Балтський район — колишній район на півночі Одеської області України[⇨]. Район утворений 1923 року[⇨]. Площа району — 1,3 тис. км² (3,9 % від території області). Населення — 8,36 тис. осіб, до адміністративної реформи 2016 року з Балти в місто обласного підпорядкування — 41,98 тис. осіб[⇨]. Районний центр — Балта, за 226 км від обласного центру м. Одеса. На півночі район межував з Чечельницьким і Бершадським районами Вінницької області і Гайворонським Кіровоградської, на сході — Савранським і Любашівським, на півдні — Ананьївським і Подільським, на заході Кодимським районом Одеської області.
Балтський район | |
---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |
Колишній район на карті Одеська область ( АМСРР) → Одеська область | |
Основні дані | |
Країна: | СРСР ( УРСР) → Україна |
Область: | Одеська область ( АМСРР) → Одеська область |
Код КОАТУУ: | 5120600000 |
Утворений: | 7 березня 1923 р. |
Ліквідований: | 17 липня 2020 р. |
Населення: | 8076 (1.07.2020) |
Площа: | 462.4 км² |
Густота: | 18.1 осіб/км² |
Тел. код: | +380-4866 |
Поштові індекси: | 66100—66163 |
Населені пункти та ради | |
Районний центр: | Балта |
Сільські ради: | 8 |
Села: | 14 |
Мапа району | |
Районна влада | |
Голова ради: | Пантілєєв Олексій Анатолійович |
Голова РДА: | Лабуш Віталій Васильович |
Вебсторінка: | Балтська РДА Балтська районна рада |
Адреса: | 66101, Одеська область, Балтський район, м. Балта, вул. Любомирська, 193 |
Мапа | |
| |
Балтський район у Вікісховищі |
Ліквідований відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року.
Природа Редагувати
Район розташований на півночі Одеської області України, у межах Дністровсько-Дніпровської північностепової фізико-географічної провінції. Територія району лежить на південних відрогах Подільської височини, піднятій горбкуватій Балтській алювіально-дельтовій рівнині, на вододілі між басейнів рік Дністер і Південний Буг. Абсолютні висоти коливаються від 100—160 м на південному сході до 270—280 м на північному заході. У районі сильно розвинуті ерозійні процеси, поверхня рівнинна, розчленована глибокими (до 80—100 м) долинами, балками та ярами.
Корисні копалини: пісок, глина (2 кар'єри загальною площею 10,4 га, Балтське глинище — 5,9 га та Пужайківське глинище — 4,5 га).
Пересічна температура січня -5 °C, липня +22 °C. Період з температурою понад +10 °C становить 170 днів. Середня норма атмосферних опадів — 445 мм на рік. Максимум припадає на червень-липень; мінімум — на зимовий період. Сніговий покрив нестійкий. Північно-західна частина району лежить у межах недостатньо вологої, теплої, південний-схід — посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони.
Гідрографічна мережа району представлена річками басейну Південного Бугу: Кодима, Саражинка, Савранка, Зозулька та ін. Для місцевих потреб споруджено до 80 ставів із загальною площею водної поверхні 825 га.
З ґрунтів найпоширеніші чорноземи (91 % від площі району), темно-сірі опідзолені ґрунти, чорноземи опідзолені (центральна та південна смуга).
Територія району лежить на межі лісостепової та степової смуг України; на схилах балок та ярів залишки лучних степів; у балках рідкісні залишки байрачних лісів. Загальна площа природних лісів і штучних лісових насаджень — 23,8 тис. га. Серед деревних порід переважають дуб з домішками клену, граба, ясена, білої акації, терну.
Охорона природи Редагувати
У районі задля збереження природних ландшафтів та окремих об'єктів природи створені:
- Даничеве — ландшафтний заказник місцевого значення.
- Бендзарський ліс — ландшафтний заказник місцевого значення.
- Лісничівка — ботанічний заказник місцевого значення.
- Коритнівський — ентомологічний заказник місцевого значення.
- Віковий дуб — ботанічна пам'ятка природи.
- Діброва Лабушна — ботаніча пам'ятка природи.
- Кішево — заповідне урочище.
- Ракуловський парк — пам'ятка садово-паркового мистецтва.
Історія Редагувати
У багатьох селах району знайдено залишки поселень трипільської культури мідно-кам'яного віку.
Балтський район було утворено 1923 року. 30 грудня 1959 Волівська сільська рада Чечельницького району Вінницької області перейшла до складу Балтського району.
05 лютого 1965 Кам'янська сільрада Балтського району передана до складу Любашівського району.
