Оде́ська окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Окружний центр — місто Одеса.
Одеська округа | |
---|---|
Основні дані | |
Країна: | УСРР |
Губернія: | Одеська (до 1925) |
Утворена: | 1923 |
Ліквідована: | 1930 |
Населення: | 864 399 (1926) |
Площа: | 14 185 км² |
Густота населення: | 60,94 осіб/км² |
Населені пункти та ради | |
Окружний центр: | Одеса |
Кількість районних рад: | 15 |
Кількість сільських рад: | 227 |
Кількість міст: | 1 |
Кількість смт: | 1 |
[[Зображення: |300px|Мапа округи]] | |
Мапа округи | |
Окружна влада | |
Газета: | Известия [Одесского окружкома КП(б)У, окрисполкома и ОПБ] |
Основні державні та адміністративно-територіальні формування на території Одещини |
Єдисанська орда (Кримське ханство) |
Очаківська область |
Ханська Україна |
Новоросійська губернія |
Новоросійське генерал-губернаторство |
Херсонська губернія |
Одеська радянська республіка |
Бессарабська РСР |
Одеське земство |
Новоросійська область |
Одеська губернія |
Одеський повіт |
Одеська округа |
Одеський район |
Трансністрія |
Одеська область |
Одеська область (Україна) |
Одеський район |
Історія Редагувати
Створена 7 березня 1923 року в складі Одеської губернії УСРР.
12 жовтня 1924 року Дубосарський, Григоріопольський, Тираспольський та Слободзейський райони увійшли до новоствореної АМСРР.
26 листопада 1924 року приєднана частина ліквідованої Балтської округи та Ісаївський район Першомайської округи.
1 серпня 1925 року ліквідована Одеська губернія, округа перейшла у пряме підпорядкування республіці.
На 1 жовтня 1925 року до складу округу входило 15 районів, 399 сільрад. Площа району — 12522 верст2, населення — 760 748 чол. Населення Одеси — 325 354 чол, площа — 55 верст2 .
Станом на 1 січня 1926 року до складу округи входили 16 районів:
- Анатолівський (центр — с. Суворове)
- Антоново-Кодинцівський (с. Антоново-Кодинцеве)
- Березівський (смт Березівка)
- Біляївський (с. Біляївка)
- Гросулівський (с. Гросулове)
- Захар'ївський (с. Захар'ївка)
- Манхеймський (с. Зельц)
- Овідіопольський (с. Овідіополь)
- Одеський (м. Одеса)
- Петровірівський (с. Петровірівка)
- Северинівський (с. Северинівка)
- Троїцький (с. Троїцьке)
- Цебриківський (с. Цебрикове)
- Чернівський (с. Чернове), колишній Ісаївський (с. Ісаєве)
- Янівський (Тарасошевченківський) (с. Янівка)
Площа округи становила 14 185 км², населення — 864 399 мешканців (перепис 17.12.1926). В окрузі було 1 місто, 1 смт (на 1 січня 1926 року).
28 квітня 1926 року Северинівський район Одеського округу був розформований і створений Велико-Буялицький район:
- Олександрійська, Адамівська, Гнатівська, Маринівська, Іллінська і Серпнева сільські ради скасованого району увійшли до складу Янівського району Одеського округу.
- Велико-Буялицька, Свердловська, Кубанська, Куяльницька, Павлинська і Гільдендорфська сільські ради Северинівського району утворили новий район — Велико-Буялицький, з центром в с. Великий Буялик. Він відновився до болгарського національного району.
В квітні 1926 року також утворений Грос-Лібентальський район.
13 червня 1930 р. приєднані Вільшанський, Благодатнівський, Савранський, Любашівський, Першомайський з містом Першомайським, Кривоозерський, Врадієвський та Доманівський райони ліквідованої Першомайської округи.
З 15 вересня 1930 року разом з іншими округами УСРР ліквідована.
