Де́від Ві́льям До́нальд Камерон (англ. David William Donald Cameron; нар. 9 жовтня 1966) — 75-й прем'єр-міністр Великої Британії (з 11 травня 2010 до 13 липня 2016), лідер Консервативної партії Великої Британії у 2005—2016 роках, член Парламенту по виборчому округу Вітні. 2010 року очолив коаліційний уряд з ліберальними демократами, ставши наймолодшим прем'єр-міністром країни за останні 198 років.
| Девід Камерон David Cameron | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 11 травня 2010 — 13 липня 2016 | |||
| Монарх: | Єлизавета II | ||
| Попередник: | Ґордон Браун | ||
| Наступник: | Тереза Мей | ||
| 2005 — 2016 | |||
| Попередник: | Майкл Говард | ||
| Наступник: | Тереза Мей | ||
| |||
| 7 червня 2001 — 12 вересня 2016 | |||
| Попередник: | Шон Вудворд | ||
| Ім'я при народженні: | Девід Вільям Дональд Камерон | ||
| Народження: | 9 жовтня 1966[…] (56 років) Мерілебон, Вестмінстер, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія | ||
| Національність: | Британець | ||
| Країна: | Велика Британія | ||
| Релігія: | Англіканство | ||
| Освіта: | Heatherdown Preparatory Schoold, Ітонський коледж і Брейсноуз коледж | ||
| Партія: | Консервативна партія | ||
| Батько: | Ian Donald Camerond | ||
| Мати: | Mary Fleur Mountd | ||
| Шлюб: | Саманта Кемерон | ||
| Діти: | Ненсі Ґвен, Артур Еван, Айвен Реджинальд (†) | ||
| Автограф: | |||
| Нагороди: | |||
| Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Девід Камерон народився в родині біржового маклера Іана Дональда Камерона і Мері Флер Маунт, дочки сера Вільяма Маунта, 2-го баронета. Камерон має шотландські корені, один з його предків був спорідненим з королем Вільгельмом IV Ганноверським. Навчався в Ітонському коледжі. У цей час на рік перервав своє навчання і прожив певний час у Гонконзі, перебував у Радянському Союзі, де за його зізнанням КДБ намагався завербувати його.
Навчання продовжив у Брейсноуз коледжі Оксфордського університету, який закінчив зі ступенем бакалавра в галузі політології, філософії та економіки. У студентські роки вживав алкоголь і легкі наркотики, такі як марихуана. Освіту закінчив з відзнакою у 1988 році, потім працював протягом чотирьох років у науково-дослідному відділі Консервативної партії. Після виборів 1992 року став спеціальним радником уряду, спочатку у відділі Казначейства, а потім у Міністерстві внутрішніх справ. У 1994–2001 роках був директором корпоративних зв'язків медійної Carlton Communications.
Політичне життя Редагувати
Перша спроба потрапити в Палату громад парламенту Камерон зробив ще у 1997 році, але не набрав необхідної кількості голосів. У 2001 році, нарешті переміг і потрапив до парламенту, вигравши вибори у виборчому окрузі Вітні. Відразу ж після виборів став членом парламентського комітету з внутрішніх справ. У 2003 році був призначений заступником голови Консервативної партії. Рік потому, став основним доповідачем консерваторів з питань місцевого самоврядування. Пізніше був призначений міністром освіти тіньового кабінету опозиції.
Після поразки консерваторів на наступних виборах у травні 2005 року Камерон заявив про намір балотуватися на посаду голови Консервативної партії. У першому турі виборів голови партії, який відбувся 18 жовтня, Камерон, несподівано для багатьох отримав друге місце і 56 голосів проти Девіда Дейвіса, який мав 62 голоси. Однак вже у другому турі 20 жовтня Камерон отримав 78 % голосів і став головою Консервативної партії. Офіційним лідером парламентської опозиції був призначений 6 грудня 2005 року.
Після виборів, Камерон запровадив деякі зміни у політику Консервативної партії — почав робити більший акцент на «соціальну відповідальність», активну співпрацю приватних осіб, компаній та місцевої влади. Також виступав за обмеження фінансування політичних партій із приватних джерел.
На посаді Прем'єр-міністра Редагувати
Під час парламентських виборів 2010 року консерватори під головуванням Камерона отримали велику кількість місць у парламенті — 306, однак для формування більшості не вистачило 20 голосів і вони були вимушені увійти у коаліцію з Ліберальними демократами і сформувати уряд, в якому Девід Камерон став прем'єр міністром.
