www.wikidata.uk-ua.nina.az

Карл Лібкнехтівський німецький район нім Deutscher Kreis Karl Liebknecht рос Карл Либкнехтовский район до травня 1926 Ла

Карл-Лібкнехтівський німецький район

Карл-Лібкнехтівський німецький район (нім. Deutscher Kreis Karl-Liebknecht; рос. Карл-Либкнехтовский район; до травня 1926 — Ландауський німецький район; нім. Deutscher Rayon Landau; рос. Ландауский район) — німецький національний район УСРР (згодом УРСР), створений у рамках політики коренізації, з центром у селі (колонії) Карла Лібкнехта (до серпня 1935 — Ландау, нині — село Широколанівка у Степівській сільській громаді Миколаївського району Миколаївської області), що існував у 1925—1939 роках у складі Миколаївської округи (згодом Одеської області).

Карл-Лібкнехтівський (Ландауський) район
Основні дані
Країна:  СРСР ( УРСР)
Округа/Область: Миколаївська округа (1925—1930) →
Одеська область (1932—1939)
Утворений: 30 квітня 1925
Ліквідований: 5 березня 1939
Населення: 27 056 осіб (на 1 січня 1930)
Площа: 908 км²
Населені пункти та ради
Районний центр: Карла Лібкнехта
Кількість селищних рад: 1
Кількість сільських рад: 14
Кількість сіл: 16
Кількість селищ: 1
Кількість хуторів: 12
Районна влада
Адреса адміністрації: с. Карла Лібкнехта, Карл-Лібкнехтівський німецький район, Одеська область, УСРР

Історія ред.

Урочистості з приводу організації відбулися 11 січня 1925. Офіційно затверджений постановою ВУЦВК та РНК «Про утворення на території Одещини Ландауського району» від 30 квітня 1925. Створений із Зульцької, Іоганнестальської, Карлсруєвської, Катеринентальської, Ландауської, Шпеєрівської сільрад Варварівського району Миколаївської округи, Рорбахської, Вормської, Раштадської сільрад Березівського району Одеської округи. На початок 1926 року сформовані Гальбштадська та Ватерлооська сільради.

Адміністративне підпорядкування: до адміністративної реформи 1930 — у складі Миколаївської округи, з вересня 1930 підпорядкувався безпосередньо центру, з 27 лютого 1932 — у складі Одеської області.

Площа району дорівнювала 908 км². До його складу входили 14 сільрад, усього — 33 поселення. На 1 січня 1930 населення становило 27 056 осіб, із них — 0,5 % промислових робітників, 96,1 % селян. Письменними були 76,6 % чоловіків, 74,6 % жінок. Німці становили 89,9 % людності району.

Районний центр — Карла Лібкнехта (колонія Ландау) — був великим селищем: його населення у 1930 році сягнуло 6 330 осіб. У ньому діяли початкова школа, 2 семирічки, радіоустановка, 3 промислові заклади з 41 робітником.

Восени-взимку 1929 в районі проведена кампанія по хлібозаготівлі, в ході якої віддані суду представники 635 так званих куркульських господарств, майно 165 господарств описано, 322 — продано. Частина заможних селян, залишивши своє майно, втекла за межі району. В результаті цих заходів план по хлібозаготівлях був виконаний на 105 %.

Населення виявило відчутний опір суцільній колективізації: на кінець лютого 1930, незважаючи на жорсткі заходи влади, в колгоспах перебувало лише 51 % господарств. Після оприлюднення постанови ЦК ВКП (б) від 14 березня 1930 року, де критикувалися «перегини», допущені в ході колективізації, почався масовий вихід селян з колгоспів, рівень колективізації в районі знизився до 23,5 %. Вирішальні перемоги колективізації відбулися впродовж 1931 року. У травні 1931 рю 69 артілей та 32 товариства спільного обробітку землі району об'єднали 89,1 % господарств, а 1933 р. у складі колгоспів перебувало 95 % населення.

Станом на 15 грудня 1935 площа району складала 879,9 км², в 1 селищній та 11-ти сільських радах мешкали 22 345 осіб (відомості на 1 січня 1933).

