www.wikidata.uk-ua.nina.az

Климентій Зіновіїв також син Климентій Трясця середина XVII ст імовірно Правобережна Україна після 1717 Чернігівщина укр

Климентій Зіновіїв

Климентій Зіновіїв (також Климентій Зіновіїв син, Климентій Трясця; середина XVII ст., імовірно, Правобережна Україна — після 1717, Чернігівщина) — український письменник, представник бароко, один з перших етнографів, священник, церковний діяч, мандрівник.

Климентій Зіновіїв
Народився 17 століття
Помер не раніше 1717
Діяльність поет
Alma mater Києво-Могилянська академія (1659—1817)
  • Висловлювання у Вікіцитатах

Зіновіїв був одним із перших українських етнографів: записував українські народні прислів'я та приказки. Писав здебільшого староукраїнською мовою. До нашого часу дійшов лише один великий рукописний збірник творів Климентія Зіновієва. У творах оспівував ремісників, наймитів-бурлаків і селян.

Біографія Редагувати

Біографію Климентія Зіновієва можна реконструювати на основі збірки його віршів. Фактичних відомостей про нього збереглося мало. Мотиви злиденного дитинства, сирітства, голодування в дяківській школі, а потім у бурсі дають підставу припускати їхній автобіографічний характер. Походив Зіновіїв із незаможної сім'ї, рано осиротів. Можливо, навчався в дяка при церковній парафії, де і жив, а потім — у Києво-Могилянській колегії, мешкав у бурсі. Молодим постригся в ченці, був монастирським писарем. Згодом, за припущеннями, був священником, а овдовівши, пішов у монастир.

Мандрував українськими землями, збираючи пожертвування для монастиря. Подорожі до монастирів інших країн могли бути пов'язані з різними обставинами церковного життя: храмовими святами, прославленням або вшануванням чудотворних ікон, заснуванням монастирів тощо. Зіновіїв жив на Закарпатті, Волині, Київщині, у Слобідській Україні, Запорозькій Січі, бував у Польщі, Білорусі, Литві, Росії. Знав церковнослов'янську, латинську, польську, російську мови, орієнтувався в білоруській та литовській мовах.

Зіновіїв був дуже спостережливим, допитливим, багато думав і читав, любив не тільки церковні співи (сам співав ірмолоя), а й народні думи та пісні, кохався в малярстві. Мав схильність до віршування. Знаючи закони силабічної версифікації, свої спостереження і роздуми втілював у поетичній формі. Багато хворів, зазнав гонінь, але, мандруючи, дожив до похилого віку. Помер на Чернігівщині в сані ієромонаха після 1712 р.

Історія видань Редагувати

Майже через 150 років після смерті Зіновієва в одному з чернігівських монастирів український письменник-етнограф Олександр Шишацький-Ілліч натрапив на збірку його творів. Рукопис не мав ні початку, ні кінця, налічував 321 списану сторінку (з можливих 400) і поділявся на три частини:

  • збірку віршів, що її поет готував до друку;
  • збірку народних прислів'їв та приказок, розміщених за алфавітом;
  • вірші, дописані Зіновієвим пізніше.

Шишацький передав рукопис Пантелеймонові Кулішу, і 1859 р. в «Руській бесіді» вийшла його розвідка «Климентий, украинский стихотворец времен гетмана Мазепы». Розширену розвідку було надруковано в січневому номері журналу «Основа» за 1861 р. Вірші Зіновієва викликали жваве зацікавлення, на них покликалися при вирішенні суперечливих питань, використовуючи як історичні свідчення очевидця. Зі збірки робив виписку народних афоризмів фольклорист і етнограф Опанас Маркевич, їх уводила в художні твори Марко Вовчок.

