www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мурчання це тональний тремтливий звук який видають деякі види котових і два види генет Він відрізняється за гучністю та

Мурчання

Мурчання — це тональний тремтливий звук, який видають деякі види котових і два види генет. Він відрізняється за гучністю та тоном як у різних видів, так і в однієї і тієї ж тварини. Котові — це родина ссавців, які належать до ряду хижих. Родина включає як котів, які живуть на відкритому повітрі, так і свійських котів (Felis catus). Генети є представниками родини віверових, це худорляві тварини з рисами, що подібні до котів. До їхніх особливостей належать висувні пазурі та кільчастий хвіст.

Мурчання домашніх котів
Інше мурчання домашніх котів
Різні коти можуть звучати дещо по-різному при муркотінні.
Мурчання та нявкання
Домашні коти муркочуть, змішано з нявканням
Морська свинка видає схожі на мурчання звуки
Цей звук видається, коли морська свинка задоволена, наприклад коли її гладять або доглядають, вона досліджує нове місце або їсть. Він не є безперервним і не відповідає диханню, а отже, не є справжнім муркотінням.
При проблемах гляньте в довідку.

Попри те, що справжнє муркотіння притаманне виключно котам і віверовим, інші тварини мають схожу на мурчання вокалізацію. До таких тварин належать єноти, мангусти, ведмеді, борсуки, лисиці, гієни, кролі, вивірки, морські свинки, тапіри, лемур котячий та горили під час їжі. Тварини муркочуть з різних причин, в тому числі для вираження щастя або страху, та в якості захисного механізму. Також було показано, що коти муркочуть, щоб впоратися з болем і заспокоїти себе. Муркотіння — це тихий гуд, схожий на прокат «r» з основною частотою близько 25 Гц. Цей звук виникає із помітними вібраціями на поверхні тіла, змінюється в ритмічному малюнку під час дихання і виникає безперервно під час вдиху та видиху. Інтенсивність і довжина муркотіння також можуть змінюватися залежно від рівня збудження тварини.

Механізм Редагувати

Механізм, за яким мурчать коти, є предметом спекуляцій із запропонованими різними теоріями. Рання теорія полягала в тому, що муркотіння — це гемодинамічний процес, коли звук виробляється під час проходження крові через грудну клітку.

У мозку кота є унікальний «нейронний генератор», що має невизначене значення. Незважаючи на те, що механізм ще не до кінця з'ясований, останні дослідження зробили висновок, що він може бути результатом коливальних механізмів у центральній нервовій системі. Дослідження також показали, що муркотіння може бути спричинене електричним стимулюванням інфундібулярної області мозку кота, що передбачає центральний контроль.

Голосові складки/м'язи гортані Редагувати

Однією з гіпотез, підкріплених електроміографічними дослідженнями, є те, що коти видають муркочучий шум, використовуючи голосові зв'язки або м'язи гортані, щоб поперемінно швидко розширювати та стискати голосову щілину, викликаючи вібрацію повітря під час вдиху та видиху. У поєднанні з рівномірним вдихом і видихом повітря, коли кішка дихає, видається муркочучий шум із сильними гармоніками.

Ступінь закостеніння під'язикової кістки Редагувати

Жодна кішка не може і муркотіти, і ричати. Однак на здатність виду кота муркотіти не впливає анатомія його під'язикової кістки.

Усі інші види родини Felidae («коти, що мурчать») мають повністю закостенілу під'язикову кістку, що дозволяє їм муркотіти, але не ревти. Виходячи з технічного акустичного визначення реву, наявність цього типу вокалізації залежить від конкретних характеристик голосових складок та видовженого голосового тракту, що стає можливим завдяки неповністю закостенілому під'язиковій кістці.

Частота, амплітуда та дихальні зміни Редагувати

  • Домашні коти муркочуть з частотою від 20 до 30 вібрацій в секунду.
  • Еклунд, Пітерс і Даті, порівнюючи муркотіння гепарда (Acinonyx jubatus) та домашньої кішки (Felis catus), виявили, що гепард муркотів із середньою частотою 20,87 Гц (егресивні фази) та 18.32 Гц (інгресивні фази), тоді як набагато менша домашня кішка муркотіла із середньою частотою 21,98 Гц (егресивні фази) та 23,24 Гц (інгресивні фази).
  • Schötz & Eklund вивчали муркотіння у чотирьох домашніх котів і виявили, що основна частота коливалась між 20,94 і 27,21 Гц для егресивних фаз і між 23,0 і 26,09 Гц для інгресивних фаз. Schötz & Eklund також спостерігали значні відмінності між чотирма кішками щодо відносної амплітуди, тривалості та частоти між егресивною та інгресивною фазами, але ця варіація відбувалась у тому ж загальному діапазоні.
  • У подальшому дослідженні муркотіння у чотирьох дорослих гепардів Еклунд, Пітерс, Вайзе і Манро виявили, що егресивні фази були довшими, ніж інгресивні фази у чотирьох гепардів. Аналогічно, інгресивні фази мали меншу частоту, ніж егресивні фази у всіх чотирьох гепардів. Середня частота була між 19,3 Гц і 20,5 Гц в інгресивних фазах і між 21.9 Гц та 23.4 Гц в егресивних фазах. Більше того, амплітуда була голоснішою в егресивних фазах у чотирьох гепардів.
  • Eklund & Peters порівняли муркотіння у дорослих, недорослих та молодих гепардів і повідомили, що, хоча існували значні відмінності у більшості аналізованих параметрів (амплітуда, тривалість фази, цикли на фазу та основна частота) — головним чином через ступінь розслаблення / збудження в тварини, що відпочиває або грається — раніше повідомлялося, що інгресивні фази, як правило нижчі за частотою. Не було значних відмінностей у цих параметрах як функції віку.

Призначення Редагувати

У домашніх котів багато сигналів, що виникають при взаємодії з людьми, здається, походять від того, коли тварина залежала від матері. Спостерігалося, що коти муркотіли більшу частину свого життя, починаючи з того часу, коли вони були молодими і вигодовувались матір'ю. Муркотіння могло розвинутися як еволюційна перевага в якості механізму сигналізації заспокоєння між котами-матерями, що годують та кошенятами. Кішки після годування часто муркочуть на знак задоволення; також коли їх гладять, стають розслабленими або вони їдять. Деякі муркотіння можуть бути сигналом для іншої тварини про те, що кіт який муркоче не представляє загрози.

На додаток до цього було показано, що коти мають різне звучання муркотіння залежно від ситуації. Іноді видається муркотіння, щоб коти могли подавати сигнал своїм піклувальникам про їжу. Це муркотіння має високочастотний компонент, якого немає в інших муркотінь. Це так звані мурашки (коли кішка щось шукає) та непрохання (коли кішка чогось не шукає), і ці два особливості можна відрізнити на людське вухо. У дослідженні 50 людей слухали муркотіння однакової амплітуди, записане у ситуаціях прохання та непрохання. Люди регулярно оцінювали мурчання як менш приємне і більш нагальне при проханні, ніж непроханні. Здається, цей різновид муркотіння частіше зустрічається у котів у взаємних стосунках з доглядачем. Раніше було виявлено подібність між криком немовляти та криком домашніх котів у ізоляції. Високочастотний аспект муркотіння може тонко використовувати чутливість людей до цих криків, що ускладнює звикання та ігнорування звуку. Використання сенсорних упереджень у спілкуванні між видами забезпечує сигналізаторів (котів) продуктивним способом підвищення рівня одержуваної допомоги.

