www.wikidata.uk-ua.nina.az

Державний лад Великої Британії Політична структура Великої Британії заснована на принципі унітарної держави та конституц

Державний лад Великої Британії

Політична структура Великої Британії заснована на принципі унітарної держави та конституційної монархії. Її система уряду (знана як Вестмінстерська система) прийнята і в інших державах Співдружності, таких як Канада, Індія, Австралія, Нова Зеландія, Сінгапур, Малайзія та Ямайка.

Британська Конституція не кодифікована і має як письмові, так і неписьмові джерела. До перших належать Акти Парламенту, а також судові рішення. Другі іменуються конституційними звичаями (конвенціями).

Голова держави та джерело виконавчої, судової та законодавчої влади в Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії — британський монарх, нині — король Чарльз III За конвенцією монарх призначає лідера партії, що має більшість у Палаті громад, прем'єр-міністром, хоча теоретично має право затвердити на цей пост будь-якого британського громадянина, навіть парламентарія або члена Палати лордів. Монарх дає королівську згоду на біллі парламенту, при цьому формально має право відмовити (останній випадок був 11 березня 1708). Монарх може також розпустити парламент за порадою прем'єр-міністра (не спостерігається на практиці), але де-юре має владу розпустити парламент з власної волі, без згоди прем'єра. Інші королівські повноваження, звані королівськими прерогативами (призначати міністрів, оголошувати війну), що належать виконавчій владі, здійснюються від імені Корони прем'єр-міністром та Кабінетом міністрів. Роль Монарха в публічній політиці обмежена церемоніальними функціями.

Монарх щотижня зустрічається з прем'єр-міністром та іншими членами Кабінету. Фактичним політичним лідером Британії є Прем'єр-міністр, останнім часом — глава Консервативної партії Ліз Трасс(з 6 вересня 2022 р.). Носієм суверенітету є «Король в Парламенті».

Велика Британія є постійним членом Ради Безпеки ООН, членом Великої сімки (G7), Організації економічного співробітництва та розвитку.

Конституція Редагувати

Головна категорія: Конституція Великої Британії

У формі єдиного документа конституції не існує. Конституційне значення мають традиції, законодавчі акти Парламенту та судові прецеденти.

Глава держави Редагувати

Інститут президентства відсутній. Глава держави — Король, Його Величність Карл ІІІ.

Глава держави — монарх (король). Король Карл ІІІ є 41-м британським монархом з часів Вільяма Завойовника (1066 р.) і належить до Віндзорської династії. Король вважається верховним носієм виконавчої влади, главою судової системи, верховним головнокомандувачем збройних сил, світським главою англіканської церкви, має формально-конституційне право скликати Парламент, розпускати Палату Громад, санкціонувати законопроєкти, схвалені Парламентом. Поза цим, всі основні прерогативи державної влади здійснюються Парламентом та Урядом.

Законодавча влада Редагувати

Головна категорія: Парламент Великої Британії

Парламент є незалежним законотворчим органом. Складається з двох палат.

Депутати Палати Громад обираються на 5 років за мажоритарною системою, відносною більшістю прямим і таємним голосуванням на основі загального виборчого права особами, яким виповнилося 18 років.

Спікер Палати Громад — Ліндсей Гойл (з 4 листопада 2019 року).

Палата Лордів складається з довічних перів (після проведення першого етапу конституційної реформи у листопаді 1999 року майже всі спадкові пери, за винятком спеціально обраних 92, були позбавлені права засідати у Палаті Лордів), спеціально обраних спадкових перів, лордів-суддів з апеляцій та «духовних лордів» — двох архієпископів та 24 єпископів Англіканської Церкви. Кількісний склад Палати Лордів може змінюватись за рахунок зміни кількості довічних перів, чия загальна чисельність не регулюється законодавством.

Спікер Палати Лордів — барон Норман Фаулер(з 1 вересня 2016 року).

В умовах відсутності конституції і за положенням «парламентського суверенітету» Парламент не зв'язаний раніше ухваленими рішеннями і може скасовувати акти конституційного значення. Британські суди позбавлені права переглядати або скасовувати акти Парламенту.

Виконавча влада Редагувати

Головна категорія: Кабінет міністрів Великої Британії

Уряд країни, як правило, очолюється лідером партії, яка перемогла на виборах і має найбільшу кількість місць y Палаті Громад, складається з членів Кабінету, міністрів, що не входять до складу Кабінету, і молодших міністрів (всього налічується близько 100 осіб). Прем'єр-міністр одноосібно формує склад Уряду та визначає, хто з міністрів входить до складу Кабінету.

