www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кшиштоф Зиґмунт Пац У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пац 4 також Христофор Сигізмунд 1621 10 січня 1684

Кшиштоф Зиґмунт Пац

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пац.

Кшиштоф Зиґмунт Пац, також Христофор Сигізмунд (1621 — 10 січня 1684) — державний і військовий діяч Великого князівства Литовського та Речі Посполитої; хорунжий великий литовський (1646—1656), Підканцлер литовський (1656—1658), великий канцлер литовський (1658—1684).

пол. Krzysztof Zygmunt Pac
пол. Krzysztof Zygmunt Pac
портрет Кшиштофа Зиґмунта Паца роботи Даніеля Шульца[en]
великий конюший литовський
1646
Монарх Владислав IV Ваза
Попередник Ян Казимир Ходкевич[pl]
Наступник Богуслав Радзивілл
хорунжий великий литовський
1646 — 1656
Монарх Владислав IV Ваза, Ян II Казимир
Попередник Михайло-Кароль Радзивілл
Наступник Зиґмунт Адам Слушка[pl]
підканцлер литовський
1656 — 1658
Монарх Ян II Казимир
Попередник Казимир Лев Сапіга
Наступник Александр Кшиштоф Нарушевич
канцлер великий литовський
1658 — 1684
Монарх Ян II Казимир, Міхал Корибут Вишневецький, Ян III Собеський
Попередник Альбрехт-Станіслав Радзивілл
Наступник Марціан Александр Огінський
Народився 1621[…]
Помер 10 січня 1684(1684-01-10)
Варшава, Річ Посполита
Похований Пажайсляйський монастир
Відомий як дипломат, державний діяч
Країна Велике князівство Литовське і Річ Посполита
Alma mater Перудзький університетd, Ягеллонський університет, Падуанський університет, Льєзький університет і Ґрацький університет
Батько Стефан Пац
Мати Анна Рудоміна-Дусяцькаd
У шлюбі з Клара Ізабелла Євгенія Пацd
Брати Зофія, Анна, Катажина, Станіслав, Міколай Стефан[be]

Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис ред.

Кшиштоф Зиґмунт народився 1621 року, походив із магнатського роду Паців гербу Гоздава. Був другим сином Стефана Паца, на той час писаря великого литовського, й Анни Марцибели Рудоміна-Дусяцької. Мав двох братів — Станіслава та Міколая Стефана[be], та трьох сестер — Зофію, Анну та Катажину.

1632 року разом із старшим братом Станіславом почали навчатися у Краківському університеті, 1638 року продовжили навчання у Падуанському університеті, а 1639 року в Перуджі. Близько трьох років перебували брати також на навчанні у Ґраці, вдосконалюючи німецьку мову. Служив Кшиштоф у французькій, іспанській і голландській арміях, відвідав Францію, Іспанію, Англію. 1642 року записався до Льєзького університету на право та математику. 1643 року, після смерті матері та брата Станіслава повернувся до Литви.

1646 року Кшиштоф став конюшим литовським, проте восени був змушений поступитися цією посадою Богуславові Радзивіллу. Цього ж року став хорунжим великим литовським. Неодноразово обирався послом на сейми Речі Посполитої — 1647, 1648, 1649, 1649/1650, 1650, 1652, 1653, 1654, 1655 років. На сеймі 1648 року призначений до військової ради.

Кшиштоф Пац користувався великою довірою короля Яна II Казимира й більшість свого часу проводив у його компанії. Дотримувався профранцузької орієнтації, був прихильником ідей королеви Марії Луїзи Ґонзаґа.

1650 року проводив переговори зі шведським послом у Лейдені. У 1650, 1653 і 1655 роках був депутатом Головного трибуналу Великого князівства Литовського, 1650 року був обраний його маршалком. 1651 року брав участь у військових діях проти козаків, власним коштом спорядив і утримував гусарську хоругву. На сеймі 1652 року був обраний як делегат для переговорів із козаками. Був маршалком сейму надзвичайного у Бересті-Литовському, що тривав протягом 24 березня — 7 квітня 1653 року.

1655 року, перебуваючи біля короля, Пац здійснював дискредитацію як зрадників братів Януша та Богуслава Радзивіллів. 1656 року отримав від короля Яна Казимира за дипломатичні заслуги (а також через шлюб із фрейліною королеви) меншу печатку підканцлера литовського. Підписав Віленське перемир'я 24 жовтня 1656 року з Московським царством.

2 березня 1658 року Кшиштоф Зиґмунт отримав посаду канцлера великого литовського. Під час перебування у московському полоні підскарбія литовського Вінцента Корвін-Ґосевського, був адміністратором скарбниці Великого князівства Литовського протягом кінця 1658 — початку 1659 років. 6 вересня 1658 року засвідчив Гадяцький договір наступною присягою:

Ми, ... Кшиштоф Пац, канцлер великий; Александр Нарушевич, підканцлер Великого князівства Литовського, присягаємо Господу Богу, у святій Тройці єдиному, що Комісію, яка відправлялася під Гадячим дня 6 вересня, 1658 року іменем його королівської величності та всієї Річі Посполитої із військом Запорозьким і цілим народом Великого князівства Руського, в усьому дотримувати будемо і її задовольняти повинні, жодних листів, привілеїв, заборон, грамот ніяким чином тієї Комісії чи будь-якого пункту її супротивних із канцелярії видавати не будемо; більше того, супротивні ради повинні будемо відкидати, жодним розрішенням ні від кого в цій присязі нашій не вимагаючи і не приймаючи. В цьому нам, Господи Боже, допоможи і це святе Євангеліє Господа Ісуса Христа!.

— Комісія Гадяцька. Річ Посполита Трьох Народів 1658

.

Як представник Литви, проводив переговори зі Швецією, які закінчилися підписанням Олівського миру 1660 року. Він підтримував плани королеви Марії Луїзи Ґонзаґи щодо проведення виборів лат. vivente rege («при живому королі»). Виконавши низку політичних і дипломатичних функцій, він став одним із стовпів французької партії. 1661 року отримав із французької скарбниці 30 000 ліврів. 1662 року отримав із каси французького посла у Речі Посполитій Антуана де Люмбре оплату 15 000 франків за підтримку плану елекції vivente rege французького кандидата королеви.

Протягом 1661–1663 років брав участь у військових кампаніях проти Московського царства та в Україні. Проводив також переговори з Московським царством, які призвели до підписання Андрусівського перемир'я 1667 року. Після смерті королеви Марії Луїзи поступово змінив політичну орієнтацію на прогабсбурзьку. Під час абдикаційного сейму 16 вересня 1668 року підписав акт підтверджуючий абдикацію Яна Казимира. Після цього підтримував кандидатуру московського царевича Федора на польський престол. Був членом генеральної конфедерації 5 листопада 1668 року на сеймі конвокаційному.

Кшиштоф Пац 15 травня 1669 року він уклав угоду з примасом Міколаєм Пражмовським, великим коронним гетьманом Яном Собеським і великим підскарбієм коронним Яном Анджеєм Морштином про підтримку кандидатури принца Конде на польську корону. Проте пізніше був одним із лідерів партії, яка виступала за коронацію Міхала Корибута Вишневецького 1669 року, підписав його pacta conventa. Він був одним із лідерів придворної партії за правління Міхала Корибута Вишневецького, поруч із коронним підканцлером Анджеєм Ольшовським, його головним радником. Проте, Пац постійно ворогував із підканцлером і примасом Пражмовським за керівну роль у королівському оточенні.

1673 року Кшиштоф Пац, зокрема як староста гродненський, добився прийняття закону, за яким кожен третій сейм повинен відбуватися у Гродні. У зв'язку з цим рішенням під наглядом канцлера протягом 1673—1678 років Гродненський замок було перебудовано, а біля стіни з боку річки Німан було збудовано будинок, де розташовувалися Посольська та Сенаторська Ізби. Про цю реконструкцію нагадує спеціальна табличка, вмурована над брамою замку.

Був членом генеральної конфедерації створеної 15 січня 1674 року на конвокаційному сеймі. Під час елекції 1674 року підтримував кандидатуру московського царя Олексія Михайловича. Був електором Яна III Собеського від повіту ковенського 1674 року. Після його обрання разом із Міхалом Казимиром Пацом очолив опозицію до нього та був підкуплений Австрією і Бранденбургом. 1672 року бранденбурзьке посольство вручило йому як хабар 500 дукатів. 1676 року був присутнім на коронаційному сеймі.

Поховання Кшиштофа Паца, його дружини та сина у Пажайсляйському монастирі

Кшиштоф Пац протяго свого життя зосередив у своїх руках значні маєтності. Був старостою вільковиським (1633), вовпінським, анікштанським, козеницьким, кліщелійським (1659—1670), вількійським (1661), гродненським, ковенським (1666—1676), пінським, шедувським, триським, віштинецьким (1658), мейшаґольским, ширвінтським і остринським (1652), адміністратором Упітської, Шедувської (від 1658 року), Гродненської (1670—1673) та Олитської (1664—1684) економій, державцею старих мит Великого князівства Литовського (1668—1680), державцею соляної повинності литовської (1671—1673), лісничим неманойцьким (1653).

