www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сластіон Опанас Георгійович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сластіон Опана с Гео ргійович Сластіон 2 г

Сластіон Опанас Георгійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сластіон.

Опана́с Гео́ргійович Сластіон (2 грудня (14 грудня) 1855(18551214), Ногайськ, Таврійської губернії Російська імперія (нині місто в Запорізькій області) — 24 вересня 1933, Миргород, Українська РСР, СРСР) — український маляр і графік романтично-народницького напряму, етнограф, архітектор і педагог, засновник Миргородського краєзнавчого музею. Батько Юрія Сластіона.

Опанас Георгійович Сластіон
Народження 2 грудня (14 грудня) 1855(1855-12-14)
Ногайськ, Російська імперія
Смерть 24 вересня 1933(1933-09-24) (77 років)
  Миргород, Українська РСР, СРСР
Національність українець
Країна Російська імперія →
 УНР →
 СРСР
Навчання Академія мистецтв
Діяльність художник, архітектор, графік, етнолог, педагог, етнограф
Напрямок живопис, графіка і етнографія
Відомі учні Панащатенко Валентина Степанівна і Українець Іван Каленикович
 Сластіон Опанас Георгійович у Вікісховищі

У різних джерелах використовувалося також написання прізвища Сластьон, Сластьонов.

Життєпис Редагувати

Батько Опанаса — Георгій Дмитрович, родом із Золотоноші, що на Черкащині (але тоді Золотоноша входила до складу Полтавської губернії). Відомо, що після народження сина сім'я перебралася до міста Ногайськ (нині — Приморськ Запорізької області). У дитинстві хлопчик вчився малярству у свого батька, який працював реставратором церковного малярства та іконописцем, а також у сусіда Анастаса Смоктія — художника та музики, який грав на кількох музичних інструментах та навчав кобзарству.

Дума «Про піхотинця» (1 фоновалик)
Виконує Платон Кравченко, 1910
Дума про удову
Виконує Остап Кальний, 1909
Дума про сестру і брата
Виконує Петро Древченко, 1909
Дума про Марусю Богуславку
Виконує Степан Пасюга, 1909
Дума про удову
Виконує Степан Пасюга, 1909
При проблемах гляньте в довідку.

Від мами, Марії Мартинівни, він чув безліч казок, народних пісень та повір'їв. Вона ж прищепила синові щирий інтерес до кобзарства. 

Георгій Дмитрович хотів дати синові хорошу освіту, тому відправив Опанаса на навчання до Петербурга. У столиці Російської імперії обдарований хлопець спочатку вступив до школи «Товариства заохочення мистецтв», а в 1874—1882 рр. продовжив навчання в Петербурзькій академії мистецтв. Вчителями Опанаса в Академії були І.  Крамской і П. Чистяков. За час навчання отримав дві срібні медалі. В ході навчання відшукав чимало відомостей про Тараса Шевченка, його посмертну маску тощо. В картинній галереї Академії мистецтв познайомився з майбутнім художником Порфирієм Мартиновичем (ілюстратор «Енеїди» Івана Котляревського (1873—1874), художник-реаліст, розвивав напрямок українського реалістичного портрета). Під час навчання у Петербурзі Сластіон разом з П. Мартиновичем щороку мандрував Україною, вивчав і малював побут селян та міщан. Так, у 1875—1876 рр., під час літніх поїздок на Полтавщину Опанас відвідав Пирятинський і Лохвицький повіти Полтавської губернії. Тут він намалював портрети кількох кобзарів і записав від них багато народних дум. Після Першого з'їзду етнографів придбав фонограф, щоб записувати кобзарів.

Портрет кобзаря П. М. Гащенка, 1905 р.
Портрет кобзаря М. С. Кравченка, 1903 р.

З 1887 до 1900 року Опанас Сластіон працював в інтендантському управлінні при Технічному комітеті Військового міністерства, де обіймав посаду художника з проєктування обмундирування військ. Використав службу для глибокого вивчення матеріалів про українське козацтво. У 1897—1900 роках очолював Український клуб у Петербурзі — громадське об'єднання, члени якого мали знайомити громадськість з українською культурою та історією.

Протягом 1900—1928 років викладав у Миргородській художньо-промисловій школі імені Миколи Гоголя. Приятелював та листувався з Дмитром Яворницьким. У 1928 році за станом здоров'я він полишив викладацьку роботу та вийшов на пенсію. Багато років їздив по Україні, змальовував та збирав зразки народного мистецтва, фольклорний матеріал та записував на фонографі спів і гру кобзарів (Філарет Колесса використав ці записи у «Матеріалах до української етнології», тт. 13, 14, 1913); сам він артистично виконував думи. Зібрані матеріали опрацьовував як альбоми: української та запорізької старовини, орнаменту, вишивок, різьби, кераміки, архітектурних мотивів.

З 1870-х років активно досліджував кобзарство. В дослідженні кобзарства Сластіон активно співпрацював із Климентом Квіткою та Лесею Українкою. Малював портрети кобзарів, записував думи. У 1902 р. в журналі «Київська старовина» (одне із найвідоміших тогочасних видань історичної та краєзнавчої тематики) опублікував статтю про кобзаря Михайла Кравченка. Уже через багато років після смерті О. Сластіона, у 1961 р., було видано книгу з портретами кобзарів, які намалював художник. Особливою заслугою Опанаса Сластіона є те, що багато кобзарських дум він записав на фонограф (перші записи зробив у 1903 р.). Посприяв в організації у Миргороді у 20-х роках ХХ століття селянської капели бандуристів, згодом реорганізованої у Першу селянську капелу бандуристів імені Тараса Шевченка (1928).

Помер 24 вересня 1933 року. Похований на Троїцькому кладовищі Миргорода.

О. Сластіон — автор статей в українських журналах «КСт.», «Рідний край», газеті «Рада» та інших — псевдоніми «Опішнянський гончар». Також публікувався в російських журналах (зокрема, про кобзарство і кобзарів з їхніми портретами), підготував матеріал до книги «Українські народні думи», т. І (1927); автор книг «Мартинович. Спогади» (1931) і «Портрети українських кобзарів» (опубл. 1961).

У 1900-их працював над ілюстраціями до Шевченкового «Кобзаря», ілюстрував його твори (зокрема «Гайдамаки» (1886), перевидані у 1920-их роках Яковом Оренштайном у Берліні, «Катерину»), читанку «Вінок» Б.Грінченка, «Козаки і море» Данила Мордовця та інші.

Маляр українських краєвидів і жанрових сцен: «Українка», «Проводи на Січ» (1886), «Миргород» (1901), «Вечір. Село» (1904), «Зима на Чернігівщині», «На Волині» тощо. Його малярство позначене впливом передвижництва, але з національною тематикою.

У 1906 році належав до гурту ілюстраторів київського сатиричного журналу «Шершня», згодом працював у багатьох українських видавництвах, зокрема в часописі «Рідний край» Олени Пчілки.

До 100-річчя з дня народження Шевченка О.Сластіон виступив ініціатором зведення пам'ятника поету в Миргороді, брав участь у зборі коштів.

Під час революційних подій 1917—1920 років рятував художні шедеври з маєтків відомих родин. З 1918 року О. Сластіон очолював комісію зі збору культурних і мистецьких цінностей при відділі народної освіти. Завдяки Опанасу Сластіону було збережено значну частину цінностей, які перебували в маєтках у Хомутці (садиба Муравйових-Апостолів), Великих Сорочинцях (колишні маєтності Гоголів-Яновських), Великій Обухівці (садиба Капністів), Кибинцях та Яреськах (маєтності Трощинських). На основі зібраного матеріалу в 1920 р. було відкрито «Науковий і художньо-промисловий музей» (близько 600 експонатів), який згодом став основою для Миргородського краєзнавчого музею. Музею О. Сластіон подарував також збірку своїх власних творів.

У 1920-х роках за проєктом митця збудовано будинок курорту в Миргороді та ще низку споруд.

Творчість Редагувати

Меморіальна дошка Опанасові Сластіону на стіні гончарної слави в Опішні

Провідною темою творчості Опанаса Сластіона були історія, життя і побут українського народу.

Найвідоміші малярські твори Редагувати

  • Козаки і море (ілюстрації до поеми Данила Мордовця, 1858).
  • Проводи на Січ (1898).
  • На жнивах (1899).
  • Гайдамаки (ілюстрації до поеми Тараса Шевченка, 1883—1885).
  • Старовина українська і запорізька (літографії до альбому 1890-і рр.).
  • Портрети українських кобзарів (серія 1875—1928).