З 1931 по 5 травня 1939 видавалася районна газета «Der sozialistischer Vormarsch» (нім.) (укр. «Соціалістичний наступ»).

1934 співробітники ДПУ УСРР викрили в районі «диверсійні осередки», невдовзі тут була ліквідована «фашистська група німців та австрійців», за матеріалами справи якої були репресовані німці-політемігранти, котрі стояли біля витоків розбудови національного району. Серед них: К. Іванчич — голова Карл-Лібкнехтівського райвиконкому, М. Гольцгофер — директор ландауської МТС, К. Вольгуні — інспектор народної освіти, Ф. Таллєр — директор школи — та інші. У контексті так званої справи німців-ксьондзів, сфабрикованої органами НКВС УСРР 1935, в 20-х числах травня 1935 року в Карл-Лібкнехтівському районі відбулося відкрите виїзне засідання Одеського обласного суду. Зважаючи на похилий вік двох звинувачуваних — генерального вікарія римсько-католицької єпархії в Україні прелата Крушинського (67 років) та настоятеля Зельцької католицької церкви Лорана (63 роки), — вони були вислані в Казахстан. Інші священики отримали по 10 років позбавлення волі. Загалом по Україні було репресовано 31 пастора. За словами наркома внутрішніх справ УСРР Всеволода Балицького, в 1935 році практично всі господарські та радянські працівники району були репресовані як «фашистські посібники».

Ліквідований у 1939 році відповідно до постанови ЦК КП(б)У про ліквідацію та реорганізацію національних районів і сільрад (5 березня 1939 р.), його сільради розподілені між Варварівським районом Миколаївської області (Зульцька, Гальбштадська, Шенфельдська, Карл-Лібкнехтовська, Катеринентальська, Карлсруевська, Іоганестальська сільради) і Березівським (Вормська) та новоствореним Веселинівським районами (решта сільрад) Одеської області (до складу Миколаївської області район перейшов у 1944).

Економіка ред.

У районі були сконцентровані значні колонізаційні резерви, загалом більше 11 тис. га ріллі. Сільськогосподарський район. Спеціалізація: хліборобство (культивували переважно озиму та яру пшеницю, а також кукурудзу), молочарське тваринництво, садівництво, виноградарство. У 2-й половині 1920-х рр. тут діяли 11 парових млинів, 2 маслобійні, цегляний завод. Загальна чисельність поголів'я худоби в листопаді 1925 року становила 6 766 коней, 14 волів, 7 315 корів, 105 кіз і 3 603 свині. Діяли три племінних (мали в своєму розпорядженні 156 чистокровних коней) і два скотарських товариства.

Під засівами перебувало 77,1 % землі, з них 88,5 % займали зернові, 6,7 % — технічні культури (соняшник). У складі колективних господарств перебувало 23,1 % господарств району, 0,5 % складали промислові робітники. На 100 осіб дорослого населення припадало 98 учнів.

З середини 1920-х рр. для обробки землі застосовувалися трактори. До 1928 року створено 10 машинно-тракторних станцій (МТС), які експлуатували сім тракторів марок «Fordson» і «International». Підтримкою малопотужних господарств займалися 8 сільськогосподарських кредитних товариств, які надавали своїм членам на пільгових умовах насіннєві позички і невеликі грошові позики.

Інфрастуктура ред.

Шкільна мережа наприкінці 1920-х рр. складалася з 19-ти шкіл (з них — 2 семирічки), сільськогосподарської школи, котра готувала агрономів у господарства всієї Одеської області. Культурна інфраструктура у 1925 складалася з 3-х клубів, 6-ти хат-читалень із загальним бібліотечним фондом 1000 екземплярів. При них діяли два оркестри, вісім театральних і велика кількість суспільно-політичних гуртків (МОДР, ТСОАВІАХІМ та інші).

Культурно-освітня мережа району була досить розгалуженою. Загалом у районі працювали 16 початкових, 4 семирічні школи, школа колгоспної молоді, 3 дитячі майданчики, профшкола на 58 учнів, 14 бібліотек, 11 сельбудів, 5 хат-читалень, кіноустановка. Медичне обслуговування населення здійснювали 4 лікарі 4-х лікарень, розрахованих на 42 місця. Також на території району розташовувався дитячий будинок в колонії Карлсруе зі штатом в 5 осіб та числом вихованців у кількості 80 дітей (інтернат діє донині) та ветеринарний пункт в колонії Ландау зі штатом 2 особи.

