Марші Республіки (фр. marches républicaines) — серія масових виступів у великих містах Франції, 10 — 11 січня 2015, а також значно менші по всьому світі. Виступи були присвячені пам'яті загиблих журналістів та карикатуристів Charlie Hebdo, а також пам'яті загиблих в інциденті із заручниками[ru] в магазині Porte de Vincennes і на підтримку свободи слова. Загалом в акціях взяли участь до 3,7 мільйона осіб у Франції і до 100 000 у решті світу, взяло участь 40 світових лідерів, що робить їх наймасовішими з 1944 року, коли відзначали звільнення Парижа від нацистів та закінчення Другої світової війни.
Головні події Редагувати
10 січня Редагувати
Франція Редагувати
У світі Редагувати
- Брюссель: 3 000
- Амстердам: 18 000 (8 січня)
- Нью-Йорк: 2 000
- Сан-Франциско: 500
- Бостон: 1 000
11 січня Редагувати
Франція Редагувати
- Париж: 1 500 000-2 000 000
- Ліон: 330 000
- Бордо: 140 000
- Ренн: 115 000
- Гренобль: 110 000
- Монпельє: 100 000
- Сент-Етьєн: 70 000
- Марсель: 65 000
- Брест: 65 000
- Нансі: 50 000
- Страсбург: 45 000
- Тулон: 45 000
- Анже: 45 000
- Мец: 45 000
- Екс-ан-Прованс: 40 000
- Перпіньян: 40 000
- Тур: 35 000
- Діжон: 35 000
- Кан: 33 000
- Клермон-Ферран: 30 000
- Лор'ян: 30 000
- Нім: 30 000
- Сен-Бріє: 30 000
- Реймс: 25 000
- Шербур: 25 000
- Мюлуз: 25 000
- Кемпер: 25 000
- Ангулем: 20 000
- Шамбері: 20 000
- Авіньйон: 20 000
- Ванн: 20 000
- Альбі: 16 000
- Алансон: 15 000
- Бастія: 15 000
- Бург-ан-Бресс: 15 000
- Блуа: 15 000
- Каркассонн: 15 000
- Ла-Рошель: 15 000
- Лаваль: 15 000
- Макон: 15 000
- Періге: 15 000
- Пуатьє: 15 000
- Сен-Мало: 15 000
- Тарб: 14 000
- Бельфор: 13 000
- Коньяк: 11 000
- Шарлевіль-Мезьєр: 12 000
- Труа: 12 000
- Аяччо: 10 000
- Канни: 10 000
- Бержерак: 10 000
- Тюль: 10 000
- Кольмар: 10 000
- Ферне-Вольтер: 10 000
- Лібурн: 10 000
- Даммартен-ан-Гоель: 10 000
- Нарбонн: 10 000
Міжнародні Редагувати
- Буенос-Айрес: 1000
- Сідней: 500-1 000
- Мельбурн:
- Відень: 12 000
- Брюссель: 20 000
- Бразиліа: 300
- Ріо-де-Жанейро: 250
- Сан-Паулу: 300
- Бужумбура: 300
- Монреаль: 25 000
- Оттава: 500
- Квебек: 2 000
- Торонто: 500
- Ванкувер: 1 000
- Ларнака
- Гельсінкі
- Тбілісі
- Берлін: 18 000
- Бонн: 1500
- Дюссельдорф
- Ганновер: 300
- Мюнхен: 3 000
- Афіни: 500
- Салоніки: 500
- Джакарта
- Тегеран
- Корк
- Дублін: 4 000
- Єрусалим: 1000
- Тель-Авів
- Болонья
- Мілан
- Піза
- Рим
- Венеція
- Токіо
- Бейрут
- Люксембург: 2 000
- Валлетта
- Гвадалахара
- Осло: 500
- Газа
- Рамалла
- Варшава
- Лісабон
- Порту
- Клуж-Напока: 500
- Москва
- Кейптаун
- Сеул
- Мадрид: 500-1 000
- Гетеборг
- Стокгольм: 3 000
- Женева: 500
- Лозанна: 2 000
- Тайбей
- Бангкок:500
- Паттая:30
- Туніс
- Анкара
- Стамбул
- Ізмір
- Бірмінгем
- Кембридж
- Кардіфф: 1000
- Единбург
- Лондон: 2 000
- Харків
- Київ
- Чикаго
- Нью-Йорк
- Сан-Франциско: 2000
- Бостон: 500
- Вашингтон: 3 000
- Хошимін
Відомі учасники Редагувати
Франція Редагувати
- П'єр Arditi (Актор)
- Мартін Обрі (Мер Лілля)
- Жан-Марк Айро (Колишній Прем'єр-міністр)
- Едуард Balladur (Колишній Прем'єр-міністр)
- Клод Бартолон (Президент Національної Асамблеї)
- Франсуа Байру (Лідер Демократичного руху (Франція))
- Тахар Бен Джелун (Франко-марокканський письменник)
- Лоран Бергер (секретар Профспілки ФДКТ)
- Далі Бакр (Президент Французької ради мусульманського віросповідання та ректор Паризької соборної мечеті)
- Жан-Крістоф Камбаделіс (Перший секретар французької соціалістичної партії)
- Сорж Шаландон (письменник)
- Едіт Крессон (Колишній Прем'єр-міністр)
- Роджер Цукерман (Президент Представник Ради французьких єврейських організацій)
- Жан-Луї Дебре (Президент Конституційна рада Франції)
- Паскаль Деланое (єпископ Сен-Дені та представник французького Архієрейського Собору)
- Бертран Деланое (Колишній Мер Парижа)
- Жан-Поль Дельвойе (Президент Французької Економічної та Соціальної Ради)
- Арлем Дезір (держсекретар США у справах Європи)
- Домінік де Вільпен (Колишній Прем'єр-міністр)
- Франсуа Фійон (Колишній Прем'єр-міністр)
- Керолайн Форест (Письменник, політолог, колишній кореспондент Charlie Hebdo)
- Анн Ідальго (Мер Парижа)
- Франсуа Олланд (Президент Франції)
- Ален Жюппе (Колишній Прем'єр-міністр)
- Ліонель Жоспен (Колишній Прем'єр-міністр)
- Патрік Карам (Голова Представництва Ради Французькі заморські території)
- Наталі Косцюшко-Морізе (Представник Союзу за Народний рух)
- Жан-Крістоф Лагард (лідер Союз демократів та незалежних)
- Джек Ланг (Президент арабського інституту та колишній міністр освіти та культури)
- Жерар Ларше (Президент Сенату Франції)
- П'єр Леметр (письменник)
- Моче Левін (Виконавчий директор Конференція європейських рабинів)
- Стефан Лісснер (Директор Paris Opera)
- Річард Малка (Адвокат Charlie Hebdo, автор коміксів)
- Жан-Люк Меланшон (Лідер Лівий бік)
- Фредерік Міттеран (Колишній Міністр культури, письменник, журналіст)
- Мохаммед Муссауї (Президент французької Ради мусульманської віри)
- Патрік Пеллуа (лікар швидкої допомоги, кореспондент Charlie Hebdo)
- Жан-П'єр Раффарен (Колишній Прем'єр-міністр)
- Жан-Мішель Ріб (Директор Театр дю Ронд-Пойнт)
- Мішель Рокар (Колишній Прем'єр-міністр)
- Сеголен Руаяль (Міністр екології, сталого розвитку та енергетики)
- Ерік Руф (Директор Комеді-Франсез)
- Ніколя Саркозі (Колишній Президент Франції)
- Мішель Сапен (Міністр фінансів)
- Ерік-Еммануель Шмітт (письменник)
- Крістіан Тобіра (Міністр юстиції)
- Філіп Валь (Журналіст, колишній редактор Charlie Hebdo)
- Мануель Вальс (Прем'єр-міністр)
Міжнародні учасники Редагувати
- Еді Рама (Прем'єр-міністр Албанії)
- Дітмір Бушаті (Міністр закордонних справ)
- Едмонд Брахіма (Світовий лідер в Бекташі)
- Налбандян Едвард Агванович (Міністр закордонних справ Справ Вірменії)
- Себастьян Курц (міністр закордонних справ Австрії)
- Шарль Мішель (Прем'єр-міністр Бельгії)
- Ян Жамбон (Віце-прем'єр-міністр та міністр внутрішніх справ)
- Бойко Борисов (Прем'єр-міністр Болгарії)
- Зоран Міланович (Прем'єр-міністр Хорватії)
- Богуслав Соботка (Прем'єр-міністр Чехії)
- Гелле Торнінг-Шмідт (Прем'єр-міністр Данії)
- Метте Фредеріксен (Міністр юстиції Данії)
- Кейт Пентус-Розіманнус (Міністр закордонних справ Естонії)
- Олександр Стубб (Прем'єр-міністр Фінляндії)
- Іраклі Гарібашвілі (Прем'єр-міністр Грузії)
- Ангела Меркель (Канцлер Німеччини)
- Томас де Мезьєр (Міністр внутрішніх справ)
- Франк-Вальтер Штайнмайєр (Міністр закордонних справ)
- Зігмар Габріель (Віце-канцлер та міністр економіки)
- Антоніс Самарас (Прем'єр-міністр Греції)
- Віктор Орбан (Прем'єр-міністр Угорщини)
- Ференц Дюрчань (Колишній прем'єр-міністр Угорщини)
- Енда Кенні (прем'єр-міністр Ірландії)