На початку XX ст., працюючи над «Історією української літератури», Іван Франко виділив окремо розділ під назвою «Климентій Трясця і Григорій Сковорода». Учений спирався тільки на уривки віршів, наведених Кулішем, бо існувала версія, що рукопис Зіновієва загинув під час пожежі на Кулішевому хуторі. Франка приваблювало те, що вірші містять «дуже багато характерних рис для розуміння життя і побуту особливо нижчих народних верств придніпрянської України», дають «інтересний матеріал для змалювання культури початку XVIII ст.». Проводячи аналогії з Григорієм Сковородою, дослідник писав:

«Літературна і соціальна фізіономія обох однаковісінька, хоч у їх інтелігенції і моральному погляді на життя величезна різниця. Оба вони були учнями Київської академії, оба провели свій вік, блукаючи по Україні та сусідніх з нею країнах, у обох у їх творах крізь старосвітську форму проблискують іскри нових почувань і поглядів, критицизму й рефлекси, зароджується тип новочасного письменника, що виступає не як речник типових поглядів маси або приписів традиційної доктрини, але як індивідуальна поява зі своїми власними поглядами, виробленими сильно розвитим індивідуальним життям і думанням».

1909 року Сергій Маслов віднайшов рукопис Зіновієва у фондах бібліотеки Київського університету св. Володимира, а 1912 року Володимир Перетц опублікував усю його поетичну спадщину.

1971 року Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні видав повністю автограф Зіновієва, тобто вірші та «приповісті посполиті». Філологи, історики, етнографи, економісти та правознавці отримали безцінний матеріал (близько 400 віршів і 24 тисячі прислів'їв та приказок), який доповнює уявлення про Україну кінця XVII — поч. XVIII ст.

Збірка прислів'їв, приказок, народних афоризмів, що їх зібрав Климентій, є джерелом вивчення живої української мови кінця XVII — початку XVIII ст. Детальне дослідження поетичної мови Климентія яскраво виявляє її широку народну основу.

Творчість Редагувати

Цінність творів Зіновієва в їхній художній якості, зумовленій жвавістю образного мислення поета й органічним засвоєнням скарбів народної мови. Він продовжив демократичні традиції української літератури, які започаткував Іван Вишенський і згодом продовжили Григорій Сковорода й Тарас Шевченко.

Герої його творів — представники всіх верств і прошарків населення України. Це селяни, козаки, ремісники, духівництво (чорне й біле), торговці, музиканти, малярі, шафарі (управителі, економи), судді, підсудки тощо. З гіркотою констатує поет, що людей бідних незрівнянно більше, ніж заможних, бачить, що довкола точиться жорстока боротьба за існування, коли «чловεкъ чловέка рад бы въ εди́нъ ча́съ зъгубы́т: и ґды б мощно то моглъ бы жыва́го поглоти́тъ».

Вірші «про злих людей» відкривають цілу галерею хворобливих явищ суспільної дійсності: наклепників, злодіїв, здирців, кривоприсяжників, невідплатних боржників, грабіжників, катів, скнар, волоцюг тощо. Деякі з авторових настанов інколи здаються нам суперечливими. Зокрема, він засуджує тих, хто залишає своїх панів і тікає «на слободи», де потрапляє в злидні. Серед відразливих для автора суспільних явищ є й паління тютюну, від якого Климентій просить Бога себе охоронити, «жеб несмрадными устами молитву чинити».

На противагу засуджуваним автором суспільним вадам у циклі віршів «О людех добрых, побожных, милостивых, ласкавых и о страннопріємных» створюється низка позитивних та доброчесних образів. Порівняно з попереднім циклом, цей значно скромніший. Привертає увагу вірш 71 «О премѣнностях свѣтовых», де розробляється найхарактерніший для бароко мотив «vanitas»: марнотності, змінності долі. «Всяка рѣч на свѣтѣ премѣненна бываєт», «вси преходят, яко воздушныє вѣм хмуры» — констатує автор. Доброчесності тут зображені в одному комплексі з земними стражданнями: самотністю, хворобами тощо.

