www.wikidata.uk-ua.nina.az

Паннонія провінція Панно нія лат Pannonia прикордонна провінція Римської імперії створена в першій половині I століття н

Паннонія (провінція)

Панно́нія (лат. Pannonia) — прикордонна провінція Римської імперії, створена в першій половині I століття нашої ери, що була обмежена з півночі й сходу Дунаєм, на заході межувала з Нориком і верхньою Італією, з півдня — з Далмацією і верхньою Мезією. Паннонія розташовувалась на території сучасної західної частини Угорщини, частини Австрії, Хорватії, Сербії, Словенії, Словаччини та Боснії і Герцеговини.

Паннонія
Дата створення / заснування 20
Країна Стародавній Рим
Столиця Карнунт
Замінений на Верхня Панноніяd
Історичний період Римська імперія
Час/дата припинення існування 107
Категорія мап на Вікісховищі d
 Паннонія у Вікісховищі

Координати: 44°54′ пн. ш. 19°01′ сх. д. / 44.900° пн. ш. 19.017° сх. д. / 44.900; 19.017

Назва Редагувати

Юліус Покорний виводить назву Pannonia від іллірійців, від прото-індоєвропейського кореня * pen-, «болото, вода, мокрий» (пор. англ. fen, «болото»; гінді pani, «вода»).

Історія Редагувати

До римського завоювання Редагувати

Паннонська рівнина є довгим пасмом рівнинних лук, що оточені Карпатським хребтом на сході і півночі, Динарським нагір'ям на півдні та Альпами на заході і діляться річкою Дунай в її середній течії. Паннонська рівнина має два природні доступи: на заході — віденський між Альпами і Західними Карпатами, на сході — через ущелину Залізна брама в Південних Карпатах Її добре зрошені пасовища — найзахідніша ділянка великих євразійських степів — протягом багатьох століть ставали природною принадою для кочовиків, що рухалися зі сходу на захід, і були зручним трампліном для багатьох варварських племен, які готувалися напасти на Римську імперію.

Крім гірських районів, територія Паннонії була малоплідною, особливо після того, як при імператорах Пробі і Галлієні були вирубані ліси — до цього часу деревина тут складала одну з головних статей експорту. Серед сільськогосподарських культур переважали овес і ячмінь, з якого жителі варили пиво, що називалося sabaea. Виноградники й оливкові дерева культивувалися в невеликих масштабах. Певну роль, окрім Норика, грали залізні й срібні копальні. Паннонія була також відома за породою гончих, що розводилася тут і полювали на кабана і бізона.

Першими відомими історії народами, що проживали в Паннонії були іллірійці — група індо-європейських племен, відомих як паннонці, бревки, карни і дарданці, а також кельтські племена, які прийшли сюди з заходу в IV—III ст. до н. е. зокрема, скордиски.

Про Паннонію мало що відомо до 35 р. до н. е., коли її мешканці, союзники далматинців, зазнали нападу Октавіана Августа, який завоював і окупував Сісію (Сисак). Однак ця територія не була остаточно підпорядкована римлянам до 9 р. до н. е., коли вона була включена до Ілліріку, кордон якого таким чином був розширений аж до Дунаю.

Під владою Риму Редагувати

Паннонія в 1 сторіччі н. е.
Паннонія в 2 сторіччі н. е.
Паннонія в 4 столітті н. е.

Після приєднання Норика і Реції в 16 р. до н.е Август продовжив свої експансіоністські плани, що стосувалися формування дунайського напрямку, далі.

У 15 р. до н. е. почалася війна в Паннонії. Паннонців-іллірійців захищали з півдня дві швидкі річки — Драва i Сава. Війну проти паннонців очолив Марк Віпсаній Агріппа, а після його смерті в 12 р. до н. е. — Тиберій. Небезпека цієї війни зростала через близькість театру воєнних дій до Італії. Паннонці були розбиті, а їхня зброя, всупереч військовому звичаю, була не спалена, а зламана і кинута в річку, щоб налякати тих, які ще чинили опір.

