www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гепард стрункий У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Гепард значення Гепа рд струнки й 2 гепа рд 3 4 Aci

Гепард стрункий

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гепард (значення).

Гепа́рд струнки́й, гепа́рд (Acinonyx jubatus) — єдиний сучасний вид роду гепард (Acinonyx) із родини котових (Felinae). Згідно з генетичними дослідженнями, найближчим сучасним родичем гепарда є пума. Гепард — найшвидший наземний ссавець, він здатний досягати швидкостей, за різними джерелами, від 80 до 112 км/год. Приручених гепардів у минулому використовували для полювання на антилоп, у тому числі їх тримали й руські князі. Гепард має кілька пристосувань для швидкості, зокрема: легка будова, довгі тонкі ноги, довгий хвіст, невсувні кігті. Довжина тіла від носа до хвоста становить 112—150 см, довжина хвоста 60–80 см, висота в плечах 67–94 см, маса 21–72 кг; наявний статевий диморфізм — самці більші й важчі. Голова невелика, округла, з двома примітними чорними смугами під очима. Шерсть, як правило, від темно-коричневого до кремово-білого або блідо-бурого кольору і здебільшого вкрита рівномірно розташованими суцільними чорними плямами.

Гепард стрункий
Період існування: 1.9–0 млн р. т.
▼
плейстоцен — наш час
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feliformia)
Родина: Котові (Felidae)
Підродина: Малі кішки (Felinae)
Триба: Гепарди (Acinonychini)
Рід: Гепард (Acinonyx)
Вид:
Гепард стрункий (A. jubatus)
Біноміальна назва
Acinonyx jubatus
Поширення гепарда (2015)
Синоніми
Список
  • • Acinonyx venator Brookes, 1828
  • • Felis jubata Schreber, 1775

Історичний ареал гепарда охоплював майже всю Африку (оминаючи густі ліси) і південь Азії від Середземного моря до півдня Казахстану й до більшої частини Індії. Тепер в Азії гепард зберігся лише в пустельному центральному Ірані, а в Африці його ареал сильно фрагментований і чисельність виду незначна. Його середовищем проживання є сухі ліси, чагарники, трав'янисті місцевості, пустелі.

Гепард активний удень, найбільше — вранці й увечері. Полює переважно на копитних середніх і великих розмірів. Із соціальної точки зору популяція гепардів поділяється на такі категорії: матір з дітьми, поодинока самиця, кочівний поодинокий самець, територіальна коаліція самців. Певного сезону розмноження немає. Після майже тримісячної вагітності народжується як правило, від трьох до п'яти дитинчат; дитинчата гепардів дуже вразливі до хижацтва іншими великими хижими тваринами, такими як гієни, пантера плямиста, лев. Типова тривалість життя в природі становить 6 років, у неволі в середньому 17 років.

Морфологічна характеристика Редагувати

звичайний гепард
королівський гепард

Гепард помітно відрізняється від інших представників родини котових через його спосіб полювання — швидкісне переслідування жертви на короткій дистанції. Тіло струнке і здається навіть тендітним, але насправді гепард має розвинені м'язи та практично не має жирових відкладень. Голова невелика й округла, а вуха короткі. Очі високо розташовані, з круглими зіницями; від передніх куточків очей до рота простягаються чорні смужки; припускається, що вони можуть захищати очі від сонячних відблисків. Гепард має дуже великі носові ходи, що забезпечує швидкий потік достатньої кількості повітря. Гепард має довгі тонкі ноги з вузькими лапами, що мають товсті підошви. Кігті теж пристосовані до швидкого руху — вони міцні, тупі, лише трохи зігнуті, і втягуються лише частково. Хвіст довгий і м'язистий, що слугує для маневрування; він зверху плямистий, а остання третина має ряд чорних кілець, кінчик хвоста білий. На потилиці є невелика грива довшого волосся. Дитинчата мають яскраво виражену гриву, поширену далі на спину й на голову; грива поступово втрачається до підліткового віку. Є думка, що зовнішній вигляд дитинчат гепарда є імітацією зовнішності лютої тварини медоїда, й хоча природний відбір час від часу створював такий вид мімікрії, однак у цьому випадку гіпотеза здається малоймовірною.

Шерсть груба. Забарвлення піщано-жовте, сірувате чи жовтувато-коричневе з розкиданими по всьому тілу дрібними круглими чорними плямами; вентральні поверхні тіла блідіші за дорсальні. У 1927 році був описаний додатковий вид гепардів — королівський (Acinonyx rex), який мав довше і м'якше хутро й на додачу до плям — темні смуги. Однак, виявилося, що це не окремий вид, а нетиповий різновид гепардів (Acinonyx jubatus), у яких спинні плями злилися в смуги внаслідок генної мутації.

Маса дорослого гепарда становить 21–72 кг, довжина тіла від носа до хвоста — 112—150 см, хвіст завдовжки 60–80 см, висота в плечах становить 67–94 см. Є вираженим статевий диморфізм — самці більші й важчі.

Деколи пишуть, що гепард має відносно велике серце, бронхи й легені, як пристосування до швидкості. Однак ці твердження суперечливі. Інші дослідження вказують, що відносні розміри серця й легенів не збільшені. Натомість процеси терморегуляції в гепарда помітно оптимізовані відповідно до його стилю життя, використовуючи трансназальне охолодження, щоб запобігти перегріванню мозку. Частота дихання значно зростає після погоні або під час високих температур навколишнього середовища, переходячи від 9 вдихів/хв у спокої до 100—206 вдихів/хв.

Життєвий цикл Редагувати

матір з дітьми

Розмноження можливе упродовж року. Для самців воно залежить від доступності самиць, для самиць воно залежить від наявності ресурсів. За межами періодів розмноження й виховання дітей самиці живуть поодиноко на територіях, які перетинаються з територіями інших самиць і самців (як поодиноких, так і об'єднаних у коаліції).

Вагітність у гепардів триває 90–95 днів, після чого на світ з'являється від 2 до 8 (у середньому 2–3) дитинчат вагою 150—400 грамів. Дитинчата перебувають у лігві (зазвичай це болото, густа трава чи скелясте відслонення) приблизно 8 тижнів і протягом цього періоду вони можуть бути перенесені в нові лігва. Дитинчата відкривають очі через 4–11 днів і починають ходити через 12–13 днів. Матір звертається до дитинчат за допомогою специфічної щебетливої вокалізації. Вигодовування молоком триває 3—6 місяців. Густа сіра грива, яку мають дитинчата на потилиці, плечах і спині, виглядає як камуфляж від хижаків. Грива зникає приблизно у віці 3 місяців, приблизно в той час матір перестає ховати дітей у траві, а вони слідують за нею. Самиця з дітьми мусить успішно полювати кожен день, натомість поодинокі тварини можуть собі дозволити вдале полювання кожні 2–5 днів. Діти супроводжують матір на полювання все частіше з віком. Коли підліткам виповнюється приблизно 5 місяців матір заохочує молодь, випускаючи живу здобич для вироблення в них інстинкту вбивці. Загалом, діти перебувають разом з матір'ю від 13 до 20 місяців. Статева зрілість досягається у віці приблизно 15 місяців.

У неволі гепарди живуть до 19 років. У дикій природі тривалість життя становить приблизно 6–8 років. Смертність дитинчат у гепардів є найвищою з-поміж котів, на яких людина не полює. Упродовж перших тижнів після народження до 70 % молодняку ​​вбивають інші хижаки, насамперед леви, гієни й пантери плямисті. Решту смертей серед дитинчат спричиняють голод, пожежі та пневмонії через несприятливу погоду.

У гепардів у природному середовищі виявлено ураженість різноманітними вірусами: котячий парвовірус, котячий коронавірус, котячий герпес, котячий каліцивірус, вірус чуми собак, вірус сказу та ін. Дуже поширеним є паразит Toxoplasma gondii; також виявлені гемоплазма й різні шлунково-кишкові паразити. Дослідження показують, що гепарди в дикій природі успішно виробляють адекватну імунну відповідь при контакті з патогенами.

Поведінка Редагувати

гепард і вбита імпала

Гепарди можуть жити як поодинці, так і в групах. Групи складають матір з потомством, самостійні підлітки й коаліції самців, а поодиноко можуть жити як самиці, так і самці. Коаліції самців є територіальними й переважно невеликими — двоє чи троє особин — рідко коаліції сягають чисельності до 15 особин. Сутички між самцями не поширені й смерті від таких сутичок рідкісні. Гепарди у групі менше переслідуються гієнами й поодинокими самцями-гепардами. Самиці в основному живуть поодинці — за винятком періоду виховання дітей.

Гепарди — денні хижаки, з найбільшою активністю вранці й увечері; однак полюють також при повному місяці. Денний спосіб життя дає їм більше шансів уникнути зустрічей з нічними ворогами: левом, пантерою плямистою, гієнами. Гепарди полюють переважно на дрібних копитних — газелей, імпал, телят гну — однак іноді, за нагоди, вони вб'ють і малих ссавців, таких як зайці, а також птахів. На відміну від інших котових, гепарди полюють, переслідуючи здобич, а не із засідки. Спочатку вони наближаються до вибраної жертви на відстань приблизно 10 метрів (при цьому практично не ховаючись), а потім намагаються зловити її в короткому забігу. Максимальна швидкість під час цього забігу за різними джерелами становить від 80 до 112 км/год. Під час швидкого бігу приблизно половину часу всі чотири лапи гепарда перебувають над землею одночасно — отже, він майже летить. Гепард зазвичай збиває здобич з ніг ударом лапи, а потім душить. Якщо за короткий час гепардові не вдається наздогнати свою жертву, він відмовляється від продовження полювання, оскільки через величезні витрати енергії нездатний на тривалу гонитву. Гепарди споживають здобич одразу ж на місці вбивства, поки є час до приходу конкурентів.

Грумінг і догляд є важливою частиною життя з раннього віку. Гепарди (як і інші коти) використовують для цього довгі, грубі язики. Як і всі малі кішки, гепарди можуть муркотіти. Найголосніше гепарди муркочуть, коли доглядають один за одним і під час відпочинку.

