Населення Великої Британії. Чисельність населення країни 2015 року становила 64,088 млн осіб (23-тє місце у світі). Чисельність британців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 12,17 ‰ (161-ше місце у світі і 3-тє в Європейському союзі після Німеччини та Франції), смертність — 9,35 ‰ (60-те місце у світі), природний приріст — 0,54 % (155-те місце у світі).
Населення Великої Британії | |
---|---|
Ріст чисельності населення країни | |
Чисельність | 67,081,234 осіб |
Густота | 270 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | 3,59 ‰ |
Природний рух | |
Природний приріст | ▲0,54 % |
Народжуваність | 12,17 ‰ |
Фертильність | 1,61 дітей на 1 жінку |
Смертність | 9,07 ‰ |
Смертність немовлят | 3,82 ‰ |
Вікова структура | |
• до 14 років | 17,6 % |
• 15–64 років | 63,9 % |
• старіші за 65 років | 18,5 % |
Середня тривалість життя | 81,94 року |
• чоловіків | 79,95 року |
• жінок | 84,04 року |
Статева структура | |
загалом | 0,99 чол./жін. |
при народженні | 1,05 чол./жін. |
до 15 років | 1,05 чол./жін. |
15–64 років | 0,98 чол./жін. |
після 65 років | 0,73 чол./жін. |
Етнічні групи | |
Нація | британці |
Найбільший етнос | англійці |
Нацменшини | шотландці, валлійці, ірландці, африканці, індійці, пакистанці, бангладещці, китайці |
Мови | |
Офіційна | англійська |
Також у побуті | шотландська, валлійська, ірландська |
Історія Редагувати
Населення Великої Британії складається, переважно, з білих британців. Перебуваючи недалеко від континентальної Європи, країни, які лягли в основу Сполученого Королівства, були схильні до багатьох вторгнень та міграцій, особливо зі Скандинавії і континенту, в тому числі Римська окупація протягом кількох століть. Вважається, що британський народ сформувався переважно з різних етнічних груп, які оселилися там до XI століття: докельтської, кельтської, англосаксонської, вікінгської і норманської. Тим не менш, генетик Стівен Оппенгеймер проводив великі дослідження на Британських островах і встановив, що кельти та англосаксонці мають незначний вплив, при цьому більшість британців етнічно беруть корені від іберійської міграції давнього палеоліту (15 тис. років тому), залишки тогочасного населення представлені басками.
Природний рух Редагувати
Відтворення Редагувати
Народжуваність у Великій Британії, станом на 2015 рік, дорівнює 12,17 ‰ (161-ше місце у світі). Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,89 дитини на одну жінку (140-ве місце у світі). Рівень застосування контрацепції 84 % (станом на 2009 рік). Середній вік матері при народженні першої дитини становив 28,1 року (оцінка на 2012 рік лише для Англії та Вельсу).
Смертність у Великій Британії 2015 року становила 9,35 ‰ (60-те місце у світі).
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,54 ‰ (155-те місце у світі).
Вікова структура Редагувати
Середній вік населення Великої Британії становить 40,5 року (42-ге місце у світі): для чоловіків — 39,3, для жінок — 41,7 року. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 80,54 року (33-тє місце у світі), для чоловіків — 78,37 року, для жінок — 82,83 року.
Вікова структура населення Великої Британії, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:
- діти віком до 14 років — 17,37 % (5 706 871 чоловік, 5 424 654 жінки);
- молодь віком 15—24 роки — 12,41 % (4 060 480 чоловіків, 3 891 261 жінки);
- дорослі віком 25—54 роки — 40,91 % (13 344 087 чоловіків, 12 873 234 жінки);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 11,58 % (3 675 565 чоловіків, 3 746 483 жінки);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 17,73 % (5 086 919 чоловіків, 6 278 667 жінок).
Шлюбність — розлучуваність Редагувати
Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 4,3; коефіцієнт розлучуваності — 2,0; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 47 (дані за 2009 рік). Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 33,1 року, жінки — 30 року, загалом — 31,6 року (дані за 2010 рік).
Розселення Редагувати
Густота населення країни 2015 року становила 267,5 особи/км² (51-ше місце у світі). Центральне ядро розміщення населення країни припадає на столичний регіон Лондона, центральну Англію (Бірмінгем, Манчестер, Ліверпуль), шотландський Лоуленд (між Глазго і Единбургом), південний Уельс (Кардіфф), східну частину Північної Ірландії (Белфаст). Густота населення Великого Лондона становить трохи більше 5200 осіб/км².
Регіон | Населення (2011) | % (2011) | |
---|---|---|---|
Англія | 53 012 456 | 83.9 | |
Шотландія | 5 295 000 | 8.4 | |
Уельс | 3 063 456 | 4.8 | |
Північна Ірландія | 1 810 863 | 2.9 | |
Велика Британія | 63 182 000 | 100 |
Урбанізація Редагувати
Велика Британія надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 82,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,88 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки). У Великій Британії загалом налічується 11 міських агломерацій, населення яких перевищує 500 тис. жителів.
Головні міста держави: Лондон (столиця) — 10,313 млн осіб, Манчестер — 2,646 млн осіб, Бірмінгем — 2,515 млн осіб, Глазго — 1,223 млн осіб, Саутгемптон — Портсмут — 882,0 тис. осіб, Ліверпуль — 870,0 тис. осіб (дані за 2015 рік).
Міграція Редагувати
Річний рівень імміграції 2015 року становив 2,54 ‰ (40-ве місце у світі). Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
У 2022 році сальдо міграції Великої Британції становило понад 600 тисяч, із яких 100% складають мігранти з поза меж ЄС.
Біженці й вимушені переселенці Редагувати
Станом на 2015 рік, у країні постійно перебуває 12,38 тис. біженців з Еритреї, 12,8 тис. з Ірану, 9,05 тис. із Зімбабве, 9,35 тис. з Афганістану, 6,9 тис. із Сомалі, 6,1 тис. з Пакистану, 5,29 тис. із Шрі-Ланки, 6,07 тис. із Судану, 6,49 тис. із Сирії.
У країні мешкає 41 особа без громадянства.
Велика Британія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM).
Расово-етнічний склад Редагувати
Головні етноси країни: білі — 87,2 %, негри (африканці, негри Карибського регіону) — 3 %, індійці — 2,3 %, пакистанці — 1,9 %, мішаного походження — 2 %, інші — 3,7 % населення (оціночні дані за 2011 рік).
Етнічна група | Чисельність | % |
---|---|---|
Білі британці | 44,355,044 | 74.4 % |
Решта білих (включаючи ірландців, пейві та циган) | 4,344,187 | 7.3 % |
Азіати (індійці, пакистанці, бангладешці, китайці та інші) | 5,515,455 | 9.3 % |
Негри (африканці, негри Карибського регіону та інші) | 2,409,283 | 4.0 % |
Змішані | 1,717,977 | 2.9 % |
Інші | 1,255,632 | 2.1 % |
Загалом | 59,597,578 | 100 % |
Прогнози Редагувати
Станом на 2021 рік білі британці і досі складають абсолютну більшість населення, проте протягом останніх десятиліть завдяки міграційній політиці їхня частка стрімко зменшується. Так, за переписом населення 2001 року вони складали 87% населення Англії, 2011 року – 79%, а 2021-го – усього 73%. У Вельсі динаміка подібна: 96%, 93% і 90% відповідно. Ба більше, зменшується також і чисельність білих британців.
У 2010 році демограф Девід Коулман опублікував дослідження, у ході якого він прогнозує майбутній демографічний спад білих британців у Британії, вказуючи, що вони стануть меншиною у Бірмінгемі та Лондоні протягом 2020-х років. Він також підрахував, що приблизно з 2056 по 2066 рік тенденція до зменшення частки білого населення призведе до того, що у Великій Британії білі стануть меншиною. Ним було розглянуто декілька сценаріїв. За одним із них, якщо іміграція складатиме до 254 тисяч осіб на рік, а еміграція білих британців – 74 тисяч осіб на рік, до 2051 року білі британці зменшаться до 59% від загальної кількості населення, інші білі становитимуть 10%, а небілі – 31% населення. До 2066 року це неминуче призведе до того, що білі британці стануть меншиною. Проте динаміка міграції небілого населення, яка була актуальною на момент проведення та публікації дослідження, тільки посилилася: так, у 2022 році сальдо міграції становило понад 600 тисяч, з яких 100% складають мігранти з країн поза межами ЄС.
Такі прогнози розділяє демограф із Оксфордського університету Пол Морланд, який також бачить причину зменшення долі білих британців у міграційній політиці британського уряду.
Українська діаспора Редагувати
Мови Редагувати
Офіційна мова: англійська. Інші поширені мови: шотландська — володіє 30 % населення Шотландії, гельська — 60 тис. носіїв у Шотландії, валлійська — 20 % населення Уельсу, ірландська — 10 % населення Північної Ірландії, корнська — 2-3 тис. носіїв у Корнуолі (оцінка 2012 року). У Північній Ірландії найпоширенішою мовою є англійська. У Північному та Західному Уельсі валлійська вельми поширена як перша мова, але в набагато меншій мірі, ніж англійська домінує на південному сході країни.
Велика Британія, як член Ради Європи, 2 березня 2000 року підписала і ратифікувала 27 березня 2001 року Європейську хартію регіональних мов (набула чинності 1 липня 2001 року). Регіональними мовами визнані: корнська, менська, ірландська, шотландська (у Шотландії і Північній Ірландії (ольстерський діалект), валлійська (в Уельсі), гельська.
Релігія Редагувати
Переважна більшість населення не має релігійної ідентичності. Решта відносять себе до таких релігій та конфесій: християнство (англіканство, римо-католицтво, пресвітеріанство, методизм) — 35,6 %, іслам — 6,7 %, індуїзм — 1,7 %, інші — 3,6 %, не визначились — 2,1 %. Церква Англії та Церква Шотландії виконують функцію національних церков у своїх країнах.
Освіта Редагувати
Сполучене Королівство відрізняється надзвичайно високим рівнем грамотності. Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 6,7 % ВВП країни, станом на 2013 рік (36-те місце у світі). Середня тривалість освіти становить 18 років, для хлопців — до 17 років, для дівчат — до 18 років (станом на 2014 рік). У Британській імперії загальна освіта первинного рівня була запроваджена ще 1870 року, середнього — 1900 року. Батьки зобов'язані забезпечити дітям здобуття освіти у віці від 5 до 16, і можуть продовжити навчання безкоштовно у вигляді професійної підготовки або продовження навчання до 18 років. Близько 40 % британських учнів йдуть здобувати вищу освіту (18+).
Середня і професійна Редагувати
Вища Редагувати
Охорона здоров'я Редагувати
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 2,81 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2013 рік). Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 2,9 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік). Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 9,1 % ВВП країни (30-те місце у світі).
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 4,38 ‰ (187-ме місце у світі); хлопчиків — 4,8 ‰, дівчаток — 3,95 ‰. Рівень материнської смертності 2015 року становив 9 випадків на 100 тис. народжень (148-ме місце у світі).
Велика Британія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Захворювання Редагувати
2012 року було зареєстровано 126,7 тис. хворих на СНІД (36-те місце у світі), це 0,33 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (81-ше місце у світі). Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 600 осіб (82-ге місце у світі).
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 29,8 % (43-тє місце у світі).
Санітарія Редагувати
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 99,1 %, в сільській місцевості — 99,6 %, загалом по країні — 99,2 % (станом на 2015 рік). Споживання прісної води, станом на 2008 рік, дорівнює 13,03 км³ на рік, або 213,2 тонни на одного мешканця на рік: з яких 58 % припадає на побутові, 33 % — на промислові, 9 % — на сільськогосподарські потреби.
Соціально-економічне становище Редагувати
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 55,1 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 27,6 %; частка осіб похилого віку — 27,6 %, або 3,6 потенційно працездатного на 1 пенсіонера. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2013 року перебувало 15 % населення країни. Розподіл доходів домогосподарств у країні виглядає таким чином: нижній дециль — 1,7 %, верхній дециль — 31,1 % (станом на 2012 рік).
Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 58,961 млн унікальних інтернет-користувачів (10-те місце у світі), що становило 92 % загальної кількості населення країни.
Трудові ресурси Редагувати
Загальні трудові ресурси 2015 року становили 32,94 млн осіб (19-те місце у світі). Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 1,3 %; промисловість і будівництво — 15,2 %; сфера послуг — 83,5 % (станом на 2014 рік). Безробіття 2015 року дорівнювало 5,4 % працездатного населення, 2014 року — 6,2 % (58-ме місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 16,9 %, серед юнаків — 18,9 %, серед дівчат — 14,8 % (52-ге місце у світі).