Твори Сластіона зберігаються у Національному художньому музеї України, Харківському художньому музеї, Полтавському державному художньому музеї та ін.

Архітектурна творчість Редагувати

У 1902—1903 роках підтримував Василя Кричевського в боротьбі за український національний стиль будинку Земства у Полтаві. Впродовж 1910—1913 років проєктував низку сільських громадянських будинків в українському стилі, зокрема, будинки кооперативних товариств, споруди на території Миргородського курорту, будинок земського лікаря у Чорнухах, будинки у Великих Сорочинцях тощо. Тривалий час створені О.Сластіоном споруди не мали охоронного статусу, у радянські часи вони часто піддавалися руйнуванням. Особливо радянські архітектурні невігласи й русифікатори намагалися позбутися оригінальних башточок-прибудов як виразної ознаки українського модерну.

Проєкт облицювання школи у Лохвицькому земстві. 1910

У 1913—1916 роках О. Сластіон створив серію проєктів земських шкіл для Лохвицького повіту на 1, 2, 3 та 4 класи. Навчальним закладам було надано яскравого національно орієнтованого вигляду, вони побудовані у стилі українського архітектурного модерну. Ці школи мають характерну ознаку — шестикутні вікна і вежі, цегляний декор на фасаді повторював український народний візерунок. Проєкти були затверджені Лохвицьким земством і набули поширення у Лохвицькому (Чорнухинська волость) та Лубенському повітах. На сьогодні відомо щонайменше 53 будівлі земських шкіл, побудованих на території Лохвицького повіту в 1910—1914 рр. за проєктами Опанаса Сластіона. Одними з найвизначніших були школи в Западинцях, Бодакві, Пісках. Економічно виразні в художньому значенні, вони мали стіни, прикрашені цегляним орнаментом, трапецієподібними вікнами, дахами із заломами та високими шпилями над баштами, які підкреслювали головні входи до шкіл. Приклад побудови цих шкіл викликав низку запозичень і повторень в інших регіонах, зокрема на Черкащині, Київщині та Миколаївщині.

У 1914—1916 роках у Ніжині побудовано будинок першої в Ніжині міської електростанції.

Вшанування пам'яті Редагувати

У 1965 році на могилі О. Г. Сластіона (Троїцьке кладовище міста Миргорода) встановлено залізобетонний пам'ятник (автор — А. Убийвовк), у 1989 році його замінили гранітним (автор — Р. А. Гусаренко).

У Миргороді відкрито меморіальні дошки, присвячені О. Г. Сластіону.

20 травня 2015 року в Полтаві Жовтневий провулок було перейменовано на провулок Опанаса Сластіона.

8 грудня 2022 року в Києві вулицю Енгельса було перейменовано на вулицю Опанаса Сластіона

Галерея Редагувати

Публікації Сластіона Редагувати

  • Сластьонов А. Г. Кобзарь Михайло Кравченко и его думы / А. Сластион // Кієвская старина. — 1902. — Т. LXXVII, ч. 5. — С. 303–331. (рос. дореф.)
  • Сластіон О. Дума що її склав у 1904 році кобзар М. Кравченко на події відомої «Сорочинської трагедії» // Первісне громадянство. — 1929, — Вип. 1. — С. 98–100.
  • Сластіон О. Мелодії українських дум і їх записування // Рідний край. — 1908. — № 41. — С. 6–8.
  • Сластіон О. Записування дум на фонографі // Рідний край. — 1909. — № 22.
  • Сластіон О. Г. Портрети українських кобзарів О. Сластіона. — АН УРСР, 1961. — 66 с.
  • Сластьон О. Порфирій Мартинович. — Полтава : Накладом газети «Рідне Слово» в друкарні «Печатне Діло», 1919. — 24 с.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. ↑ Вшанували пам’ять Опанаса Сластіона :: Офіційний сайт міста Миргород. Офіційний сайт Миргородської міської ради. myrgorod.pl.ua. Процитовано 26 вересня 2017. 
  3. Вибрані місця із листування академіка Д. І. Яворницького
  4. Архів оригіналу за 2 вересня 2013. Процитовано 11 травня 2015. 
  5. Визначні майстри українського архітектурного модерну. Опанас Георгійович Сластіон.
  6. Українські школи Сластіона: за що руйнували? // Радіо Свобода 10.09.2016
  7. Сластіон О. Г. // Книга пам'яті Полтавської області
  8. . Архів оригіналу за 29 травня 2016. Процитовано 29 травня 2016. 
  9. Рішення Київської міської ради від 8 грудня 2022 року № 5843/5884 «Про перейменування вулиці Енгельса у Дарницькому районі міста Києва» (дата публікації 29.12.2022) [ з першоджерела 18 січня 2023.]