З 2022 року посаду прем'єр-міністра займає Лізз Трас.

Судова влада Редагувати

Головна категорія: Судова система Великої Британії

Судова колегія Палати Лордів (найвища апеляційна інстанція у цивільних справах по всій країні, у кримінальних справах — в Англії, Уельсі та Північній Ірландії), Верховні Суди Англії, Уельсу та Північної Ірландії, Шотландський Сесійний та Верховний Суд

Ключові політичні партії та їх лідери Редагувати

Головна категорія: Політичні партії Великої Британії

Міжнародний статус країни Редагувати

Головна категорія: Зовнішня політика Великої Британії

Міжнародний статус країни з моменту ухвалення у 1931 році Вестмінстерського статуту Велика Британія в особі свого монарха стала вважатись головою Британської Співдружності Націй, нині — Співдружності (The Commonwealth), до складу якої входять 53 держави, які отримали незалежність в результаті деколонізації, або мають традиційно тісні відносини з іншими країнами Співдружності. Під контролем Великої Британії продовжують залишатися 13 заморських територій.

Велика Британія — одна з країн-засновників ООН та постійний член Ради Безпеки, з 1949 року — член НАТО; з 1973 — член Європейського Союзу.

Джерела Редагувати

  • Oxford Dictionary of National Biography (2004) online [ 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.]; short scholarly biographies of all the major people who died by 2009
  • Addison, Paul and Harriet Jones, eds. A Companion to Contemporary Britain: 1939—2000 (2005) excerpt and text search [ 5 серпня 2013 у Wayback Machine.]
  • Budge, Ian, et al. eds. The New British Politics (4th ed. 2007) 712pp
  • Butler, David. British General Elections Since 1945 (1995) 195pp; excerpt and text search [ 4 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  • Cannon, John, ed. The Oxford Companion to British History (2003), historical encyclopedia; 4000 entries in 1046pp excerpt and text search [ 22 лютого 2012 у Wayback Machine.]
  • Childs, David. Britain since 1945: A Political History (2012) excerpt and text search [ 8 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  • Cook, Chris and John Stevenson, eds. Longman Companion to Britain Since 1945 (1995) 336pp
  • Hennessy, Peter. The Prime Minister: The Office and Its Holders Since 1945 (2001) except and text search [ 7 грудня 2013 у Wayback Machine.]; Attlee to Blair; 688pp
  • Jones, Harriet, and Mark Clapson, eds. The Routledge Companion to Britain in the Twentieth Century (2009) excerpt and text search [ 8 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  • King, Anthony. The British Constitution (2011) 464pp
  • Leventhal, F.M. Twentieth-Century Britain: An Encyclopedia (2nd ed. 2002) 640pp; short articles by scholars
  • Marr, Andrew. A History of Modern Britain (2009); also published as The Making of Modern Britain (2010), popular history 1945—2005
  • Pugh, Martin. Speak for Britain!: A New History of the Labour Party (2011) excerpt and text search [ 22 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  • Ramsden, John, ed. The Oxford Companion to Twentieth-Century British Politics (2005) excerpt and text search [ 8 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  1. . BBC News (en-GB). 4 квітня 2020. Архів оригіналу за 4 квітня 2020. Процитовано 11 травня 2020. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Politichna struktura Velikoyi Britaniyi zasnovana na principi unitarnoyi derzhavi ta konstitucijnoyi monarhiyi Yiyi sistema uryadu znana yak Vestminsterska sistema prijnyata i v inshih derzhavah Spivdruzhnosti takih yak Kanada Indiya Avstraliya Nova Zelandiya Singapur Malajziya ta Yamajka Britanska Konstituciya ne kodifikovana i maye yak pismovi tak i nepismovi dzherela Do pershih nalezhat Akti Parlamentu a takozh sudovi rishennya Drugi imenuyutsya konstitucijnimi zvichayami konvenciyami Golova derzhavi ta dzherelo vikonavchoyi sudovoyi ta zakonodavchoyi vladi v Spoluchenomu Korolivstvi Velikoyi Britaniyi ta Pivnichnoyi Irlandiyi britanskij monarh nini korol Charlz III Za konvenciyeyu monarh priznachaye lidera partiyi sho maye bilshist u Palati gromad prem yer ministrom hocha teoretichno maye pravo zatverditi na cej post bud yakogo britanskogo gromadyanina navit parlamentariya abo chlena Palati lordiv Monarh daye korolivsku zgodu na billi parlamentu pri comu formalno maye pravo vidmoviti ostannij vipadok buv 11 bereznya 1708 Monarh mozhe takozh rozpustiti parlament za poradoyu prem yer ministra ne sposterigayetsya na praktici ale de yure maye vladu rozpustiti parlament z vlasnoyi voli bez zgodi prem yera Inshi korolivski povnovazhennya zvani korolivskimi prerogativami priznachati ministriv ogoloshuvati vijnu sho nalezhat vikonavchij vladi zdijsnyuyutsya vid imeni Koroni prem yer ministrom ta Kabinetom ministriv Rol Monarha v publichnij politici obmezhena ceremonialnimi funkciyami Monarh shotizhnya zustrichayetsya z prem yer ministrom ta inshimi chlenami Kabinetu Faktichnim politichnim liderom Britaniyi ye Prem yer ministr ostannim chasom glava Konservativnoyi partiyi Liz Trass z 6 veresnya 2022 r Nosiyem suverenitetu ye Korol v Parlamenti Velika Britaniya ye postijnim chlenom Radi Bezpeki OON chlenom Velikoyi simki G7 Organizaciyi ekonomichnogo spivrobitnictva ta rozvitku Zmist 1 Konstituciya 2 Glava derzhavi 3 Zakonodavcha vlada 4 Vikonavcha vlada 5 Sudova vlada 6 Klyuchovi politichni partiyi ta yih lideri 7 Mizhnarodnij status krayini 8 DzherelaKonstituciya RedaguvatiGolovna kategoriya Konstituciya Velikoyi Britaniyi U formi yedinogo dokumenta konstituciyi ne isnuye Konstitucijne znachennya mayut tradiciyi zakonodavchi akti Parlamentu ta sudovi precedenti Glava derzhavi RedaguvatiInstitut prezidentstva vidsutnij Glava derzhavi Korol Jogo Velichnist Karl III Glava derzhavi monarh korol Korol Karl III ye 41 m britanskim monarhom z chasiv Vilyama Zavojovnika 1066 r i nalezhit do Vindzorskoyi dinastiyi Korol vvazhayetsya verhovnim nosiyem vikonavchoyi vladi glavoyu sudovoyi sistemi verhovnim golovnokomanduvachem zbrojnih sil svitskim glavoyu anglikanskoyi cerkvi maye formalno konstitucijne pravo sklikati Parlament rozpuskati Palatu Gromad sankcionuvati zakonoproyekti shvaleni Parlamentom Poza cim vsi osnovni prerogativi derzhavnoyi vladi zdijsnyuyutsya Parlamentom ta Uryadom Zakonodavcha vlada RedaguvatiGolovna kategoriya Parlament Velikoyi Britaniyi Parlament ye nezalezhnim zakonotvorchim organom Skladayetsya z dvoh palat Deputati Palati Gromad obirayutsya na 5 rokiv za mazhoritarnoyu sistemoyu vidnosnoyu bilshistyu pryamim i tayemnim golosuvannyam na osnovi zagalnogo viborchogo prava osobami yakim vipovnilosya 18 rokiv Spiker Palati Gromad Lindsej Gojl z 4 listopada 2019 roku Palata Lordiv skladayetsya z dovichnih periv pislya provedennya pershogo etapu konstitucijnoyi reformi u listopadi 1999 roku majzhe vsi spadkovi peri za vinyatkom specialno obranih 92 buli pozbavleni prava zasidati u Palati Lordiv specialno obranih spadkovih periv lordiv suddiv z apelyacij ta duhovnih lordiv dvoh arhiyepiskopiv ta 24 yepiskopiv Anglikanskoyi Cerkvi Kilkisnij sklad Palati Lordiv mozhe zminyuvatis za rahunok zmini kilkosti dovichnih periv chiya zagalna chiselnist ne regulyuyetsya zakonodavstvom Spiker Palati Lordiv baron Norman Fauler z 1 veresnya 2016 roku V umovah vidsutnosti konstituciyi i za polozhennyam parlamentskogo suverenitetu Parlament ne zv yazanij ranishe uhvalenimi rishennyami i mozhe skasovuvati akti konstitucijnogo znachennya Britanski sudi pozbavleni prava pereglyadati abo skasovuvati akti Parlamentu Vikonavcha vlada RedaguvatiGolovna kategoriya Kabinet ministriv Velikoyi Britaniyi Uryad krayini yak pravilo ocholyuyetsya liderom partiyi yaka peremogla na viborah i maye najbilshu kilkist misc y Palati Gromad skladayetsya z chleniv Kabinetu ministriv sho ne vhodyat do skladu