Станом на 1 лютого 2019 року населення Чернівецької області становило 906 тис. 139 осіб, що становить 1,99% населення України. З початку року природне скорочення населення становило 133 особи, міграційний приріст 109 осіб.
Протягом 2011 року на території області народилося 11 281 немовля, померло 11 192 осіб. Природний приріст населення становив 89 осіб, хоч у попередньому році спостерігалося скорочення населення (-729 осіб). Міграційний приріст склав 898 осіб (+9,9 на 1000), що на 30% більше, ніж у минулому році (+ 635). Найбільше зростання населення спостерігалось у містах Чернівці (+ 5,49%), Новодністровськ (+ 3,47%) та Герца (+ 3,00%),Сторожинецькому (+ 2,16%) та Путильському (+ 0,99%) районах області.
Станом на 1 жовтня 2012 року міське населення становило 384 тис. 117 осіб, рівень урбанізації — 42,39%.
Чисельність населення ред.
Історична динаміка чисельності населення області (у сучасних кордонах)
| рік | населення | місце серед регіонів |
|---|---|---|
| 1939 | 812 000 | 25 |
| 1941 | 879 700 | |
| 1944 | 555 000 | |
| 1959 | 774 121 | 26 |
| 1970 | 844 887 | 26 |
| 1979 | 889 930 | 26 |
| 1989 | 938 029 | 26 |
| 2001 | 922 817 | 26 |
| 2014 | 908 508 | 26 |
| 2015 | 909 185 | 26 |
Міське населення становить 379,3 тис.(41.9 %), сільське 525,1 тис.(58.1 %)
за даними Держкомстату | ||||||||||||||||||||
|
Густота населення ред.
Середня густота населення становить 111.6 осіб на км²
Природний рух ред.
Показники народжуваності, смертності та природного приросту населення у 1950—2020 рр.
| коефіцієнт (на 1000 осіб) | 1950 | 1960 | 1970 | 1990 | 2000 | 2010 | 2020 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| народжуваності | 24,7 | 21,8 | 17,0 | 14,8 | 10,1 | 12,2 | 9,0 |
| смертності | 10,1 | 7,0 | 8,4 | 11,0 | 12,5 | 13,0 | 14,1 |
| природного приросту | 14,6 | 14,8 | 8,6 | 3,8 | -2,4 | -0,8 | -5,1 |
| Природний рух населення Чернівецької області у 1950—2020 році | |
|---|---|
| |
| Народжених Смертей |
Міграційний рух ред.
За 2009 рік:
У межах України:
Число прибулих: 10406 (11,5 на 1000 осіб)
Число вибулих: 9875 (10,9 на 1000 осіб)
Приріст: +531 (+0,6 на 1000 осіб)
Зовнішня міграція:
Число прибулих: 614 (0,7 на 1000 осіб)
Число вибулих: 219 (0,3 на 1000 осіб)
Приріст: +395 (0,4 на 1000 осіб)
Національний склад ред.
| Національний склад Чернівецької обл. (перепис 2001 року) | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Населення | Українці | Румуни | Молдовани | Росіяни | |
| Чернівці | 236.691 | 79,9% | 4,5% | 1,6% | 11,3% |
| Новодністровськ | 10.344 | 87,1% | 0,3% | 0,9% | 10,2% |
| Герцаївський район | 32.316 | 5,0% | 91,5% | 2,3% | 0,9% |
| Глибоцький район | 72.676 | 46,8% | 45,3% | 6,1% | 1,2% |
| Кельменецький район | 48.468 | 97,5% | 0,1% | 1,0% | 1,3% |
| Хотинський район | 72.398 | 91,2% | 0,1% | 7,0% | 1,3% |
| Кіцманський район | 72.884 | 98,5% | 0,2% | 0,1% | 0,9% |
| Новоселицький район | 87.461 | 34,0% | 6,8% | 57,5% | 1,4% |
| Путильський район | 25.352 | 99,3% | 0,1% | 0,1% | 0,4% |
| Сокирянський район | 48.889 | 89,9% | 0,1% | 3,4% | 6,2% |
| Сторожинецький район | 95.295 | 59,6% | 36,8% | 0,3% | 1,4% |
| Вижницький район | 59.993 | 98,2% | 0,3% | 0,1% | 1,1% |
| Заставнівський район | 56.261 | 99,1% | 0,1% | 0,1% | 0,6% |
| Чернівецька область | 919.028 | 75,0% | 12,5% | 7,3% | 4,1% |
