www.wikidata.uk-ua.nina.az

Колінківці Колінкі вці село в Чернівецькій області в Україні село ГербКраїна УкраїнаОбласть Чернівецька областьРайон Чер

Колінківці

Колінкі́вці — село в Чернівецькій області, в Україні.

село Колінківці
Герб
Країна  Україна
Область Чернівецька область
Район Чернівецький район
Основні дані
Перша згадка 1575
Населення 5245
Площа приблизно 12 км²
Поштовий індекс 60023
Телефонний код +380 3731
Географічні дані
Географічні координати 48°24′47″ пн. ш. 26°07′46″ сх. д. / 48.41306° пн. ш. 26.12944° сх. д. / 48.41306; 26.12944Координати: 48°24′47″ пн. ш. 26°07′46″ сх. д. / 48.41306° пн. ш. 26.12944° сх. д. / 48.41306; 26.12944
Середня висота
над рівнем моря 		217 м
Водойми р. Рокитна
Місцева влада
Адреса ради 60023, Чернівецька обл., с. Колінківці
Карта
Колінківці
Колінківці
Мапа

Історія Редагувати

Історія села Колінківці тісно зв'язана з історією Хотинського району. Вже у XI столітті до нашої ери тут жили численні племена сарматів. Римський історик Тацит пише, що серед народів, що називались сармати, були слов'яно-венеди. Слова підтверджуються археологічними розкопками, які свідчать, що слов'яни своїми коренями входили в різнобарвну масу, яка прийнята під назвою сарматів.

Слов'яни були відомі ще Плінію Старшому (І ст. до н. е.). він їх іменував венедами. Римський історик Птоломей (І ст. н. е.) називав венедів «Великим народом» Східної, Середньої та Південної Європи. Жили вони на північ від р. Дунай. Пізніше венеди роз'єднались на три частини, із яких східні називались антами, або слов'янами. Готський історик Йордан в VI столітті писав, що слов'яни (анти) жили на Прикарпатті, по Дністру, Пруту і біля Чорного моря.

Отже всі ці матеріали підтверджують, що на території с. Колінківці і Хотинського району в I—VII ст. жили вже слов'янські племена. Вони заселяли край по Дністру до Чорного моря і звалися тиверці. Пізніше вони влились в Київську Русь і називали себе всі віки «руськими».

У центрі села Колінківці, в урочищі Гаурянка, на лівому березі р. Рокитниці розташоване давньоруське селище XII-ХПІ ст. За 2 км на схід від села в урочищі Кордон та Сератур виявлені ранньослов'янські поселення Черняхівської культури (II—V ст. н. е.). Поблизу села виявлене перше поселення трипільської (III тисячоліття до н. е.) культури. В недатованій частині «Повісті временних літ», де мова йде про розселення східних слов'ян, літописець повідомляє, що уличі й тиверці «седяху бо по Днєстру, приседяху к Дунаєви оли до моря». З цього випливає, що літописець знає тиверців і уличів як жителів Подністров'я.

Фіофілакт Сімокатта в своїй «Історії» пише, що каган «послав Апсиха з військом і повелів йому цілковито знищити народ антів» (602 рік н. е.). Після жорстких битв Тиверія потрапила в часткову залежність кагана обрів. Пізніше при допомозі руських племен тиверці знову здобули свою незалежність.

Давньоруський літописець згадує тиверців, говорячи про події 885, 907, 944 р.р. Їх знали інші автори. Баварський монах, який в другій половині IX ст. склав опис європейських племен і народів, зазначив, що в тиверців було 148 укріплених поселень. Імператор Костянтин VII Багрянородний (905—959) у своїй праці «Про управління імперією» згадує тиверців, як залежних від київського князя. Тиверці ходили з Олегом в 907 р. і з Ігорем в 941 р. на Цареград. Після розпаду Київської держави територія Хотинщини ввійшла до складу Галицького князівства, від якого вона була відірвана монголо-татарами в 1241 р.

