www.wikidata.uk-ua.nina.az

Галерея старих майстрів Галере я стари х майстрі в нім Gemäldegalerie Alte Meister також Дре зденська карти нна галере я

Галерея старих майстрів

Галере́я стари́х майстрі́в (нім. Gemäldegalerie Alte Meister), також Дре́зденська карти́нна галере́я — всесвітньо відоме зібрання картин від Відродження до бароко і класицизму в Дрездені, частина Державних художніх зібрань Дрездена.

Галерея старих майстрів
нім. Gemäldegalerie Alte Meister
51°03′12″ пн. ш. 13°44′04″ сх. д. / 51.05338800002777333° пн. ш. 13.734707000027777113° сх. д. / 51.05338800002777333; 13.734707000027777113Координати: 51°03′12″ пн. ш. 13°44′04″ сх. д. / 51.05338800002777333° пн. ш. 13.734707000027777113° сх. д. / 51.05338800002777333; 13.734707000027777113
Тип художня галерея і музей
Частина від Державні художні зібрання Дрездена
Країна  Німеччина
Адреса 01067 Theaterplatz 1
Архітектор Готфрід Земпер
Засновник Август II Фрідріх і Август III Фрідріх
Засновано 1855
Фонд 750 документ
Відвідувачі 500 000 осіб
Сайт gemaeldegalerie.skd.museum
Галерея старих майстрів (Німеччина)
 Галерея старих майстрів у Вікісховищі
Архітектурний ансамбль Цвінґера
Галерея Земпера, 1900 рік
Сучасний вигляд галереї Земпера, вигляд з боку Цвінґера
Рафаель Санті, «Сікстинська Мадонна», 1514 рік
Джорджоне, «Венера заснула», 1510 рік. Дописана Тіціаном

Історія Редагувати

Колекція створювалася в першій половині XVIII століття при саксонських курфюрстах — королях Польщі Августі II Сильному (1670–1733) і Августі III (1696–1763). Зібрання картин швидко збільшувалося, в 1746 році для Галереї, за посередництва Франческо Альґаротті, було придбано одночасно 100 шедеврів мистецтва. Галерея стала відомою у Європі вже у 1747 році.

У XIX столітті Готфрідом Земпером (нім. Gottfried Semper) (1803–1879) було запроектоване нове приміщення галереї, яке увійшло в архітектурний ансамбль Цвінґера, хоча відрізняється від нього за своїм стилєм неоренесансу. Галерея Земпера була зведена у 1855 році. Будівлю зі сторони курдонера — парадного двору, прикрасили статуями Рафаеля, Мікеланджело, Данте, Джотто, Ганса Гольбейна Молодшого та Альбрехта Дюрера, Гьоте та Пітера Корнеліуса.

В часи Другої світової війни будова Галереї одержала сильні пошкодження у 1945 році під час американських бомбардувань. Більшість картин була вивезена до Києва та Москви і не постраждала. Після війни колекція картин Галереї була перевезена до СРСР. 3 червня 1956 року мистецькі шедеври були повернуті у Дрезден. Цвинґер було відновлено і відкрито для відвідувачів у 1960 році. З 1988 по 1992 рік будівля Галереї реконструювалася.

Перлиною дрезденської збірки творів мистецтва є «Сікстинська Мадонна» (нім. Sixstinische Madonna) Рафаеля Санті.

Відділи галереї Редагувати

  • Арраси (або гобелени-килими з фігурами чи орнаментами).
  • Пастелі (роботи кольоровою крейдою).
  • Мініатюри.
  • Відділ живопису, так званих, старих майстрів Західної Європи.

Мініатюри Редагувати

Мініатюра, як різновид мистецтва, виникла давно і спочатку виключно слугувала світлинами середньовічних рукописів. Назву ведуть від лат. minium — «коштовна червона фарба»"". З плином часу отримала свою лакуну в приватному житті, де виконувала роль сучасної фотографії. Головні матеріали мініатюр: пергамент, папір, кістка, метал, дерево, XVIII століття додало порцеляну.

Відділ мініатюр Дрезденської галереї пишається роботами художниці-італійки Розальби Кар'єри, Рафаеля Менгеса, Терезії Конкордії Марон, Даніеля Каффе, Феліції Гофман, Йозефа Дарбеса. Мініатюру XIX століття репрезентують твори дрезденського професора Августа Граля. Портрети переважають серед сюжетів мініатюр, але зустрічаємо й копії з картин чи образи святих.

Арраси Редагувати

Арраси — килими з фігурами людей чи орнаментами. Назва походить від французького міста Аррас, де жінки-ткалі робили подібні килими. Виробництво килимів перенесли в інші міста, та назва закріпилася. Пізніше брати Гобелен заснували свою мануфактуру з їх виробництва, звідки й пішла сучасна назва. Тепер усі ткані килими помилково називають гобеленами, хоча ця назва істинна лише для продукції мануфактури братів Гобелен.

Збірка Дрезденської галереї утримує арраси XVII століття та два давньонімецькі килими анонімних майстрів. Назва «давньонімецькі» вносить плутанину. Необов'язково такі килими вироблені суто німцями. Килими Дрезденської галереї походять з Брюсселю, коронованої столиці аррасів та гобеленів. Аррас з сюжетом «Розп'яття Христа» (близько 1515 року) пов'язують з творчим надбанням нідерландця Яна Госсарта (близько 1478–1532) або його послідовника. Аррас з «Вознесінням» йде від ксилографії Альбрехта Дюрера «Страсті Христа» в нідерландському розумінні сюжету.

Гобелени за картонами італійця Рафаеля Санті в Дрездені теж не італійські, а походять з мануфактури Великої Британії. Отже, глобалізація в Західній Європі розпочалася давно і лише у XXI столітті набула всесвітнього поширення.

(Велику збірку аррасів має на слов'янських землях королівський замок Вавель у Кракові, Польща. Гобелени можна побачити й в музейних збірках України — в Одесі, у Львові. Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків в Києві теж експонує поодинокі зразки гобеленів. Чотири Ханенківські гобелени на сюжети роману Сервантеса «Дон Кіхот» вироблені у брюссельській мануфактурі за картонами французького майстра Франції Шарля Куапе́ля (1694–1752).

Пастелі Редагувати

Розальба Кар'єра. «Автопортрет як алегорія зими», Дрезден

Назва «пастель» походить від латини (лат. pasta — «тісто»). Термінологія фіксує й використання слова італ. а pastello для позначення роду малювання італійським чорним олівцем та сангіною, або іншими кольоровими олівцями. Цим засобом широко користувалися старі майстри Італії XVI століття. Збережені малюнки Парміджаніно, Даніеле да Вольтера, Федеріко Барочі, Гвідо Рені, Сальватора Рози.

Використовувались різні матеріали: олія, крейда, віск. Пастельна техніка більше використовувалась для навчання та замальовок, ніж для виконання закінчених художніх творів, але техніка не вмирала й спалахнула небаченою популярністю у XVIII столітті. Поширенню цієї техніки сприяли митці Франції після знайомства з віртуозними творами венеційки Розальби Кар'єри (1675–1757).

Дрезденська збірка пастелей добре знана у світі ще й через те, що пастелі ніколи не перевозять з одного музею до іншого ні на які виставки. Бо з крейдяних пастелей осипаються фарби і вони швидко псуються. Спроби фіксувати крейдяний пилок в XX столітті удосконалили. Але ніхто не буде ризикувати творами XVIII століття заради гучного успіху однієї виставки.

Пастельна збірка Дрезденської галереї має твори Розальби Кар'єри, Моріса Кантена де ла Тура (1704–1788), Рафаеля Менгса, Терезії Констанції Марон. Добре знана у світі та й в Україні «Шоколадниця» Жана-Етьена Ліотара. Перважають портрети аристократів та алегорчні зображення («Алегорія зими», «Алегорія Африки»).

Живопис Дрезденської галереї Редагувати

Німецькі майстри Редагувати

Лукас Кранах Старший. Вівтар святої Катерини, центральна частина, 1506 рік.

