www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жан Марк Еро фр Jean Marc Ayrault ɛʁo нар 25 січня 1950 19500125 Молевріє департамент Мен і Луара 1 Франція французький

Жан-Марк Еро

Жан-Марк Еро́ (фр. Jean-Marc Ayrault [ɛʁo]; нар. 25 січня 1950(19500125), Молевріє, департамент Мен і Луара, Франція) — французький державний та політичний діяч. Член Соціалістичної партії. Міський голова Сен-Ерблена з 14 березня 1977 до 20 березня 1989 року. Мер Нанта з 20 березня 1989 року. Прем'єр-міністр Франції з 15 травня 2012 року до 31 березня 2014, міністр закордонних справ Франції з 11 лютого 2016 до 17 травня 2017 року.

Жан-Марк Еро
Jean-Marc Ayrault
фр. Jean-Marc Ayrault
Жан-Марк Еро
Jean-Marc Ayrault
168-ий Прем'єр-міністр Франції
20-й Прем'єр-міністр П'ятої республіки
15 травня 2012 — 31 березня 2014
Президент Франсуа Олланд 
Попередник Франсуа Фійон
Наступник Мануель Вальс
Народився 25 січня 1954(1954-01-25) (69 років)
Молевріє (департамент Мен і Луара, Франція) 
Відомий як політик
Країна Франція
Alma mater Нантський університет і JMU
Політична партія Соціалістична партія (Франція)
У шлюбі з  Бріжітт Терр'єн
Релігія католицтво
Нагороди
jmayrault.fr
Висловлювання у Вікіцитатах

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Жан-Марк Еро народився 25 січня 1950 року, в Молевріє, що в департаменті  Мен і Луара, син Жозефа Еро, колишнього сільськогосподарського робітника, який згодом працював на текстильній фабрики, та Жоржетти Узено, колишньої швачки, яка пізніше стала домогосподаркою. 

Ранню освіту здобув в католицькій початковій школі Святого Йосипа в Молевріє, після чого, в період між 1961 та 1968 роками, навчався в ліцеї Кольбера, в Шоле. Згодом вивчав німецьку мову в Нантському університеті. У 1969—1970 роки провів рік навчання в Вюрцбурзькому університеті в Південній Німеччині. 1972 року отримав диплом вчителя німецької мови. Він залишився в районі Нанта на рік випробувального терміну учительства, який провів у Резе. 

Еро виріс в католицькій родині, у юності брав участь у Русі сільської християнської молоді[fr]. Був близький до доктрини теології визволення, тож незабаром вступив до спілки Християнської робітничої молоді. Після з'їзду в Епіне (1971) вступив 1972 року до Соціалістичної партії Франції.

З 1973 року й до обранням в Національні збори в 1986 року він працював в учителем німецької мови в сусідньому Сен-Ерблені.

1977 року у 27-річному віці був обраний мером Сен-Ерблена. На цій посаді пропрацював дванадцять років. До 1991 року входив до лівого крила соціалістичної партії (так звані попереністи). 1989 року соціалістична партія здобула шанс виграти вибори мера у Нанті, оскільки колишній правий мер відмовився від повторного балотування. З грудня 1988 року Еро став офіційним кандидатом на посаду мера. Його виборча кампанія мала потужну підтримку від тодішнього президента Франсуа Міттерана та прем'єр-міністра Мішеля Рокара. 12 березня 1988 року Еро у першому турі набрав 50,19 % голосів (його суперник Данієль Ожро одержав 40 %). 1995, 2001 і 2008 Еро був переобраний на посаді мера Нанта.

Після перемоги на президентських виборах 2012 року Франсуа Олланда розглядалися дві кандидатури на посаду прем'єр-міністра: Мартін Обрі та Еро. На думку швейцарського журналіста Матьє фон Рора, вибір на користь Еро свідчить про технократичний характер уряду, окрім того — це жест назустріч Німеччині, оскільки Еро володіє німецькою та має добрі контакти з німецькими соціал-демократами.