Адміністративний поділ Редагувати
№ | Назва району | Адмін. центр | К-ть сільрад | Населення (1926) |
---|---|---|---|---|
1 | Анатолівський | с. Суворове | 18 | 26 924 |
2 | Андрієво-Іванівський | с-ще Андрієво-Іванівка | 21 | 37 843 |
3 | Антоново-Кодинцівський | с. Антоново-Кодинцеве | 14 | 22 821 |
4 | Березівський | смт Березівка | 20 | 32 184 |
5 | Біляївський | с. Біляївка | 6 | 33 783 |
6 | Благоївський | с-ще Благоївка | 6 | 16 218 |
7 | Гросолівський | с. Гросолове | 15 | 28 797 |
8 | Зельцький німецький | с. Зельц | 12 | 20 875 |
9 | Овідіопольський | с. Овідіополь | 6 | 13 706 |
10 | Жовтневий | м. Жовтневе | 17 | 34 009 |
11 | Спартаківський німецький | кол. Грослібенталь | 8 | 13 621 |
12 | Троїцький | с. Троїцьке | 16 | 32 972 |
13 | Фрунзівський | м. Захар'ївка | 17 | 40 039 |
14 | Цебриківський | с. Цебрикове | 23 | 37 459 |
15 | Янівський | м. Янівка | 28 | 44 725 |
Всього у окрузі | 227 | 864 399 |
Населення Редагувати
Національний склад Редагувати
Місто/район | населення | українці | росіяни | євреї | німці | молдавани | болгари | греки | інші | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
осіб | % | осіб | % | осіб | % | осіб | % | осіб | % | осіб | % | осіб | % | осіб | % | ||
Одеса | 417 690 | 73 453 | 17,6% | 162 789 | 39,0% | 153 243 | 36,7% | 5 522 | 1,3% | 1 048 | 0,3% | 1 186 | 0,3% | 1 377 | 0,3% | 19 072 | 4,6% |
Березівський район | 39 745 | 27 551 | 69,3% | 2 830 | 7,1% | 3 800 | 9,6% | 4 544 | 11,4% | 243 | 0,6% | 174 | 0,4% | 72 | 0,2% | 531 | 1,3% |
Березівка | 7 561 | 2 901 | 38,4% | 1 047 | 13,8% | 3 223 | 42,6% | 151 | 2,0% | 12 | 0,2% | 58 | 0,8% | 35 | 0,5% | 134 | 1,8% |
Березівський район (села) | 32 184 | 24 650 | 76,6% | 1 783 | 5,5% | 577 | 1,8% | 4 393 | 13,6% | 231 | 0,7% | 116 | 0,4% | 37 | 0,1% | 397 | 1,2% |
Гросс-Лібентальський район | 13 621 | 201 | 1,5% | 224 | 1,6% | 226 | 1,7% | 12 839 | 94,3% | 24 | 0,2% | 4 | 0,0% | 103 | 0,8% | ||
Гросулівський район | 28 797 | 18 809 | 65,3% | 2 953 | 10,3% | 1 483 | 5,1% | 4 654 | 16,2% | 456 | 1,6% | 34 | 0,1% | 16 | 0,1% | 392 | 1,4% |
Захарівський район | 40 039 | 31 271 | 78,1% | 1 612 | 4,0% | 2 315 | 5,8% | 1 116 | 2,8% | 3 217 | 8,0% | 78 | 0,2% | 4 | 0,0% | 426 | 1,1% |
Ісаєвський район | 37 843 | 33 087 | 87,4% | 618 | 1,6% | 1 237 | 3,3% | 1 653 | 4,4% | 924 | 2,4% | 82 | 0,2% | 3 | 0,0% | 239 | 0,6% |
Комінтернський район | 22 821 | 16 977 | 74,4% | 1 401 | 6,1% | 267 | 1,2% | 3 529 | 15,5% | 32 | 0,1% | 152 | 0,7% | 280 | 1,2% | 183 | 0,8% |
Ленінський район (Северинівський) | 16 218 | 1 575 | 9,7% | 566 | 3,5% | 177 | 1,1% | 1 542 | 9,5% | 58 | 0,4% | 10 794 | 66,6% | 1 418 | 8,7% | 88 | 0,5% |