Татарське іго тривало понад сто років. Татари жорстоко розправлялись з місцевим населенням. Після падіння влади татар тут створилось нове руське князівство — Шипинська земля, яка в 1387 році ввійшла до складу Молдавського князівства. На початку XVI ст. Турки нападали на південні території Молдавського князівства. Населення, покидаючи свої села зруйновані турецькими набігами, тікаючи від турків, переселялись на північ на території, куди турки не здійснювали набіги. Таке переселення молдавського населення відбулось також в с. Колінківці. До цього на території Колінківців, а також у сусідніх селах жили — русини (руські люди). Так с. Колінківці поступово перетворилось на молдавське село.

В 1514 році с. Колінківці разом з Молдавською державою потрапила під владу Туреччини. Захопивши цю території, турецькі яничари безперервно грабували міське і сільське населення, палили села, убивали людей, забирали жінок і дітей в полон і продавали їх в рабство. Під час російсько-турецьких війн XVIII ст. м. Хотин кілька разів переходило в руки російських військ. Так у 1739 р. російські війська нанесли туркам тяжкої поразки біля с. Ставчани.

Епідемія коронавірусу Редагувати

У березні 2020 року село стало епіцентром поширення коронавірусної хвороби в Чернівецькій області: із 25 зареєстрованих на Буковині випадків (на 21.03.2020) 11 хворих виявлено саме в цьому селі. В селі запроваджено особливий режим в’їзду та виїзду. Також особливий режим запроваджено в кількох сусідніх селах.

Назва села Редагувати

Вперше село Колінківці згадується в одному документі, датованому 13 червня 1575 року під назвою Кулічень. З часом ця назва змінювалася, і у XVIII ст. в писемних джерелах село вперше згадується вже як Каленкауцин в 1771 році (реєстр 1771 р.) За однією з версій назва села походить від його розташування — «село на горбах» (молдавською satul pe coline). Звідси, очевидно, і назва Колінківці. І дійсно, село лежить у колисці пагорбів, окутане з усіх боків деревами, з півночі — лісами, смуга яких тягнеться аж до Карпат. За іншою версією від прізвища Колінко. На австрійських картах XVIII ст. — Колінковітц (карта 1774 р.). При переписі 1817 року — Каллікавітц.

Географія Редагувати

Колінківці розташовані на південному заході Хотинського району на межі з Новоселицьким районом. Розмістилося село на стику Хотинської височини та Новоселицької рівнини. Село є центром сільської Ради. Розташоване за 36 км від районного та за 20 км — від обласного центру, за 16 км від залізничної станції Магала. Через село проходить шосе обласного значення. Проживає в селі 5584 особи 26 національностей.

Найбільшими природними багатствами на території села є чорноземні ґрунти. З корисних копалин — будівельні матеріали: глина, пісковики, пісок, а також незначні запаси торфу.

Клімат помірно континентальний. Середньорічна температура повітря 7.9-8.2 °С, опадів за рік випадає 600—650 мм, весна помірно волога, тепла і починається в першій декаді березня. Сніг сходить швидко — за півтора — два тижні, температура підвищується до +15 °С. Літо помірно тепле, достатньо вологе, довге, середня температура липня +20 +25 °С. Характерна хмарність, опади; бувають грози і зливи. Осінь переважно тепла, настає в першій — другій декаді вересня. Опади випадають рідко; потім збільшується хмарність, спостерігаються короткочасні заморозки і снігопади. Зима помірно холодна. Пересічна температура січня -5 °С. Середня товщина снігового покриву — 20 см. Через село протікає ліва притока р. Прут — річка Рокитниця (Рокитна). Її загальна протяжність 30 км початок бере в колінковецькому лісі на Хотинській височині.

З північно — західної та північної сторони до села підходять ліси з переважанням бука, граба, дуба, берези. В лісах багато ягід, грибів, лікарських рослин. Тваринний світ представлено: лосями, козулями, дикими кабанами, лисицями, зайцями та іншими дрібними гризунами та великою різновидністю птахів.