Розповсюдження, чисельність Редагувати

Савана — типове місце проживання гепарда

Історично гепарди були поширені на значній території Африки (уникаючи густих лісів та спекотних пустель) та в Західній, Середній і Південній Азії. Сучасний ареал виду в Африці займає лише 10 % від історичного ареалу. Азійський підвид гепарда Acinonyx jubatus venaticus історично був поширений від узбережжя Середземного моря на північ до Кавказу та Аральського моря і на схід до центральної Індії. Відомо, що зараз він живе тільки в центральних пустелях Ірану, де, однак, теж перебуває під загрозою зникнення. У Туркменістані гепардів востаннє бачили у 1960-х роках. Відповідно до свого способу полювання, гепард надає перевагу відкритим просторам, це: трав'янисті місцевості, савани, напівпустелі тощо.

Найбільша чисельність гепардів живе у Східній і Південній Африці, але й тут спостерігається значне зменшення популяції. Значна чисельність гепардів зафіксована у Танзанії та Кенії. Значні субпопуляції гепардів є також на півдні Ефіопії, у Південному Судані та на півночі Уганди, але вони помітно фрагментовані в усьому регіоні. Стан популяцій гепарда в Еритреї, Джибуті, Сомалі та Судані невідомий. У Південній Африці більшість гепардів живуть у регіоні, що простягається через Намібію, Ботсвану, південно-західну Анголу, північ ПАР, південно-західну частину Мозамбіку та південну Замбію. Значні популяції також існують в інших районах Замбії, Зімбабве та Мозамбіку. Є кілька надійних спостережень за гепардами з південно-східної Анголи, недалеко від кордонів Намібії та Замбії. У Малаві всіх гепардів винищено.

У Північній та Західній Африці гепард рідкісний і йому загрожує зникнення. Підвид A. j. hecki, який поширений на північному заході Африки, входить до списку видів у критичному стані. Значна частина північноафриканської популяції перебуває в межах Сахари. Вона ділиться на п'ять субпопуляцій: південно-центральний Алжир, західна частина Лівії та північний схід Малі; дві пов'язані субпопуляції проживають навколо масиву Терміт у Нігері; комплекс природоохоронних територій на півночі Беніну, південному сході Буркіна-Фасо та південному заході Нігеру; південно-східний Чад та північно-східна Центральноафриканська Республіка. Гепарди були знищені в Західній Сахарі, Сенегалі, Нігерії, Мавританії, Тунісі, Гвінеї, Кот-д'Івуарі, ДРК та Гані. Ймовірно, гепарди вимерли в Камеруні та Єгипті, де їх востаннє бачили у 1970-х роках.

У грудні 2016 року було повідомлено про катастрофічне скорочення популяції гепарда, яка становила в дикій природі лише ≈ 7100 особин. За оцінками МСОП (дослідження 2007, 2011 і 2012 років) у Південній Африці живе 4190 гепардів (враховуються лише дорослі особини), східноафриканська популяція оцінювалася у 2572 особин, північно-західноафриканська популяція — 446 гепардів, азійська популяція — 60–100 тварин.

Влада Індії вирішила реінтродукувати гепардів на свою територію. Якщо план буде здійснено, то в Національному парку Куно[en] будуть мешкати одразу четверо великих представників родини котових — тигр, лев, пантера плямиста й гепард. Втім у науковців є побоювання щодо придатності парку для проживання гепарда в перспективі, оскільки територія парку не досить велика й вона з часом може зарости чагарниковим лісом.

Таксономія Редагувати

Історія таксономії Редагувати

У 1777 році Йоган Хрістіан Даніель фон Шребер описав гепарда на основі шкіри з мису Доброї Надії і дав йому наукову назву Felis jubatus. 1828 року Джошуа Брукс запропонував родову назву Acinonyx. У 1917 р. Реджинальд Інес Покок розмістив гепарда у власній підродині Acinonychinae, враховуючи його морфологічну відмінність і від решти малих котів (Felinae), і пантерових (Pantherinae). Гепард був класифікований у підродині Felinae у пізніших таксономічних ревізіях за результатами філогенетичних досліджень.

Підвиди Редагувати

У XIX—XX століттях було описано кілька зразків гепардів; деякі пропонувались як підвиди. Група спеціалістів з вивчення котів МСОП прийняла наразі 4 підвиди.

Підвид Примітки Зображення
Acinonyx jubatus jubatus
(Schreber, 1775),
syn. A. j. raineyi
Heller[en], 1913		 Номінальний підвид. Генетично розійшовся з азійським гепардом 67000–32000 років тому. Чисельність становить приблизно 4000 тварин. Поширений в Анголі, Ботсвані, Мозамбіку, Намібії, Південній Африці і Замбії.
Acinonyx jubatus venaticus
Griffith, 1821		 Азійський підвид. Трапляється лише у горах Центрального Ірану. У 2016 році виявлено лише 43 тварини.
Acinonyx jubatus soemmeringii
Fitzinger, 1855		 Північно-східноафриканський підвид. поширений на півночі ЦАР, в Чаді, Ефіопії і Південному Судані. У 2016 році найбільша популяція з 238 особин припала на північ ЦАР та південний схід Чаду. Відхилився генетично від номінального підвиду 72000–16000 років тому.
Acinonyx jubatus hecki
Hilzheimer[en], 1913		 Північно-західноафриканський підвид. У 2016 році найбільша популяція з 191 особини припала на Адрар де Іфогас, Ахаггар і Тассілі н'Аджер у південно-центральній частині Алжиру та на північному сході Малі.

Еволюція Редагувати

 
 
 
родовід рисі

 Рись (Lynx)

 
 
 
 
родовід пуми
Acinonyx

 Гепард (Acinonyx jubatus)

 
 
†Miracinonyx 

Miracinonyx inexpectatus, Miracinonyx trumani

 
 
Puma

Пума (Puma concolor)

 
Herpailurus 

Ягуарунді (Herpailurus yagouaroundi)

 
 
 
 
 
 
родовід кота лісового

Felis

 
родовід бенгальського кота
 

Otocolobus

 
 

Prionailurus

 
 
 
 
 
 
Кладограма, що зображує еволюційні зв'язки гепарда зі спорідненими котовими

Гепарди частково вимерли під час останнього льодовикового періоду й у тих, які живуть зараз, спостерігаються ознаки генетичної звироднілості — ефект пляшкового горла. Наслідками зниження генетичної мінливості можуть бути збільшення смертності неповнолітніх та сприйнятливість до хвороб.

Через особливості тілобудови гепардів виділяли навіть у самостійну підродину — Acinonychinae. Проте молекулярно-генетичні дослідження виявили їхню близьку спорідненість із пумами, через що їх стали відносити до підродини малих кішок (Felinae), деколи у трибі Acinonychini. Роди еволюційного родоводу пуми (до якого належать ягуарунді, пума, рід гепард, і вимерлий рід Miracinonyx) за розрахунками мали останнього спільного предка приблизно 4,9 млн років тому. Останній же відділився від основної лінії котових 6,7 млн років тому. Найдавніші скам'янілості гепардів розкопані на сході та півдні Африки — вони датуються 3,5–3 мільйонами років. Ще 10 000 років тому гепардоподібні тварини займали великі території в Північній Америці (Miracinonyx), Африці та Євразії (Acinonyx pardinensis і Acinonyx intermedius).

Гепард і людина Редагувати

Назва тварини Редагувати

дитинча з густою гривою

Наукова родова назва Acinonyx походить від дав.-гр. ἀ- — «без; не», κινώ — «рухатись», ὄνυξ — «пазур», вказуючи на кігті, які не можуть втягуватися в подушечки. Наукова назва виду лат. jubatus — «грива; гребінь», і стосується гриви або гребеня, що спостерігається у молодих особин та деяких дорослих. Вернакулярна назва гепард походить з нім. Gepard, те від фр. guépard, те з італ. gattopardo, де gatto — «кіт», а pardo від дав.-гр. πάρδος — «пантера».

У минулому гепарда регулярно плутали з пантерою плямистою, тому однакова наукова назва для пантери плямистої (Panthera pardus) й вернакулярна назва для гепарда не є дивною, а до того ще й наукова назва для американських котів Leopardus — всі ці випадки можна розглядати в контексті характеристики плямистості, що відповідає семітській гіпотезі етимології (слово пард від івр. BÄRŌD‎ — «плямистий»).

Приручення гепарда й зображення в мистецтві Редагувати

Ієрогліфи з Дейр ель-Бахрі із зображенням прив'язаних гепардів

Хоча вони хижаки, але гепарди не агресивні до людей. Гепардів легко приручити, у минулому їх використовували як мисливську тварину — єгиптяни, перси, пізніше абіссінці, араби й народи Індії. Гепардів дарували королям і аристократам. Вони використовувались для полювання аристократією багатьох середньовічних країн, таких як Італія й Руські князівства.

Приручення гепарда і його зображення у творах мистецтва часто були пов'язані. Найбільше матеріальних доказів найдавнішого приручення гепарда лишилося з часів Стародавнього Єгипту. Мафдет, одне з давньоєгипетських божеств, якому поклонялися за часів Першої династії (3100–2900 рр. до н. е.), іноді зображували у вигляді гепарда. Рельєфи в храмовому комплексі Дейр ель-Бахрі розповідають про експедицію єгиптян до країни Пунт під час правління Хатшепсута (1507—1458 рр. до н. е.), яка, серед іншого, принесла тварин, яких називали «пантерами». Під час Нового царства (XVI—XI століття до нашої ери) гепарди були звичайними домашніми тваринами для королівських родин, які прикрашали їх комірами й повідцями.

У Твіфельфонтейні[en] знайдено наскельну різьбу із зображенням гепардів, що датуються 2000–6000 роками; однак мало що відомо про взаємодію з людьми на півдні Африки у ті часи. Мисливські гепарди відомі в доісламському арабському мистецтві з Ємену. Римський мисливський гепард зображений на мозаїці IV століття з Лода, Ізраїль.

