Тереза Мері Мей (англ. Theresa Mary May, в дівоцтві Брасіер; нар. 1 жовтня 1956, Істборн, Східний Сассекс, Англія) — колишня 76-й прем'єр-міністр Великої Британії з 13 липня 2016 року до 24 липня 2019 року. Лідер Консервативної партії (торі) з липня 2016 року до 23 липня 2019 року, Міністр внутрішніх справ Великої Британії з травня 2010 до липня 2016 року і міністр у справах жінок та рівноправності в уряді Девіда Камерона з травня 2010 до вересня 2012 року.
Тереза Мей Theresa May | |
13 липня 2016 — 24 липня 2019 | |
---|---|
Монарх: | Єлизавета II |
Попередник: | Девід Камерон |
Наступник: | Борис Джонсон |
11 липня 2016 — 23 липня 2019 | |
Прем'єр-міністр: | Тереза Мей |
Попередник: | Девід Камерон |
Наступник: | Борис Джонсон |
12 травня 2010 — 13 липня 2016 | |
Прем'єр-міністр: | Девід Камерон |
Попередник: | Алан Джонсон |
Наступник: | Ембер Радд |
| |
12 травня 2010 — 4 вересня 2012 | |
Прем'єр-міністр: | Девід Камерон |
Попередник: | Гаррієт Гарман |
Наступник: | Марія Міллер |
| |
з 1 травня 1997 | |
Попередник: | Новий округ |
Ім'я при народженні: | англ. Theresa Mary Brasier |
Народження: | 1 жовтня 1956[…] (67 років) Істборн, Істборн[d], Східний Сассекс[d], Східний Сассекс, Велика Британія |
Країна: | Велика Британія |
Релігія: | англіканство |
Освіта: | Wheatley Park Schoold і Коледж святого Х'юd (1977) |
Партія: | Консервативна |
Батько: | Hubert Brasierd |
Мати: | Zaidee Mary Brasierd |
Шлюб: | Філіп Джон Мей |
Автограф: | |
Нагороди: | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Закінчила Оксфордський університет зі ступенем бакалавра географії. Працювала в Банку Англії і органах самоврядування Лондона. Брала участь у парламентських виборах 1992 року в окрузі Північно-Західний Дарем[en] і в дострокових виборах 1994 року в окрузі Баркінг[en], але невдало. На виборах 1997 року була обрана від нового округу Мейденгед; відтоді її постійно переобирали.
У 1997–2002 роках посідала різні другорядні посади в тіньовому уряді консерваторів. У 2002 році стала першою жінкою-головою Консервативної партії і займалася, на відміну від лідера партії, забезпечувала технічні питання із функціонування партії консерваторів. Упродовж 2003–2005 років була тіньовим міністром транспорту і, одночасно, тіньовим міністром продовольства й екології. Із травня по грудень 2005 року була тіньовим міністром культури, ЗМІ і спорту. 6 грудня 2005 року була призначена тіньовим лідером Палати громад. У 2009–2010 роках займала посаду тіньового міністра праці і пенсій. Після виборів 2010 року була призначена міністром внутрішніх справ, одночасно отримавши портфель міністра у справах жінок і рівноправності. Пост міністра у справах праці й пенсій, на який вона могла розраховувати через свою останню посаду в тіньовому уряді, отримав Іан Данкан Сміт.
У Палаті громад Мей голосувала за вторгнення в Ірак, за прийняття законів з боротьби зі зміною клімату, проти подальшої інтеграції Великої Британії в Євросоюз, проти заборони на куріння в громадських місцях, проти надання рівних прав представникам сексуальних меншин. Однак, із часом, була змушена змінити свої погляди і підтримала впровадження одностатевих шлюбів у країні.
Вибори лідера партії 2016 Редагувати
У червні 2016 року, після відставки Девіда Камерона Мей оголосила про свій старт на виборах лідера Консервативної партії. Вона виграла перший тур голосування 5 липня 2016 року з великим відривом від інших кандидатів, отримавши 50 % голосів, а 7 липня виграла також другий тур голосування серед консерваторів — членів парламенту. Остаточний вибір лідера партії та майбутнього прем'єра повинен був відбутися 7 вересня шляхом голосування всіх членів партії, але суперниця Терези Мей — міністр енергетики Андреа Ледсом 11 липня відмовилась від участі у виборах. Тереза Мей цього ж дня стала лідером Консервативної партії. 13 липня королева Єлизавета II прийняла відставку Девіда Камерона і доручила сформувати новий уряд країни Терезі Мей.
Прем'єр-міністр Великої Британії Редагувати
20 липня 2016 року відбулася перша закордонна поїздка Терези Мей до Берліна, де вона зустрілася з канцлером Німеччини Ангелою Меркель. 27 січня 2017 року Тереза Мей стала першим прем'єром, хто відвідав США після інавгурації президента Дональда Трампа.
18 квітня 2017 року Тереза Мей оголосила, що позачергові парламентські вибори відбудуться 8 червня 2017 року. Головним аргументом була необхідність отримання сильнішої підтримки в переговорах з ЄС щодо Брекзиту. Наступного дня це рішення затвердила Палата громад.
Однак, у результаті виборів, торі втратили більшість у парламенті (хоч виграли вибори) і були змушені створити коаліціїний уряд з правоцентристською Демократичною юніоністською партією Північної Ірландії. Головою уряду знову було обрано Терезу Мей.
Примітки Редагувати
- Theresa May: Britain’s Angela Merkel?
- ↑ — 2016.
- FemBio database
- Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- http://blog.findmypast.co.uk/2013/famous-family-trees-theresa-may/
- https://www.st-hughs.ox.ac.uk/statement-theresa-may-mp/
- (not translated to en-gb) — The Guardian, 2012. — ISSN 1756-3224; 1354-4322
- Who's who — (untranslated), 1849. — ISSN 0083-937X
- ↑ . BBC Україна. 13.07.2016. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 13.07.2016.
- . The Guardian. 05.06.2016. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 05.06.2016.(англ.)
- . BBC Україна. 07.06.2016. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 07.06.2016.
- . BBC Україна. 13.07.2016. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 13.07.2016.
- . ukranews.com. Українські новини. 13 липня 2016. Архів оригіналу за 18 липня 2016.
- . BBC Україна. 20.07.2016. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 13.11.2017.
- . BBC Україна. 28.01.2017. Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 13.11.2017.
- . The Guardian. 9.06.2017. Архів оригіналу за 8 червня 2017. Процитовано 17.11.2017.
Це незавершена стаття про британського політика чи політикиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |