www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пасицели Балтська міська громада Пасице ли село у складі Балтської міської громади у Подільському районі Одеська область

Пасицели (Балтська міська громада)

Пасице́ли — село у складі Балтської міської громади у Подільському районі, Одеська область.

село Пасицели
Храм святителя Миколая
Храм святителя Миколая
Країна  Україна
Область Одеська область
Район  Подільський район
Громада Балтська міська громада
Код КАТОТТГ UA51120030250062529
Основні дані
Засноване 1724
Населення 1,369
Площа 13,16 км²
Густота населення 104,03 осіб/км²
Поштовий індекс 66163
Телефонний код +380 4866
Географічні дані
Географічні координати 47°50′11″ пн. ш. 29°39′00″ сх. д. / 47.83639° пн. ш. 29.65000° сх. д. / 47.83639; 29.65000Координати: 47°50′11″ пн. ш. 29°39′00″ сх. д. / 47.83639° пн. ш. 29.65000° сх. д. / 47.83639; 29.65000
Середня висота
над рівнем моря 		122 м
Водойми р. Тилігул
Відстань до
обласного центру 		169,9 км
Відстань до
районного центру 		12 км
Найближча залізнична станція Балта
Відстань до
залізничної станції 		5 км
Місцева влада
Адреса ради 66101, Одеська область, Подільський район, м. Балта, Любомирська, 193
Карта
Пасицели
Пасицели
Мапа

 Пасицели у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Пасицели.

Розташоване за 12 км від центру громади — міста Балта, на самому півдні громади. На півночі межує з селом Білине.

В селі є середня і восьмирічна школи, будинок культури (на 300 місць) та клуб, 2 бібліотеки. Функціонує лікарня (на 25 ліжок) та ФАП, 2 дитсадочки, 2 їдальні, два відділення поштового зв'язку з двома ощадкасами. 12 магазинів, 2 млини, 2 олійні, лісопильня. Дві церкви — Свято-Миколаївська та Свято-Казанська (скит Покровського Балтсько-Феодосіївського монастиря).

Історія ред.

Село засноване в першій половині XVIII століття селянами з Північного Поділля, а також вихідцями з Молдови.

За даними на 1859 рік у казеному селі Ананьївського повіту Херсонської губернії мешкало 1935 осіб (958 чоловічої статі та 977 — жіночої), налічувалось 343 дворових господарств, існувала православна церква та поштова станція.

Станом на 1886 рік у колишньому державному селі, центрі Пасицельської волості, мешкало 2727 осіб, налічувалось 514 дворів, існували православна церква та школа. За 6 верст — поштова станція, залізнична станція, буфет, 2 лавки, торжок, склад спирту, щоденні базари.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4484 осіб (2220 чоловічої статі та 2264 — жіночої), з яких 4416 — православної віри.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 40 жителів села.

На 01.04.1967 с. Малі Пасицели та с. Пасицели були об'єднані в одне село Пасицели.

21 вересня 2014 року у селі невідомі завалили пам'ятник Леніну.

Населення ред.

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1773 особи, з яких 719 чоловіків та 1054 жінки.

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 1353 особи.

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 94,3 %
російська 2,7 %
румунська 2,12 %
білоруська 0,15 %
вірменська 0,07 %
гагаузька 0,07 %

Визначні пам'ятки ред.

Поблизу села виявлені поселення трипільської культури (III тисячоліття до РХ), епохи бронзи (II тисячоліття до РХ) і черняховськой культури (II—VI вв.).

Тут знаходиться місце, де стояв Високогорський Успенський чоловічий монастир, один з двох православних монастирів, що існували в т.з. Очаківській області. У XVIII столітті, при ігуменові Тимофії, обитель була розграбована і спалена гайдамаками. Місце колишнього монастиря так описується в книзі «Історико-хронологічний опис церков Єпархії Херсонською і Таврійською» (Одеса, 1848):

"Церква при турках була найубогіша, плетневая, а потім інша, дерев'яна, яка після скасування передана в селище Понори, де і нині існує". "За монастирем було джерело з найсвіжішою водою, з якого можна б зробити відмінний фонтан. Нині це джерело зберігається у вигляді нечистого колодязя, у якому глибини, як кажуть, сажнів до семи"... "На місці монастиря Пасицельського є тепер одна хатина, де живе з Молдови поселенець, що займається тканієм полотна для селянського вживання, а більше ніяких будов немає".