Демографія Редагувати

Згідно перепису 2001 року, основна частина населення розмовляє молдавською (румунською) мовою (91,14%), менше українською (8,5%) та іншими мовами (0,31%). Хоча практично всі мешканці села володіють українською мовою. Кількість населення:

Культура та освіта Редагувати

На території села діє Колінковецький загальноосвітній навчальний заклад I—III ступенів, який був побудований в 1989 року. Тривалий період його директором був нині почесний громадянин села Осколов Петро Васильович. На сьогодні в закладі функціонують школи: загальноосвітня (до 11-го класу), художня, музична (клас фортепіано та гітари), спортивна, а також комп'ютерної грамотності. При закладі функціонує вечірня школа. У школі навчається 620 учнів, працюють 70 педагогів. Навчально-матеріальна база школи — найкраща в районі. Мова навчання українська, але також на базі школи викладається англійська, французька та румунська мови. 

Монастир Святого Рівноапостольного князя Володимира Редагувати

Монастир закладено 21 серпня 1997 року. 2004 року Митрополит Кишинівський і всієї Молдови Володимир і митрополит Чернівецький і Буковинський Онуфрій звершили освячення Свято-Володимирського храму. На території монастиря знаходяться: церква Святого рівноапостольного князя Володимира, братський корпус з будинковим храмом, господарські приміщення. Престольне свято: 28 липня — в день святого рівноапостольного князя Володимира, Хрестителя Русі.

Символіка Редагувати

Герб Редагувати

Щит поділений вилоподібним хрестом. На першій блакитній (синій) частині золотий рівносторонній хрест. На другій червоній частині квітка яблуні. На третій жовтій (золотій) частині горішок бука. В низу щита три зелені пагорби. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «КОЛІНКІВЦІ» та «1575».

Жовтий та блакитний кольори в полях щита — колір державного прапора. В поєднанні з червоним кольором, кольори нагадують про молдовський триколор — етнічне походження села. Зелений колір пагорбів в нижній частині щита — колір прапора області. Пагорби нагадують про походження назви села від його розташування — «село на горбах» (на молдавській мові satul pe coline). Золотий рівносторонній хрест — символ того, що майже все населення сповідує Православну віру. Квітка яблуні вказує на численні сади, а горішок бука — ліси на півночі села. Напис унизу картуша «1575» — вказує на першу письмову згадку про село.

Персоналії Редагувати

З Колінківцями пов'язані долі таких визначних діячів, як:

Анатичук Лук'ян Іванович — академік, фахівець в області термоелектрики.

Кантарян Микола Васильович — Митрополит Кишинівський і всієї Молдови.

Василь Георгійович Остафійчук — заслужений вчитель України.

Георгій Микитович Гончарук — суддя судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області.

Яків Ілліч Стрілецький — професор кафедри філософії і соціології Краснодарської академії MBC РФ

Василь Михайлович Тимкул — доктор фізичних наук.

Лілія Дмитрівна Унгурян — доктор медичних наук!

В' ячеслав Савич Прокопчук — доктор медичних наук.

Віктор Дмитрович Селемір — доктор фізико-математичних наук.

Александру Даскалюк — доктор біологічних наук.

Петро Георгійович Базаокий — радник міністра транспорту Республіки Молдова.

Петро Володимирович Кадельник — провідний спеціаліст з цивільної оборони Служби автомобільних доріг Закарпатської області.

Туристичні об'єкти Редагувати

  • Свято-Вознесенська церква збудована в 1882 році.
  • Свято-Володимирський монастир — збудований в 1997 році.
  • Музей історії села, відкритий в 2002 році.
  • Дуб «Чапаєва» — віком близько 500 років, висотою близько 22 м, та кроною діаметром близько 24 м.
  • Грязьове озеро площею 54 гектара.
  • Грязьовий вулкан.

Примітки Редагувати

  1. . УП. 21 березня 2020. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020. 

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kolinki vci selo v Cherniveckij oblasti v Ukrayini selo KolinkivciGerbKrayina UkrayinaOblast Chernivecka oblastRajon Cherniveckij rajonOsnovni daniPersha zgadka 1575Naselennya 5245Plosha priblizno 12 km Poshtovij indeks 60023Telefonnij kod 380 3731Geografichni daniGeografichni koordinati 48 24 47 pn sh 26 07 46 sh d 48 41306 pn sh 26 12944 sh d 48 41306 26 12944 Koordinati 48 24 47 pn sh 26 07 46 sh d 48 41306 pn sh 26 12944 sh d 48 41306 26 12944Serednya visotanad rivnem morya 217 mVodojmi r RokitnaMisceva vladaAdresa radi 60023 Chernivecka obl s KolinkivciKartaKolinkivciKolinkivciMapa Zmist 1 Istoriya 1 1 Epidemiya koronavirusu 2 Nazva sela 3 Geografiya 4 Demografiya 5 Kultura ta osvita 6 Monastir Svyatogo Rivnoapostolnogo knyazya Volodimira 7 Simvolika 7 1 Gerb 8 Personaliyi 9 Turistichni ob yekti 10 Primitki 11 PosilannyaIstoriya RedaguvatiIstoriya sela Kolinkivci tisno zv yazana z istoriyeyu Hotinskogo rajonu Vzhe u XI stolitti do nashoyi eri tut zhili chislenni plemena sarmativ Rimskij istorik Tacit pishe sho sered narodiv sho nazivalis sarmati buli slov yano venedi Slova pidtverdzhuyutsya arheologichnimi rozkopkami yaki svidchat sho slov yani svoyimi korenyami vhodili v riznobarvnu masu yaka prijnyata pid nazvoyu sarmativ Slov yani buli vidomi she Pliniyu Starshomu I st do n e vin yih imenuvav venedami Rimskij istorik Ptolomej I st n e nazivav venediv Velikim narodom Shidnoyi Serednoyi ta Pivdennoyi Yevropi Zhili voni na pivnich vid r Dunaj Piznishe venedi roz yednalis na tri chastini iz yakih shidni nazivalis antami abo slov yanami Gotskij istorik Jordan v VI stolitti pisav sho slov yani anti zhili na Prikarpatti po Dnistru Prutu i bilya Chornogo morya Otzhe vsi ci materiali pidtverdzhuyut sho na teritoriyi s Kolinkivci i Hotinskogo rajonu v I VII st zhili vzhe slov yanski plemena Voni zaselyali kraj po Dnistru do Chornogo morya i zvalisya tiverci Piznishe voni vlilis v Kiyivsku Rus i nazivali sebe vsi viki ruskimi U centri sela Kolinkivci v urochishi Gauryanka na livomu berezi r Rokitnici roztashovane davnoruske selishe XII HPI st Za 2 km na shid vid sela v urochishi Kordon ta Seratur viyavleni rannoslov yanski poselennya Chernyahivskoyi kulturi II V st n e Poblizu sela viyavlene pershe poselennya tripilskoyi III tisyacholittya do n e kulturi V nedatovanij chastini Povisti vremennih lit de mova jde pro rozselennya shidnih slov yan litopisec povidomlyaye sho ulichi j tiverci sedyahu bo po Dnyestru prisedyahu k Dunayevi oli do morya Z cogo viplivaye sho litopisec znaye tiverciv i ulichiv yak zhiteliv Podnistrov ya Fiofilakt Simokatta v svoyij Istoriyi pishe sho kagan poslav Apsiha z vijskom i poveliv jomu cilkovito znishiti narod antiv 602 rik n e Pislya zhorstkih bitv Tiveriya potrapila v chastkovu zalezhnist kagana obriv Piznishe pri dopomozi