Найдавніше зображення гепардів зі Східної Азії датується династією Тан (VII—X століття н. е.); на картинах зображені прив'язані гепарди та гепарди на конях. Китайські імператори, мабуть, використовували гепардів, а також каракалів як подарунки. У XIII—XIV століттях правителі династії Юань купували численних гепардів із західних частин імперії та у мусульманських купців. Мабуть, наступна династія Мін (XIV—XVII століття) продовжувала цю практику. Могильні статуетки монгольської імперії, що датуються царюванням Хубілая (1260—1294 рр. до н. е.), зображають гепардів на конях.

Італійський живописець XVI століття Тіціан на картині «Вакх і Аріадна» зобразив колісницю грецького бога Діоніса, запряжену двома гепардами. Картина «Ласка» 1896 року, написана бельгійським художником-символістом XIX століття Фернаном Кнопффом, змальовує міф про Едіпа та Сфінкса. На ній зображена істота з жіночою головою й тілом гепарда.

Гепард у сучасній культурі Редагувати

У фільмі про часи Римської імперії Камо грядеши зображено гепардів як домашніх тварин. Зображення гепарда використовується й у геральдиці — два гепарди стоять вертикально і підтримують корону на гербі Вільної держави (ПАР).

Гепард також часто фігурує в маркетингу й анімації. Наприклад, гепард є талісманом відомої марки чипсів Cheetos. Перший випуск macOS від Apple Inc. Mac OS X v10.0 мав кодову назву «гепард»; наступні версії, випущені до 2013 року, були названі на честь котів. Головним противником супергероїні коміксів Диво-жінки є доктор Барбара Енн Мінерва із псевдонімом Гепард[en]. Одним із роботів компанії Boston Dynamics має назву Cheetah (гепард).

4 грудня відзначають Міжнародний день гепарда. Він був започаткований засновницею Фонду збереження гепардів Лорі Маркер 2010 року. Відзначення покликане підвищити обізнаність про загрозу зникнення цих істот.

Гепарди в Україні Редагувати

Гепард, Ялтинський зоопарк

На Русі мисливських гепардів називали пардусами. Руські князі дарували їх один одному й використовували на полюванні. Доглядали цих тварин «пардусники», особливі княжі мисливці. У «Повісті врем'яних літ» пардус — символ швидкості, мужності і сили. Літописець часто називає Святослава Хороброго пардусом. Серед розписів Софіївського собору часто зустрічаються зображення тварин, зокрема гепарда.

Нині гепарди представлені в українських зоопарках, зокрема в Ялтинському.

Загрози для гепардів з боку людей Редагувати

Оскільки гепарди живуть за невеликої щільності, вони особливо вразливі до втрати й фрагментації середовища проживання. Гепардам, які мешкають за межами заповідних територій (а це 76 %), часто загрожує конфлікт із фермерами. Хоча гепарди, як правило, віддають перевагу дикій здобичі перед худобою, дуже рідко вони можуть вбивати худобу, а фермери можуть вбити їх у відповідь. Конфлікт із фермерами також широко розповсюджений, оскільки гепарди розглядаються як конкуренти щодо здобуття цінної дичини. До того ж гепарди можуть потрапляти в пастки встановлені на дичину.

Швидкісні дороги (особливо які перетинають або примикають до заповідних територій) є значною загрозою для гепардів. В Ірані з 27 відомих випадків смерті гепардів у 2005—2011 роках через різні людські причини, щонайменше 11 тварин загинуло на дорогах через заповідні райони.

У деяких районах на гепардів полюють задля шкіри, а також культурних цілей. Крім того, існує значна незаконна торгівля дитинчатами гепардів до держав Перської затоки. Загрозою є й збільшення видобутку ресурсів і все більший розвиток інфраструктури.

Вид зазначений у Додатку I CITES, і охороняється національними законодавствами на більшій частині сучасного й частково колишнього ареалів. Однак ряд країн дозволяють вбивати гепардів, захищаючи життя та худобу. Дуже рідко проводиться систематичний контроль за тим, скільки тварин вбивають таким чином. В Ірані азійські гепарди повністю захищені. У 2009 році уряд Афганістану включив гепардів до Списку захищених видів країни.

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Durant, S., Mitchell, N., Ipavec, A. & Groom, R (2015). Acinonyx jubatus: інформація на сайті МСОП (версія 2020.2) (англ.) 14 жовтня 2020
  2. Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 162.
  3. Полянський М. Зоологія. — Прага : Книгопечатня Богеміи, 1874. — С. 22.
  4. Кукурудза С.І. Біогеографія. — Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — ISBN 966-613-502-7.
  5. ↑ Krausman, P. R.; Morales, S. M. Acinonyx jubatus // Mammalian Species. — 2005. — № 771. — С. 1–6. — DOI:10.1644/771. (англ.)
  6. ↑ Lehnert E. (2013). . Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 17.01.2021. Процитовано 08.12.2020.  (англ.)
  7. ↑ Nowak R.M. Walker's mammals of the world. — JHU Press, 1999. — Т. 1. — С. 834. — ISBN 0801857899. (англ.)
  8. Henry Nicholls (2014). . BBC - Earth. Архів оригіналу за 23.07.2021. Процитовано 23.07.2021.  (англ.)
  9. Gray, J. Animal locomotion. — Weidenfeld & Nicolson, 1968. (англ.)
  10. Eaton, R. L. The cheetah: the biology, ecology, and behavior of an endangered species. — Van Nostrand Reinhold, 1973. (англ.)
  11. Spector, W. S. Handbook of Biological Data. — WB Saunders Company, 1956. (англ.)
  12. Schumacher, J.; Snyder, P.; Citino, S. B.; Bennett, R. A.; Dvorak, L. D. Radiographic and electrocardiographic evaluation of cardiac morphology and function in captive cheetahs (Acinonyx jubatus) // Journal of Zoo and Wildlife Medicine. — 2003. — Вип. 34. — № 4. — С. 357–363. (англ.)
  13. Nyhus P. J., Marker L., Boast L. K., Schmidt-Kuentzel A. Cheetahs: Biology and Conservation: Biodiversity of the World: Conservation from Genes to Landscapes. — Academic Press, 2017. — С. 101. (англ.)
  14. Wachter B., Broekhuis F., Melzheimer J., Horgan J., Chelysheva E. V., Marker L., Mills G., Caro T. A brief history of cheetah conservation / Marker L., Boast L. K. & Schmidt-Küntzel A. (Eds.) // Cheetahs: Biology and Conservation. — Academic Press, 2018. — С. 121–136. — ISBN 978-0-12-804088-1. (англ.)
  15. . IZW Cheetah Research Project. Архів оригіналу за 13.11.2021. Процитовано 13.11.2021.  (англ.)
  16. National Wildlife Federation. Kingdom of Cats. — National Wildlife Federation, 1987. — С. 161. — ISBN 0912186844. (англ.)
  17. MacMillan, D. M. Cheetahs. — Lerner Publications, 2009. — С. 30. — ISBN 9780822594178. (англ.)
  18. . BBC News. 26 грудня 2016. Архів оригіналу за 30 січень 2019. Процитовано 26 грудня 2016. 
  19. Simon Evans (18.12.2020). . The Conversation. Архів оригіналу за 21.12.2020. Процитовано 23.12.2020. 
  20. Schreber, J. C. D. Der Gepard (The cheetah) // Die Säugthiere in Abbildungen nach der Natur mit Beschreibungen. — 1777. — С. 392–393.
  21. Brookes, J. Section Carnivora // A Catalogue of the Anatomical and Zoological Museum of Joshua Brookes. — 1828. — С. 16.
  22. ↑ Pocock, R. I. The classification of the existing Felidae" // Annals and Magazine of Natural History. — 1917. — Вип. XX. — № 119. — С. 329–350. — DOI:10.1080/00222931709487018.
  23. Wilson D. E. & Reeder D. M. (ed.). Mammal species of the world : a taxonomic and geographic reference / 3rd ed. — Baltimore : The Johns Hopkins University Press, 2005. — Т. 1. — С. 532. — ISBN 9780801882210.
  24. Kitchener A. C. et al. A revised taxonomy of the Felidae: The final report of the Cat Classification Task Force of the IUCN Cat Specialist Group // Cat News Special Issue 11. — 2017. — С. 1−80.
  25. Heller, E. (1913). New races of carnivores and baboons from equatorial Africa and Abyssinia. Smithsonian Miscellaneous Collections 61 (19): 1–12. 
  26. ↑ Charruau, P.; Fernandes, C.; Orozco-terwengel, P.; Peters, J.; Hunter, L.; Ziaie, H.; Jourabchian, A.; Jowkar, H.; Schaller, G.; Ostrowski, S.; Vercammen, P.; Grange, T.; Schlotterer, C.; Kotze, A.; Geigl, E. M.; Walzer, C.; Burger, P. A. Phylogeography, genetic structure and population divergence time of cheetahs in Africa and Asia: evidence for long‐term geographic isolates // Molecular Ecology. — 2011. — Вип. 20. — № 4. — С. 706–724. — DOI:10.1111/j.1365-294X.2010.04986.x. (англ.)
  27. Durant, S. M.; Mitchell, N.; Groom, R.; Pettorelli, N.; Ipavec, A.; Jacobson, A. P.; Woodroffe, R.; Böhm, M.; Hunter, L. T. B.; Becker, M. S.; Broekhuis, F.; Bashir, S.; Andresen, L.; Aschenborn, O.; Beddiaf, M.; Belbachir, F.; Belbachir-Bazi, A.; Berbash, A.; de Matos Machado, I. B.; Breitenmoser, C.; Chege, M.; Cilliers, D.; Davies-Mostert, H.; Dickman, A. J.; Ezekiel, F.; Farhadinia, M. S.; Funston, P.; Henschel, P.; Horganv, J.; de Iongh, H. H.; Jowkar, H.; Klein, R.; Lindsey, P. A.; Marker, L.; Marnewick, K.; Melzheimer, J.; Merkle, J.; M'soka, J.; Msuha, M.; O'Neill, H.; Parker, M.; Purchase, G.; Sahailou, S.; Saidu, Y.; Samna, A.; Schmidt-Küntzel, A.; Selebatso, E.; Sogbohossou, E. A.; Soultan, A.; Stone, E.; Van der Meer, E.; Van Vuuren, R.; Wykstra, M.; Young-Overton, K. The global decline of cheetah Acinonyx jubatus and what it means for conservation // PNAS. — 2016. — Вип. 114. — № 3. — С. 528–533. — DOI:10.1073/pnas.1611122114. (англ.)
  28. Griffith, E. (1821). Felis venatica. General and Particular Descriptions of the Vertebrated Animals, arranged Conformably to the Modern Discoveries and Improvements in Zoology. Order Carnivora. London: Baldwin, Cradock and Joy. с. 93. 
  29. Marker, L.; Cristescu, B.; Morrison, T.; Flyman, M. V.; Horgan, J.; Sogbohossou, E. A.; Bissett, C.; van der Merwe, V.; Machado, I. B. de M.; Fabiano, E.; van der Meer, E.; Aschenborn, O.; Melzheimer, J.; Young-Overton, K.; Farhadinia, M. S.; Wykstra, M.; Chege, M.; Abdoulkarim, S.; Amir, O. G.; Mohanun, A. S.; Paulos, O. D.; Nhabonga, A. R.; M'soka, J. L. J.; Belbachir, F.; Ashenafi, Z. T.; Nghikembua, M. T. (2018). . У Marker, L.; Boast, L. K.; Schmidt-Kuentzel, A. Cheetahs: Biology and Conservation. London: Academic Press. с. 33–54. ISBN 978-0-12-804088-1. Архів оригіналу за 13 листопад 2021. Процитовано 6 грудень 2020. 
  30. Durant, S.; Marker, L.; Purchase, N.; Belbachir, F.; Hunter, L.; Packer, C.; Breitenmoser-Würsten, C.; Sogbohossou, E.; Bauer, H. (2008). Acinonyx jubatus ssp. venaticus. IUCN. doi:10.2305/IUCN.UK.2008.RLTS.T220A13035342.en.  (англ.)
  31. Fitzinger, L. (1855). Bericht an die kaiserliche Akademie der Wissenschaften über die von dem Herrn Consultatsverweser Dr. Theodor v. Heuglin für die kaiserliche Menagerie zu Schönbrunn mitgebrachten lebenden Thiere [Report to the Imperial Academy of Sciences about the Consultant Administrator Dr. Theodor v. Heuglin about the Living Animals brought to the Imperial Menagerie at Schönbrunn]. Sitzungsberichte der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften. Mathematisch-Naturwissenschaftliche Classe [Meeting Reports from the Imperial Academy of Sciences. Mathematical and Natural Science Class] (German). с. 242–253. 
  32. Hilzheimer, M. (1913). Über neue Gepparden nebst Bemerkungen über die Nomenklatur dieser Tiere [About new cheetahs and comments about the nomenclature of these animals]. Sitzungsberichte der Gesellschaft Naturforschender Freunde zu Berlin [Meeting Reports of the Society of Friends of Natural Science in Berlin] (German). с. 283–292. 
  33. Marker, L.; Cristescu, B.; Morrison, T.; Flyman, M. V.; Horgan, J.; Sogbohossou, E. A.; Bissett, C.; van der Merwe, V.; Machado, I. B. de M.; Fabiano, E.; van der Meer, E.; Aschenborn, O.; Melzheimer, J.; Young-Overton, K.; Farhadinia, M. S.; Wykstra, M.; Chege, M.; Abdoulkarim, S.; Amir, O. G.; Mohanun, A. S.; Paulos, O. D.; Nhabonga, A. R.; M'soka, J. L. J.; Belbachir, F.; Ashenafi, Z. T. & Nghikembua, M. T. Cheetah rangewide status and distribution / Cheetahs: Biology and Conservation. — London : Academic Press, 2018. — С. 33–54. — ISBN 978-0-12-804088-1. (англ.)
  34. O’Brien S. J. & Johnson W. E. The evolution of cats // Scientific American. — 2007. — Вип. 297. — № 1. — С. 68–75. (англ.)
  35. Rejzek J. Český etymologický slovník. — Leda, 2009. — С. 188. (чес.)
  36. Lewis S. & Llewellyn-Jones L. The Culture of Animals in Antiquity: A Sourcebook with Commentaries. — Routledge, 2018. — 768 с.
  37. Lee Q. N. Straight Talk on Everyday Mysteries. — Published and exclusively distributed by Anvil Pub, 1998. — 242 с.
  38. Isaac E. Mozeson. The Word: The Dictionary That Reveals the Hebrew Source of English. — SP Books, 2001. — С. 100. — ISBN 1561719420.
  39. Grzimek B., Kleiman D. G., McDade M. C. Grzimek’ s Animal Life Encyclopedia. — Gale, 2003. — Т. 14. — С. 382.
  40. ↑ Шарлемань, Н. В. Природа и люди Киевской Руси. Воспоминания. Автобиографии. Переписка / Сост., автор предисл. и коммент. В. Ульяновский. — Київ : Видавничий дім «Простір», 2014. — 1136 с. — ISBN 978–966–2068–37–5.
  41. ↑ Pang, B.; Van Valkenburgh, B.; Kitchell Jr., K. F.; Dickman, A.; Marker, L. (2018). . У Marker, L.; Boast, L. K.; Schmidt-Kuentzel, A. Cheetahs: Biology and Conservation. London: Academic Press. с. 17–24. ISBN 978-0-12-804088-1. Архів оригіналу за 13 листопад 2021. Процитовано 27 грудень 2020. 
  42. ↑ Allsen, T. T. (2006). . У Mair, V. H. Contact and Exchange in the Ancient World. Hawai'i: University of Hawai'i Press. с. 116–135. ISBN 978-0-8248-2884-4. OCLC 62896389. Архів оригіналу за 13 листопад 2021. Процитовано 27 грудень 2020. 
  43. Maraqten M. Hunting in pre-Islamic Arabia in light of the epigraphic evidence // Arabian Archaeology and Epigraphy. — 2015. — Вип. 26. — № 2. — С. 208–234. — DOI:10.1111/aae.12059.
  44. Gorzalczany A. & Rosen B. Tethering of tamed and domesticated carnivores in mosaics from the Roman and Byzantine periods in the Southern Levant // Journal of Mosaic Research. — 2018. — Вип. 11. — С. 79–96. — DOI:10.26658/jmr.440563.
  45. Tresidder W. The cheetahs in Titian's Bacchus and Ariadne // The Burlington Magazine. — 1981. — Вип. 123. — № 941. — С. 481–483.
  46. Edmunds L. The inward turn: nineteenth and twentieth centuries // Oedipus. — 2006. — С. 100–128.
  47. . South Africa Online. Архів оригіналу за 08.03.2021. Процитовано 27.12.2020. 
  48. Laskow, S. (2015). . Atlas Obscura. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 25.11.2021. 
  49. Moreau, S. (2016). . Computerworld. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 25.11.2021. 
  50. Wallace, D. The DC Comics Encyclopedia: The Definitive Guide to the Characters of the DC Universe. — New York : Dorling Kindersley, 2008. — С. 80. — ISBN 978-0-7566-4119-1.
  51. Goddard, Louis (6 вересня 2012). . The Verge. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021. 
  52. . Days Of The Year. Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 04.12.2021.  (англ.)
  53. . Cheetah Conservation Fund. Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 04.12.2021.  (англ.)
  54. . Національний історико-культурний заповідник «Софія Київська». Архів оригіналу за 12.11.2020. Процитовано 06.12.2020. 

Додаткова література Редагувати

Проєкт Віківиди має дані за темою:
Гепард стрункий
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гепард стрункий
Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gepard znachennya Gepa rd strunki j 2 gepa rd 3 4 Acinonyx jubatus yedinij suchasnij vid rodu gepard Acinonyx iz rodini kotovih Felinae Zgidno z genetichnimi doslidzhennyami najblizhchim suchasnim rodichem geparda ye puma Gepard najshvidshij nazemnij ssavec vin zdatnij dosyagati shvidkostej za riznimi dzherelami vid 80 do 112 km god Priruchenih gepardiv u minulomu vikoristovuvali dlya polyuvannya na antilop u tomu chisli yih trimali j ruski knyazi Gepard maye kilka pristosuvan dlya shvidkosti zokrema legka budova dovgi tonki nogi dovgij hvist nevsuvni kigti Dovzhina tila vid nosa do hvosta stanovit 112 150 sm dovzhina hvosta 60 80 sm visota v plechah 67 94 sm masa 21 72 kg nayavnij statevij dimorfizm samci bilshi j vazhchi Golova nevelika okrugla z dvoma primitnimi chornimi smugami pid ochima Sherst yak pravilo vid temno korichnevogo do kremovo bilogo abo blido burogo koloru i zdebilshogo vkrita rivnomirno roztashovanimi sucilnimi chornimi plyamami Gepard strunkijPeriod isnuvannya 1 9 0 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N plejstocen nash chas source source Ohoronnij statusUrazlivij MSOP 3 1 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Pidryad Kotovidi Feliformia Rodina Kotovi Felidae Pidrodina Mali kishki Felinae Triba Gepardi Acinonychini Rid Gepard Acinonyx Vid Gepard strunkij A jubatus Binomialna nazvaAcinonyx jubatus Schreber 1775 Poshirennya geparda 2015 1 SinonimiSpisok Acinonyx venator Brookes 1828 Felis jubata Schreber 1775Istorichnij areal geparda ohoplyuvav majzhe vsyu Afriku ominayuchi gusti lisi i pivden Aziyi vid Seredzemnogo morya do pivdnya Kazahstanu j do bilshoyi chastini Indiyi Teper v Aziyi gepard zberigsya lishe v pustelnomu centralnomu Irani a v Africi jogo areal silno fragmentovanij i chiselnist vidu neznachna Jogo seredovishem prozhivannya ye suhi lisi chagarniki trav yanisti miscevosti pusteli Gepard aktivnij uden najbilshe vranci j uvecheri Polyuye perevazhno na kopitnih serednih i velikih rozmiriv Iz socialnoyi tochki zoru populyaciya gepardiv podilyayetsya na taki kategoriyi matir z ditmi poodinoka samicya kochivnij poodinokij samec teritorialna koaliciya samciv Pevnogo sezonu rozmnozhennya nemaye Pislya majzhe trimisyachnoyi vagitnosti narodzhuyetsya yak pravilo vid troh do p yati ditinchat ditinchata gepardiv duzhe vrazlivi do hizhactva inshimi velikimi hizhimi tvarinami takimi yak giyeni pantera plyamista lev Tipova trivalist zhittya v prirodi stanovit 6 rokiv u nevoli v serednomu 17 rokiv Zmist 1 Morfologichna harakteristika 2 Zhittyevij cikl 3 Povedinka 4 Rozpovsyudzhennya chiselnist 5 Taksonomiya 5 1 Istoriya taksonomiyi 5 2 Pidvidi 6 Evolyuciya 7 Gepard i lyudina 7 1 Nazva tvarini 7 2 Priruchennya geparda j zobrazhennya v mistectvi 7 3 Gepard u suchasnij kulturi 7 4 Gepardi v Ukrayini 7 5 Zagrozi dlya gepardiv z boku lyudej 8 Galereya 9 Primitki 10 Dodatkova literaturaMorfologichna harakteristika Redaguvati nbsp zvichajnij gepard nbsp korolivskij gepard Gepard pomitno vidriznyayetsya vid inshih predstavnikiv rodini kotovih cherez jogo sposib polyuvannya shvidkisne peresliduvannya zhertvi na korotkij distanciyi Tilo strunke i zdayetsya navit tenditnim ale naspravdi gepard maye rozvineni m yazi ta praktichno ne maye zhirovih vidkladen Golova nevelika j okrugla a vuha korotki Ochi visoko roztashovani z kruglimi zinicyami vid perednih kutochkiv ochej do rota prostyagayutsya chorni smuzhki pripuskayetsya sho voni mozhut zahishati ochi vid sonyachnih vidbliskiv Gepard maye duzhe veliki nosovi hodi sho zabezpechuye shvidkij potik dostatnoyi kilkosti povitrya Gepard maye dovgi tonki nogi z vuzkimi lapami sho mayut tovsti pidoshvi Kigti tezh pristosovani do shvidkogo ruhu voni micni tupi lishe trohi zignuti i vtyaguyutsya lishe chastkovo Hvist dovgij i m yazistij sho sluguye dlya manevruvannya vin zverhu plyamistij a ostannya tretina maye ryad chornih kilec kinchik hvosta bilij Na potilici ye nevelika griva dovshogo volossya Ditinchata mayut yaskravo virazhenu grivu poshirenu dali na spinu j na golovu griva postupovo vtrachayetsya do pidlitkovogo viku 5 6 7 Ye dumka sho zovnishnij viglyad ditinchat geparda ye imitaciyeyu zovnishnosti lyutoyi tvarini medoyida j hocha prirodnij vidbir chas vid chasu stvoryuvav takij vid mimikriyi odnak u comu vipadku gipoteza zdayetsya malojmovirnoyu 8 Sherst gruba Zabarvlennya pishano zhovte siruvate chi zhovtuvato korichneve z rozkidanimi po vsomu tilu dribnimi kruglimi chornimi plyamami ventralni poverhni tila blidishi za dorsalni U 1927 roci buv opisanij dodatkovij vid gepardiv korolivskij Acinonyx rex yakij mav dovshe i m yakshe hutro j na dodachu do plyam temni smugi Odnak viyavilosya sho ce ne okremij vid a netipovij riznovid gepardiv Acinonyx jubatus u yakih spinni plyami zlilisya v smugi vnaslidok gennoyi mutaciyi 5 6 7 Masa doroslogo geparda stanovit 21 72 kg dovzhina tila vid nosa do hvosta 112 150 sm hvist zavdovzhki 60 80 sm visota v plechah stanovit 67 94 sm Ye virazhenim statevij dimorfizm samci bilshi j vazhchi 5 6 7 Dekoli pishut sho gepard maye vidnosno velike serce bronhi j legeni yak pristosuvannya do shvidkosti 9 10 Odnak ci tverdzhennya superechlivi Inshi doslidzhennya vkazuyut sho vidnosni rozmiri sercya j legeniv ne zbilsheni 11 12 Natomist procesi termoregulyaciyi v geparda pomitno optimizovani vidpovidno do jogo stilyu zhittya vikoristovuyuchi transnazalne oholodzhennya shob zapobigti peregrivannyu mozku Chastota dihannya znachno zrostaye pislya pogoni abo pid chas visokih temperatur navkolishnogo seredovisha perehodyachi vid 9 vdihiv hv u spokoyi do 100 206 vdihiv hv 13 Zhittyevij cikl Redaguvati nbsp matir z ditmiRozmnozhennya mozhlive uprodovzh roku Dlya samciv vono zalezhit vid dostupnosti samic dlya samic vono zalezhit vid nayavnosti resursiv Za mezhami periodiv rozmnozhennya j vihovannya ditej samici zhivut poodinoko na teritoriyah yaki peretinayutsya z teritoriyami inshih samic i samciv yak poodinokih tak i ob yednanih u koaliciyi 5 6 7 Vagitnist u gepardiv trivaye 90 95 dniv pislya chogo na svit z yavlyayetsya vid 2 do 8 u serednomu 2 3 ditinchat vagoyu 150 400 gramiv Ditinchata perebuvayut u ligvi zazvichaj ce boloto gusta trava chi skelyaste vidslonennya priblizno 8 tizhniv i protyagom cogo periodu voni mozhut buti pereneseni v novi ligva Ditinchata vidkrivayut ochi cherez 4 11 dniv i pochinayut hoditi cherez 12 13 dniv Matir zvertayetsya do ditinchat za dopomogoyu specifichnoyi shebetlivoyi vokalizaciyi Vigodovuvannya molokom trivaye 3 6 misyaciv Gusta sira griva yaku mayut ditinchata na potilici plechah i spini viglyadaye yak kamuflyazh vid hizhakiv Griva znikaye priblizno u vici 3 misyaciv priblizno v toj chas matir perestaye hovati ditej u travi a voni sliduyut za neyu Samicya z ditmi musit uspishno polyuvati kozhen den natomist poodinoki tvarini mozhut sobi dozvoliti vdale polyuvannya kozhni 2 5 dniv Diti suprovodzhuyut matir na polyuvannya vse chastishe z vikom Koli pidlitkam vipovnyuyetsya priblizno 5 misyaciv matir zaohochuye molod vipuskayuchi zhivu zdobich dlya viroblennya v nih instinktu vbivci Zagalom diti perebuvayut razom z matir yu vid 13 do 20 misyaciv Stateva zrilist dosyagayetsya u vici priblizno 15 misyaciv 5 6 7 U nevoli gepardi zhivut do 19 rokiv U dikij prirodi trivalist zhittya stanovit priblizno 6 8 rokiv Smertnist ditinchat u gepardiv ye najvishoyu z pomizh kotiv na yakih lyudina ne polyuye Uprodovzh pershih tizhniv pislya narodzhennya do 70 molodnyaku vbivayut inshi hizhaki nasampered levi giyeni j panteri plyamisti 5 6 7 Reshtu smertej sered ditinchat sprichinyayut golod pozhezhi ta pnevmoniyi cherez nespriyatlivu pogodu 14 U gepardiv u prirodnomu seredovishi viyavleno urazhenist riznomanitnimi virusami kotyachij parvovirus kotyachij koronavirus kotyachij gerpes kotyachij kalicivirus virus chumi sobak virus skazu ta in Duzhe poshirenim ye parazit Toxoplasma gondii takozh viyavleni gemoplazma j rizni shlunkovo kishkovi paraziti Doslidzhennya pokazuyut sho gepardi v dikij prirodi uspishno viroblyayut adekvatnu imunnu vidpovid pri kontakti z patogenami 15 Povedinka Redaguvati nbsp gepard i vbita impalaGepardi mozhut zhiti yak poodinci tak i v grupah Grupi skladayut matir z potomstvom samostijni pidlitki j koaliciyi samciv a poodinoko mozhut zhiti yak samici tak i samci Koaliciyi samciv ye teritorialnimi j perevazhno nevelikimi dvoye chi troye osobin ridko koaliciyi syagayut chiselnosti do 15 osobin Sutichki mizh samcyami ne poshireni j smerti vid takih sutichok ridkisni Gepardi u grupi menshe peresliduyutsya giyenami j poodinokimi samcyami gepardami Samici v osnovnomu zhivut poodinci za vinyatkom periodu vihovannya ditej 5 6 7 Gepardi denni hizhaki z najbilshoyu aktivnistyu vranci j uvecheri odnak polyuyut takozh pri povnomu misyaci Dennij sposib zhittya daye yim bilshe shansiv uniknuti zustrichej z nichnimi vorogami levom panteroyu plyamistoyu giyenami Gepardi polyuyut perevazhno na dribnih kopitnih gazelej impal telyat gnu odnak inodi za nagodi voni vb yut i malih ssavciv takih yak zajci a takozh ptahiv Na vidminu vid inshih kotovih gepardi polyuyut peresliduyuchi zdobich a ne iz zasidki Spochatku voni nablizhayutsya do vibranoyi zhertvi na vidstan priblizno 10 metriv pri comu praktichno ne hovayuchis a potim namagayutsya zloviti yiyi v korotkomu zabigu Maksimalna shvidkist pid chas cogo zabigu za riznimi dzherelami stanovit vid 80 do 112 km god Pid chas shvidkogo bigu priblizno polovinu chasu vsi chotiri lapi geparda perebuvayut nad zemleyu odnochasno otzhe vin majzhe letit Gepard zazvichaj zbivaye zdobich z nig udarom lapi a potim dushit Yaksho za korotkij chas gepardovi ne vdayetsya nazdognati svoyu zhertvu vin vidmovlyayetsya vid prodovzhennya polyuvannya oskilki cherez velichezni vitrati energiyi nezdatnij na trivalu gonitvu Gepardi spozhivayut zdobich odrazu zh na misci vbivstva poki ye chas do prihodu konkurentiv 5 6 7 16 Gruming i doglyad ye vazhlivoyu chastinoyu zhittya z rannogo viku Gepardi yak i inshi koti vikoristovuyut dlya cogo dovgi grubi yaziki Yak i vsi mali kishki gepardi mozhut murkotiti Najgolosnishe gepardi murkochut koli doglyadayut odin za odnim i pid chas vidpochinku 17 Rozpovsyudzhennya chiselnist Redaguvati nbsp Savana tipove misce prozhivannya gepardaIstorichno gepardi buli poshireni na znachnij teritoriyi Afriki unikayuchi gustih lisiv ta spekotnih pustel ta v Zahidnij Serednij i Pivdennij Aziyi Suchasnij areal vidu v Africi zajmaye lishe 10 vid istorichnogo arealu Azijskij pidvid geparda Acinonyx jubatus venaticus istorichno buv poshirenij vid uzberezhzhya Seredzemnogo morya na pivnich do Kavkazu ta Aralskogo morya i na shid do centralnoyi Indiyi Vidomo sho zaraz vin zhive tilki v centralnih pustelyah Iranu de odnak tezh perebuvaye pid zagrozoyu zniknennya U Turkmenistani gepardiv vostannye bachili u 1960 h rokah Vidpovidno do svogo sposobu polyuvannya gepard nadaye perevagu vidkritim prostoram ce trav yanisti miscevosti savani napivpusteli tosho 1 Najbilsha chiselnist gepardiv zhive u Shidnij i Pivdennij Africi ale j tut sposterigayetsya znachne zmenshennya populyaciyi Znachna chiselnist gepardiv zafiksovana u Tanzaniyi ta Keniyi Znachni subpopulyaciyi gepardiv ye takozh na pivdni Efiopiyi u Pivdennomu Sudani ta na pivnochi Ugandi ale voni pomitno fragmentovani v usomu regioni Stan populyacij geparda v Eritreyi Dzhibuti Somali ta Sudani nevidomij U Pivdennij Africi bilshist gepardiv zhivut u regioni sho prostyagayetsya cherez Namibiyu Botsvanu pivdenno zahidnu Angolu pivnich PAR pivdenno zahidnu chastinu Mozambiku ta pivdennu Zambiyu Znachni populyaciyi takozh isnuyut v inshih rajonah Zambiyi Zimbabve ta Mozambiku Ye kilka nadijnih sposterezhen za gepardami z pivdenno shidnoyi Angoli nedaleko vid kordoniv Namibiyi ta Zambiyi U Malavi vsih gepardiv vinisheno 1 U Pivnichnij ta Zahidnij Africi gepard ridkisnij i jomu zagrozhuye zniknennya Pidvid A j hecki yakij poshirenij na pivnichnomu zahodi Afriki vhodit do spisku vidiv u kritichnomu stani Znachna chastina pivnichnoafrikanskoyi populyaciyi perebuvaye v mezhah Sahari Vona dilitsya na p yat subpopulyacij pivdenno centralnij Alzhir zahidna chastina Liviyi ta pivnichnij shid Mali dvi pov yazani subpopulyaciyi prozhivayut navkolo masivu Termit u Nigeri kompleks prirodoohoronnih teritorij na pivnochi Beninu pivdennomu shodi Burkina Faso ta pivdennomu zahodi Nigeru pivdenno shidnij Chad ta pivnichno shidna Centralnoafrikanska Respublika Gepardi buli znisheni v Zahidnij Sahari Senegali Nigeriyi Mavritaniyi Tunisi Gvineyi Kot d Ivuari DRK ta Gani Jmovirno gepardi vimerli v Kameruni ta Yegipti de yih vostannye bachili u 1970 h rokah 1 U grudni 2016 roku bulo povidomleno pro katastrofichne skorochennya populyaciyi geparda yaka stanovila v dikij prirodi lishe 7100 osobin 18 Za ocinkami MSOP doslidzhennya 2007 2011 i 2012 rokiv u Pivdennij Africi zhive 4190 gepardiv vrahovuyutsya lishe dorosli osobini shidnoafrikanska populyaciya ocinyuvalasya u 2572 osobin pivnichno zahidnoafrikanska populyaciya 446 gepardiv azijska populyaciya 60 100 tvarin 1 Vlada Indiyi virishila reintrodukuvati gepardiv na svoyu teritoriyu Yaksho plan bude zdijsneno to v Nacionalnomu parku Kuno en budut meshkati odrazu chetvero velikih predstavnikiv rodini kotovih tigr lev pantera plyamista j gepard Vtim u naukovciv ye poboyuvannya shodo pridatnosti parku dlya prozhivannya geparda v perspektivi oskilki teritoriya parku ne dosit velika j vona z chasom mozhe zarosti chagarnikovim lisom 19 Taksonomiya RedaguvatiIstoriya taksonomiyi Redaguvati U 1777 roci Jogan Hristian Daniel fon Shreber opisav geparda na osnovi shkiri z misu Dobroyi Nadiyi i dav jomu naukovu nazvu Felis jubatus 20 1828 roku Dzhoshua Bruks zaproponuvav rodovu nazvu Acinonyx 21 U 1917 r Redzhinald Ines Pokok rozmistiv geparda u vlasnij pidrodini Acinonychinae vrahovuyuchi jogo morfologichnu vidminnist i vid reshti malih kotiv Felinae i panterovih Pantherinae 22 Gepard buv klasifikovanij u pidrodini Felinae u piznishih taksonomichnih reviziyah za rezultatami filogenetichnih doslidzhen 23 Pidvidi Redaguvati U XIX XX stolittyah bulo opisano kilka zrazkiv gepardiv deyaki proponuvalis yak pidvidi Grupa specialistiv z vivchennya kotiv MSOP prijnyala narazi 4 pidvidi 24 Pidvid Primitki ZobrazhennyaAcinonyx jubatus jubatus Schreber 1775 syn A j raineyiHeller en 1913 25 Nominalnij pidvid Genetichno rozijshovsya z azijskim gepardom 67000 32000 rokiv tomu 26 Chiselnist stanovit priblizno 4000 tvarin Poshirenij v Angoli Botsvani Mozambiku Namibiyi Pivdennij Africi i Zambiyi 27 nbsp Acinonyx jubatus venaticusGriffith 1821 28 Azijskij pidvid Traplyayetsya lishe u gorah Centralnogo Iranu 29 U 2016 roci viyavleno lishe 43 tvarini 30 nbsp Acinonyx jubatus soemmeringiiFitzinger 1855 31 Pivnichno shidnoafrikanskij pidvid poshirenij na pivnochi CAR v Chadi Efiopiyi i Pivdennomu Sudani U 2016 roci najbilsha populyaciya z 238 osobin pripala na pivnich CAR ta pivdennij shid Chadu Vidhilivsya genetichno vid nominalnogo pidvidu 72000 16000 rokiv tomu 26 nbsp Acinonyx jubatus heckiHilzheimer en 1913 32 Pivnichno zahidnoafrikanskij pidvid U 2016 roci najbilsha populyaciya z 191 osobini pripala na Adrar de Ifogas Ahaggar i Tassili n Adzher u pivdenno centralnij chastini Alzhiru ta na pivnichnomu shodi Mali 33 nbsp Evolyuciya Redaguvati rodovid risi Ris Lynx rodovid pumi Acinonyx Gepard Acinonyx jubatus nbsp Miracinonyx Miracinonyx inexpectatus Miracinonyx trumani nbsp Puma Puma Puma concolor nbsp Herpailurus Yaguarundi Herpailurus yagouaroundi nbsp rodovid kota lisovogo Felis rodovid bengalskogo kota Otocolobus Prionailurus Kladograma sho zobrazhuye evolyucijni zv yazki geparda zi sporidnenimi kotovimiGepardi chastkovo vimerli pid chas ostannogo lodovikovogo periodu j u tih yaki zhivut zaraz sposterigayutsya oznaki genetichnoyi zvirodnilosti efekt plyashkovogo gorla Naslidkami znizhennya genetichnoyi minlivosti mozhut buti zbilshennya smertnosti nepovnolitnih ta sprijnyatlivist do hvorob 5 Cherez osoblivosti tilobudovi gepardiv vidilyali navit u samostijnu pidrodinu Acinonychinae 22 Prote molekulyarno genetichni doslidzhennya viyavili yihnyu blizku sporidnenist iz pumami cherez sho yih stali vidnositi do pidrodini malih kishok Felinae dekoli u tribi Acinonychini Rodi evolyucijnogo rodovodu pumi do yakogo nalezhat yaguarundi puma rid gepard i vimerlij rid Miracinonyx za rozrahunkami mali ostannogo spilnogo predka priblizno 4 9 mln rokiv tomu Ostannij zhe viddilivsya vid osnovnoyi liniyi kotovih 6 7 mln rokiv tomu 34 Najdavnishi skam yanilosti gepardiv rozkopani na shodi ta pivdni Afriki voni datuyutsya 3 5 3 miljonami rokiv She 10 000 rokiv tomu gepardopodibni tvarini zajmali veliki teritoriyi v Pivnichnij Americi Miracinonyx Africi ta Yevraziyi Acinonyx pardinensis i Acinonyx intermedius 5 Gepard i lyudina RedaguvatiNazva tvarini Redaguvati nbsp ditincha z gustoyu grivoyuNaukova rodova nazva Acinonyx pohodit vid dav gr ἀ bez ne kinw ruhatis ὄny3 pazur vkazuyuchi na kigti yaki ne mozhut vtyaguvatisya v podushechki Naukova nazva vidu lat jubatus griva grebin i stosuyetsya grivi abo grebenya sho sposterigayetsya u molodih osobin ta deyakih doroslih 