1683 року поїхав на лікування до Карлових Вар. Помер Кшиштоф Пац 10 січня 1684 року у своєму маєтку Бельведері у Варшаві. Похований разом із дружиною біля могили їхнього сина 1685 року у костелі Пажайсляйського монастиря. Їхнє поховання було неодноразово руйноване та профановане, проте 2003 року була здійснена церемонія перепоховання, яку провів каунаський єпископ Сіґітас Тамкевічюс.

Сім'я ред.

1654 року одружився з Кларою Ізабеллою де Майлі[pl], придворній дамі королеви Марії Луїзи, відомої своїм авторитарним характером. Мав із нею єдиного сина, який помер у восьмирічному віці.

Не маючи нащадків, канцлер Пац опікувався своїм родичем Міколаєм Анджеєм[pl], якому 1673 року передав староство ковенське та маєток Єзно. 1678 року змінив заповіт на користь іншого свого родича, Казімєжа Міхала Паца[pl].

Фундації ред.

Пажайсляйський монастир
Палац роду Паців у Єзно. Малюнок Наполеона Орди, 1875 рік

Резиденції Кшиштофа Паца славилися своєю пишнотою, особливо палац, збудований у 1659–1660 роках для його дружини по дорозі з Варшави до Уяздува, який він назвав Бельведер[pl] (від італ. bel vedere — «гарний краєвид»). Палац у Єзно, успадкований від батька, спонукав короля Яна Казимира до заяви, яка згодом стала загальновідомою приказкою пол. Wart Pac pałaca… («Вартий Пац палацу»). Кшиштоф Зиґмунт був фундатором костелів у рідних містах Єзно та Острині, обдарував також домініканців у Віржболові.

Його основною фундацією були камальдульський костел та Пажайсляйський монастир, алюзивно названій «Mons Pacis» («Гора миру, спокою»), поблизу Пажайсле біля Каунаса. Фундацію вперше схвалив сейм 1662 року. Для обдарування монастиря Пац придбав сам Пажайсле та інші довколишні маєтки, а за свою пожертву отримав схвалення сейму 1667 року. Будинки зведені трьома італійськими архітекторами: Л. Фредро, К. Путіні та П. Путіні, оздоблені фресками в 1674—1684 роках флорентійським художником М. А. Паллоні. Кшиштоф Зиґмунт також намагався використати свій вплив на кардинала-протектора Польщі Вірджініо Орсіні[pl] для отримання Пажайсляйським монастирем мощей святого Ромуальда та просив папського дозволу перевести орден капуцинів до Польщі.

Примітки ред.

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1033803677 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. opac.vatlib.it
    d:Track:Q84353965
  3. NUKAT — 2002.
    d:Track:Q11789729
  4. Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 2 т. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; Маст. З. Э. Герасімовіч. — 2-е выд. — Мінск: БелЭн, 2007. — с. 422.
  5. ↑ Tadeusz Wasilewski. Krzysztof Zygmunt Pac H. Gozdawa. Internetowy Polski Słownik Biograficzny. 
  6. Urzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 55-56.
  7. Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 151.
  8. Jan Dzięgielewski, Izba poselska w systemie władzy Rzeczypospolitej w czasach Władysława IV, Warszawa 1992, s. 175.
  9. Volumina Legum, t. IV, Petersburg 1860, s. 86.
  10. Volumina Legum, t. IV, Petersburg 1860, s. 146.
  11. Łucja Częścik, Sejm warszawski w 1649/50 roku, 1978, s. 149.
  12. Stefania Ochmann-Staniszewska, Sejm koronacyjny Jana Kazimierza w 1649 r., Acta Universitatis Wratislaviensis. Historia 45, Wrocław 1985, s. 249.
  13. Stefania Ochmann-Staniszewska, Zdzisław Staniszewski, Sejm Rzeczypospolitej za panowania Jana Kazimierza Wazy. Prawo — doktryna — praktyka, tom II, Wrocław 2000, s. 392.
  14. Volumina Legum, t. IV, Petersburg 1860, s. 79.
  15. Złota księga szlachty polskiej, r. XVIII, Poznań 1896, s. 133.
  16. Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 153.
  17. ↑ Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 154.
  18. ↑ Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 156.
  19. Urzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 157—158.
  20. Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 157—158.
  21. Комісія Гадяцька. Річ Посполита Трьох Народів 1658. Конституанта. 
  22. Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 158.
  23. Kazimierz Waliszewski, Polsko-francuzkie stosunki w XVII wieku 1644—1667. Opowiadania i źródła historyczne ze zbiorów archiwalnych francuzkich publicznych i prywatnych…, Kraków 1889, s. 102.
  24. Kazimierz Waliszewski, Polsko-francuzkie stosunki w XVII wieku 1644—1667. Opowiadania i źródła historyczne ze zbiorów archiwalnych francuzkich publicznych i prywatnych…, Kraków 1889, s. 110—111.
  25. Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 160.
  26. Volumina Legum, t. IV, Petersburg 1860, 481.
  27. Wacław Uruszczak, Fakcje senatorskie w sierpniu 1668 roku, w: Parlament, prawo, ludzie, studia ofiarowane profesorowi Juliuszowi Bardachowi w sześćiesięciolecie pracy twórczej, Warszawa 1996, s. 315.
  28. Volumina Legum, t. IV, Petersburg 1860, s. 498.
  29. Porzadek na seymie walnym electiey między Warszawą a Wolą przez opisane artykuły do samego tylko aktu elekcyey należące vchwalony y postanowiony, Roku Pańskiego tysiąc sześćset sześćdziesiąt dziewiątego dnia wtorego miesiąca maia. [b.n.s]
  30. Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 164.
  31. Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 166.
  32. J. Kowalczyk, Pałace i dwory późnobarokowe w mieście sejmowym Grodnie, [w:] Sztuka ziem wschodnich Rzeczypospolitej XVI—XVIII w., red. J. Lileyko, Lublin 2000, s. 451.
  33. Volumina Legum, t. V, Petersburg 1860, s. 129.
  34. Krystyn Matwijowski, Pierwsze sejmy z czasów Jana III Sobieskiego, Wrocław 1976, s. 18.
  35. Volumina Legum, t. V, Petersburg 1860, s. 151.
  36. Jacek Kaniewski, Z badań nad zjawiskiem korupcji w nowożytnej Rzeczypospolitej. XVII—XVIII wieku. Wieki Stare i Nowe 1(6), 2009, s. 146—147.
  37. Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 167.
  38. Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 161, 167.
  39. ↑ Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 157.
  40. Stanisław Zawadzki, Gospodarowanie ekonomiami królewskimi w Wielkim Księstwie Litewskim w świetle kontraktów dzierżawnych z II poł. XVII w., Warszawa 2021, s. 156.
  41. Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 169.
  42. Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 171.
  43. Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 168.
  44. Eugeniusz Szwankowski: Ulice i place Warszawy. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1970, s. 16.
  45. Pažaislis - Монастир Пажайсліс. Замки і храми України. 

