Чорнухинська волость (Лохвицький повіт)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чорнухинська волость.

Чорнухинська волость — адміністративно-територіальна одиниця Лохвицького повіту Полтавської губернії з центром у містечку Чорнухи.

Чорнухинська волость
Центр	Чорнухи
Площа	19 221
Населення	11 099 осіб (до 1885 р.)
Густота	52.9 осіб / км²
Попередники	Чорнухинська сотня
Наступники	Чорнухинський район

Станом на 1885 рік — складалася з 30 поселень, 33 сільських громад. Населення 11099 — осіб (5425 осіб чоловічої статі та 5674 — жіночої), 1933 дворових господарств.

Основні поселення волості:

• Чорнухи — колишнє державне та власницьке містечко при річці Многа за 28 верст від повітового міста, 301 двір, 1400 мешканців, 2 православні церкви, єврейський молитовний будинок, школа, 2 постоялих двори, 2 ренськових погріба, 6 постоялих будинків, 15 лавок, базар по понеділкам і п'ятницям, 4 ярмарки, 3 кузні, 27 вітряних млинів, 2 маслобійних заводи.
• Бондарі — колишнє державне та власницьке село при урочищі Польовій Березовиці і Кислуха, 213 дворів, 1034 мешканців, православна церква, 3 постоялих будинки, кузня, 22 вітряних млини, 5 маслобійних заводів.
• Гільці — колишнє державне та власницьке село при річці Артополот, 304 дворів, 1500 мешканців, православна церква, школа, 3 постоялих будинки, 2 кузні, 38 вітряних млинів, 4 маслобійних заводи.
• Ковалі — колишнє державне та власницьке село при річці Многа, 292 двори, 1550 мешканців, православна церква, постоялий будинок, 2 кузні, 33 вітряних млини, 3 маслобійних заводи.
• Кізлівка — колишнє державне та власницьке село при річці Многа, 185 дворів, 780 мешканців, православна церква, постоялий будинок, 13 вітряних млинів, 2 маслобійних заводи.
• Сухоносівка — колишнє державне та власницьке село, 175 дворів, 990 мешканців, православна церква, 2 постоялих будинки, кузня, 20 вітряних млинів, 2 маслобійних заводи, цегляний і винокурний заводи.
• Харсіки — колишнє державне та власницьке село при річці Многа, 260 дворів, 1850 мешканців, православна церква, 3 постоялих будинки, кузня, 42 вітряних млини, 8 маслобійних заводів.

Старшинами волості були:

• 1900—1904 роках козак Федір Михайлович Зачависвічка,;
• 1913 року Пилип Саввич Приймак;
• 1915 року Василь Максимович Янківський.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Примітки

1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
2. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
3. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
4. рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Электрическая Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1913
5. рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1915 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1915