www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кредитна спілка Креди тна спі лка некомерційна організація заснована фізичними особами професійними спілками їх об єднан

Кредитна спілка

Креди́тна спі́лка — некомерційна організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки (ст. 1 Закону України «Про кредитні спілки»). Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених Законом України «Про кредитні спілки». Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року (ст. 1) кредитну спілку віднесено до кредитних установ — фінансових установ, які відповідно до закону мають право за рахунок залучених коштів надавати кредити на власний ризик.

Історія створення Редагувати

Батьківщиною кредитних спілок вважається Німеччина, а їх батько — Фрідріх Вільгельм Райффайзен, який у селі Фламерсфельд розпочав свою кредитово-кооперативну діяльність у 1849-му році. Його «кредитова кооператива» для сільських жителів, відома у всьому світі як «райффайзенка», несла фінансову допомогу незаможнім селянам-фермерам, яких тоді немилосердно використовували лихварі. Приблизно у той самий час для найбідніших жителів міста, зокрема ремісників та дрібних купців у німецькому містечку Деліч, утворився міський тип такої ж ощадно-позичкової каси: її засновником був Герман Шульце-Деліч. З цих скромних початків постав кооперативно-кредитовий рух, який перенісся до Австрії у 1851, а згодом захопив Італію, Францію, Англію та інші країни.

В Україні першому сільському ощадно-позичковому товариству дав початок у 1871 році Григорій Ґалаган у селі Сокиринцях Прилуцького повіту Полтавської губернії (тепер: Срібнянського району Чернігівської області); в Галичині перше кредитове товариство під назвою «Віра» заснував Теофіл Кормош у 1894 році у місті Перемишль.

В незалежній Україні перші кредитні спілки відновили свою діяльність в 1992 році (створено перші 2 кредитні спілки в м. Кривий Ріг та м. Стрий (Львівська область). Відновлення кредитних спілок відбувалося за підтримки української діаспори з Канади та США.

1993 року Указом Президента було затверджено «Тимчасове положення про кредитні спілки», яким кредитні спілки відносилися до громадських організацій, які надавали фінансові послуги. 90-ті роки XX ст. характеризувалися створенням великої кількості кредитних спілок, але гіперінфляція 1993—1994 років та «валютна» криза 1998 року призвела до закриття багатьох спілок.

20 грудня 2001 року було прийнято Закон України «Про кредитні спілки», який визначив правовий статус кредитної спілки та модель її роботи. 2002 року було створено Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг — центральний орган виконавчої влади, основним завданням якого є регулювання небанківського фінансового сектору України. У 2003 році почалася процедура перереєстрації кредитних спілок і вони змінили статус з «громадського об'єднання» на «фінансову установу».

14 липня 2023 року, Верховна Рада України ухвалила нову редакцію закону «Про кредитні спілки». Прийняття відповідного законопроєкту № 5125 у другому читанні та в цілому підтримали 258 нардепів. Згідно із пояснювальною запискою до документа, чинний закон «Про кредитні спілки» було ухвалено більш як 20 років тому і його положення не враховують останні тенденції розвитку світової фінансової інфраструктури, а закладені підходи до регулювання потребують модернізації. Крім того, новий закон дозволить привести чинні норми у відповідність до того, що з липня 2020 року регулювання небанківського ринку передано НБУ. Положення цього закону мають врегулювати всі етапи діяльності кредитних спілок: від створення та ліцензування до здійснення діяльності (зокрема членство та оформлення внесків до спілки), від системи управління до нагляду за їх діяльністю та виходом з ринку.

Кооперативний рух та початки кредитової кооперації Редагувати

Кооперативний рух, як такий, об'єднує людей доброї волі, котрі відчували свідомо або підсвідомо потребу господарської співпраці та самодопомоги у формі кооперативу для охорони і розбудови своїх власних господарств. Таке об'єднання породило громадські установи, завданням яких є:

Для досягнення мети кредитова кооперація поставила в основу своєї програми позитивні і реальні господарські послуги своїм членам, своїй громаді та своєму народові за гаслом її праці: «Служити, а не панувати».

