Глибоцький район (Україна)

Глибо́цький райо́н — колишній район Чернівецької області України.

Глибоцький район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Колишній район на карті Чернівецька область
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Чернівецька область
Код КОАТУУ:	7321000000
Утворений:	1956 р.
Ліквідований:	18 липня 2020
Населення:	▬ 74 104 (на 1.1.2019)
Площа:	673.2 км²
Густота:	110.0 осіб/км²
Тел. код:	+380-3734
Поштові індекси:	60400—60499
Населені пункти та ради
Районний центр:	м. Глибока
Міські ради:	1
Сільські ради:	24
Села:	37
Мапа району
Районна влада
Голова ради:	Панчук Петро Володимирович
Голова РДА:	Веклич Іван Вікторович
Вебсторінка:	Глибоцька РДА Глибоцька райрада
Адреса:	60400, Чернівецька обл., Глибоцький р-н, м. Глибока, вул. Піонерська, 2а, 2-42-95
Мапа
Глибоцький район у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Глибоцький район.

Адміністративний центр — смт Глибока.

17 липня 2020 року район було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи, а його територія відійшла до новоутвореного Чернівецького району.

Географія

Розташований у південній частині області. Площа району — 686 км². На півдні район межує з Румунією, на заході — зі Сторожинецьким, а на сході — з Герцаївським районами Чернівецької області.

Чернівці	Герцаївський район
Сторожинецький район		Герцаївський район
Румунія

Рельєф

За особливостями рельєфу Глибоцький район належить до передгірної зони Чернівецької області і міститься в Прут—Сіретському межиріччі.

Формування рельєфу відбувалося під впливом русла та басейну річки Сірет. Великі ділянки зсувного рельєфу у вигляді вражаючих цирків-амфітеатрів простежуються в долині річки Дереглей біля сіл Червона Діброва та Валя Кузьмина. Найвищий пагорб Глибоцького району — Кирилівський горб, розташований на південному заході від села Кам'янка. Висота його становить 478 м над рівнем моря.

Клімат

Клімат району — помірно континентальний із прохолодною зимою і теплим, помірно вологим літом. Взимку температура може знижуватись до −32 °C, а літом підніматись до +35 °C.

Річки

Найбільшими водними артеріями є річка Сірет та її притока Малий Сірет. Сірет протікає через південний захід району; довжина його в межах району становить 31 км.

Рослинний світ

На території району розповсюджені букові ліси. Тут зростають рідкісні рослини, зокрема: беладона звичайна, венерині черевички, лунарія оживаюча, шафран Гейфеля тощо. Є також і ендемічні види (лікоподієла заплавна та мажок жовтий).

Тваринний світ

Для тваринного світу району характерне поширення як степових, так і гірських видів. Тут трапляються заєць-русак, лисиця, сойка, зяблик, яструб та шуліка. Значну кількість представників фауни занесено до Червоної книги України.

У районі є сприятливі умови для полювання (лісові масиви Турятського, Їжівського, Кам'янського лісництв) і рибальства (водойми поблизу сіл Турятка, Станівці, Тарашани, Біла Криниця, а також річка Сірет).

Природно-заповідний фонд Глибоцького району

Регіональні ландшафтні парки

Чернівецький (частково).

Лісові заказники

Джерело, Петрівецький (загальнодержавного значення).

Ботанічні пам'ятки природи

Берна, Букова ділянка, Вікова діброва, Дуб Штефана Третього, Вісім горіхів гікорі, Ділянка дуба звичайного, Ділянка лікарських рослин, Ділянка рідкісних рослин, Липа дрібнолиста, Насадження дуба звичайного, Праліс буково-дубовий, Праліс дуба скельного, Францталь.

Гідрологічні пам'ятки природи

Мінеральна вода «Валя-Кузьминська-1», Мінеральна вода «Валя Кузьминська-2», Мінеральна вода «Турбаза Буковина».

Комплексні пам'ятки природи

Городище.

Заповідні урочища

Бугаєць, Вісім берек, Глинище, Дубовий праліс, Зруб, Праліс ясена звичайного.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва

Глибоцький, Карапчівський, Петричанський, Просокирянський.

Адміністративний поділ

Транспорт

Територією району проходить автошлях E85.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001):

Стать	Всього	До 15 років	15-24	25-44	45-64	65-85	Понад 85
Чоловіки	34 660	8643	5861	10 386	6335	3291	144
Жінки	38 012	8237	5750	10 238	7787	5556	444
Статево-вікова піраміда Чоловіки Вік Жінки 144  85 + 444  222  80-84 571  595  75-79 1284  1050  70-74 1721  1424  65-69 1980  1419  60-64 1998  1260  55-59 1710  1658  50-54 1977  1998  45-49 2102  2544  40-44 2667  2597  35-39 2406  2539  30-34 2520  2706  25-29 2645  2860  20-24 2735  3001  15-20 3015  3204  10-14 3060  3015  5-9 2816  2424  0-4 2361

Національний склад населення району за переписом 2001 року

• українці — 46,8 %
• румуни — 45,3 %
• молдовани — 6,1 %
• росіяни — 1,2 %

Етномовний склад населених пунктів району (рідна мова населення)

