www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шлях пахощів Шлях па хощів або ж ла данний шлях торговельний шлях який в античності пов язував південь Аравійського піво

Шлях пахощів

Шлях па́хощів (або ж ла́данний шлях) — торговельний шлях, який в античності пов'язував південь Аравійського півострова з країнами Середземномор'я і Месопотамії. По ньому з давніх царств на території сучасних Ємена і Омана, а також з Африканського рогу і острова Сокотра, доставлялися в Середземномор'я і Межиріччя цінні пахощі — в основному південноаравійський ладан, смирна і африканські спеції.

Шлях пахощів
Території навколо Аравійського півострова згідно з Periplus Maris Erythraei.

Широке застосування пахощів на стародавньому Сході створювало великий попит на них і, отже, викликало велику торгівлю цими товарами, що й призвело до появи цього торгового шляху.

Обхід суходільних шляхів у Греко-Римський період Редагувати

Римські морські торгові шляхи з Індією згідно з Periplus Maris Erythraei,1 століття. Римляни віддають перевагу швидшим і безпечнішим морським шляхам

Набатейці захопили Петру, яка стояла на півдорозі між відкриттям в затоку Акаба і Мертвого моря в точці, де шлях пахощів з Аравії в Дамаск перетинав сухопутний маршрут з Індії до Єгипту. Ця позиція дала набатейцям владу над торгівлею вздовж маршруту пахощів. Для того, щоб звільнити дорогу пахощів з-під контролю набатейців, Антигон Циклоп, імператор Сирії і Палестини, здійснив військові походи, але безуспішно, контроль набатейців над торгівлею збільшився і поширився в багатьох напрямках. Заміна Греції Римською імперією як адміністратора басейну Середземного моря привела до відновлення прямої торгівлі зі Сходом і відміну податків, що раніше стягувалися посередниками на півдні. За словами історика «Південні араби на знак протесту здійснили піратські напади на римські кораблі в Аденській затоці. У відповідь на це римляни зруйнували Аден і віддали перевагу західному абісинському узбережжю Червоного моря». Монополія парфянських і арабських посередників ослабла, змушуючи їх скорегувати свої ціни, щоб конкурувати на ринку з римськими товарами, які тепер поставлялися прямим морським шляхом до Індії. Індійські кораблі, які йшли в Єгипет морськими шляхами з Південної Азії не були під контролем однієї держави.

Занепад Редагувати

Зеленим: Імперія Сасанідів з 602 до 629

Згідно з історичними свідченнями:Третє століття, таким чином, як видається, значний час в історії ладанної торгівлі в Аравії. Під час політичної й економічної кризи цього століття характер торгівлі різко змінився; до того часу ладанний шлях з Південної Аравії, схоже, продовжував функціонувати. Значна частина цієї торгівлі, здається, була доведена до зупинки через несприятливі економічні умови третього століття, однак, коли економічна ситуація покращилася знову (під час Тетрархії), багато що змінилося.

Наприкінці 6 століття Ісидором Севільським перелічені пахощі, які як і раніше імпортуються в Іспанію. З ароматичних дерев (Arboris aromaticis): мирра, перець, кориця і касія; з ароматичних трав (Herbis aromaticis): нард, шафран, кардамон. Інші були доступні в Іспанії: чебрець, алое, троянда, фіалка, лілія, тирлич, полин, кріп та інші.

Арабський халіфат.
   Патріарший Халіфат, 632-661

Після римсько-перських воєн, території, що були під Римсько-Візантійською імперією були захоплені Хосровом I з Перської Сасанідської династії. Араби, на чолі з Амр ібн аль-Асом, просунулись до Єгипту наприкінці 639 або початку 640 рр..

Це досягнення започаткувало ісламське завоювання Єгипту і падіння порту Александрія , що використовувався для забезпечення безпечної торгівлі з Індією греко-римського світу з династії Птолемеїв Нарешті, турки завоювавши Константинополь в 15 ст., заклали тим самим початок турецького контролю над найпрямішими торговельними маршрутами між Європою і Азією.