Цілий цикл «О богатствах и о нищетах, и о нендзах, и о скорбех и о печалех и о мятежах» будується на ще одному головному бароковому мотиві: антитезі «багатство — убогість». Климентій пише про скорботи, що їх переживає людина на землі, про незбагненність життя, що декому дає багатство без жодних на те причин. Однак багатство тягне за собою й свої небезпеки та суспільну відповідальність: «за слезы убогих Бог таких караєт». Мова автора тяжіє до афористичної насиченості, він залучає фольклорних прислів'їв і приказок.

Примітки Редагувати

  1. Климентій Зиновіїв [ 19 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9-ти т. — К.: Дніпро, 2001. Т. 3. — Кн. 2. — Остання чверть XVII — початок XVIII ст. / Упор., резюме, приміт. В. Шевчука. — К.: Дніпро, 2001. — 576 с. — ISBN 966-578-077-8.
  2. Зинов'єв Климентій // Українські письменники: біо-бібліографічний словник: у п'яти томах. Том 1: Давня українська література (XI—XVIII ст.) / уклав Л. Є. Махновець; ред. кол.: акад. О. І. Білецький (голова) та ін. — 2-е вид., перероб. — Харків: Прапор, 2005. — С. 360—362. — 976 с. — ISBN 966-8690-20-6.
  3. Русская беседа. – 1859. – Т. 5, кн. 17. – С. 79–140.
  4. Колосова В. П., Чепіга І. П. Визначна пам'ятка українського письменства [ 19 січня 2021 у Wayback Machine.] // Климентій Зіновіїв. Вірші: приповісті посполиті. / Підгот. тексту І. П. Чепіги; вступ, ст. В. П. Колосової та І. П. Чепіги; іст.- літ. ком. В. П. Колосової; Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні. — Київ: Наукова думка, 1971. — 391 с. — «Пам'ятки української мови 17-18 ст. Серія художньої літератури»
  5. Зіновіїв Климентій [ 5 серпня 2021 у Wayback Machine.] // За матеріалами енциклопедичного довідника «Києво-Могилянська академія в іменах XVII—XVIII ст.» / НаУКМА. — 02.08.2011.