ruskih plemen tiverci znovu zdobuli svoyu nezalezhnist Davnoruskij litopisec zgaduye tiverciv govoryachi pro podiyi 885 907 944 r r Yih znali inshi avtori Bavarskij monah yakij v drugij polovini IX st sklav opis yevropejskih plemen i narodiv zaznachiv sho v tiverciv bulo 148 ukriplenih poselen Imperator Kostyantin VII Bagryanorodnij 905 959 u svoyij praci Pro upravlinnya imperiyeyu zgaduye tiverciv yak zalezhnih vid kiyivskogo knyazya Tiverci hodili z Olegom v 907 r i z Igorem v 941 r na Caregrad Pislya rozpadu Kiyivskoyi derzhavi teritoriya Hotinshini vvijshla do skladu Galickogo knyazivstva vid yakogo vona bula vidirvana mongolo tatarami v 1241 r Tatarske igo trivalo ponad sto rokiv Tatari zhorstoko rozpravlyalis z miscevim naselennyam Pislya padinnya vladi tatar tut stvorilos nove ruske knyazivstvo Shipinska zemlya yaka v 1387 roci vvijshla do skladu Moldavskogo knyazivstva Na pochatku XVI st Turki napadali na pivdenni teritoriyi Moldavskogo knyazivstva Naselennya pokidayuchi svoyi sela zrujnovani tureckimi nabigami tikayuchi vid turkiv pereselyalis na pivnich na teritoriyi kudi turki ne zdijsnyuvali nabigi Take pereselennya moldavskogo naselennya vidbulos takozh v s Kolinkivci Do cogo na teritoriyi Kolinkivciv a takozh u susidnih selah zhili rusini ruski lyudi Tak s Kolinkivci postupovo peretvorilos na moldavske selo V 1514 roci s Kolinkivci razom z Moldavskoyu derzhavoyu potrapila pid vladu Turechchini Zahopivshi cyu teritoriyi turecki yanichari bezperervno grabuvali miske i silske naselennya palili sela ubivali lyudej zabirali zhinok i ditej v polon i prodavali yih v rabstvo Pid chas rosijsko tureckih vijn XVIII st m Hotin kilka raziv perehodilo v ruki rosijskih vijsk Tak u 1739 r rosijski vijska nanesli turkam tyazhkoyi porazki bilya s Stavchani Epidemiya koronavirusu Redaguvati Dokladnishe Pandemiya koronavirusnoyi hvorobi 2019Dokladnishe Koronavirusna hvoroba 2019 v UkrayiniU berezni 2020 roku selo stalo epicentrom poshirennya koronavirusnoyi hvorobi v Cherniveckij oblasti iz 25 zareyestrovanih na Bukovini vipadkiv na 21 03 2020 11 hvorih viyavleno same v comu seli 1 V seli zaprovadzheno osoblivij rezhim v yizdu ta viyizdu Takozh osoblivij rezhim zaprovadzheno v kilkoh susidnih selah Nazva sela RedaguvatiVpershe selo Kolinkivci zgaduyetsya v odnomu dokumenti datovanomu 13 chervnya 1575 roku pid nazvoyu Kulichen Z chasom cya nazva zminyuvalasya i u XVIII st v pisemnih dzherelah selo vpershe zgaduyetsya vzhe yak Kalenkaucin v 1771 roci reyestr 1771 r Za odniyeyu z versij nazva sela pohodit vid jogo roztashuvannya selo na gorbah moldavskoyu satul pe coline Zvidsi ochevidno i nazva Kolinkivci I dijsno selo lezhit u kolisci pagorbiv okutane z usih bokiv derevami z pivnochi lisami smuga yakih tyagnetsya azh do Karpat Za inshoyu versiyeyu vid prizvisha Kolinko Na avstrijskih kartah XVIII st Kolinkovitc karta 1774 r Pri perepisi 1817 roku Kallikavitc Geografiya RedaguvatiKolinkivci roztashovani na pivdennomu