До 12 серпня 2015 року адміністративний поділ району був таким — 42 населених пункти: м. Балта та 24 сільські ради. 12 серпня 2015 року Балтська міська та Бендзарівська, Білинська, Борсуківська, Гольм'янська, Кармалюківська, Козацька, Коритненська, Лісничівська, Миронівська, Обжильська, Оленівська, Пасатська, Пасицелівська, Переймівська, Перелітська, Саражинська сільські ради об'єднались у Балтську міську громаду. Таким чином, до складу району почали входити 1 міська громада та Гербинська, Піщанська, Плосківська, Пужайківська, Сінненська, Новопольська, Шляхівська, Чернеченська сільські ради.
26 жовтня 2015 року у зв'язку з припиненням повноважень рад, що об'єдналися у Балтську міську територіальну громаду, було виключено з облікових даних Балтську міськраду, Бендзарівську, Білинську, Борсуківську, Гольм'янську, Кармалюківську, Козацьку, Коритненську, Лісничівську, Миронівську, Обжильську Оленівську, Пасатську, Пасицелівську, Переймівську, Перелітську, Саражинську сільради Балтського району.
4 лютого 2016 року місто Балта було віднесене до категорії міст обласного підпорядкування, відтак і уся громада відтепер не входить до складу району.
Адміністративний устрій Редагувати
Адміністративно-територіально район поділяється на 8 сільських рад, які об'єднують 14 населені пункти та підпорядковані Балтській районній раді. Адміністративний центр — місто Балта.
Сільська рада | Населені пункти |
---|---|
Гербинська | Гербине |
Новопольська | Волова, Крижовлин, Новополь |
Піщанська | Піщана |
Плосківська | Плоске |
Пужайківська | Пужайкове, Савранське |
Сінненська | Сінне |
Чернеченська | Чернече |
Шляхівська | Кринички, Ракулове, Шляхове, Шумилове |
Політика Редагувати
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Балтського району було створено 48 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 52,12 % (проголосували 17 043 із 32 700 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 47,17 % (8 039 виборців); Юлія Тимошенко — 20,68 % (3 524 виборців), Сергій Тігіпко — 7,50 % (1 279 виборців), Олег Ляшко — 7,39 % (1 259 виборців), Вадим Рабінович — 4,01 % (683 виборців), Анатолій Гриценко — 3,88 % (662 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,82 %.
Населення Редагувати
Чисельність населення району на 1 січня 2008 року становить 45 886 осіб, у тому числі: 19 383 особи міського, 26 503 особи сільського. Станом на 1988 рік, населення району становило 54,2 тис. осіб, з якого міського — 21,4 тис. осіб. 1976 року населення району становило 67,2 тис. осіб.
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 21 842 | 4560 | 2713 | 6190 | 5256 | 3000 | 123 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 26 758 | 4285 | 3002 | 6157 | 6483 | 6216 | 615 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
У Балтському районі українці становлять абсолютну більшість населення:
- українці — 89,8 %,
- росіяни — 6,7 %,
- молдовани — 2,0 %,
- білоруси — 0,2 %,
- інші національності — 1,1 %.
До 2016 року на території району перебувало 1 місто (Балта) та 42 сільських населених пунктів; після надання районному центру статусу обласного підпорядкування на території району залишилось 14 сел.
Охорона здоров'я Редагувати
У районі мережу охорони здоров'я представляє центральна районна лікарня на _ ліжок, та 25 фельдшерсько-акушерських пунктів, 3 — поліклініки. Кваліфіковану медичну допомогу надають населенню району _ лікаря, та 219 працівників середнього медичного персоналу.
Відомі уродженці Редагувати
У районі народились:
- Дячишин Іван Кононович (1893, Балта — 1938) — учасник Громадянської війни в Росії, більшовик з 1917 року, командир Балтського повстанського загону (полку), який діяв з 1918 по 1919 рік проти німецьких окупантів, гетьманців та військ Антанти на стороні Української радянської армії. У 1919—1920 роках командував 48-м Балтським полком 6-ї Української радянської дивізії, потім — 401-м стрілецьким (Балтським) полком 45-ї стрілецької дивізії РККА, 134-ї стрілецької бригадою. 1938 року репресований (посмертно реабілітований). Іменем Д'ячішіна було названо вулицю в Балті.
- Олійник Степан Іванович (1908, с. Пасицели — 1982) — радянський, український поет, фейлетоніст.
- Курас Іван Федорович (1939, с. Немирівське — 2005) — радянський і український вчений-політолог, громадський і політичний діяч, академік і віце-президент НАН України.
Економіка Редагувати
За радянських часів в господарстві району провідне місце належало промисловості.
