www.wikidata.uk-ua.nina.az

Красногвардійський район АР Крим У Вікіпедії є статті про інші райони з назвою Красногвардійський район Постанова ВРУ ві

Красногвардійський район (АР Крим)

У Вікіпедії є статті про інші райони з назвою: Красногвардійський район.
Постанова ВРУ від 12.05.2016 року № 1352-VIII, згідно з якою Красногвардійський район перейменовано на Курманський район, вводиться в дію з 7 вересня 2023 року.
Підпункт 1 пункту 3 постанови ВРУ 807-IX від 17.07.2020, згідно з яким Курманський район АР Крим ліквідовується, набрав чинності з 7 вересня 2023 року.


Красногварді́йський райо́н (рос. Красногвардейский район, крим. Qurman rayonı) — колишній район, розташований у центральній частині АР Крим.

Красногвардійський район
адміністративно-територіальна одиниця
Район на карті Автономна Республіка Крим
Основні дані
Країна:  Україна
Область: Автономна Республіка Крим
Код КОАТУУ: 122000000
Утворений: 1944
Населення: ▲ 91336 (на 1.01.2019)
Площа: 1766 км²
Густота: 51.4 осіб/км²
Тел. код: +380-6556
Поштові індекси: 97000—97064
Населені пункти та ради
Районний центр: смт Красногвардійське
Селищні ради: 2
Сільські ради: 18
Смт: 2
Села: 82
Селища: 1
Районна влада
Голова ради: Селевін Олександр Геннадійович
Голова РДА: Рюмшин Андрій Васильович
Вебсторінка: Красногвардійська РДА
Адреса: 97000, Автономна Республіка Крим, Красногвардійський район, смт. Красногвардійське, вул. Енгельса, 3, 2-37-76
Мапа

Красногвардійський район у Вікісховищі

Стела на в'їзді в район

12 травня 2016 року Верховна Рада України перейменувала «Красногвардійський район» на «Курманський». Постанова про перейменування набере чинності після повернення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя під загальну юрисдикцію України.

Загальні відомості Редагувати

Населення — 97 тис. чоловік, з яких 58% — росіяни, 24,9% — українці, 16,6% — кримські татари та інші.

З 1935 р. — Тельманський район, з 1944 — Красногвардійський район, в 1962 р. — об'єднаний з Октябрським районом.

Території району перетинають річки Великий Салгир і Бурульча.

Корисні копалини: вапняки, щебінь.

Історія Редагувати

Поселення Курман-Кемельчи, що розташовувалося на території сучасного смт. Красногвардійське, згадується в «Списках населених пунктів Російської імперії» в 1865 році.

У 1874–1875 роках поряд з Курман-Кемельчи була проведена Лозово-Севастопольська залізниця, побудована станція, після чого населений пункт став швидко розростатися. На початку 60-х рр. XIX ст. село Курман-Кемельчи входило до складу Перекопського повіту. Значна частина сіл району виникла в 50-70-ті рр. XIX ст.

У 1918 р. в районі була встановлена радянська влада.

З 1921 рр. Курман-Кемельчи став центром Курманського району, в тому ж році селище Біюк-Онлар стало центром Біюк-Онларського району (у 1924 р. район був розформований, село увійшло до складу Сарабузького, а з 1926 р. — у складі Сімферопольського району, в 1930–1962 — центр Біюк-Онларського району).

У 1941 р. в ході Другої світової війни територію району окупували німецькі війська. Тут діяли партизанські загони, підпільні центри. У 1944 р. район було відвойований радянськими військами.

1954 року у складі Кримської області був приєднаний до Української РСР. У 1961 р. — територією району пройшов Північнокримський канал.

З 1991 року — у складі незалежної України.

У березні 2014 року анексований Російською Федерацією.

Адміністративно-територіальний устрій Редагувати

Район поділяється на 2 селищні ради та 18 сільських рад, які підпорядковані Красногвардійській районній раді та об'єднують 85 населених пунктів.