Джерела ред.

  • Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 150—171.
  • Грыцкевіч А. Пацы // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — С. 423. — ISBN 985-11-0378-0 (т. 2), ISBN 985-11-0315-2.
  • Сагановіч Г. Невядомая вайна: 1654—1667 / Генадзь Сагановіч. — Мн.: Навука і тэхніка, 1995.— 143, [2] с.: іл. — ISBN 5-343-01637-5.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pac Kshishtof Zigmunt Pac 4 takozh Hristofor Sigizmund 1621 10 sichnya 1684 derzhavnij i vijskovij diyach Velikogo knyazivstva Litovskogo ta Rechi Pospolitoyi horunzhij velikij litovskij 1646 1656 Pidkancler litovskij 1656 1658 velikij kancler litovskij 1658 1684 pol Krzysztof Zygmunt Pacpol Krzysztof Zygmunt Pacportret Kshishtofa Zigmunta Paca roboti Danielya Shulca en velikij konyushij litovskij1646Monarh Vladislav IV VazaPoperednik Yan Kazimir Hodkevich pl Nastupnik Boguslav Radzivillhorunzhij velikij litovskij1646 1656Monarh Vladislav IV Vaza Yan II KazimirPoperednik Mihajlo Karol RadzivillNastupnik Zigmunt Adam Slushka pl pidkancler litovskij1656 1658Monarh Yan II KazimirPoperednik Kazimir Lev SapigaNastupnik Aleksandr Kshishtof Narushevichkancler velikij litovskij1658 1684Monarh Yan II Kazimir Mihal Koribut Vishneveckij Yan III SobeskijPoperednik Albreht Stanislav RadzivillNastupnik Marcian Aleksandr OginskijNarodivsya 1621 1 2 Pomer 10 sichnya 1684 1684 01 10 Varshava Rich Pospolita 1 Pohovanij Pazhajslyajskij monastirVidomij yak diplomat derzhavnij diyachKrayina Velike knyazivstvo Litovske i Rich PospolitaAlma mater Perudzkij universitetd Yagellonskij universitet Paduanskij universitet Lyezkij universitet i Grackij universitetBatko Stefan PacMati Anna Rudomina DusyackadU shlyubi z Klara Izabella Yevgeniya PacdBrati Zofiya Anna Katazhina Stanislav Mikolaj Stefan be Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Sim ya 3 Fundaciyi 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaZhittyepis red Kshishtof Zigmunt narodivsya 1621 roku pohodiv iz magnatskogo rodu Paciv gerbu Gozdava Buv drugim sinom Stefana Paca na toj chas pisarya velikogo litovskogo j Anni Marcibeli Rudomina Dusyackoyi Mav dvoh brativ Stanislava ta Mikolaya Stefana be ta troh sester Zofiyu Annu ta Katazhinu 1632 roku razom iz starshim bratom Stanislavom pochali navchatisya u Krakivskomu universiteti 1638 roku prodovzhili navchannya u Paduanskomu universiteti a 1639 roku v Perudzhi Blizko troh rokiv perebuvali brati takozh na navchanni u Graci vdoskonalyuyuchi nimecku movu Sluzhiv Kshishtof u francuzkij ispanskij i gollandskij armiyah vidvidav Franciyu Ispaniyu Angliyu 1642 roku zapisavsya do Lyezkogo universitetu na pravo ta matematiku 1643 roku pislya smerti materi ta brata Stanislava povernuvsya do Litvi 5 1646 roku Kshishtof stav konyushim litovskim prote voseni buv zmushenij postupitisya ciyeyu posadoyu Boguslavovi Radzivillu 6 Cogo zh roku stav horunzhim velikim litovskim 7 Neodnorazovo obiravsya poslom na sejmi Rechi Pospolitoyi 1647 8 1648 9 1649 10 1649 1650 11 12 1650 1652 1653 1654 1655 rokiv 13 Na sejmi 1648 roku priznachenij do vijskovoyi radi 14 Kshishtof Pac koristuvavsya velikoyu doviroyu korolya Yana II Kazimira j bilshist svogo chasu provodiv u jogo kompaniyi Dotrimuvavsya profrancuzkoyi oriyentaciyi buv prihilnikom idej korolevi Mariyi Luyizi