Кі́цманський райо́н — колишній район Чернівецької області України. Адміністративний центр — місто Кіцмань. Утворений 11 листопада 1940 року. Населення становить 68362 осіб (2019).
| Кіцманський район | |
|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |
| Колишній район на карті Чернівецька область | |
| Основні дані | |
| Країна: | Україна |
| Область: | Чернівецька область |
| Код КОАТУУ: | 7322500000 |
| Утворений: | 1940 р. |
| Ліквідований: | 17 липня 2020 |
| Населення: | ▼ 68 362 (на 1.1.2019) |
| Площа: | 607 км² |
| Густота: | 113.9 осіб/км² |
| Тел. код: | +380-3736 |
| Поштові індекси: | 59300—59358 |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | м. Кіцмань |
| Міські ради: | 1 |
| Селищні ради: | 2 |
| Сільські ради: | 26 |
| Міста: | 1 |
| Смт: | 2 |
| Села: | 43 |
| Мапа району | |
| Районна влада | |
| Голова ради: | Лумей Петро Васильович |
| Голова РДА: | Добровольський Олексій Денисович |
| Вебсторінка: | Кіцманська РДА Кіцманська райрада |
| Адреса: | 59300, Чернівецька обл., Кіцманський р-н, м. Кіцмань, вул. Незалежності, 83 |
| Мапа | |
| | |
| Кіцманський район у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Район розташований у північно-західній частині лісостепової зони області. Межує з Вижницьким, Заставнівським, Сторожинецьким районами Чернівецької області, містом Чернівці, Снятинським і Городенківським районами Івано-Франківської області.
Історія Редагувати
Київська Русь Редагувати
Понад чотири століття Кіцманщина входила до складу давньоруської держави у X — XII століттях була форпостом Київської Русі на її південно-західному кордоні, до середини XIV століття належала Галицькому, а пізніше — Галицько-Волинському князівству.
Молдавське князівство та Османська імперія Редагувати
З середини XIV до другої половини XVII століть Північна Буковина перебувала у складі Молдовського князівства, потім край підпав під владу Османської імперії.
Кіцманщина була свідком безперервних загарбницьких воєн між Молдовою і Польщею. Від цього передусім найбільш потерпало населення краю, оскільки він був на кордоні між двома державами, що ворогували.
Австрія Редагувати
У 1774–1918 роках Буковина була під владою Габсбурзької монархії. В перші роки XX століття посилився страйковий рух на Кіцманщині. У травні-липні страйкували селяни Кіцманя, Оршівців, Валяви.
1908 року в Кіцмані з'явилися організовані об'єднання профспілкового типу, які боролися за поліпшення умов праці і життя селян.
Румунія Редагувати
У 1918—1940 роках Буковина перебувала у складі королівської Румунії. Одним із перших актів нової влади була надання продовольчої допомоги для Північної Буковини. Почали відкривати раніше закриті школи у Кіцмані, Іванківцях, П'ядиківцях, Лужанах, Неполоківцях.
Радянський період Редагувати
28 червня 1940 року окупаційні радянські війська увійшли в Північну Буковину. З цієї нагоди у Кіцмані відбувся багатолюдний мітинг. Включення Північної Буковини до складу УРСР було подією великої історичної ваги, оскільки вперше за багато століть буковинці з'єдналися в межах однієї державної структури.
3 листопада 1940 року Кіцмань став районним центром Чернівецької області.
1941 року почалася Німецько-радянська війна. 8 липня 1941 року в Кіцмань вступив каральний загін СС на чолі з майором Гессом, а за ним батальйон румунських солдат. Проте і в умовах нацистського режиму жителі Кіцманщини продовжували боротьбу: відмовлялися платити податки, ховали хліб, ухилялись від роботи.
28 березня 1944 року в місто увійшли воїни 45 танкової бригади полковника М. В. Моргунова, які переслідували ворога в напрямі Чернівців.
Адміністративний устрій Редагувати
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду, 2 селищні ради та 26 сільських рад, які об'єднують 46 населених пунктів та підпорядковані Кіцманській районній раді.