Економіка Редагувати

Зараз в економіці району провідне місце займає сільськогосподарське виробництво. Працюють 34 колективних сільськогосподарських підприємства, Державна сільськогосподарська дослідницька станція, 147 фермерських господарств.

Основні підприємства:

  • завод продтоварів,
  • Октябрський винзавод,
  • Краснопартизанський винзавод,
  • ВАТП «Красноногвардійський маслозавод»,
  • Урожайненський комбінат хлібопродуктів,
  • Елеваторний комбінат хлібопродуктів,
  • хлібокомбінат.

Транспорт Редагувати

Територією району проходить автошлях E105.

Населення Редагувати

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 43 656 8712 7240 13 092 10 764 3745 103
Жінки 50 125 8400 7051 13 949 13 347 6956 422


Національний склад населення району за переписом 2001 р. та 2014 р.

2001 2014
чисельність частка, % чисельність частка, %
росіяни 45 666 48,7 44 326 53,3
українці 25 563 27,3 15 514 18,7
кримські татари 15 619 16,7 16 848 20,3
білоруси 2 059 2,2 1 171 1,4
татари 1 061 1,1 936 1,1
вірмени 399 0,4 383 0,5
корейці 309 0,3 259 0,3
цигани 253 0,3 410 0,5
німці 218 0,2 91 0,1
узбеки 218 0,2 237 0,3
поляки 190 0,2 97 0,1
азербайджанці 176 0,2 192 0,2

Етномовний склад району (рідні мови населення за переписом 2001 р.)

російська кримсько
татарська 		українська білоруська вірменська
Красногвардійський район 69,4 15,4 11,9 0,4 0,2
смт Красногвардійське 77,8 11,9 8,8 0,3 0,3
смт Октябрське 71,1 18,2 5,3 0,1 0,1
Олександрівська сільрада 68,8 14,3 14,0 0,8 0,4
Амурська сільрада 53,6 31,8 10,9 0,4 0,2
Восходненська сільрада 77,1 3,7 13,4 0,7 0,1
Зернівська сільрада 64,7 21,9 11,5 0,4 0,6
Калінінська сільрада 61,3 16,8 20,0 1,1
Клепинінська сільрада 74,8 10,9 11,6 0,2
Колодязянська сільрада 61,0 24,2 12,8 0,7
Котельниківська сільрада 66,8 10,8 19,4 0,3 1,7
Краснознам'янська сільрада 53,0 32,7 13,0 0,1 0,2
Ленінська сільрада 69,5 12,8 15,0 0,2
Мар'янівська сільрада 62,7 14,9 19,4 0,8 0,1
Найдьонівська сільрада 65,3 19,0 14,7 0,2
Новопокровська сільрада 58,0 24,6 12,6 0,6
Петрівська сільрада 75,2 9,3 12,6 0,4 0,2
Полтавська сільрада 72,2 9,2 16,6 0,2 0,3
П'ятихатська сільрада 68,7 14,7 11,8 0,4 0,8
Рівнівська сільрада 52,7 33,6 10,8 0,4 0,2
Янтарненська сільрада 80,3 6,9 12,0 0,3 0,2

Соціальна сфера Редагувати

У Красногвардійському районі працюють 35 загальноосвітніх шкіл, професійно-технічне училище; районний Будинок культури, 36 клубів, 52 бібліотеки, 5 школа естетичного виховання, ДЮСШ, спортивне суспільство; 2 лікарні, 12 амбулаторій, 49 фельдшерсько-акушерських пунктів, санаторій-профілакторій. Діють 2 історико-революційних музеї, краєзнавчий музей, 3 кімнати бойової слави. Працюють філіали трьох банків. У районі функціонують 39 релігійних общин. У районі створений ландшафтний заповідник.

Пам'ятки Редагувати

У Красногвардійському районі Криму нараховується 57 пам'яток історії, всі — місцевого значення.