У 6 р н. е. паннонці разом з далматинами та іншими іллірійськими племенами підняли так зване Велике Іллірійське повстання і були розбиті Тиберієм та Германіком після важкої кампанії, яка тривала три роки. Після придушення повстання в 9 році н. е. провінція Іллірік була скасована, а її землі були розділені між новими провінціями Паннонія на півночі та Далмація на півдні. Дата розділення Іллірику невідома, це відбулось найвірогідніше десь між 20 і 50 роками н. е. Близькість небезпечних варварських племен (кваді, маркомани) зумовила наявність великої кількості військ, розташованих в провінції (сім легіонів у пізніші часи), і численних фортець, що були збудовані вздовж Дуная. Головними містами провінційної адміністрації стали Аквінкум, Карнунтум, Сірмій, Мурса і Петовіон. Кельти провінції жили в окремих поселеннях (civitates).

ІІ-ІІІ століття. Розділення на Верхню і Нижню Паннонію Редагувати

У 108 р. Траян розділив Паннонію на Верхню, з центром у Карнунтумі, і Нижню, з центром в Аквінкумі. Перша стала керуватися консульським легатом, друга — преторським, а починаючи з Марка Аврелія — також консульським. Першим прокуратором Нижньої Паннонії став Адріан. У 166 р. у Паннонію вторглися лангобарди й убії. У 213 р. область навколо Брігеціона була включена у Верхню Паннонію.

B 214-215 р. Паннонія пережила вторгнення квадів, у 254 і 259-260 — також маркоманів і язигів. Нарешті в 396 р. Рим був змушений дати осілім у Паннонії маркоманам, квадам і вандалам, а також напевно свевам, статус федератів (foederati).

IV століття. Подальші розділи Редагувати

Адміністративна реформа Діоклетіана 296 року розділила Паннонію на чотири провінції Паннонія-I, Паннонія-II, Савія і Валерія прибережна з головними містами Карнунтум, Аквінкум, Брігеціон, Савія, Сіскія, Сірмія і Мурса. Водночас додатково розміщено Legio V Iovia та Legio VI Herculia.

У IV столітті Паннонія стала все частіше піддаватися набігам варварів і Аквінкум почав занепадати, а в V столітті римські оборонні рубежі були прорвані гунами, які утворили на території Паннонії велику войовничу державу. У VI столітті Паннонію захопили лангобарди і вигнали звідтіля ґепідів.

Постримський період Редагувати

Нікола Сансон. Мапа Паннонії та Іллірії. 1651

Під час періоду міграцій у V столітті деякі частини Паннонії були передані гунам в 433 році Флавієм Етієм, магістром міліції Західної Римської імперії. Після розпаду гунської імперії в 454 р. велика кількість остготів була поселена імператором Марціаном у провінції як федерати. Східна Римська імперія контролювала південні частини Паннонії в VI столітті, під час правління Юстиніана I. Візантійська провінція Паннонія зі столицею Сірмієм була тимчасово відновлена, але вона містила лише невелику південно-східну частину історичної Паннонії.

Перші слов'яни, які проникли в Паннонію в IV- початку V століття разом з гунами, встрявали у сутички з лангобардами, однак вже наприкінці VI ст. у Паннонію проникають авари, які знищують лангобардів та засновують Аварський каганат, який багато в чому нагадував гунську державу.

800 р. — знищення держави аварів племенами франків та болгар, проте населення аварів було досить значним під час приходу мадярів у 9 ст. Територія Паннонії у 9 ст. також входила частково спершу до Великоморавської держави, однак згодом князь Прібіна на васальних правах у Східно-Франкської держави засновує Паннонське (Блатенське) князівство з центром у м. Блатноград. Це державне утворення протрималося до 10 ст. і було згодом знищене навалою мадярів, які на чолі з Арпадом декількома потоками пройшли як через, так і навколо Карпатського хребта, проникнули у Паннонію і створили згодом там свою міцну осілу державу. Таким чином завершився процес формування населення Паннонії.

Римські прокуратори Паннонії Редагувати

У Паннонії народилися десять імператорів пізньої імперії — Траян Децій, Геренній Етруск, Гостіліан, Авреліан, Проб, Констанцій, два Валентініана, Валент і Граціан.

