www.wikidata.uk-ua.nina.az

Білодід Іван Костянтинович Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Білодід Іва н Ко стьович Білоді д 16 2

Білодід Іван Костянтинович

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Білодід.

Іва́н Ко́стьович Білоді́д (16 [29] серпня 1906(19060829) — 21 вересня 1981) — радянський український мовознавець і педагог, партійний діяч, один з провідників русифікації в Україні . Міністр освіти УРСР (1957—1962), академік АН УРСР (з 1957), академік АН СРСР (з 1972), заслужений діяч науки УРСР (з 1966). Кандидат у члени ЦК КПУ в 1960—1966 роках. Батько мовознавця Олександра Білодіда.

Іван Костьович Білодід
Народився 16 (29) серпня 1906(1906-08-29)
Успенка
Помер 21 вересня 1981(1981-09-21) (75 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність мовознавець
Alma mater Харківський університет
Галузь мовознавство
Заклад Інститут мовознавства імені О. О. Потебні Національної академії наук України
Вчене звання Список академіків АН СРСР, професор і академік АН СРСР[d]
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d]
Науковий керівник Булаховський Леонід Арсенійович
Членство НАН України
Академія наук СРСР
Війна німецько-радянська війна
Діти Білодід Олександр Іванович
Нагороди
Автограф
Роботи у Вікіджерелах
 Білодід Іван Костянтинович у Вікісховищі
Могила Івана Білодіда
Меморіальна дошка

Життєпис Редагувати

Родина та ранні роки Редагувати

Народився 29 серпня (16 серпня — за старим стилем) 1906 року в селі Успенське на Онуфріївщині в селянській родині. Батько — Кость Герасимович Білодід — мав декілька гектарів землі, потрапив під розкуркулення.

Мав двох братів — Михайла і Бориса — та сестру Марію.

Освіта та рання кар'єра Редагувати

Після закінчення місцевої школи — навчався у Дніпродзержинському педагогічному технікумі. Після випуску — викладав російську та українську мови в сільській школі.

У 1932 році — закінчив літературно-лінгвістичний факультет Харківського університету. До 1941 року працював викладачем мовознавчих дисциплін у вищих навчальних закладах Харкова, Львова та Києва.

Друга світова війна Редагувати

З червня 1941 року — мобілізований до армії. Спочатку — рядовий, згодом — бойовий офіцер. Після Південно-Західного, Західного, Першого і Другого українських фронтів улітку 1945 року — направлений до Монголії, а згодом — до Маньчжурії. У складі частин Забайкальського фронту брав участь у бойових діях на Далекому Сході.

У 1943 році вступив до ВКП(б).

У ніч проти 9 серпня 1945 року, коли розпочався черговий наступ, у командування виникла термінова потреба передати наказ в одну з частин. У розпал сезону мусонних дощів автівки застрявали в багнюці, тому довелося використати відремонтований трофейний літак — двомісний японський винищувач типу «Дракон». Разом із пілотом виконувати завдання доручили майору Білодіду, який мав передати наказ. Радянські пілоти-винищувачі, яких не встигли попередити про цей політ, збили «Дракон» як ворожий літак-розвідник. При падінні літак не вибухнув, а впав на залите дощами рисове поле. Білодід з пілотом вижили, 18 км йшли по пояс у воді до залізничного насипу, а потім ще 50 км — по шпалах. Неодноразово ховалися від ворожих загонів і зуміли доставити наказ за місцем призначення.

22 серпня 1945 року у місто Порт-Артур висадили радянський авіадесант у складі 200 бійців під командуванням майора Білодіда. Десантники захопили порт, роззброївши японських морських піхотинців, командир яких, підполковник Садова, урочисто передав Білодіду в'язку ключів від Порт-Артура.

Восени 1945 року японський віцеадмірал Кабаясі офіційно здав місто Білодіду, який був тоді заступником начальника оперативного відділу 19-го гвардійського механізованого корпусу 6-ї гвардійської танкової армії. Деякий час Білодід виконував обов'язки військового коменданта міста Порт-Артур.

Подальша кар'єра Редагувати

Після війни мешкав у Києві.