Кішки часто муркочуть, коли переживають горе або біль, наприклад, під час пологів. У котів виділяють три стадії пологів. На першій стадії матка починає скорочуватися, шийка матки розслабляється і відходять води. На цьому етапі кішка починає муркотіти, що, як припускають, є технікою саморелаксації. Це муркотіння може спонукати мозок кішки до виділення гормону, який допомагає їй розслабитися і діє як знеболювальний засіб.

Примітки Редагувати

  1. . www.purina.com.au. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 18 листопада 2019. 
  2. Sissom, Dawn E. Frazer; Rice, D. A.; Peters, G. (1991). How cats purr. Journal of Zoology (англ.) 223 (1): 67–78. Bibcode:1991Natur.349Q.460.. ISSN 1469-7998. doi:10.1111/j.1469-7998.1991.tb04749.x. 
  3. Schötz, Susanne; van de Weijer, Joost; Eklund, Robert (29 серпня 2019). Melody matters: An acoustic study of domestic cat meows in six contexts and four mental states. doi:10.7287/peerj.preprints.27926v1. 
  4. . Library of Congress. Архів оригіналу за 3 квітня 2011. Процитовано 10 квітня 2011. 
  5. Remmers, J. E.; Gautier, H. (1 грудня 1972). Neural and mechanical mechanisms of feline purring. Respiration Physiology 16 (3): 351–361. ISSN 0034-5687. PMID 4644061. doi:10.1016/0034-5687(72)90064-3. 
  6. Gibbs, E. L.; Gibbs, F. A. (1936). A purring center in the cat's brain. Journal of Comparative Neurology (англ.) 64 (2): 209–211. ISSN 1096-9861. doi:10.1002/cne.900640203. 
  7. K.M. Dyce, W.O. Sack and C.J.G. Wensing in Textbook of Veterinary Anatomy 3rd Ed. 2002, Saunders, Philadelphia; p156
  8. . Архів оригіналу за 22 січня 2013. 
  9. Weissengruber, G. E.; Forstenpointner, G.; Peters, G.; Kubber-Heiss, A.; Fitch, W. T. (2002). Hyoid apparatus and pharynx in the lion (Panthera leo), jaguar (Panthera onca), tiger (Panthera tigris), cheetah (Acinonyx jubatus) and domestic cat (Felis silvestris f. catus). Journal of Anatomy 201 (3): 195–209. PMC 1570911. PMID 12363272. doi:10.1046/j.1469-7580.2002.00088.x. 
  10. . https://www.purina.com.au. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020. 
  11. Eklund, Robert, Gustav Peters & Elizabeth D. Duthie. 2010. An acoustic analysis of purring in the cheetah (Acinonyx jubatus) and in the domestic cat (Felis catus) [ 14 лютого 2019 у Wayback Machine.], Proceedings of Fonetik 2010, 2–4 June 2010, Lund University, Lund, Sweden, pp. 17–22.
  12. Schötz, Susanne & Robert Eklund. 2011. A comparative acoustic analysis of purring in four cats [ 16 листопада 2020 у Wayback Machine.]. Proceedings of Fonetik 2011, 8–10 June 2011, Royal Institute of Technology, Stockholm, Sweden, pp. 9–12.
  13. Eklund, Robert, Gustav Peters, Florian Weise & Stuart Munro. 2012. A comparative acoustic analysis of purring in four cheetahs [ 28 січня 2017 у Wayback Machine.], Proceedings of Fonetik 2012, 30 May–1 June 2012, Gothenburg University, Gothenburg, Sweden, pp. 41–44.
  14. Eklund, Robert & Gustav Peters. 2013. A comparative acoustic analysis of purring in juvenile, subadult and adult cheetahs [ 20 серпня 2020 у Wayback Machine.]. In: Robert Eklund [ 18 листопада 2019 у Wayback Machine.] (ed.), Proceedings of Fonetik 2013, the XXVIth Swedish Phonetics Conference, Studies in Language and Culture, no. 21, ISBN 978-91-7519-582-7, ISBN 978-91-7519-579-7, ISSN 1403—2570, pp. 25–28.
  15. ↑ McComb, Karen; Taylor, Anna M.; Wilson, Christian; Charlton, Benjamin D. (14 липня 2009). The cry embedded within the purr. Current Biology 19 (13): R507–R508. ISSN 0960-9822. PMID 19602409. doi:10.1016/j.cub.2009.05.033. 
  16. . www.petmd.com. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 18 листопада 2019. 