- Маттео Ренці (Прем'єр-міністр Італії)
- Анджеліно Альфано (міністр внутрішніх справ)
- Паоло Джентілоні (Міністр закордонних справ)
- Романо Проді (Колишній прем'єр-міністр Італії)
- Маріо Монті (Колишній прем'єр-міністр Італії)
- Атіфете Ях'яґа (Президент Косово)
- Лаймдота Страуюма (Прем'єр-міністр Латвії)
- Ксав'є Бетель (Прем'єр-міністр Люксембургу)
- Джозеф Мускат (Прем'єр-міністр Мальти)
- Мішель Роже (державний міністр Монако)
- Марк Рютте (Прем'єр-міністр Нідерланди)
- Ерна Солберг (Прем'єр-міністр Норвегії)
- Берге Бренде (Міністр закордонних справ Норвегії)
- Ева Копач (Прем'єр-міністр Польща)
- Педру Пасуш Коелью (Прем'єр-міністр Португалії)
- Клаус Йоганніс (Президент Румунії)
- Сергій Лавров (Міністр закордонних справ Російської Федерації)
- Івіца Дачич (Перший заступник Прем'єр-міністр Сербії)
- Maja Гойковіч (Голова Національного Асамблея Сербії)
- Роберт Фіцо (Прем'єр-міністр Словаччини)
- Миро Церар (Прем'єр-міністр Словенії)
- Маріано Рахой (Прем'єр-міністр Іспанії)
- Стефан Левен (Прем'єр-міністр Швеції)
- Симонетта Соммаруга (Президент Швейцарії)
- Ахмет Давутоглу (Прем'єр-міністр Туреччини)
- Петро Порошенко (Президент України)
- Девід Камерон (Прем'єр-міністр Великої Британії)
- Ед Мілібенд (Лідер опозиції в Сполученому Королівстві)
- Хосе Бустані (Посол Бразилії у Франції)
- Стівен Блені (Міністр громадської безпеки Канади)
- Джейн Д. Хартлі (Посол США у Франції)
- Вікторія Нуланд (Помічник держсекретаря США у справах Європи та Євразії)
- Біньямін Нетаньягу (Прем'єр-міністр Ізраїль)
- Абдалла II (Король Йорданії) і його дружина, Королева Йорданії Ранія
- Джебран Бассіл (Міністр закордонних справ справ Лівану)
- Абдулла бін Заїд Аль-Нахайян (Міністр закордонних справ ОАЕ)
- Махмуд Аббас (Президент Держави Палестина)
- Чжай Цзюнь (Посол Китаю у Франції)
- Арун Сінгх (Посол Індії у Франції)
- Рамтан Ламамра (Міністр закордонних справ Алжиру)
- Яї Боні (президент Беніну)
- Алі Бонго (Президент Габону)
- Ібрагім Бубакар Кеїта (Президент Малі)
- Мамаду Іссуфу (Президент Нігера)
- Мехді Джомаа (прем'єр-міністр Тунісу)
- Фор Гнассінгбе (Президент Того)
- Роберт Дуссі (Міністр закордонних справ Того)
- Макі Салл (президент Сенегалу)
- Самех Шукрі (Міністр закордонних справ Єгипту)
- Єнс Столтенберг (Генеральний секретар НАТО)
- Турбйорн Ягланд (Генеральний секретар Ради Європи)
- Дональд Туск (Голова Європейської ради)
- Жан-Клод Юнкер (Голова Європейської комісії)
- Мартін Шульц (Голова Європейського парламенту)
- Федеріка Могеріні (Верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки/Віце-президент Європейської ради)
- Мікаель Жан (Генеральний секретар франкомовних країн)
- Ліга арабських держав Набіль Ель-Арабі (Генеральний секретар Ліги арабських держав)
- Гай Райдер (Керівник Міжнародної організації праці)
Примітки Редагувати
- Le Parisien, ред. (11 січня 2015). Une marche républicaine historique : plus de 3,7 millions de Français ont défilé. Архів оригіналу за 31 березня 2015. Процитовано 12 січня 2015..
- Hinnant, Lori; Adamson, Thomas (11 січня 2015). . Associated Press. Архів оригіналу за 11 січня 2015. Процитовано 11 січня 2015.
- . BBC News. 12 січня 2015. Архів оригіналу за 12 січня 2015. Процитовано 12 січня 2015.
- . LaDepeche.fr. Архів оригіналу за 13 січня 2015. Процитовано 15 січня 2015.