zahodi Hotinskogo rajonu na mezhi z Novoselickim rajonom Rozmistilosya selo na stiku Hotinskoyi visochini ta Novoselickoyi rivnini Selo ye centrom silskoyi Radi Roztashovane za 36 km vid rajonnogo ta za 20 km vid oblasnogo centru za 16 km vid zaliznichnoyi stanciyi Magala Cherez selo prohodit shose oblasnogo znachennya Prozhivaye v seli 5584 osobi 26 nacionalnostej Najbilshimi prirodnimi bagatstvami na teritoriyi sela ye chornozemni grunti Z korisnih kopalin budivelni materiali glina piskoviki pisok a takozh neznachni zapasi torfu Klimat pomirno kontinentalnij Serednorichna temperatura povitrya 7 9 8 2 S opadiv za rik vipadaye 600 650 mm vesna pomirno vologa tepla i pochinayetsya v pershij dekadi bereznya Snig shodit shvidko za pivtora dva tizhni temperatura pidvishuyetsya do 15 S Lito pomirno teple dostatno vologe dovge serednya temperatura lipnya 20 25 S Harakterna hmarnist opadi buvayut grozi i zlivi Osin perevazhno tepla nastaye v pershij drugij dekadi veresnya Opadi vipadayut ridko potim zbilshuyetsya hmarnist sposterigayutsya korotkochasni zamorozki i snigopadi Zima pomirno holodna Peresichna temperatura sichnya 5 S Serednya tovshina snigovogo pokrivu 20 sm Cherez selo protikaye liva pritoka r Prut richka Rokitnicya Rokitna Yiyi zagalna protyazhnist 30 km pochatok bere v kolinkoveckomu lisi na Hotinskij visochini Z pivnichno zahidnoyi ta pivnichnoyi storoni do sela pidhodyat lisi z perevazhannyam buka graba duba berezi V lisah bagato yagid gribiv likarskih roslin Tvarinnij svit predstavleno losyami kozulyami dikimi kabanami lisicyami zajcyami ta inshimi dribnimi grizunami ta velikoyu riznovidnistyu ptahiv Demografiya RedaguvatiZgidno perepisu 2001 roku osnovna chastina naselennya rozmovlyaye moldavskoyu rumunskoyu movoyu 91 14 menshe ukrayinskoyu 8 5 ta inshimi movami 0 31 Hocha praktichno vsi meshkanci sela volodiyut ukrayinskoyu movoyu Kilkist naselennya 1930 5 023 1989 5 354 2007 5 245Kultura ta osvita RedaguvatiNa teritoriyi sela diye Kolinkoveckij zagalnoosvitnij navchalnij zaklad I III stupeniv yakij buv pobudovanij v 1989 roku Trivalij period jogo direktorom buv nini pochesnij gromadyanin sela Oskolov Petro Vasilovich Na sogodni v zakladi funkcionuyut shkoli zagalnoosvitnya do 11 go klasu hudozhnya muzichna klas fortepiano ta gitari sportivna a takozh komp yuternoyi gramotnosti Pri zakladi funkcionuye vechirnya shkola U shkoli navchayetsya 620 uchniv pracyuyut 70 pedagogiv Navchalno materialna baza shkoli najkrasha v rajoni Mova navchannya ukrayinska ale takozh na bazi shkoli vikladayetsya anglijska francuzka ta rumunska movi Monastir Svyatogo Rivnoapostolnogo knyazya Volodimira RedaguvatiMonastir zakladeno 21 serpnya 1997 roku 2004 roku Mitropolit Kishinivskij i vsiyeyi Moldovi Volodimir i mitropolit Cherniveckij i Bukovinskij Onufrij zvershili osvyachennya Svyato Volodimirskogo hramu Na teritoriyi monastirya znahodyatsya cerkva Svyatogo rivnoapostolnogo knyazya Volodimira bratskij korpus z