Населення ред.

За даними на 1925 рік в 24 населених пунктах району (19 німецьких і 5 українських) проживало 25 859 осіб. З них

На момент реорганізації Миколаївської округи щільність населення в районі становила 29,8 особи/км². У 1926 році населення становило 26 902 особи, з них німці — 24 187 особи (89,9 %).

Адміністративний поділ району на 1926 рік ред.

У 1926 році до складу району входили такі сільські ради:

  1. Ватерлооська сільська рада — село Ватерлоо, село Києво-Олександрівка, хутір Ней-Рорбах, хутір Ней-Шпеєр. Сформована після утворення Карл-Лібкнехтівського району у 1926 році, після його ліквідації відійшла до Веселинівського району.
  2. Вормська сільська рада — село Вормс. Відійшла від Березівського району, після ліквідації Карл-Лібкнехтівського району відійшла до Березівського району.
  3. Гальбштадська сільська рада — село Гальбштадт, хутір Гринфельд (Мартін (не існує)), хутір Трихати, хутір Ульянівка. Сформована після утворення Карл-Лібкнехтівського району у 1926 році, після його ліквідації відійшла до Варварівського району.
  4. Зульцька сільська рада — село Зульц. Відійшла від Варварівського району, після ліквідації Карл-Лібкнехтівського району відійшла до Варварівського району.
  5. Іоганнестальська сільська рада — село Іоганнесталь. Відійшла від Варварівського району, після ліквідації Карл-Лібкнехтівського району відійшла до Варварівського району.
  6. Карлсруевська сільська рада — село Карлсруе, хутір Рот-Карлсруе (Кляйн-Карлсруе). Відійшла від Варварівського району, після ліквідації Карл-Лібкнехтівського району відійшла до Варварівського району.
  7. Катеринентальська сільська рада — село Катериненталь. Відійшла від Варварівського району, після ліквідації Карл-Лібкнехтівського району відійшла до Варварівського району.
  8. Ландауська сільська рада (згодом Карл-Лібкнехтівська сільська рада) — село Ландау (згодом Карла Лібкнехта). Відійшла від Варварівського району, після ліквідації Карл-Лібкнехтівського району відійшла до Варварівського району.
  9. Михайлівська сільська рада — село Михайлівка, хутір Бондарівка, хутір Ней-Мюнхен.
  10. Мюнхенська сільська рада — село Мюнхен.
  11. Раштадтська сільська рада — село Ней-Раштадт, село Раштадт. Відійшла від Березівського району.
  12. Рорбахська сільська рада — село Рорбах. Відійшла від Березівського району, після ліквідації Карл-Лібкнехтівського району відійшла до Веселинівського району.
  13. Шенфельдська сільська рада — село Шенфельд, хутір Солониський (не існує). Відійшла від Варварівського району, після ліквідації Карл-Лібкнехтівського району відійшла до Варварівського району.
  14. Шпеєрівська сільська рада — село Шпеєр. Відійшла від Варварівського району, після ліквідації Карл-Лібкнехтівського району відійшла до Веселинівського району.

А також населені пункти: хутір Зонненберг, хутір Нойфельд, село Ной-Катериненталь, хутір Фріденгейм.

Жителями сусідньої з поселенням Шенфельд німецької колонії Штейнбер Кир'яківської сільської ради (нині південна частина села Кир'яківка Миколаївського району) було подано клопотання про приєднання до Ландауського району, але рішенням комісії при Облвиконкомі це прохання було відхилено. Причиною послужив той факт, що перепідпорядкування колонії Штейнберг з Варварівського до Ландауського району фактично перерізає Варварівський район на дві частини і перериває районні комунікації.

Примітки ред.

  1. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 178 від 30 квітня 1925 «Про утворення на території Одещини Ландауського району»
  2. . Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017. 
  3. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 29.03.1944 р. «Про утворення Херсонської області в складі Української РСР»
    s:ru:Указ Президиума ВС СССР от 30.03.1944 об образовании Херсонской области в составе Украинской ССР
  4. Административно-территориальное деление союзных республик / Отв. ред.: П. В. Туманов. — Доп. к 3-му изд. (к справ. вып. 1941 г.: Изменения 01.01.1941 – 01.10.1944). — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1944. — С. 82.(рос.)
  5. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1939. — № 18 (41). — 2 червня. — С. 4.
  6. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик / Ред. и предисл.: П. В. Туманов. — Доп. к 1-му изд. (Изменения 1.10.1938 – 1.03.1939). — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1939. — С. 88, 133–134.(рос.)

Література ред.

  • Нові адміністративні райони УСРР. Статистичний довідник / Економ.-стат. сектор Держпляну УСРР. За ред. М. О. Авдієнка. — Х. : Держвидав «Господарство України», 1930. — 322 с.
  • Райони УСРР. Статистичний довідник / Управління народногосподарського обліку УСРР. За ред. О. М. Асаткіна. — К. : Вид-во «Народне господарство та облік», 1936. — Т. 1. — 1245 с.
  • Національні процеси в Україні: історія і сучасність: Документи і матеріали: Довідник, ч. 2. К., 1997;
  • Ченцов В. В. Трагические судьбы: Политические репрессии против немецкого населения Украины в 1920–1930-е годы. М., 1998;
  • Немцы в России: Энциклопедия, т. 1. М., 1999.
  • Заковоротний Д. И. Немцы-колонисты в Северном Причерноморье (1803—1944 гг.) / Д. И. Заковоротний. — Николаев: Издательство Ирины Гудым, 2009. — 152 с.: ил., фото.
  • Державний архів Миколаївської області (ДАМО) — Ф.Р-161. — Оп. 1. — Спр. 201. — Арк. 1, 1 зв.
  • отв. ред. А. Айсфельд ; науч. ред. О. В. Айсфельд ; сост. М. А. Мельник. Немцы Николаевщины. 1918–1931 гг. = Die Deutschen der Region Nikolaev. 1918–193. — Николаев : Илион, 2011. — 800 с. — ISBN 978-966-2056-51-8. (рос.)
  • Козырева М. Э. Немецкие районы Юга Украины 20-30-х гг. ХХ в. как национальные административно-территориальные единицы // Немцы России и СССР 1901-1941: Материалы международной научной конференции.. — Москва : Готика, 2000. — С. 298 - 305. (рос.)

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Karl Libknehtivskij nimeckij rajon nim Deutscher Kreis Karl Liebknecht ros Karl Libknehtovskij rajon do travnya 1926 Landauskij nimeckij rajon nim Deutscher Rayon Landau ros Landauskij rajon nimeckij nacionalnij rajon USRR zgodom URSR stvorenij u ramkah politiki korenizaciyi z centrom u seli koloniyi Karla Libknehta do serpnya 1935 Landau nini selo Shirokolanivka u Stepivskij silskij gromadi Mikolayivskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti sho isnuvav u 1925 1939 rokah u skladi Mikolayivskoyi okrugi zgodom Odeskoyi oblasti Karl Libknehtivskij Landauskij rajonOsnovni daniKrayina SRSR URSR Okruga Oblast Mikolayivska okruga 1925 1930 Odeska oblast 1932 1939 Utvorenij 30 kvitnya 1925Likvidovanij 5 bereznya 1939Naselennya 27 056 osib na 1 sichnya 1930 Plosha 908 km Naseleni punkti ta radiRajonnij centr Karla LibknehtaKilkist selishnih rad 1Kilkist silskih rad 14Kilkist sil 16Kilkist selish 1Kilkist hutoriv 12Rajonna vladaAdresa administraciyi s Karla Libknehta Karl Libknehtivskij nimeckij rajon Odeska oblast USRR Zmist 1 Istoriya 2 Ekonomika 3 Infrastuktura 4 Naselennya 5 Administrativnij podil rajonu na 1926 rik 6 Primitki 7 Literatura 8 DzherelaIstoriya red Urochistosti z privodu organizaciyi vidbulisya 11 sichnya 1925 Oficijno zatverdzhenij postanovoyu VUCVK ta RNK Pro utvorennya na teritoriyi Odeshini Landauskogo rajonu vid 30 kvitnya 1925 1 Stvorenij iz Zulckoyi Iogannestalskoyi Karlsruyevskoyi Katerinentalskoyi Landauskoyi Shpeyerivskoyi silrad Varvarivskogo rajonu Mikolayivskoyi okrugi Rorbahskoyi Vormskoyi Rashtadskoyi silrad Berezivskogo rajonu Odeskoyi okrugi Na pochatok 1926 roku sformovani Galbshtadska ta Vaterlooska silradi Administrativne pidporyadkuvannya do administrativnoyi reformi 1930 u skladi Mikolayivskoyi okrugi z veresnya 1930 pidporyadkuvavsya bezposeredno centru z 27 lyutogo 1932 u skladi Odeskoyi oblasti Plosha rajonu dorivnyuvala 908 km Do jogo skladu vhodili 14 silrad usogo 33 poselennya Na 1 sichnya 1930 naselennya stanovilo 27 056 osib iz nih 0 5 promislovih robitnikiv 96 1 selyan Pismennimi buli 76 6 cholovikiv 74 6 zhinok Nimci stanovili 89 9 lyudnosti rajonu Rajonnij centr Karla Libknehta koloniya Landau buv velikim selishem jogo naselennya u 1930 roci syagnulo 6 330 osib U nomu diyali pochatkova shkola 2 semirichki radioustanovka 3 promislovi zakladi z 41 robitnikom Voseni vzimku 1929 v rajoni provedena kampaniya po hlibozagotivli v hodi yakoyi viddani sudu predstavniki 635 tak zvanih kurkulskih gospodarstv majno 165 gospodarstv opisano 322 prodano Chastina zamozhnih selyan zalishivshi svoye majno vtekla za mezhi rajonu V rezultati cih zahodiv plan po hlibozagotivlyah buv vikonanij na 105 Naselennya viyavilo vidchutnij opir sucilnij kolektivizaciyi na kinec lyutogo 1930 nezvazhayuchi na zhorstki zahodi vladi v kolgospah perebuvalo lishe 51 gospodarstv Pislya oprilyudnennya postanovi CK VKP b vid 14 bereznya 1930 roku de kritikuvalisya peregini dopusheni v hodi kolektivizaciyi pochavsya masovij vihid selyan z kolgospiv riven kolektivizaciyi v rajoni znizivsya do 23 5 Virishalni peremogi kolektivizaciyi vidbulisya vprodovzh 1931 roku U travni 1931 ryu 69 artilej ta 32 tovaristva spilnogo obrobitku zemli rajonu ob yednali 89 1 gospodarstv a 1933 r u skladi kolgospiv perebuvalo 95 naselennya Stanom na 15 grudnya 1935 plosha rajonu skladala 879 9 km v 1 selishnij ta 11 ti silskih radah meshkali 22 345 osib vidomosti na 1 sichnya 1933 Z 1931 