www.wikidata.uk-ua.nina.az

Паннонські русини слов янські меншини в Сербії і Хорватії Вони офіційно вважаються окремою національністю в Сербії та Хо

Паннонські русини

Паннонські русини — слов'янські меншини в Сербії і Хорватії. Вони офіційно вважаються окремою національністю в Сербії та Хорватії, але є нащадками північних русинів-українців, які живуть в основному в Україні, Словаччині, Польщі, Румунії, Угорщині.

Паннонські русини
Кількість близько 20 000
Ареал

Сербія:
15626 (перепис 2002)
 Хорватія:
2337 (перепис 2001)

зверніть увагу: деякі паннонські русини також називають себе українці
Близькі до: Русини, українці, словаки, поляки та інші слов'янські народи
Мова паннонська русинська мова
Релігія

переважно східного обряду Католицької Церкви

(греко-католицької)
Паннонські русини у Воєводині за переписом 2002 року — на основі розрахункових даних
Паннонські русини Воєводини (перепис 2002)
Русинська церква в Руському Крстурі
Русинська церква в Джурджево

Основна відмінність між паннонськими русинами і північними русинами — це мова: мова паннонських русинів має більш західні слов'янські риси, ніж мова карпатських русинів.

Території розселення Редагувати

Воєводина Редагувати

Паннонські русини в основному живуть в автономному краї Воєводина в Сербії. Оголошених етнічних русинів у Воєводині за переписом 2011 року проживає 13928 осіб, і їхня мова є однією із шести офіційних мов провінції Воєводини. Частина русинів називає себе українцями, чисельність становила 4202 осіб.

Село Руски Крстур в общині Кула є культурним центром паннонських русинів, у ньому мешкає майже третина русинського населення Воєводини, понад 4 тис. осіб. Існує також значна концентрація русинів у Новому Саді, де в 1820 році було розпочато будівництво греко-католицької парафіяльної церкви Святого Петра і Павла (будівництво завершено в 1834/1837). Інші села, де більшість русинів, включають Куцура муніципалітету Врбас муніципалітету і Бикич Дол в общині Шид.

Розселення русинів та українців в округах Воєводини за переписом 2011 р.

округ населення русинів українців частка
Західно-Бацький округ 188 087 4 718 1 344 3,22 %
Південно-Банатський округ 293 730 25 84 0,04 %
Південно-Бацький округ 615 371 6 974 1 566 1,39 %
Північно-Банатський округ 147 770 34 39 0,05 %
Північно-Бацький округ 186 906 456 81 0,29 %
Середньо-Банатський округ 187 667 32 33 0,03 %
Сремський округ 312 278 1 689 1 055 0,88 %
Воєводина 1 931 809 13 928 4 202 0,94 %

Міста та села Воєводини з найвищою часткою паннонських русинів та українців у населенні

місто населення русинів українців частка
м. Кула г. Кула 19 301 725 1 125 9,58 %
м. Вербас г. Врбас 25 907 1 478 745 8,58 %
м. Шид г. Шид 16 311 681 31 4,37 %
м. Сремська Митровиця г. Сремска Митровица 39 084 620 404 2,62 %
м. Црвенка г. Црвенка 10 163 64 96 1,57 %
м. Інджія г. Инђија 26 247 1 375 1,43 %
м. Петроварадин г. Петроварадин 13 973 141 41 1,30 %
м. Новий Сад г. Нови Сад 191 405 1 556 247 0,94 %
м. Сремська Кам'яниця г. Сремска Каменица 11 205 69 34 0,92 %
м. Бачка Топола г. Бачка Топола 16 171 95 12 0,66 %
село населення русинів українців частка
c. Руський Крстур серб. Руски Крстур русин. Руски Керестур 5213 4483 61 87,17 %
c. Куцура серб. Куцура 4663 2200 49 48,23 %
c. Бикич Дол серб. Бикић До 336 160 47,62 %
c. Джурджево серб. Ђурђево русин. Дюрдьов 5137 1197 4 23,38 %
c. Бачинці серб. Бачинци 1374 215 21 17,18 %
c. Беркасово серб. Беркасово 1228 184 1 15,07 %
c. Стара Бінгула серб. Стара Бингула 190 23 12,11 %
c. Крущич серб. Крушчић 2353 99 149 10,54 %
c. Ново Орахово серб. Ново Орахово 2029 181 8,92 %
c. Господжинці серб. Госпођинци 3896 172 30 5,18 %
c. Косанчич серб. Косанчић 163 1 7 4,91 %
c. Савино Село серб. Савино Село 3351 74 65 4,15 %
c. Боджани серб. Бођани 1113 46 4,13 %


Хорватія Редагувати

Є також громада паннонських русинів у Славонії (Хорватія), що мешкають у селах Петровці (громада Богданівці) та Міклушевці (громада Томпоєвці) Вуковарсько-Сремської жупанії.