В даний час у селі існує Свято-Казанський храм.

Відомі люди ред.

Уродженцем Пасицел є український радянський письменник, лауреат Державної премії СРСР Степан Іванович Олійник.

Герої Радянського Союзу:

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор., (код 1006)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-255)
  4. Пасицели. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. 
  5. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 369-370.
  6. Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941(рос.)
  7. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 418.
  8. Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 89.
  9. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019. 
  10. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019. 
  11. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019. 

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pasice li selo u skladi Baltskoyi miskoyi gromadi u Podilskomu rajoni Odeska oblast selo PasiceliHram svyatitelya MikolayaHram svyatitelya MikolayaKrayina UkrayinaOblast Odeska oblastRajon Podilskij rajonGromada Baltska miska gromadaKod KATOTTG UA51120030250062529Osnovni daniZasnovane 1724Naselennya 1 369Plosha 13 16 km Gustota naselennya 104 03 osib km Poshtovij indeks 66163Telefonnij kod 380 4866Geografichni daniGeografichni koordinati 47 50 11 pn sh 29 39 00 sh d 47 83639 pn sh 29 65000 sh d 47 83639 29 65000 Koordinati 47 50 11 pn sh 29 39 00 sh d 47 83639 pn sh 29 65000 sh d 47 83639 29 65000Serednya visotanad rivnem morya 122 mVodojmi r TiligulVidstan dooblasnogo centru 169 9 kmVidstan dorajonnogo centru 12 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya BaltaVidstan dozaliznichnoyi stanciyi 5 kmMisceva vladaAdresa radi 66101 Odeska oblast Podilskij rajon m Balta Lyubomirska 193KartaPasiceliPasiceliMapa Pasiceli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pasiceli Roztashovane za 12 km vid centru gromadi mista Balta na samomu pivdni gromadi Na pivnochi mezhuye z selom Biline V seli ye serednya i vosmirichna shkoli budinok kulturi na 300 misc ta klub 2 biblioteki Funkcionuye likarnya na 25 lizhok ta FAP 2 ditsadochki 2 yidalni dva viddilennya poshtovogo zv yazku z dvoma oshadkasami 12 magaziniv 2 mlini 2 olijni lisopilnya Dvi cerkvi Svyato Mikolayivska ta Svyato Kazanska skit Pokrovskogo Baltsko Feodosiyivskogo monastirya Zmist 1 Istoriya 2 Naselennya 2 1 Mova 3 Viznachni pam yatki 4 Vidomi lyudi 5 Div takozh 6 Primitki 7 DzherelaIstoriya red Selo zasnovane v pershij polovini XVIII stolittya selyanami z Pivnichnogo Podillya a takozh vihidcyami z Moldovi Za danimi na 1859 rik u kazenomu seli Ananyivskogo povitu Hersonskoyi guberniyi meshkalo 1935 osib 958 cholovichoyi stati ta 977 zhinochoyi nalichuvalos 343 dvorovih gospodarstv isnuvala pravoslavna cerkva ta poshtova stanciya 1 Stanom na 1886 rik u kolishnomu derzhavnomu seli centri Pasicelskoyi volosti meshkalo 2727 osib nalichuvalos 514 dvoriv isnuvali pravoslavna cerkva ta shkola 2 Za 6 verst poshtova stanciya zaliznichna stanciya bufet 2 lavki torzhok sklad spirtu shodenni bazari Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 4484 osib 2220 cholovichoyi stati ta 2264 zhinochoyi z yakih 4416 pravoslavnoyi viri 3 Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 40 zhiteliv sela 4 Na 01 04 1967 s Mali Pasiceli 5 6 ta s Pasiceli buli ob yednani v odne selo Pasiceli 7 8 21 veresnya 2014 roku u seli nevidomi zavalili pam yatnik Leninu Naselennya red Zgidno z perepisom 1989 roku naselennya sela stanovilo 1773 osobi z yakih 719 cholovikiv ta 1054 zhinki 9 Za perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkali 1353 osobi 10 Mova red Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 11 Mova Vidsotokukrayinska 94 3 rosijska 2 7 rumunska 2 12 biloruska 0 15 virmenska 0 07 gagauzka 0 07 Viznachni pam yatki red Poblizu sela viyavleni poselennya tripilskoyi kulturi III tisyacholittya do RH epohi bronzi II tisyacholittya do RH i chernyahovskoj kulturi II VI vv Tut znahoditsya misce de stoyav Visokogorskij Uspenskij cholovichij monastir odin z dvoh pravoslavnih monastiriv sho isnuvali v t z Ochakivskij oblasti U XVIII stolitti pri igumenovi Timofiyi obitel bula rozgrabovana i spalena gajdamakami Misce kolishnogo monastirya tak opisuyetsya v knizi Istoriko hronologichnij opis cerkov Yeparhiyi Hersonskoyu i Tavrijskoyu Odesa 1848 nbsp Cerkva pri turkah bula najubogisha pletnevaya a potim insha derev yana yaka pislya skasuvannya peredana v selishe Ponori de i nini isnuye Za monastirem bulo dzherelo z najsvizhishoyu vodoyu z yakogo mozhna b zrobiti vidminnij fontan Nini ce dzherelo zberigayetsya u viglyadi nechistogo kolodyazya u yakomu glibini yak kazhut sazhniv do semi Na misci monastirya Pasicelskogo ye teper odna hatina de zhive z Moldovi poselenec sho zajmayetsya tkaniyem polotna dlya selyanskogo vzhivannya a bilshe niyakih budov nemaye nbsp V danij chas u seli isnuye Svyato Kazanskij hram Vidomi lyudi red Urodzhencem Pasicel ye ukrayinskij radyanskij pismennik laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR Stepan Ivanovich Olijnik Geroyi Radyanskogo Soyuzu Soroka Vasil Illarionovich nar 16 bereznya 1905 nagorodzheno 29 chervnya 1945 roku Chumak Pavlo Ivanovich nar 10 travnya 1925 roku nagorodzheno 10 kvitnya 1945 roku Div takozh red Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Odeska oblast Primitki red ros doref XLVII Hersonskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svedeniyam 1859 goda Izdan Centralnym Statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih del SanktPeterburg V tipografii Karla Vulfa 1868 LXXX 191 stor kod 1006 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref ros doref Naselennyya mѣsta Rossijskoj Imperii v 500 i bolѣe zhitelej s ukazaniem vsego nalichnago v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih vѣroispovѣdanij po dannym pervoj vseobshej perepisi 1897 g S Peterburg 1905 IX 270 120 s stor 1 255 Pasiceli Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 369 370 Karta RKKA L 35 B i G 1941 ros Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 kvitnya 1967 roku V Ye Nizhnik vidp red D O Shelyagin uporyadnik K Vid vo polit lit ri Ukrayini 1969 T II S 418 Odeska oblast administrativno teritorialnij podil na 1 travnya 1967 r Vikonavchij komitet Odeskoyi obl Radi deputativ trudyashih M Bragin red Odesa Mayak 1967 S 89 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Odeska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 25 veresnya 2019 Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Odeska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 25 veresnya 2019 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Odeska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 25 veresnya 2019 Dzherela red Pasiceli Informacijno piznavalnij sajt Odeska oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Odeska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 911 s Sajt Verhovnoyi Radi Ukrayini Sajt Centralnoyi viborchoyi komisiyi Karta Ukrayini Neoficijnij sajt Balti Hrami Podillya Pasiceli Ukrayina inkognita Do 60 richchya Peremogi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pasiceli Baltska miska gromada amp oldid 40433394