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Климентій Зіновіїв
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Klimentij Zinoviyiv takozh Klimentij Zinoviyiv sin Klimentij Tryascya seredina XVII st imovirno Pravoberezhna Ukrayina pislya 1717 Chernigivshina ukrayinskij pismennik predstavnik baroko odin z pershih etnografiv svyashennik cerkovnij diyach mandrivnik Klimentij ZinoviyivNarodivsya 17 stolittyaPomer ne ranishe 1717Diyalnist poetAlma mater Kiyevo Mogilyanska akademiya 1659 1817 Vislovlyuvannya u VikicitatahZinoviyiv buv odnim iz pershih ukrayinskih etnografiv 1 zapisuvav ukrayinski narodni prisliv ya ta prikazki 2 Pisav zdebilshogo staroukrayinskoyu movoyu Do nashogo chasu dijshov lishe odin velikij rukopisnij zbirnik tvoriv Klimentiya Zinoviyeva U tvorah ospivuvav remisnikiv najmitiv burlakiv i selyan Zmist 1 Biografiya 2 Istoriya vidan 3 Tvorchist 4 Primitki 5 Dzherela ta literatura 6 PosilannyaBiografiya RedaguvatiBiografiyu Klimentiya Zinoviyeva mozhna rekonstruyuvati na osnovi zbirki jogo virshiv Faktichnih vidomostej pro nogo zbereglosya malo Motivi zlidennogo ditinstva siritstva goloduvannya v dyakivskij shkoli a potim u bursi dayut pidstavu pripuskati yihnij avtobiografichnij harakter Pohodiv Zinoviyiv iz nezamozhnoyi sim yi rano osirotiv Mozhlivo navchavsya v dyaka pri cerkovnij parafiyi de i zhiv a potim u Kiyevo Mogilyanskij kolegiyi meshkav u bursi Molodim postrigsya v chenci buv monastirskim pisarem Zgodom za pripushennyami buv svyashennikom a ovdovivshi pishov u monastir Mandruvav ukrayinskimi zemlyami zbirayuchi pozhertvuvannya dlya monastirya Podorozhi do monastiriv inshih krayin mogli buti pov yazani z riznimi obstavinami cerkovnogo zhittya hramovimi svyatami proslavlennyam abo vshanuvannyam chudotvornih ikon zasnuvannyam monastiriv tosho Zinoviyiv zhiv na Zakarpatti Volini Kiyivshini u Slobidskij Ukrayini Zaporozkij Sichi buvav u Polshi Bilorusi Litvi Rosiyi Znav cerkovnoslov yansku latinsku polsku rosijsku movi oriyentuvavsya v biloruskij ta litovskij movah Zinoviyiv buv duzhe sposterezhlivim dopitlivim bagato dumav i chitav lyubiv ne tilki cerkovni spivi sam spivav irmoloya a j narodni dumi ta pisni kohavsya v malyarstvi Mav shilnist do virshuvannya Znayuchi zakoni silabichnoyi versifikaciyi svoyi sposterezhennya i rozdumi vtilyuvav u poetichnij formi Bagato hvoriv zaznav gonin ale mandruyuchi dozhiv do pohilogo viku Pomer na Chernigivshini v sani iyeromonaha pislya 1712 r Istoriya vidan RedaguvatiMajzhe cherez 150 rokiv pislya smerti Zinoviyeva v odnomu z chernigivskih monastiriv ukrayinskij pismennik etnograf Oleksandr Shishackij Illich natrapiv na zbirku jogo tvoriv Rukopis ne mav ni pochatku ni kincya nalichuvav 321 spisanu storinku z mozhlivih 400 i podilyavsya na tri chastini zbirku virshiv sho yiyi poet gotuvav do druku zbirku narodnih prisliv yiv ta prikazok rozmishenih za alfavitom virshi dopisani Zinoviyevim piznishe Shishackij peredav rukopis Pantelejmonovi Kulishu i 1859 r v Ruskij besidi vijshla jogo rozvidka Klimentij ukrainskij stihotvorec vremen getmana Mazepy 3 Rozshirenu rozvidku bulo nadrukovano v sichnevomu nomeri zhurnalu Osnova za 1861 r Virshi Zinoviyeva viklikali zhvave zacikavlennya na nih poklikalisya pri virishenni superechlivih pitan vikoristovuyuchi yak istorichni svidchennya ochevidcya Zi zbirki robiv vipisku narodnih aforizmiv folklorist i etnograf Opanas Markevich yih uvodila v hudozhni tvori Marko Vovchok Na pochatku XX st pracyuyuchi