| Рік | 1930 [ 17 липня 2012 у Wayback Machine.] | 1959 | 1970 | 1979 [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] | 1989 [ 31 липня 2017 у Wayback Machine.] | 2001 [ 31 липня 2017 у Wayback Machine.] |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Українці | 419 025 52,0% | 518 189 66,9% | 581 109 68,8% | 629 125 70,2% | 666 095 70,8% | 689 056 75,0% |
| Румуни | 200 829 24,9% | 79 790 10,3% | 84 878 10,0% | 90 485 10,1% | 100 317 10,7% | 114 555 12,5% |
| Молдовани | 71 645 9,3% | 85 027 9,5% | 78 390 9,3% | 84 519 9,0% | 67 225 7,3% | |
| Росіяни | 41 566 5,2% | 51 268 6,6% | 53 364 6,3% | 59 256 6,6% | 63 066 6,7% | 37 881 4,1% |
| Поляки | 23 027 2,9% | 6 007 0,8% | 5 275 0,6% | 4 700 0,5% | 3 367 0,4% | |
| Євреї | 75 410 9,4% | 42 140 5,4% | 37 459 4,4% | 22 300 2,5% | 16 469 1,8% | 1 443 0,2% |
| Німці | 43 582 5,4% | 395 0,04% |
Українці ред.
Найбільшою етнічною громадою на території Чернівецької області є українці. За період 1989–2001 роки відбулося збільшення кількості та частки українського населення в області. Найбільша частка українського населення проживає у таких районах області: Путильський (99,3%), Заставнівський (99,1%), Кіцманський (98,5%), Вижницький (98,2%), Кельменецький (97,5%) та Хотинський (91,2%).
Румуни ред.
Румуни посідають друге місце за чисельністю і налічують 114,6 тис. осіб. Місцем компактного проживання румунів є Герцаївський, Глибоцький, Сторожинецький, Новоселицький райони та м. Чернівці.
В області функціонують 47 ДНЗ з румунською мовою навчання і виховання, у 2009–2010 н.р. діяло 76 румуномовних шкіл та 13 змішаних українською і румунською мовами навчання. Кількість учнів, які навчаються румунською мовою становила 18880 осіб. У Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича на філологічному факультеті є кафедра класичної та румунської філології, також румунська мова викладається у Педагогічному училищі Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича та інших навчальних закладах.
Діють румунські національно-культурні товариства:
- Всеукраїнська науково-педагогічна Асоціація «Арон Пумнул»,
- Товариство румунської культури ім. М. Емінеску,
- Товариство «Голгофа» румунського населення — жертв сталінських репресій,
- культурно-спортивний клуб «Драгош-Воде»,
- медичне товариство «Ісідор Бодя»,
- Ліга румунської молоді «Жунімя»,
- Чернівецький обласний благодійний фонд культури «Дім румунської мови»,
- «Ліга захисту прав людини»,
- Румунська спільнота України,
- Конгрес румунів України та інші.
Румуни традиційно проводять у Чернівцях національні свята «Мерцішор», «Лімба ноастре чя ромине» та «Флоріле далбе». В Чернівецькій області діють румунські національно-мистецькі колективи, найвідоміші серед них танцювальні ансамблі «Мерцішор» та «Ізвораш», оркестри румунської музики «Муґурел» та «Плай». Хор «Драгош Воде», який діє при Товаристві румунської культури ім. М. Емінеску, носить почесне звання народного аматорського хорового колективу.
Молдовани ред.
За даними перепису 2001 року в Чернівецькій області проживає 67,2 тис. молдован. В основному, молдовське населення компактно проживає у Новоселицькому (50329 осіб, м. Новоселиця, с. Балківці, с. Берестя, с. Ванчиківці, с. Динівці, с. Драниця, с. Костичани, с. Малинівка, с. Мамалига, с. Маршинці, с. Тарасівці, с. Строїнці, с. Форосна, с. Черленівка), Хотинському (5102 особи, с. Колінківці), Глибоцькому (4425 осіб, с. Молодія, с. Привороки, с. Коровія) та Сокирянському районах (с. Шишківці).
