www.wikidata.uk-ua.nina.az

Герца Ге рца рум Herța місто в Чернівецькому районі Чернівецької області України центр ївської міської громади та колишн

Герца

Ге́рца (рум. Herța) — місто в Чернівецькому районі Чернівецької області України, центр Герцаївської міської громади та колишній райцентр.

Герца
Основні дані
Країна  Україна
Регіон Чернівецька область
Район Чернівецький район
Громада Герцаївська міська громада
Засноване 1437
Статус міста від 1864 року
Населення ▼ 2097 (01.01.2022)
 - повне ▼ 2097 (01.01.2022)
Площа 3,2 км²
Поштові індекси 60500-05
Телефонний код +380-3740
Координати 48°08′48″ пн. ш. 26°15′30″ сх. д. / 48.14667° пн. ш. 26.25833° сх. д. / 48.14667; 26.25833Координати: 48°08′48″ пн. ш. 26°15′30″ сх. д. / 48.14667° пн. ш. 26.25833° сх. д. / 48.14667; 26.25833
Висота над рівнем моря 159 м
Водойма р. Герца (Герцівка)
Назва мешканців ге́рцівець, ге́рцівка, ге́рцівці
День міста 14 жовтня
Відстань
Найближча залізнична станція Новоселиця
До станції 10,3 км
До обл./респ. центру
 - автошляхами 32 км
До Києва
 - автошляхами 513 км
Міська влада
Адреса 60500, Чернівецька обл., м. Герца, вул. Ґеорґе Асакі, 9
Міський голова СКРИПKAРУ В.В.

 Герца у Вікісховищі

Мапа
Герца
Герца

У місті наявна пам'ятка архітектури початку XIX століття — Спиридонівська церква. Одне з найбільших підприємств міста — шкіряно-галантерейна фабрика «Прут», на якій працює понад 1,3 тис. робітників. В місті розташовані цегельний завод, харчосмакова фабрика, діють 3 школи.

Історія Редагувати

Пам'ятка архітектури початку XIX століття — Спиридонівська церква

Виникнення міста Герца відноситься до XIV—XV ст. Вперше Герца згадується в молдавській грамоті за 1437 рік. На той час місто займало значну територію, забудова була по обидва берега річки Герца (Герцівка). Майже до кінця XVIII ст. Герца була феодально-залежним містом і лише у 1732 р. переходить до розряду торгового містечка. У 1775—1777 роках Герца була окупована австрійськими військами (і входила до Чернівецького краю), але з 1777 р. знову переходить у володіння Молдавського князівства — васала Османської імперії. У цьому ж році місто набуло статусу крайового центру. Розбудова міста продовжується до 1834 року. Після цього Герца втрачає свої адміністративні функції (входить до Дорогойського краю Молдавського князівства), але залишається важливим торговим центром. З незалежністю Румунії місто в 1861 році ввійшло до її складу, де і залишалося до 1940 р., коли відійшло до СРСР.

До Другої світової війни у місті проживало 8,45 тис. мешканців. В перші дні війни місто було майже повністю зруйноване. Після визволення було відбудовано, але чисельність населення не досягла довоєнного рівня (станом на 1 січня 1997 р. в місті проживає 2,5 тис. мешканців). З 1962 року Герца перестає бути районним центром і входить до складу Глибоцького району. В наступні 30 років місто не одержує належного соціально-економічного розвитку. З 1992 року місто Герца стає районним центром новоствореного Герцаївського району.

У 1993 році включили у межі міста 56,5 гектара земель Тернавської сільради, 8,3 гектара земель Молницької сільради Герцаївського району та затвердити межі міста загальною площею 322,3 гектара.

Населення Редагувати









<div class="transborder" style="position:absolute;width:100px;line-height:0;

Мовний склад, згідно з переписом 2001 року

   Румунська (88.08%)
   Українська (5.98%)
   Російська (2.89%)
   Інші мови (0,05%)

За даними Всеукраїнському перепису населення 2001 року, населення міста Герца за рідною мовою було таким: румунською (68.08 %), українською (17.98 %), російською (10.89 %) та молдовською (2,7 %).

Динаміка населення Герци:

Відомі люди Редагувати

У Герці народилися:

  • румунський письменник, громадський і культурний діяч Георге Асакі;
  • заслужений діяч мистецтв УРСР, народний артист Казахської РСР Мойсей Гольдблат;
  • англо-американський політолог і теоретик у галузі державного управління Герман Файнер (1898—1969).