Органи управління кредитної спілки Редагувати

Вищим органом управління кредитної спілки є загальні збори членів кредитної спілки. Загальні збори збираються щонайменше один раз на рік. Основними повноваженнями зборів є: затвердження Статуту та Положень про органи управління; обрання органів управління; прийняття рішення щодо реорганізації кредитної спілки.

Спостережна Рада кредитної спілки обирається загальними зборами членів кредитної спілки в кількості не менше 5-ти осіб. Спостережна рада представляє інтереси членів кредитної спілки в період між загальними зборами. Строк повноважень членів спостережної ради визначається рішенням загальних зборів (як правило, це 3 роки).

Кооперативна природа діяльності кредитних спілок відображена в принципах її діяльності (ст.ст. 2, 14, 20, 21, 24, 25 Закону України «Про кредитні спілки»). Ці принципи діяльності кредитних спілок в Україні переплітаються з принципами кредитної кооперації, що ухвалені Всесвітньою радою кредитних спілок [ 26 вересня 2019 у Wayback Machine.] 24 серпня 1984 року.

Основні принципи Редагувати

  1. добровільності вступу та свободи виходу з кредитної спілки — членство в кредитній спілці є відкритим для всіх, хто відповідає вимогам певної спільноти, хоче користуватись послугами спілки, готовий прийняти членську відповідальність;
  2. рівноправності членів кредитної спілки — усі члени кредитної спілки мають рівні права, в тому числі у разі голосування на загальних зборах, незалежно від розміру пайового та вступного внесків. Голосування на загальних зборах відбувається за принципом — один член кредитної спілки, присутній на зборах, має один голос;
  3. самоврядування — забороняється будь-яке втручання в діяльність кредитної спілки, за винятком випадків, передбачених законом;
  4. гласності — загальні збори членів кредитної спілки заслуховують та затверджують річні звіти діяльності органів управління та контролю кредитної спілки. Члени кредитної спілки мають право на ознайомлення з протоколами органів управління кредитної спілки;
  5. наданні послуг для поліпшення економічного та соціального захисту членів спілки — кредитна спілка діє з метою задоволення потреб її членів у кредитуванні за рахунок об'єднаних грошових внесків;
  6. неприбутковості — кредитна спілка не має на меті отримання прибутку, для подальшого його розподілу між засновниками. Кредитна спілка самостійно встановлює плату за послуги, які надаються членам кредитної спілки. Послуги, як правило, надаються за ціною близькою до собівартості;
  7. розподілу фінансового результату між членами — нерозподілений дохід, що залишається за результатами фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів);
  8. зміцнення фінансової стабільності — кредитна спілка формує резерви та фонди в розмірах встановлених чинним законодавством (для відшкодування можливих збитків, які не можуть бути покритими за рахунок надходжень поточного фінансового року, забезпечення платоспроможності кредитної спілки та захисту заощаджень її членів формується резервний капітал; з метою покриття передбачуваних збитків від неповернених кредитів за рахунок частини доходів формується фонд покриття збитків від неповернених кредитів;
  9. співпраці між кредитними спілками — з метою координації своєї діяльності, надання взаємодопомоги та захисту спільних інтересів кредитні спілки мають право на добровільних засадах створювати асоціації кредитних спілок.
  10. недискримінації учасників спільноти — даний принцип передбачає, що для учасників кредитної спілки, які час від часу користуються її послугами, неприпустимою є як цінова, так і процедурна (доступність послуг) дискримінація за релігійною, статевою, політичною або будь-якою іншою ознакою. В силу цього принципу не можливе обслуговування (надання кредитів, прийняття депозитів, надання інших оплатних послуг) одним членам спілки на умовах, відмінних від умов надання таких самих послуг іншим її членам. Також не припустимим є нарахування доходів за обов'язковими пайовими внесками вищих, ніж за обов'язковими пайовими внесками, що на даний момент законодавством України не забороняється.

