Мельников Володимир Миколайович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мельников.

|Ukrcenter= |Примітки= |Alma_mater=

Володимир Миколайович Мельников
Псевдонім	Ростислав Очеретяник, Имир Ельник
Народився	14 вересня 1951(1951-09-14) (72 роки) м. Чернівці
Громадянство	СРСР,  Україна
Національність	українець
Діяльність	письменник, науковець, громадська діяльність
Alma mater	Мінське вище інженерне зенітне ракетне училище Протиповітряної оборони країни в 1974, Військова академія військової протиповітряної оборони Маршала Радянського Союзу Василевського О.М. в 1982
Мова творів	українська, російська, англійська
Жанр	роман, оповідання, вірш і пісня
Нагороди	Медаль «За військову службу Україні» Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України) Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України) Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України) Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України) Медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР) Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР) Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР) Почесна грамота Кабінету Міністрів України Пам'ятний знак «5 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Премії	«Смарагдова ліра» — 2004; «Міжнародна премія імені Володимира Винниченка» — 2019
Сайт:
Мельников Володимир Миколайович у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Володи́мир Микола́йович Ме́льников (нар. 14 вересня 1951(19510914), Чернівці) — український письменник, композитор, науковець, Заслужений діяч мистецтв України.

Життєпис

Освіта й наука

З 1959 по 1969 роки навчався у 33-й середній школі у м. Чернівці.

Опісля (1969–1974 роки) — у Мінському вищому військовому інженерному зенітному ракетному училищі Протиповітряної оборони.

З 1980 по 1982 роки навчався у Києві на факультеті керівного інженерного складу Військової академії військової протиповітряної оборони імені Маршала Радянського Союзу Василевського О. М. .

1984–1987 роки — ад'юнктура вищезгаданої академії.

У 1987 році здобув ступінь кандидата технічних наук, у 1991 році — звання доцента.

У 1993 та 1997 роках обрано академіком Української академії оригінальних ідей.

У 2005 році закінчив Міжнародний інститут бізнесу за програмою «Корпоративне управління та стратегія бізнесу» (м. Київ).

Автор понад 100 наукових робіт та винаходів, у тому числі автор навчального посібника «Проектування математичних алгоритмів функціонування радіолектронних засобів» (1992 рік).

Військова служба

Мельников Володимир Миколайович, полковник, учасник бойових дій, кандидат технічних наук, доцент, заслужений діяч мистецтв України

• Мінське вище інженерне зенітне ракетне училище ППО (1969–1974)
• Московський округ ППО країни, Московська область, м. Наро-Фомінськ-10 (1974–1976)
• Північна група військ — Польща, м. Лєгниця (1976–1980)
• ВА ППО СВ, Київ (1980–1982)
• Туркестанський військовий округ, Туркменістан, м. Мари (1982–1984)
• ВА ППО СВ, Київ (1984–1992)
• Центр верифікації (управління) Генерального штабу Збройних Сил України (1992–1995)
• Генеральна військова інспекція при Президентові України (1995–2001 роки).

Виконував службові завдання в США, Великій Британії, Греції, Німеччині, Італії, Чехії, Польщі, Румунії, Бельгії, Нідерландах, Боснії-Герцеговині.

Звання полковника з 1991 року.

Учасник бойових дій у Боснії та Герцоговині в 1998 році, нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни» — учасник бойових дій.

У 2001 році звільнився з військової служби з посади старшого інспектора — керівника інспекційної групи з питань міжнародного військового співробітництва Генеральної військової інспекції при Президентові України.

Державна служба

• В Адміністрації Президента України (2001–2003 роки) на посадах заступника завідувача відділу та заступника керівника управління Головного управління з питань судової реформи, діяльності військових формувань та правоохоронних органів.
• В Державному управлінні справами Президента України (2003–2005 роки) на посаді начальника Управління економічного розвитку.

Державний службовець III-го рангу (з 2003 року).

Громадська діяльність та участь у творчих спілках

Член Ради, заступник Голови Громадської організації Земляцтво буковинців у м. Києві, (співкерівник секції військовослужбовців та правоохоронців).

