www.wikidata.uk-ua.nina.az

Березівка У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Березі вка місто в Україні Одеській області Район

Березівка

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Березівка.

Березі́вка — місто в Україні, Одеській області. Районний центр Березівського району й адміністративний центр Березівської міської громади. Відстань до Одеси становить близько 90 км і проходить залізницею Помічна-Одеса та автошляхом Р55.

Березівка
Основні дані
Країна  Україна
Область Одеська область
Район  Березівський район
Громада Березівська міська громада
Код КАТОТТГ: UA51020030010083756
Засноване 1802
Статус міста з 16.11.1962 року
Населення ▼ 9428 (на 01.01.2022)
Площа 34.46[джерело?] км²
Густота населення 287 осіб/км²
Поштові індекси 67300—67305
Телефонний код +380-4856
Координати 47°12′02″ пн. ш. 30°55′02″ сх. д. / 47.20056° пн. ш. 30.91722° сх. д. / 47.20056; 30.91722Координати: 47°12′02″ пн. ш. 30°55′02″ сх. д. / 47.20056° пн. ш. 30.91722° сх. д. / 47.20056; 30.91722
Висота над рівнем моря 8 м
Водойма річки Тилігул, Тартакай, Балка Кологлія
Назва мешканців березівча́нин
березівча́нка
березівча́ни
Відстань
Найближча залізнична станція Березівка
До станції 1 км
До обл./респ. центру
 - фізична 82 км
 - залізницею 112 км
 - автошляхами 90,8 км
До Києва
 - фізична 363 км
 - залізницею 562 км
 - автошляхами 408 км
Міська влада
Рада Березівська міська рада
Адреса 67300, Одеська область, Березівський район, Березівка, площа Шевченка, 1
Міський голова Валерій Григораш

Березівка у Вікісховищі

Карта
Березівка
Березівка

Розташоване в центральній частині Березівського району, на річці Тилігул і Тартакай. На півдні межує із селом Новоподільське, на заході із селом Вікторівка, на півночі із селом Роздол та на заході із селом Зброжківка.

Походження назви Редагувати

Назва «Березі́вка» не має відношення до беріз, оскільки останні в степовій зоні не ростуть. За легендою назва походить саме з часів проведення ярмарків. Базар був великим місцем найму працівників. Наймити, що приїхали на базар, спали на землі, а поруч була табличка з приблизно таким текстом: «Бери і зови» (бери та клич). Тому місто спочатку дістало назву «БерИзовка», що згодом змінилося на БерЕзівка.

Географія Редагувати

Через місто протікають річки Тилігул, Тартакай та Балка Кологлія.

Клімат Редагувати

Клімат Березівки
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −0,1 0,7 5,0 13,4 20,0 24,4 26,8 26,2 21,0 14,2 7,2 2,7 13
Середня температура, °C −2,9 −2 1,9 9,5 15,7 19,9 22,1 21,4 16,4 10,3 4,3 0,2 9
Середній мінімум, °C −5,6 −4,7 −1,1 5,6 11,4 15,5 17,4 16,6 11,9 6,5 1,5 −2,3 6
Норма опадів, мм 36 37 30 32 43 55 57 39 37 26 39 40 471
Джерело: climate-data.org

Історія Редагувати

Територія сьогоднішньої Березівки, як і всього Березівського району, судячи з археологічних знахідок, була заселена ще наприкінці XI століття до нашої ери. Це свідчить численними курганами, розташованими на території Березівки. Ці кургани насипані над могилами людей, що жили на цій території в II та I століттях до нашої ери.

По берегам річки Тилигул в середині I тисячоліття до нашої ери були розташовані грецькі та скіфські багатонаселені поселення, що були тут до VI століття до нашої ери.

У X—XVIII століттях на місці, де зараз розташовується Березівка, була стоянка для чумаків, котрі їздили на перекопські солоні озера. Крім колишньої чумацької зупинки тут перехрестя доріг з Очакова до Аккермана та по інших напрямках. Тому тут ще на початку XVIII століття згадувався район — Нова Олександрівка з хутором Куца Балка. Саме при цих населених пунктах у 1802 році було засновано маленьке містечко Березівка, яке заселялося біженцями від кріпосницького гніту. У 1811 році тут нараховувалось 50 дворів із населенням 187 чоловік. Більшість з них наступного року вимерло від чуми.

