Любашівський район

Любаші́вський райо́н (до 03.02.1926 р. — Ясенівський район) — колишня адміністративна одиниця на північному сході Одеської області України. Адміністративний центр — смт Любашівка.

Любашівський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Колишній район на карті  Одеська область
Основні дані
Країна:	СРСР ( УРСР) →  Україна
Область:	Одеська область
Код КОАТУУ:	5123300000
Утворений:	7 березня 1923 р.
Ліквідований:	17 липня 2020 р.
Населення:	29077 (на 1 липня 2020)
Площа:	1100 км²
Густота:	27.0 осіб/км²
Тел. код:	+380-4864
Поштові індекси:	66500—66565
Населені пункти та ради
Районний центр:	Любашівка
Селищні ради:	2
Сільські ради:	14
Смт:	2
Села:	51
Районна влада
Голова ради:	Паровик С. М.
Голова РДА:	Бамбура Г. В.
Вебсторінка:	Любашівська РДА Любашівська районна рада
Адреса:	66502, Одеська область, Любашівський р-н, смт Любашівка, вул. Софіївська, 97
Мапа
Любашівський район у Вікісховищі

Ліквідований відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року.

Географія

Межує з Савранським, Балтським, Ананьївським, Ширяївським, Миколаївським районами Одещини та Кривоозерським і Врадіївським районами Миколаївщини.

Балтський район	Савранський район	Миколаївська область (Кривоозерський район)
Ананьївський район		Миколаївська область (Врадіївський район)
Ширяївський район	Миколаївський район

• Клімат — помірно континентальний. В районі протягом року переважають західні вітри — повітряні маси з Атлантичного океану.
• Внутрішні води — річки: Кодима, Чичиклія, що належать басейну Південного Бугу, Тилігул; близько 30 невеликих водосховищ та водойм (найбільші — біля сіл Новокарбівка, Чайківка, Червоний Яр та в Любашівці).
• Ґрунти — чорноземи, темно-сірі ґрунти, глинища. Сільськогосподарські угіддя займають 95,5 тис.га (із загальної площі в 110,0 тис.га), із них рілля — 73,1 тис.га.
• Ліси — невеликі масиви лісу, що відносяться до Жеребківського та Ширяївського лісництв. Найпоширенішими видами дерев є дуб, липа, клен, ясен, акація, вишня, черешня, верба, сосна та інші.

Історія

На Любашівщині здавна існували люди. Стоянки кам'яної доби знайдені біля Познанки, Степанівки; а навколо Бокового і на берегах Кодими виявлені сліди трипільської культури (Пам'ятки Трипільської культури на Любашівщині). Є також знахідки черняхівської культури (залізна доба). В Любашівці знаходили пам'ятки бронзового часу. Залишилося чимало скіфських курганів.

У 14—17 століттях навколишня територія була малозаселеною частиною так званого Дикого поля. По лівому березі р. Кодими трохи вище сіл Познанка, Гвоздавка Перша, Великий Бобрик проходив один із трьох магістральних шляхів (від Умані через Балту до Ольвіополя (суч. м. Первомайськ) і далі через Південний Буг до низинних переправ на Дніпрі), що з'єднували Україну з її південним сусідами — так званий Чорний або Шпаковий шлях. Він існував ще з 16 ст., по шляху йшли каравани за сіллю в Крим, за рибою на Дон і в Запоріжжя, з хлібом в Очаків.

У 17—18 століттях територія вздовж річок Кодима, Тилігул, Чичиклія стала стихійно заселятись. Прибували потомки запорізьких козаків і селяни, що тікали від панського гніту. Так виникли села на березі Кодими — Ясенове, Великий Бобрик, Познанка, Гольма. Села на протилежному березі річки одержали дубльовану назву — Бобрик Другий, Познанка Друга. Після російсько-турецької війни, що завершилась Ясським миром (1792 р.), колонізацію став проводити царський уряд.

Районний центр — селище міського типу Любашівка — засноване у 18 столітті. В 1847 році Любашівка стала волосним центром Ананьївського повіту Херсонської губернії. Територія північніше Кодими входила до Подільської губернії (Балтський повіт).

Трохи пізніше через навколишню місцевість пройшла залізниця, що сполучала Балту з Ольвіополем (зараз — це місто Первомайськ). У 1868 році збудовано залізничну станцію Любашівка, полустанок Заплази. Залізниця, що була однією з перших в країні, значно прискорила економічний розвиток.

За 10 верст від Любашівки знаходився великий маєток таємного радника Варанда, розташований при селах Великий Бобрик, Мазурівка і Бакша. Пізніше його викупила громада.

Після встановлення Радянської влади в Любашівці було створено одну з перших в країні машино-тракторних станцій.