Пам'ятки археології: курган V–IV ст. до н. е., «кам'яні баби», курган XI–XIII ст.

На території району встановлений меморіал і 35 пам'ятників воїнам, які загинули в роки Другої світової війни.

Примітки Редагувати

  1. Розпорядження Президента України від 23 серпня 2012 року № 158/2012-рп «Про призначення А.Рюмшина головою Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим»
  2. . Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 29 травня 2016. 
  3. Адміністративно-територіальний устрій Білогірського району [ 4 квітня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  4. (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. 
  5. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 5 червня 2013. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Красногвардійський район (АР Крим)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi rajoni z nazvoyu Krasnogvardijskij rajon Postanova VRU vid 12 05 2016 roku 1352 VIII zgidno z yakoyu Krasnogvardijskij rajon perejmenovano na Kurmanskij rajon vvoditsya v diyu z 7 veresnya 2023 roku Pidpunkt 1 punktu 3 postanovi VRU 807 IX vid 17 07 2020 zgidno z yakim Kurmanskij rajon AR Krim likvidovuyetsya nabrav chinnosti z 7 veresnya 2023 roku Krasnogvardi jskij rajo n ros Krasnogvardejskij rajon krim Qurman rayoni kolishnij rajon roztashovanij u centralnij chastini AR Krim Krasnogvardijskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporRajon na karti Avtonomna Respublika KrimOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Avtonomna Respublika KrimKod KOATUU 122000000Utvorenij 1944Naselennya 91336 na 1 01 2019 Plosha 1766 km Gustota 51 4 osib km Tel kod 380 6556Poshtovi indeksi 97000 97064Naseleni punkti ta radiRajonnij centr smt KrasnogvardijskeSelishni radi 2Silski radi 18Smt 2Sela 82Selisha 1Rajonna vladaGolova radi Selevin Oleksandr GennadijovichGolova RDA Ryumshin Andrij Vasilovich 1 Vebstorinka Krasnogvardijska RDAAdresa 97000 Avtonomna Respublika Krim Krasnogvardijskij rajon smt Krasnogvardijske vul Engelsa 3 2 37 76MapaKrasnogvardijskij rajon u VikishovishiStela na v yizdi v rajon12 travnya 2016 roku Verhovna Rada Ukrayini perejmenuvala Krasnogvardijskij rajon na Kurmanskij Postanova pro perejmenuvannya nabere chinnosti pislya povernennya timchasovo okupovanoyi teritoriyi Avtonomnoyi Respubliki Krim ta mista Sevastopolya pid zagalnu yurisdikciyu Ukrayini 2 Zmist 1 Zagalni vidomosti 2 Istoriya 3 Administrativno teritorialnij ustrij 4 Ekonomika 5 Transport 6 Naselennya 7 Socialna sfera 8 Pam yatki 9 Primitki 10 PosilannyaZagalni vidomosti RedaguvatiNaselennya 97 tis cholovik z yakih 58 rosiyani 24 9 ukrayinci 16 6 krimski tatari ta inshi Z 1935 r Telmanskij rajon z 1944 Krasnogvardijskij rajon v 1962 r ob yednanij z Oktyabrskim rajonom Teritoriyi rajonu peretinayut richki Velikij Salgir i Burulcha Korisni kopalini vapnyaki shebin Istoriya RedaguvatiPoselennya Kurman Kemelchi sho roztashovuvalosya na teritoriyi suchasnogo smt Krasnogvardijske zgaduyetsya v Spiskah naselenih punktiv Rosijskoyi imperiyi v 1865 roci U 1874 1875 rokah poryad z Kurman Kemelchi bula provedena Lozovo