Джерела та література Редагувати

Рекомендована література Редагувати

  • Ханко В. Опанас Сластьон. — Харків: Видавець Олександр Савчук, 2022. — 298 с.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Slastion Opana s Geo rgijovich Slastion 2 grudnya 14 grudnya 1855 18551214 Nogajsk Tavrijskoyi guberniyi Rosijska imperiya nini misto v Zaporizkij oblasti 24 veresnya 1933 Mirgorod Ukrayinska RSR SRSR ukrayinskij malyar i grafik romantichno narodnickogo napryamu etnograf arhitektor i pedagog zasnovnik Mirgorodskogo krayeznavchogo muzeyu Batko Yuriya Slastiona Opanas Georgijovich SlastionNarodzhennya 2 grudnya 14 grudnya 1855 1855 12 14 Nogajsk Rosijska imperiyaSmert 24 veresnya 1933 1933 09 24 77 rokiv Mirgorod Ukrayinska RSR SRSRNacionalnist ukrayinecKrayina Rosijska imperiya UNR SRSRNavchannya Akademiya mistectvDiyalnist hudozhnik arhitektor grafik etnolog pedagog etnografNapryamok zhivopis 1 grafika 1 i etnografiya 1 Vidomi uchni Panashatenko Valentina Stepanivna i Ukrayinec Ivan Kalenikovich Slastion Opanas Georgijovich u VikishovishiU riznih dzherelah vikoristovuvalosya takozh napisannya prizvisha Slaston Slastonov Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorchist 2 1 Najvidomishi malyarski tvori 2 2 Arhitekturna tvorchist 3 Vshanuvannya pam yati 4 Galereya 5 Publikaciyi Slastiona 6 Primitki 7 Dzherela ta literatura 7 1 Rekomendovana literatura 8 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiBatko Opanasa Georgij Dmitrovich rodom iz Zolotonoshi sho na Cherkashini ale todi Zolotonosha vhodila do skladu Poltavskoyi guberniyi Vidomo sho pislya narodzhennya sina sim ya perebralasya do mista Nogajsk nini Primorsk Zaporizkoyi oblasti U ditinstvi hlopchik vchivsya malyarstvu u svogo batka yakij pracyuvav restavratorom cerkovnogo malyarstva ta ikonopiscem a takozh u susida Anastasa Smoktiya hudozhnika ta muziki yakij grav na kilkoh muzichnih instrumentah ta navchav kobzarstvu 2 nbsp Duma Pro pihotincya 1 fonovalik source source source Vikonuye Platon Kravchenko 1910Duma pro udovu source source Vikonuye Ostap Kalnij 1909Duma pro sestru i brata source source source Vikonuye Petro Drevchenko 1909Duma pro Marusyu Boguslavku source source source Vikonuye Stepan Pasyuga 1909Duma pro udovu source source source Vikonuye Stepan Pasyuga 1909 Pri problemah glyante v dovidku Vid mami Mariyi Martinivni vin chuv bezlich kazok narodnih pisen ta povir yiv Vona zh prishepila sinovi shirij interes do kobzarstva 2 Georgij Dmitrovich hotiv dati sinovi horoshu osvitu tomu vidpraviv Opanasa na navchannya do Peterburga U stolici Rosijskoyi imperiyi obdarovanij hlopec spochatku vstupiv do shkoli Tovaristva zaohochennya mistectv 2 a v 1874 1882 rr prodovzhiv navchannya v Peterburzkij akademiyi mistectv Vchitelyami Opanasa v Akademiyi buli I Kramskoj i P Chistyakov Za chas navchannya otrimav dvi sribni medali V hodi navchannya vidshukav chimalo vidomostej pro Tarasa Shevchenka jogo posmertnu masku tosho V kartinnij galereyi Akademiyi mistectv poznajomivsya z majbutnim hudozhnikom Porfiriyem Martinovichem ilyustrator Eneyidi Ivana Kotlyarevskogo 1873 1874 hudozhnik realist rozvivav napryamok ukrayinskogo realistichnogo portreta Pid