Поховані в братській могилі в Герці Редагувати

  • Курбанов Юлдаш — 1920 року народження. Рядовий. Загинув 24.06.1941 р.
  • Наровський Георгій Іванович — 1920 року народження. Рядовий. Загинув 22.06.1941 р.
  • Нурулін Галімза Нуркмович — 1920 року народження. Рядовий. Загинув 24.06.1941 р.
  • Радченко Михайло Артемович — 1920 року народження. Рядовий. Загинув 24.06.1941 р.

Загинули в Афганістані Редагувати

  • Андрієш Олег Петрович. — (*27.08.1965, м. Герца — 30.01.1984). Закінчив Чернівецький кулінарний технікум. Навчався в Герцаївській музичній школі. Після закінчення Ташкентського навчального підрозділу з грудня 1983 р. служив у в/ч польова пошта 71176 кулеметником на вертольоті МІ-8. 30 січня 1984 р. вертоліт був обстріляний. Важкопоранений рядовий Олег Андрієш помер по дорозі до своїх. Посмертно нагороджений орденом Червоної Зірки. Похований в м. Герца.

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
  2. . Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 23 серпня 2019. 
  3. . Інститут Національної Статистики України. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 25 серпня 2014. 
  4. Україна / Ukrajina. Герца. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 23 серпня 2019. 