- . Le Dauphiné. 11 січня 2015. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 15 січня 2015.
- . MidiLibre.fr. Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 15 січня 2015.
- Plus de 45 000 personnes à Metz: du jamais vu! [ 14 січня 2018 у Wayback Machine.] sur Le Républicain Lorrain
- Marche républicaine à Nîmes: les premières images [ 25 липня 2018 у Wayback Machine.] sue Le Midi Libre
- . MidiLibre.fr. Архів оригіналу за 12 січня 2015. Процитовано 15 січня 2015.
- . France Bleu. Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 15 січня 2015.
- . Le Point (French). 28 жовтня 2011. Архів оригіналу за 29 жовтня 2011. Процитовано 29 листопада 2011.
- Le Courrier picard. . Le Courrier picard. Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 15 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 13 січня 2015. Процитовано 12 січня 2015.
- . O Globo (Portuguese). Архів оригіналу за 12 січня 2015. Процитовано 12 січня 2015.
- . CBN (Portuguese). Архів оригіналу за 13 січня 2015. Процитовано 12 січня 2015.
- . Mídia Max (Portuguese). Архів оригіналу за 13 січня 2015. Процитовано 12 січня 2015.
- . Civil Georgia. 8 січня 2015. Архів оригіналу за 13 січня 2015. Процитовано 12 січня 2015.
- Nicolas Оттersbach. . Архів оригіналу за 12 січня 2015. Процитовано 12 січня 2015.
- . HAZ (German). Архів оригіналу за 12 січня 2015. Процитовано 12 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 12 січня 2015.
- . The Times of Israel. Архів оригіналу за 11 липня 2017. Процитовано 12 січня 2015.
- . România curată. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 15 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 12 січня 2015. Процитовано 12 січня 2015.
- . BBC Türkçe. Архів оригіналу за 17 січня 2015. Процитовано 12 січня 2015.
- Özgür Gelecek. . Архів оригіналу за 4 серпня 2017. Процитовано 12 січня 2015.
- . BBC News. Архів оригіналу за 15 січня 2015. Процитовано 15 січня 2015.
- (укр.) Kharkiv staged a march in memory of victims of the terrorist attack in Paris [ 13 січня 2015 у Wayback Machine.], Ukrayinska Pravda (10 January 2015)
(рос.) At the monument to Shevchenko rallied against terrorism in France (photos) [ 4 липня 2018 у Wayback Machine.], SQ (10 January 2015) - . KyivPost. Архів оригіналу за 15 січня 2015. Процитовано 15 січня 2015.
- Avila Gonzalez, Carlos (12 січня 2015). . San Francisco Chronicle. Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 12 січня 2015.
- ↑ (алб.). Prime Minister Office of Albania. 11 січня 2015. Архів оригіналу за 15 січня 2015. Процитовано 12 січня 2015.
- . Public Radio of Armenia. Архів оригіналу за 12 січня 2015. Процитовано 12 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 12 січня 2015. Процитовано 12 січня 2015.
- Randlaid, Sven (11 січня 2014). . ERR Uudised (Estonian) (Eesti Rahvusringhääling). Архів оригіналу за 15 січня 2015. Процитовано 12 січня 2014.
- . Yle. 11 січня 2015. Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 11 січня 2015.
- . Agenda.ge. 11 січня 2015. Архів оригіналу за 12 січня 2015. Процитовано 12 січня 2015.
- . Irish Independent. 11 січня 2015. Архів оригіналу за 11 січня 2015. Процитовано 11 січня 2015.
- (French). Russia: french.ruvr.ru. 11 січня 2015. Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 15 січня 2015.
- ↑ . Voice of Serbia. Архів оригіналу за 13 січня 2015. Процитовано 15 січня 2015.
- Poroshenko to attend unity rally in Paris on Sunday [ 15 січня 2015 у Wayback Machine.], Інтерфакс-Україна (10 січня 2015)
- Huge Show of Solidarity in Paris Against Terrorism [ 14 січня 2015 у Wayback Machine.], The New York Times
- White House: 'We should have sent someone with a higher profile' [ 15 січня 2015 у Wayback Machine.], CNN
- (Chinese). CRI Online. 12 січня 2015. Архів оригіналу за 13 січня 2015. Процитовано 12 січня 2015.
- . Telegraph India. 12 січня 2015. Архів оригіналу за 15 січня 2015. Процитовано 15 січня 2015.
- . Algérie presse service. Архів оригіналу за 11 січня 2015. Процитовано 15 січня 2015.
- . République Togolaise. Архів оригіналу за 15 січня 2015. Процитовано 15 січня 2015.
Посилання Редагувати
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марші Республіки