Сучасність Редагувати

У 2005 році рішенням ЮНЕСКО ділянка Дороги пахощів на території Ізраїлю була включена в список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Азії. Ця ділянка має у своєму складі руїни чотирьох набатейських міст: Авдат, Халуца, Мамшіт та Шівта.

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Оман. Ладан. Журнал «Навколо Світу» [ 16 вересня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. htm Historical Routes In The Middle-East[недоступне посилання з жовтня 2019] Avi Shoket (англ.)
  3. ↑ Eckenstein 2005: 86
  4. ↑ Lach 1994: 13
  5. *Young, Gary Keith (2001). Rome's Eastern Trade: International Commerce and Imperial Policy, 31 BC-AD 305. Routledge. с. 128. ISBN 0415242193. 
  6. Toussaint-Samat 2009, p. 434
  7. Farrokh 2007: 252
  8. ↑ Meri 2006: 224
  9. Holl 2003: 9
  10. Lindsay 2006: 101
  11. The Encyclopedia Americana 1989: 176
  12. list/1107 Incense Route — Desert Cities in the Negev [ 29 грудня 2011 у Wayback Machine.] (англ.) на сайті ЮНЕСКО

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shlyah pa hoshiv abo zh la dannij shlyah torgovelnij shlyah yakij v antichnosti pov yazuvav pivden Aravijskogo pivostrova z krayinami Seredzemnomor ya i Mesopotamiyi 1 Po nomu z davnih carstv na teritoriyi suchasnih Yemena i Omana a takozh z Afrikanskogo rogu i ostrova Sokotra dostavlyalisya v Seredzemnomor ya i Mezhirichchya cinni pahoshi v osnovnomu pivdennoaravijskij ladan smirna i afrikanski speciyi Shlyah pahoshivTeritoriyi navkolo Aravijskogo pivostrova zgidno z Periplus Maris Erythraei Shiroke zastosuvannya pahoshiv na starodavnomu Shodi stvoryuvalo velikij popit na nih i otzhe viklikalo veliku torgivlyu cimi tovarami sho j prizvelo do poyavi cogo torgovogo shlyahu 2 Zmist 1 Obhid suhodilnih shlyahiv u Greko Rimskij period 2 Zanepad 3 Suchasnist 4 Galereya 5 Div takozh 6 Primitki 7 LiteraturaObhid suhodilnih shlyahiv u Greko Rimskij period Redaguvati nbsp Rimski morski torgovi shlyahi z Indiyeyu zgidno z Periplus Maris Erythraei 1 stolittya Rimlyani viddayut perevagu shvidshim i bezpechnishim morskim shlyahamNabatejci zahopili Petru yaka stoyala na pivdorozi mizh vidkrittyam v zatoku Akaba i Mertvogo morya v tochci de shlyah pahoshiv z Araviyi v Damask peretinav suhoputnij marshrut z Indiyi do Yegiptu 3 Cya poziciya dala nabatejcyam vladu nad torgivleyu vzdovzh marshrutu pahoshiv 3 Dlya togo shob zvilniti dorogu pahoshiv z pid kontrolyu nabatejciv Antigon Ciklop imperator Siriyi i Palestini zdijsniv vijskovi pohodi ale bezuspishno 3 kontrol nabatejciv nad torgivleyu zbilshivsya i poshirivsya v bagatoh napryamkah 3 Zamina Greciyi Rimskoyu imperiyeyu yak administratora basejnu Seredzemnogo morya privela do vidnovlennya pryamoyi torgivli zi Shodom i vidminu podatkiv sho ranishe styaguvalisya poserednikami na pivdni 4 Za slovami istorika Pivdenni arabi na znak protestu zdijsnili piratski napadi na rimski korabli v Adenskij zatoci U vidpovid na ce rimlyani zrujnuvali Aden i viddali perevagu zahidnomu abisinskomu uzberezhzhyu Chervonogo morya Monopoliya parfyanskih i arabskih poserednikiv oslabla zmushuyuchi yih skoreguvati svoyi cini shob konkuruvati na rinku z rimskimi tovarami yaki teper postavlyalisya pryamim morskim shlyahom do Indiyi 4 