Державне регулювання діяльності кредитних спілок Редагувати

  • Державне регулювання діяльності кредитних спілок здійснювали такі органи державної влади
  • 2003—2012 — Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України — Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом; не входить до структури Кабінету Міністрів України.
  • 2012—2020 — Національна комісія, що здійснює регулювання на ринках фінансових послуг — спеціальний орган виконавчої влади.
  • Від 2020 — Національний банк України.

Об'єднання кредитних спілок України Редагувати

  1. Національна асоціація кредитних спілок України [ 9 квітня 2022 у Wayback Machine.]
  2. Об'єднана кредитна спілка Національної асоціації кредитних спілок України
  3. Всеукраїнська асоціація кредитних спілок [ 17 червня 2022 у Wayback Machine.]
  4. Українська об'єднана кредитна спілка

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

  1. ВРУ прийняла закон про кредитні спілки. 14.07.2023, 13:29
  2. Рада ухвалила нове законодавство про кредитні спілки. 14.07.2023, 13:35
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kredi tna spi lka nekomercijna organizaciya zasnovana fizichnimi osobami profesijnimi spilkami yih ob yednannyami na kooperativnih zasadah z metoyu zadovolennya potreb yiyi chleniv u vzayemnomu kredituvanni ta nadanni finansovih poslug za rahunok ob yednanih groshovih vneskiv chleniv kreditnoyi spilki st 1 Zakonu Ukrayini Pro kreditni spilki Kreditna spilka ye finansovoyu ustanovoyu viklyuchnim vidom diyalnosti yakoyi ye nadannya finansovih poslug peredbachenih Zakonom Ukrayini Pro kreditni spilki Zakonom Ukrayini Pro finansovi poslugi ta derzhavne regulyuvannya rinkiv finansovih poslug vid 12 lipnya 2001 roku st 1 kreditnu spilku vidneseno do kreditnih ustanov finansovih ustanov yaki vidpovidno do zakonu mayut pravo za rahunok zaluchenih koshtiv nadavati krediti na vlasnij rizik Zmist 1 Istoriya stvorennya 2 Kooperativnij ruh ta pochatki kreditovoyi kooperaciyi 3 Organi upravlinnya kreditnoyi spilki 4 Osnovni principi 5 Derzhavne regulyuvannya diyalnosti kreditnih spilok 6 Ob yednannya kreditnih spilok Ukrayini 7 Div takozh 8 PosilannyaIstoriya stvorennya RedaguvatiBatkivshinoyu kreditnih spilok vvazhayetsya Nimechchina a yih batko Fridrih Vilgelm Rajffajzen yakij u seli Flamersfeld rozpochav svoyu kreditovo kooperativnu diyalnist u 1849 mu roci Jogo kreditova kooperativa dlya silskih zhiteliv vidoma u vsomu sviti yak rajffajzenka nesla finansovu dopomogu nezamozhnim selyanam fermeram yakih todi nemiloserdno vikoristovuvali lihvari Priblizno u toj samij chas dlya najbidnishih zhiteliv mista zokrema remisnikiv ta dribnih kupciv u nimeckomu mistechku Delich utvorivsya miskij tip takoyi zh oshadno pozichkovoyi kasi yiyi zasnovnikom buv German Shulce Delich Z cih skromnih pochatkiv postav kooperativno kreditovij ruh yakij perenissya do Avstriyi u 1851 a zgodom zahopiv Italiyu Franciyu Angliyu ta inshi krayini V Ukrayini pershomu silskomu oshadno pozichkovomu tovaristvu dav pochatok u 1871 roci Grigorij Galagan u seli Sokirincyah Priluckogo povitu Poltavskoyi guberniyi teper Sribnyanskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti v Galichini pershe kreditove tovaristvo pid nazvoyu Vira zasnuvav Teofil Kormosh u 1894 roci u misti Peremishl V nezalezhnij Ukrayini pershi kreditni spilki vidnovili svoyu diyalnist v 1992 roci stvoreno pershi 2 kreditni spilki v m Krivij Rig ta m Strij Lvivska oblast Vidnovlennya kreditnih spilok vidbuvalosya za pidtrimki ukrayinskoyi diaspori z Kanadi ta SShA 1993 roku Ukazom Prezidenta bulo zatverdzheno Timchasove polozhennya pro kreditni spilki yakim kreditni spilki vidnosilisya do gromadskih organizacij yaki nadavali finansovi poslugi 90 ti roki XX st harakterizuvalisya stvorennyam velikoyi kilkosti kreditnih spilok ale giperinflyaciya 1993 1994 rokiv ta valyutna kriza 1998 roku prizvela do zakrittya bagatoh spilok 20 grudnya 2001 roku bulo prijnyato Zakon Ukrayini Pro kreditni spilki yakij viznachiv pravovij status kreditnoyi spilki ta model yiyi roboti 2002 roku bulo stvoreno Derzhavnu komisiyu z regulyuvannya rinkiv finansovih poslug centralnij organ vikonavchoyi vladi osnovnim zavdannyam yakogo ye regulyuvannya nebankivskogo finansovogo sektoru Ukrayini U 2003 roci pochalasya procedura perereyestraciyi kreditnih spilok i voni zminili status z gromadskogo ob yednannya na finansovu ustanovu 14 lipnya 2023 roku Verhovna Rada Ukrayini uhvalila novu redakciyu zakonu Pro kreditni spilki Prijnyattya vidpovidnogo zakonoproyektu 5125 u drugomu chitanni ta v cilomu pidtrimali 258 nardepiv Zgidno iz poyasnyuvalnoyu zapiskoyu do dokumenta chinnij zakon Pro kreditni spilki bulo uhvaleno bilsh yak 20 rokiv tomu i jogo polozhennya ne vrahovuyut ostanni tendenciyi rozvitku svitovoyi finansovoyi infrastrukturi a zakladeni pidhodi do regulyuvannya potrebuyut modernizaciyi Krim togo novij zakon dozvolit privesti chinni normi u vidpovidnist do togo sho z lipnya 2020 roku regulyuvannya nebankivskogo rinku peredano NBU Polozhennya cogo zakonu mayut vregulyuvati vsi etapi diyalnosti kreditnih spilok vid stvorennya ta licenzuvannya do zdijsnennya diyalnosti zokrema chlenstvo ta oformlennya vneskiv do spilki vid sistemi upravlinnya do naglyadu za yih diyalnistyu ta vihodom z rinku 1 2 Kooperativnij ruh ta pochatki kreditovoyi kooperaciyi RedaguvatiKooperativnij ruh yak takij ob yednuye lyudej dobroyi voli kotri vidchuvali svidomo abo pidsvidomo potrebu gospodarskoyi spivpraci ta samodopomogi u formi kooperativu dlya ohoroni i rozbudovi svoyih vlasnih gospodarstv Take ob yednannya porodilo gromadski ustanovi zavdannyam yakih ye moralno i materialno dopomagati svoyim chlenam polipshiti yih dobrobut skripiti gospodarsku bazu potribnu dlya zaspokoyennya materialnih i duhovnih potreb svogo chlenstva dozvoliti chlenstvu vzyati svoyi gospodarski ta kulturni spravi krashe i pevnishe u vlasni ruki Dlya dosyagnennya meti kreditova kooperaciya postavila v osnovu svoyeyi programi pozitivni i realni gospodarski poslugi svoyim chlenam svoyij gromadi ta svoyemu narodovi za gaslom yiyi praci Sluzhiti a ne panuvati Organi upravlinnya kreditnoyi spilki RedaguvatiVishim organom