www.wikidata.uk-ua.nina.az

Домусульманська Аравія це період що охоплює історію Аравійського півострова до появи ісламу і створення Арабського халіф

Домусульманська Аравія

Домусульманська Аравія — це період, що охоплює історію Аравійського півострова до появи ісламу і створення Арабського халіфату в VII столітті. В ісламській теології культура доісламського періоду позначається терміном «джахілія».

Верхній палеоліт Редагувати

Див. також: Доісторичний Близький Схід

В епоху раннього палеоліту саме Аравія стала першим місцем, звідки людство почало переможний хід по планеті. В епоху верхнього палеоліту / мезоліту територію Аравії населяли племена носіїв гаплогрупи С. Дані люмінесцентної хронології вказують, що 130 тис. років тому Аравійський півострів був відносно спекотнішим, кількість дощових опадів була вищою, завдяки чому він являв собою покриту рослинністю і придатну для проживання землю. У цей час рівень Червоного моря впав, і ширина його південної частини становила всього 4 км. Це на короткий час створило для людей можливість форсування Баб-ель-Мандебської протоки, через яку вони досягли Аравії і заснували ряд перших стоянок на Близькому Сході — таких, як Джебель Файя (Jebel Faya[en]). Ранні мігранти, рятуючись від кліматичних змін в Африці, перейшли через «Ворота Скорботи» на територію сучасних Ємену і Оману і далі через Аравійський півострів у пошуках більш сприятливих кліматичних умов. Між Червоним морем і Джебель-Файя (ОАЕ) — відстань 2000 км, де нині розташовується непридатна до життя пустеля, проте близько 130 тис. років тому, в епоху закінчення чергового льодовикового періоду, Червоне море було достатньо мілким, щоб перетнути його вбрід або на невеликому плоту, а Аравійський півострів був не пустелю, а покритою зеленню місцевістю. З кінцем льодовикового періоду в Європі клімат став більш спекотним і посушливим і Аравія перетворилася на пустелю, погано пристосовану для життя людини.

Розселення семітів Редагувати

Див. також: Досемітський субстрат

Деякі автори вважають, що Аравія була вітчизною стародавніх семітів, однієї з гілок яких були араби. Інші вважають, що семіти в V тис. до н. е. мігрували з африканського регіону Сахари. У будь-якому випадку вони вже на рубежі IV–III тис. до н. е. влаштувалися в Аравії. Стародавні кочівники-араби поклонялися богині Аллат, шанували зірки і вірили в талісмани (культ чорного каменю сягає глибокої давнини).

Стародавня Аравія Редагувати

Сабейське царство (Sheba) у V ст. до н. е.

У середині II тисячоліття до н. е. з південноарабської мовної та племінної спільності почалося виділення великих племінних союзів: Мінейського, Катабанського, Сабейського. Племена управлялися вождями — кабірами, на чолі союзів племен з часом стали мукаріби, які суміщали в собі жрецькі і церемоніальні функції. Під час військових походів вони набували титулу малік (цар). На основі союзу племен почали формуватися царства. У XIV ст. до н. е. сформувалося царство Майн, від якого через західну Аравію до Єгипту і Ханаану простягнувся Шлях пахощів. На цьому шляху майнці побудували перевалочні пункти Мекку і Медіну. Південним конкурентом Майна стало Сабейське царство, відоме завдяки згаданій в Старому Завіті Цариці Савській, сучасниці Соломона. Південноаравійська писемність, прийнята в Майнському і Сабейському царстві з IX ст. до н. е., розвинулася на основі ханаанейського письма, що вказує на зв'язки Ємену з древньою Палестиною, закріплені біблійною легендою про походження прародителя арабів Ізмаїла від Авраама. Через гавані південної Аравії проходять морські караванні шляхи з Середземноморських країн до Індії (Офір).

Сабейське царство благотворно впливало на прогрес в суміжних регіонах Африки. У VIII столітті до н. е. на ефіопські землі прибула велика Сабейська колонія, яка стрімко відокремилася від своєї аравійської метрополії. З прибуттям сабеїв пов'язана відома ефіопська легенда про «Соломонову династію», представниками якої нібито були ефіопські царі. Згідно з легендою, всі вони були нащадками Давньоізраїльского царя Соломона і біблійної цариці Савської, тобто, правительки Сабейського царства. Ефіопи традиційно називали царицю Савську ефіопською Македою або Білкіс. Переселення аравійців на плато Тигре призвело до поширення в Ефіопії не тільки семітських мов, а й численних навичок: кам'яного будівництва методом сухої кладки та різьбленню по каменю, розписної кераміки і ще деяких досягнень цивілізації. Змішавшись з кушитами, що мешкали в регіоні Тигре, аравійські переселенці утворили агазі — Давньоефіопську народність, на ім'я якої сучасна територія Тигре стала відома як «країна Агазі», а давньоефіопська мова — як геєз.