po 5 travnya 1939 vidavalasya rajonna gazeta Der sozialistischer Vormarsch nim ukr Socialistichnij nastup 1934 spivrobitniki DPU USRR vikrili v rajoni diversijni oseredki nevdovzi tut bula likvidovana fashistska grupa nimciv ta avstrijciv za materialami spravi yakoyi buli represovani nimci politemigranti kotri stoyali bilya vitokiv rozbudovi nacionalnogo rajonu Sered nih K Ivanchich golova Karl Libknehtivskogo rajvikonkomu M Golcgofer direktor landauskoyi MTS K Volguni inspektor narodnoyi osviti F Tallyer direktor shkoli ta inshi U konteksti tak zvanoyi spravi nimciv ksondziv sfabrikovanoyi organami NKVS USRR 1935 v 20 h chislah travnya 1935 roku v Karl Libknehtivskomu rajoni vidbulosya vidkrite viyizne zasidannya Odeskogo oblasnogo sudu Zvazhayuchi na pohilij vik dvoh zvinuvachuvanih generalnogo vikariya rimsko katolickoyi yeparhiyi v Ukrayini prelata Krushinskogo 67 rokiv ta nastoyatelya Zelckoyi katolickoyi cerkvi Lorana 63 roki voni buli vislani v Kazahstan Inshi svyasheniki otrimali po 10 rokiv pozbavlennya voli Zagalom po Ukrayini bulo represovano 31 pastora Za slovami narkoma vnutrishnih sprav USRR Vsevoloda Balickogo v 1935 roci praktichno vsi gospodarski ta radyanski pracivniki rajonu buli represovani yak fashistski posibniki Likvidovanij u 1939 roci vidpovidno do postanovi CK KP b U pro likvidaciyu ta reorganizaciyu nacionalnih rajoniv i silrad 5 bereznya 1939 r jogo silradi rozpodileni mizh Varvarivskim rajonom Mikolayivskoyi oblasti Zulcka Galbshtadska Shenfeldska Karl Libknehtovska Katerinentalska Karlsruevska Ioganestalska silradi i Berezivskim Vormska ta novostvorenim Veselinivskim rajonami reshta silrad Odeskoyi oblasti do skladu Mikolayivskoyi oblasti rajon perejshov u 1944 2 3 4 5 6 Ekonomika red U rajoni buli skoncentrovani znachni kolonizacijni rezervi zagalom bilshe 11 tis ga rilli Silskogospodarskij rajon Specializaciya hliborobstvo kultivuvali perevazhno ozimu ta yaru pshenicyu a takozh kukurudzu molocharske tvarinnictvo sadivnictvo vinogradarstvo U 2 j polovini 1920 h rr tut diyali 11 parovih mliniv 2 maslobijni ceglyanij zavod Zagalna chiselnist pogoliv ya hudobi v listopadi 1925 roku stanovila 6 766 konej 14 voliv 7 315 koriv 105 kiz i 3 603 svini Diyali tri pleminnih mali v svoyemu rozporyadzhenni 156 chistokrovnih konej i dva skotarskih tovaristva Pid zasivami perebuvalo 77 1 zemli z nih 88 5 zajmali zernovi 6 7 tehnichni kulturi sonyashnik U skladi kolektivnih gospodarstv perebuvalo 23 1 gospodarstv rajonu 0 5 skladali promislovi robitniki Na 100 osib doroslogo naselennya pripadalo 98 uchniv Z seredini 1920 h rr dlya obrobki zemli zastosovuvalisya traktori Do 1928 roku stvoreno 10 mashinno traktornih stancij MTS yaki ekspluatuvali sim traktoriv marok Fordson i International Pidtrimkoyu malopotuzhnih gospodarstv zajmalisya 8 silskogospodarskih kreditnih tovaristv yaki nadavali svoyim chlenam na pilgovih umovah nasinnyevi pozichki i neveliki groshovi poziki Infrastuktura red Shkilna merezha naprikinci 1920 h rr skladalasya z 19 ti shkil z nih 2 semirichki silskogospodarskoyi shkoli kotra gotuvala agronomiv u gospodarstva vsiyeyi Odeskoyi oblasti Kulturna infrastruktura u 1925 skladalasya z 3 h klubiv 6 ti hat chitalen iz zagalnim bibliotechnim fondom 1000 ekzemplyariv Pri nih diyali dva orkestri visim teatralnih i velika kilkist suspilno politichnih gurtkiv MODR TSOAVIAHIM ta inshi Kulturno osvitnya merezha rajonu bula dosit rozgaluzhenoyu Zagalom u rajoni pracyuvali 16 pochatkovih 4 semirichni shkoli shkola