Префекти Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 12 червня 2011. Процитовано 26 квітня 2019. 
  2. Flor., II, 24; IV, 12, 8-9
  3. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література Редагувати

  • Tilmann Bechert: Die Provinzen des römischen Reiches: Einführung und Überblick. von Zabern, Mainz 1999.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Panno niya lat Pannonia prikordonna provinciya Rimskoyi imperiyi stvorena v pershij polovini I stolittya nashoyi eri sho bula obmezhena z pivnochi j shodu Dunayem na zahodi mezhuvala z Norikom i verhnoyu Italiyeyu z pivdnya z Dalmaciyeyu i verhnoyu Meziyeyu Pannoniya roztashovuvalas na teritoriyi suchasnoyi zahidnoyi chastini Ugorshini chastini Avstriyi Horvatiyi Serbiyi Sloveniyi Slovachchini ta Bosniyi i Gercegovini PannoniyaData stvorennya zasnuvannya20KrayinaStarodavnij RimStolicyaKarnuntZaminenij naVerhnya PannoniyadIstorichnij periodRimska imperiyaChas data pripinennya isnuvannya107Kategoriya map na Vikishovishid Pannoniya u VikishovishiKoordinati 44 54 pn sh 19 01 sh d 44 900 pn sh 19 017 sh d 44 900 19 017 Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 2 1 Do rimskogo zavoyuvannya 2 2 Pid vladoyu Rimu 2 3 II III stolittya Rozdilennya na Verhnyu i Nizhnyu Pannoniyu 2 4 IV stolittya Podalshi rozdili 2 5 Postrimskij period 3 Rimski prokuratori Pannoniyi 4 Prefekti 5 Div takozh 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaNazva RedaguvatiYulius Pokornij vivodit nazvu Pannonia vid illirijciv vid proto indoyevropejskogo korenya pen boloto voda mokrij por angl fen boloto gindi pani voda 1 Istoriya RedaguvatiDo rimskogo zavoyuvannya Redaguvati Pannonska rivnina ye dovgim pasmom rivninnih luk sho otocheni Karpatskim hrebtom na shodi i pivnochi Dinarskim nagir yam na pivdni ta Alpami na zahodi i dilyatsya richkoyu Dunaj v yiyi serednij techiyi Pannonska rivnina maye dva prirodni dostupi na zahodi videnskij mizh Alpami i Zahidnimi Karpatami na shodi cherez ushelinu Zalizna brama v Pivdennih Karpatah Yiyi dobre zrosheni pasovisha najzahidnisha dilyanka velikih yevrazijskih stepiv protyagom bagatoh stolit stavali prirodnoyu prinadoyu dlya kochovikiv sho ruhalisya zi shodu na zahid i buli zruchnim tramplinom dlya bagatoh varvarskih plemen yaki gotuvalisya napasti na Rimsku imperiyu Krim girskih rajoniv teritoriya Pannoniyi bula maloplidnoyu osoblivo pislya togo yak pri imperatorah Probi i Galliyeni buli virubani lisi do cogo chasu derevina tut skladala odnu z golovnih statej eksportu Sered silskogospodarskih kultur perevazhali oves i yachmin z yakogo zhiteli varili pivo sho nazivalosya sabaea Vinogradniki j olivkovi dereva kultivuvalisya v nevelikih masshtabah Pevnu rol okrim Norika grali zalizni j sribni kopalni Pannoniya bula takozh vidoma za porodoyu gonchih sho rozvodilasya tut i polyuvali na kabana i bizona Pershimi vidomimi istoriyi narodami sho prozhivali v Pannoniyi buli illirijci grupa indo yevropejskih plemen vidomih yak pannonci brevki karni i dardanci a takozh keltski plemena yaki prijshli syudi z zahodu v IV III st do n e zokrema skordiski Pro Pannoniyu malo sho vidomo do 35 r do n e koli yiyi meshkanci soyuzniki dalmatinciv zaznali napadu Oktaviana Avgusta yakij zavoyuvav i okupuvav Sisiyu Sisak Odnak cya teritoriya ne bula ostatochno pidporyadkovana rimlyanam do 9 r do n e koli vona bula vklyuchena do Illiriku kordon yakogo takim chinom buv rozshirenij azh do Dunayu Pid vladoyu Rimu Redaguvati nbsp Pannoniya v 1 storichchi n e nbsp Pannoniya v 2 storichchi n e nbsp Pannoniya v 4 stolitti n e Pislya priyednannya Norika