Gonzaga 1650 roku provodiv peregovori zi shvedskim poslom u Lejdeni U 1650 1653 i 1655 rokah buv deputatom Golovnogo tribunalu Velikogo knyazivstva Litovskogo 5 1650 roku buv obranij jogo marshalkom 15 1651 roku brav uchast u vijskovih diyah proti kozakiv vlasnim koshtom sporyadiv i utrimuvav gusarsku horugvu Na sejmi 1652 roku buv obranij yak delegat dlya peregovoriv iz kozakami 16 Buv marshalkom sejmu nadzvichajnogo u Beresti Litovskomu sho trivav protyagom 24 bereznya 7 kvitnya 1653 roku 17 1655 roku perebuvayuchi bilya korolya Pac zdijsnyuvav diskreditaciyu yak zradnikiv brativ Yanusha ta Boguslava Radzivilliv 5 1656 roku otrimav vid korolya Yana Kazimira za diplomatichni zaslugi a takozh cherez shlyub iz frejlinoyu korolevi menshu pechatku pidkanclera litovskogo 18 Pidpisav Vilenske peremir ya 24 zhovtnya 1656 roku z Moskovskim carstvom 5 2 bereznya 1658 roku Kshishtof Zigmunt otrimav posadu kanclera velikogo litovskogo 18 Pid chas perebuvannya u moskovskomu poloni pidskarbiya litovskogo Vincenta Korvin Gosevskogo buv administratorom skarbnici Velikogo knyazivstva Litovskogo protyagom kincya 1658 pochatku 1659 rokiv 19 20 6 veresnya 1658 roku zasvidchiv Gadyackij dogovir nastupnoyu prisyagoyu nbsp Mi Kshishtof Pac kancler velikij Aleksandr Narushevich pidkancler Velikogo knyazivstva Litovskogo prisyagayemo Gospodu Bogu u svyatij Trojci yedinomu sho Komisiyu yaka vidpravlyalasya pid Gadyachim dnya 6 veresnya 1658 roku imenem jogo korolivskoyi velichnosti ta vsiyeyi Richi Pospolitoyi iz vijskom Zaporozkim i cilim narodom Velikogo knyazivstva Ruskogo v usomu dotrimuvati budemo i yiyi zadovolnyati povinni zhodnih listiv privileyiv zaboron gramot niyakim chinom tiyeyi Komisiyi chi bud yakogo punktu yiyi suprotivnih iz kancelyariyi vidavati ne budemo bilshe togo suprotivni radi povinni budemo vidkidati zhodnim rozrishennyam ni vid kogo v cij prisyazi nashij ne vimagayuchi i ne prijmayuchi V comu nam Gospodi Bozhe dopomozhi i ce svyate Yevangeliye Gospoda Isusa Hrista nbsp Komisiya Gadyacka Rich Pospolita Troh Narodiv 1658 21 Yak predstavnik Litvi provodiv peregovori zi Shveciyeyu yaki zakinchilisya pidpisannyam Olivskogo miru 1660 roku 22 Vin pidtrimuvav plani korolevi Mariyi Luyizi Gonzagi shodo provedennya viboriv lat vivente rege pri zhivomu koroli Vikonavshi nizku politichnih i diplomatichnih funkcij vin stav odnim iz stovpiv francuzkoyi partiyi 5 1661 roku otrimav iz francuzkoyi skarbnici 30 000 livriv 23 1662 roku otrimav iz kasi francuzkogo posla u Rechi Pospolitij Antuana de Lyumbre oplatu 15 000 frankiv za pidtrimku planu elekciyi vivente rege francuzkogo kandidata korolevi 24 Protyagom 1661 1663 rokiv brav uchast u vijskovih kampaniyah proti Moskovskogo carstva ta v Ukrayini 25 Provodiv takozh peregovori z Moskovskim carstvom yaki prizveli do pidpisannya Andrusivskogo peremir ya 1667 roku Pislya smerti korolevi Mariyi Luyizi postupovo zminiv politichnu oriyentaciyu na progabsburzku Pid chas abdikacijnogo sejmu 16 veresnya 1668 roku pidpisav akt pidtverdzhuyuchij abdikaciyu Yana Kazimira 26 Pislya cogo pidtrimuvav kandidaturu moskovskogo carevicha Fedora na polskij prestol 27 Buv chlenom generalnoyi konfederaciyi 5 listopada 1668 roku na sejmi konvokacijnomu 28 Kshishtof Pac 15 travnya 1669 roku vin uklav ugodu z primasom Mikolayem