Населення Березівки продовжувало зростати і перед 1859 роком в Березівці нараховувалося вже 774 жителі. Оскільки вони всі були не закріпаченими, а залежними селянами, що платили поміщику чинш та називались «десятинщиками» і навіть «міщанами», тому з реформою 1861 року вони ніяких наділів не отримали. Через 25 років після реформи, за переписом 1886—1887 років, у Березівці нараховувалось 787 безземельних селянських господарств.

До революції 1917 року вся земля Березівки належала поміщикам (3310 га) і церкві (250 га). Селяни були лише орендарями, та й орендарі були різні. Були такі, що брали в оренду до 10 десятин, таких було 55 %, але були й такі, що орендували до 110, таких було 2 %. Були й такі, що орендували від 10 до 100 десятин.

Серед березівських жителів було багато таких, що батрачили, не маючи ні дому, ні робочої худоби, та були й такі, що самі наймали батраків.

У 1870—1880 роках у XIX сторіччі Березівка була одним із помітних містечок Новоросійської губернії в торговельно-економічному відношенні. Кожні два тижні в Березівці проводили великі базари. На базарі торгували хлібом, зерном, борошном, крупами, худобою та кіньми і господарським реманентом. Особливо великі були осінні базари.

Населення Березівки за національною ознакою у 1890 році становило таку картину: українців — 1100 осіб, росіян — 200, сербів — 50, молдован — 5, у містечку проживало 350 сімей євреїв.

У Березівці працювали різні майстри: ковалі, слюсарі, бондарі, швеці та кравці. Водночас у Березівці, що нараховувала 2300 жителів, не було жодної школи. Лікарня, у якій розміщено 10 ліжок, була переповнена хворими у вкрай запущеному стані. Ананьївське земство, котре отримувало тоді в Березівці щорічно більше 1500 рублів різних податків, не виділяло коштів на потреби лікарні та на будівництво школи.

До 1917 року Березівка була одним із центрів Херсонщини по торгівлі хлібом, соняшником, худобою і одночасно добре відомим на півдні України великим ринком по найму працівників.

У Березівку на Троїцький ярмарок (велика базарна площа знаходилася на території сучасного стадіону) тисячами сходилися на заробітки безземельні та бездомні селяни-бідняки. Тут можна було побачити робітників із Київської, Полтавської та Подільської губерній. Березівка служить головним містом найму робітників для Ананьївського, Тираспольського й Одеського повіту. До початку ярмарку до Березівки приїздили для найму батраків маклери, які наймали цілі партії батраків на економії поміщиків. Маклери часто збивали ціну за працівників, бо чим нижча плата за працівника, тим вищий їх особистий заробіток.

У 1918-1920 роках Березівка була опорним пунктом українських повстанських загонів. У липні 1919 року мешканці Березівки та навколишніх сіл приєдналися до антибільшовицького повстання німецьких колоністів Одещини, яке було викликане продрозкладкою та насильницькою мобілізацією до Червоної армії.

Населення Редагувати

Таблиця зміни чисельності населення
1959 1970 1979 1989 2001 2016
10 673 10 258 12 433 14 987 9481 9891
Мовний склад населення (2001)
українська мова російська циганська вірменська румунська
92,72 % 4,89 % 0,90 % 0,41 % 0,31 %
Національний склад населення (2001)
українці росіяни
77 % 17 %

Інфраструктура Редагувати

Транспорт Редагувати

Служби доставки та вантажних перевезень Редагувати

Культурні місця Редагувати

Парк Редагувати

Фонтан поряд з будівлею районної адміністрації

В центрі міста знаходиться парк, котрий є вільним для відвідувачів. Включає в себе дитячий розважальний майданчик, спорт-майданчик.

