Кай-Йоран Олександр Стубб (швед. Cai-Göran Alexander Stubb; нар. 1 квітня 1968, Гельсінкі, Фінляндія) — фінський і європейський державний діяч, дипломат, прем'єр-міністр Фінляндії (2014—2015). Був міністром з європейських справ і зовнішньої торгівлі в уряді Юркі Катайнена у 2011—2014. У 2008—2011 роках був міністром закордонних справ Фінляндії. У 2008 році обіймав пост голови Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). У 2004—2008 роках був членом Європарламенту від фінської правоцентристської Національної коаліційної партії. Працював у представництві Фінляндії в Європейському Союзі.
Олександр Стубб Alexander Stubb | |
---|---|
Прем'єр-міністр Фінляндії | |
24 червня 2014 — 29 травня 2015 | |
Попередник | Юркі Катайнен |
Наступник | Юха Сіпіля |
Міністр з європейських справ і зовнішньої торгівлі Фінляндії | |
22 червня 2011 — 14 червня 2014 | |
Попередник | посада запроваджена |
Наступник | Леніта Тойвакка |
Міністр закордонних справ Фінляндії | |
4 квітня 2008 — 22 червня 2011 | |
Попередник | Ілкка Канерва |
Наступник | Ерккі Туоміоя |
Голова ОБСЄ | |
4 квітня 2008 — 31 грудня 2008 | |
Попередник | Ілкка Канерва |
Наступник | Дора Бакоянні |
Народився | 1 квітня 1968 (55 років) Гельсінкі, Фінляндія |
Відомий як | політик, дипломат, викладач університету, учасник міжнародних форумів |
Місце роботи | Коледж Європи |
Громадянство | Фінляндія |
Національність | фін |
Alma mater | Лондонська школа економіки та політичних наук, Коледж Європи, Furman Universityd, Університет Париж I Пантеон-Сорбонна, Університет Париж IV і Mainland High Schoold |
Політична партія | Національна коаліція |
Батько | Göran Stubbd |
У шлюбі з | Suzanne Innes-Stubbd |
Нагороди | |
alexstubb.com | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія Редагувати
Народився 1 квітня 1968 року в місті Гельсінки. Його батько Йоран Стубб (фін. Goran Stubb; 1935 року народження) — колишній хокеїст і голова хокейної асоціації Фінляндії, з 1984 року очолював європейський офіс Національної хокейної ліги США (NHL).
У 1986 році Стубб закінчив гімназію Мейнленда (англ. Mainland High School) в місті Дейтона-Біч, штат Флорида, США. Через два роки закінчив шведську гімназію Ларкан (Gymnasiet Lärkan) в Гельсінкі, склав єдиний державний іспит.
У 1988—1989 роках пройшов службу в фінських збройних силах, єгерем в батальйоні Уусімаа. У 1989 році за успіхи в гольфі Стубб отримав спортивну стипендію для вступу до Фурманського університету в Південній Кароліні (США). Спочатку він вибрав підприємницьку спеціальність, а потім перевівся на політологічний факультет. У вільний від навчання час Стубб підробляв хокейним тренером, продавцем в магазині спорядження для гольфу та стажистом на фабриці з виробництва паперу в Німеччині. Крім того, він представляв команду Фінляндії на міжнародних турнірах з гольфу.
У 1993 році Олександр закінчив факультет політології Фурманського університету з відзнакою, ступень бакалавра (BA).
У 1994 році закінчив історичний факультет Паризького університету Сорбонна, захистив диплом з історії цивілізації французькою мовою (фр. Dîplome de Langue et Civilisation Française).
У 1995 році закінчив Коледж Європи в Брюгге, здобув ступень магістра (MA) з питань європейських справ, з 2000 року професор коледжу.
У 1995—1997 роках Стубб працював радником у міністерстві закордонних справ Фінляндії.
У 1997—1998 роках займався дослідженнями в Фінській академії наук. У 1999 році Стубб здобув ступінь доктора філософії (PhD) в Лондонській школі економіки.
Політична кар'єра Редагувати
З 1999 по 2001 рік — спеціальний дослідник представництва Фінляндії в ЄС в Брюсселі, член фінської урядової делегації на міжурядових переговорах стосовно Ніццького договору. З 2001 року Стубб обіймав посаду радника президента Європейської комісії Романо Проді та був членом спеціальної комісії з розробки Європейської конвенції.
У 2003 повернувся до представництва Фінляндії при Європейському Союзі як спеціальний експерт і учасник міжурядових переговорів щодо європейської конституції.
У 2004 році обраний до Європейського парламенту від правоцентристської Національної коаліційної партії. Олександр Стубб входив до європарламентської фракції Європейської народної партії — Європейських демократів (EPP-ED). Входив до комітету з бюджетного контролю, був віцепрезидентом комітету із захисту споживачів та внутрішнього ринку, брав участь у роботі конституційного комітету, вимагав збільшення витрат на перекладацьку службу Європарламенту.
1 квітня 2008 року, Олександр Стубб одноголосно призначений міністром закордонних справ Фінляндії після того, як його попередник Ілкка Канерва (фін. Ilkka Kanerva) пішов у відставку через скандальний зв'язок зі стриптизеркою. Стубб вступив на посаду 4 квітня, отримавши від Канерви змінний пост голови Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), бо у 2008 році в організації головувала Фінляндія. На посту міністра закордонних справ Стубб був прихильником входження Фінляндії до НАТО.
Під час війни в Південній Осетії в серпні 2008 року Стубб разом з французьким колегою Бернаром Кушнером і президентом Франції Ніколя Саркозі був одним з авторів плану мирного врегулювання. Олександр Стубб, як голова ОБСЄ, засудив визнання Росією 26 серпня 2008 року незалежності Південної Осетії і Абхазії. Стубб назвав це рішення таким, що суперечить принципам організації, членом якої є Росія. Однак, він був проти введення санкцій проти Росії і вже 7 вересня оголосив про те, що задоволений співпрацею Москви з місією ОБСЄ в Південній Осетії.
Олександр Стубб під час зустрічі з урядом України висловив підтримку євроінтеграційним прагненням України, і зазначив, що для досягнення цих цілей Україна має провести реформи, а також адаптувати своє законодавство до вимог ЄС. Також, виступаючи з лекцією в Інституті світової політики в Києві, Олександр Стубб висловив сподівання, що Євросоюз і Україна підпишуть договір про зону вільної торгівлі вже 2011 року.
У 2011 році Стубб був обраний до парламенту Фінляндії від Національної коаліційної партії (англ. National Coalition Party, NCP). У новому уряді, який було сформовано в червні 2011 року, Стубб зайняв пост міністра з європейських справ і зовнішньої торгівлі.
14 червня 2014 був обраний Прем'єр-міністром Фінляндії.
Володіє фінською, шведською, англійською, німецькою та французькою мовами. Захоплюється спортом (марафон, гольф, телемарк), літературою, веде власний блог.
Наукова та громадська діяльність Редагувати
З 1997 року Олександр Стубб друкувався (понад 100 публікацій) в Ekonomi och Teknik-magazine, Ilta-Sanomat, Financial Times, Blue Wings, Apu, Suomen Lehtiyhtyma Nykypaiva і Hufvudstadsbladet. Був автором 10 книг та 30 статей з історії Європейського Союзу. На своєму офіційному сайті веде персональний блог, де розповідав про свою роботу в Європейському парламенті та міністерстві закордонних справ Фінляндії.
Родина Редагувати
Олександр Стубб одружений з Сюзанною Іннес-Стубб (англ. Suzanne Innes-Stubb), вона англійка за походженням, працює юристом й бельгійській компанії й займається питаннями антимонопольного законодавства та захисту особистих відомостей. Вони виховують двоє дітей: доньку Емілію 2001 року народження і сина Олівера-Йохана 2004 року народження. Мешкає в Еспоо та Гельсінкі.
Примітки Редагувати
- http://www.mtv.fi/viihde/muut/artikkeli/ulkoministeri-stubb-muuttaa-brysselista-espooseen/2977232
- У Команді Фінляндія кипить робота [ 10 грудня 2015 у Wayback Machine.] — повідомлення посольства Фінляндії в Україні, 11 вересня 2012 року.
- Фінляндія: прем'єр Стубб зазнав поразки на виборах [ 1 травня 2015 у Wayback Machine.] — повідомлення ВВС від 20 квітня 2015 року.
- ↑ (англ.) (фін.) Персональна інформація про Олександра Стубба. [ 18 травня 2005 у Wayback Machine.] — на сайті Міністерства закордонних справ Фінляндії.
- ↑ (англ.) Martin Banks. The Smile. — European Voice від 14 липня 2005 року.
- ↑ (англ.) Anna Karismo. Finland's No.1 eurocrat. — стаття в Helsingin Sanomat від 24 лютого 2002 року.
- (англ.) Alan Adams. Ovechkin the jewel of 2004 Draft. — пост на сайті NHL.com, від 6 квітня 2004 року.
- ↑ (фін.) (англ.) (рос.) Офіційна інформація про Олександра Стубба. [ 24 грудня 2012 у Wayback Machine.] — на офіційному сайті політика.
- (англ.) Vince Moore. Riley Institute's EU Conference Continues Today; Stubb to Present Closing Address [ 17 березня 2022 у Wayback Machine.]. — Furman University, 29.03.2007.
- ↑ (англ.) MEP Alexander Stubb to replace Ilkka Kanerva as Foreign Minister. — повідомлення в Helsingin Sanomat, від 1 квітня 2008 року.
- (англ.) More awareness on translation costs. Alexander Stubb MEP[недоступне посилання]. — EPP-ED Group, 10.07.2007
- (англ.) Finnish FM loses job over texts. — повідомлення BBC News від 1 квітня 2008 року.
- ↑ (англ.) (фін.) Stubb and Kouchner in Talks with Moscow. [ 7 квітня 2011 у Wayback Machine.] — повідомлення Yleisradio Oy від 12 серпня 2008 року.
- (англ.) Sarkozy plans Moscow peace mission. — повідомлення CNN News від 11 серпня 2008 року.
- (англ.) Ceasefire bid amid Georgia crisis. — повідомлення BBC News від 11 серпня 2008 року.
- (англ.) Russia Recognises Georgia's Rebel Regions; Stubb Cries Foul. — повідомлення Yleisradio Oy від 26 серпня 2008 року.
- (англ.) Derek Scally. Finland rejects sanctions against Russia ahead of key EU summit. — The Irish Times, 1.09.2008
- (англ.) (рос.) Oleg Shchedrov, Aidar Buribayev. Russia accuses West of provocation in Georgia. — повідомлення Reuters від 6 вересня 2008 року.
- Фінляндія підтверджує підтримку євроінтеграції України. [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] — фоторепортаж Степана Смишляєва на Українських новинах від 8 липня 2010 року.
- Міністр закордонних справ Фінляндії Олександр Стубб сподівається, що Україна і Європейський Союз підпишуть угоду про зону вільної торгівлі в 2011 році. [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] — повідомлення Українського радіо від 8 липня 2010 року.
- (англ.) Top 10 individual vote-winners. — стаття в Helsingin Sanomat, від 18 квітня 2011 року.
- (англ.) New six-party Finnish government takes shape. — Monsters and Critics, 18 червня 2011 року.
- (англ.) Joonas Laitinen. Stubbin nimitykset narastavat ministeriossa. — повідомлення Helsingin Sanomat, від 9 липня 2011 року.
- Фінляндія обрала нового прем'єра[недоступне посилання з липня 2019]
- (англ.) Suzanne Innes-Stubb. — White & Case LLP [ 14 березня 2022 у Wayback Machine.], 20 серпня 2008.
Посилання Редагувати
- (англ.)
- (рос.) Біографія Олександра Стубба [ 14 березня 2013 у Wayback Machine.] на сайті МДІМВ (МГИМО).
- (англ.) Офіційний сайт Олександра Стубба [ 13 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Використано матеріал статті Стубб, Александр [ 16 січня 2013 у Wayback Machine.] з проекту «Лентапедія» сайту новин Lenta.ru [ 6 грудня 2012 у Wayback Machine.], на умовах ліцензії Creative Commons BY-SA 3.0 Unported.