Головою міжрайонного товариства молдовської культури обраний Стаднійчук Юрій Васильович, директор Маршинецької школи. Товариство зареєстроване у 2005 році, підтримує тісні контакти з Всеукраїнським товариством молдовської культури. Двічі на рік члени товариства та аматорські колективи з Новоселицького району беруть участь у Всеукраїнських фестивалях молдовської культури в Одеській області.
Росіяни ред.
Загальна чисельність російської діаспори (згідно з даними перепису) становить 37 881 осіб (4,12% населення області), більшість яких проживає у містах Чернівці, Новодністровськ та Сокирянському районі області.
З 1840-х років Буковина і Біла Криниця стали найважливішими центрами російської старообрядницької діаспори і взагалі старовірів. У Білокриницькому монастирі була відновлена старообрядницька іерахія: створена старообрядницька архієрейська кафедра, перетворена потім в митрополію, а незабаром після цього виникли і зарубіжні єпархії, підлеглі Білокриницької ієрархії.
Мовний склад ред.
Рідна мова населення Чернівецької області за результатами переписів, %
| 1959 | 1970 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|
| українська | 65,8 | 69,2 | 70,8 | 75,6 |
| румунська та молдовська | 19,0 | 17,8 | 17,8 | 18,6 |
| російська | 10,7 | 10,2 | 10,5 | 5,3 |
| інша | 4,5 | 2,8 | 0,9 | 0,4 |
Рідна мова найбільш чисельних національностей Чернівецької області за даними перепису 2001 р.
| Своєї національності | Українська | Російська | Інша | |
| Українці | 98,5% | 1,3% | 0,1% | |
| Румуни | 91,9% | 6,8% | 0,9% | 0,1% |
| Молдовани | 91,6% | 3,2% | 1,2% | 3,0% |
| Росіяни | 91,5% | 8,1% | 0,1% | |
| Поляки | 40,9% | 47,8% | 8,3% | 0,1% |
| Білоруси | 30,1% | 19,0% | 50,2% | 0,2% |
| Євреї | 20,7% | 23,8% | 55,0% | 0,3% |
| Мовний склад Чернівецької обл. (перепис 2001 року) | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Населення | Українська | Румунська | Молдовська | Російська | Польська | |
| Чернівці | 236.691 | 79,2% | 3,3% | 1,1% | 15,3% | 0,1% |
| Новодністровськ | 10.344 | 85,7% | 0,1% | 0,5% | 13,4% | |
| Герцаївський район | 32.316 | 4,8% | 92,2% | 1,6% | 1,2% | |
| Глибоцький район | 72.676 | 52,6% | 40,1% | 5,9% | 1,2% | 0,2% |
| Кельменецький район | 48.468 | 97,8% | 0,8% | 1,3% | ||
| Хотинський район | 72.398 | 91,6% | 0,1% | 6,9% | 1,3% | |
| Кіцманський район | 72.884 | 98,8% | 0,1% | 0,1% | 0,9% | |
| Новоселицький район | 87.461 | 34,1% | 9,3% | 54,7% | 1,8% | |
| Путильський район | 25.352 | 99,5% | 0,1% | 0,4% | ||
| Сокирянський район | 48.889 | 90,4% | 3,0% | 6,4% | ||
| Сторожинецький район | 95.295 | 61,4% | 35,4% | 0,2% | 1,8% | 1,0% |
| Вижницький район | 59.993 | 98,5% | 0,3% | 0,1% | 1,0% | |
| Заставнівський район | 56.261 | 99,2% | 0,1% | 0,6% | ||
| Чернівецька область | 919.028 | 75,6% | 11,9% | 6,8% | 5,3% | 0,2% |
| Поширення української мови | Поширення румунської та молдовської мов |
| Поширення російської мови | Поширення польської мови |
Вільне володіння мовами ред.
За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 88,64% мешканців Чернівецької області вказали вільне володіння українською мовою, а 44,09% - російською мовою. 98,29% мешканців Чернівецької області вказали вільне володіння мовою своєї національності.
Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Чернівецької області за даними перепису населення 2001 р.
| своєї національності | українська | російська | |
|---|---|---|---|
| Українці | 99,81% | 39,31% | |
| Румуни | 94,80% | 48,08% | 46,82% |
| Молдовани | 93,70% | 48,23% | 56,31% |
| Росіяни | 97,76% | 79,63% | |
| Поляки | 59,16% | 95,31% | 47,25% |
| Білоруси | 41,27% | 79,91% | 82,27% |
| Євреї | 29,24% | 88,91% | 88,01% |
Місце народження ред.
