Хомуте́ць — село в Україні, в Миргородському районі Полтавської області. Населення становить 2477 осіб. Орган місцевого самоврядування — Хомутецька сільська рада.
| село Хомутець | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Полтавська область |
| Район | Миргородський район |
| Рада | Хомутецька сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA53060230340050642 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Населення | 2477 |
| Поштовий індекс | 37634 |
| Телефонний код | +380 5355 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°04′09″ пн. ш. 33°43′05″ сх. д. / 50.06917° пн. ш. 33.71806° сх. д.Координати: 50°04′09″ пн. ш. 33°43′05″ сх. д. / 50.06917° пн. ш. 33.71806° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 100 м |
| Водойми | р. Хорол, Хомутець |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 37634, Полтавська обл., Миргородський р-н, с. Хомутець, вул. Шевченка |
| Карта | |
Хомутець | |
Хомутець | |
| Мапа | |
| Хомутець у Вікісховищі |
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946—1947.
Географія Редагувати
Село розташоване на річках Хоролі та Хомутці. Вище за течією річки Хорол на відстані 5 км розташоване село Бакумівка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Довгалівка. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. Село — на відстані 14 кілометрів від м. Миргород.
Історія Редагувати
Заснування. XVI — XVII століття Редагувати
Хомутець заснований у XVI столітті миргородськими козаками. 1620 року польський король Сигізмунд ІІІ віддав Миргород із хутором Хомутець шляхтичу Івану Чернишевському, але 1621 року їх захопив черкаський староста Костянтин Вишневецький (дядько й опікун Ієремії Вишневецького). Польський суд присудив ці володіння королю, який віддав їх Бартоломею Обалковському. Але Костянтин Вишневецький не підкорився рішенню суду і до визвольної війни українського народу 1648—1654 рр. Хомутець був у числі його володінь. Наступний власник — хомутецький сотник, пізніше — миргородський полковник Павло Апостол, який у 1659 році був наказним гетьманом. 1689 року Данило Апостол (згодом — гетьман Лівобережної України) отримав на Хомутець універсал гетьмана Івана Мазепи.
XVIII століття Редагувати
У XVIII столітті садиба стараннями сина Петра Даниловича і онука гетьмана Апостол Данило Петрович була розбудована з урахуванням настанов доби бароко. Серед садибних будівель — оранжерея і сад бароко, розпланований за примітивним планом. Рештки первісного розпланування збереглися посеред сучасного пейзажного парку, а сам парк оголошено пам'яткою садово-паркового мистецтва. Ніяких значущих робіт по реставрації парків не проводиться, частина паркової території зайнята під училищний стадіон.
1754 року полковником Михайлом Даниловичем Апостолом була збудована мурована Троїцька церква з дзвіницею. Впродовж XVIII століття містечко Хомутець було центром Другої Миргородської сотні Миргородського полку. Збереглася печатка місцевого сотенного правління з гербом: у щиті — хрест, під яким три восьмипроменеві зірки.
XIX століття Редагувати
На початку XIX століття господарем Хомутця став російський письменник, історик і дипломат І. М. Муравйов-Апостол. Троє його синів — Матвій, Сергій та Іполит — стали видатними діячами декабристського руху.
1883 року освячена Покровська дерев'яна церква з дзвіницею, при якій діяли бібліотека і жіноча школа грамоти, 1892 року;— дерев'яна Воскресенська церква. 1884 року в приміщенні, спорудженому на кошти поміщиці Муравйової-Апостол, відкрито земську школу (зруйнована у 2008). З 1891 року діяла земська лікарня.
Чехов і Хомутець Редагувати
У 1888 та 1889 роках Хомутець відвідав А. П. Чехов. Він хотів тут придбати хутір, заснувати «літературну колонію» і побудувати лікарню, але ці задуми не здійснилися. Влітку 1889 року він «відкрив» у Хомутці талановитого майстра гончарної справи П. І. Калашника, вироби якого експонувалися потім в різних музеях країни.
Пам'ятки Редагувати
- Палац з парком — пам'яткою садово-паркового мистецтва Полтавської області.
На початку XIX століття маєток належав Івана Муравйова-Апостола — письменнику, історику та дипломату — нащадку Данила Апостола по жіночій лінії. З 1806 року він мешкав у Хомутці і саме за нього було перебудовано палац та переплановано парк.
За Радянського Союзу палац передано під агропрофшколу, технікум свинарства і нарешті зооветеринарний технікум, який існує тут і дотепер. Зараз палац покинутий (для потреб технікуму збудовано нові приміщення) і поступово руйнується.
Київський науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень заніс село Хомутець до Переліку найважливіших історичних сіл України та їхніх пам'яток.
Відомі люди Редагувати
У селі народилися:
- Безорудько Віктор Григорович — письменник .
- Вивалько Іван Григорович — український вчений в галузі фізіології та біохімії рослин, доктор біологічних наук, професор.
- Калашник Павло Іванович — відомий гончар.
Після виходу у відставку в 1823 році деякий час жив у маєтку батька декабрист Муравйов-Апостол Матвій Іванович (1793—1886).
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хомутець (Миргородський район) |
- Погода в селі Хомутець [ 24 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- http://haidamac.org.ua/2009/04/homutets/ [ 21 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/16/homutez.php [ 15 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Подорож одного дня. Хомутець [ 1 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Реєнт О., Казьмирчук Г., Латиш Ю. Хомутець — місце пам'яті декабристів // Декабристи в Україні: дослідження й матеріали / Упор. Г. Д. Казьмирчук, Ю. В. Латиш; наук. ред. проф. Г. Д. Казьмирчука. Т. 7. К., 2013. С.309-333.
- Юрій Латиш. Хомутець: руйнація історичної пам'яті [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] ХайВей. листопад 2011 р.
Примітки Редагувати
| Це незавершена стаття про Полтавщину. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |