www.wikidata.uk-ua.nina.az

Білоус Дмитро Григорович Дмитро Григо рович Білоу с нар 24 квітня 1920 Курмани пом 13 жовтня 2004 Київ український поет

Білоус Дмитро Григорович

Дмитро́ Григо́рович Білоу́с (нар. 24 квітня 1920, Курмани — пом. 13 жовтня 2004, Київ) — український поет, перекладач, педагог, літературний критик, громадський діяч. Член Спілки письменників України з 1947 року, член-кореспондент з березня 1994 року та почесний академік з 2000 року Академії педагогічних наук України.

Білоус Дмитро Григорович
Псевдо Димко
Народився 24 квітня 1920(1920-04-24)
Курмани, Роменський повіт, Полтавська губернія
Помер 13 жовтня 2004(2004-10-13) (84 роки)
Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність літературний критик, поет, перекладач, дитячий письменник
Галузь поезія, літературна критика і translations from Bulgariand
Alma mater Філологічний факультет Київського університету[d]
Знання мов українська
Учасник німецько-радянська війна
Членство НСПУ
Нагороди
Премії
Премія імені Максима Рильського
Премія імені Олександра Копиленка
Премія імені Лесі Українки
Премія імені Олени Пчілки
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Білоус.

Біографія Редагувати

Народився 24 квітня 1920 року в селі Курманах (нині Роменський район Сумської області, Україна) в селянській багатодітній сім'ї Ганни Давидівни і Григорія Миколайовича Білоусів (був десятою дитиною). Після закінчення семирічної школи поїхав до Харкова, де навчався на робітничому факультеті при дитячій трудовій комуні імені Фелікса Дзержинського та працював на електрозаводі. 1938 року вступив на філологічний факультет Харківського університету. Його однокурсниками були Олесь Гончар і Григорій Тютюнник.

Могила Д. Білоуса.

З початком німецько-радянської війни у 1941 році добровольцем пішов у Червону армію. Після тяжкого поранення лікувався у шпиталі міста Красноярська у Росії. Потім у Москві був співробітником редакції радіомовлення для партизанів і населення окупованих територій України в радіостанціях «Радянська Україна» і «Партизанка». Писав гуморески для радіожурналу «Сатиричний залп», друкувався в журналі «Перець», писав вірші для партизанських листівок. У 1944 році працював в Українському радіокомітеті, потім у журналі «Вітчизна».

1945 року закінчив філологічний факультет Київського університету; у 1948 році закінчив аспірантуру на кафедрі української літератури. Член ВКП(б) з 1948 року. Упродовж 1947—1951 років працював заступником відповідального редактора журналу «Дніпро». У 1958 році перебував у творчому відрядженні в Болгарії, де вивчав болгарську мову і літературу. У 1968—1976 роках — відповідальний секретар комісії Спілки письменників України, з 1976 року — голова комісії художнього перекладу. З 1980 року — на творчій роботі.

Помер 13 жовтня 2004 року в Києві. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Творчість Редагувати

Автор збірок гумору та сатири, книжок для дітей, статей, літературних розвідок про творчість українських письменників, понад 20 поетичних збірок. Серед них:

  • «Осколочним!» (1948, збірка гумору та сатири);
  • «Будьмо здорові» (1951);
  • «Добрим людям на здоров'я, ворогам — на безголов'я» (1953);
  • «Веселі обличчя» (1953, збірка гумору та сатири);
  • «Декому на згадку» (1953);
  • «Українська радянська сатира в боротьбі з пережитками капіталізму» (1955, дослідицька праця);
  • «Пташині голоси» (1956, книга для дітей);
  • «Зигзаг» (1956);
  • «Життя Одарки Палегечі» (1956, ліро-епічна поема; 2-ге видання «Поліська бувальщина», 1961);
  • «Про чотириногих, рогатих і безрогих» (1959, книга для дітей);
  • «Упертий Гриць» (1959, книга для дітей);
  • «Колос і кукіль» (1960);
  • «Сатиричне і ліричне» (1961);
  • «Лікарня в зоопарку» (1962, книга для дітей);
  • «Критичний момент» (1963);
  • «Тарасові жарти» (1964, збірка про Тараса Шевченка);
  • «Іде Тарас по Україні» (1964, збірка про Тараса Шевченка);
  • «Альфи — не омеги» (1967);
  • «Хліб-сіль їж, а правду ріж» (1971);
  • «Сад на Лисій горі» (1972);
  • «Веселий кут» (1979, книга для дітей);
  • «Вибране» (1980);
  • «Обережно: слово!» (1984);
  • «Гриць Гачок» (1986, книга для дітей);
  • «Диво калинове» (1988, збірка);
  • «Вибране: Лірика, гумор, сатира, переклади» (1990);
  • «В класі і в лісі» (1990);
  • «Диво калинове. Чари барвінкові» (1994);
  • «Хто подбає про плем'я молоде, незнайоме?» («Урядовий кур'єр», 1995, № 171—172);
  • «Чари барвінкові: Вірші» (1996, збірка для дітей).
  • «Ромен хіба не родич Рима?» (1999);
  • «За Україну молюся» (2000);
  • «Даруй словам одвічну силу» (2000).