Sevastopolska zaliznicya pobudovana stanciya pislya chogo naselenij punkt stav shvidko rozrostatisya Na pochatku 60 h rr XIX st selo Kurman Kemelchi vhodilo do skladu Perekopskogo povitu Znachna chastina sil rajonu vinikla v 50 70 ti rr XIX st U 1918 r v rajoni bula vstanovlena radyanska vlada Z 1921 rr Kurman Kemelchi stav centrom Kurmanskogo rajonu v tomu zh roci selishe Biyuk Onlar stalo centrom Biyuk Onlarskogo rajonu u 1924 r rajon buv rozformovanij selo uvijshlo do skladu Sarabuzkogo a z 1926 r u skladi Simferopolskogo rajonu v 1930 1962 centr Biyuk Onlarskogo rajonu U 1941 r v hodi Drugoyi svitovoyi vijni teritoriyu rajonu okupuvali nimecki vijska Tut diyali partizanski zagoni pidpilni centri U 1944 r rajon bulo vidvojovanij radyanskimi vijskami 1954 roku u skladi Krimskoyi oblasti buv priyednanij do Ukrayinskoyi RSR U 1961 r teritoriyeyu rajonu projshov Pivnichnokrimskij kanal Z 1991 roku u skladi nezalezhnoyi Ukrayini U berezni 2014 roku aneksovanij Rosijskoyu Federaciyeyu Administrativno teritorialnij ustrij RedaguvatiDokladnishe Administrativnij ustrij Krasnogvardijskogo rajonuRajon podilyayetsya na 2 selishni radi ta 18 silskih rad yaki pidporyadkovani Krasnogvardijskij rajonnij radi ta ob yednuyut 85 naselenih punktiv 3 Ekonomika RedaguvatiZaraz v ekonomici rajonu providne misce zajmaye silskogospodarske virobnictvo Pracyuyut 34 kolektivnih silskogospodarskih pidpriyemstva Derzhavna silskogospodarska doslidnicka stanciya 147 fermerskih gospodarstv Osnovni pidpriyemstva zavod prodtovariv Oktyabrskij vinzavod Krasnopartizanskij vinzavod VATP Krasnonogvardijskij maslozavod Urozhajnenskij kombinat hliboproduktiv Elevatornij kombinat hliboproduktiv hlibokombinat Transport RedaguvatiTeritoriyeyu rajonu prohodit avtoshlyah E105 Naselennya RedaguvatiRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 4 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 43 656 8712 7240 13 092 10 764 3745 103Zhinki 50 125 8400 7051 13 949 13 347 6956 422Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki103 85 422 183 80 84 595 568 75 79 1609 1307 70 74 2393 1687 65 69 2359 2721 60 64 3816 1659 55 59 2250 2779 50 54 3406 3605 45 49 3875 3705 40 44 4080 3385 35 39 3715 2886 30 34 3039 3116 25 29 3115 3315 20 24 3232 3925 15 20 3819 3965 10 14 3818 2747 5 9 2643 2000 0 4 1939 Nacionalnij sklad naselennya rajonu za perepisom 2001 r ta 2014 r 1 2001 2014chiselnist chastka chiselnist chastka rosiyani 45 666 48 7 44 326 53 3ukrayinci 25 563 27 3 15 514 18 7krimski tatari 15 619 16 7 16 848 20 3bilorusi 2 059 2 2 1 171 1 4tatari 1 061 1 1 936 1 1virmeni 399 0 4 383 0 5korejci 309 0 3 259 0 3cigani 253 0 3 410 0 5nimci 218 0 2 91 0 1uzbeki 218 0 2 237 0 3polyaki 190 0 2 97 0 1azerbajdzhanci 176 0 2 192 0 2Etnomovnij sklad rajonu ridni movi naselennya za perepisom 2001 r 5 rosijska krimskotatarska ukrayinska biloruska virmenskaKrasnogvardijskij rajon 69 4 15 4 11 9 0 4 0 2smt Krasnogvardijske 77 8 11 9 8 8 0 3 0 3smt Oktyabrske 71 1 18 2 5 3 0 1 0 1Oleksandrivska silrada 68 8 14 3 14 0 0 8 0 4Amurska silrada 53 6 31 8 10 9 0 4 0 2Voshodnenska silrada 77 1 3 7 