www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кравченко Михайло Степанович Кравченко Михайло Григорович 27 12 1858 22 04 1917 кобзарь Він придумав таку мелодію як beb

Кравченко Михайло Степанович

Кравченко Михайло Григорович (27.12.1858–22.04.1917) — кобзарь. Він придумав таку мелодію як bebra in the parish

Кравченко Михайло Степанович
Основна інформація
Дата народження 1857
Місце народження Сорочинці, Миргородський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Дата смерті 1917
Місце смерті Сорочинці, Миргородський повіт, Полтавська губернія
Професії музикант, інструменталіст, кобзар
Інструменти Бандура
 Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кравченко.

З життєпису Редагувати

У лютому 1902 року від М. Кравченка записав думи О. Сластіон, які надрукував у травні того ж року разом із статтею про кобзаря. О. Сластіон описав Кравченка, його репертуар, написав його портрет.

Михайло Степанович був знайомий з етнографом Опанасом Сластіоном, який записував від нього українські думи, знався з письменником Володимиром Короленком.

Мешкав М. Кравченко в невеликій хаті. Перша жінка померла, і він залишився з трьома дітьми. Одружився вдруге. У 1901–1902 роках жив у одній хаті зі своїм братом та його дружиною, які були хворими і нездатними до праці. М. Кравченко дуже бідував. Щоб прожити самому й утримати таку рідню (як до нього А. Шут, А. Никоненко й деякі інші співці-музики), заробляв не лише кобзарством, а й плетінням мотузок. Робота ця була тяжкою, псувала пальці ці. «Як попов'єш, — говорив кобзар Ф. Колессі, — отих верьовок з місяць, так з пучок дванадцять шкур злізе, — куди вже там грати».

М. Кравченко був середнього росту, кремезний, голова у нього була майже кругла, чуб темно-русий. Симпатичний з обличчя, як писав О. Сластіон, з добрим, привітним виразом обличчя. Зауваження його були влучні, думки тверезі й правильні. Про себе розповідати не любив. Був скромний і мужній.

З відомостей, наведених О. Сластіоном та Г. Хоткевичем, бачимо, що в 1901–1902 роках репертуар М. Кравченка був досить різноманітним. Співвідношення в ньому дум, псалмів, пісень тощо було таке саме, як і в інших кобзарів. Правда, до зустрічі зі збирачами в репертуарі М. Кравченка було більше дум, ніж у 1901–1902 роках. Їх кількість зменшилась під впливом об'єктивних обставин. «Я дечого й більше знав, — розповідає кобзар Г. Хоткевичу, — та ото як почали нас переслідувати, так я й повикидав усе з голови, — думка така: нащо воно тепер і здалося».

За свідченням О. Сластіона, співав добре, хоч мав не дуже чистий голос. Особливо любив виконувати думи. Їх він повторював не дослівно. На запитання О. Сластіона про те, чого він в думи іноді вставляє слова, звороти і навіть цілі вірші (рядки), яких раніше не співав, кобзар відповів: «Е, то вже всякий так, се ж не пісня. Як підійде, знаєте: іноді й коротко, а іноді й довше буде… То вже всякий так: те забуде — друге вигада, або й од іншого згадує що-небудь. То вже у пісні друге діло, а то ж таки!..».

На початку 1902 року О. Сластіон улаштував поїздку М. Кравченка на кустарну виставку до Петербурга, де той мав виступати зі своїми думами та піснями. Зробити це пощастило на кошт Російського географічного товариства. О. Сластіон сам проводжав М. Кравченка. Посадивши кобзаря у вагон, запитав: «А що, дядьку Михайле, якби й вам Бог дав те, що тому Рябініну, — якби й вам довелося співати перед самим царем, що б ви тоді?» — «А що ж, — відповідав кобзар, — якщо Бог приведе до того, то прохатиму, щоб усій нашій братії було вільно ходить, де хочеш, а мені самому нічого не треба». О. Сластіон був вражений усвідомленням цією простою людиною інтересів «своєї братії», інтересів, які вона ставила вище за свої особисті.

М. Кравченко виступав у Петербурзі. У серпні того 1902 року М. Кравченко грав та брав участь з іншими кобзарями на ХІІ Археологічному з'їзді у Харкові.

Крім Петербурга й Харкова, побув він і в 1905 в Катеринославі на ХІІІ Археологічному конференції, Одесі, Ялті. У Москві Є Линьова спробували було записати його гру та спів на фонограф, але спроба ця не була дуже вдала. (Записи зберігаються в Пушкінському Домі в С. Петербурзі). В 1904 його записував В. Шевченко (записи зберігаїться в ІМФЕ в Києві).