Перекладав з російської, білоруської, литовської і болгарської мов, зокрема

  • «Червоний мак: Вірші та поеми» Димитра Методієва (1969);
  • віршовану драму «Цар Іван Шишман» Камена Зидарова (1969);
  • «Пересторога» Георгія Джагарова (1973, у співавторстві);
  • «Болгарські прислів'я та приказки» (1973);
  • книгу віршів і поем «Велике переселення» Димитра Методієва (1975);
  • збірку «Поезії» Івана Вазова (1985).
  • «Болгарські народні пісні» (1989);
  • «Легенди Царевця: Балади і поеми» Івана Вазова (2000).

Був упорядником і редактором «Антології болгарської поезії» в 2-х томах (1974). Редактор 7-томного зібрання творів Остапа Вишні (1963—1965) та інших видань.

Автор радіопередач про Тараса Шевченка, перекладів його поезій болгарською мовою. Вів цикли радіопередач «Слово про слово» (1985—1988), «Диво калинове» (1988—1995). Автор праць з етнопедагогіки, теорії й практики художнього перекладу.

Твори поета перекладалися російською, білоруською, болгарською (близько 30 видань протягом 1960—1983 років), сербською та іншими мовами.

В журналі «Перець» № 9 за 1975 рік розміщено твори Дмитра Білоуса та дружній шарж Анатолія Арутюнянца.

Відзнаки Редагувати

  • орден Кирила і Мефодія І-го ступеня (1966);
  • орден «Мадарський вершник» І-го ступеня (1995);

Примітки Редагувати

  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2021. 
  3. . www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 2 квітня 2021. 
  4. ↑ Пам'ять народу. [ 29 квітня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
  5. ↑ Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2021. 