Овідіопольський район | 13 706 | 12 211 | 89,1% | 906 | 6,6% | 186 | 1,4% | 27 | 0,2% | 104 | 0,8% | 3 | 0,0% | 154 | 1,1% | 115 | 0,8% |
Петровірівський район | 34 009 | 25 420 | 74,7% | 3 751 | 11,0% | 2 672 | 7,9% | 1 200 | 3,5% | 521 | 1,5% | 320 | 0,9% | 16 | 0,0% | 109 | 0,3% |
Янівський (Тарасошевченківський) район | 44 725 | 30 576 | 68,4% | 3 195 | 7,1% | 1 765 | 3,9% | 7 710 | 17,2% | 385 | 0,9% | 550 | 1,2% | 63 | 0,1% | 481 | 1,1% |
Роздільна | 2 357 | 1 022 | 43,4% | 1 033 | 43,8% | 139 | 5,9% | 26 | 1,1% | 11 | 0,5% | 13 | 0,6% | 14 | 0,6% | 99 | 4,2% |
Янівка | 2 286 | 733 | 32,1% | 394 | 17,2% | 1 080 | 47,2% | 27 | 1,2% | 22 | 1,0% | 3 | 0,1% | 27 | 1,2% | ||
Тарасошевченківський район (села) | 40 082 | 28 821 | 71,9% | 1 768 | 4,4% | 546 | 1,4% | 7 657 | 19,1% | 374 | 0,9% | 515 | 1,3% | 46 | 0,1% | 355 | 0,9% |
Тилигулоберезанський район | 26 924 | 11 176 | 41,5% | 8 454 | 31,4% | 223 | 0,8% | 6 541 | 24,3% | 26 | 0,1% | 187 | 0,7% | 48 | 0,2% | 269 | 1,0% |
Троїцький район | 32 972 | 30 992 | 94,0% | 219 | 0,7% | 642 | 1,9% | 69 | 0,2% | 704 | 2,1% | 9 | 0,0% | 337 | 1,0% | ||
Фрідріхенгельський район | 20 875 | 4 127 | 19,8% | 857 | 4,1% | 722 | 3,5% | 14 505 | 69,5% | 393 | 1,9% | 11 | 0,1% | 6 | 0,0% | 254 | 1,2% |
Цебриківський район | 37 459 | 22 424 | 59,9% | 1 378 | 3,7% | 1 113 | 3,0% | 5 862 | 15,6% | 472 | 1,3% | 5 878 | 15,7% | 18 | 0,0% | 314 | 0,8% |
Червоноповстанський район | 33 783 | 16 436 | 48,7% | 8 812 | 26,1% | 380 | 1,1% | 88 | 0,3% | 7 751 | 22,9% | 53 | 0,2% | 8 | 0,0% | 255 | 0,8% |
Мовний склад Редагувати
Рідна мова населення Одеської округи за переписом 1926 року
Район | Населення, осіб | Рідна мова, % | ||
---|---|---|---|---|
українська | російська | інша | ||
м. Одеса | 417 690 | 10,1 | 65,6 | 24,3 |
Березівський | 39 745 | 66,2 | 3,8 | 30,0 |
Гросслібентальський | 13 621 | 0,8 | 2,8 | 96,4 |
Гросулівський | 28 797 | 63,5 | 13,3 | 23,2 |
Захарівський | 40 039 | 76,5 | 7,4 | 16,1 |
Ісаївський | 37 843 | 83,3 | 6,6 | 10,1 |
Комінтернський | 22 821 | 68,2 | 13,8 | 18,0 |
Ленінський | 16 218 | 9,6 | 4,8 | 85,7 |
Овідіопольський | 13 706 | 74,5 | 23,4 | 2,1 |
Петровірівський | 34 009 | 72,1 | 14,5 | 13,4 |
Янівський (Тарасошевченківський) | 44 725 | 56,5 | 21,1 | 22,4 |
Тилигулоберезанський | 26 924 | 35,6 | 38,6 | 25,8 |
Троїцький | 32 972 | 93,7 | 1,2 | 5,1 |
Фрідріхенгельський | 20 875 | 18,6 | 5,5 | 75,9 |
Цебриківський | 37 459 | 59,8 | 5,3 | 34,9 |
Червоноповстанський | 33 783 | 42,4 | 33,0 | 24,5 |
Одеська округа | 861 227 | 35,7 | 38,5 | 25,8 |
Райони Одеської округи після ліквідації (1930) Редагувати
Після ліквідації 21 район округи перейшов у пряме підпорядкування Українській РСР.