Prazhmovskim velikim koronnim getmanom Yanom Sobeskim i velikim pidskarbiyem koronnim Yanom Andzheyem Morshtinom pro pidtrimku kandidaturi princa Konde na polsku koronu Prote piznishe buv odnim iz lideriv partiyi yaka vistupala za koronaciyu Mihala Koributa Vishneveckogo 1669 roku pidpisav jogo pacta conventa 29 Vin buv odnim iz lideriv pridvornoyi partiyi za pravlinnya Mihala Koributa Vishneveckogo poruch iz koronnim pidkanclerom Andzheyem Olshovskim jogo golovnim radnikom Prote Pac postijno voroguvav iz pidkanclerom i primasom Prazhmovskim za kerivnu rol u korolivskomu otochenni 30 1673 roku Kshishtof Pac zokrema yak starosta grodnenskij dobivsya prijnyattya zakonu za yakim kozhen tretij sejm povinen vidbuvatisya u Grodni 31 U zv yazku z cim rishennyam pid naglyadom kanclera protyagom 1673 1678 rokiv Grodnenskij zamok bulo perebudovano a bilya stini z boku richki Niman bulo zbudovano budinok de roztashovuvalisya Posolska ta Senatorska Izbi Pro cyu rekonstrukciyu nagaduye specialna tablichka vmurovana nad bramoyu zamku 32 Buv chlenom generalnoyi konfederaciyi stvorenoyi 15 sichnya 1674 roku na konvokacijnomu sejmi 33 Pid chas elekciyi 1674 roku pidtrimuvav kandidaturu moskovskogo carya Oleksiya Mihajlovicha 34 Buv elektorom Yana III Sobeskogo vid povitu kovenskogo 1674 roku 35 Pislya jogo obrannya razom iz Mihalom Kazimirom Pacom ocholiv opoziciyu do nogo ta buv pidkuplenij Avstriyeyu i Brandenburgom 1672 roku brandenburzke posolstvo vruchilo jomu yak habar 500 dukativ 36 1676 roku buv prisutnim na koronacijnomu sejmi 37 nbsp Pohovannya Kshishtofa Paca jogo druzhini ta sina u Pazhajslyajskomu monastiriKshishtof Pac protyago svogo zhittya zoserediv u svoyih rukah znachni mayetnosti Buv starostoyu vilkoviskim 1633 vovpinskim anikshtanskim kozenickim klishelijskim 1659 1670 vilkijskim 1661 grodnenskim kovenskim 1666 1676 38 pinskim sheduvskim triskim vishtineckim 1658 39 mejshagolskim shirvintskim i ostrinskim 1652 administratorom Upitskoyi Sheduvskoyi vid 1658 roku 39 Grodnenskoyi 1670 1673 ta Olitskoyi 1664 1684 ekonomij derzhavceyu starih mit Velikogo knyazivstva Litovskogo 1668 1680 derzhavceyu solyanoyi povinnosti litovskoyi 1671 1673 40 lisnichim nemanojckim 1653 17 5 1683 roku poyihav na likuvannya do Karlovih Var Pomer Kshishtof Pac 10 sichnya 1684 roku u svoyemu mayetku Belvederi u Varshavi 41 Pohovanij razom iz druzhinoyu bilya mogili yihnogo sina 1685 roku u kosteli Pazhajslyajskogo monastirya 42 Yihnye pohovannya bulo neodnorazovo rujnovane ta profanovane prote 2003 roku bula zdijsnena ceremoniya perepohovannya yaku proviv kaunaskij yepiskop Sigitas Tamkevichyus Sim ya red 1654 roku odruzhivsya z Klaroyu Izabelloyu de Majli pl pridvornij dami korolevi Mariyi Luyizi 17 vidomoyi svoyim avtoritarnim harakterom Mav iz neyu yedinogo sina yakij pomer u vosmirichnomu vici Ne mayuchi nashadkiv kancler Pac opikuvavsya svoyim rodichem Mikolayem Andzheyem pl yakomu 1673 roku peredav starostvo kovenske ta mayetok Yezno 43 1678 roku zminiv zapovit na korist inshogo svogo rodicha Kazimyezha Mihala Paca pl 5 Fundaciyi red nbsp Pazhajslyajskij monastir nbsp Palac rodu Paciv u Yezno Malyunok Napoleona Ordi 1875 rikRezidenciyi Kshishtofa Paca slavilisya svoyeyu pishnotoyu osoblivo palac zbudovanij u 1659 1660 rokah 44 dlya jogo druzhini po dorozi