Стадіон Редагувати

Стадіон «Колос»

У місті побудовано новий стадіон на місці старого стадіону, на побудову використано найновітніші матеріали та близько 6 млн гривень. Є поле з живою травою для традиційного футболу, майданчик для міні-футболу, тенісний корт, тренажерний майданчик, бігова доріжка. Стадіон вміщує 1480 осіб(сидячі місця).

Кінотеатр Редагувати

Наразі кінотеатр «Перемога» не обслуговує відвідувачів, а його приміщення знаходиться під опікою приватних підприємців. Раніше хол будівлі використовувався як виборча дільниця під час державних виборів.

Освіта та медицина Редагувати

Школи та дитячі садочки Редагувати

На території Березівки знаходяться 3 загальноосвітніх школи I—III ступеню, та 3 дитячих садка.

Позашкільні заклади:

  • Музична школа
  • Дитяча спортивна школа
  • Центр дитячої творчості

Професійні навчальні заклади Редагувати

  • Березівський професійний аграрний ліцей
  • Вище професійне училище Одеського національного політехнічного університету

Центральна районна лікарня Редагувати

Медичний заклад, що обслуговує громадян з усієї Березівщини. До складу ЦРЛ входять: інфекційне, хірургічне, реанімаційне, терапевтичне відділення; пологовий будинок, будівля поліклініки, кабінет реабілітації хворих на туберкульоз, морг, пункт швидкої допомоги.

Нинішній час Редагувати

В районі активно розвивається сільське господарство та спорт, будуються СТО та ресторани. Біля міста Березівка поряд із селом Вікторівка відкритий перший на півдні України гірськолижний курорт, який побудований по новітнім технологіям і який приваблює нових туристів в цей район. Встановлено новий фонтан біля міської ради, новітнє освітлення вулиць, ліхтарі на стовпах, відеоспостереження, відбійники на дорогах.

Відомі особистості Редагувати

У місті народилися:

Місто-побратим Редагувати

Толмин, Словенія (2019)

Галерея Редагувати

Панорами Березівки Редагувати

Панорама міста

Примітки Редагувати

  1. Одещина (стенд 27) // Визвольна боротьба. — Львів, 2021. — № 2 (30). — С.204-205.
  2. . Архів оригіналу за 5 травня 2018. Процитовано 4 вересня 2014. 
Березівка
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Одещина»
Інформація у Вікіданих?
Означення у Вікісловнику?
Теми у Вікіджерелах?
Проєкт «Одещина»
Проєкт «Населені пункти України»
Березівка у Вікісховищі?

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Berezivka Berezi vka misto v Ukrayini Odeskij oblasti Rajonnij centr Berezivskogo rajonu j administrativnij centr Berezivskoyi miskoyi gromadi Vidstan do Odesi stanovit blizko 90 km i prohodit zalizniceyu Pomichna Odesa ta avtoshlyahom R55 BerezivkaGerb BerezivkiOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Odeska oblastRajon Berezivskij rajonGromada Berezivska miska gromadaKod KATOTTG UA51020030010083756Zasnovane 1802Status mista z 16 11 1962 rokuNaselennya 9428 na 01 01 2022 Plosha 34 46 dzherelo km Gustota naselennya 287 osib km Poshtovi indeksi 67300 67305Telefonnij kod 380 4856Koordinati 47 12 02 pn sh 30 55 02 sh d 47 20056 pn sh 30 91722 sh d 47 20056 30 91722 Koordinati 47 12 02 pn sh 30 55 02 sh d 47 20056 pn sh 30 91722 sh d 47 20056 30 91722Visota nad rivnem morya 8 mVodojma richki Tiligul Tartakaj Balka KologliyaNazva meshkanciv berezivcha ninberezivcha nkaberezivcha niVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya BerezivkaDo stanciyi 1 kmDo obl resp centru fizichna 82 km zalizniceyu 112 km avtoshlyahami 90 8 kmDo Kiyeva fizichna 363 km zalizniceyu 562 km avtoshlyahami 408 kmMiska vladaRada Berezivska miska radaAdresa 67300 Odeska oblast Berezivskij rajon Berezivka plosha Shevchenka 1Miskij golova Valerij GrigorashBerezivka u Vikishovishi KartaBerezivkaBerezivkaRoztashovane v centralnij chastini Berezivskogo rajonu na richci Tiligul i Tartakaj Na pivdni mezhuye iz selom Novopodilske na zahodi iz selom Viktorivka na pivnochi iz selom Rozdol ta na zahodi iz selom Zbrozhkivka Zmist 1 Pohodzhennya nazvi 2 Geografiya 2 1 Klimat 3 Istoriya 4 Naselennya 5 Infrastruktura 5 1 Transport 5 2 Sluzhbi dostavki ta vantazhnih perevezen 5 3 Kulturni miscya 5 3 1 Park 5 3 2 Stadion 5 3 3 Kinoteatr 5 4 Osvita ta medicina 5 4 1 Shkoli ta dityachi sadochki 5 4 2 Profesijni navchalni zakladi 5 4 3 Centralna rajonna likarnya 6 Ninishnij chas 7 Vidomi osobistosti 8 Misto pobratim 9 Galereya 10 Panorami Berezivki 11 Primitki 12 DzherelaPohodzhennya nazvi RedaguvatiNazva Berezi vka ne maye vidnoshennya do beriz oskilki ostanni v stepovij zoni ne rostut Za legendoyu nazva pohodit same z chasiv provedennya yarmarkiv Bazar buv velikim miscem najmu pracivnikiv Najmiti sho priyihali na bazar spali na zemli a poruch bula tablichka z priblizno takim tekstom Beri i zovi beri ta klich Tomu misto spochatku distalo nazvu BerIzovka sho zgodom zminilosya na BerEzivka Geografiya RedaguvatiCherez misto protikayut richki Tiligul Tartakaj ta Balka Kologliya Klimat Redaguvati Klimat BerezivkiPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednij maksimum C 0 1 0 7 5 0 13 4 20 0 24 4 26 8 26 2 21 0 14 2 7 2 2 7 13Serednya temperatura C 2 9 2 1 9 9 5 15 7 19 9 22 1 21 4 16 4 10 3 4 3 0 2 9Serednij minimum C 5 6 4 7 1 1 5 6 11 4 15 5 17 4 16 6 11 9 6 5 1 5 2 3 6Norma opadiv mm 36 37 30 32 43 55 57 39 37 26 39 40 471Dzherelo climate data orgIstoriya RedaguvatiTeritoriya sogodnishnoyi Berezivki yak i vsogo Berezivskogo rajonu sudyachi z arheologichnih znahidok bula zaselena she naprikinci XI stolittya do nashoyi eri Ce svidchit chislennimi kurganami roztashovanimi na teritoriyi Berezivki Ci kurgani nasipani nad mogilami lyudej sho zhili na cij teritoriyi v II ta I stolittyah do nashoyi eri Po beregam richki Tiligul v seredini I tisyacholittya do nashoyi eri buli roztashovani grecki ta skifski bagatonaseleni poselennya sho buli tut do VI stolittya do nashoyi eri U X XVIII stolittyah na misci de zaraz roztashovuyetsya Berezivka bula stoyanka dlya chumakiv kotri yizdili na perekopski