nad Istoriyeyu ukrayinskoyi literaturi Ivan Franko vidiliv okremo rozdil pid nazvoyu Klimentij Tryascya i Grigorij Skovoroda Uchenij spiravsya tilki na urivki virshiv navedenih Kulishem bo isnuvala versiya sho rukopis Zinoviyeva zaginuv pid chas pozhezhi na Kulishevomu hutori Franka privablyuvalo te sho virshi mistyat duzhe bagato harakternih ris dlya rozuminnya zhittya i pobutu osoblivo nizhchih narodnih verstv pridnipryanskoyi Ukrayini dayut interesnij material dlya zmalyuvannya kulturi pochatku XVIII st Provodyachi analogiyi z Grigoriyem Skovorodoyu doslidnik pisav Literaturna i socialna fizionomiya oboh odnakovisinka hoch u yih inteligenciyi i moralnomu poglyadi na zhittya velichezna riznicya Oba voni buli uchnyami Kiyivskoyi akademiyi oba proveli svij vik blukayuchi po Ukrayini ta susidnih z neyu krayinah u oboh u yih tvorah kriz starosvitsku formu probliskuyut iskri novih pochuvan i poglyadiv kriticizmu j refleksi zarodzhuyetsya tip novochasnogo pismennika sho vistupaye ne yak rechnik tipovih poglyadiv masi abo pripisiv tradicijnoyi doktrini ale yak individualna poyava zi svoyimi vlasnimi poglyadami viroblenimi silno rozvitim individualnim zhittyam i dumannyam 1909 roku Sergij Maslov vidnajshov rukopis Zinoviyeva u fondah biblioteki Kiyivskogo universitetu sv Volodimira a 1912 roku Volodimir Peretc opublikuvav usyu jogo poetichnu spadshinu 1971 roku Institut movoznavstva im O O Potebni vidav povnistyu avtograf Zinoviyeva tobto virshi ta pripovisti pospoliti Filologi istoriki etnografi ekonomisti ta pravoznavci otrimali bezcinnij material blizko 400 virshiv i 24 tisyachi prisliv yiv ta prikazok yakij dopovnyuye uyavlennya pro Ukrayinu kincya XVII poch XVIII st Zbirka prisliv yiv prikazok narodnih aforizmiv sho yih zibrav Klimentij ye dzherelom vivchennya zhivoyi ukrayinskoyi movi kincya XVII pochatku XVIII st Detalne doslidzhennya poetichnoyi movi Klimentiya yaskravo viyavlyaye yiyi shiroku narodnu osnovu 4 Tvorchist RedaguvatiCinnist tvoriv Zinoviyeva v yihnij hudozhnij yakosti zumovlenij zhvavistyu obraznogo mislennya poeta j organichnim zasvoyennyam skarbiv narodnoyi movi Vin prodovzhiv demokratichni tradiciyi ukrayinskoyi literaturi yaki zapochatkuvav Ivan Vishenskij i zgodom prodovzhili Grigorij Skovoroda j Taras Shevchenko 5 Geroyi jogo tvoriv predstavniki vsih verstv i prosharkiv naselennya Ukrayini Ce selyani kozaki remisniki duhivnictvo chorne j bile torgovci muzikanti malyari shafari upraviteli ekonomi suddi pidsudki tosho Z girkotoyu konstatuye poet sho lyudej bidnih nezrivnyanno bilshe nizh zamozhnih bachit sho dovkola tochitsya zhorstoka borotba za isnuvannya koli chlovek chloveka rad by v edi n cha s zguby t i gdy b moshno to mogl by zhyva go pogloti t Virshi pro zlih lyudej vidkrivayut cilu galereyu hvoroblivih yavish suspilnoyi dijsnosti naklepnikiv zlodiyiv zdirciv krivoprisyazhnikiv nevidplatnih borzhnikiv grabizhnikiv kativ sknar volocyug tosho Deyaki z avtorovih nastanov inkoli zdayutsya nam superechlivimi Zokrema vin zasudzhuye tih hto zalishaye svoyih paniv i tikaye na slobodi de potraplyaye v zlidni Sered vidrazlivih dlya avtora suspilnih yavish ye j palinnya tyutyunu vid yakogo Klimentij prosit Boga sebe ohoroniti zheb nesmradnymi ustami molitvu chiniti Na protivagu zasudzhuvanim avtorom suspilnim vadam u cikli virshiv O lyudeh dobryh pobozhnyh milostivyh laskavyh i o strannopriyemnyh stvoryuyetsya nizka pozitivnih ta dobrochesnih obraziv Porivnyano z poperednim ciklom cej znachno