Література Редагувати

  • Peters, G. (2002). Purring and similar vocalizations in mammals. Mammal Review 32 (4): 245–271. doi:10.1046/j.1365-2907.2002.00113.x. 
  • Stogdale L, Delack JB. Feline purring. Compendium on Continuing Education for the Practicing Veterinarian 1985; 7: 551–553.
  • Reprinted in: Voith VL, Borchelt PL (eds). Readings in Companion Animal Behavior. Trenton: Veterinary Learning Systems, 1996; 269–270.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Murchannya ce tonalnij tremtlivij zvuk yakij vidayut deyaki vidi kotovih i dva vidi genet Vin vidriznyayetsya za guchnistyu ta tonom yak u riznih vidiv tak i v odniyeyi i tiyeyi zh tvarini Kotovi ce rodina ssavciv yaki nalezhat do ryadu hizhih Rodina vklyuchaye yak kotiv yaki zhivut na vidkritomu povitri tak i svijskih kotiv Felis catus Geneti ye predstavnikami rodini viverovih ce hudorlyavi tvarini z risami sho podibni do kotiv Do yihnih osoblivostej nalezhat visuvni pazuri ta kilchastij hvist Murchannya domashnih kotiv source source Inshe murchannya domashnih kotiv source source Rizni koti mozhut zvuchati desho po riznomu pri murkotinni Murchannya ta nyavkannya source source Domashni koti murkochut zmishano z nyavkannyamMorska svinka vidaye shozhi na murchannya zvuki source source Cej zvuk vidayetsya koli morska svinka zadovolena napriklad koli yiyi gladyat abo doglyadayut vona doslidzhuye nove misce abo yist Vin ne ye bezperervnim i ne vidpovidaye dihannyu a otzhe ne ye spravzhnim murkotinnyam Pri problemah glyante v dovidku Popri te sho spravzhnye murkotinnya pritamanne viklyuchno kotam i viverovim inshi tvarini mayut shozhu na murchannya vokalizaciyu Do takih tvarin nalezhat yenoti mangusti vedmedi borsuki lisici giyeni kroli vivirki morski svinki tapiri lemur kotyachij ta gorili pid chas yizhi Tvarini murkochut z riznih prichin v tomu chisli dlya virazhennya shastya abo strahu ta v yakosti zahisnogo mehanizmu Takozh bulo pokazano sho koti murkochut shob vporatisya z bolem i zaspokoyiti sebe 1 Murkotinnya ce tihij gud shozhij na prokat r z osnovnoyu chastotoyu blizko 25 Gc 2 Cej zvuk vinikaye iz pomitnimi vibraciyami na poverhni tila zminyuyetsya v ritmichnomu malyunku pid chas dihannya i vinikaye bezperervno pid chas vdihu ta vidihu Intensivnist i dovzhina murkotinnya takozh mozhut zminyuvatisya zalezhno vid rivnya zbudzhennya tvarini Zmist 1 Mehanizm 1 1 Golosovi skladki m yazi gortani 1 2 Stupin zakosteninnya pid yazikovoyi kistki 2 Chastota amplituda ta dihalni zmini 3 Priznachennya 4 Primitki 5 LiteraturaMehanizm RedaguvatiMehanizm za yakim murchat koti ye predmetom spekulyacij iz zaproponovanimi riznimi teoriyami Rannya teoriya polyagala v tomu sho murkotinnya ce gemodinamichnij proces koli zvuk viroblyayetsya pid chas prohodzhennya krovi cherez grudnu klitku 3 U mozku kota ye unikalnij nejronnij generator sho maye neviznachene znachennya 4 Nezvazhayuchi na te sho mehanizm she ne do kincya z yasovanij ostanni doslidzhennya zrobili visnovok sho vin mozhe