soloni ozera Krim kolishnoyi chumackoyi zupinki tut perehrestya dorig z Ochakova do Akkermana ta po inshih napryamkah Tomu tut she na pochatku XVIII stolittya zgaduvavsya rajon Nova Oleksandrivka z hutorom Kuca Balka Same pri cih naselenih punktah u 1802 roci bulo zasnovano malenke mistechko Berezivka yake zaselyalosya bizhencyami vid kriposnickogo gnitu U 1811 roci tut narahovuvalos 50 dvoriv iz naselennyam 187 cholovik Bilshist z nih nastupnogo roku vimerlo vid chumi Naselennya Berezivki prodovzhuvalo zrostati i pered 1859 rokom v Berezivci narahovuvalosya vzhe 774 zhiteli Oskilki voni vsi buli ne zakripachenimi a zalezhnimi selyanami sho platili pomishiku chinsh ta nazivalis desyatinshikami i navit mishanami tomu z reformoyu 1861 roku voni niyakih nadiliv ne otrimali Cherez 25 rokiv pislya reformi za perepisom 1886 1887 rokiv u Berezivci narahovuvalos 787 bezzemelnih selyanskih gospodarstv Do revolyuciyi 1917 roku vsya zemlya Berezivki nalezhala pomishikam 3310 ga i cerkvi 250 ga Selyani buli lishe orendaryami ta j orendari buli rizni Buli taki sho brali v orendu do 10 desyatin takih bulo 55 ale buli j taki sho orenduvali do 110 takih bulo 2 Buli j taki sho orenduvali vid 10 do 100 desyatin Sered berezivskih zhiteliv bulo bagato takih sho batrachili ne mayuchi ni domu ni robochoyi hudobi ta buli j taki sho sami najmali batrakiv U 1870 1880 rokah u XIX storichchi Berezivka bula odnim iz pomitnih mistechok Novorosijskoyi guberniyi v torgovelno ekonomichnomu vidnoshenni Kozhni dva tizhni v Berezivci provodili veliki bazari Na bazari torguvali hlibom zernom boroshnom krupami hudoboyu ta kinmi i gospodarskim remanentom Osoblivo veliki buli osinni bazari Naselennya Berezivki za nacionalnoyu oznakoyu u 1890 roci stanovilo taku kartinu ukrayinciv 1100 osib rosiyan 200 serbiv 50 moldovan 5 u mistechku prozhivalo 350 simej yevreyiv U Berezivci pracyuvali rizni majstri kovali slyusari bondari shveci ta kravci Vodnochas u Berezivci sho narahovuvala 2300 zhiteliv ne bulo zhodnoyi shkoli Likarnya u yakij rozmisheno 10 lizhok bula perepovnena hvorimi u vkraj zapushenomu stani Ananyivske zemstvo kotre otrimuvalo todi v Berezivci shorichno bilshe 1500 rubliv riznih podatkiv ne vidilyalo koshtiv na potrebi likarni ta na budivnictvo shkoli Do 1917 roku Berezivka bula odnim iz centriv Hersonshini po torgivli hlibom sonyashnikom hudoboyu i odnochasno dobre vidomim na pivdni Ukrayini velikim rinkom po najmu pracivnikiv U Berezivku na Troyickij yarmarok velika bazarna plosha znahodilasya na teritoriyi suchasnogo stadionu tisyachami shodilisya na zarobitki bezzemelni ta bezdomni selyani bidnyaki Tut mozhna bulo pobachiti robitnikiv iz Kiyivskoyi Poltavskoyi ta Podilskoyi gubernij Berezivka sluzhit golovnim mistom najmu robitnikiv dlya Ananyivskogo Tiraspolskogo j Odeskogo povitu Do pochatku yarmarku do Berezivki priyizdili dlya najmu batrakiv makleri yaki najmali cili partiyi batrakiv na ekonomiyi pomishikiv Makleri chasto zbivali cinu za pracivnikiv bo chim nizhcha plata za pracivnika tim vishij yih osobistij zarobitok U 1918 1920 rokah Berezivka bula opornim punktom ukrayinskih povstanskih zagoniv U lipni 1919 roku meshkanci Berezivki ta navkolishnih sil priyednalisya do antibilshovickogo povstannya nimeckih kolonistiv Odeshini yake bulo viklikane prodrozkladkoyu ta nasilnickoyu mobilizaciyeyu do Chervonoyi armiyi 1 Naselennya RedaguvatiTablicya zmini chiselnosti naselennya 1959 1970 1979 1989 2001 201610 673 10 258 12 433 14 987 9481 9891Movnij sklad naselennya 2001 ukrayinska mova rosijska ciganska virmenska rumunska92 72 4 89 0 90 0 41 0 31 Nacionalnij sklad naselennya 2001 ukrayinci rosiyani77 17 Infrastruktura RedaguvatiTransport Redaguvati Avtostanciya Berezivka Zaliznichnij vokzal 2 TaksiSluzhbi dostavki ta vantazhnih perevezen Redaguvati UkrPoshta Nova poshta In tajm Kulturni miscya Redaguvati Park Redaguvati nbsp Fontan poryad z budivleyu rajonnoyi administraciyiV centri mista znahoditsya park kotrij ye vilnim dlya vidviduvachiv Vklyuchaye v sebe dityachij rozvazhalnij majdanchik sport majdanchik Stadion Redaguvati nbsp Stadion Kolos U misti pobudovano novij stadion na misci starogo stadionu na pobudovu vikoristano najnovitnishi materiali ta blizko 6 mln griven Ye pole z zhivoyu travoyu dlya tradicijnogo futbolu majdanchik dlya mini futbolu tenisnij kort trenazhernij majdanchik bigova dorizhka Stadion vmishuye 1480 osib sidyachi miscya Kinoteatr Redaguvati Narazi kinoteatr Peremoga ne obslugovuye vidviduvachiv a jogo primishennya znahoditsya pid opikoyu privatnih pidpriyemciv Ranishe hol budivli vikoristovuvavsya yak viborcha dilnicya pid chas derzhavnih viboriv Osvita ta medicina Redaguvati Shkoli ta dityachi sadochki Redaguvati Na teritoriyi Berezivki znahodyatsya 3 zagalnoosvitnih shkoli I III stupenyu ta 3 dityachih sadka Pozashkilni zakladi Muzichna shkola Dityacha sportivna shkola Centr dityachoyi tvorchostiProfesijni navchalni zakladi Redaguvati Berezivskij profesijnij agrarnij licej Vishe profesijne uchilishe Odeskogo nacionalnogo politehnichnogo universitetuCentralna rajonna likarnya Redaguvati Medichnij zaklad sho obslugovuye gromadyan z usiyeyi Berezivshini Do skladu CRL vhodyat infekcijne hirurgichne reanimacijne terapevtichne viddilennya pologovij budinok budivlya polikliniki kabinet reabilitaciyi hvorih na tuberkuloz morg punkt shvidkoyi dopomogi Ninishnij chas RedaguvatiV rajoni aktivno rozvivayetsya silske gospodarstvo ta sport buduyutsya STO ta restorani Bilya mista Berezivka poryad iz selom Viktorivka vidkritij pershij na pivdni Ukrayini girskolizhnij kurort yakij pobudovanij po novitnim tehnologiyam i yakij privablyuye novih turistiv v cej rajon Vstanovleno novij fontan bilya miskoyi radi novitnye osvitlennya vulic lihtari na stovpah videosposterezhennya vidbijniki na dorogah Vidomi osobistosti RedaguvatiU misti narodilisya Yevgeniya Lopushinska 1920 1996 ukrayinskij arhitektor Misto pobratim Redaguvati nbsp Tolmin Sloveniya 2019 Galereya Redaguvati nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Panorami Berezivki Redaguvati nbsp Panorama mistaPrimitki Redaguvati Odeshina stend 27 Vizvolna borotba Lviv 2021 2 30 S 204 205 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 5 travnya 2018 Procitovano 4 veresnya 2014 Berezivkau sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Odeshina nbsp Informaciya u Vikidanih nbsp Oznachennya u Vikislovniku nbsp Temi u Vikidzherelah nbsp Proyekt Odeshina nbsp Proyekt Naseleni punkti Ukrayini nbsp Berezivka u Vikishovishi Dzherela RedaguvatiOblikova kartka Sajt Verhovnoyi Radi Ukrayini Sajt Centralnoyi viborchoyi komisiyi Arhivovano 3 grudnya 2010 u Wayback Machine Berezivka Informacijno piznavalnij sajt Odeska oblast u skladi URSR Arhivovano 27 veresnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Odeska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 911 s Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhivovano 31 lipnya 2014 u Wayback Machine Cities amp towns of Ukraine Arhivovano 21 bereznya 2022 u Wayback Machine Berezivka Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini Arhivovano 27 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Berezivka amp oldid 40344570