Антична Аравія Редагувати

У II ст. до н. е. на північному заході Аравії утворилося Набатейське царство зі столицею в Петрі, в якому араби витіснили стародавніх ідумеїв. Крім території Йорданії набатеї контролювали захід сучасної Саудівської Аравії (Мадаїн-Саліх), а також мали свої форпости на Синаї (Дахаб) і в південній Сирії (Ас-Сувейда). Набатейці користувалися набатейським письмом, яке послужило основою для арабського алфавіту. Через триста років римляни захопили Набатейське царства і включили його до складу своєї провінції Кам'яниста Аравія.

Одночасно з Набатейським царством на південному заході Аравії з'являється Хим'яр, що прийшов на зміну Сабейському царству в 115 до н. е.. Столицею Хим'яру став Зафар. З часом (при Зу-Нувасі) у ньому сильні позиції зайняв юдаїзм. У IV та VI столітті ефіопське військо двічі розорило південно-західну Аравію. Після другого походу ефіопський гарнізон на чолі з ефіопським намісником Абрахою підняв заколот і утворив самостійну провізантійску державу Хим'яр з центром у Сані, яка стала центром поширення християнства в південній Аравії. За легендою в 570 році Абраха направив каральну експедицію в тоді ще язичницьку Мекку, яка закінчилася провалом (Рік Слона).

Аравія в VI столітті

Ірано-візантійське пограниччя Редагувати

Експансія Хим'яра в центральну Аравію призвела до появи Кінда. Геополітично орієнтовані на Візантію кіндіти зіткнулися з «перськими арабами» під проводом Лахмідів, що кочували в низинах Євфрату. По території Аравії пройшов цивілізаційний розлам між християнською Візантією і зороастрійською Персією, в зоні якого палала запекла міжплемінна війна. У VI столітті на зміну послабленим кіндітам візантійську політику стали проводити гассаніди, які також зазнали поразки і до кінця VI століття Аравія була перетворена на перську околицю.

Див. також Редагувати

  • Археологія в Омані
  • Зу Нувас Юсуф Асар Ясар (Масрук)

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 11 травня 2012. Процитовано 30 березня 2015. 
  2. . Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 30 березня 2015. 
  3. Знайдено нове підтвердження раннього виходу сапієнсів з Африки «південним шляхом» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — Елементи — новини науки
  4. From the Trenches — New Evidence for Mankind's Earliest Migrations [ 24 листопада 2018 у Wayback Machine.] — Archaeology Magazine Archive
  5. . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 30 березня 2015. 
  6. . Архів оригіналу за 12 листопада 2015. Процитовано 30 березня 2015. 
  7. . Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 30 березня 2015. 
  8. Архів оригіналу за 27 березня 2015. Процитовано 30 березня 2015. 