buti rezultatom kolivalnih mehanizmiv u centralnij nervovij sistemi 5 Doslidzhennya takozh pokazali sho murkotinnya mozhe buti sprichinene elektrichnim stimulyuvannyam infundibulyarnoyi oblasti mozku kota sho peredbachaye centralnij kontrol 6 Golosovi skladki m yazi gortani Redaguvati Odniyeyu z gipotez pidkriplenih elektromiografichnimi doslidzhennyami ye te sho koti vidayut murkochuchij shum vikoristovuyuchi golosovi zv yazki abo m yazi gortani shob popereminno shvidko rozshiryuvati ta stiskati golosovu shilinu viklikayuchi vibraciyu povitrya pid chas vdihu ta vidihu 7 U poyednanni z rivnomirnim vdihom i vidihom povitrya koli kishka dihaye vidayetsya murkochuchij shum iz silnimi garmonikami 8 Stupin zakosteninnya pid yazikovoyi kistki Redaguvati Zhodna kishka ne mozhe i murkotiti i richati Odnak na zdatnist vidu kota murkotiti ne vplivaye anatomiya jogo pid yazikovoyi kistki 9 Usi inshi vidi rodini Felidae koti sho murchat mayut povnistyu zakostenilu pid yazikovu kistku sho dozvolyaye yim murkotiti ale ne revti Vihodyachi z tehnichnogo akustichnogo viznachennya revu nayavnist cogo tipu vokalizaciyi zalezhit vid konkretnih harakteristik golosovih skladok ta vidovzhenogo golosovogo traktu sho staye mozhlivim zavdyaki nepovnistyu zakostenilomu pid yazikovij kistci Chastota amplituda ta dihalni zmini RedaguvatiDomashni koti murkochut z chastotoyu vid 20 do 30 vibracij v sekundu 10 Eklund Piters i Dati porivnyuyuchi murkotinnya geparda Acinonyx jubatus ta domashnoyi kishki Felis catus viyavili sho gepard murkotiv iz serednoyu chastotoyu 20 87 Gc egresivni fazi ta 18 32 Gc ingresivni fazi todi yak nabagato mensha domashnya kishka murkotila iz serednoyu chastotoyu 21 98 Gc egresivni fazi ta 23 24 Gc ingresivni fazi 11 Schotz amp Eklund vivchali murkotinnya u chotiroh domashnih kotiv i viyavili sho osnovna chastota kolivalas mizh 20 94 i 27 21 Gc dlya egresivnih faz i mizh 23 0 i 26 09 Gc dlya ingresivnih faz Schotz amp Eklund takozh sposterigali znachni vidminnosti mizh chotirma kishkami shodo vidnosnoyi amplitudi trivalosti ta chastoti mizh egresivnoyu ta ingresivnoyu fazami ale cya variaciya vidbuvalas u tomu zh zagalnomu diapazoni 12 U podalshomu doslidzhenni murkotinnya u chotiroh doroslih gepardiv Eklund Piters Vajze i Manro viyavili sho egresivni fazi buli dovshimi nizh ingresivni fazi u chotiroh gepardiv Analogichno ingresivni fazi mali menshu chastotu nizh egresivni fazi u vsih chotiroh gepardiv Serednya chastota bula mizh 19 3 Gc i 20 5 Gc v ingresivnih fazah i mizh 21 9 Gc ta 23 4 Gc v egresivnih fazah Bilshe togo amplituda bula golosnishoyu v egresivnih fazah u chotiroh gepardiv 13 Eklund amp Peters porivnyali murkotinnya u doroslih nedoroslih ta molodih gepardiv i povidomili sho hocha isnuvali znachni vidminnosti u bilshosti analizovanih parametriv amplituda trivalist fazi cikli na fazu ta osnovna chastota golovnim chinom cherez stupin rozslablennya zbudzhennya v tvarini sho vidpochivaye abo grayetsya ranishe povidomlyalosya sho