| Підпункт 1 пункту 3 постанови ВРУ 807-IX від 17.07.2020, згідно з яким Білогірський район АР Крим ліквідовується, набирає чинності з 7 вересня 2023 року. |
Білогі́рський райо́н (до грудня 1944 року — Карасубазарський район, крим. Qarasuvbazar rayonı) — район у складі Автономної Республіки Крим, розташований у її центральній частині в межах Кримської передгірно-лісостепової фізико-географічної області й Головної гірсько-лугово-лісової гряди Кримських гір. Районний центр — місто Білогірськ.
| Білогірський район | |
|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |
| Район на карті Автономна Республіка Крим | |
| Основні дані | |
| Країна: | Україна |
| Область: | Автономна Республіка Крим |
| Код КОАТУУ: | 120700000 |
| Утворений: | 1917 |
| Населення: | ▲ 64359 (на 1.01.2019) |
| Площа: | 1894 км² |
| Густота: | 33.8 осіб/км² |
| Тел. код: | +380-6559 |
| Поштові індекси: | 97600—97661 |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | Білогірськ |
| Міські ради: | 1 |
| Селищні ради: | 1 |
| Сільські ради: | 17 |
| Міста: | 1 |
| Смт: | 1 |
| Села: | 76 |
| Селища: | 2 |
| Районна влада | |
| Голова ради: | Худоба Степан Сергійович |
| Голова РДА: | Русецький Олег Леонідович |
| Вебсторінка: | Білогірська РДА |
| Адреса: | 97600, Автономна Республіка Крим, Білогірський район, м. Білогірськ, вул. Миру, 1 |
| Мапа | |
| | |
| Білогірський район у Вікісховищі |
Загальні відомості Редагувати
На півночі район межує із Красногвардійським та Нижньогірським, на північному сході із Совєтським, на сході з Кіровським районами, на півдні із Судацькою та Алуштинською міськрадами та із Сімферопольським районом на заході.
| Красногвардійський район | Нижньогірський район | Совєтський район |
| Сімферопольський район | Кіровський район | |
| Сімферопольський район | Алуштинська міська рада | Судацька міська рада |
Територія району охоплює частину Головного пасма Кримських гір, передгір'я і передгірні рівнини. Перевищення відносних висот у межах району близько 1000 м. Належить до передгірного Кримського посушливого, дуже теплого агрокліматичного району.
Адміністративний склад Редагувати
До складу району входить місто Білогірськ, селище міського типу Зуя, 76 сіл та 2 селища, які підпорядковані відповідно одній міській:
- Білогірська міськрада;
одній селищній:
- Зуйська селищна рада;
та 17 сільським радам:
- Ароматнівській, Багатівській, Василівській, Вишенській, Зеленогірській, Земляничненській, Зибинській, Кримськорозівській, Криничненській, Курській, Мельницькій, Мічурінській, Муромській, Новожилівській, Русаківській, Цвіточненській та Чорнопільській.
Населення Редагувати
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 31 190 | 6026 | 4887 | 9415 | 7635 | 3140 | 87 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 34 711 | 5822 | 4960 | 9583 | 8433 | 5554 | 359 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення району за переписом 2001 р. та 2014 р.
| 2001 | 2014 | |||
|---|---|---|---|---|
| чисельність | частка, % | чисельність | частка, % | |
| росіяни | 32 706 | 49,2 | 31 284 | 51,8 |
| кримські татари | 19 425 | 29,2 | 18 623 | 30,8 |
| українці | 10 749 | 16,2 | 6 009 | 9,9 |
| білоруси | 622 | 0,9 | 322 | 0,5 |
| татари | 454 | 0,7 | 1 809 | 3,0 |
| греки | 263 | 0,4 | 210 | 0,4 |
| поляки | 193 | 0,3 | 133 | 0,2 |
| вірмени | 190 | 0,3 | 202 | 0,3 |
| узбеки | 130 | 0,2 | 149 | 0,3 |
| німці | 102 | 0,2 | 55 | 0,1 |
| молдовани | 87 | 0,1 | 57 | 0,1 |
Етномовний склад району (рідні мови населення за переписом 2001 р.)