budinkovim hramom gospodarski primishennya Prestolne svyato 28 lipnya v den svyatogo rivnoapostolnogo knyazya Volodimira Hrestitelya Rusi Simvolika RedaguvatiGerb Redaguvati Shit podilenij vilopodibnim hrestom Na pershij blakitnij sinij chastini zolotij rivnostoronnij hrest Na drugij chervonij chastini kvitka yabluni Na tretij zhovtij zolotij chastini gorishok buka V nizu shita tri zeleni pagorbi Shit vpisanij v zolotij dekorativnij kartush i uvinchanij zolotoyu silskoyu koronoyu Unizu kartusha napis KOLINKIVCI ta 1575 Zhovtij ta blakitnij kolori v polyah shita kolir derzhavnogo prapora V poyednanni z chervonim kolorom kolori nagaduyut pro moldovskij trikolor etnichne pohodzhennya sela Zelenij kolir pagorbiv v nizhnij chastini shita kolir prapora oblasti Pagorbi nagaduyut pro pohodzhennya nazvi sela vid jogo roztashuvannya selo na gorbah na moldavskij movi satul pe coline Zolotij rivnostoronnij hrest simvol togo sho majzhe vse naselennya spoviduye Pravoslavnu viru Kvitka yabluni vkazuye na chislenni sadi a gorishok buka lisi na pivnochi sela Napis unizu kartusha 1575 vkazuye na pershu pismovu zgadku pro selo Personaliyi RedaguvatiZ Kolinkivcyami pov yazani doli takih viznachnih diyachiv yak Anatichuk Luk yan Ivanovich akademik fahivec v oblasti termoelektriki Kantaryan Mikola Vasilovich Mitropolit Kishinivskij i vsiyeyi Moldovi Vasil Georgijovich Ostafijchuk zasluzhenij vchitel Ukrayini Georgij Mikitovich Goncharuk suddya sudovoyi palati v kriminalnih spravah Apelyacijnogo sudu Cherniveckoyi oblasti Yakiv Illich Strileckij profesor kafedri filosofiyi i sociologiyi Krasnodarskoyi akademiyi MBC RFVasil Mihajlovich Timkul doktor fizichnih nauk Liliya Dmitrivna Unguryan doktor medichnih nauk V yacheslav Savich Prokopchuk doktor medichnih nauk Viktor Dmitrovich Selemir doktor fiziko matematichnih nauk Aleksandru Daskalyuk doktor biologichnih nauk Petro Georgijovich Bazaokij radnik ministra transportu Respubliki Moldova Petro Volodimirovich Kadelnik providnij specialist z civilnoyi oboroni Sluzhbi avtomobilnih dorig Zakarpatskoyi oblasti Turistichni ob yekti RedaguvatiSvyato Voznesenska cerkva zbudovana v 1882 roci Svyato Volodimirskij monastir zbudovanij v 1997 roci Muzej istoriyi sela vidkritij v 2002 roci Dub Chapayeva vikom blizko 500 rokiv visotoyu blizko 22 m ta kronoyu diametrom blizko 24 m Gryazove ozero plosheyu 54 gektara Gryazovij vulkan Primitki Redaguvati Iz 25 hvorih na koronavirus na Bukovini majzhe polovina v odnomu seli UP 21 bereznya 2020 Arhiv originalu za 21 bereznya 2020 Procitovano 21 bereznya 2020 Posilannya RedaguvatiPogoda v seli Arhivovano 26 kvitnya 2016 u Wayback Machine Movoyu dokumentiv Kolinkoveckij navchalno vihovnij kompleks Oficijnij sajt Kolinkoveckogo zagalnoosvitnogo navchalnogo zakladu I III stupeniv Arhivovano 5 grudnya 2020 u Wayback Machine Gromadi Ukrayini Kolinkivci Arhivovano 27 sichnya 2020 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kolinkivci amp oldid 40426018