Політична кар'єра Редагувати

Депутатська кар'єра Редагувати

Національні збори Франції Редагувати

Голова парламентської фракції соціалістів в Національних Зборах Франції в 1997—2012 роках. Переобирався головою фракції в 2002, 2007 роках. 

Член Національних Зборів Франції від департаменту Атлантична Луара (3-й виборчий округ): в 1986—2012. Вперше обраний 1986 року, переобраний в 1988, 1993, 1997, 2002, 2007 роках.   

Генеральна рада Редагувати

Генеральний радник департаменту Атлантична Луара: 1976—1982 роках. 

Муніципальна рада Редагувати

Мер міста Нанта: Починаючи з 20 березня 1989 року. Переобраний в 1995, 2001, 2008 роках. 

Муніципальний радник Нанта: Починаючи з 20 березні  1989 року. Переобраний в 1995, 2001, 2008 роках. 

Мер Сен-Ерблена: в 1977—1989 роках. Переобраний 1983 року. 

Муніципальний радник Сен-Ерблена: в 1977—1989. Переобраний 1983 року. 

Міське співтовариство Редагувати

Президент міської спільноти Нант-Метрополь[fr]: починаючи з 2002 року. Переобраний 2008 року. 

Член ради спільноти Нант-Метрополь: починаючи з 2002 року. Переобраний 2008 року. 

Урядова кар'єра Редагувати

15 травня 2012 року призначений Прем'єр-міністром Франції новим президентом Франції Франсуа Олландом. 

Перший склад уряду Жана-Марка Еро: 16 травня — 18 червня 2012 Редагувати

  • Жан-Марк Еро — Прем'єр-міністр;
  • Лоран Фабіус — міністр закордонних справ;
  • Венсан Пейон — міністр національної освіти; 
  • Крістен Тобіра — хранитель печаток, міністр юстиції;
  • П'єр Московічі — міністр економіки, фінансів та зовнішньої торгівлі;
  • Марісоль Турень — міністр соціальних справ та охорони здоров'я; 
  • Сесіль Дюфло — міністр житлового будівництва та рівності територій;
  • Мануель Вальс — міністр внутрішніх справ;
  • Ніколь Брик — міністр екології, енергетики та сталого розвитку; 
  • Арно Монтебур — міністр промислової модернізації; 
  • Мішель Сапен — міністр праці, зайнятості та соціального діалогу; 
  • Жан-Ів Ле Дріан — міністр оборони;
  • Орелі Філіппетті — міністр культури та масових комунікацій; 
  • Женев'єв Фьоразо — міністр вищої освіти та науки; 
  • Нажа Валле-Белькасем — міністр з прав жінок та прес-секретар уряду; 
  • Стефан Ле Фоль — міністр сільського господарства та агропромислового комплексу; 
  • Маріліз Лебраншу — міністр державної реформи, децентралізації та державної служби; 
  • Віктор Люрель — міністр заморських територій; 
  • Валері Фурнерон — міністр у справах спорту, молоді, народної освіти та суспільного життя. 

Міністри-делегати Редагувати

  • Жером Каюзак — міністр-делегат бюджету (в підпорядкуванні міністра економіки, фінансів та зовнішньої торгівлі);
  • Жорж По-Ланжевен — міністр-делегат успішної освіти (в підпорядкуванні міністра національної освіти);
  • Ален Бачили — міністр-делегат зі зв'язків з парламентом (в підпорядкуванні прем'єр-міністра);
  • Дельфін Бато — міністр-делегат у справах юстиції (в підпорядкуванні міністра юстиції);
  • Франсуа Ламі — міністр-делегат у справах міст (в підпорядкуванні міністра житлового будівництва та рівних територій); 
  • Бернар Казенно — міністр-делегат з європейських справ (в підпорядкуванні міністра закордонних справ); 
  • Мішель Делоне — міністр-делегат у справах людей похилого віку та залежності (в підпорядкуванні міністра соціальних справ та охорони здоров'я);
  • Сільвія Пінель — міністр-делегат ремесел, торгівлі і туризму (в підпорядкуванні міністра промислового відновлення);
  • Бенуа Амон — міністр-делегат у справах економічної та соціальної солідарності (в підпорядкуванні міністра економіки, фінансів та зовнішньої торгівлі);
  • Домінік Бертінотті — міністр-делегат з питань родини (в підпорядкуванні міністра соціальних справ та охорони здоров'я);
  • Марі-Арлетт Карлотта — міністр-делегат у справах інвалідів (в підпорядкуванні міністра соціальних справ та охорони здоров'я);
  • Паскаль Канфом — міністр-делегат у справах розвитку (в підпорядкуванні міністра закордонних справ);