Німецька культура дала світові визначні твори у військових справах, військовій інженерії, середньовічній архітектурі, філософії, літературі. Німецький внесок в музику досяг світового значення — Йоганн Себастьян Бах, Моцарт, Бетховена.

Вкрай розорена та зруйнована країна після Тридцятирічної війни (1618–1648) майже не мала видатних зразків образотворчих мистецтв XVII сторіччя. Видатні були до (XV—XVI століття) та після (XVIII століття).

Дрезденська збірка німецьких майстрів XV–XVI сторічч за повнотою поступається збірці в Мюнхені, проте й у Дрездені можна подивитися на орігінали Альбрехта Дюрера, Ганса Гольбейна старшого (близько 1479–1543), Лукаса Кранаха, Ганса Бальдунга Гріна (близько 1485–1545). Інші аспекти давньонімецького живопису подають Георг Пенц («Поклоніння трьох волхвів»), Ганс Малер, Єрхард Ровіх («Майстер домашної книги»), анонім («Тортури святого Бартоломео»).

XVII століття репрезентують твори Йогана Лісса та Адама Ельсгаймера, які працювали в Італії, Йогана Шенфельда та інших.

XVIII століття — Ґраф Антон, Рафаель Менгс, художниця-мандрівниця Анжеліка Кауфман (1741–1807), яка приїздила навіть до Петербургу.

Майстри Голландії Редагувати

Адріан ван Остаде. «Майстерня художника». 1663 рік.

Мистецтво Голландії можна вивчати на зразках Рембрандта («Автопортрет з дружиною Саскією»), Франса Галса, Терборха, Метсю, Доу. Засновника європейського філософського пейзажу Якоба ван Рейсдала репрезентує шедевр — «Єврейський цвинтар» (той, що в Удекерці під Амстердамом, який існує й зараз). Ще один шедевр за межами Голландії «Дівчина, що читає лист біля відкритого вікна» Яна Вермера з Делфту — знаходиться теж тут.

Особливий щабель займають так звані малі голландці. Назва походить від того, що вони писали невеличкі за розмірами картини, які охоче купували городяни, ремісники. Картини Вермеєра прикрашали оселю булочника. У Дрезденській галереї цікава збірка малих голландців: Терборха, Рейсдала, Екхоута, Яна Стена. Є навіть картина утаємниченого Матіаса Стомера «Старенька зі свічкою».

Майстри Іспанії Редагувати

Іспанський живопис придбали порівняно пізно, у XIX столітті на аукціоні в Лондоні. Саме звідти походять твори Франсіско де Сурбарана, Бартоломе Естебана Мурільйо. Ранішня картина Ель Греко придбана в Венеції — «Христос лікує сліпого». Тільки три портрети Веласкеса, придбані ще у 1746 році із збірки герцога Модени. Пощастило збірці у Дрездені і з придбанням картин Хосе де Рібера (1591–1652). Збірка нараховує шість робіт майстра, п'ять з яких мають підпис художника и датовані. Особливо значуші: «Свята Інесса за ґратами», «Філософ Діоген з ліхтарем шукає справжню людину», «Звільнення янголом Апостола Петра з в'язниці».

Майстри Фландрії Редагувати

Франс Снейдерс. Натюрморт з дамою та папугою. Друга чверть XVII століття.

Колекція творів майстрів Фландрії невелика в порівнянні із збірками в Мюнхені чи в Ермітажі. Але твори уславлених художників XVII століття представлені без винятків. Натюрморти Франса Снейдерса, портрети Антоніса Ван Дейка, твори Пітера Пауля Рубенса доволі добре характеризують бароко Фландрії. Серед відомих майстрів фламандського пейзажу доби бароко — Ян Вільденс.

Вибрані твори картинної галереї Редагувати

Паоло Морандо або Каваццола. «Портрет шляхетного пана», до 1520 р.

Література Редагувати

  1. Дрезденская картинная галерея. Старые мастера, Дрезден, 1979, 16-е русское издание. (рос.)
  2. Lileyko Jerzy (1980). Vademecum Zamku Warszawskiego. Warsaw. p. 129. ISBN 83-223-1818-9. (пол.)
  3. Stefan Kieniewicz, ed (1984). Warszawa w latach 1526–1795 (Warsaw in 1526–1795). Warsaw. p. 149,212. ISBN 83-01-03323-1. (пол.)

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Державні мистецькі колекції Дрездена
  1. https://gemaeldegalerie.skd.museum/
  2. ↑ archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  3. https://gemaeldegalerie.skd.museum/en/exhibitions/
  4. ↑ https://gemaeldegalerie.skd.museum/en/about-us/
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Galere ya stari h majstri v nim Gemaldegalerie Alte Meister takozh Dre zdenska karti nna galere ya vsesvitno vidome zibrannya kartin vid Vidrodzhennya do baroko i klasicizmu v Drezdeni chastina Derzhavnih hudozhnih zibran Drezdena Galereya starih majstrivnim Gemaldegalerie Alte Meister 1 51 03 12 pn sh 13 44 04 sh d 51 05338800002777333 pn sh 13 734707000027777113 sh d 51 05338800002777333 13 734707000027777113 Koordinati 51 03 12 pn sh 13 44 04 sh d 51 05338800002777333 pn sh 13 734707000027777113 sh d 51 05338800002777333 13 734707000027777113Tip hudozhnya galereya 2 3 i muzejChastina vid Derzhavni hudozhni zibrannya DrezdenaKrayina Nimechchina 2 Adresa 01067 Theaterplatz 1Arhitektor Gotfrid Zemper 4 Zasnovnik Avgust II Fridrih 4 i Avgust III Fridrih 4 Zasnovano 1855Fond 750 dokumentVidviduvachi 500 000 osibSajt gemaeldegalerie skd museumGalereya starih majstriv Nimechchina Galereya starih majstriv u VikishovishiArhitekturnij ansambl CvingeraGalereya Zempera 1900 rikSuchasnij viglyad galereyi Zempera viglyad z boku CvingeraRafael Santi Sikstinska Madonna 1514 rikDzhordzhone Venera zasnula 1510 rik Dopisana Ticianom Zmist 1 Istoriya 2 Viddili galereyi 3 Miniatyuri 4 Arrasi 5 Pasteli 6 Zhivopis Drezdenskoyi galereyi 6 1 Nimecki majstri 6 2 Majstri Gollandiyi 6 3 Majstri Ispaniyi 6 4 Majstri Flandriyi 7 Vibrani tvori kartinnoyi galereyi 8 Literatura 9 PosilannyaIstoriya RedaguvatiKolekciya stvoryuvalasya v pershij polovini XVIII stolittya pri saksonskih kurfyurstah korolyah Polshi Avgusti II Silnomu 1670 1733 i Avgusti III 1696 1763 Zibrannya kartin shvidko zbilshuvalosya v 1746 roci dlya Galereyi za poserednictva Franchesko Algarotti bulo pridbano odnochasno 100 shedevriv mistectva Galereya stala vidomoyu u Yevropi vzhe u 1747 roci U XIX stolitti Gotfridom Zemperom nim Gottfried Semper 1803 1879 bulo zaproektovane nove primishennya galereyi yake uvijshlo v arhitekturnij ansambl Cvingera hocha vidriznyayetsya vid nogo za svoyim stilyem neorenesansu Galereya Zempera bula zvedena u 1855 roci Budivlyu zi storoni kurdonera paradnogo dvoru prikrasili statuyami Rafaelya Mikelandzhelo Dante Dzhotto Gansa Golbejna Molodshogo ta Albrehta Dyurera Gote ta Pitera Korneliusa V chasi Drugoyi svitovoyi vijni budova Galereyi oderzhala silni poshkodzhennya u 1945 roci pid chas amerikanskih bombarduvan Bilshist kartin bula vivezena do Kiyeva ta Moskvi i ne postrazhdala Pislya vijni kolekciya kartin Galereyi bula perevezena do SRSR 3 chervnya 1956 roku mistecki shedevri buli povernuti u Drezden Cvinger bulo vidnovleno i vidkrito dlya vidviduvachiv u 1960 roci Z 1988 po 1992 rik budivlya Galereyi rekonstruyuvalasya Perlinoyu drezdenskoyi zbirki tvoriv mistectva ye