Indijski korabli yaki jshli v Yegipet morskimi shlyahami z Pivdennoyi Aziyi ne buli pid kontrolem odniyeyi derzhavi 4 Zanepad Redaguvati nbsp Zelenim Imperiya Sasanidiv z 602 do 629Zgidno z istorichnimi svidchennyami 5 Tretye stolittya takim chinom yak vidayetsya znachnij chas v istoriyi ladannoyi torgivli v Araviyi Pid chas politichnoyi j ekonomichnoyi krizi cogo stolittya harakter torgivli rizko zminivsya do togo chasu ladannij shlyah z Pivdennoyi Araviyi shozhe prodovzhuvav funkcionuvati Znachna chastina ciyeyi torgivli zdayetsya bula dovedena do zupinki cherez nespriyatlivi ekonomichni umovi tretogo stolittya odnak koli ekonomichna situaciya pokrashilasya znovu pid chas Tetrarhiyi bagato sho zminilosya Naprikinci 6 stolittya Isidorom Sevilskim perelicheni pahoshi yaki yak i ranishe importuyutsya v Ispaniyu Z aromatichnih derev Arboris aromaticis mirra perec koricya i kasiya z aromatichnih trav Herbis aromaticis nard shafran kardamon Inshi buli dostupni v Ispaniyi chebrec aloe troyanda fialka liliya tirlich polin krip ta inshi 6 nbsp Arabskij halifat Prorok Muhammed 622 632 Patriarshij Halifat 632 661 Omeyadskij halifat 661 750Pislya rimsko perskih voyen teritoriyi sho buli pid Rimsko Vizantijskoyu imperiyeyu buli zahopleni Hosrovom I z Perskoyi Sasanidskoyi dinastiyi 7 Arabi na choli z Amr ibn al Asom prosunulis do Yegiptu naprikinci 639 abo pochatku 640 rr 8 Ce dosyagnennya zapochatkuvalo islamske zavoyuvannya Yegiptu 8 i padinnya portu Aleksandriya 9 sho vikoristovuvavsya dlya zabezpechennya bezpechnoyi torgivli z Indiyeyu greko rimskogo svitu z dinastiyi Ptolemeyiv 10 Nareshti turki zavoyuvavshi Konstantinopol v 15 st zaklali tim samim pochatok tureckogo kontrolyu nad najpryamishimi torgovelnimi marshrutami mizh Yevropoyu i Aziyeyu 11 Suchasnist RedaguvatiU 2005 roci rishennyam YuNESKO dilyanka Dorogi pahoshiv na teritoriyi Izrayilyu bula vklyuchena v spisok ob yektiv Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO v Aziyi 12 Cya dilyanka maye u svoyemu skladi ruyini chotiroh nabatejskih mist Avdat Haluca Mamshit ta Shivta Galereya Redaguvati nbsp Ladan nbsp Ladanospalyuvach nbsp Ladan nbsp Petra otrimuvala velichezni pributki za rahunok karavannoyi torgivli nbsp Ruyini Avdatu konkurenta Petri nbsp Shivta misto shlyahu pahoshiv u pusteli Negev nbsp Nabatejski torgovi shlyahi nbsp Korolivstvo Aksum ta jogo susidi nbsp Div takozh RedaguvatiDoroga specij Via Maris Via RegiaPrimitki Redaguvati Oman Ladan Zhurnal Navkolo Svitu Arhivovano 16 veresnya 2011 u Wayback Machine ros htm Historical Routes In The Middle East nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 Avi Shoket angl a b v g Eckenstein 2005 86 a b v Lach 1994 13 Young Gary Keith 2001 Rome s Eastern Trade International Commerce and Imperial Policy 31 BC AD 305 Routledge s 128 ISBN 0415242193 Toussaint Samat 2009 p 434 Farrokh 2007 252 a b Meri 2006 224 Holl 2003 9 Lindsay 2006 101 The Encyclopedia Americana 1989 176 list 1107 Incense Route Desert Cities in the Negev Arhivovano 29 grudnya 2011 u Wayback Machine angl na sajti YuNESKOLiteratura RedaguvatiM D Buharin Arhivovana kopiya 376 s Arhivovano z dzherela 5 bereznya 2016 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shlyah pahoshiv amp oldid 40707266