chas navchannya u Peterburzi Slastion razom z P Martinovichem shoroku mandruvav Ukrayinoyu vivchav i malyuvav pobut selyan ta mishan Tak u 1875 1876 rr pid chas litnih poyizdok na Poltavshinu Opanas vidvidav Piryatinskij i Lohvickij poviti Poltavskoyi guberniyi Tut vin namalyuvav portreti kilkoh kobzariv i zapisav vid nih bagato narodnih dum Pislya Pershogo z yizdu etnografiv pridbav fonograf shob zapisuvati kobzariv nbsp Portret kobzarya P M Gashenka 1905 r nbsp Portret kobzarya M S Kravchenka 1903 r Z 1887 do 1900 roku Opanas Slastion pracyuvav v intendantskomu upravlinni pri Tehnichnomu komiteti Vijskovogo ministerstva de obijmav posadu hudozhnika z proyektuvannya obmundiruvannya vijsk Vikoristav sluzhbu dlya glibokogo vivchennya materialiv pro ukrayinske kozactvo U 1897 1900 rokah ocholyuvav Ukrayinskij klub u Peterburzi gromadske ob yednannya chleni yakogo mali znajomiti gromadskist z ukrayinskoyu kulturoyu ta istoriyeyu Protyagom 1900 1928 rokiv vikladav u Mirgorodskij hudozhno promislovij shkoli imeni Mikoli Gogolya Priyatelyuvav ta listuvavsya z Dmitrom Yavornickim 3 U 1928 roci za stanom zdorov ya vin polishiv vikladacku robotu ta vijshov na pensiyu Bagato rokiv yizdiv po Ukrayini zmalovuvav ta zbirav zrazki narodnogo mistectva folklornij material ta zapisuvav na fonografi spiv i gru kobzariv Filaret Kolessa vikoristav ci zapisi u Materialah do ukrayinskoyi etnologiyi tt 13 14 1913 sam vin artistichno vikonuvav dumi Zibrani materiali opracovuvav yak albomi ukrayinskoyi ta zaporizkoyi starovini ornamentu vishivok rizbi keramiki arhitekturnih motiviv Z 1870 h rokiv aktivno doslidzhuvav kobzarstvo V doslidzhenni kobzarstva Slastion aktivno spivpracyuvav iz Klimentom Kvitkoyu ta Leseyu Ukrayinkoyu Malyuvav portreti kobzariv zapisuvav dumi U 1902 r v zhurnali Kiyivska starovina odne iz najvidomishih togochasnih vidan istorichnoyi ta krayeznavchoyi tematiki opublikuvav stattyu pro kobzarya Mihajla Kravchenka Uzhe cherez bagato rokiv pislya smerti O Slastiona u 1961 r bulo vidano knigu z portretami kobzariv yaki namalyuvav hudozhnik Osoblivoyu zaslugoyu Opanasa Slastiona ye te sho bagato kobzarskih dum vin zapisav na fonograf pershi zapisi zrobiv u 1903 r Pospriyav v organizaciyi u Mirgorodi u 20 h rokah HH stolittya selyanskoyi kapeli banduristiv zgodom reorganizovanoyi u Pershu selyansku kapelu banduristiv imeni Tarasa Shevchenka 1928 Pomer 24 veresnya 1933 roku Pohovanij na Troyickomu kladovishi Mirgoroda O Slastion avtor statej v ukrayinskih zhurnalah KSt Ridnij kraj gazeti Rada ta inshih psevdonimi Opishnyanskij gonchar Takozh publikuvavsya v rosijskih zhurnalah zokrema pro kobzarstvo i kobzariv z yihnimi portretami pidgotuvav material do knigi Ukrayinski narodni dumi t I 1927 avtor knig Martinovich Spogadi 1931 i Portreti ukrayinskih kobzariv opubl 1961 U 1900 ih pracyuvav nad ilyustraciyami do Shevchenkovogo Kobzarya ilyustruvav jogo tvori zokrema Gajdamaki 1886 perevidani u 1920 ih rokah Yakovom Orenshtajnom u Berlini Katerinu chitanku Vinok B Grinchenka Kozaki i more Danila Mordovcya ta inshi Malyar ukrayinskih krayevidiv i zhanrovih scen Ukrayinka Provodi na Sich 1886 Mirgorod 1901 Vechir Selo 1904 Zima na