Велика Британія та Євросоюз
25 жовтня 2014 року Камерон відмовився збільшувати британський внесок у бюджет Євросоюзу, який просив додатково виділити 2,1 мільярда євро. На думку Камерона, ЄС повинен дати владі Англії більше прав в галузі контролю над власним кордоном, в тому числі обмежити міграційний потік з інших країн, що належать до складу ЄС. На 2017 рік у Великій Британії планується референдум, на який буде внесено питання членства країни у Євросоюзі. Він називає це одним з головних пунктів програми своєї партії консерваторів. Водночас Камерон заявив, що Велика Британія готова залишитись в ЄС при умові реформування даного союзу .
У лютому 2016 року Девід Камерон під час 40 годинних переговорів із ЄС домовився про особливий статус Великої Британії в Євросоюзі і про те, що його країна зможе не виплачувати повністю виплати мігрантам з інших країн ЄС протягом наступних семи років.
Але вже у червні 2016 року пройшов референдум про вихід Британії із ЄС, 51,9 % учасників якого проголосували за вихід.
Українська криза Редагувати
5 червня 2014 року Д. Камерон під час зустрічі відмовився потиснути руку В.Путіну. Водночас, за словами прес-секретаря останнього, після завершення зустрічі політики таки потиснули один одному руки.
На думку Камерона, найкращим варіантом підтримки України з боку Євросоюзу буде запровадження нових санкцій проти Росії. Він не вважає, що озброїти українські урядові війська було б правильним підходом.
«Найкраще, що ми можемо зробити для допомоги України — це вибудувати коаліцію у Європі та Америці для жорстких санкцій, щоб продемонструвати Росії, що відносини з рештою світу докорінно міняються».
17 жовтня після міланського саміту Д.Камерон заявив, що, якщо Росія не виведе з України свої війська, Євросоюз буде готовий зберегти санкції та продовжувати тиск на Росію.
24 лютого 2015 року Камерон анонсував відправку в Україну англійських військових інструкторів.
Напад Редагувати
28 жовтня 2014 року у британському місті Лідс біля міської ратуші на Камерона напав місцевий житель, коли прем'єр виступав зі звітом про запуск нового залізничного сполучення між Лідсом і Манчестером. Порушник пробився до прем'єра з протилежного боку дороги, проскочивши одного з охоронців. Винуватець був схоплений охороною, але через деякий час був відпущений.
Наслідки референдуму Редагувати
24 червня 2016 року Прем'єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон повідомив, що піде у відставку після референдуму про вихід Великої Британії з ЄС. 13 липня королева Єлизавета II прийняла відставку Девіда Камерона.
Цікаві факти Редагувати
На початку січня 2015 року Девід Камерон розповів, що президент США Барак Обама іноді називає його «братан».
Примітки Редагувати
- Deutsche Nationalbibliothek Record #13289016X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- http://www.nytimes.com/2010/05/12/world/europe/12cameron.html
- https://www.biographyonline.net/politicians/uk/david-cameron.html
- https://ethnicelebs.com/david-cameron
- http://www.nytimes.com/2010/05/14/world/europe/14britain.html
- http://www.nytimes.com/travel/guides/europe/britain/england/liverpool/hotels.html
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Kindred Britain
- ↑ . BBC Україна. 13.07.2016. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 13.07.2016.
- . Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 7 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 6 грудня 2014. Процитовано 7 листопада 2014.
- london_nazivaye_spekulyatsiyami_mirkuvannya_pro_mozhliviy_vihid_velikoyi_britaniyi_z_yes&objectId=1328730 Лондон називає спекуляціями міркування про можливий вихід Великої Британії з ЄС[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 21 лютого 2016. Процитовано 20 лютого 2016.
- . Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 7 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 7 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 7 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 7 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 24 лютого 2015. Процитовано 24 лютого 2015.
- . Архів оригіналу за 8 листопада 2014. Процитовано 7 листопада 2014.
- . 112.ua. 24 червня 2016. Архів оригіналу за 27 червня 2016.
- . ukranews.com. Українські новини. 24 червня 2016. Архів оригіналу за 27 червня 2016.
- . Архів оригіналу за 6 січня 2015. Процитовано 6 січня 2015.
Джерела Редагувати
- (англ.)
- У Великій Британії при владі новий уряд // BBC [ 15 травня 2010 у Wayback Machine.] (укр.)
Посилання Редагувати
- Carloc Fresneda. David Cameron, el hombre que partió Europa // El Mundo, 25/06/2016 — укр. переклад: Карлос Фреснеда. Девід Кемерон: людина, яка розколола Європу [ 28 червня 2016 у Wayback Machine.].
| Це незавершена стаття про британського політика чи політикиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |