Орден Вранішнього сонця, Орден Ранкового сонця, (яп. 旭日章 кіокудзіцусьо; англ. Order of the Rising Sun) — перший національний орден Японії. Третя за значимістю японська нагорода, після ордена Хризантеми та ордена Квітів павловнії. Заснований декретом Державної ради Японської імперії від 10 квітня 1875 року. Має 6 ступенів. Орденом нагороджуються як японці, так й іноземці. До реформи 2003 року орденом Вранішнього сонця нагороджувалися тільки чоловіки — як за військові, так і цивільні заслуги, орден мав 8 ступенів. Після реформи, обмеження щодо жінок були прибрані, орденом нагороджуються японці та іноземці за цивільні заслуги, 7-мий та 8-мий ступені прибрані й замінені Орденом Квітів павловнії.
| Орден Вранішнього Сонця яп. 旭日章 | |
| Країна | Японія |
|---|---|
| Тип | Орден |
| Система | Нагороди Японії |
| Статус | нагороджується |
| На честь: | схід Сонця |
| Нагородження | |
| Засновано: | 10 квітня 1875 року |
| Нагороджені: | |
| Категорія:Кавалери ордена Вранішнього сонця (54) | |
| Черговість | |
| Старша нагорода | Орден Квітів павловнії |
| Молодша нагорода | Орден Священного скарбу |
| Орден Вранішнього Сонця у Вікісховищі |
Ступені Редагувати
Орден має шість ступенів (до 2003 року — вісім). Перший ступінь спершу був розділений на два класи — «Орден Вранішнього сонця з квітами павловнії», як найвищий ступінь ордену, і «Орден Вранішнього сонця на великій стрічці». У наш час[коли?] орден Вранішнього сонця з квітами павловнії виділений в окрему нагороду — Орден Квітів павловнії, що займає в нагородній системі Японії другу позицію після ордену Хризантеми.
Ступені Ордену Вранішнього сонця:
- 1 ступінь — знак ордена на великій стрічці, зірка.
- 2 ступінь — знак ордена на шийній стрічці, зірка.
- 3 ступінь — знак ордена на шийній стрічці.
- 4 ступінь — знак ордена на нагрудній колодці з розеткою.
- 5 ступінь — знак ордена на нагрудній колодці.
- 6 ступінь — знак ордена меншого розміру, аніж попередній ступінь, на нагрудній колодці.
Кавалери ордену з України Редагувати
З українців орденом Вранішнього сонця нагороджені перекладачі Іван Дзюб, Іван Бондаренко, сходознавці Борис Яценко, Володимир Резаненко і Володимир Пирогов, а також дипломат Микола Кулінич, Мирон Федоришин.
Знаки ордену Редагувати
Посилання Редагувати
| Це незавершена стаття про нагороду. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |