Цебрикове У Вікіпедії є статті про інші географічні об єкти з назвою Гофнунгсталь Це брикове до 1919 року хутір Цебрик к

47°08′43″ пн. ш. 30°06′16″ сх. д. / 47.14528° пн. ш. 30.10444° сх. д. / 47.14528; 30.10444Координати: 47°08′43″ пн. ш. 30°06′16″ сх. д. / 47.14528° пн. ш. 30.10444° сх. д. / 47.14528; 30.10444'

Водойма

р.Малий Куяльник

Відстань

Найближча залізнична станція:

Веселий Кут

До станції:

12 км

До райцентру:

- фізична:

33 км

- автошляхами:

60 км

До обл. центру:

- фізична:

87 км

- автошляхами:

98 км

Селищна влада

Адреса

67130, Одеська обл., Великомихайлівський район, смт Цебрикове, вул. Миру, 1

Карта

Цебрикове

Цебрикове у Вікісховищі

До 17 липня 2020 року було підпорядковане Великомихайлівському району, який був ліквідований.

Розташоване в північно-західній частині Причорноморської низовини.

Історичні відомості ред.

Станом на 1886 рік у німецькій колонії Гоффнунгсталь (або Гофнунгсталь, від нім. Hoffnungstal, Hoffnungsthal — долина сподівань), центрі Гофнунгстальської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 2049 осіб, налічувалось 120 дворових господарств, існували лютеранська церква, школа, земська станція, 3 лавки, відбувались базари через 2 тижні по понеділках. За 7 верст — школа, лавка. За 10 верст — лютеранський молитовний будинок. За 12 верст — лютеранський молитовний будинок. За 16 верст — лютеранський молитовний будинок, школа, лавка.

У 1920-1950-х роках було райцентром Цебриківського району.

В 1951 році в результаті Радянсько-польського обміну ділянками територій на територію села було насильно переселено мешканців сіл Бистре, Лип'я, Михновець Стрілківського району і сіл Видрене, Дашівка, Дверничок, Поляна, Рівня, Росохате, Росолин, Середнє Мале, Скородне, Лобізва, Телешниця Ошварова, Устянова, Хміль Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області (нині територія Польщі).

Населення ред.

1970 — 4 900

1999 — 3300

2001 — 2 934

2018 — 2 804

2019 — 2 806

2020 — 2 777

2021 — 2 758

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	95,13%
російська	3,07%
румунська	1,19%
інші/не вказали	0,61%

Відомі люди ред.

У 1899 році тут народився, державний і політичний діяч Третього Рейху — Георг Лейбрандт.
У 1952 році тут народився російський державний діяч, міністр транспорту РФ — Левітин Ігор Євгенович.

Див. також ред.

Цебриківська бібліотека для дітей

Примітки ред.

Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
. www.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
Заєць М. А. Матеріали до передісторії смт. Цебрикове (Гофнунгсталь) / М. А. Заєць, Д. В. Кіосак // Інтелігенція і влада. — 2010. — Вип. 20. — С. 121—130
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
. Архів оригіналу за 26 вересня 2016. Процитовано 11 вересня 2016.
https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/

Джерела ред.

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
(рос.)
Цебрикове // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
Цебрикове засноване німцями-колоністами більше 200 років тому [ 9 вересня 2017 у Wayback Machine.] (рос.) Доцент ОНУ ім. Мечникова Микола Артемович Заєць розповідає про історію рідного краю.

Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)

[2] . www.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 25 липня 2020.

[3] Заєць М. А. Матеріали до передісторії смт. Цебрикове (Гофнунгсталь) / М. А. Заєць, Д. В. Кіосак // Інтелігенція і влада. — 2010. — Вип. 20. — С. 121—130

[4] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[5] . Архів оригіналу за 26 вересня 2016. Процитовано 11 вересня 2016.

[6] ttps://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/