5 Vernakulyarna nazva gepard pohodit z nim Gepard te vid fr guepard te z ital gattopardo de gatto kit a pardo vid dav gr pardos pantera 35 U minulomu geparda regulyarno plutali z panteroyu plyamistoyu 36 37 tomu odnakova naukova nazva dlya panteri plyamistoyi Panthera pardus j vernakulyarna nazva dlya geparda ne ye divnoyu a do togo she j naukova nazva dlya amerikanskih kotiv Leopardus vsi ci vipadki mozhna rozglyadati v konteksti harakteristiki plyamistosti sho vidpovidaye semitskij gipotezi etimologiyi slovo pard vid ivr BARŌD plyamistij 38 Priruchennya geparda j zobrazhennya v mistectvi Redaguvati nbsp Iyeroglifi z Dejr el Bahri iz zobrazhennyam priv yazanih gepardivHocha voni hizhaki ale gepardi ne agresivni do lyudej 39 Gepardiv legko priruchiti u minulomu yih vikoristovuvali yak mislivsku tvarinu yegiptyani persi piznishe abissinci arabi j narodi Indiyi Gepardiv daruvali korolyam i aristokratam Voni vikoristovuvalis dlya polyuvannya aristokratiyeyu bagatoh serednovichnih krayin takih yak Italiya j Ruski knyazivstva 40 Priruchennya geparda i jogo zobrazhennya u tvorah mistectva chasto buli pov yazani Najbilshe materialnih dokaziv najdavnishogo priruchennya geparda lishilosya z chasiv Starodavnogo Yegiptu Mafdet odne z davnoyegipetskih bozhestv yakomu poklonyalisya za chasiv Pershoyi dinastiyi 3100 2900 rr do n e inodi zobrazhuvali u viglyadi geparda 41 Relyefi v hramovomu kompleksi Dejr el Bahri rozpovidayut pro ekspediciyu yegiptyan do krayini Punt pid chas pravlinnya Hatshepsuta 1507 1458 rr do n e yaka sered inshogo prinesla tvarin yakih nazivali panterami Pid chas Novogo carstva XVI XI stolittya do nashoyi eri gepardi buli zvichajnimi domashnimi tvarinami dlya korolivskih rodin yaki prikrashali yih komirami j povidcyami 42 U Tvifelfontejni en znajdeno naskelnu rizbu iz zobrazhennyam gepardiv sho datuyutsya 2000 6000 rokami odnak malo sho vidomo pro vzayemodiyu z lyudmi na pivdni Afriki u ti chasi 41 Mislivski gepardi vidomi v doislamskomu arabskomu mistectvi z Yemenu 43 Rimskij mislivskij gepard zobrazhenij na mozayici IV stolittya z Loda Izrayil 44 Najdavnishe zobrazhennya gepardiv zi Shidnoyi Aziyi datuyetsya dinastiyeyu Tan VII X stolittya n e na kartinah zobrazheni priv yazani gepardi ta gepardi na konyah Kitajski imperatori mabut vikoristovuvali gepardiv a takozh karakaliv yak podarunki U XIII XIV stolittyah praviteli dinastiyi Yuan kupuvali chislennih gepardiv iz zahidnih chastin imperiyi ta u musulmanskih kupciv Mabut nastupna dinastiya Min XIV XVII stolittya prodovzhuvala cyu praktiku 42 Mogilni statuetki mongolskoyi imperiyi sho datuyutsya caryuvannyam Hubilaya 1260 1294 rr do n e zobrazhayut gepardiv na konyah 41 Italijskij zhivopisec XVI stolittya Tician na kartini Vakh i Ariadna zobraziv kolisnicyu greckogo boga Dionisa zapryazhenu dvoma gepardami 45 Kartina Laska 1896 roku napisana belgijskim hudozhnikom simvolistom XIX stolittya Fernanom Knopffom zmalovuye mif pro Edipa ta Sfinksa Na nij zobrazhena istota z zhinochoyu golovoyu j tilom geparda 46 Gepard u suchasnij kulturi Redaguvati U filmi pro chasi Rimskoyi imperiyi Kamo gryadeshi zobrazheno gepardiv yak domashnih tvarin Zobrazhennya geparda vikoristovuyetsya j u geraldici dva gepardi stoyat vertikalno i pidtrimuyut koronu na gerbi Vilnoyi derzhavi PAR 47 Gepard takozh chasto figuruye v marketingu j animaciyi Napriklad gepard ye talismanom vidomoyi marki chipsiv Cheetos 48 Pershij vipusk macOS vid Apple Inc Mac OS X v10 0 mav kodovu nazvu gepard nastupni versiyi vipusheni do 2013 roku buli nazvani na chest kotiv 49 Golovnim protivnikom supergeroyini komiksiv Divo zhinki ye doktor Barbara Enn Minerva iz psevdonimom Gepard en 50 Odnim iz robotiv kompaniyi Boston Dynamics maye nazvu Cheetah gepard 51 4 grudnya vidznachayut Mizhnarodnij den geparda Vin buv zapochatkovanij zasnovniceyu Fondu zberezhennya gepardiv Lori Marker 2010 roku Vidznachennya poklikane pidvishiti obiznanist pro zagrozu zniknennya cih istot 52 53 Gepardi v Ukrayini Redaguvati nbsp Gepard Yaltinskij zooparkNa Rusi mislivskih gepardiv nazivali pardusami Ruski knyazi daruvali yih odin odnomu j vikoristovuvali na polyuvanni Doglyadali cih tvarin pardusniki osoblivi knyazhi mislivci U Povisti vrem yanih lit pardus simvol shvidkosti muzhnosti i sili Litopisec chasto nazivaye Svyatoslava Horobrogo pardusom 40 Sered rozpisiv Sofiyivskogo soboru chasto zustrichayutsya zobrazhennya tvarin zokrema geparda 54 Nini gepardi predstavleni v ukrayinskih zooparkah zokrema v Yaltinskomu Zagrozi dlya gepardiv z boku lyudej Redaguvati Oskilki gepardi zhivut za nevelikoyi shilnosti voni osoblivo vrazlivi do vtrati j fragmentaciyi seredovisha prozhivannya Gepardam yaki meshkayut za mezhami zapovidnih teritorij a ce 76 chasto zagrozhuye konflikt iz fermerami Hocha gepardi yak pravilo viddayut perevagu dikij zdobichi pered hudoboyu duzhe ridko voni mozhut vbivati hudobu a fermeri mozhut vbiti yih u vidpovid Konflikt iz fermerami takozh shiroko rozpovsyudzhenij oskilki gepardi rozglyadayutsya yak konkurenti shodo zdobuttya cinnoyi dichini Do togo zh gepardi mozhut potraplyati v pastki vstanovleni na dichinu 1 Shvidkisni dorogi osoblivo yaki peretinayut abo primikayut do zapovidnih teritorij ye znachnoyu zagrozoyu dlya gepardiv V Irani z 27 vidomih vipadkiv smerti gepardiv u 2005 2011 rokah cherez rizni lyudski prichini shonajmenshe 11 tvarin zaginulo na dorogah cherez zapovidni rajoni 1 U deyakih rajonah na gepardiv polyuyut zadlya shkiri a takozh kulturnih cilej Krim togo isnuye znachna nezakonna torgivlya ditinchatami gepardiv do derzhav Perskoyi zatoki Zagrozoyu ye j zbilshennya vidobutku resursiv i vse bilshij rozvitok infrastrukturi 1 Vid zaznachenij u Dodatku I CITES i ohoronyayetsya nacionalnimi zakonodavstvami na bilshij chastini suchasnogo j chastkovo kolishnogo arealiv Odnak ryad krayin dozvolyayut vbivati gepardiv zahishayuchi zhittya ta hudobu Duzhe ridko provoditsya sistematichnij kontrol za tim skilki tvarin vbivayut takim chinom V Irani azijski gepardi povnistyu zahisheni U 2009 roci uryad Afganistanu vklyuchiv gepardiv do Spisku zahishenih vidiv krayini 1 Galereya Redaguvati nbsp Gepard u travi nbsp Gepard vidpochivaye source source source source source source source Big geparda nbsp Lapi z kigtyami nbsp Zubi geparda nbsp Eskiz gepardiv sho nalezhat Navabu z Audi pravitelya derzhavi na pivnochi Indiyi nbsp Vakh i Ariadna Tician 1523 rik nbsp Laska Fernan Knopff 1896 rik nbsp Patrisha Laffan z gepardom u filmi Quo Vadis Primitki Redaguvati a b v g d e zh i k l Durant S Mitchell N Ipavec A amp Groom R 2015 Acinonyx jubatus informaciya na sajti MSOP versiya 2020 2 angl 14 zhovtnya 2020 Markevich O P Tatarko K I Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Kiyiv Nauk dumka 1983 S 162 Polyanskij M Zoologiya Praga Knigopechatnya Bogemii 1874 S 22 Kukurudza S I Biogeografiya Lviv Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2006 ISBN 966 613 502 7 a b v g d e zh i k l m Krausman P R Morales S M Acinonyx jubatus Mammalian Species 2005 771 S 1 6 DOI 10 1644 771 angl a b v g d e zh i Lehnert E 2013 Acinonyx jubatus Animal Diversity Web Arhiv originalu za 17 01 2021 Procitovano 08 12 2020 angl a b v g d e zh i Nowak R M Walker s mammals of the world JHU Press 1999 T 1 S 834 ISBN 0801857899 angl Henry Nicholls 2014 The truth about cheetahs BBC Earth Arhiv originalu za 23 07 2021 Procitovano 23 07 2021 angl Gray J Animal locomotion Weidenfeld amp Nicolson 1968 angl Eaton R L The cheetah the biology ecology and behavior of an endangered species Van Nostrand Reinhold 1973 angl Spector W S Handbook of Biological Data WB Saunders Company 1956 angl Schumacher J Snyder P Citino S B Bennett R A Dvorak L D Radiographic and electrocardiographic evaluation of cardiac morphology and function in captive cheetahs Acinonyx jubatus Journal of Zoo and Wildlife Medicine 2003 Vip 34 4 S 357 363 angl Nyhus P J Marker L Boast L K Schmidt Kuentzel A Cheetahs Biology and Conservation Biodiversity of the World Conservation from Genes to Landscapes Academic Press 2017 S 101 angl Wachter B Broekhuis F Melzheimer J Horgan J Chelysheva E V Marker L Mills G Caro T A brief history of cheetah conservation Marker L Boast L K amp Schmidt Kuntzel A Eds Cheetahs Biology and Conservation Academic Press 2018 S 121 136 ISBN 978 0 12 804088 1 angl Health status and pathogens IZW Cheetah Research Project Arhiv originalu za 13 11 2021 Procitovano 13 11 2021 angl National Wildlife Federation Kingdom of Cats National Wildlife Federation 1987 S 161 ISBN 0912186844 angl MacMillan D M Cheetahs Lerner Publications 2009 S 30 ISBN 9780822594178 angl Cheetahs heading towards extinction as population