Chernigivshini Na Volini tosho Jogo malyarstvo poznachene vplivom peredvizhnictva ale z nacionalnoyu tematikoyu U 1906 roci nalezhav do gurtu ilyustratoriv kiyivskogo satirichnogo zhurnalu Shershnya zgodom pracyuvav u bagatoh ukrayinskih vidavnictvah zokrema v chasopisi Ridnij kraj Oleni Pchilki Do 100 richchya z dnya narodzhennya Shevchenka O Slastion vistupiv iniciatorom zvedennya pam yatnika poetu v Mirgorodi brav uchast u zbori koshtiv Pid chas revolyucijnih podij 1917 1920 rokiv ryatuvav hudozhni shedevri z mayetkiv vidomih rodin Z 1918 roku O Slastion ocholyuvav komisiyu zi zboru kulturnih i misteckih cinnostej pri viddili narodnoyi osviti Zavdyaki Opanasu Slastionu bulo zberezheno znachnu chastinu cinnostej yaki perebuvali v mayetkah u Homutci sadiba Muravjovih Apostoliv Velikih Sorochincyah kolishni mayetnosti Gogoliv Yanovskih Velikij Obuhivci sadiba Kapnistiv Kibincyah ta Yareskah mayetnosti Troshinskih Na osnovi zibranogo materialu v 1920 r bulo vidkrito Naukovij i hudozhno promislovij muzej blizko 600 eksponativ yakij zgodom stav osnovoyu dlya Mirgorodskogo krayeznavchogo muzeyu Muzeyu O Slastion podaruvav takozh zbirku svoyih vlasnih tvoriv 2 U 1920 h rokah za proyektom mitcya zbudovano budinok kurortu v Mirgorodi ta she nizku sporud Tvorchist Redaguvati nbsp Memorialna doshka Opanasovi Slastionu na stini goncharnoyi slavi v OpishniProvidnoyu temoyu tvorchosti Opanasa Slastiona buli istoriya zhittya i pobut ukrayinskogo narodu Najvidomishi malyarski tvori Redaguvati Kozaki i more ilyustraciyi do poemi Danila Mordovcya 1858 Provodi na Sich 1898 Na zhnivah 1899 Gajdamaki ilyustraciyi do poemi Tarasa Shevchenka 1883 1885 Starovina ukrayinska i zaporizka litografiyi do albomu 1890 i rr Portreti ukrayinskih kobzariv seriya 1875 1928 4 Tvori Slastiona zberigayutsya u Nacionalnomu hudozhnomu muzeyi Ukrayini Harkivskomu hudozhnomu muzeyi Poltavskomu derzhavnomu hudozhnomu muzeyi ta in Arhitekturna tvorchist Redaguvati U 1902 1903 rokah pidtrimuvav Vasilya Krichevskogo v borotbi za ukrayinskij nacionalnij stil budinku Zemstva u Poltavi Vprodovzh 1910 1913 rokiv proyektuvav nizku silskih gromadyanskih budinkiv v ukrayinskomu stili zokrema budinki kooperativnih tovaristv sporudi na teritoriyi Mirgorodskogo kurortu budinok zemskogo likarya u Chornuhah budinki u Velikih Sorochincyah tosho Trivalij chas stvoreni O Slastionom sporudi ne mali ohoronnogo statusu u radyanski chasi voni chasto piddavalisya rujnuvannyam Osoblivo radyanski arhitekturni neviglasi j rusifikatori namagalisya pozbutisya originalnih bashtochok pribudov 2 yak viraznoyi oznaki ukrayinskogo modernu nbsp Proyekt oblicyuvannya shkoli u Lohvickomu zemstvi 1910U 1913 1916 rokah O Slastion stvoriv seriyu proyektiv zemskih shkil dlya Lohvickogo povitu na 1 2 3 ta 4 klasi 5 Navchalnim zakladam bulo nadano yaskravogo nacionalno oriyentovanogo viglyadu voni pobudovani u stili ukrayinskogo arhitekturnogo modernu Ci shkoli mayut harakternu oznaku shestikutni vikna i vezhi ceglyanij dekor na fasadi povtoryuvav ukrayinskij narodnij vizerunok 6 Proyekti buli zatverdzheni Lohvickim zemstvom i nabuli poshirennya u Lohvickomu Chornuhinska volost ta Lubenskomu povitah Na sogodni