Район утворений 7 березня 1923 року як Ясенівський район з центром у Ясенові у складі Балтської округи Одеської губернії з Ясенівської, Бобрицької і Бакшанської волостей; на теренах нинішнього району існував також Троїцький район.

26 листопада 1924 року Балтська округа розформована, район з дев'ятьма північними сільськими радами Святотроїцького району перейшов до Першомайської округи.

3 лютого 1926 року центр Ясенівського району перенесений із с. Ясенове до с. Любашівки, район перейменований на Любашівський (орієнтовно в тому ж році північна частина Святотроїцького району (села колишньої Любашівської волості) перейшла до складу Ясенівського району, в свою чергу північна частина Ясенівського р-ну (села колишньої Бакшанської волості) перейшла до складу Савранського району).

13 червня 1930 р. Першомайська округа розформована, район перейшов до Одеської округи.

Після ліквідації округ 15 вересня 1930 року райони передані в пряме підпорядкування УСРР.

З лютого 1931 р. приєднано Врадіївський район.

9 лютого 1932 року увійшов до складу новоутвореної Одеської області.

27 лютого 1932 р. відновлений Велико-Врадіївський район.

Голодомор 1932—1933 рр. винищив велику кількість населення Любашівщини. По району зареєстровано 2071 випадок опухання на ґрунті голоду і 737 смертельних випадків з цієї ж причини. Мало місце знаходження неідентифікованих трупів на дорогах і в селах, а також встановлені випадки людоїдства. Намагаючись врятуватися, жителі чинили перешкоди спробам забрати у них їжу. Влада відповідала репресіями. Так, село Святотроїцьке (тодішній райцентр Троїцького району) було занесене на «чорну дошку».

Під час Другої Світової війни місцевість окуповано німецькими і румунськими силами. На території району діяв партизанський загін «Буревісник». Радянські війська повернулись у березні 1944 року. Наслідками війни були численні руїни (наприклад, була зруйнована станція Заплази). У післявоєнні часи у районі збудовано Заплазький цукровий завод, відновлено елеватор, колгоспи та інші підприємства.

У листопаді 1957 року ліквідований Троїцький район.

У 1962 р. Савранський район приєднаний до Балтського та Любашівського.

4 січня та 5 лютого 1965 р. затверджений новий склад районів:

• Любашівський район в складі Любашівської та Савранської селищних Рад і сільрад: Агафіївської, Бакшанської, Бобрицької, Боківської, Вільшанської, Гвоздавської, Іванівської, Кам'янської, Кричунівської, Неділківської, Новокарбівської, Полянецької та Ясенівської.
• Троїцька сільрада перейшла до Ананьївського району.
• Миколаївська та Настасіївська сільради перейшли до Миколаївського району.
• Концебівська сільрада перейшла до Балтського району.

Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про утворення нових районів Української РСР» від 8 грудня 1966 р. був відокремлений (відновлений) Савранський район.

Рішенням Одеської обласної ради від 10 листопада 2006 року села Дмитрівка Новоселівської сільської ради та Погреби Познанської сільської ради виключені з облікових даних.

Адміністративно-територіальний устрій

Економіка

Провідні підприємства району:

• ЗАТ «Троїцький молочний завод»
• ЗАТ «Заплазський цукровий завод»
• ВАТ «Любашівський елеватор»
• ВАТ «Заплазське ХПП»
• ВНФ «Зеленогірське»
• ТОВ "НВП «Агро-Ритм»

Основні сільськогосподарські культури, які вирощують на території району: пшениця, ячмінь, кукурудза, ріпак, соняшник, цукровий буряк.

Любашівський район відомий вмінням його жителів виробляти справжню українську ковбасу. З вересня 2013 року започатковано щорічний Національний ковбасний фестиваль-ярмарок «Новий Любашівський базар» з метою популяризації цієї діяльності.

Транспорт

Через район пройшли автошляхи Київ—Одеса E95(М05) та Кропивницький—Платонове—Кишинів E584 (М13). Довжина автошляхів загального користування становить 367,3 км.

Населення

Стать	Всього	До 15 років	15-24	25-44	45-64	65-85	Понад 85
Чоловіки	15 349	3274	1958	4418	3804	1811	84
Жінки	18 279	3311	1989	4512	4655	3461	351
Статево-вікова піраміда Чоловіки Вік Жінки 84  85 + 351  124  80-84 385  365  75-79 956  629  70-74 1172  693  65-69 948  1207  60-64 1607  617  55-59 915  965  50-54 1074  1015  45-49 1059  1158  40-44 1154  1179  35-39 1168  1046  30-34 1107  1035  25-29 1083  884  20-24 965  1074  15-20 1024  1343  10-14 1332  1088  5-9 1125  843  0-4 854

Населення району мешкає в 53 населених пунктах, що входять до 2 селищних і 14 сільських рад. Із загальної чисельності населення економічно активне населення віком 15-70 років становить близько 40 %.