З 1946 року — співробітник Інституту мовознавства імені О. О. Потебні АН УРСР. Одночасно викладав у Київському університеті, з 1956 року — його професор.

Із 18 лютого 1957 року по 22 травня 1962 року — міністр освіти Української РСР.

У 1961—1981 роках — директор Інституту мовознавства імені О. О. Потебні АН УРСР.

У 1962—1978 роках — віцепрезидент АН УРСР.

У 1963 р. внаслідок конфлікту з Білодідом один з лідерів українського шістдесятництва Іван Світличний був змушений залишити посаду головного редактора журналу «Радянське літературознавство».

У 1964—1981 роках — голова Українського комітету славістів.

Помер 21 вересня 1981 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 50). Автори надгробного пам'ятника — скульптори Микола Харченко і Василь Мікропуло; архітектор — В. Олійник.

Наукова діяльність Редагувати

Автор понад 400 наукових праць. У 1947 році захистив кандидатську, а у 1952 році — докторську дисертації. Основну увагу зосереджував на проблемах історії української мови і лінгвостилістики, загальних мовознавчих питаннях, методології та історії мовознавства. Головні наукові праці вийшли в післявоєнні роки.

Історії української літературної мови присвячені праці:

  • «Питання розвитку мови української радянської художньої прози» (1955);
  • «Українська літературна мова другої половини XVI, XVII і XVIII ст.» (1957);
  • «Т. Г. Шевченко в історії української літературної мови» (1964).

Ряд праць Білодід присвятив дослідженню спадщини Києво-Могилянської академії («Києво-Могилянська академія і розвиток східнослов'янських літературних мов XVII—XVIII ст.» (1973), «Києво-Могилянська академія в історії східнослов'янських літературних мов» (1979)).

Білодід — співавтор і головний редактор «Курсу історії української літературної мови» (т. 1-2, 1958—1961), «Сучасної української літературної мови» (т. 1-5, 1969—1973), відповідальний редактор «Словника української мови» (т. 1-11, 1970—1980, Державна премія СРСР, 1983).

Усвідомлюючи, що поглиблене вивчення історії української літературної мови має спиратися на нові дані лінгвостилістики, Білодід створив низку наукових праць, де проаналізував мову творів класиків української літератури Тараса Шевченка, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки, Івана Франка, Павла Тичини, Олеся Гончара, Олександра Довженка, Михайла Стельмаха, Андрія Малишка, Юрія Яновського та ін.

Кілька статей Білодіда присвячено вивченню спадщини українського філолога Павла Житецького. Низка праць вченого присвячена педагогічним проблемам.

Деякі праці Івана Білодіда стали важливою віхою в наближенні української літературної мови до російської та в формуванні т. зв. «радянської людини» з єдиною мовою — російською. Насамперед: «Ленинская теория национально-языкового строительства в социалистическом обществе» (1972) і «Язык и идеологическая борьба» (1974). Значною мірою саме на них спиралися всі подальші радянські ідеологічні напрацювання в цій галузі.

Велике значення Іван Білодід надавав підготовці молодих наукових кадрів.

Білодід як провідник русифікації Редагувати

Іван Білодід, бувши міністром освіти УРСР, став упроваджувачем закону про народну освіту 1959 року, де було зафіксоване положення про факультативність вивчення української мови в школах УРСР.

Іван Білодід у своїх працях розкривав тему так званої «гармонійної» національно-російської двомовності, що стала однією з головних наукових тем мовознавчих інституцій та закладів Академій наук республік СРСР. З участю І.Білодіда посилено розробіток наукової програми «Роль російської мови як засобу міжнаціонального спілкування», в Києві виходять його праці: «Ленинская теория национально-языкового строительства» (К., 1972), «Мова і ідеологічна боротьба» (К.: Наукова думка, 1974, 84 с.), «Всяк сущий в ней язык…» (К., 1981), «Русский язык — язык межнационального общения народов СССР» (К., 1976), «Русский язык — источник обогащения языков народов СССР» (К., 1978), «Функционирование русского языка в близкородственном окружении» (К., 1981), «Культура русской речи в национальных республиках» (К., 1984) тощо.