crashes BBC News 26 grudnya 2016 Arhiv originalu za 30 sichen 2019 Procitovano 26 grudnya 2016 Simon Evans 18 12 2020 Not so fast why India s plan to reintroduce cheetahs may run into problems The Conversation Arhiv originalu za 21 12 2020 Procitovano 23 12 2020 Schreber J C D Der Gepard The cheetah Die Saugthiere in Abbildungen nach der Natur mit Beschreibungen 1777 S 392 393 Brookes J Section Carnivora A Catalogue of the Anatomical and Zoological Museum of Joshua Brookes 1828 S 16 a b Pocock R I The classification of the existing Felidae Annals and Magazine of Natural History 1917 Vip XX 119 S 329 350 DOI 10 1080 00222931709487018 Wilson D E amp Reeder D M ed Mammal species of the world a taxonomic and geographic reference 3rd ed Baltimore The Johns Hopkins University Press 2005 T 1 S 532 ISBN 9780801882210 Kitchener A C et al A revised taxonomy of the Felidae The final report of the Cat Classification Task Force of the IUCN Cat Specialist Group Cat News Special Issue 11 2017 S 1 80 Heller E 1913 New races of carnivores and baboons from equatorial Africa and Abyssinia Smithsonian Miscellaneous Collections 61 19 1 12 a b Charruau P Fernandes C Orozco terwengel P Peters J Hunter L Ziaie H Jourabchian A Jowkar H Schaller G Ostrowski S Vercammen P Grange T Schlotterer C Kotze A Geigl E M Walzer C Burger P A Phylogeography genetic structure and population divergence time of cheetahs in Africa and Asia evidence for long term geographic isolates Molecular Ecology 2011 Vip 20 4 S 706 724 DOI 10 1111 j 1365 294X 2010 04986 x angl Durant S M Mitchell N Groom R Pettorelli N Ipavec A Jacobson A P Woodroffe R Bohm M Hunter L T B Becker M S Broekhuis F Bashir S Andresen L Aschenborn O Beddiaf M Belbachir F Belbachir Bazi A Berbash A de Matos Machado I B Breitenmoser C Chege M Cilliers D Davies Mostert H Dickman A J Ezekiel F Farhadinia M S Funston P Henschel P Horganv J de Iongh H H Jowkar H Klein R Lindsey P A Marker L Marnewick K Melzheimer J Merkle J M soka J Msuha M O Neill H Parker M Purchase G Sahailou S Saidu Y Samna A Schmidt Kuntzel A Selebatso E Sogbohossou E A Soultan A Stone E Van der Meer E Van Vuuren R Wykstra M Young Overton K The global decline of cheetah Acinonyx jubatus and what it means for conservation PNAS 2016 Vip 114 3 S 528 533 DOI 10 1073 pnas 1611122114 angl Griffith E 1821 Felis venatica General and Particular Descriptions of the Vertebrated Animals arranged Conformably to the Modern Discoveries and Improvements in Zoology Order Carnivora London Baldwin Cradock and Joy s 93 Marker L Cristescu B Morrison T Flyman M V Horgan J Sogbohossou E A Bissett C van der Merwe V Machado I B de M Fabiano E van der Meer E Aschenborn O Melzheimer J Young Overton K Farhadinia M S Wykstra M Chege M Abdoulkarim S Amir O G Mohanun A S Paulos O D Nhabonga A R M soka J L J Belbachir F Ashenafi Z T Nghikembua M T 2018 Cheetah rangewide status and distribution U Marker L Boast L K Schmidt Kuentzel A Cheetahs Biology and Conservation London Academic Press s 33 54 ISBN 978 0 12 804088 1 Arhiv originalu za 13 listopad 2021 Procitovano 6 gruden 2020 Durant S Marker L Purchase N Belbachir F Hunter L Packer C Breitenmoser Wursten C Sogbohossou E Bauer H 2008 Acinonyx jubatus ssp venaticus IUCN doi 10 2305 IUCN UK 2008 RLTS T220A13035342 en Propushenij abo porozhnij url dovidka angl Fitzinger L 1855 Bericht an die kaiserliche Akademie der Wissenschaften uber die von dem Herrn Consultatsverweser Dr Theodor v Heuglin fur die kaiserliche Menagerie zu Schonbrunn mitgebrachten lebenden Thiere Report to the Imperial Academy of Sciences about the Consultant Administrator Dr Theodor v Heuglin about the Living Animals brought to the Imperial Menagerie at Schonbrunn Sitzungsberichte der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften Mathematisch Naturwissenschaftliche Classe Meeting Reports from the Imperial Academy of Sciences Mathematical and Natural Science Class German s 242 253 Hilzheimer M 1913 Uber neue Gepparden nebst Bemerkungen uber die Nomenklatur dieser Tiere About new cheetahs and comments about the nomenclature of these animals Sitzungsberichte der Gesellschaft Naturforschender Freunde zu Berlin Meeting Reports of the Society of Friends of Natural Science in Berlin German s 283 292 Marker L Cristescu B Morrison T Flyman M V Horgan J Sogbohossou E A Bissett C van der Merwe V Machado I B de M Fabiano E van der Meer E Aschenborn O Melzheimer J Young Overton K Farhadinia M S Wykstra M Chege M Abdoulkarim S Amir O G Mohanun A S Paulos O D Nhabonga A R M soka J L J Belbachir F Ashenafi Z T amp Nghikembua M T Cheetah rangewide status and distribution Cheetahs Biology and Conservation London Academic Press 2018 S 33 54 ISBN 978 0 12 804088 1 angl O Brien S J amp Johnson W E The evolution of cats Scientific American 2007 Vip 297 1 S 68 75 angl Rejzek J Cesky etymologicky slovnik Leda 2009 S 188 ches Lewis S amp Llewellyn Jones L The Culture of Animals in Antiquity A Sourcebook with Commentaries Routledge 2018 768 s Lee Q N Straight Talk on Everyday Mysteries Published and exclusively distributed by Anvil Pub 1998 242 s Isaac E Mozeson The Word The Dictionary That Reveals the Hebrew Source of English SP Books 2001 S 100 ISBN 1561719420 Grzimek B Kleiman D G McDade M C Grzimek s Animal Life Encyclopedia Gale 2003 T 14 S 382 a b Sharleman N V Priroda i lyudi Kievskoj Rusi Vospominaniya Avtobiografii Perepiska Sost avtor predisl i komment V Ulyanovskij Kiyiv Vidavnichij dim Prostir 2014 1136 s ISBN 978 966 2068 37 5 a b v Pang B Van Valkenburgh B Kitchell Jr K F Dickman A Marker L 2018 History of the cheetah human relationship U Marker L Boast L K Schmidt Kuentzel A Cheetahs Biology and Conservation London Academic Press s 17 24 ISBN 978 0 12 804088 1 Arhiv originalu za 13 listopad 2021 Procitovano 27 gruden 2020 a b Allsen T T 2006 Natural history and cultural history the circulation of hunting leopards in Eurasia seventh seventeenth centuries U Mair V H Contact and Exchange in the Ancient World Hawai i University of Hawai i Press s 116 135 ISBN 978 0 8248 2884 4 OCLC 62896389 Arhiv originalu za 13 listopad 2021 Procitovano 27 gruden 2020 Maraqten M Hunting in pre Islamic Arabia in light of the epigraphic evidence Arabian Archaeology and Epigraphy 2015 Vip 26 2 S 208 234 DOI 10 1111 aae 12059 Gorzalczany A amp Rosen B Tethering of tamed and domesticated carnivores in mosaics from the Roman and Byzantine periods in the Southern Levant Journal of Mosaic Research 2018 Vip 11 S 79 96 DOI 10 26658 jmr 440563 Tresidder W The cheetahs in Titian s Bacchus and Ariadne The Burlington Magazine 1981 Vip 123 941 S 481 483 Edmunds L The inward turn nineteenth and twentieth centuries Oedipus 2006 S 100 128 Free State Coat of Arms South Africa South Africa Online Arhiv originalu za 08 03 2021 Procitovano 27 12 2020 Laskow S 2015 The original Cheetos Mouse never had a chance once Chester Cheetah came along Atlas Obscura Arhiv originalu za 12 listopada 2020 Procitovano 25 11 2021 Moreau S 2016 The evolution of macOS and Mac OS X Computerworld Arhiv originalu za 21 serpnya 2017 Procitovano 25 11 2021 Wallace D The DC Comics Encyclopedia The Definitive Guide to the Characters of the DC Universe New York Dorling Kindersley 2008 S 80 ISBN 978 0 7566 4119 1 Goddard Louis 6 veresnya 2012 Cheetah robot sets 28 3 mph speed record outrunning Usain Bolt The Verge Arhiv originalu za 25 listopada 2021 Procitovano 25 listopada 2021 International Cheetah Day Days Of The Year Arhiv originalu za 4 grudnya 2020 Procitovano 04 12 2021 angl International Cheetah Day Cheetah Conservation Fund Arhiv originalu za 4 grudnya 2020 Procitovano 04 12 2021 angl Mozayiki ta freski Sofiyivskogo Soboru Nacionalnij istoriko kulturnij zapovidnik Sofiya Kiyivska Arhiv originalu za 12 11 2020 Procitovano 06 12 2020 Dodatkova literatura RedaguvatiProyekt Vikividi maye dani za temoyu Gepard strunkijVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gepard strunkijPardus Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1297 1000 ekz Cheetah Conservation Fund Fond zberezhennya geparda angl Arhiv originalu za 4 grudnya 2020 Procitovano 19 12 2020 Karl S Kruszelnicki Pty Ltd 1999 Fake Flies and Cheating Cheetahs Vimiryuvannya shvidkosti geparda angl Great Moments in Science Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2019 Procitovano 19 12 2020 Mutant Cheetahs Mutantni gepardi angl The Messybeast Arhiv originalu za 4 lipnya 2017 Procitovano 19 12 2020 O Brien S J amp Johnson W E The evolution of cats Scientific American 2007 Vip 297 1 S 68 75 angl nbsp Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gepard strunkij amp oldid 38884128