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dmitro Grigo rovich Bilou s nar 24 kvitnya 1920 Kurmani pom 13 zhovtnya 2004 Kiyiv ukrayinskij poet perekladach pedagog literaturnij kritik gromadskij diyach Chlen Spilki pismennikiv Ukrayini z 1947 roku chlen korespondent z bereznya 1994 roku ta pochesnij akademik z 2000 roku Akademiyi pedagogichnih nauk Ukrayini Bilous Dmitro GrigorovichPsevdo DimkoNarodivsya 24 kvitnya 1920 1920 04 24 Kurmani Romenskij povit Poltavska guberniyaPomer 13 zhovtnya 2004 2004 10 13 84 roki Kiyiv UkrayinaPohovannya Bajkove kladovisheKrayina SRSR UkrayinaDiyalnist literaturnij kritik poet perekladach dityachij pismennikGaluz poeziya 1 literaturna kritika 1 i translations from Bulgariand 1 Alma mater Filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu d Znannya mov ukrayinska 1 Uchasnik nimecko radyanska vijnaChlenstvo NSPUNagorodiPremiyi Premiya imeni Maksima Rilskogo Premiya imeni Oleksandra Kopilenka Premiya imeni Lesi Ukrayinki Premiya imeni Oleni PchilkiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Bilous Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 3 Vidznaki 4 Primitki 5 LiteraturaBiografiya RedaguvatiNarodivsya 24 kvitnya 1920 roku v seli Kurmanah nini Romenskij rajon Sumskoyi oblasti Ukrayina v selyanskij bagatoditnij sim yi Ganni Davidivni i Grigoriya Mikolajovicha Bilousiv buv desyatoyu ditinoyu 2 Pislya zakinchennya semirichnoyi shkoli poyihav do Harkova de navchavsya na robitnichomu fakulteti pri dityachij trudovij komuni imeni Feliksa Dzerzhinskogo ta pracyuvav na elektrozavodi 1938 roku vstupiv na filologichnij fakultet Harkivskogo universitetu Jogo odnokursnikami buli Oles Gonchar i Grigorij Tyutyunnik nbsp Mogila D Bilousa Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni u 1941 roci dobrovolcem pishov u Chervonu armiyu Pislya tyazhkogo poranennya likuvavsya u shpitali mista Krasnoyarska u Rosiyi Potim u Moskvi buv spivrobitnikom redakciyi radiomovlennya dlya partizaniv i naselennya okupovanih teritorij Ukrayini v radiostanciyah Radyanska Ukrayina i Partizanka Pisav gumoreski dlya radiozhurnalu Satirichnij zalp drukuvavsya v zhurnali Perec pisav virshi dlya partizanskih listivok U 1944 roci pracyuvav v Ukrayinskomu radiokomiteti potim u zhurnali Vitchizna 1945 roku zakinchiv filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu u 1948 roci zakinchiv aspiranturu na kafedri ukrayinskoyi literaturi Chlen VKP b z 1948 roku Uprodovzh 1947 1951 rokiv pracyuvav zastupnikom vidpovidalnogo redaktora zhurnalu Dnipro U 1958 roci perebuvav u tvorchomu vidryadzhenni v Bolgariyi de vivchav bolgarsku movu i literaturu U 1968 1976 rokah vidpovidalnij sekretar komisiyi Spilki pismennikiv Ukrayini z 1976 roku golova komisiyi hudozhnogo perekladu Z 1980 roku na tvorchij roboti Pomer 13 zhovtnya 2004 roku v Kiyevi Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi Tvorchist RedaguvatiAvtor zbirok gumoru ta satiri knizhok dlya ditej statej literaturnih rozvidok pro tvorchist ukrayinskih pismennikiv ponad 20 poetichnih zbirok Sered nih Oskolochnim 1948 zbirka gumoru ta satiri Budmo zdorovi 1951 Dobrim lyudyam na zdorov ya vorogam na bezgolov ya 1953 Veseli oblichchya 1953 zbirka gumoru ta satiri Dekomu na zgadku 1953 Ukrayinska radyanska satira v borotbi z perezhitkami kapitalizmu 1955 doslidicka pracya Ptashini golosi 1956 kniga dlya ditej Zigzag 1956 Zhittya Odarki Palegechi 1956 liro epichna poema 2 ge vidannya Poliska buvalshina 1961 Pro chotirinogih rogatih i bezrogih 1959 kniga dlya ditej Upertij Gric 1959 kniga dlya ditej Kolos i kukil 1960 Satirichne i lirichne 1961 Likarnya v zooparku 1962 kniga dlya ditej Kritichnij moment 1963 Tarasovi zharti 1964 zbirka pro Tarasa Shevchenka Ide Taras po Ukrayini 1964 zbirka pro Tarasa Shevchenka Alfi ne omegi 1967 Hlib sil yizh a pravdu rizh 1971 Sad na Lisij gori 1972 Veselij kut 1979 kniga dlya ditej Vibrane 1980 Oberezhno slovo 1984 Gric Gachok 1986 kniga dlya ditej Divo kalinove 1988 zbirka Vibrane Lirika gumor satira perekladi 1990 V klasi i v lisi 1990 Divo kalinove Chari barvinkovi 1994 Hto podbaye pro plem ya molode