ЗМІ

ЗМІ представлені єдиною газетою «Хлібороб».

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Любашівського району були створені 33 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 54,09 % (проголосували 12 729 із 23 534 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 58,51 % (7 448 виборців); Юлія Тимошенко — 12,33 % (1 569 виборців), Олег Ляшко — 7,45 % (948 виборців), Сергій Тігіпко — 6,53 % (831 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,31 %.

Соціальна сфера

На території району функціонує 30 шкіл, 12 дитячих дошкільних установ, районна лікарня, районний центр первинної медико-санітарної допомоги (8 амбулаторно-поліклінічних установ, 31 фельдшерський чи фельдшерсько-акушерський пункт), міжрайонна станція екстреної (швидкої) медичної допомоги, 36 клубів і будинків культури, 33 бібліотеки.

Визначні місця

Храм Св. Івана Богослова в с. Покровка

• Храм Св. Івана Богослова в с. Покровка (1911 р.)
• Залізнична станція Любашівка (XIX ст.)
• Меморіал загиблим воїнам в Любашівці
• Долина річки Кодима, де з найдавніших часів селилися люди (трипільські знахідки).
• Пам'ятний знак на місці концтабору, де під час війни знищувались євреї (с. Гвоздавка Друга)

Відомі люди

П. М. Улицький

• Аркадій Мацієвський — український скульптор (1931 — 2005) (народився в с. Бобрик-1)
• Ростислав Палецький (1932 — 1978) — заслужений майстер народної творчості УРСР (с. Троїцьке)
• Василь Савенко — оперний співак, народився в с. Троїцьке (зараз живе у Великій Британії)
• Альбін Ґавдзінський — народний митець (1923—2014), заслужений художник України (народився в с. Бобрик-1). Пейзажист, майстер жанрового живопису і портрету.
• Микола Панасюк — український графік, працював в Любашівській художній школі в 1996 — 2000 рр.
• Дулуман Є. К. — науковець.

Див. також

• Херсонська губернія
• Подільська губернія
• Боківська волость

Примітки

1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
2. Административно-территориальное деление Украины (По данным Центральной Административно-Территориальной Комиссии) / У. С. С. Р. Народный комиссариат внутренних дел. ‒ Х.: Издание НАРКОМВНУДЕЛа У. С. С. Р, 1923. ‒ С. 24.
3. . www.od.ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 6 грудня 2020. 
4. Розпорядження Президента України від 21 січня 2020 року № 31/2020-рп «Про призначення Г.Бамбури головою Любашівської районної державної адміністрації Одеської області»
5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
6. О. Росохацький. Надкодимщина — подол Подільської землі (Етно-історичний нарис)[1] [ 25 грудня 2012 у Wayback Machine.]
7. Карта административного деления Одесской губернии 7 марта 1923 года(рос.)
8. Постанова ВУЦВК № 310 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Одещини»
9. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 304 від 26 листопада 1924 «Про скасування Балтської Округи на Одещині та про передачу міста Балти й частини Балтського району до складу АМСРР і про районування де-яких районів Балтської округи»
10. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 70 від 3 лютого 1926 «Про зміну адміністративно-територіяльного поділу Першомайської округи»
11. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 141 від 13 червня 1930 «Про реорганізацію округ УСРР»
12. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
13. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 3 від 3 лютого 1931 «Про реорганізацію районів УСРР»
14. Постанова ВУЦВК № 28 від 9 лютого 1932 «Про утворення областей на території УСРР» (затверджена постановою ЦВК СРСР від 27.02.1932)
15. Постанова ВУЦВК № 236 від 27 лютого 1932 року «Про розформування Біляївського району Одеської области й утворення Братського та Велико-Врадіївського районів»
16. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 рр. в Україні. Одеська область. Од., 2008 р., стор. 9
17. Голод 1932—1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів [2] [ 15 серпня 2012 у Wayback Machine.].
18. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
19. Указ Президії Верховної Ради УРСР № 2н-06 від 4 січня 1965 «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
20. Указ Президії Верховної Ради УРСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 «Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року „Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР“»
21. . w1.c1.rada.gov.ua. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 16 липня 2020. 
22. (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 18 січня 2022. 
23. ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 31 березня 2016. 
24. Народный клуб любителей русских басов [3] [ 7 квітня 2008 у Wayback Machine.](рос.).

Джерела

• Любашівський район [ 10 червня 2021 у Wayback Machine.] // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
• Любашівська райрада [ 16 лютого 2013 у Wayback Machine.]
• Любашівський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [ 28 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)