upravlinnya kreditnoyi spilki ye zagalni zbori chleniv kreditnoyi spilki Zagalni zbori zbirayutsya shonajmenshe odin raz na rik Osnovnimi povnovazhennyami zboriv ye zatverdzhennya Statutu ta Polozhen pro organi upravlinnya obrannya organiv upravlinnya prijnyattya rishennya shodo reorganizaciyi kreditnoyi spilki Sposterezhna Rada kreditnoyi spilki obirayetsya zagalnimi zborami chleniv kreditnoyi spilki v kilkosti ne menshe 5 ti osib Sposterezhna rada predstavlyaye interesi chleniv kreditnoyi spilki v period mizh zagalnimi zborami Strok povnovazhen chleniv sposterezhnoyi radi viznachayetsya rishennyam zagalnih zboriv yak pravilo ce 3 roki Kooperativna priroda diyalnosti kreditnih spilok vidobrazhena v principah yiyi diyalnosti st st 2 14 20 21 24 25 Zakonu Ukrayini Pro kreditni spilki Ci principi diyalnosti kreditnih spilok v Ukrayini pereplitayutsya z principami kreditnoyi kooperaciyi sho uhvaleni Vsesvitnoyu radoyu kreditnih spilok Arhivovano 26 veresnya 2019 u Wayback Machine 24 serpnya 1984 roku Osnovni principi Redaguvatidobrovilnosti vstupu ta svobodi vihodu z kreditnoyi spilki chlenstvo v kreditnij spilci ye vidkritim dlya vsih hto vidpovidaye vimogam pevnoyi spilnoti hoche koristuvatis poslugami spilki gotovij prijnyati chlensku vidpovidalnist rivnopravnosti chleniv kreditnoyi spilki usi chleni kreditnoyi spilki mayut rivni prava v tomu chisli u razi golosuvannya na zagalnih zborah nezalezhno vid rozmiru pajovogo ta vstupnogo vneskiv Golosuvannya na zagalnih zborah vidbuvayetsya za principom odin chlen kreditnoyi spilki prisutnij na zborah maye odin golos samovryaduvannya zaboronyayetsya bud yake vtruchannya v diyalnist kreditnoyi spilki za vinyatkom vipadkiv peredbachenih zakonom glasnosti zagalni zbori chleniv kreditnoyi spilki zasluhovuyut ta zatverdzhuyut richni zviti diyalnosti organiv upravlinnya ta kontrolyu kreditnoyi spilki Chleni kreditnoyi spilki mayut pravo na oznajomlennya z protokolami organiv upravlinnya kreditnoyi spilki nadanni poslug dlya polipshennya ekonomichnogo ta socialnogo zahistu chleniv spilki kreditna spilka diye z metoyu zadovolennya potreb yiyi chleniv u kredituvanni za rahunok ob yednanih groshovih vneskiv nepributkovosti kreditna spilka ne maye na meti otrimannya pributku dlya podalshogo jogo rozpodilu mizh zasnovnikami Kreditna spilka samostijno vstanovlyuye platu za poslugi yaki nadayutsya chlenam kreditnoyi spilki Poslugi yak pravilo nadayutsya za cinoyu blizkoyu do sobivartosti rozpodilu finansovogo rezultatu mizh chlenami nerozpodilenij dohid sho zalishayetsya za rezultatami finansovogo roku rozpodilyayetsya za rishennyam zagalnih zboriv u tomu chisli mizh chlenami kreditnoyi spilki proporcijno rozmiru yih pajovih vneskiv u viglyadi vidsotkiv procentiv zmicnennya finansovoyi stabilnosti kreditna spilka formuye rezervi ta fondi v rozmirah vstanovlenih chinnim zakonodavstvom dlya vidshkoduvannya mozhlivih zbitkiv yaki ne mozhut buti pokritimi za rahunok nadhodzhen potochnogo finansovogo roku zabezpechennya platospromozhnosti kreditnoyi spilki ta zahistu zaoshadzhen yiyi chleniv formuyetsya rezervnij