Білодід критикував вживання літери Ґ та спроби відкинути дієприкметники активного стану на -чий, виступав проти «архаїзації, вульгаризації, примітивізації» української мови, а також проявів національного у ній. З цього погляду критикував потяг сучасних українських перекладачів (зокрема, журналу «Дніпро») до питомої української лексики, такої як «бганка», «горішній», «дзиґарі», «запосідати», «недоріка», «пойнятий», «пообіддя», «цебро», «чапіти», «чудуватися», «здобуватися на слово», «йти у тропі».

Білодід доводив, що російська мова може й повинна мати домінантне становище в СРСР. Вважав, що «двомовність на Україні — це той вид білінгвізму, при якому обидві мови, що знаходяться на високому рівні розвитку всіх своїх функціональних стилів, з однаковою широтою і рівною мірою використовуються народом».

У відповідному розділі курсу «Сучасна українська літературна мова (Лексика і фразеологія)» за редакцією І. Білодіда (К., 1973) наголошувалося, що «найголовнішим джерелом збагачення словникового складу української літературної мови в соціалістичну епоху, як і всіх інших мов нашої країни, стала мова великого російського народу — одна з найрозвиненіших і найбагатших мов світу», що «процес лексичного збагачення української літературної мови за допомогою російської відбувається і шляхом прямого засвоєння російських слів і словосполучень, чому сприяє близька спорідненість обох мов, і способом калькування», що «спосіб калькування, як своєрідний вид запозичень, практично не має меж у процесі збагачення словника української літературної мови».

Класики української літератури критично ставилися до поглядів І. Білодіда. Це відбилося, зокрема, в епіграмі Володимира Сосюри «Іванові Білодіду» та ремінісценції Андрія Малишка «Говорила баба діду…».

Я не люблю холоднокровних,

До спин слизьких їх я не звик.
І не люблю людей двомовних, —
В людини ж бо — один язик.

— В. Сосюра

Цей розділ містить ненормативну лексику.
Його вміст може здатися деяким читачам образливим чи непристойним.

Говорила баба діду:

«К Бєлодєду я поїду,
Там найду двомовну мову
І домой вернуся знову!»
«Не їдь, бабо, не пизди,
К Бєлодєду нєт їзди!»

— Приписують хто Андрієві Малишку, хто Миколі Лукашу

Родина Редагувати

Батько мовознавця Олександра Білодіда та філолога Юлії Білодід. Онук: Юрій Козачук (1977) — правознавець за освітою.

Нагороди, пам'ять Редагувати

Нагороджений двома орденами Леніна, орденами Вітчизняної війни 1-ї та 2-го ступеня, Червоного Прапора, Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки, Дружби народів, «Знак Пошани», а також медалями.

В 1971 році став лауреат Державної премієї УРСР ім. Т. Г. Шевченка за створення «Русско-украинского словаря», лауреат Державної премії СРСР (1983, посмертно).

На вулиці Михайла Грушевського, 4 у Києві, де він працював з 1960 по 1981 рік встановлено меморіальну дошку.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Іван Білодід [ 9 січня 2022 у Wayback Machine.]// Цифрова колекція Національного музею історії України у Другій світовій війні.
  2. "Не можу я без посмішки Івана...". Стус Центр. Процитовано 14 травня 2023. 
  3. http://www.history.vn.ua/book/new/135.html
  4. ↑ Білодід І. К. Мова і ідеологічна боротьба. Фрагменти. // Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду. Док. і матеріали. / Упоряд.: Л. Масенко та ін. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська акад.», 2005. — 399 с.
  5. . Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 14 листопада 2012. 
  6. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 14 листопада 2012. 

