Іра́нська держа́ва (Ērān-shahr) — у 224—651 монархічна зороастристська держава в Ірані. Остання доісламська іранська держава. Керувалася династію Сасанідів. Столицями були міста Істахр (224—226) і Ктесифон (226—637). Виснажилася під час ірано-візантійської війни (602—628). Поступово захоплена і знищена арабськими мусульманськими військами (633—654).
Держава Сасанідів | |
Прапор | Герб |
Дата створення / заснування | 224 |
---|---|
Названо на честь | Дім Сасана |
Катойконім | Sassanian і Persian |
Засновник | Ардашир І |
Офіційна мова | середньоперська мова, парфянська мова, койне і арамейська мова |
Культура | Великий Іран |
Континент | Азія і Африка |
Столиця | Істахр і Ктезифон |
Форма правління | феодальна монархія і монархія |
Посада голови держави | Король королів, Династія Сасанідів[d] і d |
Кількість населення | 40 000 000 осіб |
Наступник | Праведний халіфат, d, d, Дабуїди, d і Баванди |
На заміну | d, Парфія і d |
Мова комунікації | середньоперська мова, арамейська мова, хорезмійська мова, арабська, давні південноаравійські мови, грузинська, Сванська мова, Грабар, парфянська мова, койне і авестійська мова |
Час/дата припинення існування | 651 |
Площа | 3 500 000 км² |
Офіційна релігія | зороастризм, Маніхейство, Мітраїзм, християнство, Анатолія, Мала Азія, буддизм, араби, іслам, юдаїзм, індуїзм і Мандеїзм |
Роботи в колекції | Національна галерея Вікторії |
Держава Сасанідів у Вікісховищі |
Назва
- Іранська держава (Ērān-shahr, Еран-шахр; pal. ʾylʾnštr'; ایرانشهر), або Іран — офіційна назва.
- Новоперська імперія — історіографічна назва за місцем розташування.
- Сасанідська імперія (перс. شاهنشاهی ساسانیان šāhanšāhije sɒsɒnijɒn) — історіографічна назва за назвою династії.
Історія
Держава Сасанідів прийшла на зміну Парфянській династії Аршакідів і була однією з головних сил на Близькому Сході і в Середній Азії. Конкурувала за контроль над територіями з Римською імперією, а після розподілу останньої — зі Східною Римською імперією, пізніше Візантією.
Правляча династія Сасанідів була заснована Ардаширом I після перемоги над парфянським царем Артабаном V (перс. اردوان Ardavan) з династії Аршакідів. Останнім Сасанідським шахіншахом (Царем царів) був Єздігерд III (632—651), який зазнав поразки в 14-річній боротьбі з Арабським халіфатом.
Найбільшого розквіту імперія досягла при правлінні Хосрова I Ануширвана, а найбільшого, хоча й короткочасного, розширення кордонів досягла під час правління Хосрова II Парвіза (Абарвеза, Апарвеза, «Переможного») — онука Хосрова I Ануширвана та сина Ормізда III, і включала землі нинішніх Ірану, Іраку, Азербайджану, Вірменії, Афганістану, східну частина сучасної Туреччини та частини нинішніх Індії, Сирії, Пакистану. Також влада Сасанідів частково поширювалася на Кавказ, Центральну Азію, Аравійський півострів, Єгипет, землі нинішніх Йорданії, Ізраїлю та Палестини. Таким чином, сасанідський Іран майже досяг меж держави Ахеменідів.
У середині VII століття імперію Сасанідів знищив та поглинув Арабський халіфат.
Державний устрій
Шахиншахи
З часів Шапура II окрім титула шахіншах правителі носили давній титул каві (був у ), чим намагався означити давність своєї династії, пов'язавши її з легендарними .
Сасан • Папак • Ардашир І • Шапур I • Ормізд I • Бахрам I • Бахрам II • Бахрам III • Нарсе • Ормізд II • Шапур II • Ардашир II • Шапур III • Бахрам IV • Єздигерд I • Бахрам V • Єздигерд II • Ормізд III • Пероз • Балаш • Кавад I • Замасп • Хосров I Ануширван • Ормізд IV • Бахрам VI • Хосров II Парвіз • Кавад II • Арташир III • Фаррухан Шахрвараз • Борандохт • Азармедохт • Єздигерд III
Провінції
Збройні сили
Військо
Структура перської армії може бути охарактеризована за двома критеріями: за родами військ та за етнічним складом. Основну ударну силу перської армії становила кіннота.
Флот
Діяв у Перській затоці, Аравійському морі, Червоному морі та короткочасно в Середземному та Мармуровому морях.
Галерея
- Територія держави Сасанідів у 610
- Імперія у часи Юстиніана
- Інвеститура Ардашира Ахура Маздою
- Сцена полювання на позолоченому срібному блюді, що зображує Хосрова I Ануширвана
- Сасанідська шовкова тканина, VI—VII ст.