Література Редагувати

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ge rca rum Herța misto v Cherniveckomu rajoni Cherniveckoyi oblasti Ukrayini centr Gercayivskoyi miskoyi gromadi ta kolishnij rajcentr GercaGerb GerciOsnovni daniKrayina UkrayinaRegion Chernivecka oblastRajon Cherniveckij rajonGromada Gercayivska miska gromadaZasnovane 1437Status mista vid 1864 rokuNaselennya 2097 01 01 2022 1 povne 2097 01 01 2022 1 Plosha 3 2 km Poshtovi indeksi 60500 05Telefonnij kod 380 3740Koordinati 48 08 48 pn sh 26 15 30 sh d 48 14667 pn sh 26 25833 sh d 48 14667 26 25833 Koordinati 48 08 48 pn sh 26 15 30 sh d 48 14667 pn sh 26 25833 sh d 48 14667 26 25833Visota nad rivnem morya 159 mVodojma r Gerca Gercivka Nazva meshkanciv ge rcivec ge rcivka ge rcivciDen mista 14 zhovtnyaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya NovoselicyaDo stanciyi 10 3 kmDo obl resp centru avtoshlyahami 32 kmDo Kiyeva avtoshlyahami 513 kmMiska vladaAdresa 60500 Chernivecka obl m Gerca vul George Asaki 9Miskij golova SKRIPKARU V V Gerca u Vikishovishi MapaGercaGercaU misti nayavna pam yatka arhitekturi pochatku XIX stolittya Spiridonivska cerkva Odne z najbilshih pidpriyemstv mista shkiryano galanterejna fabrika Prut na yakij pracyuye ponad 1 3 tis robitnikiv V misti roztashovani cegelnij zavod harchosmakova fabrika diyut 3 shkoli Zmist 1 Istoriya 2 Naselennya 3 Vidomi lyudi 4 Pohovani v bratskij mogili v Gerci 5 Zaginuli v Afganistani 6 Galereya 7 Div takozh 8 Primitki 9 Literatura 10 PosilannyaIstoriya Redaguvati nbsp Pam yatka arhitekturi pochatku XIX stolittya Spiridonivska cerkvaViniknennya mista Gerca vidnositsya do XIV XV st Vpershe Gerca zgaduyetsya v moldavskij gramoti za 1437 rik Na toj chas misto zajmalo znachnu teritoriyu zabudova bula po obidva berega richki Gerca Gercivka Majzhe do kincya XVIII st Gerca bula feodalno zalezhnim mistom i lishe u 1732 r perehodit do rozryadu torgovogo mistechka U 1775 1777 rokah Gerca bula okupovana avstrijskimi vijskami i vhodila do Cherniveckogo krayu ale z 1777 r znovu perehodit u volodinnya Moldavskogo knyazivstva vasala Osmanskoyi imperiyi U comu zh roci misto nabulo statusu krajovogo centru Rozbudova mista prodovzhuyetsya do 1834 roku Pislya cogo Gerca vtrachaye svoyi administrativni funkciyi vhodit do Dorogojskogo krayu Moldavskogo knyazivstva ale zalishayetsya vazhlivim torgovim centrom Z nezalezhnistyu Rumuniyi misto v 1861 roci vvijshlo do yiyi skladu de i zalishalosya do 1940 r koli vidijshlo do SRSR Do Drugoyi svitovoyi vijni u misti prozhivalo 8 45 tis meshkanciv V pershi dni vijni misto bulo majzhe povnistyu zrujnovane Pislya vizvolennya bulo vidbudovano ale chiselnist naselennya ne dosyagla dovoyennogo rivnya stanom na 1 sichnya 1997 r v misti prozhivaye 2 5 tis meshkanciv Z 1962 roku Gerca perestaye buti rajonnim centrom i vhodit do skladu Glibockogo rajonu V nastupni 30 rokiv misto ne oderzhuye nalezhnogo socialno ekonomichnogo rozvitku Z 1992 roku misto Gerca staye rajonnim centrom novostvorenogo Gercayivskogo rajonu U 1993 roci vklyuchili u mezhi mista 56 5 gektara zemel Ternavskoyi silradi 8 3 gektara zemel Molnickoyi silradi Gercayivskogo rajonu ta zatverditi mezhi mista zagalnoyu plosheyu 322 3 gektara Naselennya Redaguvati lt div class transborder style position absolute width 100px line height 0 nbsp Movnij sklad zgidno z perepisom 2001 roku Rumunska 88 08 Ukrayinska 5 98 Rosijska 2 89 Inshi movi 0 05 Za danimi Vseukrayinskomu perepisu naselennya 2001 roku naselennya mista Gerca za ridnoyu movoyu bulo takim rumunskoyu 68 08 2 ukrayinskoyu 17 98 rosijskoyu 10 89 ta moldovskoyu 2 7 3 Dinamika naselennya Gerci 4 Vidomi lyudi RedaguvatiU Gerci narodilisya rumunskij pismennik gromadskij i kulturnij diyach George Asaki zasluzhenij diyach mistectv URSR narodnij artist Kazahskoyi RSR Mojsej Goldblat anglo amerikanskij politolog i teoretik u galuzi derzhavnogo upravlinnya German Fajner 1898 1969 Pohovani v bratskij mogili v Gerci RedaguvatiKurbanov Yuldash 1920 roku narodzhennya Ryadovij Zaginuv 24 06 1941 r Narovskij Georgij Ivanovich 1920 roku narodzhennya Ryadovij Zaginuv 22 06 1941 r Nurulin Galimza Nurkmovich 1920 roku narodzhennya Ryadovij Zaginuv 24 06 1941 r Radchenko Mihajlo Artemovich 1920 roku narodzhennya Ryadovij Zaginuv 24 06 1941 r Zaginuli v Afganistani RedaguvatiAndriyesh Oleg Petrovich 27 08 1965 m Gerca 30 01 1984 Zakinchiv Cherniveckij kulinarnij tehnikum Navchavsya v Gercayivskij muzichnij shkoli Pislya zakinchennya Tashkentskogo navchalnogo pidrozdilu z grudnya 1983 r sluzhiv u v ch polova poshta 71176 kulemetnikom na vertoloti MI 8 30 sichnya 1984 r vertolit buv obstrilyanij Vazhkoporanenij ryadovij Oleg Andriyesh pomer po dorozi do svoyih Posmertno nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki Pohovanij v m Gerca Galereya Redaguvati nbsp Palac kulturi kolishnya sinagoga nbsp She odna kolishnya sinagogaDiv takozh RedaguvatiBukovina Pivnichna Bukovina Kraj GercaPrimitki Redaguvati Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 roku PDF 19A050501 02 073 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Chernivecka oblast 1 2 3 4 Arhiv originalu za 27 veresnya 2020 Procitovano 23 serpnya 2019 Rezultat perepisu 2001 Movnij sklad v Cherniveckij oblasti Institut Nacionalnoyi Statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2015 Procitovano 25 serpnya 2014 Ukrayina Ukrajina Gerca Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 23 serpnya 2019 Literatura RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Kovtun V V Stepanenko A V Goroda Ukrainy Ekonomiko statisticheskij spravochnik K Visha shkola 1990 S 262 Savchenko I V Gerca Arhivovano 16 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 95 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Encyclopedia of Jewish Life 2001 p 511 Herta Pinkas HaKehilot Romania Vol 1 1969 p 118 Herta Posilannya RedaguvatiGerca Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 http www castles com ua gerca html Arhivovano 21 bereznya 2008 u Wayback Machine Misto Gerca Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gerca amp oldid 40108148