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Bilodid Iva n Ko stovich Bilodi d 16 29 serpnya 1906 19060829 21 veresnya 1981 radyanskij ukrayinskij movoznavec i pedagog partijnij diyach odin z providnikiv rusifikaciyi v Ukrayini Ministr osviti URSR 1957 1962 akademik AN URSR z 1957 akademik AN SRSR z 1972 zasluzhenij diyach nauki URSR z 1966 Kandidat u chleni CK KPU v 1960 1966 rokah Batko movoznavcya Oleksandra Bilodida Ivan Kostovich BilodidNarodivsya 16 29 serpnya 1906 1906 08 29 UspenkaPomer 21 veresnya 1981 1981 09 21 75 rokiv KiyivPohovannya Bajkove kladovisheKrayina SRSRNacionalnist ukrayinecDiyalnist movoznavecAlma mater Harkivskij universitetGaluz movoznavstvoZaklad Institut movoznavstva imeni O O Potebni Nacionalnoyi akademiyi nauk UkrayiniVchene zvannya Spisok akademikiv AN SRSR profesor i akademik AN SRSR d Naukovij stupin doktor filologichnih nauk d Naukovij kerivnik Bulahovskij Leonid ArsenijovichChlenstvo NAN Ukrayini Akademiya nauk SRSRVijna nimecko radyanska vijnaDiti Bilodid Oleksandr IvanovichNagorodiAvtografRoboti u Vikidzherelah Bilodid Ivan Kostyantinovich u VikishovishiMogila Ivana BilodidaMemorialna doshka Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Rodina ta ranni roki 1 2 Osvita ta rannya kar yera 1 3 Druga svitova vijna 1 4 Podalsha kar yera 2 Naukova diyalnist 3 Bilodid yak providnik rusifikaciyi 4 Rodina 5 Nagorodi pam yat 6 Primitki 7 DzherelaZhittyepis RedaguvatiRodina ta ranni roki Redaguvati Narodivsya 29 serpnya 16 serpnya za starim stilem 1906 roku v seli Uspenske na Onufriyivshini v selyanskij rodini Batko Kost Gerasimovich Bilodid mav dekilka gektariv zemli potrapiv pid rozkurkulennya Mav dvoh brativ Mihajla i Borisa ta sestru Mariyu Osvita ta rannya kar yera Redaguvati Pislya zakinchennya miscevoyi shkoli navchavsya u Dniprodzerzhinskomu pedagogichnomu tehnikumi Pislya vipusku vikladav rosijsku ta ukrayinsku movi v silskij shkoli U 1932 roci zakinchiv literaturno lingvistichnij fakultet Harkivskogo universitetu Do 1941 roku pracyuvav vikladachem movoznavchih disciplin u vishih navchalnih zakladah Harkova Lvova ta Kiyeva Druga svitova vijna Redaguvati Z chervnya 1941 roku mobilizovanij do armiyi Spochatku ryadovij zgodom bojovij oficer Pislya Pivdenno Zahidnogo Zahidnogo Pershogo i Drugogo ukrayinskih frontiv ulitku 1945 roku napravlenij do Mongoliyi a zgodom do Manchzhuriyi U skladi chastin Zabajkalskogo frontu brav uchast u bojovih diyah na Dalekomu Shodi U 1943 roci vstupiv do VKP b U nich proti 9 serpnya 1945 roku koli rozpochavsya chergovij nastup u komanduvannya vinikla terminova potreba peredati nakaz v odnu z chastin U rozpal sezonu musonnih doshiv avtivki zastryavali v bagnyuci tomu dovelosya vikoristati vidremontovanij trofejnij litak dvomisnij yaponskij vinishuvach tipu Drakon Razom iz pilotom vikonuvati zavdannya doruchili majoru Bilodidu yakij mav peredati nakaz Radyanski piloti vinishuvachi yakih ne vstigli poperediti pro cej polit zbili Drakon yak vorozhij litak rozvidnik Pri padinni litak ne vibuhnuv a vpav na zalite doshami risove pole Bilodid z pilotom vizhili 18 km jshli po poyas u vodi do zaliznichnogo nasipu a potim she 50 km po shpalah Neodnorazovo hovalisya vid vorozhih zagoniv i zumili dostaviti nakaz za miscem priznachennya 1 22 serpnya 1945 roku u misto Port Artur visadili radyanskij aviadesant u skladi 