i Reciyi v 16 r do n e Avgust prodovzhiv svoyi ekspansionistski plani sho stosuvalisya formuvannya dunajskogo napryamku dali U 15 r do n e pochalasya vijna v Pannoniyi Pannonciv illirijciv zahishali z pivdnya dvi shvidki richki Drava i Sava Vijnu proti pannonciv ocholiv Mark Vipsanij Agrippa a pislya jogo smerti v 12 r do n e Tiberij Nebezpeka ciyeyi vijni zrostala cherez blizkist teatru voyennih dij do Italiyi Pannonci buli rozbiti a yihnya zbroya vsuperech vijskovomu zvichayu bula ne spalena a zlamana i kinuta v richku shob nalyakati tih yaki she chinili opir 2 U 6 r n e pannonci razom z dalmatinami ta inshimi illirijskimi plemenami pidnyali tak zvane Velike Illirijske povstannya i buli rozbiti Tiberiyem ta Germanikom pislya vazhkoyi kampaniyi yaka trivala tri roki Pislya pridushennya povstannya v 9 roci n e provinciya Illirik bula skasovana a yiyi zemli buli rozdileni mizh novimi provinciyami Pannoniya na pivnochi ta Dalmaciya na pivdni Data rozdilennya Illiriku nevidoma ce vidbulos najvirogidnishe des mizh 20 i 50 rokami n e Blizkist nebezpechnih varvarskih plemen kvadi markomani zumovila nayavnist velikoyi kilkosti vijsk roztashovanih v provinciyi sim legioniv u piznishi chasi i chislennih fortec sho buli zbudovani vzdovzh Dunaya Golovnimi mistami provincijnoyi administraciyi stali Akvinkum Karnuntum Sirmij Mursa i Petovion Kelti provinciyi zhili v okremih poselennyah civitates II III stolittya Rozdilennya na Verhnyu i Nizhnyu Pannoniyu Redaguvati U 108 r Trayan rozdiliv Pannoniyu na Verhnyu z centrom u Karnuntumi i Nizhnyu z centrom v Akvinkumi Persha stala keruvatisya konsulskim legatom druga pretorskim a pochinayuchi z Marka Avreliya takozh konsulskim Pershim prokuratorom Nizhnoyi Pannoniyi stav Adrian U 166 r u Pannoniyu vtorglisya langobardi j ubiyi U 213 r oblast navkolo Brigeciona bula vklyuchena u Verhnyu Pannoniyu B 214 215 r Pannoniya perezhila vtorgnennya kvadiv u 254 i 259 260 takozh markomaniv i yazigiv Nareshti v 396 r Rim buv zmushenij dati osilim u Pannoniyi markomanam kvadam i vandalam a takozh napevno svevam status federativ foederati IV stolittya Podalshi rozdili Redaguvati Administrativna reforma Diokletiana 296 roku rozdilila Pannoniyu na chotiri provinciyi Pannoniya I Pannoniya II Saviya i Valeriya priberezhna z golovnimi mistami Karnuntum Akvinkum Brigecion Saviya Siskiya Sirmiya i Mursa Vodnochas dodatkovo rozmisheno Legio V Iovia ta Legio VI Herculia U IV stolitti Pannoniya stala vse chastishe piddavatisya nabigam varvariv i Akvinkum pochav zanepadati a v V stolitti rimski oboronni rubezhi buli prorvani gunami yaki utvorili na teritoriyi Pannoniyi veliku vojovnichu derzhavu U VI stolitti Pannoniyu zahopili langobardi i vignali zvidtilya gepidiv Postrimskij period Redaguvati nbsp Nikola Sanson Mapa Pannoniyi ta Illiriyi 1651Pid chas periodu migracij u V stolitti deyaki chastini Pannoniyi buli peredani gunam v 433 roci Flaviyem Etiyem magistrom miliciyi Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi Pislya rozpadu gunskoyi imperiyi v 454 r velika kilkist ostgotiv bula poselena imperatorom Marcianom u provinciyi yak federati Shidna Rimska imperiya kontrolyuvala pivdenni chastini Pannoniyi v VI stolitti pid chas pravlinnya Yustiniana I Vizantijska provinciya Pannoniya zi stoliceyu Sirmiyem bula timchasovo vidnovlena ale vona mistila lishe neveliku pivdenno shidnu chastinu istorichnoyi Pannoniyi Pershi slov yani yaki pronikli v Pannoniyu v IV pochatku V stolittya razom z gunami vstryavali u sutichki z langobardami odnak vzhe naprikinci VI st u Pannoniyu pronikayut avari yaki