Руський Крстур або Руський Керестур (серб. Руски Крстур, русин. Руски Керестур) — село в общині Кула Західно-Бацького округу, Воєводина, Сербія.
| Село Рускі Крстур серб. Руски Крстур русин. Руски Керестур | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна | Сербія |
| Регіон | Воєводина |
| Округ | Західно-Бацький |
| Община | Кула |
| Населення | 5213 (на 2002) |
| Площа | 58,6 км² |
| Густота населення | 89 осіб/км² |
| Поштові індекси | 25233 |
| Телефонний код | +381-025 |
| Географічні координати | 45°33′28″ пн. ш. 19°24′34″ сх. д. / 45.55778° пн. ш. 19.40944° сх. д.Координати: 45°33′28″ пн. ш. 19°24′34″ сх. д. / 45.55778° пн. ш. 19.40944° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 84 м |
| Назва мешканців | русини, серби |
| Карта | |
| Рускі Крстур | |
| Рускі Крстур у Вікісховищі |
Населення села становить 5 557 осіб (2002 рік), щільність населення становить 89 ос./км². Займана площа — 58,6 км². Переважну більшість населення складають русини. Рускі Крстур є також культурним центром русинської національної меншини у Воєводині. Тут кілька разів відбувався Всесвітній конгрес русинів.
Географія ред.
Географічні координати Рускі Крстура: 45°33' пн. ш. 19°25' сх. д. Часовий пояс — UTC+1, з переходом на літній час UTC+2. Загальна площа Рускі Крстура — 58,6 км².
Рускі Крстур розташоване в південно-західній частині общини Кула. Через село проходить автомагістраль М-3.
Демографія ред.
Найбільшу частину населення села складають русини. За даними перепису 2002 року населення території, підпорядкованій Рускі Крстуру становило 5 213 осіб.
| |
|
Національний склад ред.
У населенні були присутні такі етнічні групи:
- русини — 85,99 % (4.483 особи)
- серби — 5,04 % (263 особи)
- цигани — 1,45 % (76 осіб)
- угорці — 1,40 % (73 особи)
- українці — 1,17 % (61 особа)
- хорвати — 0,72 % (38 осіб)
- чорногорці — 0,70 % (37 осіб)
- югослави — 0,59 % (31 особа)
- словаки — 0,57 % (30 осіб)
- мусульмани — 0,17 % (9 осіб)
- словенці — 0,05 % (3 особи)
- македонці — 0,05 % (3 особи)
- інші — 0,49 % (26 осіб)
Релігія ред.
За віросповіданням русини належать до греко-католиків. Незабаром після їх імміграції в цьому регіоні була заснована і побудована невеличка церква. Церква була побудована у 1784 році й названа на честь святого Миколая. Сьогодні Рускі Крстур є центром греко-католиків Сербії.
Спорт ред.
У 1923 році в селі було створено футбольний клуб «Русин».
Відомі особи ред.
Народилися ред.
- Діонісій Няраді — єпископ Крижевецької єпархії Хорватської греко-католицької церкви, Апостольський адміністратор Пряшівської греко-католицької єпархії, Апостольський адміністратор Мукачівської греко-католицької єпархії.
- Костельник Гавриїл Федорович (1886—1948) — український богослов, церковно-громадський діяч, письменник, мовознавець та історик. Засновник літературної мови українців Воєводини.
- Рамач Михайло Юрійович (1951) — український (русинський) поет, перекладач, журналіст.
- Петро Різнич-Дядя — югославський актор, режисер, педагог і культурно-громадський діяч-русофіл українського походження, створив русинський театр у м. Руський Крстур, який донині ставить п'єси.
В селі довгий час жив і працював Петро Кузмяк, на честь якого названо русинську гімназію — єдину в країні, де викладання йде бачвансько-русинською мовою.
Галерея ред.
Примітки ред.
- Издаје и штампа — Републички завод за статистику Србије (ISSN 1450-9075, январь 2009) — Раздел «Численность населения», страницы № 108—111
- . Архів оригіналу за 21 червня 2012. Процитовано 6 квітня 2014.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Руський Крстур |
- Офіційний вебсайт [ 17 січня 2007 у Wayback Machine.]
- Маленькі історії Руського Керестура (відео) [ 12 квітня 2014 у Wayback Machine.] // Телеканал «Тиса-1», 2013.
- Завод за урбанизам Кула-Оџаци[недоступне посилання з квітня 2019] (серб.)
- Водица — Руски Крстур [ 2 листопада 2010 у Wayback Machine.] (русин.)
- Zamak, Ruski Krstur [ 21 липня 2011 у Wayback Machine.] (серб.)
- Керестурська хроніка