Член Правління Асоціації діячів естрадного мистецтва України.

Член (з 2003) та відповідальний секретар (з 2007) наглядової ради Національного президентського оркестру.

Завідувач відділу кадрів та член Статутної комісії Національної спілки письменників України.

Поет, прозаїк, композитор

Автор трьох літературно-художніх видань:

• «Друзям» (2003 рік, «ЛОГОС», Київ),
• «Українці не папуаси» (2007 рік, ЗАТ «ВІПОЛ», Київ) та
• «Безмежна доля» (роман у двох книгах, книга 1 — «Дар», 2014 рік, ТОВ «Альфа Реклама», Київ).

Його твори увійшли до книг:

• «Державна прикордонна служба України: історія та сучасність», загальна редакція Литвин М. М., Київ: «ПРІНТ-ЕКСПРЕС», 2004 (вірші Мельникова В. М. на с.с.230-231);
• «Мужність та ніжність: авторські пісні співробітників органів внутрішніх справ», загальна редакція Ануфрієв М. І. та Кривуша В. І., Київ: КЮІ МВС України, 2004 (вірші Мельникова В. М. на с.с.21-28);
• «На варті правопорядку»: збірка авторських пісень, загальна редакція Романуцький В. М., Київ: «Преса України», 2007 (вірші Мельникова В. М. на с.12, с.18, с.41);
• Горбатюк, Василь Степанович. Позиція: Публікації, документи, спогади /. Упоряд. і ред. С.Шевченко. — К. : ТОВ «УВПК „ЕксОб“», 2005 . — 208с., на с.190 вірші Володимира Мельникова «З нагоди 60-річчя Горбатюка Василя Степановича»;
• «Сніг на зеленому листі: роман-хроніка про Михайла Ткача». Автор-упорядник Василь Фольварочний, Київ: «Задруга», 2013 (спогади Мельникова В. М. «Мій добрий ангел» на с.с. 440—446);
• «Національна гвардія моєї Батьківщини»: збірка поезії, овіяної полум'ям війни, Київ: спецвипуск альманаху «Золота фортуна», 2015 (вірші Мельникова В. М. «Ви прославились ратною працею» на с.с. 20–21);
• «Рідні обрії», альманах, Київ: «Український письменник», 2018 (вірші Мельникова В. М. «Суддям України», «Диво на Подолі» та «Птах дитинства» на с.с. 184—185).

Поезія, публіцистика та проза Мельникова В. М. друкувалися у періодичних виданнях Радянського Союзу й України, зокрема в газетах:

• «Молодий буковинець»,
• «Народна армія» ([7], [8], [9], [10], [11]),
• «Урядовий кур'єр»,
• «Хрещатик» (Битва за «Дніпро» триває [ 27 жовтня 2014 у Wayback Machine.], Вкрали «Дніпро» [ 27 жовтня 2014 у Wayback Machine.], «Дніпро» вкрали двічі [ 27 жовтня 2014 у Wayback Machine.], Калини цвіт [ 31 жовтня 2014 у Wayback Machine.]),
• «Во славу Родины»,
• «Знамя Победы» ([12]),
• «Ленинское знамя»,
• «Ратник» та інших, а також — у журналах:
• «Військо України»,
• «Рідна природа»,
• «Welcom to Ukraine»,
• «Ресурси держави»,
• «Військова медицина».

Автор слів і частково музики до CD-альбому «Захистимо Україну» — сучасні патріотичні пісні (2006 рік, ТОВ «НАК», Київ).

Автор слів близько 100 пісень українською, російською та англійською мовами. З українськими піснями автора можна ознайомитись на сайті «Українські пісні».

Музику до віршів Мельникова В. М. написали композитори:

• Олександр Злотник,
• Олександр Бурміцький,
• Тарас Бойчук,
• Василь Волощук,
• Влад Зайцев,
• Ніколо Петраш,
• Василь Гулько,
• Валерій Качнов,
• Андрій Остапенко,
• Володимир Домшинський,
• Сергій Коваль,
• Сакіна Халілова та інші.