neznajome Uryadovij kur yer 1995 171 172 Chari barvinkovi Virshi 1996 zbirka dlya ditej Romen hiba ne rodich Rima 1999 Za Ukrayinu molyusya 2000 Daruj slovam odvichnu silu 2000 Perekladav z rosijskoyi biloruskoyi litovskoyi i bolgarskoyi mov zokrema z bolgarskoyi Chervonij mak Virshi ta poemi Dimitra Metodiyeva 1969 virshovanu dramu Car Ivan Shishman Kamena Zidarova 1969 Perestoroga Georgiya Dzhagarova 1973 u spivavtorstvi Bolgarski prisliv ya ta prikazki 1973 knigu virshiv i poem Velike pereselennya Dimitra Metodiyeva 1975 zbirku Poeziyi Ivana Vazova 1985 Bolgarski narodni pisni 1989 Legendi Carevcya Baladi i poemi Ivana Vazova 2000 z rosijskoyibajki Ivana Krilova virshi Oleksandra Pushkina virshi Mikoli Nekrasova Buv uporyadnikom i redaktorom Antologiyi bolgarskoyi poeziyi v 2 h tomah 1974 Redaktor 7 tomnogo zibrannya tvoriv Ostapa Vishni 1963 1965 ta inshih vidan Avtor radioperedach pro Tarasa Shevchenka perekladiv jogo poezij bolgarskoyu movoyu Viv cikli radioperedach Slovo pro slovo 1985 1988 Divo kalinove 1988 1995 Avtor prac z etnopedagogiki teoriyi j praktiki hudozhnogo perekladu Tvori poeta perekladalisya rosijskoyu biloruskoyu bolgarskoyu blizko 30 vidan protyagom 1960 1983 rokiv serbskoyu ta inshimi movami V zhurnali Perec 9 za 1975 rik rozmisheno tvori Dmitra Bilousa ta druzhnij sharzh Anatoliya Arutyunyanca 3 Vidznaki RedaguvatiSRSRmedal Za vidvagu 6 listopada 1947 4 medal Za peremogu nad Nimechchinoyu 4 medal Partizanovi Vitchiznyanoyi vijni I go stupenya 4 orden Druzhbi narodiv 1980 5 orden Vitchiznyanoyi vijni I go stupenya 6 listopada 1985 4 Narodna Respublika Bolgariya i Bolgariyaorden Kirila i Mefodiya I go stupenya 1966 orden Madarskij vershnik I go stupenya 1995 Ukrayinaorden knyazya Yaroslava Mudrogo V go stupenya zhovten 2001 orden Za muzhnist III go stupenya 2002 premiyiPremiya imeni Maksima Rilskogo 1976 za perekladi bolgarskih poetiv Premiya imeni Oleksandra Kopilenka 1989 Derzhavna premiya URSR imeni Tarasa Shevchenka 1990 za knizhku Divo kalinove 5 Literaturna premiya imeni Lesi Ukrayinki 1997 Literaturno mistecka premiya imeni Oleni Pchilki 2001 Primitki Redaguvati a b v g Czech National Authority Database d Track Q13550863 Nacionalna biblioteka Ukrayini dlya ditej Arhiv originalu za 26 kvitnya 2021 Procitovano 26 kvitnya 2021 Zhurnal perec 1975 09 www perets org ua ukr Arhiv originalu za 26 kvitnya 2021 Procitovano 2 kvitnya 2021 a b v g Pam yat narodu Arhivovano 29 kvitnya 2021 u Wayback Machine ros a b Komitet z Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka Arhiv originalu za 26 kvitnya 2021 Procitovano 26 kvitnya 2021 Literatura RedaguvatiPismenniki Radyanskoyi Ukrayini biobibliografichnij dovidnik uporyad Oleg Kilimnik Oleksandr Petrovskij K Radyanskij pismennik 1970 540 s storinka 36 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Pismenniki Radyanskoyi Ukrayini biobibliografichnij dovidnik avt uporyad V K Koval V P Pavlovska K Radyanskij pismennik 1981 327 s storinka 21 Ukrayinska literaturna enciklopediya V 5 t redkol I O Dzeverin vidpovid red ta in K Golov red URE im M P Bazhana 1988 T 1 A G storinka 188 Pismenniki Ukrayini dovidnik uporyad D G Davidyuk L G Korenevich V P Pavlovska Dnipropetrovsk VPOP Dnipro 1996 397 s ISBN 5 7707 9062 8 storinka 21 Sumske zemlyactvo v m Kiyevi Vip 1 Uporyadk V G Mordanya K Dovira 2005 318 s s 177 ISBN 966 507 172 6 Shevchenkivski laureati 1962 2001 enciklopedichnij dovidnik avtor upor M G Labinskij vstup slovo I M Dzyubi K Krinicya 2001 696 s ISBN 966 7575 29 2 storinki 52 53 Burbela V A Bilous Dmitro Grigorovich Arhivovano 6 travnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Poligrafkniga 2003 T 2 B Bio 872 s ISBN 966 02 2681 0 storinka 835 Gerasimova G P Bilous Dmitro Grigorovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il storinka 291 Shevchenkivski laureati 1962 2007 enciklopedichnij dovidnik avtor upor M G Labinskij vstup slova I M Dzyubi R M Lubkivskogo 2 ge vid zmin i dop K Krinicya 2007 768 s ISBN 978 966 7575 81 6 storinki 67 68 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bilous Dmitro Grigorovich amp oldid 40115638