200 bijciv pid komanduvannyam majora Bilodida Desantniki zahopili port rozzbroyivshi yaponskih morskih pihotinciv komandir yakih pidpolkovnik Sadova urochisto peredav Bilodidu v yazku klyuchiv vid Port Artura 1 Voseni 1945 roku yaponskij viceadmiral Kabayasi oficijno zdav misto Bilodidu yakij buv todi zastupnikom nachalnika operativnogo viddilu 19 go gvardijskogo mehanizovanogo korpusu 6 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi Deyakij chas Bilodid vikonuvav obov yazki vijskovogo komendanta mista Port Artur Podalsha kar yera Redaguvati Pislya vijni meshkav u Kiyevi Z 1946 roku spivrobitnik Institutu movoznavstva imeni O O Potebni AN URSR Odnochasno vikladav u Kiyivskomu universiteti z 1956 roku jogo profesor Iz 18 lyutogo 1957 roku po 22 travnya 1962 roku ministr osviti Ukrayinskoyi RSR U 1961 1981 rokah direktor Institutu movoznavstva imeni O O Potebni AN URSR U 1962 1978 rokah viceprezident AN URSR U 1963 r vnaslidok konfliktu z Bilodidom odin z lideriv ukrayinskogo shistdesyatnictva Ivan Svitlichnij buv zmushenij zalishiti posadu golovnogo redaktora zhurnalu Radyanske literaturoznavstvo 2 U 1964 1981 rokah golova Ukrayinskogo komitetu slavistiv Pomer 21 veresnya 1981 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi dilyanka 50 Avtori nadgrobnogo pam yatnika skulptori Mikola Harchenko i Vasil Mikropulo arhitektor V Olijnik Naukova diyalnist RedaguvatiAvtor ponad 400 naukovih prac U 1947 roci zahistiv kandidatsku a u 1952 roci doktorsku disertaciyi Osnovnu uvagu zoseredzhuvav na problemah istoriyi ukrayinskoyi movi i lingvostilistiki zagalnih movoznavchih pitannyah metodologiyi ta istoriyi movoznavstva Golovni naukovi praci vijshli v pislyavoyenni roki Istoriyi ukrayinskoyi literaturnoyi movi prisvyacheni praci Pitannya rozvitku movi ukrayinskoyi radyanskoyi hudozhnoyi prozi 1955 Ukrayinska literaturna mova drugoyi polovini XVI XVII i XVIII st 1957 T G Shevchenko v istoriyi ukrayinskoyi literaturnoyi movi 1964 Ryad prac Bilodid prisvyativ doslidzhennyu spadshini Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Kiyevo Mogilyanska akademiya i rozvitok shidnoslov yanskih literaturnih mov XVII XVIII st 1973 Kiyevo Mogilyanska akademiya v istoriyi shidnoslov yanskih literaturnih mov 1979 Bilodid spivavtor i golovnij redaktor Kursu istoriyi ukrayinskoyi literaturnoyi movi t 1 2 1958 1961 Suchasnoyi ukrayinskoyi literaturnoyi movi t 1 5 1969 1973 vidpovidalnij redaktor Slovnika ukrayinskoyi movi t 1 11 1970 1980 Derzhavna premiya SRSR 1983 Usvidomlyuyuchi sho pogliblene vivchennya istoriyi ukrayinskoyi literaturnoyi movi maye spiratisya na novi dani lingvostilistiki Bilodid stvoriv nizku naukovih prac de proanalizuvav movu tvoriv klasikiv ukrayinskoyi literaturi Tarasa Shevchenka Mihajla Kocyubinskogo Lesi Ukrayinki Ivana Franka Pavla Tichini Olesya Gonchara Oleksandra Dovzhenka Mihajla Stelmaha Andriya Malishka Yuriya Yanovskogo ta in Kilka statej Bilodida prisvyacheno vivchennyu spadshini ukrayinskogo filologa Pavla Zhiteckogo Nizka prac vchenogo prisvyachena pedagogichnim problemam Deyaki praci Ivana Bilodida stali vazhlivoyu vihoyu v nablizhenni ukrayinskoyi literaturnoyi movi do rosijskoyi ta v formuvanni t zv radyanskoyi lyudini z yedinoyu movoyu rosijskoyu Nasampered Leninskaya teoriya nacionalno yazykovogo stroitelstva v socialisticheskom obshestve 1972 i