	українська	румунська	молдовська	російська
Глибоцький район	52,56	40,1	5,87	1,15
смт Глибока	84,64	11,72	0,44	2,97
с. Багринівка	3,23	96,29	0,07	0,21
с. Валя Кузьміна	54,18	35,14	8,05	2,15
с. Волока	2,08	97,53	0,03	0,3
с. Грушівка	1,43	96,38	1,6	0,51
с. Опришени	4,07	94,93	0,58	0,33
с. Слобідка	93,52	6,26	-	0,22
с. Димка	6,2	91,81	0,75	0,81
с. Йорданешти	3,36	95,8	0,35	0,22
с. Кам'янка	91,82	7,43	0,14	0,48
с. Карапчів	8,27	90,97	0,14	0,53
с. Коровія	68,15	4,98	26,14	0,6
с. Корчівці	66,59	31,68	0,52	0,46
с. Купка	2,06	96,86	0,37	0,67
с. Луковиця	97,38	1,35	1,06	0,21
с. Кут	98,63	0,68	-	0,68
с. Михайлівка	99,33	0,4	-	0,27
с. Червона Діброва	99,39	-	-	0,61
с. Молодія	43,54	7,46	48,06	0,89
с. Тереблече	13,81	80,71	0,62	0,55
с. Горбівці	97,64	1,61	0,11	0,54
с. Верхні Синівці	5,64	94,15	0,21	-
с. Нижні Синівці	3,66	95,53	0,3	0,51
с. Станівці	1,36	98,14	0,29	0,14
с. Старий Вовчинець	96,81	2,4	0,15	0,54
с. Біла Криниця	20,12	0,59	2,37	76,33
с. Стерче	99,27	0,24	-	0,41
с. Тарашани	91,89	3,65	3,34	1,11
с. Привороки	8,49	11,92	78,27	1,32
с. Турятка	97,33	1,94	0,31	0,37
с. Поляна	2,36	96,57	0,86	0,21
с. Чагор	88,56	4,57	5,58	1,13
с. Черепківці	95,68	1,06	0,38	2,45
с. Новий Вовчинець	97,88	0,61	-	0,91
с. Сучевени	11,08	87,6	0,48	0,78
с. Петричанка	88,46	7,8	1,25	2,03
с. Просіка	6	92,24	0,73	0,59
с. Просокиряни	43,3	56,13	-	0,57

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Глибоцького району було створено 45 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 60,38 % (проголосували 33 338 із 55 212 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 61,40 % (20 471 виборців); Юлія Тимошенко — 20,00 % (6 666 виборців), Олег Ляшко — 8,36 % (2 788 виборців), Сергій Тігіпко — 2,11 % (704 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,50 %. 

Об'єкти туризму

До найперспективніших туристичних об'єктів належать:

• дерев'яна церква в селі Луківці — архітектурна пам'ятка XVIII ст., яка була побудована у 1757 році. Ця незвичайна архітектурна споруда збудована без єдиного цвяха. Неподалік церкви зведено дзвіницю;
• Білокриницький собор Успіння Пресвятої Богородиці — кам'яний старообрядницький собор, який було зведено протягом 1900—1908 років за сприяння одного з найбагатших московських купців на прізвище Овсянников. Собор, нині діючий, являє собою відомий архітектурний витвір, створений в традиціях московського зодчества;
• віковий дуб «Штефана Великого» в селі Валя Кузьміна. Скельний дуб, вік якого — понад 500 років, розташований на території Кузьмінського лісництва. За переказами, дуб був посаджений Штефаном Великим після перемоги над військом польського короля Альбрехта;
• парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва (Глибоцький, Петричанський, Просіцький, Карапчівський), засновані у XIX ст. На їх території зростають близько 40 видів цінних дерев та чагарників;
• урочище «Лісове озеро» — мальовнича водойма штучного походження. Розташоване на краю лісового масиву, що прилягає до селища Глибока з боку села Червона Діброва, озеро є гарним місцем для відпочинку та рибальства.
• Петрівецький заказник — ландшафтний заказник загальнодержавного значення.

Глибоцький район насичений пам'ятками дерев'яної архітектури. Тут зосереджені найдавніші храми хатнього типу. Цей тип культових споруд характерний для Буковини і півночі Молдови.

Поряд з дерев'яними збереглися цінні пам'ятники кам'яного зодчества, адже в першій чверті XIX століття у великих населених пунктах споруджувалися купольні храми, а в невеликих селах — простіші, безкупольні. В них чітко проявилися типові для Буковини риси кам'яного зодчества: план-трилисник, невисока дзвіниця.

У Старововчинецькому ліцеї нині діє музей історії села Старий Вовчинець, де зібрано багато експонатів побутового характеру, зберігається велика колекція писанок.

Відомі уродженці

• Мандичевський Євсевій (1857—1929) — український і австрійський музикознавець, композитор, диригент, педагог, доктор музикознавства.
• Манфред Штерн (1896—1954) — військовий розвідник, революціонер, співробітник Комінтерну, керівник інтербригади в Іспанії.
• Іво Бобул (1953) — український співак, композитор, педагог, народний артист України.
• Володимир (Мороз) (1959) — єпископ Української православної церкви з титулом Митрополит Почаївський, намісник монастиря Почаївська Успенська лавра.
• Ванзуряк Роман Степанович (1980) — український політик, Народний депутат України, голова Чернівецької ОДА (2014).

Примітки

1. Розпорядження Президента України від 24 лютого 2020 року № 134/2020-рп «Про призначення І. Веклича головою Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області»
2. Глибоцька райдержадміністрація. dovidka.com.ua. Процитовано 4 лютого 2020. 
3. . Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 7 грудня 2020. 
4. . Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. 
5. . Архів оригіналу за 23 листопада 2019. Процитовано 3 травня 2013. 
6. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 21 березня 2013. 
7. ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 24 лютого 2016.