 * Яміна Бангігі — міністр-делегат у справах французьких громадян за кордоном та франкофонії (в підпорядкуванні міністра закордонних справ);

  • Фредерік Кюв'є — міністр-делегат транспорту та морського господарства (в підпорядкуванні екології, енергетики та сталого розвитку);
  • Флер Пеллере — міністр-делегат у справах малого та середнього бізнесу, інновацій та цифрової економіки (в підпорядкуванні міністра промислового відновлення); 
  • Кадер Аріф — міністр-делегат у справах ветеранів (в підпорядкуванні міністра оборони). 

Другий склад уряду Жана-Марка Еро: 21 червня 2012 — 31 березня 2014 Редагувати

Прем'єр-міністр Жан-Марк Еро був повторно призначений прем'єр-міністром 18 червня 2012 та обіймав посаду до 31 березня 2014. Це був його другий уряд, призначений президентом Республіки Франсуа Олландом. 

  • Жан-Марк Еро — Прем'єр-міністр
  • Лоран Фабіус — міністр закордонних справ;
  • Венсан Пейон — міністр національної освіти; 
  • Крістен Тобіра — хранитель печаток, міністр юстиції;
  • П'єр Московічі — міністр економіки та фінансів;
  • Марісоль Турень — міністр соціальних справ та охорони здоров'я; 
  • Сесіль Дюфло — міністр житлового будівництва та рівності територій; 
  • Мануель Вальс — міністр внутрішніх справ;
  • Дельфін Бато — міністр екології, енергетики та сталого розвитку; 
  • Арно Монтебур — міністр промислового відновлення; 
  • Ніколь Брик — міністр зовнішньої торгівлі; 
  • Мішель Сапен — міністр праці, зайнятості, професійної підготовки та соціального діалогу; 
  • Жан-Ів Ле Дріан — міністр оборони;
  • Орелі Філіппетті — міністр культури та масових комунікацій; 
  • Женев'єв Фьоразо — міністр вищої освіти та науки; 
  • Нажа Валле-Белькасем — міністр з прав жінок та прессекретар уряду; 
  • Стефан Ле Фоль — міністр сільського господарства та агропромислового комплексу; 
  • Маріліз Лебраншу — міністр державної реформи, децентралізації та державної служби; 
  • Віктор Люрель — міністр заморських територій; 
  • Сільвія Пінель — міністр у справах ремесел, торгівлі та туризму; 
  • Валері Фурнерон — міністр у справах спорту, молоді, народного освіти та суспільного життя. 