kolgospnoyi molodi 3 dityachi majdanchiki profshkola na 58 uchniv 14 bibliotek 11 selbudiv 5 hat chitalen kinoustanovka Medichne obslugovuvannya naselennya zdijsnyuvali 4 likari 4 h likaren rozrahovanih na 42 miscya Takozh na teritoriyi rajonu roztashovuvavsya dityachij budinok v koloniyi Karlsrue zi shtatom v 5 osib ta chislom vihovanciv u kilkosti 80 ditej internat diye donini ta veterinarnij punkt v koloniyi Landau zi shtatom 2 osobi Naselennya red Za danimi na 1925 rik v 24 naselenih punktah rajonu 19 nimeckih i 5 ukrayinskih prozhivalo 25 859 osib Z nih 23 521 91 nimciv 1 265 4 9 ukrayinciv 437 1 7 rosiyan 398 1 5 yevreyiv 238 0 9 inshih nacionalnostej Na moment reorganizaciyi Mikolayivskoyi okrugi shilnist naselennya v rajoni stanovila 29 8 osobi km U 1926 roci naselennya stanovilo 26 902 osobi z nih nimci 24 187 osobi 89 9 Administrativnij podil rajonu na 1926 rik red U 1926 roci do skladu rajonu vhodili taki silski radi Vaterlooska silska rada selo Vaterloo selo Kiyevo Oleksandrivka hutir Nej Rorbah hutir Nej Shpeyer Sformovana pislya utvorennya Karl Libknehtivskogo rajonu u 1926 roci pislya jogo likvidaciyi vidijshla do Veselinivskogo rajonu Vormska silska rada selo Vorms Vidijshla vid Berezivskogo rajonu pislya likvidaciyi Karl Libknehtivskogo rajonu vidijshla do Berezivskogo rajonu Galbshtadska silska rada selo Galbshtadt hutir Grinfeld Martin ne isnuye hutir Trihati hutir Ulyanivka Sformovana pislya utvorennya Karl Libknehtivskogo rajonu u 1926 roci pislya jogo likvidaciyi vidijshla do Varvarivskogo rajonu Zulcka silska rada selo Zulc Vidijshla vid Varvarivskogo rajonu pislya likvidaciyi Karl Libknehtivskogo rajonu vidijshla do Varvarivskogo rajonu Iogannestalska silska rada selo Iogannestal Vidijshla vid Varvarivskogo rajonu pislya likvidaciyi Karl Libknehtivskogo rajonu vidijshla do Varvarivskogo rajonu Karlsruevska silska rada selo Karlsrue hutir Rot Karlsrue Klyajn Karlsrue Vidijshla vid Varvarivskogo rajonu pislya likvidaciyi Karl Libknehtivskogo rajonu vidijshla do Varvarivskogo rajonu Katerinentalska silska rada selo Katerinental Vidijshla vid Varvarivskogo rajonu pislya likvidaciyi Karl Libknehtivskogo rajonu vidijshla do Varvarivskogo rajonu Landauska silska rada zgodom Karl Libknehtivska silska rada selo Landau zgodom Karla Libknehta Vidijshla vid Varvarivskogo rajonu pislya likvidaciyi Karl Libknehtivskogo rajonu vidijshla do Varvarivskogo rajonu Mihajlivska silska rada selo Mihajlivka hutir Bondarivka hutir Nej Myunhen Myunhenska silska rada selo Myunhen Rashtadtska silska rada selo Nej Rashtadt selo Rashtadt Vidijshla vid Berezivskogo rajonu Rorbahska silska rada selo Rorbah Vidijshla vid Berezivskogo rajonu pislya likvidaciyi Karl Libknehtivskogo rajonu vidijshla do Veselinivskogo rajonu Shenfeldska silska rada selo Shenfeld hutir Soloniskij ne isnuye Vidijshla vid Varvarivskogo rajonu pislya likvidaciyi Karl Libknehtivskogo rajonu vidijshla do Varvarivskogo rajonu Shpeyerivska silska rada selo Shpeyer Vidijshla vid Varvarivskogo rajonu pislya likvidaciyi Karl Libknehtivskogo rajonu vidijshla do Veselinivskogo rajonu A takozh naseleni punkti hutir Zonnenberg hutir Nojfeld selo Noj Katerinental hutir Fridengejm Zhitelyami susidnoyi z poselennyam Shenfeld nimeckoyi koloniyi Shtejnber Kir yakivskoyi silskoyi radi nini pivdenna chastina sela Kir yakivka Mikolayivskogo rajonu bulo podano klopotannya pro priyednannya do Landauskogo rajonu ale rishennyam komisiyi pri Oblvikonkomi ce prohannya bulo vidhileno Prichinoyu