Ра́мач Миха́йло Ю́рійович (серб. Mihal Ramač; нар. 16 серпня 1951, пом. 13 травня 2023) — сербський та русинський журналіст, перекладач, поет, телесценарист.
| Рамач Михайло Юрійович | |
|---|---|
| серб. Mihal Ramač | |
| Народився | 16 серпня 1951 (72 роки) Руський Крстур |
| Діяльність | письменник |
| Знання мов | сербська |
| Роки активності | 1975 — тепер. час |
| Нагороди | |
З біографії Редагувати
Народився 16 серпня 1951 року в місті Руський Крстур (Югославія).
Здобув фах історика на філософському факультеті у Новому Саді. Протягом трьох років навчався в Українській малій семінарії у Римі.
Професійний журналіст із 1975 року. Його редакція могла вільно передплатити «Тайм», «Ньюзвік», «Шпіґель», «Панораму[en]». Безкоштовно отримували «Правду», «Литературную газету», «Огонёк» та купу безглуздих публікацій з Москви, яка тратила шалені гроші на «глупу пропаганду». Покоління М. Рамача відверто глузувало з московської пропаганди. Рівень життя був вищим від польського.
З 1999 року є постійним оглядачем сербської газети «Данас», згодом — її головний редактор (лютий 2006–2009). Був головним редактором щоденних видань «Наша борба» і «Войводина». Постійний дописувач «Радіо Свобода» (з 1998 року) і агенції Укрінформ.
Лауреат літературних і журналістських премій імені Светозара Милетича (за книжку політичних есе сербською мовою «По той бік мрій»), Светозара Марковича і Станіслава Сташа Маринковича (2002). З нагоди 15-ї річниці незалежності України у 2006 році нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.
Володіє русинською, сербською, англійською, італійською, українською, польською, словацькою, перекладає з латини і давньогрецької. Дописує до періодичних видань сербською та українською мовами; перекладає та пише поезію русинською.
Член Національної Спілки письменників України.
Живе і працює в Сербії.
За спогадами Михайла Рамача, його покоління не бачило Йосипа Броза Тіто диктатором. Диктаторами були Брєжнєв, Чаушеску, лідери країн за «залізною завісою». Батьки, вчителі з дитинства говорили, що за «залізною завісою» — комуністичне лихо, Югославія — інша.
Творчість Редагувати
Автор:
- трьох книг — політичних есе про Югославію й Сербію,
- шести поетичних книжок. Серед них, збірки поезій для дітей «Лібретто за одне літо», «Казка про скрипаля і скрипку» й «Шибеник між зорями».
- перекладів творів Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, М. Рильського, О. Гончара, В. Сосюри, П. Тичини та інших українських письменників русинською мовою.
Примітки Редагувати
- Упокоєл ше новинар, писатель и прекладатель Михайло Рамач (1951–2023) | Руске слово (sr-RU). 13 травня 2023. Процитовано 14 травня 2023.
- ↑ Каспрук В. Майдан вплинув на протестувальників Боснії і Герцеговини [ 28 березня 2014 у Wayback Machine.] // Третя українська республіка. — 2014. — 13 лютого.
- ↑ Mihal Ramač izabran za glavnog i odgovornog urednika «Danasa» [ 2016-03-06 у Wayback Machine.] // NUNS, 15.02.2006.
- Михайло Рамач: «Ми уникаємо політичних діячів на перших сторінках, хоча ми — політичне видання» // Телекритика, 19.12.2007.
- ↑ Орися Хом'як. Тіто не боявся ні Гітлера, ні Сталіна… С. 10
- ↑ Ампутація Косова // Український тиждень, 14.12.2007.
Джерела Редагувати
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- Хом'як О. Тіто не боявся ні Гітлера, ні Сталіна // Високий замок. — Львів, 2015. — № 4 (5260) (15—21 січня). — С. 10.
Посилання Редагувати
- Mihal Ramač