Зуя́ (крим. Zuya) — селище міського типу в Україні, в Білогірському районі Автономної Республіки Крим, центр Зуйської селищної ради. Розташоване в предгірній частині Кримського півострова на р. Зуя і її притоці р. Фундукли, за понад 25 км від райцентру (автошлях Р23) і за майже 22 км від Сімферополя.
смт Зуя | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Білогірський район |
Рада | Зуйська селищна рада |
Код КАТОТТГ: | |
Облікова картка | Зуя |
Основні дані | |
Засноване | 18 ст. |
Статус | із 09.08.1957 року |
Площа | 6.18 км² |
Населення | ▲7156 (на 2014 рік) |
Густота | 1157.93 осіб/км² |
Поштовий індекс | 97630 |
Телефонний код | +380 6559 |
Географічні координати | 45°03′15″ пн. ш. 34°18′54″ сх. д. / 45.05417° пн. ш. 34.31500° сх. д.Координати: 45°03′15″ пн. ш. 34°18′54″ сх. д. / 45.05417° пн. ш. 34.31500° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 257 м |
Водойма | річки: Зуя, Фундукли |
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Сімферополь |
До станції: | 21 км |
До райцентру: | |
- автошляхами: | 24,3 км |
До обл. центру: | |
- фізична: | 21 км |
- автошляхами: | 21,8 км |
Селищна влада | |
Адреса | 97630, АРК, Білогірський район, смт. Зуя, вул. Шосейна, 64 |
Голова селищної ради | Лахін Андрій Олександрович |
Карта | |
Зуя | |
Зуя | |
Зуя у Вікісховищі |
Транспорт Редагувати
Через селище проходить автодорога Р23 Сімферополь—Феодосія. Є автостанція. Автобусне з'єднання здійснюється з Судаком, Севастополем, Сімферополем, Білогорськом.
Адміністративний устрій Редагувати
До складу Зуйської селищної ради входять 9 населених пунктів:
Населення Редагувати
Населення — 8,5 тис. осіб, із яких 46 % — росіяни, 26 % — українці, 22 % — кримські татари, 1 % — вірмени.
Археологічні розвідки Редагувати
Територія, де розміщена Зуя, була заселена з давніх часів. Поблизу її в скелястому навісі виявлено стоянку епохи мезоліту (близько 10 тис. років тому), 2 неолітичні поселення й кургани доби бронзи. Біля Зуї й Баланового знайдено 2 таврські поселення, а також скіфські: могильник, городище й поселення 1 ст. н. е., а поблизу Баланового, крім того,— аланське поселення салтово-маяцької культури VIII—IX ст.
Історичні відомості Редагувати
Точних відомостей про час заснування населеного пункту нема. Відомо, що в 1776—1783 рр., коли Крим був поділений на 6 каймаканств, до складу АкМечетського каймаканства входив Зуїнський кадилик з 13 сіл.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1050 осіб (521 чоловічої статі та 529 — жіночої), з яких 993 — православної віри.
У листопаді 1920 встановлена радянська влада. У 1929 — створений колгосп. У 1921–1940 побудовані школа, клуб, лікарня, млин, МТС. Під час Другої світової війни Зуя була одним із центрів партизанського руху. До 1957 — село Зуйського району, а з 1959 — у складі Сімферопольського району, але вже з 1963 — Білогірського району.
У березні 2014 році анексована Росією.
Економіка Редагувати
Нині тут працюють 5 сільськогосподарських підприємства, 5 АЗС, КП монтажно-заготовчий завод, КП СПМК-1, ОАТП «Зуйська сільгосптехніка», військовий радгосп «Гурзуфський»; поштове відділення, телеграф.
Соціальна сфера Редагувати
Існують 2 загальноосвітніх школи, дитячий садок; районна лікарня з відділенням швидкої допомоги, поліклінікою, лабораторією, терапевтичним відділенням, 4 аптеки; будинок культури, етнографічний центр російської культури, бібліотека. Відомі народний вокальний ансамбль «Дружба», народний духовий оркестр, народний грецький вокально-інструментальний ансамбль «Прометей», народний кримськотатарський колектив «Уранішня зірка», народний театр естради. За 5 км від Зуї розташовано с. Баланове з водосховищем і базою відпочинку.
У Зуї діють церква Миколи Чудотворця, мечеть Зуя-Джамісі.
Пам'ятки Редагувати
На території селища встановлені меморіал односельцям, які загинули під час Другої світової війни, пам'ятник керівнику Зуйського підпілля в роки окупації І. Кулявину.
Знайдені 2 таврських поселення, скіфський могильник, городище і поселення.
Примітки Редагувати
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
- Прогноз погоди в смт. Зуя
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-217)
Посилання Редагувати
- (рос.)
Джерела та література Редагувати
- Т. Ф. Григор'єва. Зуя [ 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 390. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
- стаття Зуя — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР [ 8 січня 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)