Сторожинéць — Місто в Україні, в Чернівецькому районі Чернівецької області, розташоване біля підніжжя Карпат над річкою Серетом (а також Дубовець), на українсько-румунському етнічному кордоні. Відстань до облцентру становить близько 23 км і проходить автошляхом Р62. Центр Сторожинецької міської громади.
| Сторожинець | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Основні дані | |||
| Країна | Україна | ||
| Регіон | Чернівецька область | ||
| Район | Чернівецький район | ||
| Громада | Сторожинецька міська громада | ||
| Засноване | XIV століття | ||
| Перша згадка | 1448 | ||
| Статус міста | від 1854 року | ||
| Населення | ▼ 14 077 (01.01.2022) | ||
| - повне | ▼ 14 077 (01.01.2022) | ||
| Площа | 5,8 км² | ||
| Поштові індекси | 59000–59004 | ||
| Телефонний код | +380-3735 | ||
| Координати | 48°09′35″ пн. ш. 25°42′54″ сх. д. / 48.15972° пн. ш. 25.71500° сх. д.Координати: 48°09′35″ пн. ш. 25°42′54″ сх. д. / 48.15972° пн. ш. 25.71500° сх. д. | ||
| Висота над рівнем моря | 366 м | ||
| Водойма | р. Серет, Дубовець | ||
| Назва мешканців | сторожинча́нин сторожинча́нка сторожинча́ни | ||
| День міста | третя неділя травня | ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція | Сторожинець | ||
| До обл./респ. центру | |||
| - автошляхами | 23,6 км | ||
| До Києва | |||
| - автошляхами | 545 км | ||
| Міська влада | |||
| Адреса | 59000, м. Сторожинець, вул. Грушевського, буд. 6 | ||
| Вебсторінка | Сторожицька міська рада | ||
| Сторожинець у Вікісховищі
|
Харчова і лісова промисловість; лісовий технікум.
Місто Сторожинець, після Чернівців, одне з найбільших, найгарніших, найбагатших на визначні місця куточків області. Сторожинець — справжнє місто-сад. На одного мешканця тут в середньому припадає понад сорок квадратних метрів зелених насаджень. Цей квітучий районний центр вабить гостей тінистими парками і садами, прямими вулицями, гарними, ошатними будівлями, пам'ятниками.
Гордістю Сторожинця є державний дендропарк, який розташований на території лісового технікуму. Тут росте до 1200 видів дерево-чагарникової рослинності. Крім цього, є розсадник площею 5 гектарів, два штучні ставки, альпінарій, ботанічний майданчик.
Назва мовами народів, які тут жили Редагувати
Історія Редагувати
Сторожинець вперше згаданий у грамоті з 1448. Першими мешканцями поселення були лісоруби. В 1774 році Австрія прилучила до себе Буковину, а з нею — Сторожинеччину. Початок нового століття став початком великих змін, масово прибували австрійці, німці. Почали діяти школи з німецькою, румунською, та українською мовами викладання.
З другої половини XIX століття почалось швидке зростання населення міста з прибуттям у місто євреїв. З'їжджаються угорські та румунські комерсанти, судові й банківські чиновники більшість з яких були євреями. Будуються цегельний і лісопильний заводи, ґуральня, залізнична лінія Глибока — Сторожинець — Берегомет. 1854 року Сторожинець отримав статус міста, тоді ж було утворено Сторожинецький повіт у складі Герцогства Буковина. До кінця ХІХ століття і на початку ХХ століття місто було населене в основному євреями.
У 1903 році у Сторожинці відкрито приватну гімназію. 21 травня 1904 року Сторожинець отримав статус повітового міста. Торгівля, індустрія, сільське господарство, наука, освіта і культура розвивалися високими темпами. Але почалася Перша світова війна, яка закінчилася для краю новим статусом: Північна Буковина стала частиною королівської Румунії. У 1921 році офіційною стала одна мова — румунська, а українську мову заборонено.
У 1940 році 28 червня Північна Буковина була зайнята радянськими військами. А вже 5 липня 1941 року вулицями Сторожинця проходили війська нацистської Німеччини і Румунії. Місто стало центром однойменного румунського повіту. У 1941—1943 роках усе єврейське населення міста було знищено або заслано у концтабори Трансністрії.
Від румунсько-німецької окупації Сторожинець був звільнений військами Першого Українського фронту у березні 1944 року.