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Domusulmanska Araviya ce period sho ohoplyuye istoriyu Aravijskogo pivostrova do poyavi islamu i stvorennya Arabskogo halifatu v VII stolitti V islamskij teologiyi kultura doislamskogo periodu poznachayetsya terminom dzhahiliya Zmist 1 Verhnij paleolit 2 Rozselennya semitiv 3 Starodavnya Araviya 4 Antichna Araviya 5 Irano vizantijske pogranichchya 6 Div takozh 7 Primitki 8 LiteraturaVerhnij paleolit RedaguvatiDiv takozh Doistorichnij Blizkij Shid V epohu rannogo paleolitu same Araviya stala pershim miscem zvidki lyudstvo pochalo peremozhnij hid po planeti 1 2 V epohu verhnogo paleolitu mezolitu teritoriyu Araviyi naselyali plemena nosiyiv gaplogrupi S Dani lyuminescentnoyi hronologiyi vkazuyut sho 130 tis rokiv tomu Aravijskij pivostriv buv vidnosno spekotnishim kilkist doshovih opadiv bula vishoyu zavdyaki chomu vin yavlyav soboyu pokritu roslinnistyu i pridatnu dlya prozhivannya zemlyu U cej chas riven Chervonogo morya vpav i shirina jogo pivdennoyi chastini stanovila vsogo 4 km Ce na korotkij chas stvorilo dlya lyudej mozhlivist forsuvannya Bab el Mandebskoyi protoki cherez yaku voni dosyagli Araviyi i zasnuvali ryad pershih stoyanok na Blizkomu Shodi takih yak Dzhebel Fajya Jebel Faya en 3 4 Ranni migranti ryatuyuchis vid klimatichnih zmin v Africi perejshli cherez Vorota Skorboti na teritoriyu suchasnih Yemenu i Omanu i dali cherez Aravijskij pivostriv u poshukah bilsh spriyatlivih klimatichnih umov Mizh Chervonim morem i Dzhebel Fajya OAE vidstan 2000 km de nini roztashovuyetsya nepridatna do zhittya pustelya prote blizko 130 tis rokiv tomu v epohu zakinchennya chergovogo lodovikovogo periodu Chervone more bulo dostatno milkim shob peretnuti jogo vbrid abo na nevelikomu plotu a Aravijskij pivostriv buv ne pustelyu a pokritoyu zelennyu miscevistyu Z kincem lodovikovogo periodu v Yevropi klimat stav bilsh spekotnim i posushlivim i Araviya peretvorilasya na pustelyu pogano pristosovanu dlya zhittya lyudini Rozselennya semitiv RedaguvatiDokladnishe SemitiDiv takozh Dosemitskij substrat Deyaki avtori vvazhayut sho Araviya bula vitchiznoyu starodavnih semitiv 5 odniyeyi z gilok yakih buli arabi Inshi vvazhayut sho semiti v V tis do n e migruvali z afrikanskogo regionu Sahari 6 U bud yakomu vipadku voni vzhe na rubezhi IV III tis do n e vlashtuvalisya v Araviyi Starodavni kochivniki arabi poklonyalisya bogini Allat shanuvali zirki i virili v talismani kult chornogo kamenyu syagaye glibokoyi davnini Starodavnya Araviya RedaguvatiDokladnishe Minejske carstvo ta Sabejske carstvo nbsp Sabejske carstvo Sheba u V st do n e U seredini II tisyacholittya do n e z pivdennoarabskoyi movnoyi ta pleminnoyi spilnosti pochalosya vidilennya velikih pleminnih soyuziv Minejskogo Katabanskogo Sabejskogo Plemena upravlyalisya vozhdyami kabirami na choli soyuziv plemen z chasom stali mukaribi yaki sumishali v sobi zhrecki i ceremonialni funkciyi Pid chas vijskovih pohodiv voni nabuvali titulu malik car 7 Na osnovi soyuzu plemen pochali formuvatisya carstva U XIV st do n e sformuvalosya carstvo Majn vid yakogo cherez zahidnu Araviyu do Yegiptu i Hanaanu prostyagnuvsya Shlyah pahoshiv Na comu shlyahu majnci pobuduvali perevalochni punkti Mekku i Medinu Pivdennim konkurentom Majna stalo Sabejske carstvo vidome zavdyaki zgadanij v Staromu Zaviti Carici Savskij suchasnici Solomona Pivdennoaravijska pisemnist prijnyata v Majnskomu i Sabejskomu carstvi z IX st do n e rozvinulasya na osnovi hanaanejskogo pisma sho vkazuye na zv yazki Yemenu z drevnoyu Palestinoyu zakripleni biblijnoyu legendoyu pro pohodzhennya praroditelya arabiv Izmayila vid Avraama Cherez gavani pivdennoyi Araviyi prohodyat morski karavanni shlyahi z Seredzemnomorskih krayin do Indiyi Ofir Sabejske carstvo blagotvorno vplivalo na progres v sumizhnih regionah Afriki U VIII stolitti do n e na efiopski zemli pribula velika Sabejska koloniya yaka strimko vidokremilasya vid svoyeyi aravijskoyi metropoliyi Z pributtyam sabeyiv pov yazana vidoma efiopska legenda pro Solomonovu