Община Opština населення русинів українців частка
Богданівці Bogdanovci 2366 550 175 30,64 %
Томпоєвці Tompojevci 1999 366 5 18,56 %
Липовляни Lipovljani 4101 3 177 4,39 %
Бебрина Bebrina 3541 0 107 3,02 %
м. Вуковар Vukovar 31670 567 242 2,55 %

Історія Редагувати

Населення населених пунктів Банату і Бачки було знищено під час Османської війни. Паннонські русини емігрували в сьогоднішні краї Банат і Бачка разом із німцями, угорцями і словаками з регіону, який у наш час, охоплює частину східної Словаччини і північно-західної Угорщини. Це було частиною інтенсивної колонізації, проведеної Австрійською імперією в регіоні, багатому на орні землі, та спрямованої на підвищення доходів імперії за рахунок податків.

Офіційною датою русинського врегулювання у Воєводині є 17 січня 1751, коли адміністратор Вачка Франк де Йосипа Редль підписав контракт із Михайлом Мункачі з села Червеново в жупі Берег, щоб привести 200 русинських сімей греко-католицького обряду з верхньо-угорських районів, відомих як «Горнїца», в Руський Крстур. Крстур був сербським поселенням, що згадується в 1741 році як зруйноване і занедбане, оскільки поселенці переїхали в Чералево. Адміністратор же підписав ще один контракт від 15 травня 1763 року з Петром Кіс з Крстур, щоб привести 150 русинських сімей греко-католицького обряду з однієї області, що у «Верхній Угорщині», до Куцура.

У міру зростання населення і орних земель поселенців, контракт був обмежений, і багато сімей із Крстура і Куцура вирішили мігрувати в місто Новий Сад у 1766 і 1767 роках. Пізніше русини оселилися в Шиді, Вайска, а на початку 19 століття — у Вуковарі та Ілоку, що в сучасній Хорватії. У Петровці, а також Хорватію, русини почали переселення в 1833 році, а пізніше у Бачинці в 1834 році.

В цілому в окрузі Бач-Бодрош (який був у південній Угорщині і сьогоднішніх, головним чином, Банаті і Бачці), перепис населення з 1767 р. показує близько 2.000 русинів. Перепис населення з 1991 року в тому ж районі показує близько 25.000 русинів. На початку XXI століття чисельність паннонських русинів зменшується і передбачуване число становить близько 15.000. Основною причиною цього є збільшення числа русинів, які вирішили емігрувати в Канаду.

У Сербії українці та русини були об'єднані в єдиний Союз русинів-українців-русинів Сербії, хоча фактично діяльність українських і русинських організацій у межах Спілки поступово відокремлюється. В Хорватії досі існують Союз русинів і українців Хорватії та Українська громада Республіки Хорватія, але також відбувається процес відокремлення української та русинської спілок, загалом через проблеми міждіалектного розуміння, а також релігію.

Мова Редагувати

Паннонські русини вважають свою версію русинської — особливою мовою. Ті, хто вважає її відмінною від мови північних русинів, стверджують, що вони говорять західними слов'янськими мовами, на відміну від північно-русинського варіанту, який є східнослов'янською мовою. У той же час ця відмінність не обов'язково унікальна для паннонських русинів, оскільки мови інших русинських груп у Словаччині та Польщі також містять особливості східних і західних слов'янських мов.

Автором першої нормативної граматики русинської мови був Гавриїл Костельник, він же був поетом, критиком і першим русинським прозаїком. Його справу розвивали Дюра Папгаргаї та Михайло Ковач, видатні русинські письменники, Микола Кочиш — русинський письменник і мовознавець, який упорядкував русинську літературну мову. Петро Різнич-Дядя створив русинський театр у м. Руський Крстур, який донині ставить п'єси.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. http://pop-stat.mashke.org/serbia-ethnic2011.htm
  2. http://pop-stat.mashke.org/serbia-ethnic-loc2002.htm
  3. http://pop-stat.mashke.org/croatia-ethnic2001.htm
  4. ↑ . Архів оригіналу за 6 березня 2009. Процитовано 17 листопада 2011. 
  5. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ref0000014211
  6. https://www.nasze-slowo.pl/movoyu-spilkuvannya-pomizh-rusinami-z-r/