Природно-заповідний фонд Кіцманського району Редагувати
Регіональні ландшафтні парки Редагувати
Чернівецький (частина).
Ботанічні заказники Редагувати
Іхтіологічні заказники Редагувати
Ландшафтні заказники Редагувати
Совицький рів, Совицькі болота (частина, загальнодержавного значення), Цецино (частина, загальнодержавного значення).
Орнітологічні заказники Редагувати
Ботанічні пам'ятки природи Редагувати
Вікові дуби, Два велетні, Дубово-букова ділянка, Ревнянський дуб, Реліктові дуби.
Гідрологічні пам'ятки природи Редагувати
Брусницька мінеральна-3, Брусницька мінеральна-31, Брусницька мінеральна-31д, Брусницька мінеральна-33д, Брусницька мінеральна-508, Брусницька мінеральна-509, Брусницька мінеральна-514, Брусницька мінеральна-515, Брусницька мінеральна-516, Оршовецька мінеральна, Цілюще джерело.
Карстово-спелеологічні пам'ятки природи Редагувати
Комплексні пам'ятки природи Редагувати
Борівецька (загальнодержавного значення).
Заповідні урочища Редагувати
Дендрологічні парки Редагувати
Киселівський («Гайдейка»), Нижньостанівецький.
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва Редагувати
Економіка Редагувати
Сьогодні Кіцманський район — район високоінтенсивного сільського господарства, головний напрям якого — виробництво цукрового буряка, озимої пшениці, м'ясо-молочне тваринництво. Розвинуто також свинарство і птахівництво.
У районі є 45 с/г підприємств, 149 фермерських господарств.
На території району розміщено 10 промислових підприємств, зокрема в державній формі власності — 3.
Транспорт Редагувати
Територією району проходить автошлях E85.
Населення Редагувати
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 33 848 | 6883 | 5249 | 10 288 | 7385 | 3885 | 158 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 39 035 | 6596 | 5230 | 10 240 | 9037 | 7359 | 573 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 71805 | 98,52 % |
| росіяни | 674 | 0,92 % |
| румуни | 116 | 0,16 % |
| молдовани | 88 | 0,12 % |
| білоруси | 55 | 0,08 % |
| інші | 146 | 0,20 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 72030 | 98,83 % |
| російська | 654 | 0,90 % |
| молдовська | 56 | 0,08 % |
| румунська | 55 | 0,08 % |
| білоруська | 26 | 0,04 % |
| інші | 69 | 0,09 % |
Політика Редагувати
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Кіцманського району була створена 51 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 70,59 % (проголосували 39 304 із 55 680 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 56,98 % (22 396 виборців); Юлія Тимошенко — 20,75 % (8 156 виборців), Олег Ляшко — 12,58 % (4 945 виборців), Анатолій Гриценко — 2,57 % (1 011 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,94 %.
Медицина Редагувати
У районі функціонує 3 лікарні, 8 амбулаторій, 33 ФАПи.
Освіта Редагувати
На Кіцманщині є 19 середніх, 13 неповних середніх та 10 початкових шкіл. Поряд із загальноосвітніми школами діють 10 дошкільних установ та 2 дитячі будинки.
Культура Редагувати
До послуг жителів району 40 клубів і будинків культури, 42 бібліотеки, 5 мистецьких шкіл та 5 їхніх філій. 20 колективів носять звання «народний аматорський».
Виходить газета «Вільне життя».
Примітки Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кіцманський район |
- Розпорядження Президента України від 31 січня 2020 року № 95/2020-рп «Про призначення О. Добровольського головою Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області»
- . Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
- Населені пункти Чернівецької області. Райони [ 11 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- . Архів оригіналу за 16 жовтня 2021.
- ↑ . Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 8 липня 2018.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 23 лютого 2016.
- Велику роль в розвитку освіти Буковини відіграла Кіцманська школа [ 8 липня 2018 у Wayback Machine.]. Тут запропонований конспект книги «Кіцманська школа. 100 літній ювілей. 1888 рік [ 8 липня 2018 у Wayback Machine.]»
Посилання Редагувати
| Ця стаття недостатньо ілюстрована. |