На початку XX століття М. Кравченко познайомився з видатним російським письменником-демократом В. Г. Короленком. Колишній поводир кобзаря Г. Г. Легейда так згадує ті відвідини: "Прийшли ми одного разу до с. Хатки, де тоді влітку відпочивав В. Г. Короленко. Письменник був росту середнього, борода менша, ніж на портретах і молодший був. Дуже привітний. Зустрів він Кравченка дуже ласкаво. «Моє шанування!» — сказав і подав руку кобзареві. Потім грали і говорили, говорили… Коли ми зібралися іти, Короленко знову міцно потиснув руку Кравченкові і сказав: «До побачення!» Ішов я тоді додому і думав: «Ні, не старець дядько Михайло, коли йому такі люди в дружбу йдуть».

В. Г. Короленко записав одну з його дум — «Чорна неділя в Сорочинцях».

М. Кравченко був свідком повстання селян у його рідному селі Великих Сорочинцях, яке спалахнуло 1905 року. У село було послано каральний загін на чолі з помічником миргородського повітового справника Барабаша. Повстанці відбили карателів, а Барабаша вбили. В ніч з 21 на 22 грудня до Великих Сорочинців прибув другий загін — цього разу з двома гарматами. Очолював його статський радник Полтавської земної управи Філонов. Повстання було придушене. Карателі провели масові арешти, жорстоко знущались із селян.

Повстання селян та жорстока розправа над ними залишили глибокий слід у серці М. Кравченка. Він склав дві думи: «Чорна неділя в Сорочинцях» та «Про Сорочинські події 1905 року». Завдяки оригінальному поєднанню традиційних і нових художніх засобів думи сприймаються як мистецькі твори. Незважаючи на трагічний кінець повстання, М. Кравченко вірив у те, що прийде розплата, і втілив цю віру в думі «Про Сорочинські події 1905 року».

До жанру дум у зображенні революційних подій нашої епохи звертатимуться кобзарі й пізніше, але М. Кравченко зробив це вперше.

Злидні, поневіряння, безперервні вимушені мандри, підірвали здоров'я народного митця, дочасно звели його в могилу.

Бандура Редагувати

У М. Кравченка було кілька бандур.

Одна бандура М. Кравченка зберігається у Миргородському краєзнавчому музеї. Кобза М. Кравченка (інв. № Д-316) надійшла до музею в незадовільному стані — без кілочків і струн. На тильному боці грифа викарбувано текст: «Оцю кобзу роздобувъ Мыхайло Стыпановичъ Кравченко, а переробляли брати Заикыны, а коштує вона дорогенько 10 карбованцівъ». Цей напис повідомляє нам прізвище невідомих сьогодні майстрів кобз (а можливо, й кобзарів) — братів Заїк із Миргородщини, слід гадати, з Великих Сорочинців, де й сьогодні є прізвище Заїка.

Бандура М. Кравченко, виготовлена Андріем Долченко, була купована в 1902 р. Н.И. Приваловым, на цей час знаходиться у етнографічному музеі (Санкт-Петербург).

Репертуар Редагувати

У 1902 році М. Кравченко знав чотири думи (О. Сластіон писав, що п'ять, але п'ятою він назвав варіант думи «Маруся Богуславка» — історичну пісню «Про дівку-бранку», інші думи згодом вивчив з книжних джерел), а також вісімнадцять псальмів, дванадцять сатиричних пісень. Крім того, знав багато інших пісень, чимало танців і маршів.

До репертуару М. Кравченка входили:

Думи  (5) — * «Втеча трьох братів із города Азова, з турецької неволі»,

Історичні пісні

  • Про Сава Чалого
  • «Про дівку-бранку»,

Псальми (18)