znishuyut langobardiv ta zasnovuyut Avarskij kaganat yakij bagato v chomu nagaduvav gunsku derzhavu 800 r znishennya derzhavi avariv plemenami frankiv ta bolgar prote naselennya avariv bulo dosit znachnim pid chas prihodu madyariv u 9 st Teritoriya Pannoniyi u 9 st takozh vhodila chastkovo spershu do Velikomoravskoyi derzhavi odnak zgodom knyaz Pribina na vasalnih pravah u Shidno Frankskoyi derzhavi zasnovuye Pannonske Blatenske knyazivstvo z centrom u m Blatnograd Ce derzhavne utvorennya protrimalosya do 10 st i bulo zgodom znishene navaloyu madyariv yaki na choli z Arpadom dekilkoma potokami projshli yak cherez tak i navkolo Karpatskogo hrebta proniknuli u Pannoniyu i stvorili zgodom tam svoyu micnu osilu derzhavu Takim chinom zavershivsya proces formuvannya naselennya Pannoniyi Rimski prokuratori Pannoniyi Redaguvati14 Yunij Bleza 35 Kalvizij Sabin 49 50 Palpellij Istr 68 69 Tampij Flavian 107 109 Publij Elij Adrian 112 T Yulij Maksim Manlian Verhnya Pannoniya Lucij Minicij Natal 113 115 117 Nizhnya Pannoniya Publij Afranij Flavian 111 112 114 115 Nizhnya Pannoniya Kvint Marcij Turbon 118 119 Nizhnya Pannoniya Lucij Kornelij Latinian 126 Verhnya Pannoniya Lucij Kornelij Latinian 127 130 Verhnya Pannoniya Lucij Attij Makron 130 131 133 134 134 135 L Attij Makron Verhnya Pannoniya Markus Nonij Mucian 134 136 136 137 L Cejonij Kommod Nizhnya Pannoniya Lucij Elij Cezar 136 137 Nizhnya Pannoniya Klavdij Maksim 137 141 Verhnya Pannoniya Tit Gaterij Nepot Acinat Prob Publicij Matenian 138 142 Nizhnya Pannoniya Mark Pontij Lelian Larcij Sabin 141 144 145 143 Klavdij Maksim Nizhnya Pannoniya Kvint Fuficij Kornut 144 145 147 Nizhnya Pannoniya Mark Kominij Sekund 147 150 Verhnya Pannoniya Klavdij Maksim 150 155 Nizhnya Pannoniya Mark Nonij Makrin 150 153 154 M Nonij Makrin Nizhnya Pannoniya Mark Yallij Bass 156 159 M Yallij Bassij Fabij Valerian 160 Verhnya Pannoniya Mark Nonij Makrin 159 162 Nizhnya Pannoniya Gaj Yulij Gemin Kapellian 159 161 Verhnya Pannoniya Mark Yallij Bass Fabij Valerian 166 168 Nizhnya Pannoniya Tiberij Klavdij Pompeyan 167 Verhnya Pannoniya Gaj Yulij Kommod Orfitian 169 170 Verhnya Pannoniya Gaj Vettij Sabinian Yulij Hospet 173 174 Verhnya Pannoniya Sekst Kvintilij Kondian 175 177 179 Nizhnya Pannoniya Lucij Septimij Flakk 179 183 189 193 Septimij Sever Verhnya Pannoniya Gaj Valerij Pudens 192 193 199 200 T Klavdij Klavdian 212 G Yulij Sept imij Kastin 214 L Kassij Marcellin Nizhnya Pannoniya Trikcian 217 218 218 Pontij Pontian 260 P Gaj Regalian 268 270 L Domicij Avrelian 283 284 M Avrelij YulianU Pannoniyi narodilisya desyat imperatoriv piznoyi imperiyi Trayan Decij Gerennij Etrusk Gostilian Avrelian Prob Konstancij dva Valentiniana Valent i Gracian Prefekti RedaguvatiLucij Munacij Plank 17 35 Avl Plavtij 36 42 Div takozh RedaguvatiRugiyi Pannonskij limes Burshtinovij shlyah Pannonski rusini 1444 Pannoniya asteroyid nazvanij na chest teritoriyi 3 Spisok vijskovih taboriv u Noriku j Pannoniyi de Primitki Redaguvati J Pokorny Indogermanisches etymologisches Worterbuch No 1481 Arhiv originalu za 12 chervnya 2011 Procitovano 26 kvitnya 2019 Flor II 24 IV 12 8 9 Lutz D Schmadel International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg New York Springer Verlag 2003 992 s ISBN 3 540 00238 3 Literatura RedaguvatiTilmann Bechert Die Provinzen des romischen Reiches Einfuhrung und Uberblick von Zabern Mainz 1999 Posilannya RedaguvatiFormuvannya zovnishnopolitichnogo kursu Rimskoyi imperiyi v kinci I st do n e Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pannoniya provinciya amp oldid 39858649