Зайнятість економічно активного населення віком 15-70 років у суспільному господарстві, станом на 1 січня 2008:
- промисловість — 2,8 тис. осіб;
- сільське господарство — 3,6 тис. осіб;
- сфера послуг та інше — 17,78 тис. осіб.
Промисловість Редагувати
Основними галузями промисловості за радянських часів виступали: легка й харчова промисловість, металообробка, виробництво будівельних матеріалів.. Найбільшими підприємствами були: Балтська швейна фабрика, Балтська хутрова фабрика, Балтський молочно-консервний, Балтський меблевий комбінат, цегельний, асфальтовий, комбікормовий і ливарно-механічний заводи.
Сільське господарство Редагувати
Земельні ресурси району (станом на 1986 рік):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 87,1 тис. га (67 %),
- орні землі — 76,1 тис. га (58,5 %),
- зрошувальні землі — 1,5 тис. га (1,2 %),
- багаторічні насадження — 1,8 тис. га (1,4 %),
- землі, що постійно використовуються під пасовища й сіножаті — 8,5 тис. га (6,5 %);
- землі, зайняті лісами — 23,834 тис. га (18,3 %);
- інше — 19,11 тис. га (14,7 %).
Присадибні ділянки — 4,4 тис. га, фермерські господарства — 20,8 тис. га.
За радянських часів спеціалізацією рослинницької галузі сільського господарства району було вирощування рослинництво зернових, буряків, соняшнику, садівництво. Тваринницька галузь спеціалізувалась на вирощуванні м'ясо-молочної худоби, було розвинене с, птахівництві. У 1980-х роках на землях району господарювало 18 колгоспів, 2 радгоспи, районне об'єднання «Сільгосптехніка» з 2 відділеннями.
Сфера послуг Редагувати
За часів УРСР працював комбінат побутового обслуговування у місті Балта та 6 будинків побуту в селах.
Транспорт Редагувати
Райцентр Балта розташовується за 226 км від обласного центру, міста Одеса. Залізничні станції: Балта, Перельоти.
Автомобільні шляхи (станом на 1990 рік) — 311,9 км, з яких із твердим покриттям — 281,8 км.
Культура Редагувати
У районному центрі створено і функціонує Балтський краєзнавчий музей, сільські музеї в селах Саражинка, Кармалюківка, Гольма, Піщана; 31 клубний заклад (за часів УРСР 23 будинки культури та 17 сільських клубів); 40 бібліотек (56 за часів УРСР) із загальним фондом 4,8 млн книжок; за часів УРСР діяло 48 кіноустановок. У районі 17 історичних та архітектурних пам'яток у місті Балта, 9 у селах.
ЗМІ Редагувати
У районі видаються газети: «Ваш інтерес», «Народна трибуна», «Педагогічний вісник».
У районі веде мовлення телерадіокомпанія «Балінформкомпанія».
Освіта Редагувати
За радянських часів у Балті було створено Балтське педагогічне училище та 2 професійно-технічні. На кінець 1980-х років існувало 42 загально-освітні, 1 музична і 1 спортивна школи.
Релігія Редагувати
У районі споруджено і функціонує 15 храмів.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Административно-территориальное деление Украины (По данным Центральной Административно-Территориальной Комиссии) / У. С. С. Р. Народный комиссариат внутренних дел. ‒ Х.: Издание НАРКОМВНУДЕЛа У. С. С. Р, 1923. ‒ С. 23.
- . www.od.ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 20 лютого 2021.
- Розпорядження Президента України від 19 грудня 2019 року № 561/2019-рп «Про призначення В.Лабуша головою Балтської районної державної адміністрації Одеської області»
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ ГЕУ, 1989, с. 68.
- ↑ Просенюк С. Г. Балтський район [ 13 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 23 вересня 2019.
- Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/39 від 30 грудня 1959 «Про передачу Волівської сільської ради Вінницької області до складу Одеської області»
- Указ Президії Верховної Ради УРСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 «Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року „Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР“»
- Адміністративно-територіальний устрій Балтського району [ 1 липня 2017 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 30 березня 2016.
- (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 18 січня 2022.
- oy-Volyinskoy-Krasnoznamennoy-strelkovoy-divizii.html Історія 45-ї Волинської Червонопрапорної стрілецької дивізії. Київ — 1929[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- . Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 1 червня 2012.
Література Редагувати
- П. А. Пузирний, В. Ф. Семенов Балтський район // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1989. — Т. 1 : А — Ж. — 416 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-005-0.
- Балтський район // Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с. — 15 000 прим.
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Балтський район |
- Балтський район [ 10 червня 2021 у Wayback Machine.] // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Балтський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [ 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)