Міністри-делегати Редагувати

  • Жером Каюзак — міністр-делегат бюджету (в підпорядкуванні міністра економіки, фінансів та зовнішньої торгівлі);
  • Жорж По-Ланжевен — міністр-делегат успішної освіти (в підпорядкуванні міністра національної освіти);
  • Ален Бачили — міністр-делегат зі зв'язків з парламентом (в підпорядкуванні прем'єр-міністра);
  • Франсуа Ламі — міністр-делегат у справах міст (в підпорядкуванні міністра житлового будівництва та рівних територій);
  • Бернар Казенно — міністр-делегат з європейських справ (в підпорядкуванні міністра закордонних справ); 
  • Мішель Делоне — міністр-делегат у справах людей похилого віку та залежності (в підпорядкуванні міністра соціальних справ та охорони здоров'я);
  • Бенуа Амон — міністр-делегат у справах економічної та соціальної солідарності (в підпорядкуванні міністра економіки, фінансів та зовнішньої торгівлі);
  • Домінік Бертінотті — міністр-делегат з питань родини (в підпорядкуванні міністра соціальних справ та охорони здоров'я);
  • Марі-Арлетт Карлотта — міністр-делегат у справах інвалідів (в підпорядкуванні міністра соціальних справ та охорони здоров'я);
  • Тьєррі Репентен — міністр-делегат з підготовки кадрів та навчання (в підпорядкуванні міністра праці, зайнятості, професійної підготовки та соціального діалогу);
  • Паскаль Канфом — міністр-делегат у справах розвитку (в підпорядкуванні міністра закордонних справ);
  • Яміна Бангігі — міністр-делегат у справах франкофонії (в підпорядкуванні міністра закордонних справ);
  • Фредерік Кюв'є — міністр-делегат транспорту, у справах моря та рибальства (в підпорядкуванні екології, енергетики та сталого розвитку);
  • Флер Пеллере — міністр-делегат у справах малого та середнього бізнесу, інновацій та цифрової економіки (в підпорядкуванні міністра промислового відновлення); 
  • Кадер Аріф — міністр-делегат у справах ветеранів (в підпорядкуванні міністра оборони). 

Родина Редагувати

Жан-Мішель Еро з 1971 року одружений з Бріжітт Терр'єн, також уродженкою Молевріє. Дружина закінчила філологічний факультет і з 1974 року працює вчителькою в коледжі. З 1982 до 2001 року обиралася генеральною радницею кантону Сен-Ерблен-Західний Ендр. Подружжя має двох дочок.

Примітки Редагувати

  1. "Jean-Marc Ayrault, le "réformiste décomplexé " " [ 15 травня 2012 у Wayback Machine.],Ле-Монд, 15 травня 2012 року
  2. ↑ Roger, Patrick (15 травня 2012 року). . Le Monde. Архів оригіналу за 15 травня 2012. Процитовано 24 червня 2012.  (фр.).
  3. (фр.) . le site de France Info. Архів оригіналу за 15 травня 2012. Процитовано 15 травня 2012. 
  4. . Архів оригіналу за 15 червня 2012. Процитовано 15 травня 2012. 
  5. Michaela Wiegel: Hybrid statt Hybris. [ 14 червня 2012 у Wayback Machine.] auf faz.net vom 10. Mai 2012
  6. Unsicher auf der Bastille [ 21 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Spiegel Online 7 травня 2012
  7. . Архів оригіналу за 17 червня 2012. Процитовано 24 червня 2012. 