За переписом 2001 року 95,8% населення Чернівецької області народилися на території України (УРСР), 4,1% населення — на території інших держав (зокрема 2,5% - на території Росії), 0,1% населення не вказали місце народження. 88,9% населення народилися на території Чернівецької області, 6,9% — у інших регіонах України.
Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Чернівецької області за переписом 2001 року:
| уродженців області | кількість | частка у населенні |
| Чернівецької | 816622 | 88,9 |
| Івано-Франківської | 9911 | 1,1 |
| Хмельницької | 9543 | 1,0 |
| Вінницької | 7147 | 0,8 |
| Тернопільської | 6644 | 0,7 |
| Львівської | 3235 | 0,4 |
| Житомирської | 2688 | 0,3 |
| Одеської | 2290 | 0,2 |
| Донецької | 2128 | 0,2 |
| Київської | 1709 | 0,2 |
| Дніпропетровської | 1442 | 0,2 |
| Полтавської | 1410 | 0,2 |
| Черкаської | 1367 | 0,1 |
| Кіровоградської | 1251 | 0,1 |
| Рівненської | 1246 | 0,1 |
| Харківської | 1213 | 0,1 |
| Закарпатської | 1200 | 0,1 |
| Сумської | 1128 | 0,1 |
| Волинської | 1127 | 0,1 |
| Луганської | 1099 | 0,1 |
| Херсонської | 998 | 0,1 |
| АР Крим | 962 | 0,1 |
| Запорізької | 947 | 0,1 |
| Чернігівської | 925 | 0,1 |
| Миколаївської | 819 | 0,1 |
| м. Києва | 784 | 0,1 |
| Севастополя | 66 | 0,0 |
Зайнятість населення ред.
Сфери зайнятості населення області за переписом 2001 року
| сфера діяльності | кількість зайнятих | частка |
|---|---|---|
| Сільське господарство, мисливство та лісове господарство | 155 683 | 43,8% |
| Обробна промисловість | 33 959 | 9,5% |
| Освіта | 28 073 | 7,9% |
| Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту | 27 804 | 7,8% |
| Охорона здоров'я та соціальна допомога | 20 919 | 5,9% |
| Будівництво | 19 516 | 5,5% |
| Державне управління | 17 465 | 4,9% |
| Транспорт і зв'язок | 14 013 | 3,9% |
| Послуги домашньої прислуги | 13 602 | 3,8% |
| Колективні, громадські та особисті послуги | 7 482 | 2,1% |
| Готелі та ресторани | 5 120 | 1,4% |
| Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам | 4 681 | 1,3% |
| Виробництво електроенергії, газу та води | 4 450 | 1,3% |
| Фінансова діяльність | 1 938 | 0,5% |
| Добувна промисловість | 652 | 0,2% |
| Рибне господарство | 244 | 0,1% |
| Екстериторіальна діяльність | 7 | 0,0% |
| Всього зайнятих економічною діяльністю | 355 608 | 100,0% |
Див. також ред.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 17 грудня 2012.
- ↑ За період з 2001 по 2011 рік
- ↑ Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) [ 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] — М., 1975
- Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 14 квітня 2015.
- . Архів оригіналу за 21 травня 2012. Процитовано 14 квітня 2015.
- на 1 липня 1941, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015)
- на 1 травня 1944, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015)
- . Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 11 березня 2010.
- При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року
- ↑ . Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 12 квітня 2015.
- ↑ Демографічний паспорт регіонів — Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення [ 16 травня 2021 у Wayback Machine.]
- (рос.) . Демоскоп Weekly (статистичний збірник). М. Архів оригіналу за 24 грудня 2021.
- ↑ Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
- Кононова М. Русская старообрядческая диаспора в странах дальнего зарубежья: генезис, формирование и современное положение [ 22 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 12 квітня 2015.
- . Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 26 квітня 2013.
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 19 березня 2022.
- Розподіл населення за національністю та рідною мовою [ 24 жовтня 2019 у Wayback Machine.] за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 р.
- . 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
- . 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
- . Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2015.
Посилання ред.
- http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2009/ds/kn/kn_u/kn1209_u.html [ 14 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2009/ds/pp/pp_u/pp1209_u.html [ 14 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2009/ds/mr/mr_u/mr1209_u.html [ 14 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Етнічні громади Чернівецької області // Буковина толерантна [ 22 квітня 2012 у Wayback Machine.]