ingresivni fazi yak pravilo nizhchi za chastotoyu Ne bulo znachnih vidminnostej u cih parametrah yak funkciyi viku 14 Priznachennya RedaguvatiU domashnih kotiv bagato signaliv sho vinikayut pri vzayemodiyi z lyudmi zdayetsya pohodyat vid togo koli tvarina zalezhala vid materi Sposterigalosya sho koti murkotili bilshu chastinu svogo zhittya pochinayuchi z togo chasu koli voni buli molodimi i vigodovuvalis matir yu 15 Murkotinnya moglo rozvinutisya yak evolyucijna perevaga v yakosti mehanizmu signalizaciyi zaspokoyennya mizh kotami materyami sho goduyut ta koshenyatami Kishki pislya goduvannya chasto murkochut na znak zadovolennya takozh koli yih gladyat stayut rozslablenimi abo voni yidyat Deyaki murkotinnya mozhut buti signalom dlya inshoyi tvarini pro te sho kit yakij murkoche ne predstavlyaye zagrozi Na dodatok do cogo bulo pokazano sho koti mayut rizne zvuchannya murkotinnya zalezhno vid situaciyi Inodi vidayetsya murkotinnya shob koti mogli podavati signal svoyim pikluvalnikam pro yizhu Ce murkotinnya maye visokochastotnij komponent yakogo nemaye v inshih murkotin Ce tak zvani murashki koli kishka shos shukaye ta neprohannya koli kishka chogos ne shukaye i ci dva osoblivosti mozhna vidrizniti na lyudske vuho U doslidzhenni 50 lyudej sluhali murkotinnya odnakovoyi amplitudi zapisane u situaciyah prohannya ta neprohannya Lyudi regulyarno ocinyuvali murchannya yak mensh priyemne i bilsh nagalne pri prohanni nizh neprohanni 15 Zdayetsya cej riznovid murkotinnya chastishe zustrichayetsya u kotiv u vzayemnih stosunkah z doglyadachem Ranishe bulo viyavleno podibnist mizh krikom nemovlyati ta krikom domashnih kotiv u izolyaciyi Visokochastotnij aspekt murkotinnya mozhe tonko vikoristovuvati chutlivist lyudej do cih krikiv sho uskladnyuye zvikannya ta ignoruvannya zvuku Vikoristannya sensornih uperedzhen u spilkuvanni mizh vidami zabezpechuye signalizatoriv kotiv produktivnim sposobom pidvishennya rivnya oderzhuvanoyi dopomogi Kishki chasto murkochut koli perezhivayut gore abo bil napriklad pid chas pologiv U kotiv vidilyayut tri stadiyi pologiv Na pershij stadiyi matka pochinaye skorochuvatisya shijka matki rozslablyayetsya i vidhodyat vodi Na comu etapi kishka pochinaye murkotiti sho yak pripuskayut ye tehnikoyu samorelaksaciyi Ce murkotinnya mozhe sponukati mozok kishki do vidilennya gormonu yakij dopomagaye yij rozslabitisya i diye yak znebolyuvalnij zasib 16 Primitki Redaguvati What Makes A Cat Purr Purina www purina com au Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2020 Procitovano 18 listopada 2019 Sissom Dawn E Frazer Rice D A Peters G 1991 How cats purr Journal of Zoology angl 223 1 67 78 Bibcode 1991Natur 349Q 460 ISSN 1469 7998 doi 10 1111 j 1469 7998 1991 tb04749 x Schotz Susanne van de Weijer Joost Eklund Robert 29 serpnya 2019 Melody matters An acoustic study of domestic cat meows in six contexts and four mental states doi 10 7287 peerj preprints 27926v1 Why and how do cats purr Library of Congress Arhiv originalu za 