Sikstinska Madonna nim Sixstinische Madonna Rafaelya Santi Viddili galereyi RedaguvatiArrasi abo gobeleni kilimi z figurami chi ornamentami Pasteli roboti kolorovoyu krejdoyu Miniatyuri Viddil zhivopisu tak zvanih starih majstriv Zahidnoyi Yevropi Miniatyuri RedaguvatiMiniatyura yak riznovid mistectva vinikla davno i spochatku viklyuchno sluguvala svitlinami serednovichnih rukopisiv Nazvu vedut vid lat minium koshtovna chervona farba Z plinom chasu otrimala svoyu lakunu v privatnomu zhitti de vikonuvala rol suchasnoyi fotografiyi Golovni materiali miniatyur pergament papir kistka metal derevo XVIII stolittya dodalo porcelyanu Viddil miniatyur Drezdenskoyi galereyi pishayetsya robotami hudozhnici italijki Rozalbi Kar yeri Rafaelya Mengesa Tereziyi Konkordiyi Maron Danielya Kaffe Feliciyi Gofman Jozefa Darbesa Miniatyuru XIX stolittya reprezentuyut tvori drezdenskogo profesora Avgusta Gralya Portreti perevazhayut sered syuzhetiv miniatyur ale zustrichayemo j kopiyi z kartin chi obrazi svyatih Arrasi RedaguvatiArrasi kilimi z figurami lyudej chi ornamentami Nazva pohodit vid francuzkogo mista Arras de zhinki tkali robili podibni kilimi Virobnictvo kilimiv perenesli v inshi mista ta nazva zakripilasya Piznishe brati Gobelen zasnuvali svoyu manufakturu z yih virobnictva zvidki j pishla suchasna nazva Teper usi tkani kilimi pomilkovo nazivayut gobelenami hocha cya nazva istinna lishe dlya produkciyi manufakturi brativ Gobelen Zbirka Drezdenskoyi galereyi utrimuye arrasi XVII stolittya ta dva davnonimecki kilimi anonimnih majstriv Nazva davnonimecki vnosit plutaninu Neobov yazkovo taki kilimi virobleni suto nimcyami Kilimi Drezdenskoyi galereyi pohodyat z Bryusselyu koronovanoyi stolici arrasiv ta gobeleniv Arras z syuzhetom Rozp yattya Hrista blizko 1515 roku pov yazuyut z tvorchim nadbannyam niderlandcya Yana Gossarta blizko 1478 1532 abo jogo poslidovnika Arras z Voznesinnyam jde vid ksilografiyi Albrehta Dyurera Strasti Hrista v niderlandskomu rozuminni syuzhetu Gobeleni za kartonami italijcya Rafaelya Santi v Drezdeni tezh ne italijski a pohodyat z manufakturi Velikoyi Britaniyi Otzhe globalizaciya v Zahidnij Yevropi rozpochalasya davno i lishe u XXI stolitti nabula vsesvitnogo poshirennya Veliku zbirku arrasiv maye na slov yanskih zemlyah korolivskij zamok Vavel u Krakovi Polsha Gobeleni mozhna pobachiti j v muzejnih zbirkah Ukrayini v Odesi u Lvovi Nacionalnomu muzeyi mistectv imeni Bogdana ta Varvari Hanenkiv v Kiyevi tezh eksponuye poodinoki zrazki gobeleniv Chotiri Hanenkivski gobeleni na syuzheti romanu Servantesa Don Kihot virobleni u bryusselskij manufakturi za kartonami francuzkogo majstra Franciyi Sharlya Kuape lya 1694 1752 Pasteli Redaguvati nbsp Rozalba Kar yera Avtoportret yak alegoriya zimi DrezdenNazva pastel pohodit vid latini lat pasta tisto Terminologiya fiksuye j vikoristannya slova ital a pastello dlya poznachennya rodu malyuvannya italijskim chornim olivcem ta sanginoyu abo inshimi kolorovimi olivcyami Cim zasobom shiroko koristuvalisya stari majstri Italiyi XVI stolittya Zberezheni malyunki Parmidzhanino Daniele da Voltera Federiko Barochi Gvido Reni Salvatora Rozi Vikoristovuvalis rizni materiali oliya krejda visk Pastelna tehnika bilshe vikoristovuvalas dlya navchannya ta zamalovok nizh dlya vikonannya zakinchenih hudozhnih tvoriv ale tehnika ne vmirala j spalahnula nebachenoyu populyarnistyu u XVIII stolitti Poshirennyu ciyeyi tehniki spriyali mitci Franciyi pislya znajomstva z virtuoznimi tvorami venecijki Rozalbi Kar yeri 1675 1757 Drezdenska zbirka pastelej dobre znana u sviti she j cherez te sho pasteli nikoli ne perevozyat z odnogo muzeyu do inshogo ni na yaki vistavki Bo z krejdyanih pastelej osipayutsya farbi i voni shvidko psuyutsya Sprobi fiksuvati krejdyanij pilok v XX stolitti udoskonalili Ale nihto ne bude rizikuvati tvorami XVIII stolittya zaradi guchnogo uspihu odniyeyi vistavki Pastelna zbirka Drezdenskoyi galereyi maye tvori Rozalbi Kar yeri Morisa Kantena de la Tura 1704 1788 Rafaelya Mengsa Tereziyi Konstanciyi Maron Dobre znana u sviti ta j v Ukrayini Shokoladnicya Zhana Etena Liotara Pervazhayut portreti aristokrativ ta alegorchni zobrazhennya Alegoriya zimi Alegoriya Afriki Zhivopis Drezdenskoyi galereyi RedaguvatiNimecki majstri Redaguvati nbsp Lukas Kranah Starshij Vivtar svyatoyi Katerini centralna chastina 1506 rik Nimecka kultura dala svitovi viznachni tvori u vijskovih spravah vijskovij inzheneriyi serednovichnij arhitekturi filosofiyi literaturi Nimeckij vnesok v muziku dosyag svitovogo znachennya Jogann Sebastyan Bah Mocart Bethovena Vkraj rozorena ta zrujnovana krayina pislya Tridcyatirichnoyi vijni 1618 1648 majzhe ne mala vidatnih zrazkiv obrazotvorchih mistectv XVII storichchya Vidatni buli do XV XVI stolittya ta pislya XVIII stolittya Drezdenska zbirka nimeckih majstriv XV XVI storichch za povnotoyu postupayetsya zbirci v Myunheni prote j u Drezdeni mozhna podivitisya na originali Albrehta Dyurera Gansa Golbejna starshogo blizko 1479 1543 Lukasa Kranaha Gansa Baldunga Grina blizko 1485 1545 Inshi aspekti davnonimeckogo zhivopisu podayut Georg Penc Pokloninnya troh volhviv Gans Maler Yerhard Rovih Majster domashnoyi knigi anonim Torturi svyatogo Bartolomeo XVII stolittya reprezentuyut tvori Jogana Lissa ta Adama Elsgajmera yaki pracyuvali v Italiyi Jogana Shenfelda ta inshih XVIII stolittya Graf Anton Rafael Mengs hudozhnicya mandrivnicya Anzhelika Kaufman 1741 1807 yaka priyizdila navit do Peterburgu Majstri Gollandiyi Redaguvati nbsp Adrian van Ostade Majsternya hudozhnika 1663 rik Mistectvo Gollandiyi mozhna vivchati na zrazkah Rembrandta Avtoportret z druzhinoyu Saskiyeyu Fransa Galsa Terborha Metsyu Dou Zasnovnika yevropejskogo filosofskogo pejzazhu Yakoba van Rejsdala reprezentuye shedevr Yevrejskij cvintar toj sho v Udekerci pid Amsterdamom yakij isnuye j zaraz She odin shedevr za mezhami Gollandiyi Divchina sho chitaye list bilya vidkritogo vikna Yana Vermera z Delftu znahoditsya tezh tut Osoblivij shabel zajmayut tak zvani mali gollandci Nazva pohodit vid togo sho voni pisali nevelichki za rozmirami kartini yaki ohoche kupuvali gorodyani