skromnishij Privertaye uvagu virsh 71 O premѣnnostyah svѣtovyh de rozroblyayetsya najharakternishij dlya baroko motiv vanitas marnotnosti zminnosti doli Vsyaka rѣch na svѣtѣ premѣnenna byvayet vsi prehodyat yako vozdushnyye vѣm hmury konstatuye avtor Dobrochesnosti tut zobrazheni v odnomu kompleksi z zemnimi strazhdannyami samotnistyu hvorobami tosho Cilij cikl O bogatstvah i o nishetah i o nendzah i o skorbeh i o pechaleh i o myatezhah buduyetsya na she odnomu golovnomu barokovomu motivi antitezi bagatstvo ubogist Klimentij pishe pro skorboti sho yih perezhivaye lyudina na zemli pro nezbagnennist zhittya sho dekomu daye bagatstvo bez zhodnih na te prichin Odnak bagatstvo tyagne za soboyu j svoyi nebezpeki ta suspilnu vidpovidalnist za slezy ubogih Bog takih karayet Mova avtora tyazhiye do aforistichnoyi nasichenosti vin zaluchaye folklornih prisliv yiv i prikazok Primitki Redaguvati Klimentij Zinoviyiv Arhivovano 19 kvitnya 2021 u Wayback Machine Tisyacha rokiv ukrayinskoyi suspilno politichnoyi dumki U 9 ti t K Dnipro 2001 T 3 Kn 2 Ostannya chvert XVII pochatok XVIII st Upor rezyume primit V Shevchuka K Dnipro 2001 576 s ISBN 966 578 077 8 Zinov yev Klimentij Ukrayinski pismenniki bio bibliografichnij slovnik u p yati tomah Tom 1 Davnya ukrayinska literatura XI XVIII st uklav L Ye Mahnovec red kol akad O I Bileckij golova ta in 2 e vid pererob Harkiv Prapor 2005 S 360 362 976 s ISBN 966 8690 20 6 Russkaya beseda 1859 T 5 kn 17 S 79 140 Kolosova V P Chepiga I P Viznachna pam yatka ukrayinskogo pismenstva Arhivovano 19 sichnya 2021 u Wayback Machine Klimentij Zinoviyiv Virshi pripovisti pospoliti Pidgot tekstu I P Chepigi vstup st V P Kolosovoyi ta I P Chepigi ist lit kom V P Kolosovoyi Institut movoznavstva im O O Potebni Kiyiv Naukova dumka 1971 391 s Pam yatki ukrayinskoyi movi 17 18 st Seriya hudozhnoyi literaturi Zinoviyiv Klimentij Arhivovano 5 serpnya 2021 u Wayback Machine Za materialami enciklopedichnogo dovidnika Kiyevo Mogilyanska akademiya v imenah XVII XVIII st NaUKMA 02 08 2011 Dzherela ta literatura RedaguvatiZinoviyiv K Virshi Pripovisti pospoliti red V V Nimchuk Kiyiv Naukova dumka 1971 389 s Zolote chereslo kniga narodnih remesel zvichayiv ta pobutu v Ukrayini pisana Klimentiyem Zinoviyevim poetom kincya XVII pochatku XVIII st uporyad V Shevchuk O Shugaj Kiyiv Mistectvo 2009 335 s Kolosova V P Klimentij Zinoviyev zhittya i tvorchist Kiyiv Naukova dumka 1964 203 s Poklad N Sho pisav to vzhe pisav Arhivovano 29 veresnya 2012 u Wayback Machine Ukrayina Moloda 1 kvitnya 2010 r Nebo Ukrayini poetichna tritomna antologiya uporyad V Kolomiyec Kiyiv Ukrayinskij pismennik 2001 2005 Shevchenko N V Zinoviyiv Klimentij Arhivovano 7 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 2013 T 3 Kolosova V P Zinoviyiv Klimentij Mogilyanska akademiya v imenah XVII XVIII st enciklopedichne vidannya vidp red V S Bryuhoveckij uporyad Z I Hizhnyak Kiyiv Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2001 S 227 228 Posilannya RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Klimentij ZinoviyivZinoviyiv Klimentij Virshi Pripovisti pospoliti pidg tekstu I P Chepigi Kiyiv Naukova dumka 1971 392 s Arhivovano 8 chervnya 2019 u Wayback Machine na Izborniku Osuchasnenij zapis deyakih virshiv ta korotki vidomosti Arhivovano 4 listopada 2008 u Wayback Machine na Izborniku Tvori Klimentiya Zinoviyiva Arhivovano 23 sichnya 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Klimentij Zinoviyiv amp oldid 38186979