- Шолом
- Перський вершник, Так-і-Бустан, Іран
- Срібний умбон сасанідського щита, який зображає лева
- Генеалогічне древо Сасанідської династії
Примітки
Бібліографія
- Сасанідський судебник [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Держава Сасанідів
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro Iran znachennya ta Persiya znachennya Ira nska derzha va Eran shahr u 224 651 monarhichna zoroastristska derzhava v Irani Ostannya doislamska iranska derzhava Keruvalasya dinastiyu Sasanidiv Stolicyami buli mista Istahr 224 226 i Ktesifon 226 637 Visnazhilasya pid chas irano vizantijskoyi vijni 602 628 Postupovo zahoplena i znishena arabskimi musulmanskimi vijskami 633 654 Derzhava Sasanidiv PraporGerb Data stvorennya zasnuvannya224 Nazvano na chestDim Sasana KatojkonimSassanian i Persian ZasnovnikArdashir I Oficijna movaserednoperska mova parfyanska mova kojne i aramejska mova KulturaVelikij Iran KontinentAziya i Afrika StolicyaIstahr i Ktezifon Forma pravlinnyafeodalna monarhiya i monarhiya Posada golovi derzhaviKorol koroliv Dinastiya Sasanidiv d i d Kilkist naselennya40 000 000 osib NastupnikPravednij halifat d d Dabuyidi d i Bavandi Na zaminud Parfiya i d Mova komunikaciyiserednoperska mova aramejska mova horezmijska mova arabska davni pivdennoaravijski movi gruzinska Svanska mova Grabar parfyanska mova kojne i avestijska mova Chas data pripinennya isnuvannya651 Plosha3 500 000 km Oficijna religiyazoroastrizm Manihejstvo Mitrayizm hristiyanstvo Anatoliya Mala Aziya buddizm arabi islam yudayizm induyizm i Mandeyizm Roboti v kolekciyiNacionalna galereya Viktoriyi Derzhava Sasanidiv u VikishovishiNazvaIranska derzhava Eran shahr Eran shahr pal ʾylʾnstr ایرانشهر abo Iran oficijna nazva Novoperska imperiya istoriografichna nazva za miscem roztashuvannya Sasanidska imperiya pers شاهنشاهی ساسانیان sahansahije sɒsɒnijɒn istoriografichna nazva za nazvoyu dinastiyi IstoriyaDerzhava Sasanidiv prijshla na zminu Parfyanskij dinastiyi Arshakidiv i bula odniyeyu z golovnih sil na Blizkomu Shodi i v Serednij Aziyi Konkuruvala za kontrol nad teritoriyami z Rimskoyu imperiyeyu a pislya rozpodilu ostannoyi zi Shidnoyu Rimskoyu imperiyeyu piznishe Vizantiyeyu Pravlyacha dinastiya Sasanidiv bula zasnovana Ardashirom I pislya peremogi nad parfyanskim carem Artabanom V pers اردوان Ardavan z dinastiyi Arshakidiv Ostannim Sasanidskim shahinshahom Carem cariv buv Yezdigerd III 632 651 yakij zaznav porazki v 14 richnij borotbi z Arabskim halifatom Najbilshogo rozkvitu imperiya dosyagla pri pravlinni Hosrova I Anushirvana a najbilshogo hocha j korotkochasnogo rozshirennya kordoniv dosyagla pid chas pravlinnya Hosrova II Parviza Abarveza Aparveza Peremozhnogo onuka Hosrova I Anushirvana ta sina Ormizda III i vklyuchala zemli ninishnih Iranu Iraku Azerbajdzhanu Virmeniyi Afganistanu shidnu chastina suchasnoyi Turechchini ta chastini ninishnih Indiyi Siriyi Pakistanu Takozh vlada Sasanidiv chastkovo poshiryuvalasya na Kavkaz Centralnu Aziyu Aravijskij pivostriv Yegipet zemli ninishnih Jordaniyi Izrayilyu ta Palestini Takim chinom sasanidskij Iran majzhe dosyag mezh derzhavi Ahemenidiv U seredini VII stolittya imperiyu Sasanidiv znishiv ta poglinuv Arabskij halifat Derzhavnij ustrijShahinshahi Z chasiv Shapura II okrim titula shahinshah praviteli nosili davnij titul kavi buv u chim namagavsya oznachiti davnist svoyeyi dinastiyi pov yazavshi yiyi z legendarnimi Sasan Papak Ardashir I Shapur I Ormizd I Bahram I Bahram II Bahram III Narse Ormizd II Shapur II Ardashir II Shapur III Bahram IV Yezdigerd I Bahram V Yezdigerd II Ormizd III Peroz Balash Kavad I Zamasp Hosrov I Anushirvan Ormizd IV Bahram VI Hosrov II Parviz Kavad II Artashir III Farruhan Shahrvaraz Borandoht Azarmedoht Yezdigerd III ProvinciyiZbrojni siliVijsko Dokladnishe Struktura perskoyi armiyi mozhe buti oharakterizovana za dvoma kriteriyami za rodami vijsk ta za etnichnim skladom Osnovnu udarnu silu perskoyi armiyi stanovila kinnota Flot Dokladnishe Diyav u Perskij zatoci Aravijskomu mori Chervonomu mori ta korotkochasno v Seredzemnomu ta Marmurovomu moryah GalereyaTeritoriya derzhavi Sasanidiv u 610 Imperiya u chasi Yustiniana Investitura Ardashira Ahura Mazdoyu Scena polyuvannya na pozolochenomu sribnomu blyudi sho zobrazhuye Hosrova I Anushirvana Sasanidska shovkova tkanina VI VII st Sholom Perskij vershnik Tak i Bustan Iran Sribnij umbon sasanidskogo shita yakij zobrazhaye leva Genealogichne drevo Sasanidskoyi dinastiyiPrimitkiBibliografiyaSasanidskij sudebnik 21 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Derzhava Sasanidiv