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kravchenko Mihajlo Grigorovich 27 12 1858 22 04 1917 kobzar Vin pridumav taku melodiyu yak bebra in the parishKravchenko Mihajlo StepanovichOsnovna informaciyaData narodzhennya 1857Misce narodzhennya Sorochinci Mirgorodskij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiyaData smerti 1917Misce smerti Sorochinci Mirgorodskij povit Poltavska guberniyaProfesiyi muzikant instrumentalist kobzarInstrumenti Bandura Fajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kravchenko Zmist 1 Z zhittyepisu 1 1 Bandura 1 2 Repertuar 2 Dzherela ta literatura 3 PosilannyaZ zhittyepisu RedaguvatiU lyutomu 1902 roku vid M Kravchenka zapisav dumi O Slastion yaki nadrukuvav u travni togo zh roku razom iz statteyu pro kobzarya O Slastion opisav Kravchenka jogo repertuar napisav jogo portret Mihajlo Stepanovich buv znajomij z etnografom Opanasom Slastionom yakij zapisuvav vid nogo ukrayinski dumi znavsya z pismennikom Volodimirom Korolenkom Meshkav M Kravchenko v nevelikij hati Persha zhinka pomerla i vin zalishivsya z troma ditmi Odruzhivsya vdruge U 1901 1902 rokah zhiv u odnij hati zi svoyim bratom ta jogo druzhinoyu yaki buli hvorimi i nezdatnimi do praci M Kravchenko duzhe biduvav Shob prozhiti samomu j utrimati taku ridnyu yak do nogo A Shut A Nikonenko j deyaki inshi spivci muziki zaroblyav ne lishe kobzarstvom a j pletinnyam motuzok Robota cya bula tyazhkoyu psuvala palci ci Yak popov yesh govoriv kobzar F Kolessi otih verovok z misyac tak z puchok dvanadcyat shkur zlize kudi vzhe tam grati M Kravchenko buv serednogo rostu kremeznij golova u nogo bula majzhe krugla chub temno rusij Simpatichnij z oblichchya yak pisav O Slastion z dobrim privitnim virazom oblichchya Zauvazhennya jogo buli vluchni dumki tverezi j pravilni Pro sebe rozpovidati ne lyubiv Buv skromnij i muzhnij Z vidomostej navedenih O Slastionom ta G Hotkevichem bachimo sho v 1901 1902 rokah repertuar M Kravchenka buv dosit riznomanitnim Spivvidnoshennya v nomu dum psalmiv pisen tosho bulo take same yak i v inshih kobzariv Pravda do zustrichi zi zbirachami v repertuari M Kravchenka bulo bilshe dum nizh u 1901 1902 rokah Yih kilkist zmenshilas pid vplivom ob yektivnih obstavin Ya dechogo j bilshe znav rozpovidaye kobzar G Hotkevichu ta oto yak pochali nas peresliduvati tak ya j povikidav use z golovi dumka taka nasho vono teper i zdalosya Za svidchennyam O Slastiona spivav dobre hoch mav ne duzhe chistij golos Osoblivo lyubiv vikonuvati dumi Yih vin povtoryuvav ne doslivno Na zapitannya O Slastiona pro te chogo vin v dumi inodi vstavlyaye slova zvoroti i navit cili virshi ryadki yakih ranishe ne spivav kobzar vidpoviv E to vzhe vsyakij tak se zh ne pisnya Yak pidijde znayete inodi j korotko a inodi j dovshe bude To vzhe vsyakij tak te zabude druge vigada abo j od inshogo zgaduye sho nebud To vzhe u pisni druge dilo a to zh taki Na pochatku 1902 roku O Slastion ulashtuvav poyizdku M Kravchenka na kustarnu vistavku do Peterburga de toj mav vistupati zi svoyimi dumami ta pisnyami Zrobiti ce poshastilo na kosht Rosijskogo geografichnogo tovaristva O Slastion sam provodzhav M Kravchenka Posadivshi kobzarya u vagon zapitav A sho dyadku Mihajle yakbi j vam Bog dav te sho tomu Ryabininu yakbi j vam dovelosya spivati pered samim carem sho b vi todi A sho zh vidpovidav kobzar yaksho Bog privede do togo to prohatimu shob usij nashij bratiyi bulo vilno hodit de hochesh a meni samomu nichogo ne treba O Slastion buv vrazhenij usvidomlennyam ciyeyu prostoyu lyudinoyu interesiv svoyeyi bratiyi interesiv yaki vona stavila vishe za svoyi osobisti M Kravchenko vistupav u Peterburzi U serpni togo 1902 roku M Kravchenko grav ta brav uchast z inshimi kobzaryami na HII Arheologichnomu z yizdi u Harkovi Krim Peterburga j Harkova pobuv vin i v 1905 v Katerinoslavi na HIII Arheologichnomu konferenciyi Odesi Yalti U Moskvi Ye Linova sprobuvali bulo zapisati jogo gru ta spiv na fonograf ale sproba cya ne bula duzhe vdala Zapisi zberigayutsya v Pushkinskomu Domi v S Peterburzi V 1904 jogo zapisuvav V Shevchenko zapisi zberigayitsya