Автор музики до пісень на свої вірші:

• «Миротворці»,
• «День Перемоги»,
• «Клятва Україні»,
• «Дивосвіт»,
• «Розвідники»,
• «Новий рік» (рос.),
• «Дітям емігрантів»,
• «Люби мене, коханий»,
• «Мусимо змагатися»,
• «Вінниччина рідна моя»,
• «Мені наснився Одисей» (рос.),
• «Моєму другові» (англ.),
• «Танець удвох»,
• «Київська осінь» (англ.),
• «Балада про сержанта» (присвячена Сильвестру Іскулеску та іншим правоохоронцям).

Автор музики до пісень на вірші поетів:

• Тамари Севернюк,
• Юрія Лазірка,
• Ігоря Стратія,
• Миколи Драгана,
• Олександри Присяжнюк,
• Ростислава Тальського.

Пісні Володимира Мельникова виконують:

• Сергій Магера,
• Наталія Бучинська,
• Павло Зібров,
• Володимир Нечепоренко,
• Леонід Сандуленко,
• Іван Красовський,
• Павло Мрежук,
• Людмила Бурміцька,
• Віктор Кавун,
• Максим Апостолов,
• В'ячеслав Гога,
• Елеонора Скиданова,
• Оксана Радул,
• Влад Зайцев (див.сайт) [ 2 квітня 2014 у Wayback Machine.],
• Сакіна Халілова,
• гурт «Новий стиль» під керівництвом Леоніда Радченка та інші вокалісти, зокрема Національного президентського оркестру, ансамблів та оркестрів Міністерства внутрішніх справ України, Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій України, Служби безпеки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

Окремі пісні автора неодноразово транслювалися на каналах центрального телебачення України та звучали на каналах Національного радіо:

• «День Незалежності»,
• «День Перемоги»,
• «Хай щастить»,
• «Поема про Україну»(вірші до пісні українською мовою написано на прохання Олега Марциніва),
• «Міліції у службі хай щастить»,
• «Внутрішні війська — хлопці синьоокі»,
• «Крапові берети»,
• «Наш день»,
• «Мамин заповіт»,
• «Офіцерська родина»,
• «Новый год»,
• «Офіцери, панове»,
• «Загиблому 9 травня 1945 року»,
• «В Україну закоханий я»,
• «Осінь-чарівниця»,
• «Там, де ти і я»
• «Журавлині крила»
• «Люби мене коханий» та інші.

Нагороди, відзнаки

Державні нагороди

• медаль «За військову службу Україні» (2000 рік),
• «Заслужений діяч мистецтв України» (2004 рік).
• «Подяка Президента України» (2002 рік).
• Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2004 рік),
  .

Відомчі та іноземні відзнаки і нагороди

Володимир Мельников нагороджений низкою медалей та відзнак, серед яких:

• п'ять медалей Міністра оборони СРСР: «60 років ЗС СРСР», «70 років ЗС СРСР», «За бездоганну службу» І-го, ІІ-го та III-го ступенів.
• п'ять медалей, відзнак та знаків Міністерства оборони України: Відзнака «Ветеран військової служби», дві медалі Відзнака «Знак пошани», «Десять років ЗС України», Пам'ятний знак «5 років Збройним Силам України»,
• три відзнаки і медалі Міністерства внутрішніх справ України: «За доблесну службу» ІІ-го ступеня, «За сприяння органам внутрішніх справ», «Десять років внутрішніх військ МВС України»,
• три відзнаки і медаль Державної прикордонної служби України: «Відмінний прикордонник» І-го та ІІ-го ступенів, «За сприяння в охороні державного кордону України»,
• «Хрест пошани» Служби безпеки України,
• «Почесна відзнака» Головного управління розвідки Міноборони та медаль «За сприяння воєнній розвідці» ІІ-го ступеню,
• відзнака «Почесний працівник туризму України»,
• Медаль Національної гвардії штату Каліфорнії США «За похвальну службу».
• Бронзова медаль Ради Міністрів Польської Народної Республіки «На сторожі миру»