Джерела Редагувати

  • составив о. Ириней Мих. Кондратович парох Хоньковскій // «Исторія подкарпатскоѣ Русі для народа», выдавництво товариства «Просвѣты» в Ужгородѣ, друге перевѣрене выданя, книгопечатня акційного тов. «Уніо» в Ужгородѣ, число 35-37, 1925 р., 119 с. (укр.)
  • Рамач, Янко. Кратка история Руснацох. Нови Сад: Грекокатолїцка парохия Св. Петра и Павла, 1993 р.
  • Жирош, Мирон. Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце (1745—1991) том 1 — 5. Нови Сад: Грекокатолїцкапарохия Св. Петра и Павла 1997—2003
  • Лабош, Федор «История Русинох Бачки, Сриму и Славониї 1745—1918», Нови Сад, 1978
  • Ranko Bugarski, Jezici, Novi Sad, 1996.
  • Stevan Konstantinović, Priče o Rusinima, Šid, 1995.
  • Vladimir Kirda Bolhorves, Na debelom ledu, Beograd, 1996.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Исторія подкарпатскоѣ Русі для народа

Література Редагувати

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pannonski rusini slov yanski menshini v Serbiyi i Horvatiyi Voni oficijno vvazhayutsya okremoyu nacionalnistyu v Serbiyi ta Horvatiyi ale ye nashadkami pivnichnih rusiniv ukrayinciv yaki zhivut v osnovnomu v Ukrayini Slovachchini Polshi Rumuniyi Ugorshini Pannonski rusiniKilkist blizko 20 000Areal Serbiya 15626 perepis 2002 Horvatiya 2337 perepis 2001 zvernit uvagu deyaki pannonski rusini takozh nazivayut sebe ukrayinciBlizki do Rusini ukrayinci slovaki polyaki ta inshi slov yanski narodiMova pannonska rusinska movaReligiya perevazhno shidnogo obryadu Katolickoyi Cerkvi greko katolickoyi Pannonski rusini u Voyevodini za perepisom 2002 roku na osnovi rozrahunkovih danihPannonski rusini Voyevodini perepis 2002 Rusinska cerkva v Ruskomu KrsturiRusinska cerkva v DzhurdzhevoOsnovna vidminnist mizh pannonskimi rusinami i pivnichnimi rusinami ce mova mova pannonskih rusiniv maye bilsh zahidni slov yanski risi nizh mova karpatskih rusiniv Zmist 1 Teritoriyi rozselennya 1 1 Voyevodina 1 2 Horvatiya 2 Istoriya 3 Mova 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela 7 Literatura 8 PosilannyaTeritoriyi rozselennya RedaguvatiVoyevodina Redaguvati Pannonski rusini v osnovnomu zhivut v avtonomnomu krayi Voyevodina v Serbiyi Ogoloshenih etnichnih rusiniv u Voyevodini za perepisom 2011 roku prozhivaye 13928 osib i yihnya mova ye odniyeyu iz shesti oficijnih mov provinciyi Voyevodini Chastina rusiniv nazivaye sebe ukrayincyami chiselnist stanovila 4202 osib Selo Ruski Krstur v obshini Kula ye kulturnim centrom pannonskih rusiniv u nomu meshkaye majzhe tretina rusinskogo naselennya Voyevodini ponad 4 tis osib Isnuye takozh znachna koncentraciya rusiniv u Novomu Sadi de v 1820 roci bulo rozpochato budivnictvo greko katolickoyi parafiyalnoyi cerkvi Svyatogo Petra i Pavla budivnictvo zaversheno v 1834 1837 Inshi sela de bilshist rusiniv vklyuchayut Kucura municipalitetu Vrbas municipalitetu i Bikich Dol v obshini Shid Rozselennya rusiniv ta ukrayinciv v okrugah Voyevodini za perepisom 2011 r 1 okrug naselennya rusiniv ukrayinciv chastkaZahidno Backij okrug 188 087 4 718 1 344 3 22 Pivdenno Banatskij okrug 293 730 25 84 0 04 Pivdenno Backij okrug 615 371 6 974 1 566 1 39 Pivnichno Banatskij okrug 147 770 34 39 0 05 Pivnichno Backij okrug 186 906 456 81 0 29 Seredno Banatskij okrug 187 667 32 33 0 03 Sremskij okrug 312 278 1 689 1 055 0 88 Voyevodina 1 931 809 13 928 4 202 0 94 Mista ta sela