dinastiyu predstavnikami yakoyi nibito buli efiopski cari Zgidno z legendoyu vsi voni buli nashadkami Davnoizrayilskogo carya Solomona i biblijnoyi carici Savskoyi tobto pravitelki Sabejskogo carstva Efiopi tradicijno nazivali caricyu Savsku efiopskoyu Makedoyu abo Bilkis Pereselennya aravijciv na plato Tigre prizvelo do poshirennya v Efiopiyi ne tilki semitskih mov a j chislennih navichok kam yanogo budivnictva metodom suhoyi kladki ta rizblennyu po kamenyu rozpisnoyi keramiki i she deyakih dosyagnen civilizaciyi Zmishavshis z kushitami sho meshkali v regioni Tigre aravijski pereselenci utvorili agazi Davnoefiopsku narodnist na im ya yakoyi suchasna teritoriya Tigre stala vidoma yak krayina Agazi a davnoefiopska mova yak geyez Antichna Araviya RedaguvatiDokladnishe Nabatejske carstvo ta Him yarU II st do n e na pivnichnomu zahodi Araviyi utvorilosya Nabatejske carstvo zi stoliceyu v Petri v yakomu arabi vitisnili starodavnih idumeyiv Krim teritoriyi Jordaniyi nabateyi kontrolyuvali zahid suchasnoyi Saudivskoyi Araviyi Madayin Salih a takozh mali svoyi forposti na Sinayi Dahab i v pivdennij Siriyi As Suvejda Nabatejci koristuvalisya nabatejskim pismom yake posluzhilo osnovoyu dlya arabskogo alfavitu Cherez trista rokiv rimlyani zahopili Nabatejske carstva i vklyuchili jogo do skladu svoyeyi provinciyi Kam yanista Araviya Odnochasno z Nabatejskim carstvom na pivdennomu zahodi Araviyi z yavlyayetsya Him yar sho prijshov na zminu Sabejskomu carstvu v 115 do n e 8 Stoliceyu Him yaru stav Zafar Z chasom pri Zu Nuvasi u nomu silni poziciyi zajnyav yudayizm U IV ta VI stolitti efiopske vijsko dvichi rozorilo pivdenno zahidnu Araviyu Pislya drugogo pohodu efiopskij garnizon na choli z efiopskim namisnikom Abrahoyu pidnyav zakolot i utvoriv samostijnu provizantijsku derzhavu Him yar z centrom u Sani yaka stala centrom poshirennya hristiyanstva v pivdennij Araviyi Za legendoyu v 570 roci Abraha napraviv karalnu ekspediciyu v todi she yazichnicku Mekku yaka zakinchilasya provalom Rik Slona nbsp Araviya v VI stolittiIrano vizantijske pogranichchya RedaguvatiDokladnishe Kinditi Lahmidi ta GassanidiEkspansiya Him yara v centralnu Araviyu prizvela do poyavi Kinda Geopolitichno oriyentovani na Vizantiyu kinditi zitknulisya z perskimi arabami pid provodom Lahmidiv sho kochuvali v nizinah Yevfratu Po teritoriyi Araviyi projshov civilizacijnij rozlam mizh hristiyanskoyu Vizantiyeyu i zoroastrijskoyu Persiyeyu v zoni yakogo palala zapekla mizhpleminna vijna U VI stolitti na zminu poslablenim kinditam vizantijsku politiku stali provoditi gassanidi yaki takozh zaznali porazki i do kincya VI stolittya Araviya bula peretvorena na persku okolicyu Div takozh RedaguvatiArheologiya v Omani Zu Nuvas Yusuf Asar Yasar Masruk Primitki Redaguvati Civilizaciyi Starodavnoyi Pivdennoyi Araviyi Arhiv originalu za 11 travnya 2012 Procitovano 30 bereznya 2015 Aravijskij pivostriv viznali pershim placdarmom lyudskoyi migraciyi Arhiv originalu za 9 travnya 2016 Procitovano 30 bereznya 2015 Znajdeno nove pidtverdzhennya rannogo vihodu sapiyensiv z Afriki pivdennim shlyahom Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Elementi novini nauki From the Trenches New Evidence for Mankind s Earliest Migrations Arhivovano 24 listopada 2018 u Wayback Machine Archaeology Magazine Archive Eger Pro Vsesvitnya istoriya tom pershij Starodavnij svit Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 30 bereznya 2015 Shidne Seredzemnomor ya i Araviya Arhiv originalu za 12 listopada 2015 Procitovano 30 bereznya 2015 yuzhnoaravijskih derzhavi v davninu Arhiv originalu za 16 lyutogo 2015 Procitovano 30 bereznya 2015 Araviya v III I st do n e Arhiv originalu za 27 bereznya 2015 Procitovano 30 bereznya 2015 Literatura RedaguvatiBranickij Andrij Gennadijovich Kornilov Oleksandr Oleksijovich 1 Nizhnij Novgorod Nizhnogorodskij derzhavnij universitet imeni M I Lobachevskogo 2013 305 s Arhivovano z dzherela 28 lipnya 2014 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Domusulmanska Araviya amp oldid 36190972