Kabinetu i molodshih ministriv vsogo nalichuyetsya blizko 100 osib Prem yer ministr odnoosibno formuye sklad Uryadu ta viznachaye hto z ministriv vhodit do skladu Kabinetu Z 2022 roku posadu prem yer ministra zajmaye Lizz Tras Sudova vlada RedaguvatiGolovna kategoriya Sudova sistema Velikoyi Britaniyi Sudova kolegiya Palati Lordiv najvisha apelyacijna instanciya u civilnih spravah po vsij krayini u kriminalnih spravah v Angliyi Uelsi ta Pivnichnij Irlandiyi Verhovni Sudi Angliyi Uelsu ta Pivnichnoyi Irlandiyi Shotlandskij Sesijnij ta Verhovnij SudKlyuchovi politichni partiyi ta yih lideri RedaguvatiGolovna kategoriya Politichni partiyi Velikoyi Britaniyi Lejboristska partiya Stvorena v 1890 roci Nalichuye blizko 200 tis chleniv Lider partiyi Kir Starmer z kvitnya 2020 1 Konservativna partiya Data zasnuvannya 1671 rik partiya Tori yak Konservativna partiya isnuye z 1830 roku Nalichuye blizko 290 tis chleniv Lider partiyi Boris Dzhonson Liberalno demokratichna partiya Sformovana v berezni 1988 roku shlyahom ob yednannya liberalnoyi ta social demokratichnoyi partij Nalichuye blizko 70 tis chleniv Lider Ed Dejvi ta Mark Pak Mizhnarodnij status krayini RedaguvatiGolovna kategoriya Zovnishnya politika Velikoyi Britaniyi Mizhnarodnij status krayini z momentu uhvalennya u 1931 roci Vestminsterskogo statutu Velika Britaniya v osobi svogo monarha stala vvazhatis golovoyu Britanskoyi Spivdruzhnosti Nacij nini Spivdruzhnosti The Commonwealth do skladu yakoyi vhodyat 53 derzhavi yaki otrimali nezalezhnist v rezultati dekolonizaciyi abo mayut tradicijno tisni vidnosini z inshimi krayinami Spivdruzhnosti Pid kontrolem Velikoyi Britaniyi prodovzhuyut zalishatisya 13 zamorskih teritorij Velika Britaniya odna z krayin zasnovnikiv OON ta postijnij chlen Radi Bezpeki z 1949 roku chlen NATO z 1973 chlen Yevropejskogo Soyuzu Dzherela RedaguvatiOxford Dictionary of National Biography 2004 online Arhivovano 10 zhovtnya 2016 u Wayback Machine short scholarly biographies of all the major people who died by 2009 Addison Paul and Harriet Jones eds A Companion to Contemporary Britain 1939 2000 2005 excerpt and text search Arhivovano 5 serpnya 2013 u Wayback Machine Budge Ian et al eds The New British Politics 4th ed 2007 712pp Butler David British General Elections Since 1945 1995 195pp excerpt and text search Arhivovano 4 grudnya 2013 u Wayback Machine Cannon John ed The Oxford Companion to British History 2003 historical encyclopedia 4000 entries in 1046pp excerpt and text search Arhivovano 22 lyutogo 2012 u Wayback Machine Childs David Britain since 1945 A Political History 2012 excerpt and text search Arhivovano 8 grudnya 2013 u Wayback Machine Cook Chris and John Stevenson eds Longman Companion to Britain Since 1945 1995 336pp Hennessy Peter The Prime Minister The Office and Its Holders Since 1945 2001 except and text search Arhivovano 7 grudnya 2013 u Wayback Machine Attlee to Blair 688pp Jones Harriet and Mark Clapson eds The Routledge Companion to Britain in the Twentieth Century 2009 excerpt and text search Arhivovano 8 grudnya 2013 u Wayback Machine King Anthony The British Constitution 2011 464pp Leventhal F M Twentieth Century Britain An Encyclopedia 2nd ed 2002 640pp short articles by scholars Marr Andrew A History of Modern Britain 2009 also published as The Making of Modern Britain 2010 popular history 1945 2005 Pugh Martin Speak for Britain A New History of the Labour Party 2011 excerpt and text search Arhivovano 22 veresnya 2016 u Wayback Machine Ramsden John ed The Oxford Companion to Twentieth Century British Politics 2005 excerpt and text search Arhivovano 8 grudnya 2013 u Wayback Machine Keir Starmer elected as new Labour leader BBC News en GB 4 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2020 Procitovano 11 travnya 2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Derzhavnij lad Velikoyi Britaniyi amp oldid 40336672