Література Редагувати

  • Philippe Goulliaud: Jean-Marc Ayrault, la rançon de l'expérience. In: Le Figaro. 26. Juni 2007.
  • Alain Besson: Jean-Marc Ayrault. Une ambition nantaise… Editions Coiffard, Nantes 2004, ISBN 2-910366-49-9.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zhan Mark Ero fr Jean Marc Ayrault ɛʁo nar 25 sichnya 1950 19500125 Molevriye departament Men i Luara 1 Franciya francuzkij derzhavnij ta politichnij diyach Chlen Socialistichnoyi partiyi Miskij golova Sen Erblena z 14 bereznya 1977 do 20 bereznya 1989 roku Mer Nanta z 20 bereznya 1989 roku Prem yer ministr Franciyi z 15 travnya 2012 roku do 31 bereznya 2014 ministr zakordonnih sprav Franciyi z 11 lyutogo 2016 do 17 travnya 2017 roku Zhan Mark EroJean Marc Ayraultfr Jean Marc AyraultZhan Mark EroJean Marc Ayrault168 ij Prem yer ministr Franciyi 20 j Prem yer ministr P yatoyi respubliki15 travnya 2012 31 bereznya 2014Prezident Fransua Olland Poperednik Fransua FijonNastupnik Manuel ValsNarodivsya 25 sichnya 1954 1954 01 25 69 rokiv Molevriye departament Men i Luara Franciya Vidomij yak politikKrayina FranciyaAlma mater Nantskij universitet i JMUPolitichna partiya Socialistichna partiya Franciya U shlyubi z Brizhitt Terr yenReligiya katolictvoNagorodijmayrault frVislovlyuvannya u VikicitatahMediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Politichna kar yera 2 1 Deputatska kar yera 2 1 1 Nacionalni zbori Franciyi 2 2 Generalna rada 2 3 Municipalna rada 2 4 Miske spivtovaristvo 2 5 Uryadova kar yera 3 Pershij sklad uryadu Zhana Marka Ero 16 travnya 18 chervnya 2012 3 1 Ministri delegati 4 Drugij sklad uryadu Zhana Marka Ero 21 chervnya 2012 31 bereznya 2014 4 1 Ministri delegati 5 Rodina 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaBiografiya RedaguvatiZhan Mark Ero narodivsya 25 sichnya 1950 roku 2 v Molevriye sho v departamenti Men i Luara 2 sin Zhozefa Ero kolishnogo silskogospodarskogo robitnika yakij zgodom pracyuvav na tekstilnij fabriki ta Zhorzhetti Uzeno kolishnoyi shvachki yaka piznishe stala domogospodarkoyu Rannyu osvitu zdobuv v katolickij pochatkovij shkoli Svyatogo Josipa v Molevriye pislya chogo v period mizh 1961 ta 1968 rokami navchavsya v liceyi Kolbera v Shole 3 Zgodom vivchav nimecku movu v Nantskomu universiteti U 1969 1970 roki proviv rik navchannya v Vyurcburzkomu universiteti v Pivdennij Nimechchini 1972 roku otrimav diplom vchitelya nimeckoyi movi Vin zalishivsya v rajoni Nanta na rik viprobuvalnogo terminu uchitelstva yakij proviv u Reze Ero viris v katolickij rodini u yunosti brav uchast u Rusi silskoyi hristiyanskoyi molodi fr Buv blizkij do doktrini teologiyi vizvolennya tozh nezabarom vstupiv do spilki Hristiyanskoyi robitnichoyi molodi Pislya z yizdu v Epine 1971 vstupiv 1972 roku do Socialistichnoyi partiyi Franciyi Z 1973 roku j do obrannyam v Nacionalni zbori v 1986 roku vin pracyuvav v uchitelem nimeckoyi movi v susidnomu Sen Erbleni 4 1977 roku u 27 richnomu vici buv obranij merom Sen Erblena Na cij posadi propracyuvav dvanadcyat rokiv Do 1991 roku vhodiv do livogo krila socialistichnoyi partiyi tak zvani poperenisti 1989 roku socialistichna partiya zdobula shans vigrati vibori mera u Nanti oskilki kolishnij pravij mer vidmovivsya vid povtornogo balotuvannya Z grudnya 1988 roku Ero stav oficijnim kandidatom na posadu mera Jogo viborcha kampaniya mala potuzhnu pidtrimku vid todishnogo prezidenta Fransua Mitterana ta prem yer ministra Mishelya Rokara 12 bereznya 1988 roku Ero u pershomu turi nabrav 50 19 golosiv jogo supernik Daniyel Ozhro oderzhav 40 1995 2001 i 2008 Ero buv pereobranij na posadi mera Nanta Pislya peremogi na prezidentskih viborah 2012 roku Fransua Ollanda rozglyadalisya dvi kandidaturi na posadu prem yer ministra Martin Obri ta Ero 5 Na dumku shvejcarskogo zhurnalista Matye fon Rora vibir na korist Ero svidchit pro tehnokratichnij harakter uryadu okrim togo ce zhest nazustrich Nimechchini oskilki Ero volodiye nimeckoyu ta maye dobri kontakti z nimeckimi social demokratami 6 Politichna kar yera RedaguvatiDeputatska kar yera Redaguvati Nacionalni zbori Franciyi Redaguvati Golova parlamentskoyi frakciyi socialistiv v Nacionalnih Zborah Franciyi v 1997 2012 rokah Pereobiravsya golovoyu frakciyi v 2002 2007 rokah Chlen Nacionalnih Zboriv Franciyi vid departamentu Atlantichna Luara 3 j viborchij okrug v 1986 2012 Vpershe obranij 1986 roku pereobranij v 1988 1993 1997 2002 2007 rokah Generalna rada Redaguvati Generalnij radnik departamentu Atlantichna Luara 1976 1982 rokah Municipalna rada Redaguvati Mer mista Nanta Pochinayuchi z 20 bereznya 1989 roku Pereobranij v 1995 2001 2008 rokah Municipalnij radnik Nanta Pochinayuchi z 20 berezni 1989 roku Pereobranij v 1995 2001 2008 rokah Mer Sen Erblena v 1977 1989 rokah Pereobranij 1983 roku Municipalnij radnik Sen Erblena v 1977 1989 Pereobranij 1983 roku Miske spivtovaristvo Redaguvati Prezident miskoyi spilnoti Nant Metropol fr pochinayuchi z 2002 roku Pereobranij 2008 roku Chlen radi spilnoti Nant Metropol pochinayuchi z 2002 roku Pereobranij 2008 roku Uryadova kar yera Redaguvati 15 travnya 2012 roku priznachenij Prem yer ministrom Franciyi novim prezidentom Franciyi Fransua Ollandom 7 Pershij sklad uryadu Zhana Marka Ero 16 travnya 18 chervnya 2012 RedaguvatiZhan Mark Ero Prem yer ministr Loran Fabius ministr zakordonnih sprav Vensan Pejon ministr nacionalnoyi osviti Kristen Tobira hranitel pechatok ministr yusticiyi P yer Moskovichi ministr ekonomiki finansiv ta zovnishnoyi torgivli Marisol Turen ministr socialnih sprav ta ohoroni zdorov ya Sesil Dyuflo ministr zhitlovogo budivnictva ta rivnosti teritorij Manuel Vals ministr vnutrishnih sprav Nikol Brik ministr ekologiyi energetiki ta stalogo rozvitku Arno Montebur ministr promislovoyi modernizaciyi Mishel Sapen ministr praci zajnyatosti ta socialnogo dialogu Zhan Iv Le Drian ministr oboroni Oreli Filippetti ministr kulturi ta masovih komunikacij Zhenev yev Forazo ministr vishoyi osviti ta nauki Nazha Valle Belkasem ministr z prav zhinok ta pres sekretar uryadu Stefan Le Fol ministr silskogo gospodarstva ta agropromislovogo kompleksu Mariliz Lebranshu ministr derzhavnoyi reformi decentralizaciyi ta derzhavnoyi sluzhbi Viktor Lyurel ministr zamorskih teritorij Valeri Furneron ministr u spravah sportu molodi narodnoyi osviti ta suspilnogo zhittya Ministri delegati Redaguvati Zherom Kayuzak ministr delegat byudzhetu v pidporyadkuvanni ministra ekonomiki finansiv ta zovnishnoyi torgivli Zhorzh Po Lanzheven ministr delegat uspishnoyi osviti v pidporyadkuvanni ministra nacionalnoyi osviti Alen Bachili ministr delegat zi zv yazkiv z parlamentom v pidporyadkuvanni prem yer ministra Delfin Bato ministr delegat u spravah yusticiyi v pidporyadkuvanni ministra yusticiyi Fransua Lami ministr delegat u spravah mist v pidporyadkuvanni ministra zhitlovogo budivnictva ta rivnih teritorij Bernar Kazenno ministr delegat z yevropejskih sprav v pidporyadkuvanni ministra zakordonnih sprav Mishel Delone ministr delegat u spravah lyudej pohilogo viku ta zalezhnosti v pidporyadkuvanni ministra socialnih sprav ta ohoroni zdorov ya Silviya Pinel ministr delegat remesel torgivli i turizmu v pidporyadkuvanni ministra promislovogo vidnovlennya Benua Amon ministr delegat u spravah ekonomichnoyi ta socialnoyi solidarnosti v pidporyadkuvanni ministra ekonomiki finansiv ta zovnishnoyi torgivli Dominik Bertinotti ministr delegat z pitan rodini v pidporyadkuvanni ministra socialnih sprav ta ohoroni zdorov ya Mari Arlett Karlotta ministr delegat u spravah invalidiv v pidporyadkuvanni ministra socialnih sprav ta ohoroni zdorov ya Paskal Kanfom ministr delegat u spravah rozvitku v pidporyadkuvanni ministra zakordonnih sprav Yamina Bangigi ministr delegat u spravah francuzkih gromadyan za kordonom ta frankofoniyi v pidporyadkuvanni ministra zakordonnih sprav Frederik Kyuv ye ministr delegat transportu ta morskogo gospodarstva v pidporyadkuvanni ekologiyi energetiki ta stalogo rozvitku Fler Pellere ministr delegat u spravah malogo ta serednogo biznesu innovacij ta cifrovoyi ekonomiki v pidporyadkuvanni ministra promislovogo vidnovlennya Kader Arif ministr delegat u spravah veteraniv v pidporyadkuvanni ministra oboroni Drugij sklad uryadu Zhana Marka Ero 21 chervnya 2012 31 bereznya 2014 RedaguvatiPrem yer ministr Zhan Mark Ero buv povtorno priznachenij prem yer ministrom 18 chervnya 2012 ta obijmav posadu do 31 bereznya 2014 Ce buv jogo drugij uryad priznachenij prezidentom Respubliki Fransua Ollandom Zhan Mark Ero Prem yer ministr Loran Fabius ministr zakordonnih sprav Vensan Pejon ministr nacionalnoyi osviti Kristen Tobira hranitel pechatok ministr yusticiyi P yer Moskovichi ministr ekonomiki ta finansiv Marisol Turen ministr socialnih sprav ta ohoroni zdorov ya Sesil Dyuflo ministr zhitlovogo budivnictva ta rivnosti teritorij Manuel Vals ministr vnutrishnih sprav Delfin Bato ministr ekologiyi energetiki ta stalogo rozvitku Arno Montebur ministr promislovogo vidnovlennya Nikol Brik ministr zovnishnoyi torgivli Mishel Sapen ministr praci zajnyatosti profesijnoyi pidgotovki ta socialnogo dialogu Zhan Iv Le Drian ministr oboroni Oreli Filippetti ministr kulturi ta masovih komunikacij Zhenev yev Forazo ministr vishoyi osviti ta nauki Nazha Valle Belkasem ministr z prav zhinok ta pressekretar uryadu Stefan Le Fol ministr silskogo gospodarstva ta agropromislovogo kompleksu Mariliz Lebranshu ministr derzhavnoyi reformi decentralizaciyi ta derzhavnoyi sluzhbi Viktor Lyurel ministr zamorskih teritorij Silviya Pinel ministr u spravah remesel torgivli ta turizmu Valeri Furneron ministr u spravah sportu molodi narodnogo osviti ta suspilnogo zhittya Ministri delegati Redaguvati Zherom Kayuzak ministr delegat byudzhetu v pidporyadkuvanni ministra ekonomiki finansiv ta zovnishnoyi torgivli Zhorzh Po Lanzheven ministr delegat uspishnoyi osviti v pidporyadkuvanni ministra nacionalnoyi osviti Alen Bachili ministr delegat zi zv yazkiv z parlamentom v pidporyadkuvanni prem yer ministra Fransua Lami ministr delegat u spravah mist v pidporyadkuvanni ministra zhitlovogo