posluzhiv toj fakt sho perepidporyadkuvannya koloniyi Shtejnberg z Varvarivskogo do Landauskogo rajonu faktichno pererizaye Varvarivskij rajon na dvi chastini i pererivaye rajonni komunikaciyi Primitki red Postanova VUCVK i RNK USRR 178 vid 30 kvitnya 1925 Pro utvorennya na teritoriyi Odeshini Landauskogo rajonu Investicijnij pasport Veselinivskogo rajonu stanom na 01 07 2016 Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 29 03 1944 r Pro utvorennya Hersonskoyi oblasti v skladi Ukrayinskoyi RSR s ru Ukaz Prezidiuma VS SSSR ot 30 03 1944 ob obrazovanii Hersonskoj oblasti v sostave Ukrainskoj SSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik Otv red P V Tumanov Dop k 3 mu izd k sprav vyp 1941 g Izmeneniya 01 01 1941 01 10 1944 M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1944 S 82 ros Vidomosti Verhovnoyi Radi SRSR 1939 18 41 2 chervnya S 4 SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik Red i predisl P V Tumanov Dop k 1 mu izd Izmeneniya 1 10 1938 1 03 1939 M Izd Vedomosti Verhovnogo Soveta RSFSR 1939 S 88 133 134 ros Literatura red Novi administrativni rajoni USRR Statistichnij dovidnik Ekonom stat sektor Derzhplyanu USRR Za red M O Avdiyenka H Derzhvidav Gospodarstvo Ukrayini 1930 322 s Rajoni USRR Statistichnij dovidnik Upravlinnya narodnogospodarskogo obliku USRR Za red O M Asatkina K Vid vo Narodne gospodarstvo ta oblik 1936 T 1 1245 s Nacionalni procesi v Ukrayini istoriya i suchasnist Dokumenti i materiali Dovidnik ch 2 K 1997 Chencov V V Tragicheskie sudby Politicheskie repressii protiv nemeckogo naseleniya Ukrainy v 1920 1930 e gody M 1998 Nemcy v Rossii Enciklopediya t 1 M 1999 Zakovorotnij D I Nemcy kolonisty v Severnom Prichernomore 1803 1944 gg D I Zakovorotnij Nikolaev Izdatelstvo Iriny Gudym 2009 152 s il foto Derzhavnij arhiv Mikolayivskoyi oblasti DAMO F R 161 Op 1 Spr 201 Ark 1 1 zv otv red A Ajsfeld nauch red O V Ajsfeld sost M A Melnik Nemcy Nikolaevshiny 1918 1931 gg Die Deutschen der Region Nikolaev 1918 193 Nikolaev Ilion 2011 800 s ISBN 978 966 2056 51 8 ros Kozyreva M E Nemeckie rajony Yuga Ukrainy 20 30 h gg HH v kak nacionalnye administrativno territorialnye edinicy Nemcy Rossii i SSSR 1901 1941 Materialy mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii Moskva Gotika 2000 S 298 305 ros Dzherela red http resource history org ua cgi bin eiu history exe Z21ID amp I21DBN EIU amp P21DBN EIU amp S21STN 1 amp S21REF 10 amp S21FMT eiu all amp C21COM S amp S21CNR 20 amp S21P01 0 amp S21P02 0 amp S21P03 TRN amp S21COLORTERMS 0 amp S21STR Natsionalni rajony Arhivovano 7 serpnya 2020 u Wayback Machine Viktor Drobnij Karl Libknehtivskij Landauskij nimeckij nacionalnij rajon Proekt Kraeved Petrov V A Konflikty i protivorechiya v byvshih nemeckih koloniyah yuga Ukrainy Landauskij Karl Libknehtovskij rajon v period provedeniya agrarnoj politiki bolshevikov v 20 e gody HH veka 2007 Arhivovano 16 bereznya 2017 u Wayback Machine ros Nemcy Rossii naselennye punkty i mesta poseleniya enciklopedicheskij slovar Sost V F Dizendorf M ERN 2006 472 s Arhivovano 30 listopada 2016 u Wayback Machine ros Rossijskie nemcy Istoriya i sovremennost Arhivovano 12 bereznya 2017 u Wayback Machine ros Karl libknehtovskij nemeckij nacionalnyj rajon administrativno territorialnaya edinica v Ukrainskoj SSR Novaya illyustrirovannaya elektronnaya enciklopediya nemcev Rossii NIEENR Arhivovano 17 bereznya 2017 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Karl Libknehtivskij nimeckij rajon amp oldid 40377340