www.wikidata.uk-ua.nina.az

Трансністрія Можливо ви шукали статтю Придністров яGuvernământul Transnistria Губернаторство Цивільна адміністрація 1941

Трансністрія

Guvernământul Transnistria
Губернаторство Трансністрія
Цивільна адміністрація
↓ 1941 – 1944 ↓
Прапор Герб
Губернаторства Трансністрія: історичні кордони на карті
Адміністративна мапа губернаторства Трансністрія
Столиця Тирасполь,
Одеса (з 17 жовтня 1941)
Мови румунська, російська, німецька
Релігії православ’я
Державний устрій Цивільна адміністрація
Губернатор
 - 1941 — 1944 Георге Алексяну
Історія
 - Німецько-румунський договір у Бендерах від 30 серпня 1941 19 серпня 1941
 - Передача Трансністрії румунському військовому командуванню 29 січня 1944
Площа 40 000 км2
Населення
 -  2 200 000 осіб
     Густота 55 осіб/км² 
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Трансністрія

Трансні́стрія (рум. Transnistria «Задністров'я») — адміністративно-політична одиниця на південному заході сучасної України та лівому березі Дністра сучасної Молдови, яку німці на підставі договору в Бендерах від 30 серпня 1941 року віддали під тимчасову румунську цивільну управу. Румунський регіон Трансністрія був поділений на 13 повітів (жудеців) (19 серпня 1941 — 29 січня 1944).

На відміну від Бессарабії та Буковини, Трансністрія формально до складу Румунії не входила. І. Антонеску отримав лише німецький мандат на здійснення тимчасового правління та економічної експлуатації.
Німеччина зберігала в Трансністрії своє верховне право, за яким вона розпоряджалася залізницями та морськими портами, а також запровадила свою німецьку марку (Reichskreditkassenscheine, XDEK) як єдину «законну» валюту на окупованій радянській території.
Гітлерівська Німеччина здійснювала свій контроль також у Бессарабії та Буковині під виглядом консульств, комендатур, «радників» та «експертів», які активно втручалися у діяльність румунської окупаційної адміністрації.

Історія Редагувати

Листівка 1941 року

Трансністрія (таку назву вживали румунські історики з початку 20 століття для земель на схід від Дністра) охоплювала територію (близько 40 000 км² з 2,2 млн мешканців) між Дністром і Південним Бугом до річок Лядової і Рову на півночі та поділялася на 13 повітів і 65 районів. Губернатором Трансністрії призначено Георге Алексяну з осідком в Одесі (спершу в Тирасполі); він підпорядковувався «Військово-цивільному кабінетові для управління Басарабією, Буковиною і Трансністрією» при Раді міністрів Румунії.

Адміністрація Трансністрії була з вихідців із Румунії. Спеціальні комісії «румунізації й колонізації» румунізували наддністрянські повіти, а офіційно вживаними мовами були румунська, російська й німецька.

Румунська адміністрація Придністров'я намагалася опанувати ситуацію в регіоні під час окупації. З цією метою відкриті всі церкви, раніше закриті Радянською владою. В 1942—1943 рр. у регіоні було організовано 2200 початкових шкіл (у тому числі 1677 українських, 311 румунських, 150 русинських, 70 німецьких та 6 болгарських), відкрито 65 середніх шкіл, 29 технікумів та 23 академічні виші. Театри були відкриті в Одесі й Тирасполі, а також у декількох музеях, бібліотеках та кінотеатрах по всьому регіону. 7 грудня 1941 р. в Одеському університеті було відкрито 6 факультетів — медичний, політехнічний, юридичний, науковий, філологічний та аграрний.

Ситуація на фронті в січні 1944 р., пов'язана з наближенням радянських військ до кордонів губернаторства, привела до істотних змін — цивільне управління в Трансністрії було скасовано. Тепер влада в межиріччі Бугу і Дністра перейшла до румунського військового командування, внаслідок чого відбулося скорочення адміністративного апарату. Всі дирекції губернаторства, так само як і міські, було ліквідовано. Натомість було утворено лише дві; в межах їх компетенції були питання адміністрації та економіки. За німецьким зразком повітову структуру було замінено на дистрикти.

18 березня 1944 р. німці змусили своїх румунських союзників підписати протокол про передачу територій між Дністром та Бугом генералу Аулебу, уповноваженому Верховного Головнокомандування німецької армії. Територія перейшла до рук німецького командування і фактично перебувала під ним до початку квітня 1944 р.