Yazyk i ideologicheskaya borba 1974 Znachnoyu miroyu same na nih spiralisya vsi podalshi radyanski ideologichni napracyuvannya v cij galuzi Velike znachennya Ivan Bilodid nadavav pidgotovci molodih naukovih kadriv Bilodid yak providnik rusifikaciyi RedaguvatiIvan Bilodid buvshi ministrom osviti URSR stav uprovadzhuvachem zakonu pro narodnu osvitu 1959 roku de bulo zafiksovane polozhennya pro fakultativnist vivchennya ukrayinskoyi movi v shkolah URSR 3 Ivan Bilodid u svoyih pracyah rozkrivav temu tak zvanoyi garmonijnoyi nacionalno rosijskoyi dvomovnosti 4 sho stala odniyeyu z golovnih naukovih tem movoznavchih institucij ta zakladiv Akademij nauk respublik SRSR Z uchastyu I Bilodida posileno rozrobitok naukovoyi programi Rol rosijskoyi movi yak zasobu mizhnacionalnogo spilkuvannya v Kiyevi vihodyat jogo praci Leninskaya teoriya nacionalno yazykovogo stroitelstva K 1972 Mova i ideologichna borotba K Naukova dumka 1974 84 s Vsyak sushij v nej yazyk K 1981 Russkij yazyk yazyk mezhnacionalnogo obsheniya narodov SSSR K 1976 Russkij yazyk istochnik obogasheniya yazykov narodov SSSR K 1978 Funkcionirovanie russkogo yazyka v blizkorodstvennom okruzhenii K 1981 Kultura russkoj rechi v nacionalnyh respublikah K 1984 tosho Bilodid kritikuvav vzhivannya literi G ta sprobi vidkinuti diyeprikmetniki aktivnogo stanu na chij vistupav proti arhayizaciyi vulgarizaciyi primitivizaciyi ukrayinskoyi movi a takozh proyaviv nacionalnogo u nij Z cogo poglyadu kritikuvav potyag suchasnih ukrayinskih perekladachiv zokrema zhurnalu Dnipro do pitomoyi ukrayinskoyi leksiki takoyi yak bganka gorishnij dzigari zaposidati nedorika pojnyatij poobiddya cebro chapiti chuduvatisya zdobuvatisya na slovo jti u tropi 4 Bilodid dovodiv sho rosijska mova mozhe j povinna mati dominantne stanovishe v SRSR 5 Vvazhav sho dvomovnist na Ukrayini ce toj vid bilingvizmu pri yakomu obidvi movi sho znahodyatsya na visokomu rivni rozvitku vsih svoyih funkcionalnih stiliv z odnakovoyu shirotoyu i rivnoyu miroyu vikoristovuyutsya narodom 6 U vidpovidnomu rozdili kursu Suchasna ukrayinska literaturna mova Leksika i frazeologiya za redakciyeyu I Bilodida K 1973 nagoloshuvalosya sho najgolovnishim dzherelom zbagachennya slovnikovogo skladu ukrayinskoyi literaturnoyi movi v socialistichnu epohu yak i vsih inshih mov nashoyi krayini stala mova velikogo rosijskogo narodu odna z najrozvinenishih i najbagatshih mov svitu sho proces leksichnogo zbagachennya ukrayinskoyi literaturnoyi movi za dopomogoyu rosijskoyi vidbuvayetsya i shlyahom pryamogo zasvoyennya rosijskih sliv i slovospoluchen chomu spriyaye blizka sporidnenist oboh mov i sposobom kalkuvannya sho sposib kalkuvannya yak svoyeridnij vid zapozichen praktichno ne maye mezh u procesi zbagachennya slovnika ukrayinskoyi literaturnoyi movi Klasiki ukrayinskoyi literaturi kritichno stavilisya do poglyadiv I Bilodida Ce vidbilosya zokrema v epigrami Volodimira Sosyuri Ivanovi Bilodidu ta reminiscenciyi Andriya Malishka Govorila baba didu Ya ne lyublyu holodnokrovnih Do spin slizkih yih ya ne zvik I ne lyublyu lyudej dvomovnih V lyudini zh bo odin yazik V Sosyura Cej rozdil mistit nenormativnu leksiku Jogo vmist mozhe zdatisya deyakim chitacham obrazlivim chi nepristojnim Govorila baba didu K Byelodyedu ya poyidu Tam najdu dvomovnu movu I domoj vernusya znovu Ne yid babo ne pizdi K Byelodyedu