Кримінал Редагувати
Наркотики Редагувати
Незначне виробництво синтетичних наркотиків та їх прекурсорів. Великий споживач південно-східноазійського героїну, латиноамериканського кокаїну, синтетичних наркотиків. Важливий центр відмивання грошей. Уряд Великої Британії не докладає зусиль в боротьбі з такими явищами, як примусова праця, сексуальна експлуатація, незаконна торгівля внутрішніми органами, законодавство не відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), країна знаходиться у списку третього рівня.
Торгівля людьми Редагувати
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Великої Британії докладає усіх можливих зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава знаходиться у списку першого рівня.
Гендерний стан Редагувати
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,81 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої.
Демографічні дослідження Редагувати
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
- .
Переписи Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ United Kingdom : [ ][англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- (англ.) James Owen, Review of «The Tribes of Britain». [ 27 квітня 2006 у Wayback Machine.] — National Geographic 19 липня 2005 року.
- (англ.) Stephen Oppenheimer, Myths of British ancestry. [ 26 вересня 2006 у Wayback Machine.] — Prospect, жовтень 2006 року.
- ↑ (англ.) 2011 Census: Population Estimates for the United Kingdom. Office for National Statistics. 27 березня 2011 року. Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 18 грудня 2012 року.
- Marriage and divorce statistics : [ ][англ.] // Eurostat, European Commission. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — статистика шлюбів і розлучень в Європі.
- Mean age at first marriage by sex : [ ][англ.] // United Nations Economic Commission for Europe. — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — вік першого шлюбу за країною, за статтю.
- (англ.) Table 1 2011 Census: Usual resident population by five-year age group and sex, United Kingdom and constituent countries. [ 26 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Дані про населення подані для міських агломерацій, центрами яких є вищенаведені міста.
- ↑ Long-term international migration, provisional - Office for National Statistics. www.ons.gov.uk (англ.). 25 травня 2023. Процитовано 31 липня 2023.
- International Organization for Migration : [ ][англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
- Population of England and Wales. www.ethnicity-facts-figures.service.gov.uk (англ.). 22 грудня 2022. Процитовано 1 серпня 2023.
- Malik, Kenan (4 грудня 2022). White Britons are declining and immigrants help prop up Christianity. Does it matter?. The Observer (en-GB). ISSN 0029-7712. Процитовано 31 липня 2023.
- ↑ UK Government Web Archive. webarchive.nationalarchives.gov.uk (англ.). Процитовано 31 липня 2023.
- Ethnic group - Office for National Statistics. www.ons.gov.uk (англ.). Процитовано 31 липня 2023.
- Coleman, David (17 листопада 2010). When Britain becomes “majority minority”. dlv.prospect.gcpp.io (англ.). Процитовано 31 липня 2023.
- White Britons 'will be minority' by 2066, says professor. www.telegraph.co.uk (англ.). 2 травня 2013. Процитовано 31 липня 2023.
- Демограф: через 40 років білі британські діти будуть меншістю в школах - Українська Служба - polskieradio.pl. polskieradio.pl (укр.). 13 травня 2023. Процитовано 31 липня 2023.
- Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [ ][англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
- National Profiles | World Religion. www.thearda.com (англ.). Процитовано 31 липня 2023.
- National Profiles | World Religion. www.thearda.com. Процитовано 31 липня 2023.
- ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [ ][англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [ ][англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
Література Редагувати
Українською Редагувати
- Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
Російською Редагувати
- (рос.) Великобритания // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Великобритания // Страны и народы. Зарубежная Европа. Западная Европа / Редкол. : В. П. Максаковский (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1979. — 381 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Урланис Б. Ц. Рост населения в Европе (опыт исчисления). — М. : ОГИЗ-Госполитиздат, 1941. — 436 с.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Великої Британії |
- World Population Prospects : [ ][англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. The United Kingdom : [ ][англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Великої Британії.
- At a glance: The United Kingdom. Statistics and Monitoring : [ ][англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і положення дітей Великої Британії.
- The United Kingdom. World Bank Open Data : [ ][англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Великої Британії.
- The United Kingdom. Country Profile : [ ][англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Великої Британії від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in EU : [ ][англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [ ][англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [ ][англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.