13 4 0 7 0 1Zernivska silrada 64 7 21 9 11 5 0 4 0 6Kalininska silrada 61 3 16 8 20 0 1 1Klepininska silrada 74 8 10 9 11 6 0 2Kolodyazyanska silrada 61 0 24 2 12 8 0 7Kotelnikivska silrada 66 8 10 8 19 4 0 3 1 7Krasnoznam yanska silrada 53 0 32 7 13 0 0 1 0 2Leninska silrada 69 5 12 8 15 0 0 2Mar yanivska silrada 62 7 14 9 19 4 0 8 0 1Najdonivska silrada 65 3 19 0 14 7 0 2Novopokrovska silrada 58 0 24 6 12 6 0 6Petrivska silrada 75 2 9 3 12 6 0 4 0 2Poltavska silrada 72 2 9 2 16 6 0 2 0 3P yatihatska silrada 68 7 14 7 11 8 0 4 0 8Rivnivska silrada 52 7 33 6 10 8 0 4 0 2Yantarnenska silrada 80 3 6 9 12 0 0 3 0 2Socialna sfera RedaguvatiU Krasnogvardijskomu rajoni pracyuyut 35 zagalnoosvitnih shkil profesijno tehnichne uchilishe rajonnij Budinok kulturi 36 klubiv 52 biblioteki 5 shkola estetichnogo vihovannya DYuSSh sportivne suspilstvo 2 likarni 12 ambulatorij 49 feldshersko akusherskih punktiv sanatorij profilaktorij Diyut 2 istoriko revolyucijnih muzeyi krayeznavchij muzej 3 kimnati bojovoyi slavi Pracyuyut filiali troh bankiv U rajoni funkcionuyut 39 religijnih obshin U rajoni stvorenij landshaftnij zapovidnik Pam yatki RedaguvatiDokladnishe Pam yatki istoriyi Krasnogvardijskogo rajonuU Krasnogvardijskomu rajoni Krimu narahovuyetsya 57 pam yatok istoriyi vsi miscevogo znachennya Pam yatki arheologiyi kurgan V IV st do n e kam yani babi kurgan XI XIII st Na teritoriyi rajonu vstanovlenij memorial i 35 pam yatnikiv voyinam yaki zaginuli v roki Drugoyi svitovoyi vijni Primitki Redaguvati Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 23 serpnya 2012 roku 158 2012 rp Pro priznachennya A Ryumshina golovoyu Krasnogvardijskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi v Avtonomnij Respublici Krim Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 12 05 2016 1352 VIII Pro perejmenuvannya okremih naselenih punktiv ta rajoniv Avtonomnoyi Respubliki Krim ta mista Sevastopolya Arhiv originalu za 24 chervnya 2016 Procitovano 29 travnya 2016 Administrativno teritorialnij ustrij Bilogirskogo rajonu Arhivovano 4 kvitnya 2012 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Rozpodil naselennya za stattyu ta vikom serednij vik naselennya Avtonomna Respublika Krim osib Region 5 richni vikovi grupi Rik Kategoriya naselennya Stat Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 20 veresnya 2020 Rozpodil naselennya regioniv Ukrayini za ridnoyu movoyu u rozrizi administrativno teritorialnih odinic Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 5 chervnya 2013 Posilannya Redaguvatistattya Krasnogvardijskij rajon Informacijno piznavalnij portal Krimska oblast u skladi URSR Arhivovano 29 veresnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Krimska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s Pervomajskij rajon Dzhankojskij rajon Dzhankojskij rajonPervomajskij rajon nbsp Nizhnogirskij rajonSakskij rajon Simferopolskij rajonBilogirskij rajonVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Krasnogvardijskij rajon AR Krim Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Krasnogvardijskij rajon AR Krim amp oldid 40555610