Лора́н Фа́біус (фр. Laurent Fabius; нар. 20 серпня 1946, Париж) — французький політик, член Соціалістичної партії (PS), колишній прем'єр-міністр Франції (1984–1986). Став прем'єр-міністром в 37 років, наймолодшим за всю історію П'ятої республіки.
| Лоран Фабіус | |
|---|---|
| | |
| Міністр закордонних і європейських справ Франції | |
| 16 травня 2012 — 11 лютого 2016 | |
| Президент | Франсуа Олланд |
| Попередник | Ален Жюппе |
| Наступник | Жан-Марк Еро |
| Прем'єр-міністр Франції | |
| 17 липня 1984 — 20 березня 1986 | |
| Президент | Франсуа Міттеран |
| Попередник | П'єр Моруа |
| Наступник | Жак Ширак |
| Народився | 20 серпня 1946 (77 років) Париж, Франція |
| Відомий як | політик, дипломат, лектор |
| Країна | Франція |
| Alma mater | ліцей Людовика Великого, Вища нормальна школа, Національна школа адміністрації (1973), Інститут політичних досліджень (1968) і ліцей Жансон-де-Саї |
| Політична партія | Соціалістична партія |
| Батько | André Fabiusd |
| У шлюбі з | Франсуаза Кастро (розведений) |
| Діти | Thomas Fabiusd, Victor Fabiusd і David Fabiusd |
| Нагороди | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
16 травня 2012 був призначений міністром закордонних і європейських справ Франції в новому уряді соціалістів Жана-Марка Еро та перебував на посаді до 11 лютого 2016.
Біографія Редагувати
Лоран Фабіус народився 20 серпня 1946 року в Парижі в сім'ї багатого артдилера ашкеназького єврея Андре Фабіуса і його дружини Луїзи (уродж. Мортімер). Має двох синів від колишньої дружини продюсера Франсуази Кастро.
Після закінчення одного з найпрестижніших вищих навчальних закладів Франції, Вищої школи адміністрації, Фабіус працював аудитором Державної ради. Був вперше обраний в Національні збори в 1978 році від Соціалістичної партії (СПФ). Незабаром після цього він увійшов у коло наближених лідера соціалістів Франсуа Міттерана. Коли Міттеран був обраний президентом в 1981 році, Лоран Фабіус став міністром бюджету, а через два роки — прем'єр-міністром. Він виступав за «новий» французький соціалізм, відкритий ринковій економіці. Вийшов у відставку після поразки соціалістів на парламентських виборах 1986 року.
Фабіус, як і Жоспен, розглядався наступником Міттерана. Однак, він не зміг стати першим секретарем СПФ на з'їздах 1988 і 1990 років, незважаючи на підтримку самого Міттерана. У 1988 році в 41 рік став наймолодшим президентом Національних зборів. У 1992 врешті-решт став першим секретарем СПФ, але пішов після розгромної поразки на парламентських виборах 1993 року.
Хоча Фабіус був символом сучасного французького соціалізму, його політичне ім'я сильно постраждало після скандалу з трансфузією зараженої вірусом СНІДу крові. Будучи виправданий в суді, він залишився замішаний у скандалі в громадській думці. Фабіус знову став президентом Національних зборів у 1997, потім міністром економіки (2000–2002) в кабінеті Ліонеля Жоспена. Після відходу Жоспена з політики Фабіус безуспішно намагався стати секретарем СПФ, після чого заявив, що він змінив свої погляди і увійшов в ліве крило партії.
Він очолював табір соціалістів, які виступали проти ратифікації Європейської конституції, але 1 грудня 2004 СПФ висловилася за Конституцію. Однак, Фабіус і після цього виступав у таборі противників Конституції і навіть розглядався як лідер руху. Коли французи проголосували проти Європейської конституції на референдумі 2005 року, йому дозволили залишитися в партії, але позбавили посади в Національному виконавчому комітеті партії. У 2007 році разом із Сеголен Руаяль і Домініком Стросс-Каном претендував на місце кандидата в президенти від СПФ, але при голосуванні відстав від обох.
Фабіус у свій час перебував у близьких стосунках з моделлю Карлою Бруні, нинішньої дружиною Саркозі.
Нагороди Редагувати
- Кавалер Великого хреста ордена Заслуг (Норвегія)
- Офіцер Національного ордена Квебеку
- Орден Зірки Румунії
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
- Фабіус // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- (фр.)
- (фр.)