budivnictva ta rivnih teritorij Bernar Kazenno ministr delegat z yevropejskih sprav v pidporyadkuvanni ministra zakordonnih sprav Mishel Delone ministr delegat u spravah lyudej pohilogo viku ta zalezhnosti v pidporyadkuvanni ministra socialnih sprav ta ohoroni zdorov ya Benua Amon ministr delegat u spravah ekonomichnoyi ta socialnoyi solidarnosti v pidporyadkuvanni ministra ekonomiki finansiv ta zovnishnoyi torgivli Dominik Bertinotti ministr delegat z pitan rodini v pidporyadkuvanni ministra socialnih sprav ta ohoroni zdorov ya Mari Arlett Karlotta ministr delegat u spravah invalidiv v pidporyadkuvanni ministra socialnih sprav ta ohoroni zdorov ya Tyerri Repenten ministr delegat z pidgotovki kadriv ta navchannya v pidporyadkuvanni ministra praci zajnyatosti profesijnoyi pidgotovki ta socialnogo dialogu Paskal Kanfom ministr delegat u spravah rozvitku v pidporyadkuvanni ministra zakordonnih sprav Yamina Bangigi ministr delegat u spravah frankofoniyi v pidporyadkuvanni ministra zakordonnih sprav Frederik Kyuv ye ministr delegat transportu u spravah morya ta ribalstva v pidporyadkuvanni ekologiyi energetiki ta stalogo rozvitku Fler Pellere ministr delegat u spravah malogo ta serednogo biznesu innovacij ta cifrovoyi ekonomiki v pidporyadkuvanni ministra promislovogo vidnovlennya Kader Arif ministr delegat u spravah veteraniv v pidporyadkuvanni ministra oboroni Rodina RedaguvatiZhan Mishel Ero z 1971 roku odruzhenij z Brizhitt Terr yen takozh urodzhenkoyu Molevriye Druzhina zakinchila filologichnij fakultet i z 1974 roku pracyuye vchitelkoyu v koledzhi Z 1982 do 2001 roku obiralasya generalnoyu radniceyu kantonu Sen Erblen Zahidnij Endr Podruzhzhya maye dvoh dochok Primitki Redaguvati Jean Marc Ayrault le reformiste decomplexe Arhivovano 15 travnya 2012 u Wayback Machine Le Mond 15 travnya 2012 roku a b Roger Patrick 15 travnya 2012 roku Jean Marc Ayrault le reformiste decomplexe Le Monde Arhiv originalu za 15 travnya 2012 Procitovano 24 chervnya 2012 fr fr Jean Marc Ayrault le site de France Info Arhiv originalu za 15 travnya 2012 Procitovano 15 travnya 2012 Biographical note on the website for Nantes Arhiv originalu za 15 chervnya 2012 Procitovano 15 travnya 2012 Michaela Wiegel Hybrid statt Hybris Arhivovano 14 chervnya 2012 u Wayback Machine auf faz net vom 10 Mai 2012 Unsicher auf der Bastille Arhivovano 21 chervnya 2012 u Wayback Machine na sajti Spiegel Online 7 travnya 2012 Portrait Jean Marc Ayrault fils d ouvrier epris d Europe a Matignon Arhiv originalu za 17 chervnya 2012 Procitovano 24 chervnya 2012 Literatura RedaguvatiPhilippe Goulliaud Jean Marc Ayrault la rancon de l experience In Le Figaro 26 Juni 2007 Alain Besson Jean Marc Ayrault Une ambition nantaise Editions Coiffard Nantes 2004 ISBN 2 910366 49 9 Posilannya RedaguvatiOficijnij sajt prem yer ministra Franciyi Arhivovano 7 travnya 2010 u Wayback Machine Pe a ru Fr Fr ru php Prem yer ministri Franciyi na Politichnomu atlasi Arhivovano 20 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Osobista storinka na sajti Nacionalnih zboriv Franciyi Arhivovano 15 travnya 2012 u Wayback Machine fr Php option com content amp view article amp id 35 amp Itemid 57 Biografiya na svoyemu osobistomu sajti fr fr Fr Oficijnij blog nedostupne posilannya z lipnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhan Mark Ero amp oldid 39535589