Мистецькі нагороди

• диплом лауреата мистецької премії «Смарагдова ліра» (2004 рік),
• два дипломи премії «Смарагдова ліра» (2006 та 2007 роки) за інші пісні прикордонної тематики як автора слів,
• диплом міжнародного фестивалю сучасної пісні «Шлягер року» (2007 рік) за перемогу пісні «Я не хочу» як автора слів,
• диплом міжнародного фестивалю «Золоті пісні року» (2008 рік) за перемогу пісні «Україна та Азербайджан» як автора слів,
• диплом лауреата програми Українського радіо «Шукаю продюсера-2013» (2013 рік) за текст пісні «В Україну закоханий я»,
• диплом лауреата XIV Міжнародного телерадіофестивалю «Прем'єра пісні» (2014 рік)
• диплом лауреата фестивалю «Рідна мати моя» (2014 рік),
• диплом XV Міжнародного телерадіофестивалю «Прем'єра пісні» (2015 рік),
• диплом лауреата XV Всеукраїнського фестивалю сучасного романсу «Осіннє рандеву» (2017 рік),
• диплом лауреата XVIII Всеукраїнського фестивалю сучасного романсу «Осіннє рандеву» (2018 рік),
• диплом та відзнака лауреата Міжнародної премії імені Володимира Винниченка (2019 рік).

Дискографія

• «На варті правопорядку» — 2003 рік.
• «Калина» — 2003 рік.
• «Дівчина — весна» — 2004 рік.
• «Відлуння» — 2005 рік.
• «Міліція — з народом» — 2005 рік.
• «Захистимо Україну» — 2006 рік.
• «Міліція України. 15 років» — 2006 рік.
• «На варті правопорядку» — 2007 рік.
• «Київ-Баку» — 2007 рік.
• «На згадку про 18 червня» — 2006 рік.
• «З кордонів починається країна» — 2008 рік.
• «Кордон — моя доля» — 2008 рік.
• «20 років ВВ МВС України» — 2007 рік.
• «20 років Національному президентському оркестру України» — 2012 рік.
• «Святковий концерт, присвячений 40-річчю створення Ансамблю ДПСУ» — 2011 рік.
• «Гімн ННЦ „Інституту біології“ Київського національного університету імені Тараса Шевченка» — 2012 рік.
• «Родная» — 2013 рік.
• «Кордон — це честь і слава» — 2014 рік.
• «Зупинись на хвилину…» — 2019 рік.