nyet yizdi Pripisuyut hto Andriyevi Malishku hto Mikoli LukashuRodina RedaguvatiBatko movoznavcya Oleksandra Bilodida ta filologa Yuliyi Bilodid Onuk Yurij Kozachuk 1977 pravoznavec za osvitoyu Nagorodi pam yat RedaguvatiNagorodzhenij dvoma ordenami Lenina ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 yi ta 2 go stupenya Chervonogo Prapora Trudovogo Chervonogo Prapora Chervonoyi Zirki Druzhbi narodiv Znak Poshani a takozh medalyami V 1971 roci stav laureat Derzhavnoyi premiyeyi URSR im T G Shevchenka za stvorennya Russko ukrainskogo slovarya laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1983 posmertno Na vulici Mihajla Grushevskogo 4 u Kiyevi de vin pracyuvav z 1960 po 1981 rik vstanovleno memorialnu doshku Primitki Redaguvati a b Ivan Bilodid Arhivovano 9 sichnya 2022 u Wayback Machine Cifrova kolekciya Nacionalnogo muzeyu istoriyi Ukrayini u Drugij svitovij vijni Ne mozhu ya bez posmishki Ivana Stus Centr Procitovano 14 travnya 2023 http www history vn ua book new 135 html a b Bilodid I K Mova i ideologichna borotba Fragmenti Ukrayinska mova u XX storichchi istoriya lingvocidu Dok i materiali Uporyad L Masenko ta in K Vid dim Kiyevo Mogilyanska akad 2005 399 s Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 7 lyutogo 2012 Procitovano 14 listopada 2012 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 14 listopada 2012 Dzherela RedaguvatiBagmut J A Viznachnij uchenij i gromadskij diyach Radyanske literaturoznavstvo 1966 8 Bilodid Ivan Kostyantinovich Ukrayinska mova enciklopediya Kiyiv Majster Klas 2011 ISBN 978 966 444 232 6 Gricenko P Bilodid Ivan Kostyantinovich Arhivovano 22 lipnya 2021 u Wayback Machine Shevchenkivska enciklopediya V 6 ti t T 1 A V Gol red M G Zhulinskij K Institut literaturi im T G Shevchenka NAN Ukrayini 2013 S 433 434 Zhezhera V Malishko odvernuvsya do vikna j zaplakav Arhivovano 9 sichnya 2022 u Wayback Machine Krayina 2012 6 listopada 146 Zhovtobryuh M A I K Bilodid Ukrayinska mova i literatura v shkoli 1966 9 Ivan Bilodid Arhivovano 9 sichnya 2022 u Wayback Machine Cifrova kolekciya Nacionalnogo muzeyu istoriyi Ukrayini u Drugij svitovij vijni Ivan Kostyantinovich Bilodid K 1976 Karunik K Akademik Ivan Bilodid i radyanske movne planuvannya v Ukrayini Zbirnik Harkivskogo istoriko filologichnogo tovaristva Nova seriya Harkiv Harkivske istoriko filologichne tovaristvo 2019 T 16 S 109 146 Korolevich N F Mosticka L P Bibliografiya prac akademika AN URSR I K Bilodida Leksikologiya ta leksikografiya v 2 K 1966 Melnichuk A S Akademik AN USSR Ivan Konstantinovich Beloded IAN SLYa 1966 T 25 V 5 Providniki duhovnosti v Ukrayini Dovidnik K 2003 782 s Rusanivskij V M Bilodid Ivan Kostyantinovich Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 Sosyura V M Vibrani tvori V 2 h tomah B ka ukr l ri Novitnya ukr l ra K Naukova dumka 2000 T I 573 s Ukrayinska literaturna enciklopediya T 1 K 1988 Cilujko K K Ivan Kostyantinovich Bilodid Ukrayinska mova v shkoli 1956 5 Chernenko Nikulina V Bilodid Ivan Kostyantinovich Zhittya ta diyalnist vidatnogo zemlyaka Ivana Kostovicha Bilodida Arhivovano 18 bereznya 2022 u Wayback Machine Muzejna kimnata z istoriyi osviti Kirovogradshini Pri Kirovogradskomu instituti pislyadiplomnoyi pedagogichnoyi osviti Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bilodid Ivan Kostyantinovich amp oldid 40468194