| російська | кримськотатарська | українська | |
|---|---|---|---|
| Білогірський район | 60,4 | 28,9 | 7,9 |
| м. Білогірськ | 62,8 | 27,6 | 7,5 |
| смт Зуя | 66,9 | 20,6 | 4,8 |
| Ароматнівська сільрада | 69,1 | 19,4 | 10,7 |
| Багатівська сільрада | 51,3 | 40,2 | 7,5 |
| Василівська сільрада | 65,6 | 23,1 | 6,6 |
| Вишеннська сільрада | 58,2 | 34,5 | 6,5 |
| Зеленогірська сільрада | 56,7 | 30,6 | 11,5 |
| Земляничненська сільрада | 45,1 | 48,0 | 5,4 |
| Зибинська сільрада | 78,8 | 6,7 | 11,4 |
| Криничненська сільрада | 74,2 | 14,8 | 9,8 |
| Кримрозівська сільрада | 79,5 | 13,1 | 5,9 |
| Курська сільрада | 69,2 | 27,2 | 3,1 |
| Мельнична сільрада | 50,0 | 35,7 | 12,4 |
| Мічурінська сільрада | 45,0 | 48,9 | 5,1 |
| Муромська сільрада | 51,2 | 30,8 | 13,4 |
| Новожилівська сільрада | 39,3 | 46,9 | 10,1 |
| Русаківська сільрада | 65,8 | 18,8 | 13,4 |
| Цвіточненська сільрада | 45,4 | 44,3 | 8,9 |
| Чорнопільська сільрада | 50,9 | 37,5 | 8,0 |
Історія Редагувати
Територія району була заселена з давніх часів. В урочищі Біла Скеля досліджені стоянки епохи раннього палеоліту; виявлено декілька неолітичних поселень (4 тис. до н. е.), два поселення бронзової доби (3 тис. до н. е.), понад 20 курганів тощо.
Природні ресурси Редагувати
Переважають чорноземи карбонатні та південні (48% площі району), гірсько-лісові (бурі) і гірсько-лучні чорноземновидні ґрунти (на яйлі).
Площа лісів — 49,8 тис. га. Поширені хвойні (кримська сосна; 12%) і широколистяні (дуб, бук, граб) породи.
У районі наявні заповідники: Карабі-яйла і Кубалач; пам'ятки природи державного значення: Ак-Кая, Карабі-Яйлінська улоговина, Карасубаші; заповідне урочище і 2 пам'ятки природи місцевого значення.
Корисні копалини Редагувати
З корисних копалин поширені такі матеріали: цегляно-черепичні глини, вапняки, мергель, галечник, гравій.
Водоймища Редагувати
До найбільших річок належать: Біюк-Карасу, Індол, Бурульча, Бештерек, Зуя. Влітку деякі з них пересихають.
Водосховища: Білогірське водосховище, Тайганське водосховище.
Економіка Редагувати
Трудові ресурси району становлять 35,1 тис. осіб. У народному господарстві працюють 19,5 тис. осіб.
Провідним у районі є сільське господарство. Район спеціалізується на виробництві фруктів, винограду, овочів, тютюну, ефіроолійних культур, зерна (озима пшениця, озимий ячмінь, овес, кукурудза), а також — молока, м'яса, шерсті.
Під сільськогосподарські угіддя — 115,2 тис. га, в тому числі орних земель — 62,8 тис. га, під садами та виноградниками — 8,5 тис. га, під пасовищами — 43,6 тис. га. Працює 13 колективних господарств, 2 державних сільськогосподарських підприємства і 2 допоміжних сільськогосподарських виробництва.
На території району розміщено 10 промислових підприємств, які виробляють будівельні матеріали, харчові продукти та винно-горілчані вироби, 2 підприємства лісового господарства, 2 автотранспортних підприємства і 9 будівельних організацій. Найбільші з них: Білогірський виноробний завод, філіал ВАТ «Харчпром Білогірський завод продтоварів», КП «Монтажно-заготовчий завод», ОАТП «Білогірський ЗБМ», КП «Білогірське кар'єроуправління», завод із перероблення ефіроолійних культур (с. Кримська Роза).
На території району розміщено «Парк левів "Тайган"».
Транспорт Редагувати
Автомобільних доріг — 314,9 км. Територією району проходить автотраса республіканського значення Р23: Сімферополь—Феодосія—Керч.
Соціальна сфера Редагувати
На території району: професійно-технічне училище, філіал навчально-курсового комбінату з підготовки фахівців сільського господарства; 30 загальноосвітніх шкіл, у тому числі 2 із кримськотатарською мовою навчання та одна вечірня, краєзнавчий музей (Білогірськ); 4 лікарні, 8 амбулаторій, 2 поліклініки та 31 фельдшерсько-акушерський пункт.
Пам'ятники Редагувати
Серед архітектурних пам'ятників — залишки караван-сараю (м. Білогірськ) і Топловський Троїце-Парасківський жіночий монастир (1864, с. Учебне).
Примітки Редагувати
- Розпорядження Президента України від 14 травня 2010 року № 746/2010-рп «Про призначення О.Русецького головою Білогірської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим»
- (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 20 вересня 2020.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 3 квітня 2013.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Білогірський район (АР Крим) |
- Білогірський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР [ 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)