z Varshavi do Uyazduva yakij vin nazvav Belveder pl vid ital bel vedere garnij krayevid Palac u Yezno uspadkovanij vid batka sponukav korolya Yana Kazimira do zayavi yaka zgodom stala zagalnovidomoyu prikazkoyu pol Wart Pac palaca Vartij Pac palacu Kshishtof Zigmunt buv fundatorom kosteliv u ridnih mistah Yezno ta Ostrini obdaruvav takozh dominikanciv u Virzhbolovi 5 Jogo osnovnoyu fundaciyeyu buli kamaldulskij kostel ta Pazhajslyajskij monastir alyuzivno nazvanij Mons Pacis Gora miru spokoyu poblizu Pazhajsle bilya Kaunasa Fundaciyu vpershe shvaliv sejm 1662 roku Dlya obdaruvannya monastirya Pac pridbav sam Pazhajsle ta inshi dovkolishni mayetki a za svoyu pozhertvu otrimav shvalennya sejmu 1667 roku Budinki zvedeni troma italijskimi arhitektorami L Fredro K Putini ta P Putini ozdobleni freskami v 1674 1684 rokah florentijskim hudozhnikom M A Palloni Kshishtof Zigmunt takozh namagavsya vikoristati svij vpliv na kardinala protektora Polshi Virdzhinio Orsini pl dlya otrimannya Pazhajslyajskim monastirem moshej svyatogo Romualda ta prosiv papskogo dozvolu perevesti orden kapuciniv do Polshi 5 45 Primitki red a b Deutsche Nationalbibliothek Record 1033803677 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 opac vatlib it d Track Q84353965 NUKAT 2002 d Track Q11789729 Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya U 2 t T 2 Kadecki korpus Yackevich Redkal G P Pashkoy gal red i insh Mast Z E Gerasimovich 2 e vyd Minsk BelEn 2007 s 422 a b v g d e zh i k Tadeusz Wasilewski Krzysztof Zygmunt Pac H Gozdawa Internetowy Polski Slownik Biograficzny Urzednicy Dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku Spisy t XI Urzednicy centralni i dostojnicy Wielkiego Ksiestwa Litewskiego XIV XVIII wieku Spisy Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1994 s 55 56 Pacowie materyjaly historyczno genealogiczne ulozone i wydane przez Jozefa Wolffa Petersburg 1885 s 151 Jan Dziegielewski Izba poselska w systemie wladzy Rzeczypospolitej w czasach Wladyslawa IV Warszawa 1992 s 175 Volumina Legum t IV Petersburg 1860 s 86 Volumina Legum t IV Petersburg 1860 s 146 Lucja Czescik Sejm warszawski w 1649 50 roku 1978 s 149 Stefania Ochmann Staniszewska Sejm koronacyjny Jana Kazimierza w 1649 r Acta Universitatis Wratislaviensis Historia 45 Wroclaw 1985 s 249 Stefania Ochmann Staniszewska Zdzislaw Staniszewski Sejm Rzeczypospolitej za panowania Jana Kazimierza Wazy Prawo doktryna praktyka tom II Wroclaw 2000 s 392 Volumina Legum t IV Petersburg 1860 s 79 Zlota ksiega szlachty polskiej r XVIII Poznan 1896 s 133 Pacowie materyjaly historyczno genealogiczne ulozone i wydane przez Jozefa Wolffa Petersburg 1885 s 153 a b v Pacowie materyjaly historyczno genealogiczne ulozone i wydane przez Jozefa Wolffa Petersburg 1885 s 154 a b Pacowie materyjaly historyczno genealogiczne ulozone i wydane przez Jozefa Wolffa Petersburg 1885 s 156 Urzednicy Dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku Spisy t XI Urzednicy centralni i dostojnicy Wielkiego Ksiestwa Litewskiego XIV XVIII wieku Spisy Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1994 s 157 158 Pacowie materyjaly historyczno genealogiczne ulozone i wydane przez Jozefa Wolffa Petersburg 1885 s 157 158 Komisiya Gadyacka Rich Pospolita Troh Narodiv 1658 Konstituanta Pacowie materyjaly historyczno genealogiczne ulozone i wydane przez Jozefa Wolffa Petersburg 1885 s 158 Kazimierz Waliszewski Polsko francuzkie stosunki w XVII wieku 1644 1667 Opowiadania i zrodla historyczne ze zbiorow archiwalnych francuzkich publicznych i prywatnych Krakow 1889 s 102 Kazimierz Waliszewski Polsko francuzkie stosunki w XVII wieku 1644 1667 Opowiadania i zrodla historyczne ze zbiorow archiwalnych francuzkich publicznych i prywatnych Krakow 1889 s 110 111 Pacowie materyjaly historyczno genealogiczne ulozone i wydane przez Jozefa Wolffa Petersburg 1885 s 160 Volumina Legum t IV Petersburg 1860 481 Waclaw Uruszczak Fakcje senatorskie w sierpniu 1668 roku w Parlament prawo ludzie studia ofiarowane profesorowi Juliuszowi Bardachowi w szesciesieciolecie pracy tworczej Warszawa 1996 s 315 Volumina Legum t IV Petersburg 1860 s 498 Porzadek na seymie walnym electiey miedzy Warszawa a Wola przez opisane artykuly do samego tylko aktu elekcyey nalezace vchwalony y postanowiony Roku Panskiego tysiac szescset szescdziesiat dziewiatego dnia wtorego miesiaca maia b n s Pacowie materyjaly historyczno genealogiczne ulozone i wydane przez Jozefa Wolffa Petersburg 1885 s 164 Pacowie materyjaly historyczno genealogiczne ulozone i wydane przez Jozefa Wolffa Petersburg 1885 s 166 J Kowalczyk Palace i dwory poznobarokowe w miescie sejmowym Grodnie w Sztuka ziem wschodnich Rzeczypospolitej XVI XVIII w red J Lileyko Lublin 2000 s 451 Volumina Legum t V Petersburg 1860 s 129 Krystyn Matwijowski Pierwsze sejmy z czasow Jana III Sobieskiego Wroclaw 1976 s 18 Volumina Legum t V Petersburg 1860 s 151 Jacek Kaniewski Z badan nad zjawiskiem korupcji w nowozytnej Rzeczypospolitej XVII XVIII wieku Wieki Stare i Nowe 1 6 2009 s 146 147 Pacowie materyjaly historyczno genealogiczne ulozone i wydane przez Jozefa Wolffa Petersburg 1885 s 167 Pacowie materyjaly historyczno genealogiczne ulozone i wydane przez Jozefa Wolffa Petersburg 1885 s 161 167 a b Pacowie materyjaly historyczno genealogiczne ulozone i wydane przez Jozefa Wolffa Petersburg 1885 s 157 Stanislaw Zawadzki Gospodarowanie ekonomiami krolewskimi w Wielkim Ksiestwie Litewskim w swietle kontraktow dzierzawnych z II pol XVII w Warszawa 2021 s 156 Pacowie materyjaly historyczno genealogiczne ulozone i wydane przez Jozefa Wolffa Petersburg 1885 s 169 Pacowie materyjaly historyczno genealogiczne ulozone i wydane przez Jozefa Wolffa Petersburg 1885 s 171 Pacowie materyjaly historyczno genealogiczne ulozone i wydane przez Jozefa Wolffa Petersburg 1885 s 168 Eugeniusz Szwankowski Ulice i place Warszawy Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1970 s 16 Pazaislis Monastir Pazhajslis Zamki i hrami Ukrayini Dzherela red Pacowie materyjaly historyczno genealogiczne ulozone i wydane przez Jozefa Wolffa Petersburg 1885 s 150 171 Gryckevich A Pacy Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya U 3 t Redkal G P Pashkoy gal red i insh mast Z E Gerasimovich Mn Belaruskaya Encyklapedyya 2005 T 2 Kadecki korpus Yackevich S 423 ISBN 985 11 0378 0 t 2 ISBN 985 11 0315 2 Saganovich G Nevyadomaya vajna 1654 1667 Genadz Saganovich Mn Navuka i tehnika 1995 143 2 s il ISBN 5 343 01637 5 Posilannya red Genealogiya Paciv Arhivovano 5 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kshishtof Zigmunt Pac amp oldid 39956110