Галерея

Примітки

1. . Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 23 вересня 2015. 
2. . Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 1 липня 2019. 
3. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 29 жовтня 2019. 
4. . Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021. 
5. [1]
6. [2]
7. [3]
8. [4]
9. [5]
10. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 28 червня 2016. 
11. [6]
12. Розпорядження Президента України «Про перевірку стану збереження зброї, боєприпасів та вибухових речовин у військових формуваннях правоохоронних органах», яким Мельникова В. М. призначено секретарем відповідної комісії
13. . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 11 квітня 2013. 
14. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 11 квітня 2013. 
15. . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 21 жовтня 2015. 
16. . Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 21 квітня 2022. 
17. Газета «Літературна Україна» про статутну комісію НСПУ. Архів оригіналу за 18 березня 2017. Процитовано 21 квітня 2022. 
18. Книги В. М. Мельникова в каталозі Національної бібліоеки України ім. В. І. Вернадського
19. а)Книга Мельникова Володимира Миколайовича «Друзям» (2003 рік, «ЛОГОС», Київ) в Електронному каталозі Національної парламентської бібліотеки України, Інв.нр 2827508:кх [ 30 березня 2014 у Wayback Machine.], б)Фото обкладинки.
20. а)Книга Мельникова Володимира Миколайовича «Українці не папуаси» (2007 рік, ЗАТ «ВІПОЛ», Київ) в Електронному каталозі Національної парламентської бібліотеки України, Інв.нр 2912194:кх [ 30 березня 2014 у Wayback Machine.], б)Електронна версія книги «Українці не папуаси» на сайті maxima-library [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.], в)Фото обкладинки^{[недоступне посилання]}
21. а)Електронна версія роману «Безмежна доля», перша книга «Дар» на сайті maxima-library [ 12 липня 2019 у Wayback Machine.], б)адреса матеріалу першої книги роману в Електронній бібліотеці «Україніка», яка презентується практично усіма основними мовами світу за вибором читача [ 11 липня 2021 у Wayback Machine.], , г)Книга «Безмежна Доля» в Електронному каталозі Національної бібліотеки ім. Вернадського. [ 12 жовтня 2014 у Wayback Machine.], д)Книга «Безмежна Доля» в Електронному каталозі Національної парламентської бібліотеки. [ 30 березня 2014 у Wayback Machine.]
22. . Архів оригіналу за 30 березня 2016. Процитовано 14 жовтня 2015. 
24. . Архів оригіналу за 10 серпня 2015. Процитовано 10 квітня 2013. 
25. Газета «Хрещатик» про новорічний подарунок українських митців, зокрема пісню на слова В.Мельникова, музику О.Злотника «Офіцери, панове»^{[недоступне посилання]}
26. . Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 11 квітня 2013. 
27. На Всеукраїнському фестивалі сучасного романсу «Осіннє рандеву» пісню «Там, де ти і я» на музику Тараса Бойчука виконує естрадна співачка Оксана Радул
28. Пісня на слова В.Мельникова музику В.Волощука «Журавлині крила» — виконується автором музики в дуеті з Оксаною Радул
29. . Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 5 серпня 2015. 
30. . Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
31. . Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 19 червня 2015. 
32. . Архів оригіналу за 30 березня 2016. Процитовано 19 червня 2015. 
33. . Архів оригіналу за 10 листопада 2015. Процитовано 7 липня 2018. 
34. . Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 11 квітня 2013. 
35. . Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 5 червня 2020. 
36. . Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 11 квітня 2013. 
37. Відео пісні «День Незалежності»
38. Відео пісні «День Перемоги»
39. . Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 11 квітня 2013. 
40. Відео пісні «Поема про Україну» у виконанні Андрія Маслакова та у супроводі Національного президлентського оркестру
41. Поема про Україну [ 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Українські пісні.
42. . Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 11 квітня 2013. 
43. . Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 11 квітня 2013. 
44. Відео пісні «Крапові берети»
45. . Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 11 квітня 2013. 
46. . Архів оригіналу за 7 грудня 2015. Процитовано 6 серпня 2014. 
47. . Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 11 квітня 2013. 
48. . Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 16 серпня 2019. 
49. . Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 10 квітня 2013. 
50. Відео пісні «Офіцери, панове»
51. Відео ролик ТРК «Ера» із саундтреком пісні «Загиблому 9 травня 1945 року»
52. . Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 9 лютого 2014. 
53. Відео пісні «Там, де ти і я»
54. Відео пісні «Журавлині крила»
55. Посвідчення про нагородження медаллю «За військову службу Україні». Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 21 квітня 2022. 
56. . Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 21 січня 2018. 
57. а)Указ Президента України про присвоєння Мельникову В.М почесного звання «Заслужений діяч мистецтв України» [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.], б)Вітальна телеграма Президента України Л. Д. Кучми Мельникову Володимиру Миколайовичу з нагоди присвоєння почесного звання «Заслужений діяч мистецтв України» [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.], в)Посвідчення про присвоєння почесного звання «Заслужений діяч мистецтв України» [Архівовано 1 червня 2014 у Wayback Machine.]
58. Подяка Президента України Л. Д. Кучми — В. М. Мельникову за сумлінну працю та значний особистий внесок у розвиток і зміцнення Української держави, 5 грудня 2002 р. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 21 квітня 2022. 
59. . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 11 квітня 2013. 
60. Медаль Міністерства оборони України «Ветеран військової служби» — посвідчення про нагородження Мельникова В. М., 5 травня 1999 р. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 21 квітня 2022. 
61. Медаль Міністерства оборони України «Знак пошани» — посвідчення про нагородження Мельникова В. М., 19 серпня 2004 р. [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]Медаль Міністерства оборони України «Знак пошани» — посвідчення про нагородження Мельникова В. М., 22 лютого 2010 р. [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
62. Медаль Міністерства оборони України «Десять років ЗС України» — посвідчення про нагородження Мельникова В. М., 29 листопада 2001 р. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 21 квітня 2022. 
63. Медаль МВС України «За доблесну службу» ІІ-го ступеня — посвідчення про нагородження Мельникова В. М., 14 вересня 2011 р. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 21 квітня 2022. 
64. Відзнака МВС України «За сприяння органам внутрішніх справ України» — посвідчення про нагородження Мельникова В. М., 15 грудня 2004 р. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 21 квітня 2022. 
65. Медаль МВС України «10 років внутрішнім військам МВС України» — посвідчення про нагородження Мельникова В. М., 18 березня 2002 р. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 21 квітня 2022. 
66. Нагрудні знаки «Відмінний прикордонник» ІІ-го та І ступенів — посвідчення про нагородження Мельникова Володимира Миколайовича від 25.05.1998 та від 01.07.1999. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 21 квітня 2022. 
67. Медаль «За сприяння в охороні державного кордону України» — посвідчення про нагородження Мельникова В. М. Наказ Голови Державної прикордонної служби України Литвина М. М.від 27.12.2003 № 422. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 21 квітня 2022. 
68. Нагрудний знак «Хрест пошани» СБ України — посвідчення про нагородження Мельникова Володимира Миколайовича. Наказ Голови Служби безпеки України від 16.12.2009 № 837. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 21 квітня 2022. 
69. Медаль «Почесна відзнака» ГУР МО України — посвідчення про нагородження Мельникова Володимира Миколайовича. Наказ начальника ГУР МО України Галаки О. І. від 29.10.2004 № 0162. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 21 квітня 2022. 
70. Медаль «За сприяння воєній розвідці України» ІІ-го ступеня — посвідчення про нагородження Мельникова Володимира Миколайовича. Наказ начальника ГУР МО України Гмизи С. О. від 14.09.2011 № 199. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 21 квітня 2022. 
71. Медаль штату Каліфорнія США «За похвальну службу»(лицева сторона), якою у 1997 році нагороджено Мельникова В. М. [Архівовано 21 жовтня 2014 у Wayback Machine.]Медаль штату Каліфорнія США «За похвальну службу»(тильна сторона), якою у 1997 році нагороджено Мельникова В. М. [Архівовано 21 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
73. Про присудження В.Мельникову премії «Смарагдова ліра». Архів оригіналу за 1 червня 2014. Процитовано 24 серпня 2019. 
74. Про присудження В.Мельникову Міжнародної премії імені Володимира Винниченка
79. . Архів оригіналу за 13 листопада 2016. Процитовано 12 листопада 2016. 

Джерела

1. Мар'ян Гаденко. Мельников Володимир Миколайович / Железняк М.Г. — «Енциклопедія сучасної України». — Київ : «Інститут енциклопедичних досліджень НАН України», 2018. — Т. 20. — С. 135-136. — ISBN 978-966-02-8346-6.
2. Мельников В. М. — сайт «Департамент освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації» [ 3 лютого 2016 у Wayback Machine.].
3. Володимир Мельников — біографія на сайті «Українські пісні» [ 10 серпня 2015 у Wayback Machine.].
4. Володимир Миколайович Мельников — біографія і книги на сайті «RuLit» [ 12 липня 2019 у Wayback Machine.].
5. Білейчук Ярослав. «Духовність та культура - праведна душа народу» // Мельников Володимир Миколайович / Білейчук Леся. — «Почесні імена України - еліта держави». — Київ : «Логос Україна», 2017. — Т. IV. — С. 203. — ISBN 978-966-2457-18-6.