- Андріїво-Іванівський (Ісаївський)
- Анатолівський (Тилигулоберезанський район)
- Антоно-Кодинцівський
- Березівський
- Біляївський (Червоно-Повстанчицький)
- Благодатнівський
- Вільшанський
- Врадіївський
- Гросулівський
- Доманівський
- Жовтневий (Петровірівський)
- Зельцький (Фридрих-Енгельсівський)
- Криво-Озерський
- Любашівський
- Першомайський (Богопільський)
- Роздільнянський
- Савранський
- Спартаківський (Гросс-Лібентальський)
- Троїцький
- Фрунзівський (Захар'ївський)
- Цебриківський
Керівники округи Редагувати
Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У Редагувати
- Тарасов В. Н. (.03.1923–1924),
- Шац (1924–.05.1924),
- Лейбензон Марк Львович (.05.1924–.06.1925),
- Гливенко (.06.1925–.08.1925),
- Безсонов Володимир Матвійович (.08.1925–.05.1926),
- Маркітан Павло Пилипович (.05.1926–31.01.1927),
- Чернявський Володимир Ілліч (31.01.1927–12.11.1929),
- Мусульбас Іван Андрійович (12.11.1929–.07.1930),
- Вайнов Антон Романович (.07.1930—15.08.1930)
Голови окружного виконавчого комітету Редагувати
- Пашковський П. Г. (.03.1923–.03.1924),
- Баранник (.03.1924—.06.1924),
- Бурумов Андрій Миколайович (.06.1924–.07.1925),
- Кудрін Іван Михайлович (.07.1925–.12.1925),
- Мишков Микола Гордійович (17.12.1925–5.02.1927),
- Триліський Олексій Лукич (5.02.1927–.01.1930),
- Гавеман Костянтин Костянтинович (.01.1930—.02.1930)
- Горбань Михайло Карпович (.02.1930—.08.1930)
Примітки Редагувати
- Постанова ВУЦВК № 18-19 (310) від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіальний поділ Одещини»
- 30. Чисельність та національний склад населення Молдавської Автономної Соціалістичної Республіки 1924–1940 рр.
- Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 26 листопада 1924 року «Про скасування Балтської Округи на Одещині та про передачу міста Балти й частини Балтського району до складу АМРСР і про районування деяких районів Балтської округи».
- Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 3 червня 1925 року «Про ліквідацію губерень і перехід на трьохступеневу систему управління».
- Адміністративно-територіальний поділ УСРР при 3-ступневій системі врядування (за даними на 1 жовтня 1925 року) / Центральна Адміністраційно-Територіяльна Комісія при ВУЦВК’у. — Х. : Видання Центральної Адміністраційно-Територіяльної Комісії, 1925. — 111 с.
- Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — С. 184.(рос.)
- Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 22 (185) від 28 квітня 1926 року «Про утворення на території Одеської округи Велико-Буялицького району з переважною булгарською людністю та инші зміни…»
- Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 22 від 28 квітня 1926 року «Про утворення на території Одеської округи Грос-Лібентальського району з переважною німецькою людністю»
- Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 141 від 13 червня 1930 «Про реорганізацію округ УСРР»
- Постанова ЦВК і РНК СРСР від 23 липня 1930 року «Про ліквідацію округ» і ВУЦВК та Раднаркому УСРР від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ і перехід на двоступеневу систему управління».
- Административно-территориальное деление Союза ССР (на нач. 1929 года) и Список важнейших населенных пунктов :
С хронолог. перечнем постановлений об изменении границ губерний, областей и республик с 1917 до 1929 г / [Сост. С. М. Гурвич; Ред. Н. А. Коковин]. — 8-е изд. — М. : Изд-во НКВД, 1929. — С. 115.(рос.) - ↑ Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том XI-XIII Украинская ССР. — М. : Изд-е ЦСУ Союза ССР. — 1928–1929. (рос.)
- зокрема поляків 10021 осіб (2,4%), білорусів 2501 (0,6%), вірменів 1843 (0,4%), греків 1377 (0,3%)
- поляків 32 осіб (1,4%), білорусів 25 (1,1%)
- Нові адміністративні райони УСРР. Статистичний довідник / Економ.-стат. сектор Держпляну УСРР. За ред. М. О. Авдієнка. — Х. : Держвидав «Господарство України», 1930. — 322 с.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Верменич Я. В. Одеська округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 540. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Верменич Я. В. Одеська округа // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. — Т. 24 : О. — 944 с. — ISBN 978-966-02-9960-3.
- Матеріяли до опису округ УСРР: Одеська округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. – Харків : Уряд. друк. ім. т. Фрунзе, 1926. – VIII, 65 c. : іл.
- Вся Одещина. Округа б. Одесской губернии и АМССР : адресная и справочная книга на 1926 год. — Одесса : Издание Известий Одесского окружкома КП(б)У, Окрисполкома и Окрпрофсовета, 1926. — 472 с.
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |