www.wikidata.uk-ua.nina.az

Національний район Націона льні райо ни адміністративно територіальні одиниці в СРСР створені для задоволення етнокульту

Національний район

Націона́льні райо́ни — адміністративно-територіальні одиниці в СРСР, створені для задоволення етнокультурних потреб місцевого населення, що становило вагомий відсоток мешканців району і було відмінним від титульного народу певної республіки. Часто певні національні райони існували поряд із існуванням відповідної республіки в іншому адміністративно-територіальному підпорядкуванні. Після згортання коренізації 1920-х років кількість національних районів дедалі меншає.

Історія створення Редагувати

Створення національних рад та районів не було запланованим від самого початку і виникло як побічний ефект т. зв. районування — територіально-адміністративної реформи, що передбачувала перехід від наявної адміністративної чотирищаблевої системи (сільська рада — волость — повіт — губернія) до спрощеної трищаблевої (сільська рада — район — округа) з утворенням великих господарських одиниць, районів.

В той час як макрорайонування знаходилося в компетенції Центру, мікрорайонуванням, в якому спочатку не передбачалося жодного національного змісту, займались місцеві органи влади, які часто творче підходили до виконання завдання, наслідком чого і стало запровадження національних рад.

Вперше національне районування в СРСР взагалі з'явилося в Саратовській губернії, де в 1923 були утворені 10 українських, 8 мордовських та 8 татарських волостей. Проте подальшої історії це не мало і, вірогідно, національне районування тут було здійснено радше на папері.

Першим же регіоном, де реально почала діяти розгалужена система національних рад, стала УСРР. Історики вбачають в цьому кілька причин:

  • Наявність значної кількості компактно розташованих національних меншин, зазвичай більш заможних та освічених ніж навколишнє українське населення (поляки, євреї, німці, болгари, греки).
  • Зовнішньополітичний фактор: загроза міграції німецької та єврейської меншості і впливи на поляків та німців із сусідніх Польщі та Німеччини.
  • Загострення національного питання внаслідок українізації. Непопулярна серед значної кількості російських та українських більшовиків, проте підтримана на найвищому рівні (Леніним та Сталіним) українізація в 1920-ті часто критикувалась непрямо, а як така, що порушує національні права меншин.

Отже, після здійсненного в 1923 році мікрорайонування в УСРР (одного з перших в СРСР), в якому національний принцип було повністю зігноровано і введенням перших дієвих заходів українізації на початку 1924 року, республіканське керівництво було розкритиковане за нехтування правами меншин спочатку Еммануілом Квірінґом на республіканському, а далі й Григорієм Зінов'євим на всесоюзному з'їздах партії.

У відповідь на критику 7 липня 1924 року були створені два перші національні німецькі райони: Пришибський і Молочанський, а 29 серпня 1924 року республіканський Раднарком зменшив норму населення необхідну для створення національного району з 25 тис. до 10 тис., а національної ради з 1000 до 500 осіб. Наслідком цього була розбудова широкої мережі національних районів та рад. Були здійснені етнографічні експедиції задля визначення точного національного складу рад та максимального розширення їх мережі.

Певний час національне районування в УСРР не торкалося росіян, яких «за замовчуванням» не вважали національною меншиною.

1926 року на квітневій сесії ЦВК «російське питання на Україні» було порушено Юрієм Ларіним. Внаслідок дискусії, що виникла вслід за цим, наприкінці 1926 року почалося створення мережі російських національних районів і рад, з якої свідомо були вилучені великі міста, які довелося б офіційно оголосити російськими.

Українська СРР Редагувати

Станом на 1931 поряд зі створенням АМСРР в Радянській Україні існувало 25 національних районів:

  • 8 російських
  • 7 німецьких
  • 3 болгарські
  • 3 грецькі
  • 3 єврейські
  • 1 польський
Національність 1923 1925 1931
російські 0 0 8
німецькі 7 7 7
болгарські 3 4 3
єврейські 1 1 3
грецькі 0 0 3
польські 1 1 1
Загалом 12 13 25

5 березня 1939 р. була прийнята Постанова ЦК КП(б)У «Про ліквідацію і реорганізацію національних районів і сільських рад». Того ж року «штучні» райони були ліквідовані, а їх сільради були розподілені між іншими районами.

Українські національні райони Редагувати

Російські національні райони Редагувати

Російська Федерація. Існуючі національні адміністративно-територіальні одиниці (республіки, національні райони та сільради) — зеленим. Адміністративно-територіальні одиниці (райони та сільради) з переважною більшістю неросіян — помаранчевим

Для задоволення етнокультурних потреб сільських росіян у 1927 році було створено 9 російських національних районів: Путивльський (Глухівської округи), Кам'янський (Запорізької округи), Петровський, Сорокинський, Станично-Луганський (Луганської округи), Терпінянський (Мелітопольської округи), Олексіївський, Старовірівський та Чугуївський (Харківської округи).
У 1931 році їх налічувалося 8 на Слобожанщині, Луганщині та Приазов'ї: Верхньо-Теплівський, Олексіївський, Кам'янський, Путивльський, Терпіннянський, Чугуївський та Сорокинський; діяло також 379 сільських та 9 селищних російських національних рад. У цей же час діяло 1539 російських шкіл. Процес виокремлення російських селищних рад відбувався з певними труднощами, бо серед партійного керівництва не було одностайності, у тому чи варто українізувати населення робітничих селищ Донбасу, значну частину яких становили етнічні росіяни. Сільське російське населення Донбасу було сконцентровано переважно на сході регіону. У першій половині 1920-х рр. більшість його мешкала в Шахтинській (36 %) та Луганській (23 %) округах. У цих округах були цілі райони де компактно проживали донські козаки, яких Радянська влада вважала російським субетносом. У Шахтинській окрузі нараховувалося вісім таких районів, у Луганській — три. У Маріупольській окрузі, розташованій у південно-західній частині Донбасу, був лише один район з абсолютною більшістю російського населення. Таким чином, лише у дванадцяти, з сімдесяти восьми районів Донецької губернії, більшість серед сільських жителів становили росіяни. Крім того, у Донецькій губернії було 481 (15 % від загалу) сільське поселення, серед жителів яких росіяни становили абсолютну більшість. У них мешкав 91 % сільського російського населення Донбасу. Щодо міст було вирішено не виділяти їх у національні адміністративно-територіальні одиниці, оскільки вони були центрами округ з переважно українським населенням, а отже, підлягали українізації. Російські національні адміністративно-територіальні одиниці припинили своє існування у 1938 році, коли через зміни в радянській національній політиці всі національні райони УРСР було реформовано у звичайні.

Джерела та література Редагувати

Принагідне Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Naciona lni rajo ni administrativno teritorialni odinici v SRSR stvoreni dlya zadovolennya etnokulturnih potreb miscevogo naselennya sho stanovilo vagomij vidsotok meshkanciv rajonu i bulo vidminnim vid titulnogo narodu pevnoyi respubliki Chasto pevni nacionalni rajoni isnuvali poryad iz isnuvannyam vidpovidnoyi respubliki v inshomu administrativno teritorialnomu pidporyadkuvanni Pislya zgortannya korenizaciyi 1920 h rokiv kilkist nacionalnih rajoniv dedali menshaye Zmist 1 Istoriya stvorennya 2 Ukrayinska SRR 3 Ukrayinski nacionalni rajoni 4 Rosijski nacionalni rajoni 5 Dzherela ta literatura 6 PrinagidneIstoriya stvorennya RedaguvatiStvorennya nacionalnih rad ta rajoniv ne bulo zaplanovanim vid samogo pochatku i viniklo yak pobichnij efekt t zv rajonuvannya teritorialno administrativnoyi reformi sho peredbachuvala perehid vid nayavnoyi administrativnoyi chotirishablevoyi sistemi silska rada volost povit guberniya do sproshenoyi trishablevoyi silska rada rajon okruga z utvorennyam velikih gospodarskih odinic rajoniv V toj chas yak makrorajonuvannya znahodilosya v kompetenciyi Centru mikrorajonuvannyam v yakomu spochatku ne peredbachalosya zhodnogo nacionalnogo zmistu zajmalis miscevi organi vladi yaki chasto tvorche pidhodili do vikonannya zavdannya naslidkom chogo i stalo zaprovadzhennya nacionalnih rad Vpershe nacionalne rajonuvannya v SRSR vzagali z yavilosya v Saratovskij guberniyi de v 1923 buli utvoreni 10 ukrayinskih 8 mordovskih ta 8 tatarskih volostej Prote podalshoyi istoriyi ce ne malo i virogidno nacionalne rajonuvannya tut bulo zdijsneno radshe na paperi Pershim zhe regionom de realno pochala diyati rozgaluzhena sistema nacionalnih rad stala USRR Istoriki vbachayut v comu kilka prichin Nayavnist znachnoyi kilkosti kompaktno roztashovanih nacionalnih menshin zazvichaj bilsh zamozhnih ta osvichenih nizh navkolishnye ukrayinske naselennya polyaki yevreyi nimci bolgari greki Zovnishnopolitichnij faktor zagroza migraciyi nimeckoyi ta yevrejskoyi menshosti i vplivi na polyakiv ta nimciv iz susidnih Polshi ta Nimechchini Zagostrennya nacionalnogo pitannya vnaslidok ukrayinizaciyi Nepopulyarna sered znachnoyi kilkosti rosijskih ta ukrayinskih bilshovikiv prote pidtrimana na najvishomu rivni Leninim ta Stalinim ukrayinizaciya v 1920 ti chasto kritikuvalas nepryamo a yak taka sho porushuye nacionalni prava menshin Otzhe pislya zdijsnennogo v 1923 roci mikrorajonuvannya v USRR odnogo z pershih v SRSR v yakomu nacionalnij princip bulo povnistyu zignorovano i vvedennyam pershih diyevih zahodiv ukrayinizaciyi na pochatku 1924 roku respublikanske kerivnictvo bulo rozkritikovane za nehtuvannya pravami menshin spochatku Emmanuilom Kviringom na respublikanskomu a dali j Grigoriyem Zinov yevim na vsesoyuznomu z yizdah partiyi U vidpovid na kritiku 7 lipnya 1924 roku buli stvoreni dva pershi nacionalni nimecki rajoni Prishibskij i Molochanskij a 29 serpnya 1924 roku respublikanskij Radnarkom zmenshiv normu naselennya neobhidnu dlya stvorennya nacionalnogo rajonu z 25 tis do 10 tis a nacionalnoyi radi z 1000 do 500 osib Naslidkom cogo bula rozbudova shirokoyi merezhi nacionalnih rajoniv ta rad Buli zdijsneni etnografichni ekspediciyi zadlya viznachennya tochnogo nacionalnogo skladu rad ta maksimalnogo rozshirennya yih merezhi Pevnij chas nacionalne rajonuvannya v USRR ne torkalosya rosiyan yakih za zamovchuvannyam ne vvazhali nacionalnoyu menshinoyu 1926 roku na kvitnevij sesiyi CVK rosijske pitannya na Ukrayini bulo porusheno Yuriyem Larinim Vnaslidok diskusiyi sho vinikla vslid za cim naprikinci 1926 roku pochalosya stvorennya merezhi rosijskih nacionalnih rajoniv i rad z yakoyi svidomo buli vilucheni veliki mista yaki dovelosya b oficijno ogolositi rosijskimi Ukrayinska SRR RedaguvatiStanom na 1931 poryad zi stvorennyam AMSRR v Radyanskij Ukrayini isnuvalo 25 nacionalnih rajoniv 8 rosijskih 7 nimeckih 3 bolgarski 3 grecki 3 yevrejski 1 polskijNacionalnist 1923 1925 1931rosijski 0 0 8nimecki 7 7 7bolgarski 3 4 3yevrejski 1 1 3grecki 0 0 3polski 1 1 1Zagalom 12 13 25 5 bereznya 1939 r bula prijnyata Postanova CK KP b U Pro likvidaciyu i reorganizaciyu nacionalnih rajoniv i silskih rad Togo zh roku shtuchni rajoni buli likvidovani a yih silradi buli rozpodileni mizh inshimi rajonami Ukrayinski nacionalni rajoni RedaguvatiDokladnishe Ukrayinski nacionalni rajoni SRSRRosijski nacionalni rajoni Redaguvati nbsp Rosijska Federaciya Isnuyuchi nacionalni administrativno teritorialni odinici respubliki nacionalni rajoni ta silradi zelenim Administrativno teritorialni odinici rajoni ta silradi z perevazhnoyu bilshistyu nerosiyan pomaranchevimDlya zadovolennya etnokulturnih potreb silskih rosiyan u 1927 roci bulo stvoreno 9 rosijskih nacionalnih rajoniv Putivlskij Gluhivskoyi okrugi Kam yanskij Zaporizkoyi okrugi Petrovskij Sorokinskij Stanichno Luganskij Luganskoyi okrugi Terpinyanskij Melitopolskoyi okrugi Oleksiyivskij Starovirivskij ta Chuguyivskij Harkivskoyi okrugi U 1931 roci yih nalichuvalosya 8 na Slobozhanshini Luganshini ta Priazov yi Verhno Teplivskij Oleksiyivskij Kam yanskij Putivlskij Terpinnyanskij Chuguyivskij ta Sorokinskij diyalo takozh 379 silskih ta 9 selishnih rosijskih nacionalnih rad U cej zhe chas diyalo 1539 rosijskih shkil Proces viokremlennya rosijskih selishnih rad vidbuvavsya z pevnimi trudnoshami bo sered partijnogo kerivnictva ne bulo odnostajnosti u tomu chi varto ukrayinizuvati naselennya robitnichih selish Donbasu znachnu chastinu yakih stanovili etnichni rosiyani Silske rosijske naselennya Donbasu bulo skoncentrovano perevazhno na shodi regionu U pershij polovini 1920 h rr bilshist jogo meshkala v Shahtinskij 36 ta Luganskij 23 okrugah U cih okrugah buli cili rajoni de kompaktno prozhivali donski kozaki yakih Radyanska vlada vvazhala rosijskim subetnosom U Shahtinskij okruzi narahovuvalosya visim takih rajoniv u Luganskij tri U Mariupolskij okruzi roztashovanij u pivdenno zahidnij chastini Donbasu buv lishe odin rajon z absolyutnoyu bilshistyu rosijskogo naselennya Takim chinom lishe u dvanadcyati z simdesyati vosmi rajoniv Doneckoyi guberniyi bilshist sered silskih zhiteliv stanovili rosiyani Krim togo u Doneckij guberniyi bulo 481 15 vid zagalu silske poselennya sered zhiteliv yakih rosiyani stanovili absolyutnu bilshist U nih meshkav 91 silskogo rosijskogo naselennya Donbasu Shodo mist bulo virisheno ne vidilyati yih u nacionalni administrativno teritorialni odinici oskilki voni buli centrami okrug z perevazhno ukrayinskim naselennyam a otzhe pidlyagali ukrayinizaciyi Rosijski nacionalni administrativno teritorialni odinici pripinili svoye isnuvannya u 1938 roci koli cherez zmini v radyanskij nacionalnij politici vsi nacionalni rajoni URSR bulo reformovano u zvichajni Dzherela ta literatura RedaguvatiNacionalno teritorialne rajonuvannya v USRR 20 30 ti roki XX st Lyudmila Gucalo Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2009 228 s tabl Bibliogr s 193 219 L D Yakubova Nacionalne administrativno teritorialne budivnictvo v USRR URSR 1924 1940 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 279 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 L D Yakubova Nacionalne administrativno teritorialne budivnictvo v USRR URSR 1924 40 Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2020 T 22 Mr Na 712 s ISBN 978 966 02 9362 5 Teri Martin Imperiya nacionalnogo virivnyuvannya Naciyi ta nacionalizm u Radyanskomu Soyuzi 1923 1939 roki The Affirmative Action Empire Nations and Nationalism in the Soviet Union 1923 1939 Per Sergij Vakulenko Nauk red Volodimir Kravchenko Gennadij Yefimenko Kiyiv Kritika 2013 638 s ISBN 978 966 8978 57 9 Prinagidne RedaguvatiNacionalno teritorialna avtonomiya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Geopolitichni implikaciyi etnopolitiki Istoriografiya istoriyi polskoyi nacionalnoyi menshini URSR 1920 1930 h Rokiv Rosiyani v Donbasi 20 30 rr HH st Novozlatopilskij yevrejskij nacionalnij rajon 1929 1939 rr nedostupne posilannya z lipnya 2019 Istorichni nacionalni menshini Kalinichenko V V Ribalka I K Istoriya Ukrayini Chastina III 1917 2003 rr Nacionalni menshosti na Ukrayini reyestr selish H 1925 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nacionalnij rajon amp oldid 39363635