remisniki Kartini Vermeyera prikrashali oselyu bulochnika U Drezdenskij galereyi cikava zbirka malih gollandciv Terborha Rejsdala Ekhouta Yana Stena Ye navit kartina utayemnichenogo Matiasa Stomera Starenka zi svichkoyu Majstri Ispaniyi Redaguvati Ispanskij zhivopis pridbali porivnyano pizno u XIX stolitti na aukcioni v Londoni Same zvidti pohodyat tvori Fransisko de Surbarana Bartolome Estebana Muriljo Ranishnya kartina El Greko pridbana v Veneciyi Hristos likuye slipogo Tilki tri portreti Velaskesa pridbani she u 1746 roci iz zbirki gercoga Modeni Poshastilo zbirci u Drezdeni i z pridbannyam kartin Hose de Ribera 1591 1652 Zbirka narahovuye shist robit majstra p yat z yakih mayut pidpis hudozhnika i datovani Osoblivo znachushi Svyata Inessa za gratami Filosof Diogen z lihtarem shukaye spravzhnyu lyudinu Zvilnennya yangolom Apostola Petra z v yaznici nbsp Hose de Ribera Sv Inesa u v yaznici 1641 r nbsp El Greko Hristos likuye slipogo 1567 r nbsp Hose de Ribera Filosof Diogen 1637 r Majstri Flandriyi Redaguvati nbsp Frans Snejders Natyurmort z damoyu ta papugoyu Druga chvert XVII stolittya Kolekciya tvoriv majstriv Flandriyi nevelika v porivnyanni iz zbirkami v Myunheni chi v Ermitazhi Ale tvori uslavlenih hudozhnikiv XVII stolittya predstavleni bez vinyatkiv Natyurmorti Fransa Snejdersa portreti Antonisa Van Dejka tvori Pitera Paulya Rubensa dovoli dobre harakterizuyut baroko Flandriyi Sered vidomih majstriv flamandskogo pejzazhu dobi baroko Yan Vildens nbsp P P Rubens Merkurij i Argus nbsp Antonis van Dejk Ejnes Geharnishen v licarskih obladunkah nbsp Yakob Jordans Filosof Diogen shukaye spravzhnyu lyudinu nbsp Yan Vildens Zimovij pejzazh z mislivcem Vibrani tvori kartinnoyi galereyi Redaguvati nbsp Paolo Morando abo Kavaccola Portret shlyahetnogo pana do 1520 r nbsp Pinturikko Portret hlopchika italijcya bl 1500 r Drezdenska kartinna galereya nbsp Bernardino Licinio Portet shlyahetnoyi venecijki z rukavichkami 1533 r Drezdenska kartinna galereya nbsp Altobello Melone Kohanci persha polovina 16 st Literatura RedaguvatiDrezdenskaya kartinnaya galereya Starye mastera Drezden 1979 16 e russkoe izdanie ros Lileyko Jerzy 1980 Vademecum Zamku Warszawskiego Warsaw p 129 ISBN 83 223 1818 9 pol Stefan Kieniewicz ed 1984 Warszawa w latach 1526 1795 Warsaw in 1526 1795 Warsaw p 149 212 ISBN 83 01 03323 1 pol Posilannya Redaguvati nbsp Portal Mistectvo nbsp Portal Zhivopis Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Derzhavni mistecki kolekciyi DrezdenaOficijnij sajt Drezdenskoyi galereyi Arhivovano 15 zhovtnya 2008 u Wayback Machine angl nim Galereya starih mitciv nim Oficijnij sajt Drezdenskoyi galereyi nim Virtualna Drezdenska galereya Arhivovano 28 sichnya 2021 u Wayback Machine u Second Life Arhivovano 25 lipnya 2010 u Wayback Machine angl https gemaeldegalerie skd museum a b archINFORM 1994 d Track Q265049 https gemaeldegalerie skd museum en exhibitions a b v https gemaeldegalerie skd museum en about us Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Galereya starih majstriv amp oldid 40702914