kapital z metoyu pokrittya peredbachuvanih zbitkiv vid nepovernenih kreditiv za rahunok chastini dohodiv formuyetsya fond pokrittya zbitkiv vid nepovernenih kreditiv spivpraci mizh kreditnimi spilkami z metoyu koordinaciyi svoyeyi diyalnosti nadannya vzayemodopomogi ta zahistu spilnih interesiv kreditni spilki mayut pravo na dobrovilnih zasadah stvoryuvati asociaciyi kreditnih spilok nediskriminaciyi uchasnikiv spilnoti danij princip peredbachaye sho dlya uchasnikiv kreditnoyi spilki yaki chas vid chasu koristuyutsya yiyi poslugami nepripustimoyu ye yak cinova tak i procedurna dostupnist poslug diskriminaciya za religijnoyu statevoyu politichnoyu abo bud yakoyu inshoyu oznakoyu V silu cogo principu ne mozhlive obslugovuvannya nadannya kreditiv prijnyattya depozitiv nadannya inshih oplatnih poslug odnim chlenam spilki na umovah vidminnih vid umov nadannya takih samih poslug inshim yiyi chlenam Takozh ne pripustimim ye narahuvannya dohodiv za obov yazkovimi pajovimi vneskami vishih nizh za obov yazkovimi pajovimi vneskami sho na danij moment zakonodavstvom Ukrayini ne zaboronyayetsya Derzhavne regulyuvannya diyalnosti kreditnih spilok RedaguvatiDerzhavne regulyuvannya diyalnosti kreditnih spilok zdijsnyuvali taki organi derzhavnoyi vladi 2003 2012 Derzhavna komisiya z regulyuvannya rinkiv finansovih poslug Ukrayini Centralnij organ vikonavchoyi vladi zi specialnim statusom ne vhodit do strukturi Kabinetu Ministriv Ukrayini 2012 2020 Nacionalna komisiya sho zdijsnyuye regulyuvannya na rinkah finansovih poslug specialnij organ vikonavchoyi vladi Vid 2020 Nacionalnij bank Ukrayini Ob yednannya kreditnih spilok Ukrayini RedaguvatiNacionalna asociaciya kreditnih spilok Ukrayini Arhivovano 9 kvitnya 2022 u Wayback Machine Ob yednana kreditna spilka Nacionalnoyi asociaciyi kreditnih spilok Ukrayini Vseukrayinska asociaciya kreditnih spilok Arhivovano 17 chervnya 2022 u Wayback Machine Ukrayinska ob yednana kreditna spilkaDiv takozh RedaguvatiZakon Ukrayini Pro kreditni spilki Arhivovano 23 sichnya 2022 u Wayback Machine Posilannya RedaguvatiKreditna spilka Arhivovano 6 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Kachor Andrij Zolotij yuvilej Kreditovoyi kooperativi Pivnichnogo Vinnipegu 1943 1993 Vidavnicha Spilka Trizub Vinnipeg 1993 Kreditna spilka Bankivska enciklopediya S G Arbuzov Yu V Kolobov V I Mishenko S V Naumenkova Kiyiv Centr naukovih doslidzhen Nacionalnogo banku Ukrayini Znannya 2011 504 s Institucijni zasadi rozvitku bankivskoyi sistemi Ukrayini ISBN 978 966 346 923 2 Kreditna spilka Terminologichnij slovnik z pitan zapobigannya ta protidiyi legalizaciyi vidmivannyu dohodiv oderzhanih zlochinnim shlyahom finansuvannyu terorizmu finansuvannyu rozpovsyudzhennya zbroyi masovogo znishennya ta korupciyi A G Chubenko M V Loshickij D M Pavlov S S Bichkova O S Yunin Kiyiv Vaite 2018 S 373 ISBN 978 617 7627 10 3 VRU prijnyala zakon pro kreditni spilki 14 07 2023 13 29 Rada uhvalila nove zakonodavstvo pro kreditni spilki 14 07 2023 13 35 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kreditna spilka amp oldid 39929598