Винищення євреїв Редагувати

Мапа винищення євреїв в Україні та Румунії. Різанини позначено червоними черепами

Під час румунської окупації багато євреїв було депортовано до Придністров'я з Бессарабії та Буковини. У період 1941—1944 років, 200.000 ромів і євреїв стали жертвами румунської окупації Придністров'я. Не будучи румунською територією, Придністров'я використовувалося як полігон для знищення євреїв. Ті, що вижили в нацистській Німеччині розповідали, що в порівнянні з німцями, у яких депортації були ретельно сплановані, румунський уряд розміщував людей у сирих казармах без води, електроенергії та туалетів. Той, хто не міг ходити — залишався без догляду і помирав. Загалом у Придністров'ї було близько 150 гетто і таборів.

До Одеси з тодішнім населенням 80-90 тис. було вивезено 180 тис. євреїв. 22 жовтня 1941 року в румунському військовому штабі вибухнула бомба, що спровокувала масову різанину євреїв та багатьох було спалено живими. Тільки в жовтні та листопаді 1941 року в місті загинули близько 30000 євреїв. Крім того, багато євреїв залишилися у Бессарабії (залишено 84 000, вивезено 105 000 євреїв) та Північної Буковини (залишено 36 000, вивезено 60 000 євреїв). Але водночас більшість румунських євреїв (375 000) під режимом Антонеску пережили Другу світову війну.

Повіти Редагувати

Зворотній бік фронтових документів, що були видані інженер-капітану Турбаєвському К. І. в Одесі 24 серпня 1944 року перед десантом у Жебріяни — Вилкове. Для економії паперу документи іноді писалися на офіційних бланках Трансністрії. Це бланк документа на отримання фінансових коштів для репатріантів з Румунії, що переїжджають в Україну.

Економіка Редагувати

Спершу румунська адміністрація зберігала колгоспи й радгоспи, а з березня 1942 року колгоспи перетворено на «трудові громади», що поділялися на бригади з 20-30 родин, які були зобов'язані обробляти по 200—400 га землі. Промислові й торгові підприємства були віддані в користування румунським урядовцям або державним кооперативам.

Церковне життя Редагувати

На церковному відтинку румуни підпорядкували православне населення під опіку румунському патріархату в Бухаресті, який вислав до Одеси «Румунську православну місію Трансністрії». Місію спершу очолював архімандрит Ю. Скрібан, потім митрополит Вісаріон Пую (1942) і єпископ Антін Ніка (1943) (всі румуни). Діяли також місцеві православні священики УАПЦ, «тихонівці» й «обновленці». Усього було 300 — 400 церков (з 617 священиками) і 12 монастирів.


Основні державні та
адміністративно-територіальні
формування на території Одещини
Єдисанська орда (Кримське ханство)
Очаківська область
Ханська Україна
Новоросійська губернія
Новоросійське генерал-губернаторство
Херсонська губернія
Одеська радянська республіка
Бессарабська РСР
Одеське земство
Новоросійська область
Одеська губернія
Одеський повіт
Одеська округа
Одеський район
Трансністрія
Одеська область
Одеська область (Україна)
Одеський район

Кінець Трансністрії Редагувати

З наближенням фронту на початку 1944 року Трансністрію передано румунській, згодом німецькій військовій управі. У березні 1944 року на територію Трансністрії ввійшли радянські війська.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Окупаційний режим в губернаторстві Трансністрія - Дискусії
  2. Левченко, Юрій іванович (2017). Особливості реалізації політики окупаційної влади в адміністративно-територіальних одиницях України 1941-1944 рр. (українська). Київ: Ви-во НПУ імені М. П. Драгоманова. с. 404 с. [С. 134-137]. ISBN 978-966-931-144-3. 
  3. Anatol Petrenci, «Basarabia în timpul celui de-al doilea război mondial (1939—1945)», Ed. Prut Internaţional, 2006(рум.)
  4. Roma Holocaust victims speak out, BBC News, January 23, 2009(англ.)
  5. . Архів оригіналу за вересень 30, 2007. Процитовано жовтень 21, 2018. 
  6. Geoffrey P. Megargee, Joseph R. White, Indiana University Press, 2018, The United States Holocaust Memorial Museum Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933—1945, vol. III: Camps and Ghettos under European Regimes Aligned with Nazi Germany, p. 575(англ.)
  7. . Архів оригіналу за 22 червня 2007. Процитовано 21 жовтня 2018. 
  8. «The Antonescu Paradox». Foreign Policy. 5(англ.)
  9. Левченко, Юрій Іванович (2017). Особливості реалізації політики окупаційної влади в адміністративно-територіальних одиницях України 1941–1944 рр. : монографія / Ю. І. Левченко ; за наук. ред. К. П. Двірної. – Київ : , 2017. – 402 c. (українська). Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова. с. 404 с. [231-233, 397]. ISBN 978-966-931-144-3. 

Посилання Редагувати

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mozhlivo vi shukali stattyu Pridnistrov yaGuvernămantul Transnistria Gubernatorstvo TransnistriyaCivilna administraciya 1941 1944 Prapor GerbGubernatorstva Transnistriya istorichni kordoni na kartiAdministrativna mapa gubernatorstva TransnistriyaStolicya Tiraspol Odesa z 17 zhovtnya 1941 1 Movi rumunska rosijska nimeckaReligiyi pravoslav yaDerzhavnij ustrij Civilna administraciyaGubernator 1941 1944 George AleksyanuIstoriya Nimecko rumunskij dogovir u Benderah vid 30 serpnya 1941 19 serpnya 1941 Peredacha Transnistriyi rumunskomu vijskovomu komanduvannyu 29 sichnya 1944Plosha 40 000 km2Naselennya 2 200 000 osib Gustota 55 osib km Poperednik NastupnikUkrayinska RSRMoldavska RSR Ukrayinska RSRMoldavska RSRVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu TransnistriyaTransni striya rum Transnistria Zadnistrov ya administrativno politichna odinicya na pivdennomu zahodi suchasnoyi Ukrayini ta livomu berezi Dnistra suchasnoyi Moldovi yaku nimci na pidstavi dogovoru v Benderah vid 30 serpnya 1941 roku viddali pid timchasovu rumunsku civilnu upravu Rumunskij region Transnistriya buv podilenij na 13 povitiv zhudeciv 19 serpnya 1941 29 sichnya 1944 Na vidminu vid Bessarabiyi ta Bukovini Transnistriya formalno do skladu Rumuniyi ne vhodila I Antonesku otrimav lishe nimeckij mandat na zdijsnennya timchasovogo pravlinnya ta ekonomichnoyi ekspluataciyi Nimechchina zberigala v Transnistriyi svoye verhovne pravo za yakim vona rozporyadzhalasya zaliznicyami ta morskimi portami a takozh zaprovadila svoyu nimecku marku Reichskreditkassenscheine XDEK yak yedinu zakonnu valyutu na okupovanij radyanskij teritoriyi Gitlerivska Nimechchina zdijsnyuvala svij kontrol takozh u Bessarabiyi ta Bukovini pid viglyadom konsulstv komendatur radnikiv ta ekspertiv yaki aktivno vtruchalisya u diyalnist rumunskoyi okupacijnoyi administraciyi Zmist 1 Istoriya 2 Vinishennya yevreyiv 3 Poviti 4 Ekonomika 5 Cerkovne zhittya 6 Kinec Transnistriyi 7 Primitki 8 Posilannya 9 LiteraturaIstoriya Redaguvati nbsp Listivka 1941 rokuTransnistriya taku nazvu vzhivali rumunski istoriki z pochatku 20 stolittya dlya zemel na shid vid Dnistra ohoplyuvala teritoriyu blizko 40 000 km z 2 2 mln meshkanciv mizh Dnistrom i Pivdennim Bugom do richok Lyadovoyi i Rovu na pivnochi ta podilyalasya na 13 povitiv i 65 rajoniv Gubernatorom Transnistriyi priznacheno George Aleksyanu z osidkom v Odesi spershu v Tiraspoli vin pidporyadkovuvavsya Vijskovo civilnomu kabinetovi dlya upravlinnya Basarabiyeyu Bukovinoyu i Transnistriyeyu pri Radi ministriv Rumuniyi 2 Administraciya Transnistriyi bula z vihidciv iz Rumuniyi Specialni komisiyi rumunizaciyi j kolonizaciyi rumunizuvali naddnistryanski poviti a oficijno vzhivanimi movami buli rumunska rosijska j nimecka Rumunska administraciya Pridnistrov ya namagalasya opanuvati situaciyu v regioni pid chas okupaciyi Z ciyeyu metoyu vidkriti vsi cerkvi ranishe zakriti Radyanskoyu vladoyu V 1942 1943 rr u regioni bulo organizovano 2200 pochatkovih shkil u tomu chisli 1677 ukrayinskih 311 rumunskih 150 rusinskih 70 nimeckih ta 6 bolgarskih vidkrito 65 serednih shkil 29 tehnikumiv ta 23 akademichni vishi Teatri buli vidkriti v Odesi j Tiraspoli a takozh u dekilkoh muzeyah bibliotekah ta kinoteatrah po vsomu regionu 7 grudnya 1941 r v Odeskomu universiteti bulo vidkrito 6 fakultetiv medichnij politehnichnij yuridichnij naukovij filologichnij ta agrarnij 3 Situaciya na fronti v sichni 1944 r pov yazana z nablizhennyam radyanskih vijsk do kordoniv gubernatorstva privela do istotnih zmin civilne upravlinnya v Transnistriyi bulo skasovano Teper vlada v mezhirichchi Bugu i Dnistra perejshla do rumunskogo vijskovogo komanduvannya vnaslidok chogo vidbulosya skorochennya administrativnogo aparatu Vsi direkciyi gubernatorstva tak samo yak i miski bulo likvidovano Natomist bulo utvoreno lishe dvi v mezhah yih kompetenciyi buli pitannya administraciyi ta ekonomiki Za nimeckim zrazkom povitovu strukturu bulo zamineno na distrikti 18 bereznya 1944 r nimci zmusili svoyih rumunskih soyuznikiv pidpisati protokol pro peredachu teritorij mizh Dnistrom ta Bugom generalu Aulebu upovnovazhenomu Verhovnogo Golovnokomanduvannya nimeckoyi armiyi Teritoriya perejshla do ruk nimeckogo komanduvannya i faktichno perebuvala pid nim do pochatku kvitnya 1944 r 1 Vinishennya yevreyiv Redaguvati nbsp Mapa vinishennya yevreyiv v Ukrayini ta Rumuniyi Rizanini poznacheno chervonimi cherepamiPid chas rumunskoyi okupaciyi bagato yevreyiv bulo deportovano do Pridnistrov ya z Bessarabiyi ta Bukovini U period 1941 1944 rokiv 200 000 romiv i yevreyiv stali zhertvami rumunskoyi okupaciyi Pridnistrov ya 4 Ne buduchi rumunskoyu teritoriyeyu Pridnistrov ya vikoristovuvalosya yak poligon dlya znishennya yevreyiv Ti sho vizhili v nacistskij Nimechchini rozpovidali sho v porivnyanni z nimcyami u yakih deportaciyi buli retelno splanovani rumunskij uryad rozmishuvav lyudej u sirih kazarmah bez vodi elektroenergiyi ta tualetiv Toj hto ne mig hoditi zalishavsya bez doglyadu i pomirav 5 Zagalom u Pridnistrov yi bulo blizko 150 getto i taboriv 6 Do Odesi z todishnim naselennyam 80 90 tis bulo vivezeno 180 tis yevreyiv 22 zhovtnya 1941 roku v rumunskomu vijskovomu shtabi vibuhnula bomba sho sprovokuvala masovu rizaninu yevreyiv ta bagatoh bulo spaleno zhivimi Tilki v zhovtni ta listopadi 1941 roku v misti zaginuli blizko 30000 yevreyiv 7 Krim togo bagato yevreyiv zalishilisya u Bessarabiyi zalisheno 84 000 vivezeno 105 000 yevreyiv ta Pivnichnoyi Bukovini zalisheno 36 000 vivezeno 60 000 yevreyiv Ale vodnochas bilshist rumunskih yevreyiv 375 000 pid rezhimom Antonesku perezhili Drugu svitovu vijnu 8 Poviti Redaguvati nbsp Zvorotnij bik frontovih dokumentiv sho buli vidani inzhener kapitanu Turbayevskomu K I v Odesi 24 serpnya 1944 roku pered desantom u Zhebriyani Vilkove Dlya ekonomiyi paperu dokumenti inodi pisalisya na oficijnih blankah Transnistriyi Ce blank dokumenta na otrimannya finansovih koshtiv dlya repatriantiv z Rumuniyi sho pereyizhdzhayut v Ukrayinu Ananyivskij povit Baltskij povit Berezivskij povit Dubosarskij povit Goltyanskij povit Dzhugastrivskij povit Mogilivskij povit Ovidiopolskij povit Odeskij povit Ochakivskij povit Ribnickij povit Tiraspolskij povit Tulchinskij povitEkonomika RedaguvatiSpershu rumunska administraciya zberigala kolgospi j radgospi a z bereznya 1942 roku kolgospi peretvoreno na trudovi gromadi sho podilyalisya na brigadi z 20 30 rodin yaki buli zobov yazani obroblyati po 200 400 ga zemli Promislovi j torgovi pidpriyemstva buli viddani v koristuvannya rumunskim uryadovcyam abo derzhavnim kooperativam Cerkovne