Академік Іва́н Ва́зов (болг. Иван Вазов; 9 липня 1850, Сопот, Османська імперія — 22 вересня 1921, Софія, Болгарія) — болгарський письменник і громадський діяч. Академік БАН. Міністр народної освіти Болгарії (1897—1899).
| Іван Вазов | |
|---|---|
| болг. Иван Вазов | |
| | |
| Ім'я при народженні | Іван Мінчов Вазов |
| Псевдонім | Пейчин, Добринов, Ц-в, Д. Н-ров, Т. Габровски, Боянец, Белчин, Н-чев и др. |
| Народився | 9 липня 1850 Сопот, Османська імперія |
| Помер | 22 вересня 1921[…] (71 рік) Софія, Третє Болгарське царство |
| Поховання | |
| Громадянство | Болгарія |
| Національність | болгарин |
| Діяльність | громадський діяч, поет, прозаїк, драматург |
| Мова творів | болгарська |
| Напрямок | реалізм |
| Жанр | лірика, епос, драма |
| Magnum opus | Під ігом, Q12291024?, Q104013834? і Epic of the Forgottend |
| Членство | Болгарська академія наук і Спілка болгарських письменників |
| Партія | Народна партія |
| Рід | Vazovd |
| Батько | Mincho Vazovd |
| Мати | Саба Вазова |
| Брати, сестри | Georgi Vazovd, Владимир Вазов, Борис Вазов, Kiril Vazovd, Mihail Vazovd, Nikola Vazovd, Ana Vazovad і Valka Vazova-Fetvadzhievad |
| У шлюбі з | Atina Bolyarskad |
| Нагороди | |
| | |
| Іван Вазов у Вікісховищі | |
| Висловлювання у Вікіцитатах | |
| Роботи у Вікіджерелах |
Життєпис Редагувати
Навчався у Пловдивській гімназії. 1872–1873 вчителював у Свиленграді.
Учасник національно-визвольного руху. 1876–1877 мешкав у Румунії, де зблизився з політичною еміграцією. Під час російсько-турецької війни 1877—1878 служив у російській армії.
1887–1889 жив в Україні, в Одесі. Емігрувавши до Князівства Болгарія, продовжив активну громадську і літературну діяльність. Автор багатьох поем і поетичних збірок, сповнених національного пафосу. Творчість Вазова у болгарській літературній критиці зараховують до критичного реалізму.
Вазов і Україна Редагувати
З творчістю Тараса Шевченка Вазова ознайомив учитель і культурний діяч П. Белчев, який розповів учням про долю українського поета і прочитав уривок з поеми «Катерина». Під враженням від цього твору Вазов пізніше написав поему «Громада» (1880). Певний вплив Шевченка відчувається в поемах «Загорка» (1883), «У царстві самодив» (1884), у поезіях «Іванка» (1878), «Красуня» (1879), «Малина» (1880), «Затужив Бунарджик» (1882), «Пловдив» (1883), «Любену Каравелову» (1884).
Згадки про Тараса Шевченка, які трапляються у літературно-критичних працях Вазова — нотатці про Миколу Костомарова (надрукована у «Зібранні творів» Вазова (том 18, Софія, 1957)), рецензії (1885) на 15-ту книжку «Периодическо списание» («Періодичний журнал»), дорожніх нотатках «Поза Болгарією» (газета «Денница» («Ранкова зоря», 1891)), — свідчать про те, що він добре знав головні віхи життєвого і творчого шляху Шевченка. Український переклад поезії Івана Вазова здійснив Павло Грабовський, яка опублікована у збірці «З чужого поля» в 1895 році.
Переклади українською мовою Редагувати
- Грабовський П. З чужого поля. — Львів: Накладом Костя Паньковського, 1895. — С. 100
- Апостол у небезпеці [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Від орала до «ура» [ 27 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Він молодий, здоровий, інтелігентний [ 25 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Деліорманська одіссея (укр.)
- Жалоба [ 26 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Мої зустрічі з Любеном Каравеловим [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- На гірській стежині [ 10 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Недавно (Особисті й історичні спогади про події 1876 року.) [ 8 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Останній день ХХ сторіччя [ 25 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Павле Фертиґ [ 26 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Підпалені снопи (Сцена, якої не описав Тургенєв) [ 26 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Повінь [ 27 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Прислуга [ 27 червня 2020 у Wayback Machine.]
- У Івана Горбатого (Спогад) [ 27 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Урок [ 27 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Чистий шлях [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Вазов Іван. У ярмі. — Харків, 1930
- Вазов Іван. Під ігом. — Київ, 1950
- Вазов Іван. Поезії/З болг. переклав Дмитро Білоус//1973. — Журнал «Всесвіт», ч.5
- Вазов Іван. Поезії/З болг. переклав Дмитро Білоус//1980. — Журнал «Всесвіт», ч.1
- Іван Вазов. Болгарська мова (аудіо)
- Іван Вазов. Відгук скелі (аудіо)
- Іван Вазов. Сопот (аудіо)
- Іван Вазов. Вибрані поезії. Переклад — Дмитро Білоус. Виконання — Василь Білоцерківський (аудіо)
Примітки Редагувати
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- http://www.virtualtourist.com/travel/Europe/Bulgaria/Oblast_Grad_Sofiya/Sofia-379460/Things_To_Do-Sofia-Aleksander_Nevski_Cathedral-BR-2.html
- http://www.britannica.com/EBchecked/topic/624238/Ivan-Vazov
- Encyclopædia Britannica
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118804057 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- http://www.lonelyplanet.com/travel-tips-and-articles/76194
Література Редагувати
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
Посилання Редагувати
- Вазов Іван Мінчев // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 222. — ISBN 966-692-578-8.