vidomo shonajmenshe 53 budivli zemskih shkil pobudovanih na teritoriyi Lohvickogo povitu v 1910 1914 rr za proyektami Opanasa Slastiona 2 Odnimi z najviznachnishih buli shkoli v Zapadincyah Bodakvi Piskah Ekonomichno virazni v hudozhnomu znachenni voni mali stini prikrasheni ceglyanim ornamentom trapeciyepodibnimi viknami dahami iz zalomami ta visokimi shpilyami nad bashtami yaki pidkreslyuvali golovni vhodi do shkil Priklad pobudovi cih shkil viklikav nizku zapozichen i povtoren v inshih regionah zokrema na Cherkashini Kiyivshini ta Mikolayivshini U 1914 1916 rokah u Nizhini pobudovano budinok pershoyi v Nizhini miskoyi elektrostanciyi Vshanuvannya pam yati RedaguvatiU 1965 roci na mogili O G Slastiona Troyicke kladovishe mista Mirgoroda vstanovleno zalizobetonnij pam yatnik avtor A Ubijvovk u 1989 roci jogo zaminili granitnim avtor R A Gusarenko U Mirgorodi vidkrito memorialni doshki prisvyacheni O G Slastionu 7 20 travnya 2015 roku v Poltavi Zhovtnevij provulok bulo perejmenovano na provulok Opanasa Slastiona 8 8 grudnya 2022 roku v Kiyevi vulicyu Engelsa bulo perejmenovano na vulicyu Opanasa Slastiona 9 Galereya Redaguvati nbsp Zobrazhennya do poemi Shevchenka Gajdamaki 1886 nbsp Na richci Horol selo Bilyaki Poltavskoyi gubernyiyi 1907 nbsp Zobrazhennya do poemi Shevchenka Gajdamaki 1886 nbsp Zobrazhennya do poemi Shevchenka Gajdamaki 1886 nbsp Zobrazhennya do poemi Shevchenka Gajdamaki 1886 nbsp Provodi na Sich nbsp nbsp Zhinoche vbrannya golovi nbsp Zaporozki sudna 1900 r Publikaciyi Slastiona RedaguvatiSlastonov A G Kobzar Mihajlo Kravchenko i ego dumy A Slastion Kiyevskaya starina 1902 T LXXVII ch 5 S 303 331 ros doref Slastion O Duma sho yiyi sklav u 1904 roci kobzar M Kravchenko na podiyi vidomoyi Sorochinskoyi tragediyi Pervisne gromadyanstvo 1929 Vip 1 S 98 100 Slastion O Melodiyi ukrayinskih dum i yih zapisuvannya Ridnij kraj 1908 41 S 6 8 Slastion O Zapisuvannya dum na fonografi Ridnij kraj 1909 22 Slastion O G Portreti ukrayinskih kobzariv O Slastiona AN URSR 1961 66 s Slaston O Porfirij Martinovich Poltava Nakladom gazeti Ridne Slovo v drukarni Pechatne Dilo 1919 24 s Primitki Redaguvati a b v Czech National Authority Database d Track Q13550863 a b v g d e Vshanuvali pam yat Opanasa Slastiona Oficijnij sajt mista Mirgorod Oficijnij sajt Mirgorodskoyi miskoyi radi myrgorod pl ua Procitovano 26 veresnya 2017 Vibrani miscya iz listuvannya akademika D I Yavornickogo Zibrannya grafichnih tvoriv Slastiona Opanasa Georgijovicha Arhiv originalu za 2 veresnya 2013 Procitovano 11 travnya 2015 Viznachni majstri ukrayinskogo arhitekturnogo modernu Opanas Georgijovich Slastion Ukrayinski shkoli Slastiona za sho rujnuvali Radio Svoboda 10 09 2016 Slastion O G Kniga pam yati Poltavskoyi oblasti Pro perejmenuvannya toponimichnih nazv demontazh memorialnih doshok ta zobrazhen komunistichnoyi simvoliki u misti Poltavi Arhiv originalu za 29 travnya 2016 Procitovano 29 travnya 2016 Rishennya Kiyivskoyi miskoyi radi vid 8 grudnya 2022 roku 5843 5884 Pro perejmenuvannya vulici Engelsa u Darnickomu rajoni mista Kiyeva data publikaciyi 29 12 2022 Arhivovano z pershodzherela 18 sichnya 2023 Dzherela ta literatura RedaguvatiKovpanenko