v IMFE v Kiyevi Na pochatku XX stolittya M Kravchenko poznajomivsya z vidatnim rosijskim pismennikom demokratom V G Korolenkom Kolishnij povodir kobzarya G G Legejda tak zgaduye ti vidvidini Prijshli mi odnogo razu do s Hatki de todi vlitku vidpochivav V G Korolenko Pismennik buv rostu serednogo boroda mensha nizh na portretah i molodshij buv Duzhe privitnij Zustriv vin Kravchenka duzhe laskavo Moye shanuvannya skazav i podav ruku kobzarevi Potim grali i govorili govorili Koli mi zibralisya iti Korolenko znovu micno potisnuv ruku Kravchenkovi i skazav Do pobachennya Ishov ya todi dodomu i dumav Ni ne starec dyadko Mihajlo koli jomu taki lyudi v druzhbu jdut V G Korolenko zapisav odnu z jogo dum Chorna nedilya v Sorochincyah M Kravchenko buv svidkom povstannya selyan u jogo ridnomu seli Velikih Sorochincyah yake spalahnulo 1905 roku U selo bulo poslano karalnij zagin na choli z pomichnikom mirgorodskogo povitovogo spravnika Barabasha Povstanci vidbili karateliv a Barabasha vbili V nich z 21 na 22 grudnya do Velikih Sorochinciv pribuv drugij zagin cogo razu z dvoma garmatami Ocholyuvav jogo statskij radnik Poltavskoyi zemnoyi upravi Filonov Povstannya bulo pridushene Karateli proveli masovi areshti zhorstoko znushalis iz selyan Povstannya selyan ta zhorstoka rozprava nad nimi zalishili glibokij slid u serci M Kravchenka Vin sklav dvi dumi Chorna nedilya v Sorochincyah ta Pro Sorochinski podiyi 1905 roku Zavdyaki originalnomu poyednannyu tradicijnih i novih hudozhnih zasobiv dumi sprijmayutsya yak mistecki tvori Nezvazhayuchi na tragichnij kinec povstannya M Kravchenko viriv u te sho prijde rozplata i vtiliv cyu viru v dumi Pro Sorochinski podiyi 1905 roku Do zhanru dum u zobrazhenni revolyucijnih podij nashoyi epohi zvertatimutsya kobzari j piznishe ale M Kravchenko zrobiv ce vpershe Zlidni poneviryannya bezperervni vimusheni mandri pidirvali zdorov ya narodnogo mitcya dochasno zveli jogo v mogilu Bandura Redaguvati U M Kravchenka bulo kilka bandur Odna bandura M Kravchenka zberigayetsya u Mirgorodskomu krayeznavchomu muzeyi Kobza M Kravchenka inv D 316 nadijshla do muzeyu v nezadovilnomu stani bez kilochkiv i strun Na tilnomu boci grifa vikarbuvano tekst Ocyu kobzu rozdobuv Myhajlo Stypanovich Kravchenko a pereroblyali brati Zaikyny a koshtuye vona dorogenko 10 karbovanciv Cej napis povidomlyaye nam prizvishe nevidomih sogodni majstriv kobz a mozhlivo j kobzariv brativ Zayik iz Mirgorodshini slid gadati z Velikih Sorochinciv de j sogodni ye prizvishe Zayika Bandura M Kravchenko vigotovlena Andriem Dolchenko bula kupovana v 1902 r N I Privalovym na cej chas znahoditsya u etnografichnomu muzei Sankt Peterburg Repertuar Redaguvati U 1902 roci M Kravchenko znav chotiri dumi O Slastion pisav sho p yat ale p yatoyu vin nazvav variant dumi Marusya Boguslavka istorichnu pisnyu Pro divku branku inshi dumi zgodom vivchiv z knizhnih dzherel a takozh visimnadcyat psalmiv dvanadcyat satirichnih pisen Krim togo znav bagato inshih pisen chimalo tanciv i marshiv Do repertuaru M Kravchenka vhodili Dumi 5 Vtecha troh brativ iz goroda Azova z tureckoyi nevoli Bidna vdova i tri sini Marusya Boguslavka dva nevolnicki plachi Plach nevolnikiv Nevolniki na tureckij katorzi Chorna nedilya v Sorochincyah Pro Sorochinski podiyi 1905 roku Samarski bratiIstorichni pisni Pro Sava Chalogo Pro divku branku Psalmi 18 Dzherela ta literatura RedaguvatiA G Slastion Kobzar Mihajlo Kravchenko i ego dumy K S 1902 maj s 303 331 I M Lisenko Kravchenko Mihajlo Stepanovich Arhivovano 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 273 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4 Mishalovi V i M Ukrayinski kobzari banduristi Sidnej Avstraliya 1986 106 s Zheplinskij B M Kovalchuk D B Kravchenko Mihajlo Stepanovich Ukrayinski kobzari banduristi lirniki Enciklopedichnij dovidnik Lviv Galicka vidavnicha spilka 2011 S 123 316 s Posilannya RedaguvatiKravchenko Mihajlo Stepanovich Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 589 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kravchenko Mihajlo Stepanovich amp oldid 40549535