3 kvitnya 2011 Procitovano 10 kvitnya 2011 Remmers J E Gautier H 1 grudnya 1972 Neural and mechanical mechanisms of feline purring Respiration Physiology 16 3 351 361 ISSN 0034 5687 PMID 4644061 doi 10 1016 0034 5687 72 90064 3 Gibbs E L Gibbs F A 1936 A purring center in the cat s brain Journal of Comparative Neurology angl 64 2 209 211 ISSN 1096 9861 doi 10 1002 cne 900640203 K M Dyce W O Sack and C J G Wensing in Textbook of Veterinary Anatomy 3rd Ed 2002 Saunders Philadelphia p156 How A Puma Purrs Arhiv originalu za 22 sichnya 2013 Weissengruber G E Forstenpointner G Peters G Kubber Heiss A Fitch W T 2002 Hyoid apparatus and pharynx in the lion Panthera leo jaguar Panthera onca tiger Panthera tigris cheetah Acinonyx jubatus and domestic cat Felis silvestris f catus Journal of Anatomy 201 3 195 209 PMC 1570911 PMID 12363272 doi 10 1046 j 1469 7580 2002 00088 x Why do Cats Purr https www purina com au Arhiv originalu za 18 chervnya 2020 Procitovano 17 chervnya 2020 Eklund Robert Gustav Peters amp Elizabeth D Duthie 2010 An acoustic analysis of purring in the cheetah Acinonyx jubatus and in the domestic cat Felis catus Arhivovano 14 lyutogo 2019 u Wayback Machine Proceedings of Fonetik 2010 2 4 June 2010 Lund University Lund Sweden pp 17 22 Schotz Susanne amp Robert Eklund 2011 A comparative acoustic analysis of purring in four cats Arhivovano 16 listopada 2020 u Wayback Machine Proceedings of Fonetik 2011 8 10 June 2011 Royal Institute of Technology Stockholm Sweden pp 9 12 Eklund Robert Gustav Peters Florian Weise amp Stuart Munro 2012 A comparative acoustic analysis of purring in four cheetahs Arhivovano 28 sichnya 2017 u Wayback Machine Proceedings of Fonetik 2012 30 May 1 June 2012 Gothenburg University Gothenburg Sweden pp 41 44 Eklund Robert amp Gustav Peters 2013 A comparative acoustic analysis of purring in juvenile subadult and adult cheetahs Arhivovano 20 serpnya 2020 u Wayback Machine In Robert Eklund Arhivovano 18 listopada 2019 u Wayback Machine ed Proceedings of Fonetik 2013 the XXVIth Swedish Phonetics Conference Studies in Language and Culture no 21 ISBN 978 91 7519 582 7 ISBN 978 91 7519 579 7 ISSN 1403 2570 pp 25 28 a b McComb Karen Taylor Anna M Wilson Christian Charlton Benjamin D 14 lipnya 2009 The cry embedded within the purr Current Biology 19 13 R507 R508 ISSN 0960 9822 PMID 19602409 doi 10 1016 j cub 2009 05 033 Birth Difficulties Symptoms Cats petMD www petmd com Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2020 Procitovano 18 listopada 2019 Literatura RedaguvatiPeters G 2002 Purring and similar vocalizations in mammals Mammal Review 32 4 245 271 doi 10 1046 j 1365 2907 2002 00113 x Stogdale L Delack JB Feline purring Compendium on Continuing Education for the Practicing Veterinarian 1985 7 551 553 Reprinted in Voith VL Borchelt PL eds Readings in Companion Animal Behavior Trenton Veterinary Learning Systems 1996 269 270 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Murchannya amp oldid 35466368