Населення Редагувати
Національний склад Редагувати
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:
| Національність | Відсоток |
|---|---|
| українці | 74,31 % |
| румуни | 17,23 % |
| росіяни | 4,91 % |
| поляки | 2,20 % |
| інші/не вказали | 1,35 % |
Мова Редагувати
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 81,00 % |
| румунська | 11,13 % |
| російська | 6,56 % |
| інші/не вказали | 1,31 % |
Освіта Редагувати
Загальноосвітні навчальні заклади міста Сторожинець
| Назва | Адреса |
|---|---|
| Сторожинецька ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 | м. Сторожинець, Видинівського, 1 |
| Сторожинецька гімназія № 1 | м. Сторожинець, Видинівського, 11 |
| Сторожинецька гімназія № 2 | м. Сторожинець, Б. Хмельницького, 112 Б |
| Сторожинецький районний ліцей | м. Сторожинець, Чаплигіна, 33 |
Вищі навчальні заклади у місті:
- Сторожинецький навчально-науковий інститут Університету Державної фіскальної служби України, м. Сторожинець, вул. Видинівського, 3
- Сторожинецький лісовий коледж, м. Сторожинець, вул. Крейтера, 1
Пам'ятки Редагувати
У місті є пам'ятки архітектури:
- Сторожинецька ратуша;
- Костел Святої Анни;
- Свято-Георгіївська церква.
У центрі міста у парку в 1963 році встановлено пам'ятник українському письменнику Юрію Федьковичу.
У місті встановлено стелу Небесної сотні (2014) та пам'ятник-погруддя Тарасові Шевченку (2015).
Природно-заповідні місця Редагувати
Місто Сторожинець має цікавий природо-заповідний об'єкт — Сторожинецький дендрологічний парк (18 га). Також у місті є парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва — Сторожинецький парк (5 га), на території якого розташована Сторожинецька школа-інтернат.
Відомі люди Редагувати
Тут народилися:
- Бідін Ігор Михайлович — український воїн, учасник російсько-української війни.
- Верхоляк Ярослав Ілліч (* 1981) — старший сержант ЗСУ, учасник російсько-української війни.
- Гаденко Мар'ян Ілліч — громадський діяч, музикант, Народний артист України (1999).
- Гаденко Олександр Георгійович (1969—2015) — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Ґеорґе Ґрігоровіч — провідний політик Буковини наприкінці панування Австро-Угорщини.
- Заяць Петро Іванович (1972—2016) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Цибух Валерій Іванович — державний і громадський діяч, заслужений працівник культури України.
- Микола Якимчук — український правознавець, заслужений юрист України.
Тут поховані:
- Телегуз Василь Іванович (1964—2022) — полковник Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Про Сторожинець в художній літературі Редагувати
Сторожинцю присвячено вірші заслуженого діяча мистецтв України Володимира Мельникова в книзі «Друзям», Київ: «ЛОГОС», 2003, на с. 59–60 та в книзі цього ж автора «Українці — не папуаси»: зб. творів. — К. : [ЗАТ «ВІПОЛ»], 2007. на с. 148:
| Сторожинець |
|---|
| Міхальча, Кам'яна… А там — вже за лісами Сховався, наче рай, Сторожинець… Під небом синім, як під парусами, До Чернівців пливе він навпростець.
І бабцям на базар тягав торби.
Там вперше схвилював моє серденько З книжок старих Шевченко і Сократ.
Своїх найкращих друзів і гравців. |
Світлини Редагувати
Див. також Редагувати
Література Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сторожинець |
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Ковтун В. В., Степаненко А. В. Города Украины: Экономико-статистический справочник. — К.: Вища школа, 1990. — С. 264—265.
- Сторожинець // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 863. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Storożyniec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 376. (пол.)
Примітки Редагувати
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
- Україна Інкогніта: Сторожинець
- https://datatowel.in.ua/pop-composition/ethnic-cities
- https://datatowel.in.ua/pop-composition/languages-cities
- . Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 2 листопада 2019.
- . Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 11 березня 2015.
- Вірші про Сторожинець на с. 59–60 в книзі Володимира Мельникова «Друзям = Моим товарищам = To my friends», 2003 рік; електронний каталог Національної парламентської бібліотеки України, інв.нр.2956316:кх, інв.нр 2827508:кх
- Вірші про Сторожинець на с. 148 в книзі Володимира Мельникова «Українці не папуаси», 2007 рік. В електронному каталозі Національної парламентської бібліотеки України, інв.нр 2912194:кх, електронна версія книги «Українці не папуаси» на сайті maxima-library [ 2014-07-14 у Wayback Machine.]
Посилання Редагувати
- Storozhinets (Ukraine)(англ.)
- Сторожинець/Історичні екскурси
- Замки та храми України. Сторожинець
- Старі фото Сторожинця[недоступне посилання з липня 2019]
- Як виглядає Сторожинець після негоди з висоти пташиного польоту: вражаюче відео
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |