологии и антропологии РАН.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Krya sheni hresheni tatari tat kerәshen kerәshen tatarlar etnokonfesijna grupa u skladi tatar volzkogo ta uralskogo regioniv spoviduyut pravoslav ya zhivut v osnovnomu v Tatarstani neveliki grupi ye v Bashkortostani ta Udmurtiyi Kryasheni KerәshenKilkist 320 000 2010 1 2 Areal RosiyaBlizki do tatariMova tatarska rosijskaReligiya pravoslav yaNa sogodni nemaye yedinoyi dumki pro status kryashen u radyanskij chas bulo oficijno poshireno sho voni ye chastinoyu tatarskogo narodu ciyeyi zh versiyi dotrimuyutsya tatarski doslidniki Vodnochas pomitna chastina kryashenskoyi inteligenciyi vidstoyuyut dumku pro kryashen yak okremij narod Zmist 1 Istoriya 2 Chiselnist i teritoriya 3 Div takozh 4 Primitki 5 PosilannyaIstoriya RedaguvatiZgidno z tradicijnoyu tochkoyu zoru na problemu viniknennya kryashen formuvannya ciyeyi etnokonfesijnoyi grupi yak samostijnoyi spilnoti prohodilo dosit dovgij chas za uchasti fino ugorskih ta tyurkskih komponentiv U toj zhe chas ne zvazhayuchi na te sho v period Volzkoyi Bulgariyi ta Zolotoyi Ordi vidomi tyurkski feodali ta yihnye otochennya hristiyanskogo pohodzhennya i te sho v piznishij period deyaki tatarski aristokrati perehodili v pravoslav ya okremogo kryashenskogo etnichnogo utvorennya ne bulo Virishalnij vpliv na formuvannya kryasheniv yak okremoyi spilnoti zdijsniv proces hristiyanizaciyi chastini tatar Povolzhya v drugij polovini XVI XVII stolit dana grupa nosit nazvu starohresheni tatari ta proces hristiyanizaciyi nerosijskih narodiv Povolzhya v pershij polovini XVIII stolittya dana grupa nazivayetsya novohresheni tatari V rezultati sformuvalos 5 etnografichnih grup kryasheniv yaki mayut svoyi specifichni vidminnosti kazansko tatarska yelabuzka molkeyevska chistopolska nagajbakska ostanni vidililis v okremij narod u 2002 roci V 1990 h rokah z yavilis alternativni versiyi etnogenezu kryasheniv pov yazani z tim sho aktivna kryashenska inteligenciya zdijsnila namagannya naukovogo obgruntuvannya polozhennya pro dobrovilne prijnyattya chastinoyu bulgar hristiyanstva Odnu z takih versij u pravoslavnih ZMI visovuye istorik ta bogoslov O V Zhuravskij Zgidno z neyu hresheni tatari ne ye hreshenimi v XVI stolitti tatarami a ye nashadkami tyurkskih plemen hreshenih ne piznishe XII stolittya yaki prozhivali u Volgo Kamskomu regioni i do chasu padinnya Kazanskogo hanstva perebuvali v napivhristiyanskomu stani Obgruntuvannya ciyeyi gipotezi Zhuravskij bachit u deyakih faktah pov yazanih z istoriyeyu hristiyanstva u Volzkij Bulgariyi Tak napriklad vin vidmichaye nbsp Izvesten naprimer hristianskij muchenik XIII veka Avraamij Bolgarskij kupec iz Volzhskoj Bulgarii umuchennyj edinoplemennikami musulmanami v 1229 g za otkaz otrechsya ot pravoslaviya Izvestno chto v Bulgarah imelas drevnyaya armyanskaya monofizitskaya cerkov ruiny kotoroj byli unichtozheny uzhe v sovetskoe vremya nbsp She odnu versiyu rozvinuv kazanskij istorik Maksim Gluhov Vin vvazhaye sho etnonim kryasheni vidnositsya do istorichnogo plemeni kerchin tatarskogo plemeni vidomomu yak kerayiti ta yaki spoviduvali hristiyanstvo nestorianskogo napryamku z X stolittya Naprikinci XII stolittya kerayiti buli zavojovani Chingishanom ale ne vtratili svoyeyi identichnosti Uchast u zavojovnickih pohodah prizvela do poyavi kerayitiv u Serednij Aziyi ta Shidnoyi Yevropi Piznishe pri utvorenni samostijnih Krimskogo ta Kazanskogo hanstv znachna chastina kerayitiv opinilas u Krimu ta na Serednij Volzi Yihni nashadki i dosit zhivut u shidnih rajonah Tatarstanu zberigayuchi etnonim u desho deformovanomu viglyadi Chiselnist i teritoriya RedaguvatiZa danimi Vserosijskogo perepisu naselennya 2002 roku v Rosiyi narahovuvalosya 24 668 kryasheniv Bilshist iz nih 18 760 osib prozhivayut u Tatarstani znachni grupi kryasheniv prozhivayut u Bashkortostani 4 510 osib ta Udmurtiyi 650 osib U Bashkortostani kryasheni kompaktno prozhivayut u Bakalinskomu rajoni v selah Stari Mati Novi Mati Novij Ilik Umirovo Novi Bakali Byuzyur Utar Kuraz Starij Azmej razom z bashkirami ta inshih V Udmurtiyi kryasheni prozhivayut u Grahovskomu rajoni selo Nizhnij Tilovaj Div takozh RedaguvatiBosnyakiPrimitki Redaguvati Istoriya i kultura tatar kryashen XVI HH vv Kazan 2017 960 s Instituta etnologii i antropologii RAN Posilannya RedaguvatiKryashenska duhovna misiya Arhivovano 14 kvitnya 2009 u Wayback Machine Sajt kryashen Rosiyi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Etnokulturnij proekt kryasheniv Samoviznachennya kryashen Arhivovano 6 lyutogo 2012 u Wayback Machine Etnokulturna identichnist kryashen Arhivovano 28 lipnya 2011 u Wayback Machine Narodnij odyag malkeyevskih kryashen Arhivovano 24 veresnya 2009 u Wayback Machine Pravoslavni kryasheni Tatarstanu Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kryasheni amp oldid 35108596