N G Hanko V M Slastion Opanas Georgijovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 626 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Slastion Yurij Artist malyar Afanasij Slastion Do 25 richchya z dnya smerti Muzejni visti 1959 Ch 1 S 12 16 Mishalov V i M Ukrayinski kobzari banduristi Sidnej Avstraliya 1986 106 s Slastion Slaston Opanas Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1976 Kn 2 t 8 Simvolizm Tehnichni roslini S 2880 2881 Abbasov A Opanas Slaston Zhittya i tvorchist Naris K 1973 42 s Pro budivnictvo sporudi Poltavskogo zemstva gazeta ua Poltava istorichna Slastiona O G mogila Slastionu O G memorialni doshki Poltavshina enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo Kiyiv Ukrayinska enciklopediya 1992 1024 s ISBN 5 88500 033 6 S 875 876 Rekomendovana literatura Redaguvati Hanko V Opanas Slaston Harkiv Vidavec Oleksandr Savchuk 2022 298 s Posilannya RedaguvatiVideoekskursiya Shkoli Lohvickogo zemstva arhitektor Opanas Slastion Slastion Opanas Georgijovich Shevchenkivska enciklopediya T 5 Pe S u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 S 809 811 Slaston Opanas Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1770 1000 ekz Shevchenko T G Gajdamaki Taras Shevchenko vid ilyustrovane artistom O G Slastonoyu Kiyiv Lyajpcig Ukr Nakladnya 1919 50 s il Slaston Opanas Georgijovich Ilyustraciya do tvoru Tarasa Shevchenka Ivan Pidkova 1960 Slastion Slaston Opanas Georgijovich Kiyiv 1978 Shevchenkivskij slovnik u 2 t 1978 T 2 Golov red URE Martinovich spogadi O Slastona red i vstup st A Berezinskogo H Ruh 1931 173 s Slastion Slaston Opanas Georgijovich Kiyiv 1977 Ukrayinska Radyanska Enciklopediya 1977 T 10 Vid 2 ge Golov red Ukr Rad Encikl Opanas Georgijovich Slaston 1855 1933 kat vist Upr kulturi Poltav oblradi nar deputativ Viddil kulturi Mirgorod miskoyi Radi nar deputativ Mirgorod krayezn muzej uporyad Hanko V M Poltava b v 1985 21 s Katalog vistaki tvoriv O G Slastona iz zbirki muzeyu do 120 richchya z dnya narodzh hudozhnika Harkiv hudozh muzej kat sklala M V Chernova Harkiv b v 1975 36 s Slaston Opanas Georgijovich Ilyustraciyi do pershogo tomu Povne vidannya tvoriv Tarasa Shevchenka il O Slaston 1919 Kasiyan Vasil Illich Volodar Verhovini ofort akvarel reprodukciya hudozh V Kasiyan 1960 Opanas Slaston bibliogr pokazhch uporyad V M Hanko Akad nauk URSR In t filosofiyi AN URSR Viddil nauk informaciyi iz suspil nauk Kiyiv b v 1988 80 2 s Slastion A Cerkovnoe penie i kultura XVII i XVIII st v Ukraine i Moskovii A Slastion Kievskaya starina 1905 T 89 Aprel S 48 54 Slastion A K voprosu o muzee imeni I P Kotlyarevskogo v Poltave A Slastion Kievskaya starina 1905 T 91 Oktyabr S 43 47 Slastion A Novyj albom Malyunky hudozhnika P D Martynovicha do Eneidy Kotlyarevskogo Vydannya Poltavskoj gorodskoj dumy 30 serpnya roku 1903 A Slastion Kievskaya starina 1903 T 83 Noyabr S 107 109 Slastion A G Sushestvuet li yuzhno russkij stil A G Slastion Kievskaya starina 1903 T 82 Iyul S 5 15 Slastion A G Kobzar Mihajlo Kravchenko i ego dumy A G Slastion Kievskaya starina 1902 T 77 Maj S 303 331 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Slastion Opanas Georgijovich amp oldid 40516750