zhittya RedaguvatiNa cerkovnomu vidtinku rumuni pidporyadkuvali pravoslavne naselennya pid opiku rumunskomu patriarhatu v Buharesti yakij vislav do Odesi Rumunsku pravoslavnu misiyu Transnistriyi Misiyu spershu ocholyuvav arhimandrit Yu Skriban potim mitropolit Visarion Puyu 1942 i yepiskop Antin Nika 1943 vsi rumuni Diyali takozh miscevi pravoslavni svyasheniki UAPC tihonivci j obnovlenci Usogo bulo 300 400 cerkov z 617 svyashenikami i 12 monastiriv 9 nbsp Osnovni derzhavni taadministrativno teritorialniformuvannya na teritoriyi Odeshini nbsp Yedisanska orda Krimske hanstvo Ochakivska oblastHanska Ukrayina nbsp Novorosijska guberniya nbsp Novorosijske general gubernatorstvo nbsp Hersonska guberniya nbsp Odeska radyanska respublika nbsp Bessarabska RSR nbsp Odeske zemstvo nbsp Novorosijska oblast nbsp Odeska guberniya nbsp Odeskij povit nbsp Odeska okruga nbsp Odeskij rajon nbsp Transnistriya nbsp Odeska oblast nbsp Odeska oblast Ukrayina nbsp Odeskij rajonKinec Transnistriyi RedaguvatiZ nablizhennyam frontu na pochatku 1944 roku Transnistriyu peredano rumunskij zgodom nimeckij vijskovij upravi U berezni 1944 roku na teritoriyu Transnistriyi vvijshli radyanski vijska Primitki Redaguvati a b Okupacijnij rezhim v gubernatorstvi Transnistriya Diskusiyi Levchenko Yurij ivanovich 2017 Osoblivosti realizaciyi politiki okupacijnoyi vladi v administrativno teritorialnih odinicyah Ukrayini 1941 1944 rr ukrayinska Kiyiv Vi vo NPU imeni M P Dragomanova s 404 s S 134 137 ISBN 978 966 931 144 3 Anatol Petrenci Basarabia in timpul celui de al doilea război mondial 1939 1945 Ed Prut Internaţional 2006 rum Roma Holocaust victims speak out BBC News January 23 2009 angl Kathryn Nelson The miracle of survival Minnesota Daily December 7 2006 angl Arhiv originalu za veresen 30 2007 Procitovano zhovten 21 2018 Geoffrey P Megargee Joseph R White Indiana University Press 2018 The United States Holocaust Memorial Museum Encyclopedia of Camps and Ghettos 1933 1945 vol III Camps and Ghettos under European Regimes Aligned with Nazi Germany p 575 angl USHMM org Odessa 1941 1944 angl Arhiv originalu za 22 chervnya 2007 Procitovano 21 zhovtnya 2018 The Antonescu Paradox Foreign Policy 5 angl Levchenko Yurij Ivanovich 2017 Osoblivosti realizaciyi politiki okupacijnoyi vladi v administrativno teritorialnih odinicyah Ukrayini 1941 1944 rr monografiya Yu I Levchenko za nauk red K P Dvirnoyi Kiyiv 2017 402 c ukrayinska Kiyiv Vid vo NPU imeni M P Dragomanova s 404 s 231 233 397 ISBN 978 966 931 144 3 Posilannya RedaguvatiTransdnistriya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1924 1000 ekz Oleksandr Gorobec Rumun ne nimec ale vse zh taki okupant Levchenko Yu I Osoblivosti realizaciyi politiki okupacijnoyi vladi v administrativno teritorialnih odinicyah Ukrayini 1941 1944 rr monografiya Yu I Levchenko za nauk red K P Dvirnoyi Kiyiv Vidvo NPU imeni M P Dragomanova 2017 402 c Literatura RedaguvatiM I Mihajluca I Ya Nikulcha Transnistriya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 137 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Nikulcha I Ya Rumynskij okkupacionnyj rezhim v Transnistrii Zapiski istorichnogo fakultetu Odeskogo derzhavnogo universitetu im I I Mechnikova Odesa 1997 Vip 5 S 182 187 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Transnistriya amp oldid 40413918