Voyevodini z najvishoyu chastkoyu pannonskih rusiniv ta ukrayinciv u naselenni 2 misto naselennya rusiniv ukrayinciv chastkam Kula g Kula 19 301 725 1 125 9 58 m Verbas g Vrbas 25 907 1 478 745 8 58 m Shid g Shid 16 311 681 31 4 37 m Sremska Mitrovicya g Sremska Mitrovica 39 084 620 404 2 62 m Crvenka g Crvenka 10 163 64 96 1 57 m Indzhiya g Inђiјa 26 247 1 375 1 43 m Petrovaradin g Petrovaradin 13 973 141 41 1 30 m Novij Sad g Novi Sad 191 405 1 556 247 0 94 m Sremska Kam yanicya g Sremska Kamenica 11 205 69 34 0 92 m Bachka Topola g Bachka Topola 16 171 95 12 0 66 selo naselennya rusiniv ukrayinciv chastkac Ruskij Krstur serb Ruski Krstur rusin Ruski Kerestur 5213 4483 61 87 17 c Kucura serb Kucura 4663 2200 49 48 23 c Bikich Dol serb Bikiћ Do 336 160 47 62 c Dzhurdzhevo serb Ђurђevo rusin Dyurdov 5137 1197 4 23 38 c Bachinci serb Bachinci 1374 215 21 17 18 c Berkasovo serb Berkasovo 1228 184 1 15 07 c Stara Bingula serb Stara Bingula 190 23 12 11 c Krushich serb Krushchiћ 2353 99 149 10 54 c Novo Orahovo serb Novo Orahovo 2029 181 8 92 c Gospodzhinci serb Gospoђinci 3896 172 30 5 18 c Kosanchich serb Kosanchiћ 163 1 7 4 91 c Savino Selo serb Savino Selo 3351 74 65 4 15 c Bodzhani serb Boђani 1113 46 4 13 Horvatiya Redaguvati Ye takozh gromada pannonskih rusiniv u Slavoniyi Horvatiya sho meshkayut u selah Petrovci gromada Bogdanivci ta Miklushevci gromada Tompoyevci Vukovarsko Sremskoyi zhupaniyi 3 Obshina Opstina naselennya rusiniv ukrayinciv chastkaBogdanivci Bogdanovci 2366 550 175 30 64 Tompoyevci Tompojevci 1999 366 5 18 56 Lipovlyani Lipovljani 4101 3 177 4 39 Bebrina Bebrina 3541 0 107 3 02 m Vukovar Vukovar 31670 567 242 2 55 Istoriya RedaguvatiNaselennya naselenih punktiv Banatu i Bachki bulo znisheno pid chas Osmanskoyi vijni Pannonski rusini emigruvali v sogodnishni krayi Banat i Bachka razom iz nimcyami ugorcyami i slovakami z regionu yakij u nash chas ohoplyuye chastinu shidnoyi Slovachchini i pivnichno zahidnoyi Ugorshini Ce bulo chastinoyu intensivnoyi kolonizaciyi provedenoyi Avstrijskoyu imperiyeyu v regioni bagatomu na orni zemli ta spryamovanoyi na pidvishennya dohodiv imperiyi za rahunok podatkiv Oficijnoyu datoyu rusinskogo vregulyuvannya u Voyevodini ye 17 sichnya 1751 koli administrator Vachka Frank de Josipa Redl pidpisav kontrakt iz Mihajlom Munkachi z sela Chervenovo v zhupi Bereg shob privesti 200 rusinskih simej greko katolickogo obryadu z verhno ugorskih rajoniv vidomih yak Gornyica v Ruskij Krstur 4 Krstur buv serbskim poselennyam sho zgaduyetsya v 1741 roci yak zrujnovane i zanedbane oskilki poselenci pereyihali v Cheralevo Administrator zhe pidpisav she odin kontrakt vid 15 travnya 1763 roku z Petrom Kis z Krstur shob privesti 150 rusinskih simej greko katolickogo obryadu z odniyeyi oblasti sho u Verhnij Ugorshini do Kucura U miru zrostannya naselennya i ornih zemel poselenciv kontrakt buv obmezhenij i bagato simej iz Krstura i Kucura virishili migruvati v misto Novij Sad u 1766 i 1767 rokah Piznishe rusini oselilisya v Shidi Vajska a na pochatku 19 stolittya u Vukovari ta Iloku sho v suchasnij Horvatiyi U Petrovci a takozh Horvatiyu rusini pochali pereselennya v 1833 roci a piznishe u Bachinci v 1834 roci V cilomu v okruzi Bach Bodrosh yakij buv u pivdennij Ugorshini i sogodnishnih golovnim chinom Banati i Bachci perepis naselennya z 1767 r pokazuye blizko 2 000 rusiniv Perepis naselennya z 1991 roku v tomu zh rajoni pokazuye blizko 25 000 rusiniv Na pochatku XXI stolittya chiselnist pannonskih rusiniv zmenshuyetsya i peredbachuvane chislo stanovit blizko 15 000 Osnovnoyu prichinoyu cogo ye zbilshennya chisla rusiniv yaki virishili emigruvati v Kanadu 4 U Serbiyi ukrayinci ta rusini buli ob yednani v yedinij Soyuz rusiniv ukrayinciv rusiniv Serbiyi 5 hocha faktichno diyalnist ukrayinskih i rusinskih organizacij u mezhah Spilki postupovo vidokremlyuyetsya 6 V Horvatiyi dosi isnuyut Soyuz rusiniv i ukrayinciv Horvatiyi ta Ukrayinska gromada Respubliki Horvatiya ale takozh vidbuvayetsya proces vidokremlennya ukrayinskoyi ta rusinskoyi spilok zagalom cherez problemi mizhdialektnogo rozuminnya a takozh religiyu Mova RedaguvatiPannonski rusini vvazhayut svoyu versiyu rusinskoyi osoblivoyu movoyu Ti hto vvazhaye yiyi vidminnoyu vid movi pivnichnih rusiniv stverdzhuyut sho voni govoryat zahidnimi slov yanskimi movami na vidminu vid pivnichno rusinskogo variantu yakij ye shidnoslov yanskoyu movoyu U toj zhe chas cya vidminnist ne obov yazkovo unikalna dlya pannonskih rusiniv oskilki movi inshih rusinskih grup u Slovachchini ta Polshi takozh mistyat osoblivosti shidnih i zahidnih slov yanskih mov Avtorom pershoyi normativnoyi gramatiki rusinskoyi movi buv Gavriyil Kostelnik vin zhe buv poetom kritikom i pershim rusinskim prozayikom Jogo spravu rozvivali Dyura Papgargayi ta Mihajlo Kovach vidatni rusinski pismenniki Mikola Kochish rusinskij pismennik i movoznavec yakij uporyadkuvav rusinsku literaturnu movu Petro Riznich Dyadya stvoriv rusinskij teatr u m Ruskij Krstur yakij donini stavit p yesi Div takozh RedaguvatiRusini Pannoniya Etnichni grupi VoyevodiniPrimitki Redaguvati http pop stat mashke org serbia ethnic2011 htm http pop stat mashke org serbia ethnic loc2002 htm http pop stat mashke org croatia ethnic2001 htm a b Sa backe crnice na led i sneg Kanade Arhiv originalu za 6 bereznya 2009 Procitovano 17 listopada 2011 http irbis nbuv gov ua ulib item ref0000014211 https www nasze slowo pl movoyu spilkuvannya pomizh rusinami z r Dzherela Redaguvatisostaviv o Irinej Mih Kondratovich paroh Honkovskij Istoriya podkarpatskoѣ Rusi dlya naroda vydavnictvo tovaristva Prosvѣty v Uzhgorodѣ druge perevѣrene vydanya knigopechatnya akcijnogo tov Unio v Uzhgorodѣ chislo 35 37 1925 r 119 s ukr Ramach Yanko Kratka istoriya Rusnacoh Novi Sad Grekokatolyicka parohiya Sv Petra i Pavla 1993 r Zhirosh Miron Bachvansko srimski Rusnaci doma i u shvece 1745 1991 tom 1 5 Novi Sad Grekokatolyickaparohiya Sv Petra i Pavla 1997 2003 Labosh Fedor Istoriya Rusinoh Bachki Srimu i Slavoniyi 1745 1918 Novi Sad 1978 Ranko Bugarski Jezici Novi Sad 1996 Stevan Konstantinovic Price o Rusinima Sid 1995 Vladimir Kirda Bolhorves Na debelom ledu Beograd 1996 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Istoriya podkarpatskoѣ Rusi dlya narodaLiteratura RedaguvatiOleksandr Gavrosh Blukayuchij narod Roman podorozh u chasi i prostori Kiyiv Vidavnictvo Nora Druk 2012 Yanko Ramach Kratka istoriya rusnacoh 1745 1918 Posilannya RedaguvatiSoyuz rusiniv ukrayinciv Serbiyi Rusini Serbiyi Rusini Horvatiyi Ruski Krstur Welcome to Ruski Kerestur Web Page Ivan Gvat Kniga pro ukrayinsku Atlantidu na Balkanah Radio Svoboda 05 02 2013 nbsp Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pannonski rusini amp oldid 37614006